ЖУРНАЛ БІЗНЕС ІНФОРМ.

УКР

ENG

Пошук:

СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ

КВ №19905-9705 ПР від 02.04.2013 р.

ЗАСНОВНИКИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ НАН УКРАЇНИ
(ХАРКІВ, УКРАЇНА)

Згідно з рішенням № 802 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.03.2024 р. зареєстрований суб’єктом у сфері друкованих медіа. Ідентифікатор R30-03156

ВИДАВЕЦЬ

ФОП Лібуркіна Л. М.

РОЗДІЛИ САЙТУ

Генерування управлінських впливів із забезпечення диверсифікаційно-інтеграційного вектора розвитку підприємства: науково-практичний аспект
Залуцька Х. Я.

Залуцька Х. Я. Генерування управлінських впливів із забезпечення диверсифікаційно-інтеграційного вектора розвитку підприємства: науково-практичний аспект. Бізнес Інформ. 2020. №6. C. 340–350.
https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-6-340-350

Розділ: Менеджмент і маркетинг

Стаття написана українською мовою
Завантажень/переглядів: 0

Завантажити статтю (pdf) -

УДК 334.024

Анотація:
Метою статті є обґрунтування науково-практичного підходу до генерування управлінських впливів із забезпечення диверсифікаційно-інтеграційного вектора розвитку підприємства. Дослідження виконано із застосуванням методів узагальнення, абстрактно-логічного, індукції, дедукції, систематизації, формалізації, розрахунково-конструктивного. Встановлено, що сучасні підприємства функціонують в умовах неотехнологічного відтворення, оскільки знаходяться під впливом середовища, яке характеризується високим рівнем технологічності, що, відповідно, зумовлює появу таких результатів діяльності підприємства (покращених, удосконалених, кардинально інших), які б забезпечили йому більшу стійкість і ефективність за даних умов, тобто, вимагає їх певної техніко-технологічної видозміненості. Доведено, що ефективним напрямком розвитку підприємства в неотехнологічних умовах відтворення є диверсифікаційно-інтеграційний напрямок, що дозволить оптимізувати структуру та підвищити результативність підприємства за рахунок підсилення діяльності його перспективних одиниць бізнесу та відмови від неефективних. Запропоновано науково-практичний підхід до формування та забезпечення ефективного диверсифікаційно-інтеграційного вектора розвитку підприємства, враховуючи умови середовища його функціонування. Встановлено, що використання даного підходу дозволить оптимізувати структуру підприємства та сформувати ефективний вектор його диверсифікаційно-інтеграційного розвитку через узгодження діяльності відповідних бізнес-одиниць за рахунок встановлення результативних взаємозв’язків між ними. Наведено результати практичного застосування розглянутого підходу, що підтверджують його ефективність зростаючими значеннями показників діяльності певного підприємства.

Ключові слова: неотехнологічне відтворення, диверсифікаційно-інтеграційний вектор розвитку, бізнес-одиниці, генерування управлінських впливів, оптимальні взаємозв’язки, трансформаційні процеси.

Рис.: 3. Табл.: 1. Формул: 7. Бібл.: 20.

Залуцька Христина Ярославівна – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра економіки підприємства та інвестицій, Національний університет «Львівська політехніка» (вул. Степана Бандери, 12, Львів, 79013, Україна)
Email: [email protected]

Список використаних у статті джерел

Друкер П. Управление, нацеленное на результат. М. : Технологическая школа бизнеса, 1992. 192 с.
Эзекел М. Методы корреляционного и регрессионного анализа / пер. с англ. М. : Статистика, 1966. 559 с.
Markowitz H. Portfolio Selection: Efficient Diversification of Investments. New York, John Wiley, 1959. 254 p.
Скалюк Р. В., Декалюк О. В. Ефекти та ефективність інноваційної діяльності промислових підприємств. Вісник Хмельницького національного університету. Серія «Економічні науки». 2009. Вип. 1. С. 149–154. URL: http://journals.khnu.km.ua/vestnik/pdf/ekon/2009_1/zmist.files/_36.pdf
Чулок А. А. Анализ показателей эффективности инноваций на микро- и макроуровне. Инновации. 2004. № 5. С. 27–35.
Харів П., Собко О. Економічна ефективність інноваційної діяльності та методи її оцінювання в умовах ринку. Вісник Тернопільської академії народного господарства. 2001. Вип. 14. С. 108–113.
Цогла О. О. Оцінювання ефективності диверсифікації діяльності машинобудівного підприємства. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2008. Вип. 628 : Проблеми економіки та управління. С. 337–347. URL: http://vlp.com.ua/files/53_1.pdf
Дмитренко О. М. Організаційні засади формування і впровадження стратегії диверсифікації сільськогосподарських підприємств. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. 2010. № 2. Т. 2. С. 180–190.
Томпсон А. А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии / пер. с англ. М. : Юнити-Дана, 2017. 577 c.
Кузьмін О. Є., Фещур Р. В., Скибінський О. С., Дрималовська Х. В. Особливості диверсифікації підприємств як чинник забезпечення їх інноваційно-технологічного розвитку. Бізнес Інформ. 2015. № 7. С. 194–201. URL: https://www.business-inform.net/export_pdf/business-inform-2015-7_0-pages-194_201.pdf
Попова С. М. Диверсифікація діяльності підприємств в умовах трансформаційної економіки : автореф. дис. … канд. екон. наук : 08.06.01. – Харків, 2004. 20 с.
Дереза В. М. Диверсифікація виробництва і капіталу як фактор стабілізації фінансового стану підприємства : автореф. дис. … канд. екон. наук : 08.06.01. Донецьк, 2005. 19 с.
Стрельчук Є. М., Калугіна Н. А. Ефективність диверсифікації діяльності телекомунікаційного підприємства. Економіка: реалії часу. 2014. № 2. С. 28–33. URL: https://biblio.onat.edu.ua/bitstream/handle/123456789/2209/Strelchuk_Kalugina.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Бокань О. А. Використання міжнародного досвіду застосування стратегії диверсифікації в умовах українських машинобудівних підприємств // Тези доповідей II Міжнародної науково-методичної конференції «Форум молодих економістів кібернетиків «Моделювання економіки: проблеми, тенденції, досвід» (м. Тернопіль, 6–8 жовтня 2011 р.). Тернопіль : ТНТУ, 2011. С. 200–202.
Скриньковський Р. М., Візняк Ю. Я., Павловські Г., Коропецький О. О. Діагностика диверсифікаційних процесів на підприємстві. Проблеми економіки. 2017. № 2. С. 223–228. URL: https://www.problecon.com/export_pdf/problems-of-economy-2017-2_0-pages-223_228.pdf
Вітковський О. С. Ефективність стратегії диверсифікації діяльності в умовах нестабільного зовнішнього середовища. Економіка та держава. 2009. № 8. С. 30–32. URL: http://www.economy.in.ua/pdf/8_2009/10.pdf
Гудзь О. Є. Управління диверсифікацією діяльності підприємства. Економіка. Менеджмент. Бізнес. 2015. № 1. С. 14–22.
Козик В. В., Залуцька Х. Я. Формування бізнес-одиниць диверсифікованих підприємств. Актуальні проблеми економіки. 2017. № 3. С. 116–122.
Kozyk V. V., Zalutska Kh. Ya. Strategic Pyramid for Diversified Enterprise. PNAP: Scientific journal of Polonia university periodyk naukowy akademii Polonijnej. 2017. T. 20. Nr. 1. S. 41–49. DOI: https://doi.org/10.23856/2004
Залуцька Х. Я., Козик В. В., Сизон М.-О. І. Особливості вибору напрямку стратегічного розвитку диверсифікованого підприємства. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми економіки та управління». 2020. Т. 4. № 1. С. 167–173.

ДЛЯ АВТОРІВ

Ліцензійний договір

Умови публікації

Вимоги до статей

Положення про рецензування

Договір публікації

Номер в роботі

Питання, які задаються найчастіше

ІНФОРМАЦІЯ

План наукових конференцій

НАШІ ПАРТНЕРИ

Журнал «Проблеми економіки»

Матеріали на сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International CC BY-SA.

Написати вебмастеру