ЖУРНАЛ БІЗНЕС ІНФОРМ.

УКР

ENG

Пошук:

СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ

КВ №19905-9705 ПР від 02.04.2013 р.

ЗАСНОВНИКИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ НАН УКРАЇНИ
(ХАРКІВ, УКРАЇНА)

ROR

ЕДРПОУ 05481984

Згідно з рішенням № 802 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.03.2024 р. зареєстрований суб’єктом у сфері друкованих медіа. Ідентифікатор R30-03156

ВИДАВЕЦЬ

ФОП Лібуркіна Л. М.

КАТАЛОГ

Архітектура корпоративної системи управління ризиками інвестиційної діяльності на засадах моделі «трьох ліній»
Позняк Р. В.

Позняк Р. В. Архітектура корпоративної системи управління ризиками інвестиційної діяльності на засадах моделі «трьох ліній». Бізнес Інформ. 2026. №9. C. 179–188.
https://doi.org/10.32983/2222-4459-2026-9-179-188

Розділ: Інвестиційні процеси

Стаття написана українською мовою
Завантажень/переглядів: 0

Завантажити статтю (pdf) -

УДК 005.334:330.322:657.6

Анотація:
Актуальність проблеми зумовлена стійким відтворенням несприятливих відхилень інвестиційних проєктів, яке зберігається протягом десятиліть попри інтенсивний розвиток кількісного інструментарію оцінювання ризиків, що вказує на переважно організаційне, а не методологічне походження проблеми. Мета статті полягає в обґрунтуванні архітектури корпоративної системи ризик-менеджменту інвестиційної діяльності на засадах моделі «трьох ліній» та розробленні методичних рекомендацій щодо її конфігурування відповідно до стадій життєвого циклу інвестиційного проєкту. Використано методи системного та процесного підходів; для декомпозиції архітектури застосовано структурно-функціональний аналіз, для зіставлення послідовних редакцій моделі та регуляторних практик – порівняльний аналіз, для розподілу повноважень між суб’єктами ризик-менеджменту – матричне структурування; емпіричним базисом слугували рамкові документи COSO, ISO 31000 та Інституту внутрішніх аудиторів, а також результати польових і експериментальних досліджень корпоративного ризик-менеджменту. Досліджено відповідність логіки побудови моделі «трьох ліній» природі інвестиційного процесу, механізми збереження незалежності контрольних ліній на етапі формування припущень фінансової моделі, а також критерії розмежування дієвої системи ризик-менеджменту та її формальної імітації. За результатами дослідження виявлено методологічну невідповідність між класичною конструкцією моделі, орієнтованою на безперервні операційні процеси з незмінним власником процесу, і дискретним, проєктно-циклічним і міжфункціональним характером інвестиційної діяльності, за якого володіння ризиком мігрує між центрами відповідальності, а найкритичніші рішення ухвалюються до організаційного оформлення першої лінії. Встановлено, що належність підрозділу до певної лінії є не постійним організаційним атрибутом, а функцією стадії життєвого циклу проєкту, унаслідок чого внутрішні регламенти підприємства мають закріплювати ролі за стадіями, а не за посадами та підрозділами; встановлено також, що нульова частка відхилених на бар’єрах схвалення проєктів свідчить про бездіяльність фільтра, а не про бездоганність підготовки. Доведено доцільність заміни функціональної прив’язки ролей на стадійну та обґрунтовано принцип простежуваності впливу, згідно з яким результативність архітектури вимірюється задокументованим слідом контрольних процедур в інвестиційних рішеннях, а не наявністю підрозділів чи затверджених політик. Запропоновано матрицю розподілу ролей трьох ліній за стадіями життєвого циклу інвестиційного проєкту та систему індикаторів результативності архітектури, придатні для проєктування внутрішніх регламентів інвестиційної діяльності підприємств реального сектора, де трилінійна конструкція не має нормативно-обов’язкового характеру, а також для самооцінювання підприємства перед процедурою належної перевірки з боку міжнародних фінансових організацій.

Ключові слова: фінансові ризики; інвестиційна діяльність; управління ризиками; модель «трьох ліній»; корпоративне управління.

Табл.: 2. Бібл.: 25.

Позняк Роман Владиславович – здобувач, кафедра обліку і фінансів, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (вул. Кирпичова, 2, Харків, 61002, Україна)
Email: [email protected]

Список використаних у статті джерел

Flyvbjerg B. What you should know about megaprojects and why: An overview. Project Management Journal. 2014. Vol. 45. Iss. 2. P. 6–19. DOI: https://doi.org/10.1002/pmj.21409
Committee of Sponsoring Organizations of the Treadway Commission. Enterprise risk management – Integrating with strategy and performance. COSO. 2017. URL: https://www.coso.org/enterprise-risk-management
International Organization for Standardization. ISO 31000:2018. Risk management – Guidelines. 2018. URL: https://www.iso.org/standard/65694.html
The Institute of Internal Auditors. The IIA's three lines model: An update of the three lines of defense [Position paper]. 2020. https://www.theiia.org/en/content/position-papers/2020/the-iias-three-lines-model-an-update-of-the-three-lines-of-defense/
The Institute of Internal Auditors. Three lines model: Assurance and advice in support of effective governance [Statement of position]. 2026. URL: https://www.theiia.org/globalassets/site/resources/statements-of-position/tlm_assurance_advice_support_effective_gov_en.pdf
Постанова Правління Національнjuj банкe України «Про затвердження Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських группах» від 11.06.2018 р. № 64. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0064500-18#Text
Bromiley P., McShane M., Nair A., Rustambekov E. Enterprise risk management: Review, critique, and research directions. Long Range Planning, 2015. Vol. 48. Iss. 4. P. 265–276. DOI: https://doi.org/10.1016/j.lrp.2014.07.005
Arena M., Arnaboldi M., Azzone G. The organizational dynamics of Enterprise Risk Management. Accounting, Organizations and Society. 2010. Vol. 35. Iss. 7. P. 659–675. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aos.2010.07.003
Arena M., Arnaboldi M., Palermo T. The dynamics of (dis)integrated risk management: A comparative field study. Accounting, Organizations and Society. 2017. Vol. 62. P. 65–81. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aos.2017.08.006
Mikes A. Risk management and calculative cultures. Management Accounting Research. 2009. Vol. 20. Iss. 1. P. 18–40. DOI: https://doi.org/10.1016/j.mar.2008.10.005
Power M. The risk management of nothing. Accounting, Organizations and Society. 2009. Vol. 34. Iss. 6–7. P. 849–855. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aos.2009.06.001
Hoyt R. E., Liebenberg A. P. The value of enterprise risk management. Journal of Risk and Insurance. 2011. Vol. 78. Iss. 4. P. 795–822. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1539-6975.2011.01413.x
Davies H., Zhivitskaya M. Three lines of defence: A robust organising framework, or just lines in the sand? Global Policy. 2018. Vol. 9. Iss. S1. P. 34–42. DOI: https://doi.org/10.1111/1758-5899.12568
Eulerich M. The new three lines model for structuring corporate governance – A critical discussion of similarities and differences. Corporate Ownership & Control. 2021. Vol. 18. Iss. 2. P. 180–187. DOI: https://doi.org/10.22495/cocv18i2art15
Seidenfuss K.-U., Young A., Datwani M. Integrating governance, risk and compliance? A multi-method analysis of the new Three Lines Model. SN Business & Economics. 2023. Vol. 3. Art. 184. DOI: https://doi.org/10.1007/s43546-023-00561-x
Vousinas G. L. Beyond the three lines of defense: The five lines of defense model for financial institutions. ACRN Journal of Finance and Risk Perspectives. 2021. Vol. 10. Iss. 1. P. 95–110. DOI: https://doi.org/10.35944/jofrp.2021.10.1.006
Bantleon U., d'Arcy A., Eulerich M., et al. Coordination challenges in implementing the three lines of defense model. International Journal of Auditing, 2021. Vol. 25. Iss. 1. P. 59–74. DOI: https://doi.org/10.1111/ijau.12201
de Zwaan L., Stewart J., Subramaniam N. Internal audit involvement in enterprise risk management. Managerial Auditing Journal. 2011. Vol. 26. Iss. 7. P. 586–604. DOI: https://doi.org/10.1108/02686901111151323
Roussy M., Rodrigue M. Internal audit: Is the 'third line of defense' effective as a form of governance? An exploratory study of the impression management techniques chief audit executives use in their annual accountability to the audit committee. Journal of Business Ethics. 2018. Vol. 151. Iss. 3. P. 853–869. DOI: https://doi.org/10.1007/s10551-016-3263-y
Meidell A., Kaarb?e K. How the enterprise risk management function influences decision-making in the organization – A field study of a large, global oil and gas company. The British Accounting Review. 2017. Vol. 49. Iss. 1. P. 39–55. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bar.2016.10.005
Institute of Internal Auditors. The role of the internal audit function in enterprise risk management [Statement of position]. 2026. URL: https://www.theiia.org/globalassets/site/resources/statements-of-position/role_of_ia_function_enterprise_risk_mgmt_en.pdf
Рудь О. О. Інвестиційний ризик-менеджмент: особливості аналізу та оцінки ризиків в інвестиційному проєкті. Економіка та суспільство. 2024. Вип. 70. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-70-127
Берідзе Т., Бараник З., Дашко І., Гамова О., Ткаченко С. Оцінювання інвестиційних ризиків промислового підприємства. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. 2021. № 5. С. 429–436. DOI: https://doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.245194
Дмишко Я. Імплементація глобальних стандартів внутрішнього аудиту в банку. Облік і фінанси. 2026. № 1. С. 153–160. DOI: https://doi.org/10.33146/2518-1181-2026-1(111)-153-160
Trigeorgis L., Reuer J. J. Real options theory in strategic management. Strategic Management Journal. 2017. Vol. 38. Iss. 1. P. 42–63. DOI: https://doi.org/10.1002/smj.2593