УКР РУС ENG

Пошук:


Email:  
Пароль:  

 СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ

КВ №19905-9705 ПР від 02.04.2013 р.

 ЗАСНОВНИКИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ НАН УКРАЇНИ
(ХАРКІВ, УКРАЇНА)

 ВИДАВЕЦЬ

ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «ІНЖЕК» (ХАРКІВ, УКРАЇНА)

 РОЗДІЛИ САЙТУ

Головна сторінка

Редакція журналу

Редакційна політика

Анотований каталог (2011)

Анотований каталог (2012)

Анотований каталог (2013)

Анотований каталог (2014)

Анотований каталог (2015)

Анотований каталог (2016)

Анотований каталог (2017)

Анотований каталог (2018)

Анотований каталог (2019)

Анотований каталог (2020)

Анотований каталог (2021)

Тематичні розділи журналу

Матеріали наукових конференцій


Теоретико-методичні аспекти організації управління підприємством з позиції взаємодії зі стейкхолдерами
Кильницька Є. В., Сергієнко Ю. І.

Кильницька Є. В., Сергієнко Ю. І. Теоретико-методичні аспекти організації управління підприємством з позиції взаємодії зі стейкхолдерами. Бізнес Інформ. 2021. №3. C. 188–194.
https://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-3-188-194

Розділ: Менеджмент і маркетинг

Стаття написана українською мовою
Завантажень/переглядів: 0

Завантажити статтю (pdf) -

УДК 33.338.984:65.658.3

Анотація:
У статті проведено дослідження основних положень теорії зацікавлених сторін та визначення поняття «стейкхолдер». Надано класифікацію та побудовано схему груп стейкхолдерів з позиції їх взаємодії з підприємством. Стейкхолдери поділяються на внутрішніх, тобто тих, які мають прямий вплив на стратегічну й оперативну діяльність, і зовнішніх, тобто тих, які опосередковано впливають на діяльність підприємства. Виявлено, що всі групи зацікавлених осіб, які впливають на досягнення цілей і результатів діяльності підприємства, є його стейкхолдерами, та їх інтереси потрібно неодмінно враховувати в процесі діяльності та управління підприємством. Розглянуто стандарт AA1000SES (Stakeholders Engagement Standard) і визначено, що впровадження цього стандарту свідчить про готовність підприємства вести діяльність на основі принципу прозорості, а саме: звітувати перед зацікавленими сторонами; з готовністю реагувати на проблеми та питання, які виникають у зацікавлених сторін; дотримуватися законодавства, стандартів, принципів, кодексів та інших добровільних зобов’язань. Розглянуто етапи визначення стейкхолдерів та їх впливу на підприємство в зарубіжній і вітчизняній практиці. Досліджено міжнародну практику взаємодії із зацікавленими сторонами та відмічено її схожість з вітчизняною. Підсумовано, що на іноземних підприємствах робота проводиться більше по ключових стейкхолдерах, вітчизняні ж підприємства намагаються переважно охопити також учасників «дальнього кола». Побудовано схему процесу управління відносинами із зацікавленими сторонами на підприємстві та з’ясовано, що процес переходу від одного етапу до іншого здійснюється за допомогою реалізації управлінських процедур, тобто стадій процесу управління відносинами зацікавлених сторін на підприємстві. Розглянуто базові принципи системи управління відносинами із зацікавленими сторонами та встановлено, що дотримання цих принципів дає змогу покращити процес управління взаємовідносинами зі стейкхолдерами. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути теоретико-методичною основою для подальшого дослідження проблем управління взаємовідносинами підприємств України зі стейкхолдерами.

Ключові слова: стейкхолдер, управління підприємством, зацікавлені сторони, вплив, ефективність діяльності.

Рис.: 4. Бібл.: 18.

Кильницька Євгенія Володимирівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра економіки та бізнесу, Харківський національний університет будівництва та архітектури (вул. Сумська, 40, Харків, 61000, Україна)
Email: [email protected]
Сергієнко Юлія Іванівна – аспірант, кафедра економіки та бізнесу, Харківський національний університет будівництва та архітектури (вул. Сумська, 40, Харків, 61000, Україна)
Email: [email protected]

Список використаних у статті джерел

Акофф Р. Планирование в больших экономических системах / пер. с англ. Г. Б. Рубальского; под ред. И. А. Ушакова. М. : Советское радио, 1972. 223 с.
Ареф’єва О. В., Комарецька П. В. Інтереси стейкхолдерів в організаційному забезпеченні стратегічного управління фінансовим потенціалом підприємств. Актуальні проблеми економіки. 2008. № 9. С. 80–85. URL: https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/15959/1/АПЕ_Komaretska_2008_9%2887%29.pdf
Зуб А. Т. Стратегический менеджмент: теория и практика : учебное пособие. M. : Аспект Пресс, 2002. 415 с.
Клилэнд Д. Управление заинтересованными лицами проекта / пер. с англ. М., 2004. Ч. 1. Гл. 4. С. 73–91.
Donaldson T., Preston L. E. The Stakeholder Theory of the Corporation: Concepts, Evidence, and Implications. Academy of Management Review. 1997. Vol. 20. No. 1. Р. 65–91. URL: https://www.jstor.org/stable/pdf/258887.pdf
Freeman R. E. Strategic Management: А Stakeholder Approach. Boston : Harpercollins College Div., 1984. 276 p.
Mitchell R. K., Agle B. R., Wood D. J. Toward a Theory of Stakeholder Identification and Salience: Defining the Principle of Who and What Really Counts. Academy of Management Review. 1997. Vol. 22. No 4. Р. 853–886. DOI: https://doi.org/10.5465/amr.1997.9711022105
Newbould G., Luffman G. Successful Business Politics. Farnborough : Gower Press, 1989. 456 p.
Каплан Р., Нортон Д. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию / пер. с англ. М. : Олимп-Бизнес, 2016. 320 с.
Никитина Л. М. Классификация стейкхолдеров в процессе формирования социально ответственного поведения компании. Вестник Северо-Кавказского государственного технического университета. 2010. № 2. С. 157–162.
Таранюк Л. М., Ігнатченко В. М., Макаренко Т. Ю. Економічний інструментарій фаз управління напрямів реінжинірингу бізнес-процесів промислових підприємств. Механізм регулювання економіки. 2017. № 3. С. 47–54. URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream-download/123456789/68502/1/Taraniuk_Economic_Instruments.pdf
Моргунова Р. В. Механизм управления взаимоотношениями со стейкхолдерами крупных машиностроительных предприятий. Бизнес в законе. Экономико-юридический журнал. 2009. № 5. С. 344–348.
Петров М. А. Теория заинтересованных сторон: пути практического применения. Вестник СПбГУ. Серия 8. 2004. Вып. 2. С. 51–68. URL: http://www.vestnikmanagement.spbu.ru/archive/pdf/111.pdf
Krick T., Forstater M., Monaghan Ph., Sillanpaa M. From Words to Action. The Stakeholder Engagement Manual. 2005. Vol. 2 : The Practitioner’s Handbook on Stakeholder Engagement. 156 p. URL: http://www.mas-business.com/docs/English%20Stakeholder%20Engagement%20Handbook.pdf
AA 1000 Stakeholder Engagement Standard. URL: https://www.accountability.org/standards/aa1000-stakeholder-engagement-standard
Фурта С. Д., Соломатина Т. Б. Карта заинтересованных сторон – инструмент анализа окружения бизнеса. Инициативы XXI века. 2010. № 1. С. 22–27.
Госн С. Управління взаємовідносинами зі стейкхолдерами на промисловому підприємстві : дис. … д-ра філософії: 073. Харків, 2020. 227 с.
Clarkson M. B. E. Defining, Evaluating, and Managing Corporate Social Performance: The Stakeholder Management Model. Research in Corporate Social Performance and Policy, 1991. Vol. 12. No. 1. P. 331–358.

 ДЛЯ АВТОРІВ

Ліцензійний договір

Умови публікації

Вимоги до статей

Положення про рецензування

Договір публікації

Номер в роботі

Питання, які задаються найчастіше

 ІНФОРМАЦІЯ

План наукових конференцій


 НАШІ ПАРТНЕРИ


Журнал «Проблеми економіки»

Журнал «Економіка розвитку»

  © Business Inform, 1992 - 2021 Матеріали на сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International CC BY-SA. Написати вебмастеру