ЖУРНАЛ БІЗНЕС ІНФОРМ.

УКР

ENG

Пошук:

СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ

КВ №19905-9705 ПР від 02.04.2013 р.

ЗАСНОВНИКИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ НАН УКРАЇНИ
(ХАРКІВ, УКРАЇНА)

Згідно з рішенням № 802 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.03.2024 р. зареєстрований суб’єктом у сфері друкованих медіа. Ідентифікатор R30-03156

ВИДАВЕЦЬ

ФОП Лібуркіна Л. М.

РОЗДІЛИ САЙТУ

Драйвери розвитку економіки Німеччини в контексті мегатренду диджиталізації
Синянський Г. О.

Синянський Г. О. Драйвери розвитку економіки Німеччини в контексті мегатренду диджиталізації. Бізнес Інформ. 2023. №9. C. 49–55.
https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-9-49-55

Розділ: Закордонний досвід

Стаття написана українською мовою
Завантажень/переглядів: 2

Завантажити статтю (pdf) -

УДК 330.117

Анотація:
Цифровізація є одним із ключових сучасних драйверів впливу на розвиток економік як окремих країн, так і світової економіки загалом. Відповідно мегатренд цифровізації зумовлює як можливості, так і виклики для національних економік з найсуттєвішим фокусом на найбільші економіки країн, до яких належить економіка Німеччини. Метою статті є аналіз особливостей комплексу дій ФРН стосовно підтримки цифровізації у традиційних секторах економіки. У статті розглядаються особливості трансформації під впливом цифровізації в традиційних секторах німецької економіки, що приводить до значних змін у рушійних силах економічної моделі ФРН. Зауважено, що німецька економіка стикається з низкою короткострокових викликів, поміж яких тривалі наслідки пандемії COVID-19 і російсько-української війни. Зокрема, під впливом екзогенних факторів темп інфляції у ФРН зріс до 7,9% у 2022 р. із 3,1% у 2021 р. Ці кризові виклики створили певне навантаження на різні сектори німецької економіки, зумовлюючи нові виклики економічного розвитку. Зауважено, що федеральний уряд ФРН застосовує комплексний підхід, націлений як на стимулювання економічного розвитку на короткостроковому етапі, так і на довгострокове зростання, що ґрунтується на інвестиціях у відновлювану енергетику та цифровізацію. Наголошено, що даний збалансований підхід у рамках державної політики сприяв скороченню залежності Німеччини від наявних екзогенних викликів, а також активному постанню Німеччини в ролі лідера у світовій економічній трансформації. Виділено ключові напрями державної політики цифрової трансформації Німеччини. Додатково наголошено на основних викликах цифрової трансформації для національної економіки ФРН. Запропоноване дослідження може бути корисним профільним науковцям і аналітикам, дослідницьким центрам, органам державної та місцевої влади, міжнародним організаціям. Перспективи даного дослідження вбачаються в аналізі кейсів провідних національних економік з цифрової трансформації та їх адаптації у ФРН.

Ключові слова: Німеччина, цифровізація, державна політика, традиційні сектори економіки, Industry 4.0.

Рис.: 1. Табл.: 1. Бібл.: 19.

Синянський Георгій Олегович – аспірант, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (просп. Берестейський, 54/1, Київ, 03057, Україна)
Email: [email protected]

Список використаних у статті джерел

Neligan A. Digitalisation as Enabler Towards a Sustainable Circular Economy in Germany. Intereconomics. 2018. Vol. 53. No. 2. P. 101–106. DOI: https://doi.org/10.1007/s10272-018-0729-4
Ferschli B., Rehm M., Schnetzer M., Zilian S. Digitalization, Industry Concentration, and Productivity in Germany. Jahrbucher fur Nationalokonomie und Statistik. 2021. Vol. 241. Iss. 5–6. P. 623–665. DOI: https://doi.org/10.1515/jbnst-2020-0058
Beier G., Niehoff S., Ziems T., Xue B. Sustainability aspects of a digitalized industry – A comparative study from China and Germany. International Journal of Precision Engineering and Manufacturing-Green Technology. 2017. Vol. 4. Iss. 2. P. 227–234. DOI: 10.1007/s40684-017-0028-8
Ionescu R. V. et al. Quantifying the Digitalisation Impact on the EU Economy. Case Study: Germany and Sweden vs. Romania and Greece / Ionescu R. V., Zlati M. L., Antohi V. M., Virlanuta F. O., Stanciu S. Amfiteatru Economic. 2022. Vol. 24. No. 59. P. 61–76. DOI: 10.24818/EA/2022/59/61
Malkowska A., Urbaniec M., Kosala M. The impact of digital transformation on European countries: insights from a comparative analysis. Equilibrium. Quarterly Journal of Economics and Economic Policy. 2021. Vol. 16. Iss. 2. P. 325–355. DOI: https://doi.org/10.24136/eq.2021.012
Fedorets A., Kirchner S., Adriaans J., Giering O. Data on Digital Transformation in the German Socio-Economic Panel. Jahrbucher fur Nationalokonomie und Statistik. 2021. Vol. 242. Iss. 5–6. P. 691–705. DOI: https://doi.org/10.1515/jbnst-2021-0056
Zweck A. et al. Gesellschaftliche Veranderungen 2030. Ergebnisband 1 zur Suchphase von BMBF-Foresight Zyklus II / Zweck A., Holtmannspotter D., Braun M., Hirt M., Kimpeler S., Warnke P. URL: https://www.bmbf.de/bmbf/shareddocs/downloads/files/vdi_band_100_c1.pdf?__blob=publicationFile&v=2
Cassel S., Baumann E. Wissenschaftliche Beratung der Wirtschaftspolitik in Deutschland und Bedingungen fur ihren Erfolg. In: Handbuch Politikberatung. Springer Reference Sozialwissenschaften. Springer VS, Wiesbaden. 2019. S. 285–302. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-658-07461-6_37-2
Dauderstadt M. Wirtschaftsprogramme gegen die Pandemiekrise – Deutschland im internationalen Vergleich. Wirtschaftsdienst. 2021. Bd. 101. H. 5. S. 362–368. DOI: 10.1007/s10273-021-2917-2
Frohlich S. Die Zukunft der Weltwirtschaft und des Euroraums. In: Das Ende der Selbstfesselung. Springer, Wiesbaden. 2019. S. 33–62. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-658-25143-7_2 2019
Кузьмінов С. В., Журавльов В. Є. Динаміка економічного зростання у ФРН: джерела, фактори та інтереси. Академічнии? огляд. 2019. № 2. С. 93–100. DOI: https://doi.org/10.32342/2074-5354-2019-2-51-9
Король М. М., Шляхта К. В. Інноваційний складник економічного розвитку Німеччини в умовах глобальної конкуренції. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Міжнародні економічні відносини та світове господарство». 2018. Вип. 19. Ч. 2. С. 38–41. URL: http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/19_2_2018ua/10.pdf
Дуна Н. Г., Кухар Е. І. Культурне підґрунтя соціально-економічного розвитку Німеччини. Бізнес Інформ. 2018. № 5. С. 56–60. URL: https://www.business-inform.net/export_pdf/business-inform-2018-5_0-pages-56_60.pdf
Сівак Н. О., Алексеєвська Г. С. Вплив монетарної політики на економічний розвиток Німеччини. Економіка та суспільство. 2022. Вип. 37. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-37-74
Germany / OECD Data. 2022. URL: https://data.oecd.org/germany.htm
GDP per capita growth (annual %) – Germany / World Bank national accounts data, and OECD National Accounts data files. 2022. URL: https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.KD.ZG?locations=DE
Deutsche Bundesbank. Eurosystem. 2022. URL: https://www.bundesbank.de/en/statistics/economic-activity-and-prices/
Statistisches Bundesamt. 2022. URL: https://www.destatis.de/DE/Themen/Wirtschaft/_inhalt.html
Kusters D., Prass N., Gloy Y.-S. Textile Learning Factory 4.0 – Preparing Germany's Textile Industry for the Digital Future. Procedia Manufacturing. 2017. Vol. 9. P. 214–221. DOI: https://doi.org/10.1016/j.promfg.2017.04.035

ДЛЯ АВТОРІВ

Ліцензійний договір

Умови публікації

Вимоги до статей

Положення про рецензування

Договір публікації

Номер в роботі

Питання, які задаються найчастіше

ІНФОРМАЦІЯ

План наукових конференцій

НАШІ ПАРТНЕРИ

Журнал «Проблеми економіки»

Матеріали на сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International CC BY-SA.

Написати вебмастеру