ЖУРНАЛ БІЗНЕС ІНФОРМ.

УКР

ENG

Пошук:

СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ

КВ №19905-9705 ПР від 02.04.2013 р.

ЗАСНОВНИКИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ НАН УКРАЇНИ
(ХАРКІВ, УКРАЇНА)

ROR

ЕДРПОУ 05481984

Згідно з рішенням № 802 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.03.2024 р. зареєстрований суб’єктом у сфері друкованих медіа. Ідентифікатор R30-03156

ВИДАВЕЦЬ

ФОП Лібуркіна Л. М.

КАТАЛОГ

Аналіз досвіду країн у підвищенні економічної резильєнтності шляхом інтеграції штучного інтелекту
Бушинська К. М.

Бушинська К. М. Аналіз досвіду країн у підвищенні економічної резильєнтності шляхом інтеграції штучного інтелекту. Бізнес Інформ. 2026. №7. C. 17–26.
https://doi.org/10.32983/2222-4459-2026-7-17-26

Розділ: Глобалізаційні процеси в економіці

Стаття написана українською мовою
Завантажень/переглядів: 0

Завантажити статтю (pdf) -

УДК 339.9; 330.341.1; 004.8

Анотація:
У статті досліджено міжнародний досвід інтеграції технологій штучного інтелекту як одного з ключових інструментів підвищення економічної резильєнтності в умовах цифрової трансформації та зростання глобальних викликів. Попри значну кількість досліджень, присвячених розвитку штучного інтелекту та цифрової економіки, питання комплексного аналізу впливу національних стратегій інтеграції штучного інтелекту на забезпечення економічної резильєнтності держав залишаються недостатньо дослідженими, що зумовлює актуальність цієї роботи. Метою дослідження є аналіз міжнародного досвіду інтеграції технологій штучного інтелекту в економічні системи різних країн, систематизація основних напрямів їх використання для підвищення економічної резильєнтності та обґрунтування ролі штучного інтелекту як стратегічного чинника забезпечення стійкого економічного розвитку. Методологічною основою дослідження є методи аналізу та синтезу, системного та порівняльного аналізу, узагальнення та графічної інтерпретації результатів. У результаті дослідження проаналізовано досвід провідних країн світу щодо впровадження технологій штучного інтелекту у сфері державного управління, промисловості, фінансового сектора, логістики та охорони здоров’я. Систематизовано основні напрями застосування штучного інтелекту для підвищення адаптивності економічних систем, оптимізації управлінських процесів, прогнозування ризиків, забезпечення безперервності функціонування критичної інфраструктури та зміцнення стійкості національних економік до кризових явищ. Встановлено, що ефективність інтеграції технологій штучного інтелекту значною мірою визначається рівнем розвитку цифрової інфраструктури, наявністю комплексної державної політики, обсягами інвестицій у наукові дослідження та інновації, а також рівнем підготовки людського капіталу. Обґрунтовано, що використання штучного інтелекту сприяє підвищенню продуктивності, прискоренню процесів цифрової трансформації, зміцненню конкурентоспроможності та забезпеченню довгострокової економічної резильєнтності держав. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному узагальненні міжнародного досвіду інтеграції технологій штучного інтелекту та визначенні ключових факторів їхнього впливу на підвищення економічної резильєнтності. Практична цінність отриманих результатів полягає в можливості використання сформульованих висновків під час розроблення державної політики цифрової трансформації, національних стратегій розвитку штучного інтелекту та програм зміцнення економічної стійкості України.

Ключові слова: економічна резильєнтність; штучний інтелект; цифрова трансформація; міжнародний досвід; національні стратегії; економічний розвиток; цифрова економіка.

Рис.: 1. Табл.: 2. Бібл.: 17.

Бушинська Катерина Максимівна – магістр, Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (вул. Юрія Іллєнка, 36/1, Київ, 04119, Україна)
Email: [email protected]

Список використаних у статті джерел

OECD. Global value chains: Efficiency and risks in the context of COVID-19. 2021. URL: https://www.oecd.org/en/publications/global-value-chains-efficiency-and-risks-in-the-context-of-covid-19_67c75fdc-en.html
International Monetary Fund. Resilience and Sustainability Trust. 2025. URL: https://www.imf.org/en/Topics/Resilience-and-Sustainability-Trust?utm_source=chatgpt.com
The World Bank. Finance & Prosperity 2024 – divergence in resilience and stability of financial sectors in EMDEs. 2024. URL: https://www.worldbank.org/en/publication/finance-and-prosperity-2024
The role of trade in economic resilience. World Trade Report. 2021. P. 64–121. DOI: https://doi.org/10.30875/80056686-en
Резнікова Н., Панченко В. Репортажі із цивілізаційних фронтів. На передовій міжнародної економічної політики. Київ : Аграр Медіа Груп, 2023. 234 с.
Міщенко В. І., Науменкова С. В. Механізми державної підтримки використання штучного інтелекту для забезпечення стійкості економічного розвитку. Економіка України. 2024. № 5. С. 30–56. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2024.05.030
Costa A., Crupi A., Cesaroni F., Abbate T. Exploring the role of artificial intelligence in addressing sustainable development. A semantic analysis of AI patents. Technovation. 2025. Vol. 148. Art. 103335. DOI: https://doi.org/10.1016/j.technovation.2025.103335
Coven D. Trade policy uncertainty a ‘major drag’ on the economy, and other international trade stories to know this month. World Economic Forum. 2025. URL: https://www.weforum.org/stories/2025/09/us-adjusts-tariffs-certain-commodities-finance-news-to-know/
Understanding the Spillovers and Transboundary Impacts of Public Policies. Implementing the 2030 Agenda for More Resilient Societies. Organization for Economic Cooperation & Development. 2021. URL: https://www.oecd.org/en/publications/understanding-the-spillovers-and-transboundary-impacts-of-public-policies_862c0db7-en.html
Building Economic Resilience / ed. by I. Bartuseviciene et al. Cham : Springer Nature Switzerland, 2025. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-96428-2
Constantinescu M. Measuring economic resilience for the CEE and Black Sea countries in the framework of comprehensive defense. Security and Defence Quarterly, 2023. DOI: https://doi.org/10.35467/sdq/175379
Reding D. F., Eaton J. Science & Technology Trends 2020–2040. Exploring the S&T Edge / NATO Science & Technology Organization. Office of the Chief Scientist. Brussels, Belgium. URL: https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2020/4/pdf/190422-ST_Tech_Trends_Report_2020-2040.pdf
Ruhlig T., Teer J. Resilience by a design: A new EU Foreign Economic Policy to counter global disorder. European Union Institute for Security Studies. 2025. URL: https://www.iss.europa.eu/publications/briefs/resilience-design-new-eu-foreign-economic-policy-counter-global-disorder
Popa V. Analysis of economic instruments related to economic resilience. Economic growth in the face of global challenges. Consolidation of national economies and reduction of social inequalities : International Scientific-Practical Conference, XVIII edition (October 10–11, 2024). Chisinau, INCE, ASEM, 2024. Vol. I. P. 84–94. DOI: https://doi.org/10.36004/nier.cecg.ii.2024.18.37
Outmani O. Finance and economic resilience in emerging and developing countries: addressing raw materials dependency. 2025. URL: https://thesis.dial.uclouvain.be/entities/masterthesis/890735ad-6a23-4e2a-80e5-7aa756197235
Emerging Market Resilience: Good Luck or Good Policies? International Monetary Fund. October 2025. DOI: https://doi.org/10.5089/9798229023948.081.ch002
Economic resilience: Concepts and measurements. 2026. URL: https://comsec-web-static.s3.eu-west-1.amazonaws.com/s3fs-public/ilibrary/chapter-pdfs/375.pdf?VersionId=FT8wNSkt4e3nZNlD_FsEksr5tyu8b4tl