ЖУРНАЛ БІЗНЕС ІНФОРМ.

УКР

ENG

Пошук:

СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ

КВ №19905-9705 ПР від 02.04.2013 р.

ЗАСНОВНИКИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ НАН УКРАЇНИ
(ХАРКІВ, УКРАЇНА)

Згідно з рішенням № 802 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.03.2024 р. зареєстрований суб’єктом у сфері друкованих медіа. Ідентифікатор R30-03156

ВИДАВЕЦЬ

ФОП Лібуркіна Л. М.

РОЗДІЛИ САЙТУ

Стратегічні позиції стійкого розвитку машинобудівних підприємств: інноваційне забезпечення
Секірож Я. В.

Секірож Я. В. Стратегічні позиції стійкого розвитку машинобудівних підприємств: інноваційне забезпечення. Бізнес Інформ. 2020. №10. C. 400–407.
https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-10-400-407

Розділ: Менеджмент і маркетинг

Стаття написана українською мовою
Завантажень/переглядів: 0

Завантажити статтю (pdf) -

УДК 365.010.013

Анотація:
У статті визначено, що реалізація стратегії управління інноваційним забезпеченням стійкого розвитку машинобудівних підприємств полягає у виборі та використанні діючих внутрішніх механізмів нейтралізації кризового стану на підприємствах. Заходи розділяють на оперативні та стратегічні, захисні та наступальні. При цьому оперативні заходи мають здійснюватися в рамках обраної стратегії та носити захисний чи наступальний характер, стратегічні – тільки наступальний. Захисні оперативні заходи не вимагають істотних витрат часу і залучення додаткових коштів на їх підготовку та проведення і повинні здійснюватися в рамках «стратегії скорочення». Наступальні оперативні заходи доцільно використовувати після захисних при здійсненні «стратегії обмеженого зростання». Стратегічні заходи вимагають на реалізацію більше одного року та залучення значних додаткових інвестицій. Вони є основою «стратегії зростання» і полягають у відновленні устаткування, поліпшенні якості продукції, вдосконаленні організації виробництва та праці, пошуку нових ринків збуту, впровадженні прогресивних технологій, освоєнні виробництва нових видів товарів, розробці загальної концепції стійкого розвитку підприємства. Зроблено висновок, що впровадження стратегії управління інноваційним забезпеченням стійкого розвитку машинобудівних підприємств проводиться, починаючи з реалізації найбільш ефективних програм за рахунок захисних оперативних заходів. Якщо результати здійснення даних заходів не дозволили підприємствам досягти поставленої цілі та переміститися в зону з меншим рівнем кризи, то необхідно перейти до наступальних оперативних заходів, а за необхідності – до стратегічних інноваційно-управлінських заходів, коригуючи програми з урахуванням нового положення підприємства в матриці станів. За результатами контролю керівництвом машинобудівних підприємств вносяться необхідні корективи, спрямовані на підвищення ефективності стратегічного управління інноваційним забезпеченням стійкого розвитку.

Ключові слова: інноваційне забезпечення, оцінка, підприємство, прогнозування, стійкий розвиток, ефективність, стратегія.

Рис.: 3. Табл.: 1. Бібл.: 10.

Секірож Ярослав Васильович – асистент, кафедра економіки та менеджменту, Українська інженерно-педагогічна академія (вул. Університетська, 16, Харків, 61003, Україна)
Email: [email protected]

Список використаних у статті джерел

Андрєєва В. Г., Сосновська О. О. Оцінка сучасного стану інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств реального сектора економіки України. Проблеми економіки. 2016. № 1. С. 68–74. URL: https://www.problecon.com/export_pdf/problems-of-economy-2016-1_0-pages-68_74.pdf
Безугла Ю. Є. Стратегічні орієнтири управління змінами фінансових процесів підприємства // Стійкий розвиток в умовах соціально-орієнтованої економіки : колективна монографія / за ред. В. В. Прохорової. Харків : Смугаста типографія, 2016. С. 274–281.
Войнаренко М. П., Череп А. В., Олейнікова Л. Г., Череп О. В. Інноваційний розвиток промислових підприємств: аналіз та оцінки : монографія. Хмельницький : ХНУ, 2010. 444 с.
Гук О. В., Дейнека О. С., Лєксін Р. І. Інноваційний потенціал як інструмент забезпечення інноваційного розвитку підприємства. Глобальні та національні проблеми економіки. 2016. Вип. 14. С. 348–351. URL: http://global-national.in.ua/archive/14-2016/72.pdf
Гурочкіна В. В. Інноваційний потенціал підприємств: сутність та система захисту. Економіка: реалії часу. 2015. № 5. С. 51–57. URL: https://economics.opu.ua/files/archive/2015/No5/51.pdf
Прохорова В. В., Мушникова С. А. Формування системи управлінських інновацій на промислових підприємствах на основі синергетичного підходу : монографія. Xарків : НТМТ, 2013. 264 с.
Борисова О. О. Інноваційний розвиток системи економічної безпеки підприємств сфери ресторанного бізнесу : автореф. дис. … канд.. екон. наук : 21.04.02. Київ, 2017. 24 с.
Бурий С. А. Інноваційний потенціал у сфері готельно-ресторанного бізнесу та туризму. Вісник Хмельницького національного університету. Серія «Економічні науки». 2014. № 5. Т. 2. С. 188–192. URL: http://elar.khnu.km.ua/jspui/bitstream/123456789/4042/1/Vchnu_ekon_2014_5%282%29__47.pdf
Вікарчук О. І. Інноваційний потенціал: основа розробки стратегії розвитку підприємства. Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Тематичний випуск «Технічний прогрес і ефективність виробництва». 2009. № 8. С. 136–143. URL: http://eprints.zu.edu.ua/7755/1/Стаття%20Харків%20.pdf
Воронжак П. В. Організаційні та економічні інструменти стратегії інноваційного розвитку промислового підприємства : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04. Одеса, 2015. 287 с.

ДЛЯ АВТОРІВ

Ліцензійний договір

Умови публікації

Вимоги до статей

Положення про рецензування

Договір публікації

Номер в роботі

Питання, які задаються найчастіше

ІНФОРМАЦІЯ

План наукових конференцій

НАШІ ПАРТНЕРИ

Журнал «Проблеми економіки»

Матеріали на сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International CC BY-SA.

Написати вебмастеру