УКР

Пошук:

СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ

КВ №19905-9705 ПР від 02.04.2013 р.

ЗАСНОВНИКИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ НАН УКРАЇНИ
(ХАРКІВ, УКРАЇНА)

Згідно з рішенням № 802 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.03.2024 р. зареєстрований суб’єктом у сфері друкованих медіа. Ідентифікатор R30-03156

ВИДАВЕЦЬ

ФОП Лібуркіна Л. М.

РОЗДІЛИ САЙТУ

Екологія та природокористування

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2011

Пішеніна Т. І.
Особливості радіаційно небезпечної діяльності та її вплив на комплексний соціально-економічний розвиток (c. 55 - 57)
У статті досліджено сутність радіаційно небезпечної діяльності, вигоди та ефекти суспільства від використання радіаційно небезпечних об’єктів і джерел існуючого випромінювання, впливу радіаційно небезпечних видів діяльності та втрати суспільства від використання радіаційно небезпечних об’єктів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2011

Грецька Г. М., Колесник Т. М., Грецька-Миргородська В. В.
Прогнозування та моніторинг забруднення повітряного басейну великих міст (c. 66 - 72)
Розглянуто вплив декількох найбільш значимих параметрів виробництва на викиди в атмосферу шкідливих речовин. Розроблено методику прогнозування викидів шкідливих речовин в атмосферу. Цяа методика прогнозування може бути використана для будь-яких підприємств зі складною багатоступінчастою схемою виробництва кінцевої продукції.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2011, Т.1

Лихоманов О. В.
До питання про оцінку збитку від лісових пожеж у Російській Федерації (c. 123 - 124)
У роботі аналізуються дані по площі лісових пожеж Російської Федерації та про розміри заподіяного збитку по деяких регіонах, які надані офіційними та незалежними джерелами. Запропоновано перелік ринкових і неринкових корисностей лісу, які мають враховуватися при розрахунку збитку від лісових пожеж.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2011, Т.1

Кучер Ю. Є., Погребняк Е. Ю.
Економічна ефективність впровадження екоменеджменту: еколого-економічна концепція (c. 78 - 80)
У статті обґрунтована економічна ефективність впровадження екоменеджменту. Розглянуто роль екологічної ефективності в системі глобальної ефективності менеджменту.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2011

Башта О. І.
Економічні аспекти застосування поновлюваних джерел енергії в рекреаційних підприємствах (c. 78 - 82)
Розглянуто основні економічні аспекти застосування поновлюваних джерел енергії в рекреаційних підприємствах, розраховано економічний ефект від економії енергоресурсів у рекреаційних системах за рахунок застосування поновлюваних джерел енергії.

Стаття написана російською мовою

Панкратова О. М., Тищенко Г. І.
Аналіз взаємозв'язку показників економічного розвитку (ВВП) і показників, що характеризують екологічну ситуацію в Україні (c. 82 - 85)
У роботі проведено аналіз сучасної екологічної ситуації в Україні. Досліджено залежність показників, що характеризують стан навколишнього середовища залежно від показників економічного розвитку. Доведено, що між рівнем розвитку економіки країни і її екологічним станом існує прямий зв'язок.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2011

Благун І. С., Кільчицький Ю. М.
Оцінка інституціонального середовища лісового комплексу (c. 56 - 58)
У статті запропоновано методичний підхід до оцінювання інституціонального середовища та умов функціонування підприємств лісового комплексу та досліджено можливі інституціональні конфігурації, здатні забезпечити сталий розвиток лісового сектора.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2011

Товма Л. Ф., Сніжко А. І.
Еколого-гігієнічні проблеми харчових продуктів у сучасних умовах (c. 115 - 118)
Здоров'я нації - це основний показник цивілізованості й соціально-економічного стану держави. На підставі аналізу результатів досліджень контамінації продовольчої сировини та харчових продуктів в екокризовому індустріальному регіоні нами узагальнено сучасний стан цієї проблеми та запропоновані заходь щодо зменшення аліментарного ксенобіотичного навантаження на організм населення, впровадження яких вкрай необхідно для збереження потенціалу громадського здоров'я.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2012

Товма Л. Ф.
Еколого-економічна складова в концепції сталого розвитку України (c. 141 - 144)
У статті досліджуються питання взаємодії екологічної та економічної складових сталого розвитку. Проаналізовано сучасчасний стан екологічних проблем для аграрного та промислового секторів економіки. Зроблено висновок, що гармонізацію екологічної та економічної складових сталого розвитку можна досягти тільки при використанні інноваційних технологій, зокрема нанотехнологій.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2012

Лихоманов О. В.
Метод розрахунку грошової оцінки корисності лісу в глобальному вуглецевому циклі за вартістю квот на викиди парникових газів (c. 127 - 129)
У роботі зроблено спробу розрахувати в грошовому вираженні вартість ролі лісу в глобальному вуглецевому циклі. За основу розрахунку прийняті вартості квот на викиди вуглекислого газу. Наведено приклад розрахунку вартості лісового масиву у Волгоградській області.

Стаття написана російською мовою

Петрушенко М. М.
Економічні «ігри проти природи»: модель прийняття рішень у сфері управління екологічними конфліктами (c. 130 - 132)
У статті розглянуто економіко-математичну модель «ігри проти природи», запропоновану з метою підтримки прийняття управлінських рішень у сфері екологічних конфліктів. Модель апробовано на рівні територіального природно-ресурсного потенціалу.

Стаття написана українською мовою

Тадеєв Ю. П.
Розширення моделі Леонт’єва в умовах екологічної збалансованості (c. 132 - 136)
У статті запропоноване розширення моделі Леонт’єва «витрати – випуск», яке передбачає додатковий вид продукції – парникові гази та галузь економіки – знищення забруднень. Для такої моделі розроблений ефективний алгоритм обернення матриць, які необхідні для знаходження розв'язків прямої та двоїстої розширених моделей.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2012

Балуєва О. В.
Підходи до формування комплексної системи оцінки екологізції територій міста (c. 158 - 161)
У статті розглядаються проблеми забезпечення сталого розвитку міст, питання екологізації міського середовища, визначено елементи оцінки екологізації міста.

Стаття написана українською мовою

Лукаш С. В., Лукаш В. О., Боровик О. Н.
Вплив енергетичної галузі на еколого-економічну ситуацію в Україні (c. 162 - 165)
У статті розкрито причини екологічних проблем в Україні, запропоновано низку дій, що зможуть впровадити позитивні зміни в енергетичному комплексі України, окреслено аспекти, що сприяють забезпеченню екологічно безпечного господарювання і збалансованого використання природних ресурсів, обмеженню шкідливого впливу викидів і стоків енергетичних підприємств на навколишнє природне середовище та здоров'я людини.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2012

Кошевець В. В., Швіндіна Г. О.
Виробництво екологічно чистої продукції як один із факторів формування ділової репутації (c. 83 - 85)
У статті розглядаються питання, пов’язані з необхідністю випуску та споживання екологічно чистої продукції, визначені підходи до створення екологічно чистої продукції, ідентифіковані проблеми, які перешкоджають організації виробництва екологічно чистої продукції, досліджено взаємозв’язок виробництва екологічно чистої продукції та ділової репутації підприємства.

Стаття написана українською мовою

Юдін М. А.
Використання потенціалу нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії у процесі енергозбереження за допомогою впровадження сучасних організаційно-економічних форм (c. 86 - 90)
У статті досліджено можливості використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі країни. Розроблено інструменти мотивації та об'єднання учасників процесу енергозбереження, серед яких кластери, G2B-платформи, перфоманс-контрактинг.

Стаття написана українською мовою

Панченко О. В.
Фактори еколого-економічної оптимізації використання твердих побутових відходів у теплоенергетиці (c. 90 - 92)
У статті проаналізовано фактори еколого-економічної оптимізації використання твердих побутових відходів (ТПВ) на підприємствах теплоенергетики в умовах екологічних обмежень.

Стаття написана українською мовою

Шишкіна І. О.
Формування ефективної інфраструктури міжнародного ринку відновлювальних джерел енергії (c. 92 - 97)
В статті обґрунтовані основні тенденції розвитку ринку відновлювальної енергетики. Визначені характерні ознаки ринку товарів ВДЕ. Проаналізовані основні міждержавні структури в сфері альтернативної енергетики.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2012

Царук А. Ю.
Фінансові аспекти державної екологічної політики у контексті природоохоронної діяльності гірничозбагачувальних підприємств (c. 138 - 142)
Розглянуто основні фактори забруднення навколишнього природного середовища підприємствами гірничо-видобувної промисловості. Проведено аналіз доходів державного бюджету від зборів за користування природними ресурсами та витрат на охорону навколишнього природного середовища. Вивчено особливості природоохоронної діяльності гірничозбагачувальних підприємств України.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2012

Бабаєв В. Ю., Бабаєва І. О.
Агроекологічне виробництво як інноваційний напрям розвитку аграрних підприємств (c. 116 - 119)
У статті наведено методи ведення агроекологічного виробництва продукції в країнах Європи та США, розглянуто основні засади і способи ведення органічного землеробства в Україні, обґрунтовано запровадження інноваційних технологій органічного виробництва в діяльність аграрних підприємств.

Стаття написана українською мовою

Москаленко Н. О., Гаймур К. С.
Економіко-екологічні аспекти діяльності промислових підприємств (c. 120 - 124)
Ця тема актуальна для всієї світової спільноти, що підтверджується відповідними конференціями, форумами на міжнародному рівні. У даній статті авторами поставлено завдання узагальнити економіко-екологічні аспекти, врахування яких необхідне у виробничій і економічній діяльності промислового підприємства. Дискусійними в цій темі є питання, пов'язані з подвійною природою проблем ефективності діяльності і забезпечення розвитку підприємства, – це ув'язка економічних цілей та інтересів підприємств з екологічними потребами суспільства.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2012

Шульга К. В., Єфремова Л. В.
Економічні шляхи вдосконалення утилізації відходів в Україні (c. 138 - 141)
У даній статті описується сучасна ситуація в Україні з утилізації сміття, аналізується досвід зарубіжних країн щодо пропаганди сортування відходів і способів застосування сортованого сміття. Було проведено анкетування населення та розроблено систему з утилізації сміття в Україні на взаємовигідних умовах за участю держави, приватних підприємств і населення.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2013

Селезньова О. В.
Особливості виконання екологічних державних цільових програм в Україні (c. 122 - 125)
У статті розглянуто сутність та значення екологічної державної цільової програми як головного інструменту екологічної політики, вдале застосування якого дозволяє найбільш ефективно вирішувати складний комплекс проблем, пов’язаних зі складним станом навколишнього середовища України. Визначено основні негативних риси реалізації вітчизняних екологічних цільових програм сьогодні та можливі шляхи підвищення ефективності функціонування сучасної вітчизняної системи державних цільових програм екологічного напрямку.

Стаття написана українською мовою

Довга Т. М.
Теоретико-методичні аспекти оцінки економіко-екологічної ефективності рециклінгу твердих побутових відходів (c. 125 - 131)
У статті досліджено основні організаційно-методичні проблеми оцінки економіко-екологічної ефективності рециклінгу побутових відходів, що виникають на сміттєпереробних заводах та комплексах України. Обґрунтована актуальність впровадження процесу рециклінгу ТПВ та запропоновано власний підхід до класифікації показників оцінки еколого-економічної ефективності рециклінгу побутових відходів в Україні.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2013

Фролов С. М., Білопільська О. О.
Державно-приватне партнерство як механізм інвестування інноваційних технологій поводження з відходами (c. 181 - 185)
У статті досліджено можливості використання державно-приватного партнерства як механізму інвестування сфери поводження з відходами в Україні. Представлені механізми та форми державно-приватного партнерства. Проаналізовано особливості міжнародного досвіду реалізації проектів на основі державно-приватного партнерства. Розглянуто досвід співпраці підприємств та громад в Україні для вирішення проблем у сфері поводження з твердими побутовими відходами. Зроблено висновок, що державно-приватне партнерство є потенційним механізмом залучення інвестицій місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування для реалізації проектів, спрямованих на забезпечення екологічної складової сталого суспільного розвитку.

Стаття написана українською мовою

Прушківська Е. В., Шевченко Ю. О.
Розвиток «зеленої економіки»: національний аспект (c. 186 - 191)
У статті проаналізовано концепції «зеленої економіки», «сталого розвитку», «зеленого зростання». Сформульовано авторське визначення «зеленої економіки», яка характеризується через економічні відносини між суб’єктами господарської діяльності. Досліджено частку «зеленої економіки» в структурі світового ВВП. На основі емпіричного аналізу виокремлено роль «зеленої економіки» в первинному, вторинному та третинному секторах національної економіки. Доведено, що первинний та вторинний сектори вимагають найбільших радикальних змін у напрямку озеленення виробництва, оскільки саме тут створюється продукти для задоволення потреб людства. Виділено третинний сектор як з’єднувальну ланку між первинним і вторинним секторами, який забезпечує реалізацію концепції «зеленої економіки». Показано необхідність розвитку національної економіки в напрямку «озеленення», яке веде до мінімізації структурних диспропорцій та сталому розвитку.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2013

Влащенко Н. М., Косяк А. П.
Моніторинг економічної безпеки рекреаційних підприємств (c. 181 - 186)
Мета статті полягає у дослідженні індикаторів економічної безпеки рекреаційних підприємств та визначенні пріоритетних напрямів її досягнення. У процесі дослідження проаналізовано загрози та ризики в здійсненні діяльності рекреаційних підприємств, визначено динаміку результуючих факторів, які відображують стан їх економічної безпеки. Досліджено індикатори економічної безпеки рекреаційних підприємств, а саме: індикатори виробництва послуг, фінансові, соціальні. Визначено вплив факторів на економічну безпеку рекреаційних підприємств АР Крим, згрупованих по адміністративних районах, за допомогою регресійного аналізу. Узагальнено основні проблеми забезпечення економічної безпеки рекреаційних підприємств Кримського регіону. Запропоновано шляхи досягнення економічної безпеки рекреаційних підприємств через стабільне нарощування комерційного сектора, вирішення проблеми цілорічного функціонування рекреаційних підприємств та інших заходів. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розробка механізму реформування та інноваційного розвитку, спрямованих на вдосконалення сервісу, створення високоефективних інформаційних систем, комплексної роботи у сфері цінової політики.

Стаття написана українською мовою

Саприкіна Л. М.
Формування парадигми екологічно відповідального споживання (c. 186 - 191)
У статті розглянуто необхідність реструктуризації суб’єктів торговельної діяльності, визначено парадигму екологічно-відповідального споживання на основі посилення загальнодержавного імперативу екологічно-відповідального розвитку торгівлі, проаналізовано економічні механізми реструктуризації підприємств торгівлі, досліджено структуру екологічного капіталу суб’єктів торговельної діяльності.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2013

Ібатуллін Ш. І., Сакаль О. В., Бокоч В. В.
Перспективні напрями вдосконалення управління лісовими ресурсами в рамках просторового соціально-економічного розвитку України (c. 174 - 179)
У статті наведено результати дослідження теоретико-методологічних засад управління суспільними відносинами щодо лісових ресурсів з метою виявлення перспектив розвитку та потенційних небезпек у економічній, екологічній та соціальній сферах з метою формування стратегічної моделі управління лісовими ресурсами із застосуванням методу SWOT-аналізу. Для реалізації системного підходу до формування моделі управління лісовими ресурсами та оптимізації процесу прийняття управлінських рішень з питань підвищення ефективності використання й відтворення природних ресурсів запропоновано структурно-логічну схему вдосконалення управління лісовими ресурсами. Обґрунтовано, що формування комплексної стратегії управління лісовими ресурсами має відбуватись відповідно до принципів і критеріїв, які створюють передумови збалансованого використання лісоресурсного потенціалу, відтворення та охорони лісових ресурсів для досягнення паритету екологічних, економічних і соціальних аспектів сталого розвитку. У перспективі подальших досліджень є проведення постійного моніторингу стану виконання стратегій суспільного розвитку щодо природно-ресурсного потенціалу та їх коригування для більш ефективного управління лісовими ресурсами на всіх організаційних рівнях управління.

Стаття написана українською мовою

Варламова І. С.
Світовий досвід запровадження екологічного аудиту та його стан в Україні (c. 180 - 184)
У статті досліджується одна з найважливіших проблем на сучасному етапі економічного розвитку – підтримка належного рівня екологічної безпеки на всіх рівнях функціонування економіки. Враховуючи неефективність існуючих інструментів еколого-економічного регулювання, виникає необхідність пошуку креативних рішень, які дозволяють спрогнозувати та упередити негативний вплив діяльності підприємств на навколишнє середовище, а не протистояти екологічним катастрофам після їх виникнення. Прагнення України до міжнародної інтеграції у світовий економічний простір і досягнення сталого розвитку промислових регіонів, враховуючи необхідність одночасного поєднання економічних та екологічних інтересів України, вимагає використання сучасних економічних інструментів. Одним з таких інструментів є екологічний аудит, який і досліджується у даній статті.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2013

Коняхіна Т. В.
Нормативно-правове забезпечення реалізації економічного механізму природокористування (c. 179 - 184)
У статті розкрито структуру сучасного правового механізму охорони навколишнього природного середовища; систематизовано джерела вітчизняного екологічного права, надано їх стислу характеристику; досліджено пріоритетні цілі та завдання громадських організацій у сфері природокористування; визначено зв’язок національного та міжнародного правового механізму природокористування. Результатом дослідження є вдосконалення науково-методичного підходу до забезпечення єдиного принципу щодо нормопроектування у сфері охорони навколишнього природного середовища на основі систематизації вихідних принципів функціонування міжнародного еколого-правового механізму (принцип запобігання, принцип причинності, принцип «винуватець забруднень платить», принцип проникності, принцип економічної ефективності в процесі розробки та реалізації екологічної політики держави, принцип суспільної справедливості, принцип субсидіарності) для оптимізації національного правового механізму еколого-економічних відносин.

Стаття написана українською мовою

Климчук С. А.
Наука «енвіроніка» – домінантний вектор стратегії розвитку підприємств альтернативної енергетики (c. 185 - 190)
Метою статті є вивчення сучасного науково-методичного інструментарію та розроблення практичних рекомендацій для гнучкої адаптації підприємств альтернативної енергетики в умовах ентропії зовнішнього середовища в процесі досягнення цілей їх подальшого розвитку на основі використання сучасних досягнень науки енвіроніки (environics). Аналізуючи та систематизуючи наукові доробки вчених, доведено, що ресурсний потенціал альтернативної енергетики України відкриває перспективний і економічно вигідний шлях для розвитку стратегічно важливих підприємств біоенергетики в контексті забезпечення енергонезалежності та енергоефективності. В результаті дослідження вирішена проблема розуміння семантики і дії законів енвіроніки при дослідженні стратегії розвитку підприємств альтернативної енергетики. Автором запропоновано ідентифікувати наступні компоненти взаємозалежності стратегії розвитку підприємств альтернативної енергетики та науки енвіроніки: екологічна, інтеграційно-інституційна, нова енергетична парадигма, економічна, оптимізація виробничо-господарських систем, соціальна, пізнавальна, просвітницька, інвестиційно-інноваційна, інформаційно-сигнальна, суспільний імідж. Обґрунтовано, що альтернативна енергетика та наука енвіроніка є взаємозалежними і доповнюють одна одну. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є розробка механізму стратегії розвитку підприємств альтернативної енергетики, основою якого стануть закони енвіроніки та компоненти взаємозалежності.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2014

Самойлік М. С.
Комплексна оцінка ефективності регіональних систем поводження з твердими відходами (c. 220 - 226)
Проблема поводження з твердими відходами є однією з найбільш важливих еколого-економічних і соціальних проблем регіонального розвитку. Водночас, треба враховувати, що обґрунтування інвестиційних вкладень у цю сферу повинне спиратися на економічну оцінку різних технологічних рішень з урахуванням екологічних, соціальних і технологічних чинників. Тому в статті розроблено та науково обґрунтовано методичні підходи до комплексного оцінювання ефективності управління сферою поводження з твердими відходами регіону на основі збалансування економічних, екологічних, соціальних і технологічних критеріїв даної сфери. Проведено комплексну оцінку сценаріїв розвитку сфери поводження з твердими відходами на прикладі м. Полтави та визначено напрямки її модернізації з урахуванням регіональної інфраструктури даної сфери. Встановлено, що на даний час найбільш перспективним є частковий роздільний збір відходів, будівництво сміттєпереробного заводу (потужністю 250 тис. т / рік) і полігону твердих відходів, при цьому забезпечується збалансування екологічних (мінімізація екологічного ризику та збитку за забруднення) та економічних (максимальний прибуток при мінімальних витратах) критеріїв.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2014

Ячменьова В. М., Сиволап О. В.
Обмеження у сфері поводження з твердими побутовими відходами (c. 188 - 193)
Стаття присвячена управління якістю навколишнього середовища в контексті вирішення проблем у процесі поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ), які є результатом існування людини, і накопичення яких приймають сьогодні масштаби катастрофи. Виявлено основні обмеження, що визначають процес поводження з ТПВ, які можуть бути використані для його вдосконалення. На підставі проведених досліджень зроблено висновок про те, що основними обмеженнями, які визначають процес поводження з ТПВ, є територіальні, екологічні, технологічні, соціальні, економічні, політичні, часові, юридичні. Незважаючи на певні позитивні зрушення, як у законодавчій сфері, так і у сфері управління, існуюча система поводження з ТПВ є недосконалою і не відповідає висунутим до неї вимогам у плані захисту навколишнього середовища і населення від шкідливого впливу. Недостатнє фінансування, нестабільність ринку вторинних ресурсів і політичної ситуації в Україні, складність залучення приватних інвестицій, безініціативність деяких органів місцевого самоврядування влади та населення перешкоджають впровадженню сучасної системи поводження з ТПВ. Виявлені обмеження можуть бути використані при вдосконаленні системи поводження з ТПВ. Подальші дослідження будуть спрямовані на деталізацію певних обмежень.

Стаття написана російською мовою

Самойлік М. С.
Комплекс маркетингових заходів при організації індустрії та розвитку регіонального ринку вторинної сировини (c. 194 - 200)
Проблема поводження з вторинними ресурсами є однією з найбільш важливих еколого-економічних і соціальних проблем регіонального розвитку. Водночас, питання залучення вторинних ресурсів у господарський обіг у рамках соціально-економічної політики регіону за допомогою формування ринкового механізму та його інститутів, зокрема за рахунок маркетингових заходів, недостатньо пророблені та потребують подальшого розвитку. Тому в статті розроблено та науково обґрунтовано комплекс маркетингових заходів при організації індустрії та розвитку регіонального ринку вторинної сировини, що враховує екологічний та освітній компоненти, на основі збалансування інтересів та дій усіх учасників даного процесу, а також окреслено пріоритетні завдання реалізації концепції маркетингу на ринку вторинної сировини. Визначено перспективи застосування різних форм і методів маркетингової роботи для вдосконалення процесу поводження з вторинними ресурсами, а саме для: збільшення обсягу збирання вторинної сировини; розвитку інфраструктури по збиранню вторинної сировини; налагодження взаємозв'язків між виробниками продукції з вторинної сировини та її споживачами; збільшення обсягу споживання товарів з вторсировини; стимулювання надходження інвестицій у сферу поводження з відходами; зменшення втрат сировинних, матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів, що виводяться в теперішній час з господарського обігу з відходами; створення нових робочих місць, у першу чергу на підприємствах малого і середнього бізнесу. Наукова новизна полягає в розробці комплексу заходів реалізації маркетингу при управлінні ринком вторсировини, що, на відміну від існуючих, враховує екологічний та освітній компоненти при збалансуванні інтересів його учасників. Отримані результати дослідження спрямовані на створення основ для розробки цільової програми організації індустрії та розвитку ринку вторинної сировини в контексті синергічного розвитку регіону.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2014

Шкарлет С. М., Пиріг К. М.
Підвищення ефективності виробництва на лісогосподарських підприємствах в умовах сталого розвитку (c. 180 - 184)
Мета статті полягає в дослідженні сутності та особливостей виробництва на лісогосподарських підприємствах з урахуванням сучасних тенденцій розвитку лісового господарства та підвищенні його ефективності. У статті проаналізовано стан лісового господарства України за 2003 – 2012 рр. У результаті дослідження було визначено специфічні риси лісогосподарського виробництва, виділено нові напрями підвищення ефективності виробництва в лісогосподарських підприємствах, обґрунтовано актуальність проведення аналізу стану виробничих процесів у лісовому господарстві. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є побудова моделі інтенсифікації виробництва в лісогосподарських підприємствах за умов сталого розвитку, а на законодавчому рівні існує потреба чіткого визначення таких категорій, як лісове господарство та лісогосподарське виробництво.

Стаття написана українською мовою

Самойлік М. С.
Оцінка ризиків і загроз ресурсно-екологічній безпеці регіону (c. 185 - 192)
Проблема забезпечення ресурсно-екологічної безпеки, підвищення ефективності використання природно-економічного потенціалу території є однією з пріоритетних для кожного регіону України. Тому в статті розроблено та науково обґрунтовано методологічні засади оцінки ризиків і загроз ресурсно-екологічній безпеці в контексті сталого розвитку регіонів України як основи формування регіональної стратегії забезпечення ресурсно-екологічної безпеки. Встановлено, що фактично у всіх регіонах України (крім Хмельницької та Чернігівської областей) спостерігається перевищення порогового значення екологічного ризику здоров’ю населення (понад 0,05) і тенденція до його зростання, що пов’язано з тривалою практикою екологічно необґрунтованого розміщення продуктивних сил і наявних наслідків непокриття збитку за забруднення довкілля минулих періодів, а також із рівнем соціально-економічного неблагополуччя у регіонах. Обґрунтовано, що для зменшення загроз і ризиків ресурсно-екологічного характеру соціально-економічному розвитку регіонів перш за все необхідно впровадити комплексну систему збирання та утилізації вторинних ресурсів, відпрацювати економічні механізми стимулювання розвитку даної сфери, а також максимізувати використання внутрішнього енергетичного потенціалу регіонів при мінімізації збитку для довкілля, зокрема біоенергетичних ресурсів. Теоретичною та методологічною основою дослідження стали результати фундаментальних і прикладних досліджень у галузі економічної теорії та регіоналістики, екологічної економіки, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних учених із питань управління ресурсним потенціалом регіону. Отримані результати дослідження дозволили визначити напрями вдосконалення системи екологічно безпечного розвитку регіонів України, орієнтованих на підвищення ефективності використання природно-економічного потенціалу території, ресурсозбереження та ресурсозаміщення.

Стаття написана українською мовою

Понікаров В. Д., Єрмоленко О. О.
Удосконалення системи інтегрованого моніторингу природного середовища регіонів України (c. 193 - 197)
У статті розглядається сучасний стан моніторингу навколишнього природного середовища, аналізуються нагальні проблеми довкілля, ставиться питання про доцільність застосування «зеленої» енергетики у тому вигляді, який вона має зараз. Також у статті порушене актуальне питання про посилення державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки. Обґрунтовано актуальність розробки Екологічного кадастру України як єдиної геоінформаційної системи відомостей про стан екологічної ситуації окремих територій, розташованих у межах державного кордону України. Наголошено на необхідності законодавчо затвердити деяку періодичність проведення комплексного екологічного аудиту територій з метою оновлення інформації про стан навколишнього середовища. Це дозволить простежити динаміку та визначити спрямованість змін показників якісного стану навколишнього середовища певних територій і буде необхідною базою для прийняття оптимальних управлінських рішень щодо стратегії соціально-економічного розвитку окремих регіонів і формування їх трудового потенціалу.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2014

Жупаненко А. В.
Економічна сутність рекреаційного споживання ресурсів природно-заповідного фонду (c. 154 - 158)
Метою статті є дослідження процесу рекреаційного споживання ресурсів природно-заповідного фонду (ПЗФ), впливу природоохоронних підприємств на розвиток рекреаційно-туристської галузі в Україні, а також визначення їх рекреаційної привабливості та ролі в сучасній економіці. У статті розглянуто суперечність виробничого та рекреаційного споживання природних ресурсів, проаналізовано структуру кількості площ і територій об'єктів ПЗФ України у 2013 р., а також фактичне рекреаційне навантаження на підприємства ПЗФ України у 2013 р. Виявлено основні проблеми у сфері рекреаційно-туристичного використання природоохоронних територій та їх відомчого підпорядкування. Обчислене максимальне рекреаційне навантаження на екскурсійну стежку Одеського зоологічного парку. Обґрунтовано необхідність створення туристсько-рекреаційної інфраструктури, що відповідає темпам рекреаційного споживання ресурсів підприємств ПЗФ.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2014

Агрес О. Г.
Еколого-економічна система: суть і необхідність розвитку для зменшення витрат підприємства (c. 168 - 172)
Метою статті є розкриття сутності еколого-економічної системи та визначення необхідності впровадження її для зменшення витрат на підприємстві.У статті наведено основні складові екологізації економіки, розкрито сутність поняття «еколого-економічна система», яке широко використовують у сучасній економічній та екологічній літературі. У процесі дослідження виявлено основні екологічні проблеми сільськогосподарських підприємств. Виділено напрями екологізації використання основних засобів сільськогосподарських підприємств. Розглянуто перспективу можливості оновлення основних засобів з метою енергозбереження через використання вторинних відходів тваринництва і обґрунтовано, як у перспективі можна скоротити витрати підприємства на електроенергію. Також виявлено і зображено взаємозалежність між технічним та екологічним розвитком сільськогосподарських підприємств. Подальший розвиток еколого-економічної системи на підприємстві приведе не тільки до зменшення витрат підприємства, а й до вирішення низки екологічних проблем.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2014

Кобушко І. М., Кобушко Я. В.
Оцінка екологічно обумовленого інвестиційного збитку (c. 242 - 248)
Мета статті полягає в розробці науково-методичних підходів до оцінки екологічно обумовлених інвестиційних збитків за фазами відтворення інвестиційного потенціалу регіону. Проаналізовано вплив екологічного фактора на відтворення інвестиційного потенціалу регіону та досліджено виникнення екологічно обумовлених інвестиційних збитків за фазами відтворення. Визначено сутність поняття «екологічно обумовлений інвестиційний збиток» і розроблено науково-методичний підхід до оцінки екологічно обумовлених інвестиційних збитків за фазами відтворення інвестиційного потенціалу регіону. Проведено оцінку екологічно обумовлених інвестиційних збитків за фазами відтворення інвестиційного потенціалу регіону на прикладі Сумської області. Обґрунтовано необхідність проведення еколого-економічної оцінки відтворення інвестиційного потенціалу регіону з урахуванням екологічно обумовлених інвестиційних збитків.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2014

Худолій Л. М., Войцехівська В. В.
Альтернативні джерела фінансування екологічних цільових програм (c. 297 - 302)
Мета статті полягає в розробці пропозицій щодо вдосконалення фінансування державних цільових програм за рахунок інших позабюджетних фондів і забезпеченні ефективного механізму приватно-державного партнерства на взаємовигідних умовах. При аналізі та узагальненні поглядів вітчизняних науковців та іноземного досвіду було запропоновано альтернативні механізми фінансування державних цільових програм. У результаті дослідження були запропоновані варіанти фінансування завершення досліджуваних державних цільових програм за умов їх дофінансування з інших позабюджетних джерел. Обґрунтовано умови залучення коштів від підприємств і установ для виконання планових завдань і заходів, визначених у паспортах програм. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є упорядкування процесу залучення додаткових джерел фінансування до їх повного виконання за допомогою втілення механізму приватно-державного партнерства на умовах, які забезпечать виконання життєво важливих завдань держави та ефективний розвиток підприємницької діяльності.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2015

Маліков В. В.
Екологічний аудит: аналіз проблематики в наукових дослідженнях (c. 161 - 164)
Мета статті полягає в аналізі наукових публікацій щодо проблематики в галузі екологічного аудиту України та запропонованих підходів до вирішення зазначених проблем для з’ясування стану розвитку цієї галузі на сучасному етапі. Незважаючи на те, що цей вид аудиту привернув увагу як вітчизняних, так і зарубіжних науковців, існує ще безліч проблем, які вимагають ретельної уваги. У статті проаналізовано проблеми, виявлені науковцями у сфері екологічного аудиту, а також розглянуті ними шляхи їхнього розв’язання. Також обґрунтовано доцільність подальшої уваги з боку науковців та практиків галузі, та як рекомендації щодо подальшого дослідження питань галузі запропоновано вдосконалення законодавства щодо екологічного аудиту та співпрацю науковців-теоретиків з аудиторами-практиками, а також залучення світового досвіду. При цьому запропонований аналіз наукових публікацій лише підкреслив, що, хоча дослідження в галузі екологічного аудиту в Україні проводяться і актуальність проблеми екологічного стану середовища посилюється з кожним днем, нерозв’язаних проблем ще багато.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2015

Сторожук Т. М., Дружинська Н. С.
Удосконалення класифікації лісових ресурсів (c. 138 - 142)
Мета статті полягає в удосконаленні класифікації лісових ресурсів на підприємствах лісового господарства для відображення їх у бухгалтерському обліку, проведення аналізу та контролю за їх використанням з метою ефективного управління. За результатами дослідження визначено доцільність виділення необхідних класифікаційних ознак лісових ресурсів за послідовністю надходження в господарський обіг, за походженням, за ознакою їх можливого господарського використання та деяких видів недеревних лісових ресурсів – за смаковими властивостями. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є проектування методів і технологій відображення лісових ресурсів як структурованого об’єкта бухгалтерського обліку підприємств лісового господарства. Для інтеграції лісових ресурсів в облікову систему існує потреба в удосконаленні нормативно-правової бази та уточненні понятійного апарату для однозначного і логічного використання отриманих результатів у практичній діяльності.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2016

Гречин Б. Д.
Змістовна характеристика методів оцінки негативного впливу виробничої та логістичної діяльності підприємства в контексті стратегічного розвитку екологістики в Україні (c. 169 - 176)
Визначено показники та індикатори, що відображають поглиблення екологічної кризи в світі та в Україні. Досліджено та згруповано основні чинники, форми прояву та негативні соціально-екологічні наслідки антропогенного впливу. Надано характеристику таких методів оцінки негативного впливу логістичних процесів на навколишнє природне та виробниче середовище, як: екологічний баланс, загальний обсяг спожитої енергії, аналіз вуглецевого сліду, а також екологічна оцінка з фокусом на логістику та ланцюги поставок. Визначено хронологічну послідовність введення в дію екологічних норм, нормативів та стандартів. Представлено секторальний розподіл підприємств за видами шкідливих викидів. Визначено стратегічні задачі розвитку екологістики в Україні. Сформовано і розподілено на чотири сегменти пропозиції щодо створення логістичних систем зі зниженим шкідливим впливом на навколишнє природне та виробниче середовище, а також із ефективним використанням ресурсів та енергії.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2016

Голян В. А.
Сировинна орієнтація української економіки як базова детермінанта виснажливого природокористування (c. 104 - 111)
Розкривається взаємозв’язок між низькою ефективністю ринкових перетворень української економіки на початкових етапах реформ і посиленням сировинної спрямованості більшості секторів національного господарства як в умовах соціально-економічного підйому, так і в умовах рецесії. Встановлено залежність між рівнем капіталізації суб’єктів великого бізнесу і відносною дешевизною природної сировини внаслідок відсутності сучасних механізмів рентного регулювання спеціального природокористування. Обґрунтовано передумови наростання масштабів виснажливого природокористування внаслідок сировинної орієнтації вітчизняного експорту та відсутності сучасних механізмів еквівалентного перерозподілу природно-ресурсної ренти. Виявлено основні тенденції збільшення обсягів експорту сільськогосподарської продукції з низькою доданою вартістю та імпорту продукції тваринництва. Встановлено взаємозв’язок між секторальними зрушеннями в аграрному секторі і можливостями органічного землеробства в умовах нарощування обсягів виробництва зернових і олійних культур. Обґрунтовується доцільність введення додаткових інструментів фіскального та екологічного контролю за діяльністю великих вертикально інтегрованих формувань з метою створення сприятливих передумов для розвитку традиційних форм аграрного підприємництва і обмеження масштабів виснажливого природокористування.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2016

Голян В. А.
Економічний механізм природокористування: поводження з відходами (c. 174 - 188)
Обґрунтовується доцільність удосконалення економічного механізму природокористування в частині регулювання процесів поводження з відходами у зв’язку з високим рівнем ресурсомісткості виробництва продукції в більшості секторів господарського комплексу, а також з відсутністю необхідних стимулів щодо підвищення ефективності утилізації вторинної сировини. Проаналізована динаміка утворення, утилізації та видалення відходів І–ІІІ класів небезпеки за період з 1994 по 2015 рр., що дало змогу виявити взаємозв’язок між економічними циклами та основними тенденціями в поводженні з відходами. Установлено, що за досліджуваний період у динаміці капітальних інвестицій у поводження з відходами, за винятком окремих періодів, не спостерігалося висхідного тренду внаслідок відсутності в регуляторному механізмі дієвих стимулів, які спонукали б корпоративний сектор інвестувати проекти розбудови матеріально-технічної бази та інфраструктури зберігання, утилізації, спалення та захоронення відходів. Доведено, що магістральним напрямом удосконалення економічного механізму природокористування в частині формування сучасного фінансово-економічного інструментарію поводження з відходами є розширення специфікації форм державно-приватного партнерства, з відповідною ідентифікацією фіскальних платежів за передачу прав у тимчасове користування полігонів зберігання відходів.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2016

Притула М. Ю.
Порівняльний аналіз економічних форм реалізації екологічної складової соціальних звітів корпорацій (c. 139 - 143)
У статті проведено порівняльний аналіз соціальних звітів корпорацій, які займають лідируючі позиції в галузях, щодо розкриття інформації про їх соціальну, екологічну та природоохоронну діяльність. Доведено, що саме соціальна звітність є основною платформою для відображення позитивних і негативних сторін організаційної діяльності, а також для збору інформації, яка може впливати на політику компанії, стратегію та операції на постійній основі. Визначено, що відображення нефінансових показників діяльності підприємств України здійснюється у вигляді або звітів, або просто інформації на сайтах компаній. Обґрунтовано, що загалом повноцінну нефінансову звітність (Звіт про сталий розвиток, Звіт про корпоративну соціальну відповідальність) готують компанії, які мають іноземний капітал або реалізують продукцію на експорт у високорозвинуті країни. Визначено, що основними видами діяльності компаній у сфері охорони навколишнього середовища є ресурсо- та енергозбереження, зниження рівня забруднення атмосферного повітря, зниження обсягів водоспоживання, організація «зелених офісів», підвищення екологічної освіти і культури населення.

Стаття написана українською мовою

Сазонець О. М., Миськовець Н. П.
Теоретичні основи здійснення корпоративного підприємництва на основі використання екосистем (c. 144 - 148)
Метою статті є дослідження ключових моментів здійснення екосистемного корпоративного підприємництва. Авторами проаналізовано різні підходи до визначення підприємницької діяльності в України та у світі. Розглянуто основні підходи та класифікації корпоративного підприємництва. Охарактеризовано основні види підприємництва, які залучають природні ресурси, визначено ті види підприємницької діяльності, які у своїй діяльності використовують цілі екосистеми, зокрема: сільське господарство, лісове господарство, мисливство та рибне господарство. Проведено порівняльну характеристику форм підприємницької діяльності та визначено найбільш ефективну при поводженні з природними ресурсами. Також визначено основні переваги екосистемного підприємництва з позиції споживача та підприємця.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2016

Сазонець І. Л., Притула М. Ю.
Значення екологічної відповідальності діяльності корпорацій (c. 115 - 120)
Проведене узагальнення теоретичних положень свідчить про те, що об’єктивна необхідність розвитку екологічної складової теорії корпоративної соціальної відповідальності зумовлена низьким рівнем екологічної свідомості суспільства, глибокою екологічною кризою держави, а також процесами інтеграції в систему міжнародних відносин, що вимагають постановки жорстких вимог до екологічної безпеки виробництва та його впливу на навколишнє природне середовище. Доведено, що реалізація цієї складової на рівні підприємства передбачає впровадження системи екологічної відповідальності. Визначено сутність екологічної відповідальності підприємства за трьома критеріями: дотримання екологічних зобов’язань, енергетичний і сировинний менеджмент та ефективне залучення стейкхолдерів. Систематизовано концептуальні засади впровадження системи екологічної відповідальності на підприємстві. Визначено сукупність принципів та методів реалізації даної системи, що передбачають застосування сукупності організаційно-правових та економічних інструментів. Деталізовано економічні, соціальні та екологічні мотиви та результати впровадження екологічної відповідальності на підприємстві.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2017

Сазонець О. М., Миськовець Н. П.
Макроекономічний аналіз екосистемного підприємництва (c. 147 - 152)
Метою статті є аналіз стану ведення підприємницької діяльності екосистемних підприємств України (тобто тих, що залучають в господарську діяльність природні екосистеми). Авторами визначено питому вагу підприємств, які можна віднести до екосистемних у загальній кількості підприємств України. Проведено структурно-динамічний аналіз виробництва та реалізації продукції (товарів та послуг) досліджуваного сектора. Проаналізовано товарну структуру експорту та імпорту продукції сільського, лісового та рибного господарства. Визначено товари, які мають найбільшу питому вагу, і розраховано коефіцієнт покриття експортом імпорту в досліджуваному секторі. Проведено порівняльний аналіз динаміки рентабельності екосистемних та інших підприємств України.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2017

Голян В. А., Савчук В. В.
Аграрне природокористування в зоні ризикового землеробства: принципи та пріоритети раціоналізації (c. 148 - 153)
Розкрито сутність аграрного природокористування як важливої передумови сільськогосподарського виробництва в зоні ризикового землеробства (зона осушення, зона зрошення та гірські території). Виявлено проблемні моменти раціоналізації аграрного природокористування в зоні осушення у зв’язку зі структурними деформаціями сільськогосподарського виробництва. Визначено основні галузеві та інституціональні пріоритети аграрного природокористування в зоні осушення. Сформульовано принципи аграрного природокористування в зоні ризикового землеробства, які полягають у відновленні традиційної сільськогосподарської спеціалізації, дотриманні еколого-економічної збалансованості, забезпеченні адаптованості до міжнародних природоохоронних конвенцій, усебічній боротьбі із сільською бідністю, подоланні асиметричності інформації, збереженні продовольчої спрямованості сільськогосподарського виробництва, трансформації негативних екстерналій в позитивні.

Стаття написана українською мовою

Дзюбенко О. М.
Інвестиційно-інноваційне забезпечення енергоефективності використання лісоресурсного потенціалу (c. 154 - 159)
Розкрито зміст проблем інвестиційно-інноваційного забезпечення енергоефективності використання лісоресурсного потенціалу через налагодження виробництва паливних деревних ресурсів. Аналізується висхідна тенденція збільшення виробництва та споживання паливних дров у загальнонаціональному масштабі та в Черкаській області, що має виступити передумовою для перегляду пріоритетів реалізації проектів енергоефективності на державних лісогосподарських підприємствах з метою зменшення втрат лісосировини та ефективнішого використання неліквідної деревини. Обґрунтовується доцільність налагодження на державних лісогосподарських підприємствах виробництва паливних гранул і брикетів на основі переробки лісосічних відходів та відходів деревообробного виробництва. Встановлено, що каталізатором інвестування проектів будівництва пелетних заводів мають стати: надання державних гарантій, спрощення укладання лізингових угод та відміна ввізного мита на сучасне високотехнологічне деревообробне та деревопереробне обладнання.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2017

Голян В. А., Андрощук І. І.
Економічний механізм природокористування: рентна плата за користування надрами (c. 148 - 158)
Розкриваються сутнісні ознаки інституціонального та методологічного забезпечення стягнення та розподілу рентної плати за користування надрами для видобутку корисних копалин у системі функціонування економічного механізму природокористування. Розглянуто структуру надходжень рентної плати за користування надрами до Зведеного, Державного та місцевих бюджетів України. Проаналізовано основні тенденції надходжень рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, природного газу, нафти та газового конденсату в поточних і порівняних цінах. Розкривається зміст рентної плати за користування надрами для видобутку бурштину й аналізуються підсумки першого року інституціоналізації даного фіскального платежу. Запропоновано напрями вдосконалення стягнення та розподілу рентної плати за користування надрами за рахунок поглиблення диференціації ставок, посилення стимулюючої ролі рентного регулювання надрокористування, акумуляції частини мінерально-сировинної ренти в спеціальних фондах бюджетів різного рівня.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2017

Дзюбенко О. М.
Державна інвестиційно-інноваційна політика розвитку лісового сектора: еколого-економічні аспекти та механізми реалізації (c. 159 - 165)
Обґрунтовано необхідність формування державної інвестиційно-інноваційної політики розвитку лісового сектора як важливої передумови подолання інвестиційного дефіциту як у державному, так і в корпоративному секторах лісогосподарського та деревообробного виробництва. Проаналізовано основні тенденції освоєння суб’єктами лісогосподарського підприємництва капітальних інвестицій, динаміку залучення лісогосподарськими підприємствами кредитних коштів, а також зрушення в структурі капітальних інвестицій у 2016 р. порівняно з 2013 р. Установлено, що важливою складовою державної інвестиційно-інноваційної політики розвитку лісового сектора має стати набір стимулів стосовно прискорення процесів модернізації та оновлення матеріально-технічної бази лісозаготівель та деревообробки. Обґрунтовано потребу у формуванні інституціонального підґрунтя встановлення партнерських відносин між державою та підприємницькими структурами в частині фінансування проектів модернізації лісозаготівельного та деревообробного обладнання.

Стаття написана українською мовою

Голян В. А., Андрощук І. І.
Економічний механізм природокористування: рентна плата за спеціальне використання природних ресурсів (c. 166 - 174)
Розкривається зміст економічного механізму природокористування як упорядкованої системи методів, способів, інструментів та прийомів фіскального та фінансово-кредитного регулювання господарського освоєння природно-ресурсного потенціалу. Встановлено, що магістральним елементом економічного механізму природокористування є фіскальна складова, яка представлена рентною платою за спеціальне використання природних ресурсів. Обґрунтовано, що відповідність ставок рентної плати за спеціальне використання природних ресурсів реальній цінності природної складової національного багатства, яка залучається в господарський обіг, є необхідною передумовою підвищення ефективності наповнення фінансових фондів розширеного відтворення природно-ресурсного потенціалу та посилення мотивації природокористувачів до зменшення втрат природної сировини. Встановлено, що в динаміці надходжень рентної плати за спеціальне використання природних ресурсів до Зведеного бюджету України у порівняних цінах 1998 р. суттєвого збільшення не спостерігається. Обґрунтовано, що посилення стимулюючої функції рентного регулювання природокористування стане можливим за умови наближення ставок рентної плати в Україні до середньоєвропейського рівня.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2017

Дзюбенко О. М.
Стан організації, методики та інформаційного забезпечення економічного аналізу фінансового потенціалу лісогосподарських підприємств (c. 338 - 345)
Метою статті є дослідження стану організації, методики та інформаційного забезпечення економічного аналізу фінансового потенціалу лісогосподарських підприємствах. Визначено, що фінансовий потенціал лісогосподарського підприємства є особливим об’єктом управління та економічного аналізу. Проведено тестування установчих документів та внутрішніх регламентів підприємств з метою визначення особливостей організації діяльності та управління лісогосподарськими підприємствами. Тестування фінансового плану досліджуваних підприємств свідчить про фрагментарність економічного аналізу фінансового потенціалу. Проведено аналіз показників щодо фінансового потенціалу лісогосподарських підприємств, що містяться у фінансових планах. Встановлено, що структуру фінансового плану лісогосподарських підприємств можна представити у вигляді такої структури показників: формування фінансових результатів; розрахунки з бюджетом; рух грошових коштів; капітальні інвестиції; коефіцієнтний аналіз; інформація до фінансового плану.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2018

Лисичко А. М.
Лісова рента як об’єкт економічного аналізу (c. 233 - 242)
Метою статті є дослідження поняття лісової ренти як об’єкта економічного аналізу. Досліджено сутність поняття «лісова рента». Визначено, що лісова рента є особливим об’єктом управління лісогосподарським комплексом України в цілому та лісогосподарськими підприємствами зокрема. Рента за спеціальне використання лісових ресурсів є об’єктом зацікавленості з боку як держави, так і корпоративного сектора, адже від її вартості залежить вартість деревини для промисловості та домашніх господарств. Досліджено праці вчених щодо класифікації ренти. Встановлено, що особливим видом природної ренти виступає рента за спеціалізоване використання лісових ресурсів. Визначено структуру складових системи рентних відносин у лісовому секторі відповідно до положень Податкового кодексу України

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2018

Мащенко М. А., Кліменко О. М.
Еколого-економічні проблеми інвайронментальної безпеки України (c. 190 - 195)
Метою статті є визначення загального механізму оцінки еколого-економічних загроз та екологічних збитків у пролонгованому дослідженні для забезпечення інвайроментальної безпеки держави. Показано необхідність нового підходу до державного регулювання через досягнення інвайронментальної безпеки, що дозволить зменшити напругу економіко-екологічних проблем в Україні. Для реалізації цього підходу наведено загальний механізм оцінки еколого-економічних загроз та екологічних збитків, який здійснюється через формування цілісної системи витрат. Систему витрат наведено в статті у вигляді поглибленого механізму оцінки еколого-економічних загроз на прикладі екологічних наслідків. Структуризація та підготовка системи витрат до прикладних розрахунків є наступним етапом цього пролонгованого дослідження.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2018

Ярошенко І. В.
Формування лісової політики України (c. 229 - 233)
Метою статті є визначення напрямів удосконалення лісової політики України. Представлено динаміку виробництва й торгівлі лісовою продукцією у світі. Висвітлено особливості організації державного регулювання лісовою галуззю України. Представлено основні завдання державного регулювання та управління у сфері лісових відносин, повноваження органів державної влади щодо формування та реалізації лісової політики. Розглянуто особливості формування лісової політики в ЄС. Зосереджено увагу на формуванні лісової політики Фінляндії. Представлено напрями вдосконалення організації державного управління лісопромисловим комплексом України, які спрямовані на розмежування функції регулювання, нагляду і контролю за здійсненням господарської діяльності серед державних органів влади, з метою зниження корупції та забезпечення дієвості державної лісової політики.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2018

Карпук А. І., Миклуш Т. С., Дзюбенко О. М.
Забезпечення комплексного природокористування: цілі, завдання та регіональні особливості (c. 166 - 176)
Цілями статті є розробка теоретико-методологічних підходів до ідентифікації базових складових комплексного природокористування та забезпечення їх комплементарності з Цілями сталого розвитку 2016–2030 рр.; визначення цілей та завдань комплексного природокористування в контексті забезпечення еколого-економічної та соціальної ефективності освоєння природно-ресурсного потенціалу, а також конкретизація цілей комплексного природокористування в окремо взятому регіоні. У результаті дослідження визначено базові складові комплексного природокористування. Охарактеризовано основні виробничо-економічні, соціально-економічні та еколого-економічні цілі комплексного природокористування. Доведено, що комплексне природокористування охоплює сукупність виробничо-технічних та організаційно-економічних заходів, спрямованих на максимізацію корисності від господарського освоєння природно-ресурсного потенціалу на всіх фазах відтворювальних ланцюгів без нанесення шкоди довкіллю. Запропоновано методи і технології комплексного природокористування.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2018

Щепак В. В., Карюк А. М., Шарий Г. І., Тимошевський В. В.
Нормативно-правове забезпечення моніторингу земель (c. 209 - 214)
Метою публікації є дослідження стану землекористування, вивчення нормативно-правового забезпечення моніторингу земель та розробка структурно-логічної моделі формування моніторингу земель. Авторами досліджено стан землекористування в Україні та виявлено неефективний розподіл наявного земельного фонду. Результати аналізу законодавства ряду країн показують, що у сфері землекористування існують різні обмеження. Дослідження чинного законодавства України доводить, що моніторинг земель необхідно розглядати як складну систему. Розроблено структурно-логічну модель формування моніторингу земель, яка показує взаємодію складових, зокрема залежність ефективності моніторингу земель від організації процесу спостережень та нормативно-правового забезпечення. Запропоновано моніторинг земель сільськогосподарського призначення проводити два рази на рік: перед посівними роботами та після збирання урожаю, щоб оцінити ступінь сільськогосподарського впливу на їх стан. Перспективою подальших досліджень є проведення оцінки моніторингу земель на регіональному та національному рівнях як основи формування напрямів спостережень за станом земель та, відповідно, вдосконалення його нормативно-правового забезпечення.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2018

Панова І. О.
Екологізація економічного розвитку в умовах екологічної кризи (c. 251 - 255)
Мета статті полягає в узагальненні теоретичних підходів до дослідження сутності та компонентів процесу екологізації економічного розвитку як основного фактора оптимізації відносин у системі «людина – природа» в умовах екологічної кризи. Розглянуто сутність, компоненти та фактори процесу екологізації економічного розвитку в умовах екологічної кризи, систематизовано погляди дослідників на визначення поняття «екологізація людини та суспільства». Обґрунтовавно, що екологізація людини має на увазі формування абсолютно нового погляду на співвідношення природного, культурного і соціального аспектів економічного розвитку. Сучасна соціоприродна ситуація є такою, що вимагає від людини формування нового світогляду, котрий вчені називають екологоорієнтованим і який був би вільним як від пихатого розуміння себе як «царя природи», так і від «комплексу меншовартості» по відношенню до природи. Робиться висновок, що наразі необхідність вирішення екологічних проблем ставить перед сучасною людиною двоєдине завдання: гармонізації взаємин у системі «людина – природа» і формування нового типу самої людини.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2019

Голян В. А., Гордійчук А. І., Андрощук І. І.
Рентна плата за природний газ у контексті виникнення феномену «голландської хвороби»: українські реалії (c. 210 - 216)
Встановлено, що спрощене розуміння проблеми рентного регулювання видобутку природного газу не дозволяє встановити обґрунтовані ставки рентної плати за видобування даного виду вуглеводневої сировини і здійснити прорив у напрямку зміцнення енергетичної самодостатності національної економіки та послабити рецидиви вітчизняних проявів «голландської хвороби». Розкривається сутнісна характеристика адміністрування рентної плати за користування надрами для видобування природного газу як важливої складової системи фіскального регулювання надрокористування та вагомого чинника наповнення фінансових фондів держави та територіальних громад. Визначено, що наявний механізм адміністрування рентної плати за користування надрами для видобування природного газу має суто фіскальну спрямованість, що породжує цінові перегини на ринку природного газу та штучно завищує вартість блакитного палива, а це в підсумку негативним чином впливає на енергетичну самодостатність національного господарства. Розглянуто існуючі підходи до встановлення ставок рентної плати за видобуток природного газу, виходячи з важливості даного виду вуглеводневої сировини для розвитку національної економіки та його перманентної дефіцитності. Дослідження показали, що, незважаючи на висхідну тенденцію в динаміці номінальних надходжень рентної плати за користування надрами для видобування природного газу до Державного бюджету України, реального збільшення надходжень даного виду фіскальних платежів до головного фінансового фонду держави не спостерігається через відсутність висхідного тренду в обсягах видобутку даної складової вуглеводневої сировини. Встановлено, що надмірно високі ставки рентної плати, які сплачують газовидобувні компанії, не закладають необхідних стимулів для нарощення інвестиційних потоків у розбудову матеріально-технічної бази газовидобутку та підвищують вартість блакитного палива для різних категорій споживачів, що в підсумку призводить до зниження конкурентоспроможності виробництва промислової продукції та згортання ділової активності. Обґрунтовано, що заходи по зниженню ставок рентної плати за користування надрами для видобування природного газу мають супроводжуватися застосуванням нової формули розрахунку ціни на блакитне паливо, яка урівноважуватиме ціну імпортованого природного газу та природного газу вітчизняного видобутку.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2020

Дубина М. В., Зінкевич О. В.
Теоретичні аспекти функціонування та розвитку лісового господарства в Україні (c. 187 - 192)
Головною метою даної статті є поглиблення теоретичних положень функціонування та розвитку лісового господарства в Україні, виокремлення особливостей здійснення господарської діяльності в даній сфері. У статті вагома увага приділена визначенню сутності категорії «лісове господарство». Для цього проведено аналіз змісту таких дефініцій, як: «лісовий сектор», «лісове господарство», «лісовий комплекс», «лісова галузь», «лісопромисловий комплекс», «лісогосподарський комплекс». Детальне вивчення окреслених категорій дало можливість, окрім уточнення їх сутності, також визначити їх взаємозв’язок. У результаті дослідження було сформульовано таке трактування сутності категорії «лісове господарство» – це галузь матеріального виробництва, що вивчає, веде облік і здійснює відтворення, охорону та захист лісів, а також регулювання їх використання з метою задоволення потреб економічних суб’єктів у лісових і пов’язаних з ними інших ресурсах. Таким чином, на наше переконання, лісове господарство варто розглядати як окрему галузь, складову лісового сектора країни. У статті також визначено особливості функціонування та розвитку лісового господарства як окремої, цілісної економічної системи.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2020

Лутковська С. М.
Інcтитуцioнaльнi підходи до модернізації системи eкoлoгiчної безпеки в умовах забезпечення сталого розвитку (c. 281 - 288)
У статті доведено, що перехід до сталого розвитку ставить нові вимоги перед екологічною безпекою, котра в умовах глобалізації світового економічного простору та інтернаціоналізації екологічних проблем стає домінантним фактором глобальної безпеки через загострення екологічної ситуації, що потребує ефективної політики стосовно її покращення. Встановлено, що екологічну безпеку можна визначити як здатність системи «довкілля – соціум – економіка» зберігати рівновагу та збалансованість на основі динамічного відновлення та самовдосконалення, протистояти зовнішнім і внутрішнім загрозам і викликам та забезпечувати прийнятні рівні ризику життєдіяльності населення та стійкості соціально-економічного розвитку, а також відтворення природного й соціально-економічного потенціалу. Доведено, що процес інституціоналізації екологічної безпеки відбувається в декілька етапів: виникнення потреби в безпеці, задоволення якої залежить від спільних дій щодо запобігання ризикам і загрозам або подолання наслідків (економічних, екологічних, соціальних тощо); формування загальних цілей досягнення безпеки, суспільних норм, зокрема правових, для забезпечення взаємодії суб’єктів; формування системи санкцій та відповідальності з метою реалізації норм і правил поведінки суб’єктами. Розроблено схему складових модернізації екологічної безпеки, яка має включати декілька основних складових, а саме: систему правових, інституційних, організаційних та фінансових заходів, які, завдяки комплексному використанню, сприятимуть досягненню цілей екологічної політики, підвищенню її ефективності. Запропоновано основні напрями інституціональних трансформацій у екологічній сфері. Встановлено, що інституційні трансформації в процесі розвитку модернізації сфери екологічної безпеки – цілеспрямований процес зміни інституціональної структури та системи інститутів з метою екологізації економіки при збереженні провідної ролі держави на основі методів, які впливають на модифікацію інститутів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2020

Карпінський Б. А., Карпінська О. Б., Шевців А. Б.
Генезис науково-практичних засад програм сталого розвитку в Україні (c. 83 - 92)
Мета статті полягає в дослідженні особливостей генезису науково-практичних засад формування та реалізації програм сталого розвитку в Україні. Виділено й обґрунтовано, що в становленні цих засад і формуванні сучасної моделі сталого розвитку є фундаментальна заслуга українських науковців, які у своїх новаторських працях викристалізували дану проблематику (зокрема, С. А. Подолинський, В. І. Вернадський, М. Д. Руденко). Підкреслено, що генезис сталого розвитку тісно пов’язаний із потребою задіювання значних фінансових ресурсів на охорону навколишнього середовища. Зокрема, компенсація поточного антропогенного навантаження на довкілля можлива при загальних витратах на його охорону та відновлення у 6% від ВВП, а вже при 8–10% можна навіть нейтралізувати шкоду, яка йому завдана раніше. Доведено, що сталий розвиток для України в рамках цих програм є стратегіологічно можливим лише за вироблення такого екологічного механізму мотивації, який буде вигідний як господарюючим суб’єктам, так і споживачам (населенню), а це обумовлює потребу в конкретизації завдань та визначенні загальноприйнятих оцінювальних і порівняльних параметрів для відповідної моделі. Обґрунтовано, що для подальшого забезпечення становлення та належного фінансування конкретних програм сталого розвитку економіки необхідно активізувати процес адаптації глобальних цілей і показникової бази до потреб різних регіонів держави, виходячи із сучасних положень децентралізації та нового адміністративно-територіального поділу. Наголошено, що програмність сталого розвитку безпосередньо залежить від цілеспрямованої уваги урядових інституцій і практиків до науково-технічного прогресу, зокрема в частині задіювання ресурсозберігаючих технологій у системі як формування валового внутрішнього продукту, так і стимулювання мотивації до підвищення добробуту населення.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2020

Писаренко П. В., Самойлік М. С., Диченко О. Ю., Руденко О. М.
Оптимізація організаційної структури управління ресурсно-екологічною безпекою на регіональному рівні на інноваційних засадах (c. 60 - 68)
Метою даної роботи є розробка концептуальних засад кластерної політики забезпечення ресурсно-екологічної безпеки (РЕБ) в регіоні з урахуванням інноваційного, інфраструктурного та підприємницького потенціалу регіону, спрямованого на розвиток екологоорієнтованих підприємств та екобізнесу. На основі проведеного SWOT-аналізу чинників функціонування керуючої системи управління РЕБ установлено необхідність впровадження кластерної моделі взаємозв’язку суб’єктів системи управління РЕБ з точки зору залучення та використання наявних на відповідній території ресурсів для підвищення ефективності діяльності екологоорієнтованих підприємств, підвищення конкурентоспроможності регіону та забезпечення РЕБ. Запропоновано методичний підхід до обґрунтування формування та розвитку кластерів у регіональній економіці щодо забезпечення РЕБ регіону. Враховуючи існуючі взаємозв’язки між суб’єктами в системі управління РЕБ, сформовано узагальнюючу модель створення кластера в системі забезпечення РЕБ регіону. Причому дана модель може бути реалізована для двох випадків: 1) створення кластерів розкриття інноваційно-інвестиційного потенціалу вторинних матеріальних та енергетичних ресурсів у регіоні або 2) екологоорієнтованих виробничих кластерів, утворення яких визначається виробничою специфікою регіонів, які мають максимально замкнутий технологічний цикл поводження із сировиною та енергією. Таким чином, розроблена авторська модель кластера може бути модифікована залежно від конкретних цілей і завдань системи забезпечення РЕБ з урахуванням регіональної специфіки. Визначено, що регіональний кластер у системі забезпечення РЕБ має ряд конкурентних переваг, які визначаються такими чинниками: консолідацією зусиль, що спрямовуються на кінцевий результат, заради якого функціонують усі учасники кластера; економією та раціональним використанням усіх видів ресурсів, які споживаються виробничими підприємствами кластера; оптимізацією транспортного забезпечення на основі логістичних підходів, ефективність яких суттєво зростає в межах кластерного утворення; можливістю широкого доступу до інноваційних ідей, прогресивних технологій тощо, що стимулює інноваційну активність учасників кластера; відсутністю жорсткої управлінської вертикалі, яка характерна для централізованого управління, що створює певну свободу вибору управлінських рішень, активізує підприємницьку діяльність. Таким чином, унаслідок кластеризації формується сприятливе підприємницьке середовище в системі забезпечення РЕБ, зростає економічна активність суб’єктів господарювання всіх форм власності, прискорюються інноваційно-інвестиційні процеси, створюються ефективні економічні моделі розвитку виробництва.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2020

Дакер Таха Діб Ель-Рабай’а
Удосконалена структура взаємовідносин учасників системи управління твердими побутовими відходами шляхом збалансування їх економічних інтересів (c. 155 - 164)
Метою статті є розробка альтернативної структури взаємовідносин учасників ланцюга управління твердими побутовими відходами (УТПВ) шляхом аналізу існуючих економічних інтересів і взаємин учасників у країнах Європи, які досягли найбільших успіхів у цій сфері. Виявлено методи й інструменти задоволення економічного інтересу кожного учасника ланцюга управління твердими побутовими відходами в цих країнах, що привело до існуючої структури взаємовідносин. У результаті дослідження запропоновано альтернативну схему взаємовідносин учасників УТПВ і формулу розрахунку прибутку/економії для виробників і переробників відходів. Для України та країн Східної Європи пропонується спосіб досягнення передових результатів без вливання значних коштів бюджету та громадян. Користуючись запропонованою схемою, кожен учасник вибирає свої дії з економічних міркувань, а державі відводиться роль освіти та контролю. Перспективами подальших досліджень у даному напрямку є кількісний і фінансовий аналіз ситуації з ТПВ для кожного міста та виявлення цільових показників кожної ланки для забезпечення потрібного результату, з дотриманням економічних інтересів усіх учасників, з мінімальним навантаженням на виробника, переробника ТПВ і держави.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2020

Герасименко Ю. С.
Основні тенденції розвитку екологічно орієнтованого бізнесу в Україні та світі (c. 83 - 88)
Метою статті є оцінка основних тенденції розвитку екологічно орієнтованого бізнесу в Україні та в окремих регіонах світу. Досліджені основні тенденції розвитку екологічно орієнтованого бізнесу в Україні та в світі. Проаналізовано виробництво органічної продукції у світі за 1999–2018 рр. за розмірами посівних площ, обсягами виробництва та структурою. Підкреслено, що темпи зростання даного ринку є дуже високими за всіма аналізованими показниками. Світові обсяги ринку органічної продукції у 2017 р. дорівнювали 97 млрд дол. порівняно з 15,2 млрд дол. у 1999 р. Якщо виходити з обсягів споживання на одного мешканця, країнами-лідерами були Швейцарія (325 дол.), Данія (315 дол.) та Швеція (268 дол.). В Україні величина рівня споживання в розрахунку на одного мешканця була меншою за 1 дол. Найбільшими ринками в абсолютному вираженні були США та країни Євросоюзу. Вивчено структуру органічного ринку різних країн, а також виявлено країни-лідери по споживанню органічної продукції. Зазначається, що структура ринку органічної продукції в кожній країні має суттєві особливості. Так, у Норвегії значна питома вага належить продуктам дитячого харчування (33,1%), а в Німеччині поширене споживання органічного хліба та хлібобулочних виробів (8%), яєць (21,0%). Підкреслюється, що переважна більшість органічної продукції, яка виробляється в Україні, експортується (104 млн євро у 2018 р.). В Україні протягом 2002–2017 рр. посівні площі під органічними культурами зростали високими темпами (з 164,4 тис. га до 420 тис. га). Проте у 2018 р. відбулося зменшення цих площ до рівня 309,1 тис. га, хоча чисельність підприємств, які займалися виробництвом, при цьому зросла з 375 до 501. Зроблено висновок, що подальший розвиток ринку органічної продукції можливий лише за умови зростання рівня доходів населення та державної підтримки виробників.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2021

Зварич Р. Є., Кріль З. З.
Управління відходами в циркулярній економіці (c. 148 - 153)
У статті визначено сутність і особливості управління відходами в циркулярній економіці. Протягом останніх трьох десятиліть весь прогресивний світ прагне реалізувати на практиці концепцію сталого розвитку, яка передбачає формування балансу екологічних, економічних і соціальних аспектів. Стаття присвячена узагальненню та систематизації сучасних теоретичних і практичних підходів до досягнення цілей сталого розвитку. Проведено дослідження напрямів удосконалення управління відходами в циркулярній економіці. Особливу увагу приділено концепції циркулярної економіки. Методологічною базою дослідження виступили концептуальні засади сталого розвитку, «зеленої» економіки, циркулярної економіки (економіки замкнутого циклу). Як основні методи роботи використано аналіз, синтез, класифікацію, спостереження, вивчення різноманітних джерел інформації. Доведено можливість і значущість урахування цілей сталого розвитку при управлінні загальними модернізаційними процесами в суспільстві й економіці. Виявлено, що розвиток зонтичної концепції «зеленої» економіки, яка виступає інструментом досягнення зазначених цілей, базується на концепціях екологічно чистого виробництва, найкращих доступних технологій і циркулярної економіки. Розглянуто теоретичні та практичні основи циркулярної економіки як нового тренда реалізації концепції сталого розвитку. Вивчено нормативно-правові, ринкові, фінансові, інвестиційні, економічні, технологічні й організаційні чинники, що впливають на застосування принципів циркулярної економіки в Україні. Результати дослідження можуть служити основою для досягнення цілей сталого розвитку на різних рівнях і в сферах управління економікою за допомогою інструментарію економіки замкнутого циклу: циркулярних бізнес-моделей, ринків вторинної сировини, методів управління циклічністю виробництва та споживання.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2021

Тимошенко О. В., Коцюбівська К. І.
Формування еко-концепцій у сфері сучасної індустрії моди (c. 273 - 280)
Формування етичної моди є пріоритетним завданням і вирішальним чинником ефективності ведення діяльності підприємств індустрії моди та краси. В умовах прискореного розвитку соціально-економічних процесів, швидких технологічних змін, зростаючих потреб людства із одночасним збільшенням забруднення навколишнього середовища та обмеженості природних ресурсів усе більш актуальними постають питання щодо практичного використання екологічних аспектів ведення бізнесу. Метою статті є дослідження теоретичних основ сутності еко-продукції, визначення її ролі та значення в сучасному світі; аналіз концепцій розвитку екологічно орієнтованих підприємств у сфері індустрії моди. У результаті проведеного дослідження розглянуто теоретичні основи формування сутності понять «еко-мода», «еко-продукція», «свідоме споживання» та проаналізовано їх роль у сучасному світі; окреслено основні мотиви створення еко-продукції в індустрії моди та краси, а також основні екологічні концепції. Обґрунтовано, що формування ринку еко-продукції в індустрії моди та краси слід розуміти як ринковий механізм, який здатний здійснити зміни в екологічному виробництві, орієнтованому на економічні та соціальні вигоди як для виробників, так і для споживачів, і суспільства в цілому. За результатами дослідження можна зробити висновок, що екологічний одяг є більш безпечним, якісним, гіпоалергенним і зручним, а перевагами створення еко-продукції є: сприяння збереженню навколишнього середовища; збереження та відновлення ґрунту; зменшення вуглецевих викидів в атмосферу при виробництві екологічного одягу; підвищення конкурентоспроможності виробників на внутрішньому та зовнішньому ринках; ресурсозбереження та зменшення енергоємності виробництва; сприяння збереженню здоров’я нації.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2021

Гончарук І. В., Бабина О. М., Ємчик Т. В.
Інноваційно-інвестиційна діяльність у розвитку альтернативних джерел енергії: фактори впливу (c. 144 - 151)
У статті визначено та проведено систематизацію факторів інноваційно-інвестиційної діяльності в розвитку альтернативних джерел енергії із подальшим виокремленням тих груп факторів, які мають домінуючий вплив на процеси забезпечення інноваційно-інвестиційної діяльності в розвитку альтернативних джерел енергії. Проаналізовано обсяги світових інвестиційних вкладень в альтернативні джерела енергії, зокрема визначено, що саме вітроенергетика та біопалива стали найбільш інвестиційно привабливими для іноземних інвесторів. Виявлено, що сонячна енергетика характеризується швидкими темпами освоєння та має найбільший масштаб будівництва нових потужностей в Україні. Проведено порівняння реальних показників відновлюваних джерел енергії із плановими відповідно до Національного плану дій з відновлюваної енергетики до 2020 р. та Енергетичної стратегії України до 2035 р. «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність». Визначено, що Україна хоча й відстає від світових темпів упровадження використання відновлюваних джерел енергії, але все ж простежується тенденція до зменшення споживання традиційних видів палива, зокрема імпортованого природного газу. Обґрунтовано, що в центрі багатоаспектної системи факторів інноваційно-інвестиційного розвитку альтернативних джерел енергії має бути задоволення інтересів кожної окремої людини як рушійної сили необхідних реформ щодо ефективного використання територіальних ресурсів, а також щодо забезпечення сталого розвитку країни. Підкреслено, що саме інноваційний характер розвитку має охоплювати комплексне дослідження всіх факторів, які входять до відповідної галузі наукових знань, досягнення науково-технічного прогресу, ефективні соціально-економічні й екологічні технології. Визначено необхідність спрямування на пошук рішень та обґрунтування ефективності впровадження альтернативної енергетики всього накопиченого людського, виробничого та технологічного потенціалу. Підкреслено, що саме ефективне та динамічне використання альтернативних джерел енергії для України є стратегічно важливим завданням, вирішення якого дозволить зменшити техногенне навантаження на навколишнє середовище, а також сприятиме збільшенню кількості робочих місць, фінансовим надходженням до бюджетів усіх рівнів, що, своєю чергою, зумовить сталий розвиток регіону та країни в цілому.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2021

Благун І. С.
Модель циркулярної економіки як один із трендів сталого розвитку (c. 124 - 132)
У статті наведено переваги реалізації концепції циркулярної економіки (СЕ), що не обмежуються зниженням тиску на природні системи, а ґрунтуються на економічних вигодах, пов’язаних зі створенням нових робочих місць, підвищенням продуктивності праці та зростанням конкурентоспроможності економіки. У ході дослідження автор доводить, що ефективна реалізація концепції циркулярної економіки повинна покладатися на одночасний розгляд обох перспектив: вжиття заходів підприємствами і реалізація на політичному та соціальному рівнях. Підприємства будуть впроваджувати екологічні методи тільки, якщо це забезпечить їм економічну вигоду. Однак без підтримки ініціативи зверху вниз (наприклад, грантів та податкових пільг), спрямованої на обмеження використання сировини, обмеження рівня викидів і забруднення, не буде постійного замикання циклу матеріальних потоків. Реалізація концепції циркулярної економіки базується на так званому 3R (recycle, reuse, reduce – зменшення, переробка, повторне використання). Автором проаналізовано принципи циркулярної економіки, а саме: збереження та збільшення природного капіталу шляхом контролю обмежених запасів і балансування потоків відновлюваних ресурсів; оптимізація використання ресурсів за рахунок циркуляції продуктів, компонентів і матеріалів, що використовуються з найвищою корисністю як у технічному, так і в біологічному циклі; сприяння ефективності системи шляхом виявлення та проєктування негативних зовнішніх ефектів. Розроблена концептуальна модель передбачає дотримання балансу між підходами «зверху вниз» і «знизу вгору» для врахування (не обмежування) диспропорцій мотивації різних зацікавлених сторін концепції СЕ в контексті гармонізації економічних, екологічних і соціальних переваг. Розробка стійких бізнес-моделей пов’язана з екодизайном, а також зі зворотними ланцюгами поставок. Проведене дослідження може стати підґрунтям для проведення емпіричного дослідження та допомоги особам, які приймають рішення, у створенні різних сценаріїв шляхом включення більш конкретних і галузевих змінних.

Стаття написана українською мовою

Голян В. А., Мединська Н. В., Заставний Ю. Б.
Удосконалення економічного механізму природокористування на місцевому рівні в умовах децентралізаційних процесів (c. 133 - 139)
Установлено, що економічний механізм природокористування являє собою сукупність методів, способів, інструментів і форм бюджетно-податкового та фінансово-кредитного регулювання господарського освоєння та використання у відтворювальному процесі природної складової національного багатства, а також здійснення діяльності, спрямованої на відтворення природно-ресурсного потенціалу й охорону навколишнього природного середовища. Обґрунтовано, що в нинішніх соціально-економічних і політико-правових умовах економічний механізм природокористування оперує надмірно звуженою специфікацією методів та інструментів, що не дає можливості повною мірою забезпечити достатній рівень фінансування реалізації природоохоронних проєктів і пріоритетів розширеного відтворення та примноження природно-ресурсного потенціалу. Доведено, що в умовах несприятливої для національної економіки кон’юнктури європейського ринку природного газу та кризових явищ, зумовлених згортанням ділової активності внаслідок поширення пандемії коронавірусу, бюджетні можливості фінансування природоохоронних видатків є обмеженими. Дослідження показали, що в динаміці реальної величини природоохоронних видатків державного та місцевих бюджетів у 2002–2020 рр. у цілому спостерігається низхідна тенденція, що свідчить про реальне зменшення обсягів публічного фінансування охорони навколишнього природного середовища. Обґрунтовано, що внаслідок дерегуляції земельних відносин, тобто передачі сільськогосподарських земель державної власності поза межами населених пунктів у комунальну власність, сформувалися додаткові ресурсні можливості для підвищення ефективності застосування інструментів економічного механізму природокористування на місцевому рівні. Встановлено, що в умовах надмірно уніфікованої системи бюджетно-податкового регулювання природокористування та обмежених можливостей фінансування природоохоронної діяльності забезпечення високого рівня результативності функціонування економічного механізму природокористування на місцевому рівні вимагає вмонтування в спектр його інструментів та методів комплексу стимулів. Такого роду стимули орієнтуватимуть суб’єктів аграрного підприємництва на впровадження додаткових потужностей органічного землеробства, органічного скотарства та органічного кормовиробництва. Обґрунтовано, що такими стимулами виступають податкові та бюджетні преференції.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2022

Мединська Н. В.
Економічний механізм природокористування: інституціональне підґрунтя та інструментально-методологічне забезпечення (c. 51 - 57)
Виявлено, що економічний механізм природокористування оперує недостатнім набором методів, інструментів та важелів, які дали б можливість підвищити комплексність господарського освоєння природно-ресурсного потенціалу та посилити дієвість впливу сфери природокористування на темпи соціально-економічного піднесення. Обґрунтовано, що для формування сучасного економічного механізму природокористування необхідним є створення інституціонального підґрунтя, яке передбачатиме умонтування в регуляторну природоохоронну архітектоніку нових інститутів-правил, здатних забезпечити ефективніше залучення природної сировини та екосистемних послуг у ринковий обіг. Установлено, що інструментально-методологічне забезпечення економічного механізму природокористування має охоплювати широкий спектр методів, інструментів та важелів, що дасть можливість забезпечити бюджетно-податковий і фінансово-кредитний вплив на максимальну кількість операцій, пов’язаних із вилученням матеріально-речової субстанції природної сировини та використанням несировинних корисностей природних комплексів. Дослідження показали, що в сучасному економічному механізмі природокористування має бути присутній широкий спектр фінансово-економічних та управлінсько-економічних методів. Фінансово-економічні методи охоплюють: оцінювання, облік, програмування, планування, прогнозування, оподаткування, бюджетне фінансування, інвестування, страхування, кредитування. До переліку управлінсько-економічних методів належать: ліцензування, експертиза, сертифікація, регламентація, стандартизація, моніторинг, кадастр, лімітування, нормування. Встановлено, що сучасний економічний механізм природокористування має охоплювати бюджетні, податкові, митні, кредитні, іпотечно-заставні, фондові, інвестиційні, страхові інструменти, а також інструменти, які базуються на реалізації угод публічно-приватного партнерства. Обґрунтовано, що в структурі економічного механізму природокористування виокремлюються два типи важелів: фінансово-економічні стимули (податкові пільги, пільгові кредити, митні пільги, цінові знижки/надбавки, перехресне субсидування. дотування) та фінансово-економічні санкції (штрафи, пені, відшкодування, компенсації, фінансові обмеження, бюджетні ліміти).

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2022

Мединська Н. В., Голян В. А., Заставний Ю. Б.
Удосконалення економічного механізму природокористування в умовах інституціональних трансформацій: цілі, глобальні та національні детермінанти (c. 122 - 132)
Обґрунтовано, що в умовах поглиблення інституціональних трансформацій у природно-ресурсному секторі національного господарства, які передбачають реформування системи управління природними ресурсами, диверсифікацію відносин власності на природно-ресурсні та природно-господарські активи, інституціоналізацію нових організаційно-правових форм природоохоронного та природо-господарського підприємництва, актуалізується проблема вдосконалення економічного механізму природокористування як на загальнонаціональному, так і на місцевому рівнях. Виявлено, що основною передумовою формування сучасного економічного механізму природокористування є розроблення нормативно-правового забезпечення диверсифікації методів, інструментів та важелів регуляторного впливу на природокористувачів. Установлено, що основними глобальними детермінантами, які мають бути враховані при модернізації бюджетно-податкової, грошово-кредитної, регламентаційно-дозвільної та консультативної складових економічного механізму природокористування виступають: євроінтеграційний вектор розвитку України; сучасна глобальна природоохоронна архітектоніка; кон’юнктура світових сировинних ринків. Дослідження показали, що основною національною детермінантою розроблення заходів по вдосконаленню економічного механізму природокористування виступають децентралізація влади та реформа місцевого самоврядування, які передбачають перенесення значного пучка повноважень, зокрема в системі управління природними ресурсами та охороною довкілля, на рівень територіальних громад. Обґрунтовано, що при інституціоналізації та диференціації важелів регуляторного впливу на природокористувачів необхідно враховувати специфіку функціонування публічного та корпоративного секторів та сектора домашніх господарств сфери природокористування. Встановлено, що до переліку основних цілей удосконалення економічного механізму природокористування необхідно віднести: підвищення рівня капіталізації господарського освоєння природно-ресурсного потенціалу та використання екосистемних послуг; забезпечення комплексного природокористування та збереження довкілля в публічному та корпоративному секторах, а також у секторі домашніх господарств; зростання рівня соціальної й екологічної відповідальності бізнесу; створення умов для прискореного розвитку різноманітних видів біоенергетики.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2022

Кишакевич Б. Ю., Настьошин С. Є.
Сучасні підходи до оцінювання енергоефективності національної економіки (c. 34 - 39)
У статті відзначається, що енергоефективність не може бути просто розпливчастим і двозначним поняттям, яке не має точних методів оцінювання. Вона повинна мати чіткі виміри та методи оцінки. Коли виникає питання про її вимірювання або оцінку, відсутність чіткого визначення енергоефективності може призвести до того, що результати будуть відрізнятися, і їх буде важко порівняти залежно від потреб або цілей. Відзначено необхідність вироблення точного й уніфікованого визначення енергоефективності, а також її класифікації та розроблення методів вимірювання. Наголошено на тому, що високорозвинуті країни світу мають значний досвід у досягненні високого рівня енергоефективності національних економік, проте в них теж на сьогодні не розроблено уніфікованої системи показників енергоефективності на національному рівні, методів їх оцінювання та аналізу. Енергоємність ВВП виступає чи не єдиним універсальним інструментом, за допомогою якого уможливлюються міжнародні та регіональні порівняння рівнів енергоефективності національних економік. Показано, що протягом останніх років в Україні спостерігається чітка тенденція до зниження енергоємності національної економіки практично в усіх сферах. Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України розробило таблиці первинних даних і методику обчислення показників енергоефективності української економіки. Первинні дані та розрахункові показники сформовано за такими секторами, як промисловість, транспорт, житло, сільське господарство, послуги. У статті показано, що останнім часом популярним інструментом оцінки енергоефективності стали методи оцінювання ефективності на основі моделювання границі ефективності, а саме, DEA- та SFA-моделі. Незважаючи на цілу низку своїх переваг, DEA-метод не бере до уваги статистичні шуми. На противагу DEA-моделям SFA-моделі використовують функцію відстані Шепарда для визначення індексу енергоефективності та враховує статистичні шуми.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2023

Нестерова К. С., Щербата М. Ю., Гришова Р. В.
Ризики розвитку циркулярної моделі економіки в умовах нестабільності світового ринку (c. 48 - 53)
Мета статті полягає у визначенні та обґрунтуванні ризиків на світовому енергетичному ринку, які обмежують подальший розвиток моделі циркулярної економіки у провідних країнах світу. Розкрита актуальність впровадження циркулярної моделі економіки внаслідок загострення екологічних криз, недостатності природних ресурсів для забезпечення сталого розвитку економік. Пандемія COVID-19 обумовила додатковий виток інтересу до впровадження циркулярної моделі економіки. Збройна агресія рф проти України призвела до суттєвих трансформацій на світових ринках, передусім енергетичному, які матимуть довготривалі наслідки для глобальної економіки. Країни в умовах сьогодення стоять перед проблемою пошуку оптимального варіанта забезпечення енергетичної безпеки та «зеленого» розвитку. Одним із таких негативних наслідків є виникнення ризиків подальшого розвитку циркулярної моделі економіки. Енергетичний ринок є одним із системоутворювальних для ефективного функціонування світової економіки, тому сучасна турбулентність енергетичного ринку створює значні загрози. Проаналізовано актуальні фактори впливу; систематизовано ключові ризики розвитку циркулярної моделі економіки. Визначено, що сучасна нестабільність енергетичного ринку обумовила необхідність збільшення ESG-інвестицій, проте загострення протистояння ключових акторів міжнародних відносин призводить до збільшення військових витрат у бюджетах країн. Така ситуація підвищує актуальність удосконалення механізму державного регулювання економіки, збалансування інструментів з метою зменшення зростаючої кількості глобальних викликів. У результаті дослідження було виділено напрями державного регулювання, спрямовані на мінімізацію ризиків для розвитку циркулярної моделі економіки, спричинених військовою агресією рф проти України. Обґрунтовано, що циркулярна модель економіки сприятиме ефективнішому використанню ресурсів, забезпечить сталий розвиток, зростання рівня екологічної безпеки.

Стаття написана українською мовою

Руденко І. В.
Економічні інструменти подолання екологічних проблем в Україні (c. 53 - 59)
Метою статті є розробка пропозицій щодо вдосконалення економічного інструментарію подолання екологічних проблем в Україні. Наголошено на значному погіршенні стану навколишнього середовища в умовах нестабільної економічної ситуації. Акцентовано увагу на загостренні еколого-економічних проблем у країні під час війни та необхідності їх подолання. Досліджено динаміку змін стану навколишнього середовища, зокрема обсягів утворення й утилізації відходів в Україні протягом 2016–2020 рр. Зроблено висновок про нестійку тенденцію зміни обсягів утворених відходів, що дозволило констатувати непослідовну та несистематичну екологічну політику держави останнім часом. Як позитивний момент зауважено тенденцію до зменшення відходів І–ІІІ класів небезпеки. Визначено тенденцію до зменшення обсягів утилізованих та спалених відходів і збільшення обсягу видалених відходів у спеціально відведені місця та об’єкти, що також може бути причиною загострення екологічних проблем у країні. Проведено аналіз динаміки капітальних інвестицій і поточних витрат на охорону та раціональне використання природних ресурсів. Зроблено висновок, що на державному рівні в Україні проблему екологізації виробництва поки що не вирішено. Наголошено, що екологобезпечні та ресурсозбережувальні технології, а також переробка й очищення відходів вимагають додаткових фінансових вкладень. Акцентовано увагу на тому, що економічні інструменти регулювання поведінки економіко-екологічних систем на сьогоднішній день потребують додаткового обґрунтування. Розглянуто можливості більш ефективного використання методів оподаткування, митної політики, кредитування, субсидування, надання дотацій і пільг, накладення штрафів тощо. Доведено необхідність упровадження екологічного менеджменту як важливого напряму подолання екологічних проблем у країні. З метою забезпечення ефективності дії розглянутих економічних інструментів обґрунтовано потрібність відповідної керуючої системи з контролем результативності та дотримання нормативів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2023

Серпенінова Ю. С., Макаренко І. О., Олексіч Ж. А., Фомінов Р. М.
Звітність провідних гірничодобувних компаній в ЄС і в Україні (розкриття екологічного капіталу): порівняльне дослідження (c. 106 - 114)
Метою статті є вивчення діяльності гірничодобувних компаній, які працюють у країнах Європейського Союзу та в Україні, шляхом аналізу їх нефінансових звітів, зокрема в розрізі екологічного капіталу, в аспекті сталого розвитку та оцінки ефективності інтеграції Цілей Сталого Розвитку (ЦСР). Стаття присвячена розкриттю екологічних аспектів діяльності видобувних підприємств ЄС та України у їх звітності. Актуальність дослідження полягає в тому, що розкриття гірничодобувними підприємствами інформації про їх стан (зокрема, екологічні аспекти – з метою виявлення ризиків, які загрожують стійкості компанії) та підвищення довіри інвесторів і споживачів має життєво важливе значення для управління змінами на шляху до побудови сталої глобальної економіки шляхом поєднання довгострокової прибутковості із захистом навколишнього середовища. Відповідно, завдання забезпечення стійкого розвитку гірничодобувних підприємств є стратегічним не лише для них самих, а й для галузі, для економіки країн у цілому. У дослідженні було проаналізовано нефінансові звіти суб’єктів господарювання добувного сектора ЄС та України, щоб визначити їхні дії щодо соціальної відповідальності та перевірити, чи корелюють вони із захистом навколишнього середовища і реалізації ними ЦСР. Охарактеризовано ступінь розкриття екологічної інформації у Звітах про управління вітчизняних видобувних підприємств і Звітах сталого розвитку європейських компаній. Результати цього дослідження є унікальним внеском у розуміння діяльності гірничодобувних компаній у сталому розвитку в Європі та України, зовнішніх рушійних факторів, які спонукають їх брати участь у цій діяльності, і реалізації ними ЦСР у звітах щодо сталого розвитку. У роботі підкреслюється також важливість нефінансової інформації для сталого розвитку компаній і навколишнього середовища.

Стаття написана українською мовою

Гюлтекін О. О.
Еколого-економічне забезпечення рекреаційного лісокористування в умовах децентралізації: передумови, цілі та вимоги воєнного часу (c. 114 - 122)
Встановлено, що фактор наявності великої кількості постраждалих громадян України внаслідок російської агресії потребує введення додаткових потужностей у рекреаційну індустрію для забезпечення їх оздоровлення, зокрема психологічної реабілітації. Виявлено, що, виходячи з наявного природно-рекреаційного потенціалу лісових біогеоценозів, значні резерви щодо розбудови інфраструктури рекреаційної діяльності має лісове господарство України. Обґрунтовано, що у зв’язку з вагомим впливом процесів рекреаційної діяльності в лісових біогеоценозах на екологічну стійкість лісових екосистем доцільним є розроблення системи еколого-економічного забезпечення рекреаційного лісокористування з урахуванням вимог воєнного часу та наслідків поглиблення децентралізації влади та реформи місцевого самоврядування. Встановлено, що сучасна система еколого-економічного забезпечення рекреаційного лісокористування має базуватися на врахуванні інформаційно-цифрових, еколого-ресурсних та інституціональних чинників, зумовлених корпоратизацією лісового сектора національної економіки; цифровою трансформацією системи контролю за господарським освоєнням лісоресурсного потенціалу; імплементацією базових положень міжнародних природоохоронних конвенцій у вітчизняну практику лісогосподарювання. Доведено, що ефективна система еколого-економічного забезпечення рекреаційного лісокористування в умовах воєнного часу може бути сформована в результаті досягнення основних, допоміжних і забезпечувальних цілей формування набору рекреаційно-туристичних продуктів на основі освоєння рекреаційної цінності лісових біогеоценозів. Встановлено, що в спектрі основних цілей еколого-економічного забезпечення рекреаційного лісокористування вагомого значення набуває унормування туристичного потоку з урахуванням максимально допустимого рекреаційного навантаження на лісові біогеоценози для упередження проявів рекреаційної дигресії. Обґрунтовано, що розбудова інфраструктури рекреаційного лісокористування та розширення спектра надання рекреаційних послуг постійними лісокористувачами дадуть змогу забезпечити ефективнішу комерціалізацію природно-заповідних об’єктів, які перебувають у користуванні суб’єктів лісогосподарського підприємництва, що дасть можливість підвищити рівень капіталізації лісового господарства в різних природнокліматичних зонах.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2023

Мединська Н. В., Гюлтекін О. О.
Інституціональне середовище формування механізмів еколого-економічного забезпечення введення об’єктів лісової рекреаційної інфраструктури (c. 51 - 57)
Встановлено, що необхідною умовою упередження проявів надмірного рекреаційного навантаження на лісові біогеоценози виступає формування інституціонального середовища розроблення механізмів еколого-економічного забезпечення введення об’єктів лісової рекреаційної інфраструктури. Обґрунтовано, що інституціональне середовище рекреаційного лісокористування являє собою комплекс інститутів-правил та інститутів-організацій, які забезпечують господарське освоєння рекреаційного потенціалу лісів і подальшу його комерціалізацію через різноманітні форми ринкових товарно-грошових відносин. Виявлено, що комплекс сучасних інститутів-правил рекреаційного лісокористування має бути спрямований на те, щоб сформувати в лісокористувачів такі світоглядні орієнтації, які передбачатимуть більш ефективне використання екосистемних послуг лісів замість першочергового освоєння найбільш ліквідної деревної складової лісового фонду. Доведено, що важливою складовою інституціонального середовища функціонування об’єктів лісової рекреаційної інфраструктури є формування комплексу інститутів-організацій, які забезпечуватимуть сприяння просуванню продуктів рекреаційного лісокористування на ринок рекреаційних послуг, зокрема надаватимуть консультаційні послуги стосовно специфікації видів лісогосподарської діяльності, яка пов’язана з організацією туристично-рекреаційної діяльності на території лісових біогеоценозів. Установлено, що механізмами еколого-економічного забезпечення введення об’єктів лісової рекреаційної інфраструктури виступають: механізм еколого-лісівничого регулювання рекреаційного навантаження на лісові біогеоценози; механізм фінансово-економічного забезпечення розбудови лісової рекреаційної інфраструктури; механізм економічного стимулювання рекреаційного освоєння ресурсного потенціалу лісів. Обґрунтовано, що специфікація механізмів еколого-економічного забезпечення введення об’єктів рекреаційної інфраструктури має бути зорієнтована на максимізацію комплексної ефективності рекреаційного лісокористування з урахуванням вимог поглиблення децентралізації влади та воєнного стану.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2023

Смирнова Г. Ф., Щетініна О. К., Котляр В. Ю.
Сучасні інновації ринку біотехнологій: переваги та економічна вигода (c. 63 - 72)
Забруднення навколишнього середовища внаслідок антропогенної діяльності в багатьох регіонах планети та, зокрема, в Україні досягло критичного рівня. Так, ускладнилась ситуація в галузі переробки, утилізації й, особливо, знезараження відходів різного походження, що призводить до регулярних аварій на комунальних очисних спорудах стічних вод і сміттєзвалищах. Один із основних напрямів вирішення зазначених проблем полягає в розробці біопрепаратів високої ефективності, спрямованих на мінімізацію та нейтралізацію негативних наслідків забруднення довкілля. Задля створення таких біопрепаратів, конкурентних на світовому ринку біотехнологій, на основі оригінальних вітчизняних методик проведено системне дослідження золошлакових відходів та впливу різних типів культур мікроорганізмів щодо їх нейтралізації. У тому числі: проведено аналіз статистичних даних щодо періодів самоочищення ґрунтів і вод; проаналізовано результати використання біопрепаратів для очищення вигрібних ям, переробки харчових відходів, компостних ям, фермерських угідь та забрудненої води; проведено порівняльний аналіз витрат під час використання хімічного та біотехнологічного методів очищення стоків із подальшим розрахунком економічного ефекту; проаналізовано вихідні дані вугільного пилу з державної ТЕЦ з метою обґрунтування доцільності його подальшої обробки як для добування рідкісних мікроелементів, так і для зниження рівня екологічної шкоди; запропоновано та досліджено вітчизняні біопрепарати для вирішення проблем роботи комунальних споруд очищення побутових стічних вод, очищення водойм та для ліквідації аварійних виливів нафтопродуктів на ґрунт і у воду; розраховано економічну ефективність застосування біотехнологій порівняно із хімічним методом очищення води. На основі отриманих даних пропонується схема використання біопрепаратів для утилізації відходів, поліпшення врожайності, ліквідації аварій безпечними для людей, тварин і довкілля методами.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2023

Паламаренко Я. В., Чіков І. А.
Дослідження перспектив використання агробіомаси в напрямку забезпечення екологічної та енергетичної незалежності підприємств АПК (c. 98 - 112)
У статті проведено дослідження, що вказує на важливість біоенергетики як одного з основних напрямів відновлюваної енергетики. Біоенергетика займає провідну позицію на світовому ринку та відіграє значну роль у заміщенні викопних палив і зменшенні викидів парникових газів. Біоенергетика, зокрема використання агробіомаси, має великий потенціал в Україні для виробництва енергії. Однак наразі розвиток біоенергетики в країні відстає від європейського рівня. Для того, щоб сприяти розвитку цієї галузі, необхідно використовувати доступні ресурси агробіомаси та впроваджувати сучасні технології виробництва енергії. Також визначено, що для розвитку біоенергетики в Україні важливо створити сприятливе законодавче середовище та інфраструктуру. Необхідно залучати інвестиції в галузь, підтримувати дослідження та розвиток нових технологій, а також навчати фахівців, які зможуть ефективно впроваджувати біоенергетичні проєкти. У рамках дослідження виявлено, що одним зі способів використання агробіомаси для виробництва енергії є вирощування енергетичних культур, таких як солома, стебла кукурудзи та соняшнику, кукурудзяний силос, органічні складові побутових відходів, осад стічних вод і відходи тваринницьких підприємств. Для оптимального використання агробіомаси необхідно враховувати екологічні та соціально-економічні аспекти, забезпечувати сталість поставок сировини та розробляти ефективні технології виробництва. У роботі наведено дані щодо споживання відновлюваної теплої енергії в Україні протягом 2007–2024 рр. Описано різні види та методи виробництва енергії з агробіомаси, а також наведено класифікацію технологій поетапного перетворення агробіомаси на енергетичні продукти. Також у роботі розглянуто методику економічної ефективності використання відходів для виробництва біопалива порівняно з їх традиційним використанням на рівні держави. Висвітлено переваги та недоліки енергетичного використання агробіомаси, а також розглянуто різні види виробництва біопалива та використовувана для цього сировина.

Стаття написана українською мовою

Карпук А. І., Голян В. А., Буценко Р. А.
Відтворення основного капіталу лісового господарства в умовах цифровізації, євроінтеграції та децентралізації: еколого-економічні аспекти (c. 113 - 120)
Обґрунтовано, що основний капітал лісового господарства охоплює техніко-технологічну, виробничо-господарську та природно-ресурсну складові, що вимагає формування сучасної моделі еколого-економічного регулювання його відтворення для упередження процесів виснажливого та розбалансованого лісокористування. Встановлено, що на даний момент вирішальний вплив на темпи, пропорції та масштаби відтворення основного капіталу лісового господарства здійснюють процеси євроінтеграції, цифровізації та децентралізації, що певною мірою знайшло відображення в Державній стратегії управління лісами України до 2035 року. Дослідження показали, що у 2013–2021 рр. у динаміці більшості статей капітальних видатків на придбання виробничого обладнання, автомобілів, приладів, машин і механізмів спостерігається висхідна тенденція, що зумовлено як реальним зростанням обсягу капітальних інвестицій, так і девальваційно-інфляційними процесами. Виявлено, що у 2013–2021 рр. має місце скорочення в цілому капітальних видатків на придбання дорожньо-будівельної техніки, що зменшує можливості постійних лісокористувачів розбудовувати мережу лісогосподарських доріг. Обґрунтовано, що поглиблення цифрової трансформації системи управління лісами та руху лісопродукції вимагає нарощення капітальних видатків у придбання сучасного програмного забезпечення та інших інформаційно-цифрових технологій, що приведе до зростання питомої ваги нематеріальних активів у структурі основного капіталу лісового господарства. Встановлено, що останніми роками сформувалися певні інституціональні передумови для диверсифікації джерел фінансово-інвестиційного забезпечення відтворення основного капіталу лісового господарства завдяки нарощенню обсягів банківського кредитування та додатковому залученню іноземних інвестицій. Доведено, що перспективною інституціональною формою диверсифікації джерел фінансування відтворення основного капіталу виступають угоди публічно-приватного партнерства, які забезпечать консолідацію ресурсів публічного та корпоративного секторів для прискорення процесів розширеного відтворення та господарського освоєння лісоресурсного потенціалу країни.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2023

Голян В. А., Мединська Н. В., Мороз Ю. О., Замлинський О. С.
Формування децентралізованої моделі фінансово-економічного регулювання природоохоронної та природо-експлуатаційної діяльності: орієнтація на європейський досвід (c. 74 - 82)
Встановлено, що в умовах воєнного стану та поглиблення децентралізації влади і реформи місцевого самоврядування виникає необхідність у формуванні децентралізованої моделі фінансово-економічного регулювання природокористування, яка дасть змогу результативніше акумулювати природно-ресурсні та екологічні платежі та забезпечувати їх цільове використання в частині розширеного відтворення природно-ресурсного потенціалу та охорони довкілля. Обґрунтовано, що прикметною рисою міжбюджетного розподілу природно-ресурсної ренти та екологічного податку є їх надмірна централізація, що не дозволяє сформувати достатню фінансову базу місцевого самоврядування для фінансово-інвестиційного забезпечення відтворення природно-ресурсного потенціалу, розбудови мережі об’єктів природно-господарської та природоохоронної інфраструктури й охорони навколишнього природного середовища. Виявлено, що в 1999–2021 рр. у динаміці питомої ваги місцевих бюджетів у загальних надходженнях рентної плати та плати за використання інших природних ресурсів і екологічних податків до Зведеного бюджету України спостерігається низхідна тенденція, що свідчить про наявність розривів між задекларованими пріоритетами бюджетно-фіскальної дерегуляції в системі управління природними ресурсами й охороною довкілля та реальною децентралізацією акумуляції екоресурсних платежів у публічних бюджетах. Встановлено, що результативність функціонування децентралізованої моделі фінансово-економічного регулювання природокористування напряму залежить від зростання концентрації екоресурсних платежів у місцевих бюджетах, що в поєднанні з просторово-територіальними комунальними активами дасть змогу диверсифікувати джерела та методи фінансово-інвестиційного забезпечення раціоналізації використання природної сировини та охорони довкілля на прилеглих територіях. Обґрунтовано, що в основу побудови децентралізованої моделі фінансово-економічного регулювання природокористування необхідно закласти польський досвід організації фінансово-інвестиційного забезпечення оздоровлення довкілля на основі формування мережі фондів охорони навколишнього природного середовища на національному та регіональному рівнях.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2023

Журба Я. А.
Реалії сучасного стану управління економічною трансформацією в розрізі «зеленого переходу» під впливом війни (c. 64 - 69)
Загальносвітовий тренд переходу на «зелену» економіку став ключовою складовою розвитку розвинених країн світу. Цей процес визначається багатьма чинниками, включно зі зростанням усвідомлення кліматичних змін, забруднення довкілля та необхідності забезпечити стале використання природних ресурсів. Розвинені країни активно впроваджують «зелені» технології, сприяють використанню відновлюваних джерел енергії, підтримують створення сталої інфраструктури, що сприяє зменшенню викидів парникових газів. Цей тренд також відображається в політичних рішеннях і законодавстві, спрямованому на заохочення екологічно чистого виробництва та споживання. «Зелена» економіка стає джерелом інновацій та нових можливостей для створення робочих місць і підвищення конкурентоспроможності країн на світовому ринку. Проте цей процес також вимагає серйозних зусиль та інвестицій у дослідження та розвиток нових технологій, а також у підготовку робочої сили для секторів «зеленої» економіки. Загальносвітовий тренд переходу на «зелену» економіку є важливим кроком у збереженні навколишнього середовища та забезпеченні сталого розвитку в майбутньому. Необхідність трансформації економіки України в рамках «зеленої» економіки є актуальним і нагальним завданням. Країна стикається зі складними викликами, пов’язаними зі зміною клімату, вичерпанням природних ресурсів та забрудненням довкілля. «Зелена» економіка виступає важливим інструментом для забезпечення сталого розвитку та зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. Трансформація економіки включає в себе перехід до використання відновлюваних джерел енергії, підтримку енергоефективності, розвиток екологічно чистих технологій та «зелених» інфраструктурних проєктів. Ця трансформація може забезпечити нові ринки та робочі місця, сприяти інноваціям і збільшити конкурентоспроможність України на світовому ринку. Крім того, «зелена» економіка сприяє зменшенню залежності від імпорту енергоресурсів та забезпечує енергетичну безпеку країни. Важливою є і роль уряду у створенні сприятливого правового середовища та стимулювальних механізмів для розвитку «зелених» технологій та інвестицій у «зелені» проєкти. Узгоджена трансформація економіки в «зеленому» напрямку відповідає глобальним викликам і є стратегічним кроком для забезпечення сталого розвитку та поліпшення якості життя громадян України.

Стаття написана українською мовою

Педурару Т.
Роль екоінновацій у підтримці ресурсоефективності та корпоративної стабільності для сталого економічного зростання (c. 70 - 77)
У контексті зростаючої глобальної стурбованості щодо сталого економічного зростання важливість управління обмеженими природними ресурсами та мінімізації впливу на навколишнє середовище стає все більш очевидною. У цьому напрямку спільні зусилля мають бути спрямовані на розвиток економіки, що відповідає потребам сьогодення, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби. Для досягнення цієї мети необхідні екоінновації, що сприяють розробці та впровадженню інноваційних технологій, спрямованих на підтримку ефективності використання ресурсів і зниження негативного впливу на довкілля. У даному контексті стаття спрямована на аналіз ролі екоінновацій в ефективності використання ресурсів, наводить і пояснює взаємозалежність між двома концепціями в контексті сталого економічного зростання. Водночас стаття спрямована на аналіз діяльності компаній із Республіки Молдова з погляду ефективності використання ресурсів і впливу зміни клімату на стратегії. Методика заснована на методі опитування, методах аналізу та синтезу, інтерпретації даних і відповідних порівняннях. Результати дослідження ілюструють різні способи, в які компанії адаптуються до змін у навколишньому середовищі, включно зі зміною клімату, та їхні зусилля щодо ефективності використання ресурсів, які залишаються дуже скромними. Це підкреслює важливість розробки та реалізації стратегій оптимізації ресурсів усередині компаній за допомогою екоінновацій, одночасно відслідковуючи вплив цих стратегій, що є способом реагування на постійні проблеми в бізнес-середовищі та сприяння зміцненню більш сталої економіки.

Стаття написана англійською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2023

Коробка Р. В.
Глобальний вимір інвестиційної діяльності у сфері природокористування: між відновлюваною енергетикою та викопним паливом (c. 144 - 150)
Встановлено, що укладання в останні десятиріччя комплексу міжнародних природоохоронних угод, пов’язаних з боротьбою з глобальним потеплінням і вирішенням інших природоохоронних проблем планетарного масштабу, формує інституціональне підґрунтя для перегляду пріоритетів інвестиційної діяльності у сфері природокористування у світовому масштабі. У статті розкрито сучасний глобальний вимір інвестиційної діяльності у сфері природокористування з урахуванням вимог світової природоохоронної архітектоніки та викликів з переведення національних господарств на модель низьковуглецевого розвитку. Встановлено, що ключовою ознакою сучасного формату глобального інвестування сфери природокористування виступає зміщення акцентів з додаткового освоєння запасів мінеральної сировини в бік фінансово-інвестиційного забезпечення реалізації проєктів з розбудови індустрії відновлюваної енергетики відповідно до ключових положень міжнародних природоохоронних конвенцій, зокрема положень Нової кліматичної угоди. Виявлено, що зростання суми фінансування проєктів відновлюваної енергетики у 2010–2022 рр. супроводжувалося збільшенням обсягів видобутку вуглеводневої сировини, що зумовлено подальшою орієнтацією більшості країн світу, що розвиваються, на екстенсивний тип розвитку, який передбачає додаткове залучення викопних палив у господарсько-енергетичний обіг. Обґрунтовано, що нарощення інвестиційних вливань у відновлювану енергетику в глобальному масштабі пов’язане з переходом національних господарств значної кількості країн на модель низьковуглецевого розвитку, що передбачає застосування широкого спектра методів та інструментів стимулювання процесів ресурсо- та енергозбереження, а також відмови від мінеральних палив, зокрема викопного твердого палива. Встановлено, що позитивний тренд у динаміці глобального фінансування відновлюваної енергетики зумовлений зростанням інвестицій в проєкти залучення відновлюваних джерел для виробництва різноманітних видів енергії у країнах, що розвиваються, які фактично стають ключовими гравцями в переході на модель низьковуглецевого розвитку за підтримки міжнародних організацій і глобальних кліматичних фондів.

Стаття написана українською мовою

Шкварилюк М. В.
Розвиток «зеленої» енергетики в сучасних трансформаційних умовах (c. 151 - 158)
Мета статті - формування науково-теоретичного підґрунтя впровадження «зеленої» енергетики та систематизація науково-практичних основ забезпечення енергетичної безпеки при переході до ефективного використання технологій «зеленої» енергетики. За результатами проведеного дослідження доведено, що енергетика є основою розвитку людської цивілізації, найважливіший фактор виробництва та підтримки життя в сучасних трансформаційних умовах. Саме активний розвиток енергетичної галузі забезпечує ресурсами всі енерго-температурні процеси виробництв, інформаційно-управлінську діяльність та динамічне функціонування соціальної сфери суспільства, а також формує основні потоки світової торгівлі та інтегрує міжнародні відносини. Енергетична галузь пов’язана зі значними викликами та загрозами, що ставлять під сумнів її здатність продовжувати відповідати основним критеріям сталого енергопостачання, а саме: достатності, доступності, ефективності та екологічності. Закономірне назрівання енергетичної кризи в сучасному світі має тривалий і структурний характер, який формує фінансово-економічну й екологічну кризи. Тому виникає потреба в пошуках альтернативних енергетичних джерел, які будуть мати низький рівень негативного впливу на екологічну складову розвитку суспільства та підвищувати соціально-економічний рівень. У статті зазначено, що «зелена» енергетика визначається як ключовий елемент стратегії для побудови оптимальної конфігурації збалансованої системи відповідності між еколого-економічними факторами та переходом до сталого розвитку суспільства. Визначено, що розгляд економічних аспектів та фінансової підтримки, технічних викликів, ролі влади та державно-приватного партнерства, а також впливу на малі та середні підприємства надає повний обсяг інформації для розуміння шляхів розвитку «зеленої» енергетики в економічному та соціальному контекстах. Урахування цих аспектів дозволить побудувати ефективні стратегії сталого та збалансованого розвитку сфери «зеленої» енергетики.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2024

Левковська Л. В., Мандзик В. М., Бойко В. В.
Інституційне середовище посилення стійкості водогосподарської сфери в умовах зовнішніх ризиків і загроз (c. 161 - 166)
У статті розглянуто важливість функціонального впливу інституційного середовища на зміцнення стійкості водогосподарської сфери та загальне підвищення її ефективності в умовах наростання деструктивного впливу зовнішніх ризиків і загроз. Визначено ключові аспекти, що пов’язані з формуванням ефективних інституційних механізмів, спрямованих на забезпечення стійкого розвитку водних ресурсів та зменшення вразливості водогосподарського сектора до зовнішніх впливів. Проаналізовано важливість створення ефективних нормативно-правових рамок, які б усебічно сприяли забезпеченню стійкості водогосподарської сфери в довгостроковій перспективі, враховуючи різноманітність зовнішніх ризиків, таких як зміна клімату, забруднення довкілля, а також деструктивний вплив військових дій. Розглянуто питання імплементації інституційних інновацій у систему регулювання водогосподарської сфери в Україні, зокрема таких, як упровадження новітніх технологій управління водними ресурсами, розвиток системи взаємодії з недержавними громадськими та природоохоронними установами у процесі прийняття рішень, а також сприяння їх участі у формуванні політики управління водними ресурсами. Обґрунтовано необхідність підвищення уваги до інституційних аспектів управління водними ресурсами, що сприятиме збереженню та сталому використанню водних ресурсів в умовах зростання зовнішніх ризиків і загроз. Доведено, що ефективне управління водними ресурсами вимагає комплексного підходу, який повинен враховувати не лише технічні аспекти, але й соціально-економічні та інституційні фактори. Визначено, що наявність стабільних інституційних структур сприяє створенню відповідних умов для розвитку водогосподарської сфери, а також її функціональній адаптації до змін зовнішнього середовища. Досліджено інституційні моделі управління водними ресурсами, на основі яких визначено ключові принципи та підходи, що можуть бути використані для загального підвищення стійкості водогосподарського сектора в контексті зовнішніх ризиків і загроз.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2024

Стретович О. О.
Застосування теорії змін в екологізації бізнесу (c. 193 - 197)
У статті узагальнено наукові підходи до розвитку теорії змін в екологізації бізнесу. Розвинено науково-методичні підходи до розуміння основ теорії змін. Наведено особливості застосування теорії змін в екологізації бізнесу. Виявлено специфіку розвитку теорії змін в екологізації бізнесу на прикладі України. Встановлено, що для українських реалій екологізація бізнесу реалізується здебільшого у формальній площині в контексті відповідності нормам і стандартам екологічного розвитку, забезпечення екологічного оподаткування, контролю норм забруднення навколишнього середовища, що сповільнює розвиток складової українського екологічного бізнесу та стримує інноваційне впровадження елементів екологічної парадигми в країні. Теорія змін – це строгий, але необхідний процес, за допомогою якого групи та зацікавлені сторони при плануванні діяльності формулюють свої довгострокові цілі та визначають умови, які, на їхню думку, мають передувати досягненню цих цілей. Ці умови моделюються як бажані результати, організовані графічно в причинно-наслідковій структурі. Теорія змін описує типи втручань (одна програма чи скоординована ініціатива), які приводять до результатів, зображених на карті результатів. Кожне втручання пов’язане з результатом у причинно-наслідковій системі, розкриваючи часто складну мережу дій, необхідних для здійснення змін. Виявлено, що декілька факторів ускладнюють багатонаціональним компаніям вжиття заходів проти зміни клімату, наприклад відсутність визначеності щодо кліматичної політики, відсутність екологічних технологій і недостатня прибутковість інвестицій. Застосування «зелених» практик також залишається обмеженим у Міжнародних медико-санітарних нормах (ММСП) як у розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються, через обмежену доступність фінансів і навичок, відсутність інформації та знань про інновації та, в деяких випадках, – через погане застосування правил. Встановлено, що для більш якісного та ефективного застосування норм і положень теорії змін в екологізації бізнесу актуальним є запровадження професійних курсів для керівників та екологічних менеджерів компаній, що дозволить спрямувати професійну підготовку управлінського персоналу до впровадження ефективних екологічних змін у бізнесі. Також актуальним є впровадження державних програм стимулювання розвитку екологізації бізнесу в частині непрямого (податкові пільги для бізнесу, що впроваджує екологічні інновації) та прямого стимулювання реалізації екологічних змін (пільгове кредитування екологізації бізнесу).

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2024

Гавриш О. М., Юхман Я. В.
«Зелена» енергетика як основа економічного відновлення України в умовах нестабільності зовнішнього середовища (c. 81 - 87)
«Зелена» енергетика набула особливого значення в сучасному світі через загострення проблем зміни клімату, виснаження традиційних джерел енергії та необхідність підтримувати екологічну стабільність. В умовах змін природного та соціально-економічного середовища перехід на відновлювану енергетику є важливою частиною стратегій розвитку різних країн. Україна, яка зараз стикається з економічними та політичними викликами, має величезний потенціал для розвитку «зеленої» енергетики, яка може стати ключовим чинником її економічного відновлення. Мета статті полягає в дослідженні та проведенні аналізу концепції «зеленої» енергетики як основи економічного відновлення України в умовах нестабільності зовнішнього середовища. У статті проведено аналіз дефініції «зелена енергетика» та наведено авторське визначення зазначеного терміна. Визначено ключові аспекти «зеленої» енергетики, серед яких слід виділити зменшення викидів парникових газів, енергетичну безпеку, сталий розвиток та екологічну безпеку. Визначено основні чинники впливу на розвиток «зеленої» енергетики в Україні, такі як економічна нестабільність, війна, регуляторні бар’єри та зміни в політиці тарифоутворення. Досліджено вплив «зеленої» енергетики на економіку України. Як результат виявлено позитивний вплив на такі аспекти, як економічний потенціал «зеленої» енергетики, енергетична незалежність і безпека. Проаналізовано державні програми та плани стимулювання розвитку «зеленої» енергетики, зокрема Енергетичну стратегію України на період до 2050 року та Національний план дій з енергоефективності та відновлюваної енергетики. Визначено основні напрями впровадження новітніх технологій у «зеленій» енергетиці, зокрема сонячну та вітрову енергетику, системи зберігання енергії та Smart Grid технології. Застосування зазначених технологій сприятиме підвищенню ефективності та надійності енергосистем. Тому «зелену» енергетику слід вважати ключовим напрямом сталого розвитку, основна ідея якої – максимальне використання відновлюваних джерел енергії та зниження викидів шкідливих речовин під час виробництва та споживання енергії.

Стаття написана українською мовою

Левковська Л. В., Шпильова Ю. Б., Омельченко А. А.
Концептуальні засади розвитку екологічно безпечного природокористування в повоєнний період відновлення України (c. 87 - 96)
Метою статті є дослідження вдосконалення системи екологічно безпечного природокористування в повоєнний період відновлення України. Обґрунтування наукових засад і практичних рекомендацій формування такої системи має соціальне й економічне значення та є основою для досягнення ефективного використання, охорони та відтворення природно-ресурсного потенціалу в умовах повоєнного відродження. Визначено змістовні та функціональні ознаки системи екологічно безпечного природокористування та проаналізовано принципи та підходи до неї як до концепції, що вказує на особливості використання природних ресурсів і середовища з урахуванням екологічних аспектів та збереження природних балансів. Розглянуто соціо-еколого-економічні передумови розвитку системи екологічно безпечного природокористування; обґрунтовано взаємозв’язок сталого розвитку з екологічним через досягнення стійкості та життєздатності економіки й екологічні обмеження використання природних ресурсів спільно з екологічними правами, обов’язками та безпекою населення. Запропоновано стратегічні пріоритети екологічно безпечного природокористування в умовах повоєнного відновлення країни, які мають орієнтуватися на визначений вектор розвитку держави відповідно до нормативно-правових документів та базуються на досягненні європейських стандартів у контексті реалізації Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та Європейського «зеленого» курсу.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2024

Мельничук І. В., Возний В. З.
Упровадження циркулярної економіки в промисловості: літературний огляд (c. 145 - 152)
У статті зроблено літературний огляд праць науковців за останні кілька років, які займались дослідженням стану, перспектив розвитку циркулярної економіки, зокрема у промисловості. Аналізуючи глобальні тенденції, які показують, що раціональне використання ресурсів на сьогоднішній день є життєво необхідним, стає зрозумілим, що використання інструментів циркулярної економіки є підходом, який дозволяє бізнесу, зокрема промисловим підприємствам, оптимізувати використання енергоресурсів, матеріальних і фінансових ресурсів. У статті проаналізовано праці науковців за останні кілька років для того, щоб виокремити ті інструменти, які на їх думку, є дієвими й ефективними для використання промисловими підприємствами. Авторами було обрано 12 наукових праць авторів з різних країн світу. Виокремлено окремі порівняльні аспекти, які вони вважають визначальними у застосуванні циркулярної економіки та її інструментів. Зокрема, деякі з науковців бачать підвищення ефективності діяльності малих і середніх підприємств через використання інструментів циркулярної економіки; деякі аналізують використання цієї концепції для великих підприємств і корпорацій, що є не менш актуальним. Аналізуючи обрані праці, можна побачити, що ефективне впровадження концепції циркулярної економіки можливе за підтримки органів влади через фіскальну політику, фінансування пілотних проєктів для визначення найбільш оптимального використання окремих інструментів циркулярної економіки. Інші бачать реалізацію циркулярної економіки через рішення та інноваційні технології. Ще частина авторів наголошує на необхідності використання хмарних технологій, Інтернету речей, досягнень 4 і 5 промислових революцій. Методики, які використовують науковці при аналізі, є різноманітними: економіко-математичний апарат, систематичний огляд наукових статей, відібраних через різні системи, а також методи експертних оцінок та анкетування. На основі проведеного аналізу виокремлено основні напрями та підходи, які стимулюють і підвищують ефективність використання циркулярної економіки в промисловості.

Стаття написана українською мовою

Свистун В. І.
Особливості соціальної відповідальності бізнесу в розбудові екологічного підприємництва (c. 152 - 158)
У сучасних умовах загострення екологічних проблем та зміни клімату, соціальна відповідальність бізнесу набуває нових вимірів і значення. Сучасні компанії все більше усвідомлюють необхідність інтеграції екологічних принципів у свою діяльність, щоб не лише відповідати на щораз більші вимоги споживачів та регуляторів, але й сприяти сталому розвитку суспільства. Екологічне підприємництво, що поєднує в собі економічну ефективність та екологічну відповідальність, стає ключовим елементом цього процесу. Соціальна відповідальність бізнесу в розбудові екологічного підприємництва полягає в активній участі компаній у захисті навколишнього середовища, впровадженні інноваційних екологічних рішень, підтримці сталих практик виробництва та споживання. Важливим аспектом є формування екологічної свідомості як серед працівників, так і серед клієнтів та партнерів, що сприяє створенню екологічно орієнтованої корпоративної культури. На сьогоднішній день бізнес має можливість і зобов’язання стати лідером у вирішенні екологічних викликів, що стоять перед людством. Це включає в себе використання чистих технологій, зменшення викидів парникових газів, управління відходами, ефективне використання ресурсів та підтримку біорізноманіття. Крім того, компанії можуть активно долучатися до міжнародних екологічних ініціатив, стандартів і сертифікаційних програм, що сприяє підвищенню їхньої репутації та конкурентоспроможності на глобальному ринку. Таким чином, дослідження особливостей соціальної відповідальності бізнесу в контексті розбудови екологічного підприємництва виявило ефективні стратегії та практики, що можуть бути впроваджені для досягнення сталого розвитку, збереження природних ресурсів і забезпечення довгострокової економічної стабільності.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2024

Заблоцька Р. О., Русак Д. М.
Циркулярна економіка в умовах трансформаційних змін: цифровізація, глобалізація, інновації (c. 113 - 120)
У представленій роботі розглянуто основні особливості сучасної циркулярної економіки, також визначено основні аспекти трансформаційних змін і надано характеристику основним складовим впливу на розвиток сучасної циркулярної економіки у вигляді цифровізації, глобалізації та інновацій. Зазначено, що традиційні моделі економічного розвитку стають дедалі менш ефективними у вирішенні глобальних викликів, таких як вичерпання природних ресурсів, зростання кількості відходів та зміни клімату. За цих умов концепція циркулярної економіки, що базується на принципах замкнених циклів виробництва та споживання, набуває все більшого значення. Циркулярна економіка спрямована на максимальне збереження цінності ресурсів, повторне їх використання, зменшення відходів і зниження екологічного навантаження. Основною метою представленої роботи є визначення особливостей становлення циркулярної економіки в умовах трансформаційних змін з урахуванням цифровізації, глобалізації та інновацій. Методи, що були використані під час дослідження: синтезу, дедукції, порівняння, логічний метод, метод аналізу, індукції, спостереження, узагальнювальний метод, табличний і та графічний методи, що дало змогу обґрунтувати основні результати дослідження та представити їх наочно. Обґрунтовано, що такі трансформаційні процеси, як цифровізація, глобалізація та інновації, відіграють ключову роль у підтримці та розвитку циркулярної економіки. Цифровізація забезпечує нові інструменти для моніторингу й управління ресурсами, що дозволяє створювати більш ефективні та стійкі бізнес-моделі. Глобалізація сприяє поширенню передових практик і технологій, що стимулює міжнародну співпрацю у сфері циркулярної економіки. Інновації, своєю чергою, є рушійною силою, яка відкриває нові можливості для розвитку матеріалів, технологій і процесів, що дозволяє ефективніше використовувати ресурси та зменшувати екологічний вплив. Таким чином, циркулярна економіка в умовах трансформаційних змін стає не лише відповіддю на сучасні виклики, але й перспективним напрямком для забезпечення сталого розвитку. Її впровадження потребує комплексного підходу, який поєднує технологічні, економічні та соціальні аспекти, щоб створити умови для гармонійного співіснування економічного зростання та збереження довкілля.

Стаття написана українською мовою

Чурилін В. О., Віткін Л. М.
Оцінка системи управління екологічними ризиками відповідно до ESG-факторів (c. 120 - 126)
Зміни у сприйнятті суспільством екологічних проблем, соціальних питань і системи корпоративного управління породжують нові ризики, пов’язані з ESG-факторами (Environmental (навколишнє середовище), Social (соціальний аспект) та Governance (управління)). Урахування впливу ESG-факторів при управлінні ризиками з позиції не лише запобігання загрозам, а й можливості компанії створювати довгострокову цінність стає як ніколи актуальним. Інтеграція ESG-факторів та питань сталого розвитку у стратегію, систему корпоративного управління, у тому числі систему управління ризиками, відіграє важливу роль у створенні довгострокової вартості. Тому система управління ризиками стає фундаментом сталого розвитку та запорукою досягнення стратегічних цілей. Урахування ESG-факторів сприяє придбанню організацією конкурентних переваг і виходу на новий рівень розвитку. Об’єкт дослідження – система управління екологічними ризиками. Предмет дослідження – оцінка системи управління екологічними ризиками відповідно до ESG-факторів. Мета статті – дослідження системи управління екологічними ризиками відповідно до ESG-факторів. Під час виконання роботи використовувалися методи аналізу та синтезу, теоретичний метод, метод порівняння, аналітичний і прогностичний методи. У статті висвітлено екологічні проблеми, соціальні питання та системи корпоративного управління; виявлено основні етапи впливу ESG-факторів при управлінні ризиками. Автори дійшли висновку, що з метою забезпечення довгострокового сталого розвитку організації необхідно при розробці довгострокової стратегії враховувати ESG-фактори з оцінкою їхнього ступеня впливу на ризики та можливості. Запорукою успішної діяльності є створення в компанії комплексної системи управління ризиками та можливостями, інтегрованої у стратегію сталого розвитку. Ідентифікація й оцінка екологічних ризиків – важливий момент щодо екологічної політики організації, її мети, завдань та заходів у галузі захисту довкілля. Для ефективного усунення або мінімізації екологічних ризиків потрібне формування та розвиток екологічного ризик-менеджменту.

Стаття написана українською мовою

ДЛЯ АВТОРІВ

Ліцензійний договір

Умови публікації

Вимоги до статей

Положення про рецензування

Договір публікації

Номер в роботі

Питання, які задаються найчастіше

ІНФОРМАЦІЯ

План наукових конференцій

НАШІ ПАРТНЕРИ

Журнал «Проблеми економіки»

Матеріали на сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International CC BY-SA.

Написати вебмастеру