УКР РУС ENG

Пошук:


Email:  
Пароль:  

 СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ

КВ №19905-9705 ПР від 02.04.2013 р.

 ЗАСНОВНИКИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ НАН УКРАЇНИ
(ХАРКІВ, УКРАЇНА)

 ВИДАВЕЦЬ

ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «ІНЖЕК» (ХАРКІВ, УКРАЇНА)

 РОЗДІЛИ САЙТУ

Головна сторінка

Редакція журналу

Редакційна політика

Анотований каталог (2011)

Анотований каталог (2012)

Анотований каталог (2013)

Анотований каталог (2014)

Анотований каталог (2015)

Анотований каталог (2016)

Анотований каталог (2017)

Анотований каталог (2018)

Анотований каталог (2019)

Анотований каталог (2020)

Анотований каталог (2021)

Тематичні розділи журналу

Матеріали наукових конференцій



Освіта і наука

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2015

Комарова О. А.
Випереджаюча освіта: цілі та пріоритети розвитку (c. 22 - 28)

Метою статті є обґрунтування пріоритетів, цілей та принципів випереджаючої освіти з позицій досягнення відповідності структури та якості професійної підготовки поточним і перспективним виробничим потребам і запитам ринку праці. У статті обґрунтовано необхідність розвитку випереджаючої освіти виходячи зі зміни місця людини у виробництві в умовах інформаційного суспільства. Визначено такі пріоритети моделі випереджаючої освіти, як: безперервність, фундаменталізація, відкритість, універсальність, варіативність, цілісність, діяльнісна спрямованість, інформатизація, природосообразність. Виявлено умови переходу до моделі випереджаючої освіти на макро-, мезо- та мікрорівнях. Обґрунтовано, що умовою практичної реалізації моделі випереджаючої освіти є забезпечення органічного зв'язку науки та освіти. Сформульовано принципи випереджаючої освіти згідно з рівнями її реалізації: принцип випереджаючого рівня населення – на рівні держави; принцип випереджаючої підготовки кадрів регіону – на рівні регіону; принцип випереджаючого саморозвитку особистості – на рівні людини. Розкрито роль випереджаючої освіти в пом'якшенні соціальної напруженості на ринку праці через механізми поновлення соціального партнерства навчальних закладів і підприємств та підвищення якості освіти. Перспектива подальших досліджень в цьому напрямку полягає в розробці організаційно-економічного механізму формування моделі випереджаючої освіти.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2015

Ніколаєв І. В.
Проблеми та перспективи впровадження технологій дистанційної освіти у навчальний процес (c. 46 - 51)

Мета статті полягає в аналізі досвіду впровадження та застосування дистанційної форми навчання, побудованої на Інтернет-адаптованих технологіях, у навчальний процес Кіровоградського національного технічного університету (КНТУ) для систематизації виникаючих проблем та подальшого їх вирішення. Провівши аналіз та узагальнення наукових праць багатьох учених, розглянувши вітчизняні навчальні заклади, в яких дистанційне навчання набуло широкого розвитку, було визначено та систематизовано низку проблем, які ускладнюють та заважають впровадженню технологій дистанційної освіти. Обґрунтовано ряд чинників, які безпосередньо впливають на якість освіти, що отримується за допомогою дистанційного навчання, без особистого контакту з лектором. Обрано програмну платформу для якнайшвидшого запуску дистанційної освіти в навчальному закладі з урахуванням визначених проблем. Запропоновано структуру системи дистанційного навчання, що включає в себе розміщення індивідуальних планів студентів, електронних навчальних курсів та забезпечує спілкування «викладач – студент». Перспективами подальших досліджень у даному напрямку є необхідність розробки чітких вимог до слухачів дистанційних курсів, системи оцінювання завдань, виконуваних дистанційно, вдосконалення мотивації всіх учасників процесу дистанційного навчання. Подальший розвиток та впровадження технологій дистанційної освіти може привести до заміщення заочної форми навчання дистанційною.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2015

Магута О. В.
Проблеми реформування і фінансування освіти та науки як базових елементів суспільства, заснованого на знаннях (c. 27 - 32)

У сучасному світі одним з головних чинників розвитку економіки знань є освіта – як основний «виробник» і «розповсюджувач» знань. Перетворення знань і людського капіталу на домінантний фактор розвитку економіки зумовило посилення взаємозв'язку освіти з економічними процесами, підвищення його ролі в умовах формування економіки знань. Водночас розвиток освіти та науки неможливо без модернізації системи фінансування та створення сприятливої інституційної основи. У світовій практиці фінансова підтримка освіти ґрунтується на поєднанні бюджетних і позабюджетних джерел. Таке поєднання здатне забезпечити фінансову самостійність освітніх установ. Підпорядкування сфери освіти цілям економіки знань, створення інноваційних продуктів і формування для цього відповідних інституційної, законодавчої та фінансової основ дозволять досягти високих результатів у розвитку країн і підвищення соціальних стандартів для громадян. Особливу увагу слід приділити пошуку фінансових ресурсів для розвитку сфери освіти, орієнтованої на економіку знань. Поряд з державними джерелами важливу роль може зіграти благодійність і механізм ендавмента.

Стаття написана російською мовою


Щетініна Л. В., Рудакова С. Г., Данилевич Н. С.
Якість професійно-технічної освіти в Україні: правові аспекти (c. 33 - 37)

У статті проаналізовано зміст основних нормативних документів щодо відповідальності за якість професійно-технічної освіти та перевірки їх використання на практиці. Визначено, що однією з головних ознак професійного стандарту є участь роботодавців у визначенні вимог до компетентності робітника. Зазначено, що в Україні кваліфікаційні характеристики розробляє Міністерство соціальної політики. Така суперечність свідчить про невідпрацьованість розробки професійних стандартів або формальний підхід до цього процесу. Професійні стандарти мають відповідати по-перше, кваліфікаційним характеристикам професії; по-друге, вихідному рівню випускників. Запропоновано запровадити експертну оцінку якості документів з боку зацікавлених учасників – роботодавців, директорів навчальних закладів та учнів. Але найважливішу оцінку мають давати споживачі освітніх послуг – роботодавці. Також виправданим є проведення польових досліджень результативності використання правових документів.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2015

Решетняк О. І., Заїка Ю. А.
Перспективи розвитку української економіки за допомогою формування інтегрованих освітніх кластерів (c. 48 - 53)

Метою статті є аналіз перспектив економічного розвитку української економіки за допомогою формування інтегрованих освітніх кластерних структур. Запропоновано здійснити формування інтегрованих освітніх кластерів в Україні як метод планомірного розвитку української економіки. Для управління сталим розвитком формованого інтегрованого освітнього кластера основними складовими повинна бути сукупність економічних, організаційних, мотиваційних, координуючих, контролюючих методів і способів управління збалансованим розвитком економічної системи окремих регіонів і держави в цілому. У ході теоретичного дослідження перспектив розвитку економіки України були визначені основні функції, завдання і методи управління інтегрованим освітнім кластером. Запропоновано модель формування єдиного інтегрального освітнього кластера, яка включає п'ять рівнів: окремі освітні установи, регіональні освітні системи, орієнтовані на бізнес-структури, регіональні освітні системи, регіональні освітні кластери з урахуванням галузевої специфіки, єдиний інтегрований освітній кластер України. Представлено модель вдосконалення освітньої системи України згідно з інноваційною моделлю розвитку, яка передбачає реалізацію кластерного підходу.

Стаття написана англійською мовою


Сало А. В.
Сучасний стан вищої освіти в Україні (c. 54 - 61)

Метою статті є дослідження стану вищої освіти в Україні. Розглянуто основні тенденції розвитку сфери вищої освіти України в розрізі переходу до інноваційної моделі економіки, або «економіки знань». Привернуто увагу до тенденції заміщення домінуючої позиції праці на знання. Проаналізовано основні напрямки зрушень у сфері вищої освіти України та проблеми даного сектора, які потребують нагального втручання, наведено характеристику основних складових якісної вищої освіти. У ході роботи проведено комплексний аналіз найбільш вагомих показників функціонування освітянського сектора. В аналіз включено кількісні та якісні показники роботи українських ВНЗ, показники матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення. Досліджено та доведено прямий вплив рейтингів ВНЗ на їх популярність серед абітурієнтів. Акцентується увага на значущості ролі викладача та необхідності оновлення програм їх підготовки та перепідготовки. На основі досліджень, проведених у статті, запропоновано пріоритетні напрями розвитку сектора вищої освіти, виходячи з вимог інноваційної моделі економіки до освітньої системи.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2015

Сало А. В.
Проблеми працевлаштування випускників ВНЗ в Україні (c. 64 - 69)

Метою статті є дослідження стану працевлаштування молоді в Україні. Молоді спеціалісти розглядаються як особливий сегмент ринку працевлаштування. Проаналізовано основні тенденції, стан і динаміку розвитку ринку праці випускників ВНЗ. Проведено аналіз чинної законодавчо-правової бази регулювання зайнятості молоді, досліджено основні проблеми забезпечення зайнятості випускників вищих навчальних закладів та підвищення рівня їх конкурентоздатності на ринку праці. Привернуто увагу до проблем взаємовідносин випускників та роботодавців. Здійснено комплексне дослідження ринку праці Україні в контексті працевлаштування випускників ВНЗ. Проаналізовано динаміку кількості та частки молоді у складі економічно активного населення України, показники зайнятості молоді, визначено сфери діяльності, які є найбільш привабливими з точки зору молоді. Акцентовано увагу на проблемі нестабільності економіки країни та її впливу на працевлаштування випускників. Запропоновано пріоритетні напрямки розвитку ринку праці випускників ВНЗ на сучасному етапі розвитку країни.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2015

Гольтяєва Л. А.
Статистичний аналіз тенденцій розвитку та структури фінансування вищої освіти України (c. 79 - 83)

Метою статті є дослідження основних тенденцій розвитку та структури фінансування вищої освіти України статистичними методами. Проведено статистичне дослідження основних показників фінансування вищої освіти України. Вивчено структуру витрат за джерелами фінансування, за формою власності фінансуючих організацій та за функціями вищої освіти. Також виділено основні світові параметри фінансової автономії ВНЗ і досліджено їх реалізацію у вищий освіті України та деяких країн світу. Постійне вивчення та аналіз сучасних тенденцій розвитку вищої освіти дозволить у подальшому оптимізувати розподілення коштів на всіх рівнях державного управління, визначати та задовольняти потреби споживачів освітніх послуг, чим підвищуватиме конкурентоспроможність, доступність та прозорість фінансування вищої освіти. Дослідження світових параметрів якості вищої освіти допоможе визначити критерії інтеграції вітчизняної вищої освіти у світовий простір.

Стаття написана українською мовою


Бойко С. В.
Фінансова думка України як навчальна дисципліна та складова формування професійної компетентності майбутніх фінансистів (c. 84 - 90)

У статті розглянуто питання необхідності підвищення якості підготовки студентів у напрямі посилення уваги до еволюції фінансового господарства, становлення та розвитку фінансової думки в Україні. Показано значення навчальної дисципліни «Фінансова думка України» у формуванні професійної компетентності майбутніх фінансистів, обґрунтовано мету, завдання та змістовне наповнення дисципліни. Метою дисципліни «Фінансова думка України» є вивчення та творче осмислення основних етапів становлення, розвитку та особливостей сучасного стану фінансової думки України в контексті критичного аналізу наукового доробку українських учених-фінансистів. Основні завдання дисципліни «Фінансова думка України» полягають у такому: дослідити особливості становлення та розвитку фінансової думки в Україні; визначити вплив фінансової думки Заходу на її формування та розвиток; визначити специфічні особливості та риси української наукової школи державних (публічних) фінансів; дослідити теоретичні розробки українських учених у галузі бюджету, міжбюджетних відносин, оподаткування, державного кредиту, корпоративних фінансів, страхування тощо; обґрунтувати пропозиції щодо можливостей використання напрацьованих теоретичних положень з метою підвищення ефективності функціонування державних фінансів України і подальшого розвитку вітчизняної фінансової науки. Дослідження поглядів на фінансове господарство держави було невід’ємною складовою робіт з фінансів та викладання теорії фінансів у дореволюційний період. З 1990-х років починається період активного відродження наукових досліджень фінансової думки України, який продовжується й сьогодні.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2015

Сало А. В.
Концептуальні засади розвитку вищої освіти в Україні (c. 91 - 96)

Метою статті є дослідження пріоритетних напрямів розвитку системи вищої освіти України. Автором здійснено комплексне дослідження впливу якості освітньої системи на основні економічні показники розвитку країн. Доведено прямий вплив рівня функціонування вищої школи на загальний стан економіки країни. Акцентовано увагу на вкрай низьких показниках сектора вищої освіти України та гострій необхідності її реформування. Здійснено комплексне дослідження стану сучасної вищої школи України. На основі отриманих результатів сформовано перспективну модель вищої освіти України з приведенням поетапного плану дій для її модернізації. Особливу увагу привернуто до показників матеріально-технічного забезпечення, фінансової незалежності ВНЗ, якості освітніх програм та незадовільних показників міжнародної діяльності ВНЗ. Запропоновано пріоритетні напрямки робіт для формування перспективної та конкурентоспроможної моделі системи вищої освіти.

Стаття написана українською мовою


Дмитрів А. Я.
Ідентифікація системних характеристик маркетингової діяльності та структурних напрямів розвитку сфери послуг вищих навчальних закладів (c. 97 - 101)

Виявлено передумови застосування ВНЗ інструментів маркетингу в управлінні освітньою діяльністю, а також в удосконаленні структури комплексу маркетингу для зміцнення власних конкурентних переваг. Визначено функції маркетингу послуг вищої освіти, які розділено на дві групи: функції, що випливають із елементів комплексу маркетингу; функції маркетингового менеджменту. Здійснено аналіз динаміки розвитку ринку послуг вищої освіти України, на основі якого зроблено висновок, що великий попит на престижну університетську освіту створив парадоксальну ситуацію, коли на тлі економічної кризи 1990-х років, зменшення кількості наявного населення та закриття підприємств, що потребували кваліфікованих кадрів, кількість студентів в Україні збільшилася майже втричі. Проведено економетричний аналіз основних факторів розвитку сфери вищої освіти в межах України та Львівської області. Досліджено вплив політики ціноутворення на формування попиту на ринку послуг вищої освіти у Львівській області та встановлено, що у навчальних закладах регіону застосовуються різні підходи до ціноутворення.

Стаття написана українською мовою


Євтушенко Г. І., Куценко В. І., Птащенко О. В.
Теретико-методологічні аспекти стратегічного управління якістю освіти (проблеми, пошуки, розв’язання) (c. 102 - 106)

Метою статті є узагальнення наукових поглядів на економічну сутність управління освітніми процесами та дослідження теоретичних засад їх реалізації. Проаналізовано наукові підходи до визначення поняття «управління» з позиції розгляду його як зміни, процесу та результату. Визначено сутність та значення управління в цілому та стратегічного управління якістю освіти, зокрема. Підкреслюється важливість дотримання основних принципів при здійсненні управління, забезпеченні його ефективності. Значну увагу зосереджено на пошуку шляхів, що забезпечують якість стратегічного управління. Висвітлено досвід інших країн щодо досягнення високої якості освіти та можливості його використання в Україні. Обґрунтовано пропозицію щодо систематизації управління якістю освіти та запропоновано формування єдиних освітніх стандартів для забезпечення найвищої якості освітнього процесу.

Стаття написана українською мовою


Семчук Ж. В.
Синхронізація економічного розвитку ринку освітніх послуг підприємств в умовах підвищеного ризику (c. 107 - 111)

Запропоновано принципи синхронізації освітніх послуг з потребами ринку праці підприємств України в умовах економічної нестабільності. Відзначено важливість показників, дотичних до дослідницької сфери та інновацій у системі освітніх проектів. Удосконалено проект інтегрованої інформаційної системи освітніх послуг підприємств України в умовах економічної нестабільності. При цьому особливо актуальним для вітчизняних підприємств є діагностування освітніх проектів, програм, навчальних дисциплін з урахуванням підсистеми «Управління ризиками». Розроблено структурну схему співвідношень зв’язку між проектними ресурсами та продуктами підприємства, які враховують інформаційні потоки, пов’язані з освітньою діяльністю навчальних закладів і підприємств, з урахуванням принципів синхронізації освітніх послуг відповідно до потреб ринку праці України в умовах економічної нестабільності. Узагальнено систему імітаційного моделювання та підхід до аналізу проектних освітніх ресурсів, в якому використано концепцію аналізу структурних деформацій показників, що характеризують уточнення інвестиційних проектів з урахуванням інноваційного типу зайнятості, соціальних ресурсів і науково-технічного прогресу.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2015

Ушакова Н. Г., Помінова І. І.
Інституційні перетворення системи освіти в епоху глобалізації (c. 114 - 118)

Метою статті є дослідження процесів формування інтелектуального капіталу, як визначальної конкурентної переваги епохи глобальної знаннєвої економіки, на основі перетворень національних систем освіти. Доведено, що посилення глобалізаційних тенденцій в інтелектуальній сфері спричинило вихід процесів формування та розвитку національних інтелектуальних капіталів за національні межі й перетворення їх на складові глобального інтелектуального капіталу. Обґрунтовано, що сучасне структурно-функціональне ускладнення освітньої сфери є відповіддю національних систем освіти на виклики глобалізації. Доведено, що формування гібридної глобальної системи освіти, вбудовування в яку вимагає трансформації національних освітніх систем, має для них суперечливі наслідки: з одного боку, створюються безпрецедентні умови для розвитку міжнародного співробітництва в освітній сфері та появи нових інститутів освіти, з іншого, – з’являються різноманітні форми «освітнього імперіалізму». Обґрунтовано, що зменшення негативних наслідків глобалізаційних процесів на вітчизняну систему освіти вимагає реалізації державної політики з формування інституційного простору, який дозволить підвищити якість вищої освіти, а також ефективно використовувати інтелектуальний капітал всередині країни та запобігти його відтоку за кордон.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2015

Загородня А. А.
Аналіз підходів у дослідженні тенденцій розвитку професійної економічної освіти (c. 122 - 126)

Метою статті є аналіз підходів у дослідженні тенденцій розвитку професійної економічної освіти. Автор зазначає, що в умовах стрімкого розвитку економіки, швидких темпів глобалізації та інноваційних змін кожне суспільство прагне забезпечити свою конкурентоспроможність на світовому ринку інтелектуальних ресурсів. Тому реформування освіти з метою забезпечення якості освітніх послуг у сучасних умовах швидкоплинних євроінтеграційних процесів стає пріоритетом освітньої політики більшості країн світу. Серед проаналізованих підходів виокремлено такі: цілісний, синергетичний, культурологічний, акмеологічний та діяльнісний. Підкреслено, що економічна освіта – це вироблення в студентів чіткої уяви про наукові закономірності розвитку економіки, особливості ринкових відносин; цілеспрямоване, систематичне формування в майбутніх фахівців економічних знань, високої організованості та творчої ініціативи; підготовка до високопрофесійної праці; вмілого, дбайливого ставлення до природи; вироблення звички практично використовувати економічні знання в реальному житті.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2016

Решетняк О. І., Пєнцова Н. В.
Регулювання процесу фінансування післядипломної педагогічної освіти (c. 119 - 124)

Метою статті є розробка рекомендацій щодо регулювання процесів фінансування післядипломної педагогічної освіти. Проаналізовано сучасний стан економічного розвитку освіти в Україні, розглянуто систему державного регулювання післядипломної педагогічної освіти, визначено її основні форми регулювання. Наведено опис системи державного регулювання післядипломної педагогічної освіти. Проведено оцінку бюджетного фінансування післядипломної педагогічної освіти, а також порівняльний аналіз механізмів фінансування освіти в економічно розвинених країнах та Україні. Запропоновані напрями вдосконалення механізму фінансування сфери післядипломної педагогічної освіти за рахунок залучення позабюджетних джерел і визначення їх оптимальної структури. На основі синтезу існуючої світової практики фінансування сфери освіти запропоновано напрями вдосконалення процесів фінансування післядипломної педагогічної освіти, що дозволить істотно скоротити бюджетне навантаження та підвищити якість освітніх послуг закладами післядипломної педагогічної освіти.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2016

Комарова О. А.
Актуальні проблеми фінансування освітньої галузі України (c. 116 - 122)

Метою статті є узагальнення проблем фінансування закладів освіти різних типів та визначення можливих наслідків збереження негативних рис політики фінансування освіти. На підставі аналізу статистичної інформації щодо обсягів фінансування освітньої галузі сформульовано висновок про панування залишкового принципу фінансування закладів освіти різних типів та перетворення їх бюджетів у бюджети «виживання». Встановлено, що в умовах обмеженості державних асигнувань в освітню галузь активізується комерційна діяльність навчальних закладів, що перетворює їх у повноцінних суб'єктів ринкових відносин і надає їм характерних рис виробничих підприємств. Виявлено ключові проблеми фінансування дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти та сформульовано наслідки подальшого недофінансування освітньої галузі. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є розробка нового організаційно-економічного механізму формування освітнього потенціалу суспільства.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2016

Каленюк І. С.
Вплив професійної освіти на розвиток організаційних знань (c. 115 - 120)

Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні впливу професійної освіти на розвиток організаційних знань. Систематизовано точки зору сучасних авторів щодо значення професійної освіти для розвитку організаційних знань. Проведено аналіз існуючих проблем у галузі професійної освіти, у тому числі пов’язаних із процесами її реформування, серед яких найважливішими є проблеми неузгодженості обсягів підготовки різних категорій випускників за професійними групами та потреби в них ринку праці, відтік українських студентів для навчання за кордон, недостатній рівень фінансування професійної освіти тощо. Наведено, яким чином вирішення перелічених проблем сприятиме розвитку організаційних знань.

Стаття написана українською мовою


Глухова В. І.
Державне фінансування видатків на професійно-технічну освіту в Україні (c. 121 - 125)

Мета даної статті полягає в дослідженні стану державного фінансування видатків у системі професійно-технічної освіти України на сучасному етапі реформування галузі та розробці деяких пропозицій щодо його вдосконалення. Аналіз джерел бюджетного забезпечення засвідчив, що поступове перенесення фінансування закладів профтехосвіти з державного бюджету на місцеві в умовах їх дефіцитності викликає загрози розвитку та існуванню цієї галузі освіти. Обґрунтовано необхідність збільшення фінансування видатків на професійно-технічну освіту за рахунок коштів спеціального фонду бюджету. Перспективи подальших досліджень полягають у визначенні повноважень органів державної влади різних рівнів у сфері управління професійно-технічною освітою та можливих джерел їх фінансування; розробці нормативів бюджетного фінансування державних професійно-технічних навчальних закладів в умовах передачі їх фінансового забезпечення на регіональний рівень; пошуку додаткових позабюджетних і оптимізацію всіх джерел фінансування на підготовку висококваліфікованих робітників.

Стаття написана англійською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2016

Корепанов О. С., Лазебник Ю. О., Пономарьова Т. В., Чала Т. Г.
Рейтингове оцінювання вищих навчальних закладів м. Харкова (c. 99 - 105)

Мета статті полягає в розробленні методичного забезпечення моніторингу вищої освіти щодо рейтингового оцінювання вищих навчальних закладів. Застосування запропонованої методології продемонстровано на прикладі вищих навчальних закладів Харківської області. Розглядається застосування методики рейтингового оцінювання для ранжування вищих навчальних закладів м. Харкова за рівнем якості освіти. Запропоновано використання методології рейтингового оцінювання, що заснована на використанні експертних оцінок щодо обраних критеріїв. Рейтинги вузів м. Харкова запропоновано сформувати на основі чотирьох критеріїв, які відповідають сучасним міжнародним підходам. Здійснено формування інформаційно-аналітичного забезпечення дослідження, зокрема, сформовано систему статистичних показників відповідно до цілей дослідження, та проведено їх інформаційне наповнення на основі визначених джерел статистичної інформації. Визначено рейтингові оцінки й місце вищих навчальних закладів ІІІ–ІV рівня акредитації м. Харкова у загальному рейтингу.

Стаття написана англійською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2016

Гірман А. П., Земляний Д. О., Гнатченко К. С.
Аналіз ринку освітніх послуг України в контексті соціально-економічної безпеки (c. 113 - 118)

Мета статті полягає в дослідженні актуальних проблем освітніх послуг України та пошукові напрямків їх вирішення. На національному рівні розглянуто проблему підготовки випускників з рівнем кваліфікації, адекватним попиту на працівників певної спеціальності, а також необхідність визначати зміни обсягів попиту на освітні послуги з метою адаптації до них системи освіти. Обґрунтовано показники попиту та пропозиції, методику діагностики кон’юнктури ринку освітніх послуг. Аналіз запропонованих індикаторів дозволить визначити місце вишів на ринку освітніх послуг і прогнозувати кон’юнктуру ринку в майбутньому, а також визначати пропорційність між ринком освітніх послуг і ринком праці. Перспективами подальших досліджень у даному напрямку є розробки, що стосуються взаємодії ринку праці та ринку освітніх послуг шляхом вивчення їх стану і побудови поточних і стратегічних прогнозів з урахуванням соціально-економічної безпеки країни. Трансформація суспільства на ринкових засадах, формування інформаційної цивілізації вимагають нової концепції освіти, переосмислення її ролі, форм організації та фінансування.

Стаття написана російською мовою


Станкевич І. В.
Оцінювання якості вищої освіти та навчально-виробничої діяльності освітніх організацій на основі акредитаційних критеріїв (c. 119 - 125)

Метою статті є узагальнення національного та світового досвіду оцінювання якості вищої освіти та навчально-виробничої діяльності освітніх організацій на основі акредитаційних критеріїв. Автором статті обґрунтовано, що серед існуючих підходів та моделей оцінювання якості вищої освіти певне місце посідає акредитаційна модель, критерії якої носять обов’язковий характер, закріплений на державному рівні через відповідні законодавчо-нормативні акти. Чинна в Україні модель акредитації освітніх організацій дає можливість оцінити, передусім, ресурсне забезпечення освітнього процесу та результати навчання особистостей, при цьому залишаючи поза увагою оцінювання усіх інших результатів вищої освіти та задоволеності вимог усіх зацікавлених сторін. Натомість акредитаційні моделі оцінювання якості вищої освіти інших країн світу оцінюють як процеси та ресурси, так і відповідність отриманих результатів встановленим цілям. Такий підхід до оцінювання забезпечується шляхом проведення внутрішнього та зовнішнього оцінювання якості вищої освіти. Отримані результати досліджень можуть бути застосовні в подальшому для розроблення системи критеріїв та показників оцінювання якості вищої освіти та навчально-виробничої діяльності освітніх організацій та їх конкретизації.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2016

Ковнір Д. А.
Аналітичне забезпечення надання освітніх послуг державними вищими навчальними закладами (c. 52 - 57)

Мета статті полягає в тому, щоб виявити переваги в наданні освітніх послуг різними ДВНЗ України. На основі позицій учених, а також нормативно-правових актів досліджено етимологію поняття «освітня послуга». Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» освітні послуги ДВНЗ визначають п’ять складових фінансових потоків, які забезпечують їх діяльність: а) держбюджетне фінансування; б) позабюджетні кошти на надання платних освітніх послуг громадянам України; в) валютні кошти, які ДВНЗ отримують за контрактну підготовку іноземних громадян; г) госпрозрахункові кошти від виконання договірних робіт для підприємств і організацій; д) позабюджетні кошти за надання ресурсів (землі, обладнання, приміщення) юридичним особам. Визначено структуру освітніх послуг ДВНЗ. Здійснено порівняльну характеристику провідних державних вишів Полтавського регіону та КНЕУ ім. В. Гетьмана. Надано пропозиції щодо покращення якості наданих освітніх послуг державними вищими навчальними закладами.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2016

Раєвнєва О. В., Гольтяєва Л. А., Мілевська Т. С.
Методичний підхід до анкетування цільових груп – користувачів послуг ВНЗ (c. 81 - 87)

Метою статті є розробка методики анкетування цільових груп, що користуються послугами ВНЗ. Розроблена методика пропонується для виявлення потреб користувачів освітніх послуг та є складовою університетської системи моніторингу привабливості ВНЗ, яка спрямована на формування його позитивного образу в освітньому просторі. Наведена методика складається з п’яти етапів, для кожного з яких сформульовано цільову спрямованість, завдання та шляхи її досягнення. У статті проаналізовано та наведено основні вимоги до освітніх послуг, що висуваються цільовими групами ВНЗ. Впровадження розробленої методики дозволить здійснювати обґрунтоване та своєчасне коригування освітнього профілю ВНЗ, проводити модернізацію навчальних планів програм підготовки магістрів та бакалаврів, змісту відповідних навчальних дисциплін; спрямоване на усунення дисбалансу між можливостями ВНЗ у підготовці компетентнісного фахівця, з одного боку, та потребами роботодавців, з іншого.

Стаття написана українською мовою


Селіванова Н. М.
Науково-дослідницька діяльність студентів економічних спеціальностей: стан, проблеми та шляхи вдосконалення (c. 87 - 91)

Представлено аналітичний зріз сучасного стану та проблем науково-дослідницької діяльності студентів економічної спеціальності, який на сьогоднішній день характеризується зменшенням інтересу абітурієнтів до навчання за економічними спеціальностями. Таким чином, склалася ситуація, в якій науково-дослідницькі роботи студентів економічної спеціальності втрачають матеріально-технічну базу та повноцінне фінансування, що в перспективі призведе до того, що отримані результати матимуть лише теоретичну новизну. У зв’язку з характером визначених проблем, головним акцентом яких є державна політика, що спрямована на інституційне та фінансове скорочення науково-дослідницької діяльності, автором запропоновані організаційні шляхи покращення науково-дослідницької діяльності студентів економічних спеціальностей.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2016

Божинов Б. В.
Тенденції у сфері використання інформаційних і освітніх технологій в університетах: попередні результати опитування, проведеного в університетах Центральної та Східної Європи у 2016 р. (c. 71 - 76)

Метою статті є розкриття тенденцій у сфері використання інформаційних і освітніх технологій в університетах. Представлено попередні результати міжнародного дослідження «Проблеми управління інформаційними технологіями в університетах», проведеного в період з 31 жовтня по 30 листопада 2016 р. Показано, що ІТ-технології стали невід'ємною частиною вищої освіти. Встановлено, що персоналізоване адаптивне навчання, відкриті освітні ресурси й масові відкриті онлайн-курси (MOOK) впливають на діяльність університетів. Основні технологічні зміни пов’язані з упровадженням в освіту мобільних і хмарних технологій, а також соціальних мереж з урахуванням підвищення вимог до інформаційної безпеки. Результати проведеного дослідження вказують на необхідність переосмислення підходу до управління інформаційними технологіями в університетах, а також бізнес-моделі вищої освіти.

Стаття написана англійською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2017

Лебедева Л. В., Митрофанова А. С.
Проблеми комерціалізації системи вищої освіти в Україні за умов формування постіндустріального ладу (c. 65 - 71)

Метою статті є аналіз економічних проблем, що витікають із суперечностей комерціалізації вищої освіти в Україні, а також формулювання рекомендацій щодо державної політики у сфері вищої освіти. Сформулювано суперечності між сучасним постіндустріальним технологічним способом виробництва та ринковими виробничими відносинами. Розкрито суперечності між загальнокультурним призначенням вищої освіти та її комерціалізацією в умовах формування постіндустріального ладу. Проаналізовано проблеми комерціалізації вищої освіти України, такі як: диспропорції на ринку праці, проблема загальнодоступності знань, проблема збереження якості освіти, дисбаланс взаємодії науки, освіти і виробництва, проблема знецінення вищої освіти, зниження її якості. Практична значущість результатів дослідження полягає у створенні комплексної програми реформування державного регулювання системи вищої освіти, що передбачає врахування взаємозв’язків між проблемами, завданнями та рекомендаціями державної політики та розкривається у двох сферах: 1) освітніх стандартів та 2) організації роботи системи вищої освіти.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2017

Кравчук І. І.
Тенденції та перспективи викладання дисципліни «Управлінський консалтинг» в аграрних вищих навчальних закладах (c. 97 - 102)

Викладання дисципліни «Управлінський консалтинг» у ВНЗ України характеризується широким діапазоном тематичної проблематики та залежить від структури освітніх програм спеціальностей. Мета статті – обґрунтувати перспективи змістовного наповнення дисципліни «Управлінський консалтинг» та запропонувати інноваційні підходи до її викладання в аграрних ВНЗ. Обґрунтовано алгоритм формування змістовного наповнення дисципліни «Управлінський консалтинг» в аграрних ВНЗ на засадах об’єктно-суб’єктного підходу та з використанням принципу галузевої диференціації у процесі її викладання. Інноваційними підходами у процесі викладання дисципліни «Управлінський консалтинг» слід вважати взаємозамінність змістовного наповнення, можливість групування тем, концентрацію відомостей щодо інституційного регулювання та інформаційного забезпечення аграрного консалтингу, розвитку системи сільськогосподарського дорадництва, впровадження механізмів начального консалтингу.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2017

Терованесов М. Р., Терованесов А. М.
Основні напрями вдосконалення управління системою вищої освіти (c. 157 - 162)

Мета статті полягає у визначенні механізмів удосконалення управління системою вищої освіти в контексті сучасного нормативного забезпечення, що дозволять вирішити проблеми неефективного функціонування, недостатнього фінансування та низької якості вищої освіти. Проаналізовано фактори, які негативно впливають на розвиток системи вищої освіти, основними з яких є недостатнє фінансування та недоліки правового забезпечення функціонування галузі освіти. Визначено, що нестача коштів і недостатній зв’язок між освітньою сферою та роботодавцями зменшує ефективність управління системою вищої освіти. Правове забезпечення освітньої діяльності потребує вдосконалення через декларативність окремих положень щодо управління системою вищої освіти. Врахування правового фактора має сенс для регулювання децентралізації управління у сфері освіти, покращення фінансування, удосконалення системи контролю якості освіти. Запропоновано шляхи децентралізації управління освітньою сферою, підвищення її результативності та покращення економічного стану ВНЗ. Сформульовано науково-практичні рекомендації щодо залучення потенційних споживачів освітніх послуг до реформування системи вищої освіти та підвищення її результативності.

Стаття написана українською мовою


Журавка А. В., Мудаширу Тайо Мусібау
Кроскореляційний аналіз індикаторів науково-інноваційної та освітньої активності регіонів України (c. 163 - 170)

Метою статті є дослідження кроскореляційної залежності між 11 обраними індикаторами науково-інноваційної та освітньої активності регіонів України за останні роки з використанням стандартних можливостей MS Excel. Розраховані значення попарних коефіцієнтів кореляції Пірсона змінювалися від 0,66 до 1. Найгірший коефіцієнт кореляції, що змінювався від 0,7 до 0,8, спостерігався тільки з кількістю студентів ВНЗ на початок 2015/16 навчального року. Наведено сім обраних рівнянь лінійної регресії та їх графіки, причому останнє рівняння відповідало найгіршому коефіцієнту кореляції між чисельністю студентів і докторантів (R = 0,6574). Перші п’ять рівнянь лінійної регресії відповідали кореляції між фінансуванням витрат на виконання наукових і науково-технічних робіт за регіонами України та різними показниками кадрового науково-освітнього потенціалу. У всіх п’яти випадках спостерігалася висока кореляційна залежність. У результаті дослідження отримано досить високі кореляційні зв’язки між усіма індикаторами. Перспективою подальших досліджень є врахування більшої кількості індикаторів науково-інноваційної та освітньої активності регіонів України.

Стаття написана російською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2017

Семенець Ю. О.
Шляхи вдосконалення ресурсного забезпечення вищих навчальних закладів в Україні (c. 100 - 105)

Стаття присвячена оцінці розподілу фінансових ресурсів університетів у розрізі поточних і капітальних видатків шляхом аналізу публічних закупівель ключових вищих навчальних закладів України та виробленню пропозицій щодо підвищення ефективності ресурсного забезпечення національної системи вищої освіти на рівні університетів. Для досягнення поставленої мети за допомогою модуля аналітики ProZorro здійснено аналіз публічних закупівель 50 провідних університетів України за рейтингом «Топ 200 Україна» у період з 1 серпня 2016 р. по 31 липня 2017 р. Встановлено, що частка капітальних видатків університетів України є нижчою, ніж у європейських країнах, що негативно впливає на ресурсний потенціал вищої школи. За результатами аналізу більшість закупівель вищих навчальних закладів є допороговими і здійснюються за неконкурентними процедурами закупівлі шляхом укладання прямого договору з постачальником (виконавцем), що свідчить про недостатньо ефективне використання фінансових ресурсів. Запропоновано рекомендації щодо підвищення ефективності використання коштів у частині здійснення публічних закупівель, що сприятимуть зростанню рівня матеріально-технічного оснащення університетів і вдосконаленню ресурсного забезпечення вищої школи.

Стаття написана українською мовою


Коваленко С. О., Коскіна Ю. О.
Фінансування видатків на освіту в умовах децентралізації (c. 105 - 109)

Метою статті є визначення кола проблем фінансування освіти в сучасних умовах проведення реформи децентралізації влади в Україні та розробка напрямів їх вирішення. Проаналізовано основні напрями та стан проведення реформи, місце України в рейтингу країн світу за індексом глобальної конкурентоспроможності. Відмічено позитивні моменти децентралізації освіти. Проведено аналіз динаміки видатків бюджету та визначено питому вагу видатків на освіту в загальній сумі видатків бюджету. Поряд з цим окреслено коло основних проблем бюджетного забезпечення освітньої галузі. Запропоновано: підвищити ефективний розподіл фінансових ресурсів на всіх рівнях бюджетної системи; збільшити можливості навчальних закладів щодо залучання додаткових коштів за рахунок освітніх інновацій, розширити список платних послуг, що надаються такими установами; проводити децентралізацію освіти з урахуванням особливостей регіонів, їх виробничого потенціалу, демографічної ситуації та інтересів територіальних громад.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2017

Станкевич І. В.
Рейтингова система оцінювання працівників у забезпеченні якості діяльності освітньої організації (c. 93 - 100)

Метою статті є вдосконалення та розвиток рейтингової системи оцінювання працівників, зокрема науково-педагогічних, як одного із інструментів забезпечення якості діяльності освітньої організації. Автором обґрунтовано, що рейтингова система як стимулює діяльність працівників вишів до забезпечення якісної підготовки здобувачів вищої освіти, так і координує їх зусилля в напрямку підвищення рівня лояльності до освітньої організації замовників та інших зацікавлених сторін, а також підвищення її іміджу на ринку освітніх послуг. Розвиток рейтингової системи оцінювання діяльності працівника, за пропозиціями автора, має відбутися за рахунок не лише показників оцінювання, а ще й методів стимулювання – як прямих, так і непрямих. У роботі наведено приклад практичного застосування запропонованих автором положень рейтингової системи оцінювання діяльності працівників освітньої організації.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2017

Жегус О. В.
Інтегрований комплекс маркетингу послуг вищої освіти (c. 159 - 165)

У статті на основі узагальнення наукових поглядів зарубіжних і вітчизняних учених обґрунтовано інтегровану модель комплексу маркетингу продуктів та послуг вищої совіти, яка ураховує їх специфіку. У результаті одержано модель «5Р + S», яка включає введений новий поліелемент «proposition», що об’єднує взаємопов’язані та неділимі елементи «product», «people» та «process», а також – традиційні елементи комплексу маркетингу послуг: «price», «place», «promotion», «physical evidence». Виходячи з високої соціальної значущості освітніх послуг в інтегровану модель додано елемент «social-marketing». У сукупності запропонована інтегрована модель комплексу маркетингу продуктів та послуг вищої совіти являє собою симбіоз комерційного та некомерційного маркетингу, що сприятиме підвищенню соціальної та економічної ефективності функціонування ВНЗ.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2017

Кузьмін О. Є., Жук Л. В.
Формування та використання системи наукової діяльності у вищих навчальних закладах України (c. 168 - 173)

Метою статті є дослідження наукової діяльності ВНЗ як складної системи. Системоутворювальними компонентами є: проведення наукових досліджень, забезпечення творчої діяльності учасників освітнього процесу, підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації, використання отриманих результатів в освітньому процесі тощо. Сформульовано основні критерії (параметри) оцінювання системи та підсистем; показано, що оптимальні кількісні значення параметрів підсистем системи наукової діяльності є індивідуальними характеристиками кожного ВНЗ. Кількісні значення параметрів підсистем визначають необхідність регулювання процесів у системі наукової діяльності, відображають результативність та ефективність кожної із підсистем, визначають її внесок у формування і функціонування системи наукової діяльності та досягнення основних цілей. Синергетичний ефект системи залежить від багатьох чинників та досягається за рахунок поєднання індивідуальних можливостей окремих елементів системи, при якому результат процесу системи є кращим, ніж проста сума результатів діяльності окремого елемента поза системою.

Стаття написана українською мовою


Аксьонова І. В.
Статистичний моніторинг та оцінювання академічної автономії вищої освіти європейських країн та регіонів (c. 174 - 182)

Мета статті полягає в оцінці й аналізі рівня академічної автономії систем вищої освіти країн (регіонів) Європи та визначенні особливостей академічної автономії ВНЗ цих країн на підставі результатів моніторингу та досліджень Європейської асоціації університетів (European University Assosiation – EUA). Розглянуто фактори, що обумовлюють академічну автономію. На підставі даних моніторингу стану академічної автономії систем вищої освіти країн (регіонів) Європи виділено перелік індикаторів, показників та вагу кожного показника за індикатором академічної автономії та проведено порівняльний аналіз освітніх систем даних країн (регіонів) за даними показниками. Виділено освітні системи країн (регіонів), що мають різний рівень академічної автономії, й надано основну характеристику кожної системи в даній сфері. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є проведення кластеризації освітніх систем країн (регіонів), включаючи Україну, за рівнем автономії, визначення за кожним кластером країни-репрезентанта, виділення для неї переваг і недоліків, що підвищують та стримують формування автономності ВНЗ, з метою обґрунтованого управління процесом автономізації українських університетів.

Стаття написана англійською мовою


Журавка А. В., Мудаширу Тайо Мусібау
Динаміка кадрового наукового потенціалу регіонів України (c. 183 - 189)

Від наявності кадрового наукового потенціалу та його ефективного використання залежить інноваційний розвиток, а також економічне зростання країни та її регіонів. Виконано короткий огляд з даної проблеми. Вивчено динаміку кадрового наукового потенціалу за період незалежності України (1991–2015 рр.) за всіма її регіонами. Кадровий науковий потенціал розглядався в розрізі всіх фахівців, які виконували НДДКР, а також окремо по кандидатах і докторах наук. Показано, що чисельність фахівців, які виконували НДДКР, по всій Україні за розглянутий період скоротилася в понад п’ять разів. За цей самий період спад чисельності кандидатів наук становив 3,7 разу, а докторів наук – 1,6 разу. Прогнозний розрахунок чисельності фахівців, які виконували НДДКР, за регресійною експоненційною залежністю на рівень 2020 р. показав, що вона досягне 43,3 тис. осіб, що менше розглянутої чисельності на початок «добровського» періоду (46,7 тис. осіб в 1960 р.).

Стаття написана російською мовою


Андрійченко Ж. О., Чмутова І. М.
Аналіз національного нормативно-правового підґрунтя інституційної автономії ВНЗ (c. 190 - 196)

У статті виявлено та систематизовано існуючі правові перешкоди автономії ВНЗ та розроблено рекомендацій щодо їх подолання. Охарактеризовано підходи до встановлення правового статусу закладів вищої освіти в чинному законодавстві України. Визначено вплив правового статусу ВНЗ на його правосуб’єктність та інституційну автономію. Проаналізовано погляди науковців та зарубіжний досвід щодо майнових титулів, за допомогою яких майно закріплюється за ВНЗ. Встановлено напрями розвитку правового регулювання системи юридичних осіб публічного права в Україні. З метою забезпечення розвитку моделі державно-громадського управління у сфері вищої освіти запропоновано змінити більшості закладів вищої освіти правового статусу публічної юридичної особи – бюджетної установи на статус приватної юридичної особи – прибуткового чи неприбуткового закладу вищої освіти державної/комунальної форми власності, за яким би засновник закріплював майно по праву власності. Це дозволить позбавитися консерватизму, суворого державного регулювання, яке пов’язано із статусом публічності, та використати на розвиток автономії ВНЗ переваги диспозитивності, властиві суб’єктам приватного права при визначенні їх правосуб’єктності.

Стаття написана англійською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2017

Єрмаченко В. Є., Берест М. М.
Формування методичного підходу до оцінювання науково-дослідної, науково-технічної та інноваційної діяльності закладів вищої освіти (c. 195 - 200)

Метою дослідження є розробка методичного підходу щодо побудови інноваційної системи оцінювання науково-дослідної, науково-технічної та інноваційної діяльності закладів вищої освіти (ЗВО) на основі складноструктурованої системи показників. Пропонований методичний підхід містить п’ять етапів, в дослідженні розкрито зміст кожного з них. Ґрунтуючись на результатах компаративного аналізу міжнародних і вітчизняних систем рейтингування ЗВО та використання економіко-математичного інструментарію, сформовано та обґрунтовано перелік індикаторів оцінки наукової діяльності ЗВО в розрізі виділених факторів і напрямів оцінювання. Запропоновано підхід до формування кластерних сукупностей ЗВО за критерієм їх наукової продуктивності. Розроблено пропозиції щодо формування рейтингу ЗВО в межах виділених однорідних груп за допомогою системи інтегральних показників. Перспективи подальших наукових досліджень у цьому напрямі передбачають формування напрямів розробки управлінських рішень відповідно до отриманих результатів рейтингування, що були б спрямовані на посилення та пошук нових шляхів розвитку наукової діяльності ЗВО, підвищення рівня його конкурентоспроможності та іміджу, а також посилення його внеску у вирішення актуальних проблем економіки та соціуму.

Стаття написана українською мовою


Марков В. В., Лапкін О. І., Онищенко С. П., Коскіна Ю. О.
Концептуальна постановка ділової гри-тренінгу «Імітація процесу організації перевезення зовнішньоторговельних вантажів морським транспортом» (c. 201 - 208)

Мета статті полягає у розробці ділової гри-тренінгу «Імітація процесу організації перевезення зовнішньоторговельних вантажів морським транспортом» для студентів спеціальності «Транспортні технології (на морському та річковому транспорті)» Одеського національного морського університету. Враховуючи складність організації процесу перевезення вантажів морем, велику кількість учасників цього процесу та складний документооборот, гру пропонується проводити для студентів старших курсів, які вже прослухали цикл професійно-орієнтованих дисциплін. У статті викладено порядок організації гри, названо основних її учасників та задіяних осіб з числа викладацького складу, наведено правила гри та порядок оцінювання дій команд гравців. Подано принципову схему процесу перевезення, на якій вказано команди учасників і позначено їх основні дії відповідно до етапу організації перевезення. Оскільки гра імітує процес транспортування, організація та реалізація якого потребує значного пакета документів, перелічено такі документи, які частково є вихідними даними для гравців, а частково заповнюються ними самостійно. Запропонована гра має стати базою для розробки та впровадження більш деталізованих ігор, які імітуватимуть окремі процеси організації транспортування.

Стаття написана українською мовою


Карпінський Б. А.
Фінансово-організаційні основи оцінювання та порівняння науково-публікаційної активності працівників наукової сфери на парадигмі державотворчого патріотизму нації (c. 209 - 217)

Метою статті є як виділення характерних особливостей фінансування наукової сфери України сучасного періоду трансформації і реформування секторів національного господарства, так і розробка фінансово-організаційних основ оцінювання і порівняння науково-публікаційної активності працівників через відповідність займаній посаді з урахуванням парадигми державотворчого патріотизму нації. Доведено, що за своєю фундаментальною сутністю парадигма державотворчого патріотизму нації проявляється і реалізується через матеріальну участь кожного громадянина у творенні власної держави, і найбільш повно реалізується за одночасної взаємодії окремих домінант цього патріотизму: якісної та кількісної (податкової). Характерним проявом цього патріотизму у науковій сфері стає нарощування продуктивності наукових працівників через науково-публікаційну активність, яку вперше запропоновано оцінювати на основі індексу Гірша для працівників відносно займаної посади з відповідним рейтингуванням. Обгрунтовано фінансово-організаційні основи оцінювання та порівняння державотворчого патріотизму наукового і професорсько-викладацького складу, які доволяють активізувати потенціал наукової сфери держави в контексті базових положень поведінкової економіки.

Стаття написана українською мовою


Доронін С. А.
Методологічні підходи до формування внутрішньої системи якості освіти вищого навчального закладу (c. 218 - 223)

Обґрунтовано необхідність створення національної концепції формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти вищих закладів із обов'язковим введенням у її структуру методологічного підходу; запропоновано варіант її термінологічного забезпечення з уточненням змісту понять «якість освіти», «внутрішня система якості освіти», «методологічний підхід»; виконано позиціювання підходу в системі інших стандартних наукових інструментів (метод, методика, програма, алгоритм); надано аргументи для орієнтації методології формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти вищих закладів на соціокультурну модель парадигми; наведено ієрархічну класифікацію методологічних підходів із виділенням філософського, загальнонаукового, конкретно-наукового, технологічного рівня та характеристиками їх призначення та змісту.

Стаття написана українською мовою


Раєвнєва О. В., Дериховська В. І.
Технологія самооцінки якості наукової активності вищого навчального закладу як фактор підвищення його академічної автономії (c. 223 - 232)

Метою статті є побудова технології самооцінки якості наукової активності вищого навчального закладу як одного з головних напрямків розвитку наукового потенціалу вітчизняної вищої школи, пошуку дієвих шляхів і заходів стимулювання науково-дослідної, науково-технічної та інноваційної діяльності університетів України задля інтеграції національної системи вищої освіти в європейський освітянський простір і забезпечення сталого розвитку суспільства. Зазначено, що пріоритетним напрямком розвитку наукового потенціалу вітчизняної вищої школи є необхідність оцінки якості наукової активності вищого навчального закладу, зокрема шляхом впровадження системи міжнародних і національних рейтингів. Наведено узагальнюючу схему основних етапів технології самооцінки якості наукової активності вищого навчального закладу. За допомогою системного підходу було виділено три організаційні рівні самооцінювання: індивідуальний, кафедральний та факультетський. Здійснено імплементацію технології самооцінки якості наукової активності вищого навчального закладу на рівень окремих підрозділів університету.

Стаття написана англійською мовою


Гриневич Л. В.
Визначення світових тенденцій трансформації національних систем вищої освіти (c. 233 - 239)

Метою статті є узагальнення та систематизація загальносвітових тенденцій розвитку вищої освіти та їх адаптація до впровадження у вітчизняну практику. Обґрунтовано актуальність дослідження і моніторингу, як загальноцивілізаційних процесів, так і процесів функціонування світових освітніх систем з метою узгодження їх основних параметрів з тенденціями розвитку національної системи вищої освіти. В результаті дослідження було доведено, що успішний розвиток система вищої освіти можливий лише у разі урахування тенденцій розвитку системи освіти. Саме вони визначають головні тренди, які необхідно буде реалізовувати найближчим часом. Перспективами подальшого дослідження є визначення еволюційних етапів розвитку системи вищої освіти з метою визначення факторів, які впливатимуть на посилення інституційної автономії університету.

Стаття написана англійською мовою


Луценко Н. Л.
Форсайт-прогнозування розвитку вищої освіти: світовий досвід і актуальність для України (c. 239 - 243)

Глобалізація є однією з найбільших проблем сучасного світу. Не обійшла глобалізація і систему вищої освіти, у зв’язку з чим перед українським суспільством постає питання про подальшу долю цієї сфери. Метою цієї публікації є доведення необхідності мати Україні свій довгостроковий прогноз розвитку системи вищої освіти. Розглянуто світові прогнози розвитку вищої освіти, узагальнено світові тренди розвитку в цій галузі, а також проаналізовано і порівняно між собою прогнози моделі університету майбутнього. Зроблено висновок про необхідність глибокої і радикальної перебудови української системи вищої освіти. Зазначено актуальність довгострокового передбачення розвитку світової галузі вищої освіти, розуміння можливих сценаріїв її розвитку.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2018

Сербін О. О., Ситницький М. В.
Оцінювання стратегії розвитку наукової бібліотеки дослідницького університету в контексті практичної реалізації та окреслення подальших перспектив (c. 117 - 127)

У статті представлено розвиток наукової думки крізь призму аналізу праць авторитетних учених світового рівня стосовно підходів до оцінювання стратегії розвитку бібліотек університетів дослідницького типу. Здійснено порівняльну характеристику традиційної наукової бібліотеки та сучасної наукової бібліотеки з виокремленням відмінностей, що контрастують і, як наслідок, уповільнюють хід стратегічного розвитку. Визначено та систематизовано критерії, за якими має оцінюватися наукова бібліотека дослідницького університету. Авторами запропоновано підхід на основі застосування методу SPACE для здійснення оцінювання стратегії розвитку Наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка та надано стратегічні рекомендації щодо її подальшого реформування.

Стаття написана українською мовою


Мрихіна О. Б.
Сутність та значення трансферу технологій в умовах стратегічного розвитку університетів (c. 128 - 139)

Трансфер технологій виступає одним із головних компонентів стратегічного розвитку сучасних університетів, джерелом їх самоокупності та чинником поступу регіону, країни. В Україні існує значний дисбаланс між можливостями та результатами трансферу технологій з університетів у бізнес-середовище. У стратегіях розвитку університетів трансфер технологій враховується фрагментарно. З огляду на означене, метою даної наукової роботи є обґрунтування сутності та значення трансферу технологій в сучасних умовах стратегічного розвитку університетів. Для цього: досліджено передумови провадження трансферу технологій з університетів у бізнес-середовище; розроблено концептуальну модель системи стратегічного розвитку університету із визначенням у ній місця і ролі трансферу технологій; обґрунтовано значення трансферу технологій у системах стратегічного розвитку університетів. Наукова цінність результатів проведеного дослідження полягає в можливості на засадах стратегічного підходу як домінуючої логіки встановити суть умов, у яких університет здійснює свою діяльність, обґрунтувати їх у системі та визначити у ній місце трансферу технологій. Авторську концептуальну модель системи стратегічного розвитку апробовано на низці українських університетів.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2018

Горбаль Н. І., Наумчук С. І., Романишин С. Б., Сікорська К. О.
Європейські орієнтири української освіти (c. 75 - 80)

Метою статті є дослідження можливостей розвитку вітчизняної освітньої сфери в умовах інтеграції до європейського простору. Досліджено перешкоди та можливості розвитку освіти України, зокрема з використанням міжнародних рейтингів. Проаналізовано діючі в Україні міжнародні освітні та наукові програми та проекти, зокрема програми «подвійних дипломів», програми ЄС – «Горизонт 2020», «Темпус», «Ерасмус+» та інші. Наведено результати опитування студентів щодо причин вибору міжнародних програми, зокрема «подвійних дипломів». Наголошено на необхідності створення адекватних економічних і соціальних умов для уникнення певних негативних наслідків посилення міжнародної мобільності та міграції («відтік мізків», виснаження робочої сили, неналежне використання знань) з тим, щоб випускники реалізовували свій потенціал на теренах України.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2018

Холявко Н. І.
Вища освіта в системі факторів впливу на становлення інформаційної економіки (c. 121 - 126)

Метою статті є систематизація наукових підходів до визначення етапів становлення і розвитку інформаційного суспільства, а також визначення векторів впливу вищої освіти на процеси його формування. Проаналізовано наукові підходи до періодизації розвитку інформаційного суспільства. Виокремлено дві групи підходів до визначення виникнення та розвитку інформаційного суспільства: 1) еволюційний; 2) трансформаційний. Досліджено погляди українських та іноземних учених щодо ключових ознак інформаційного суспільства. Обґрунтовано визначальну роль вищої освіти (зокрема, результати освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів) в розвитку інформаційного суспільства на сучасному етапі. Запропоновано доповнити сукупність ознак інформаційного суспільства (модернізація вищої освіти, активізація процесів винахідництва, патентування, трансферу, комерціалізації результатів наукових досліджень, генерація знань, інформації, інновацій та ін.). Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є дослідження теоретико-методичних засад формування інформаційної економіки як складової інформаційного суспільства з ідентифікацією векторів впливу системи вищої освіти на відповідні процеси.

Стаття написана українською мовою


Кривуша С. Г.
Особливості визначення та аналізу продуктивності праці в освіті (c. 127 - 132)

Метою статті є здійснення аналізу особливостей визначення та тенденцій змін продуктивності праці в галузі освіти на макрорівні. Обґрунтовано необхідність дослідження проблеми продуктивності праці у сфері освіти. Наведено сучасні дослідження економічної природи неринкових освітніх послуг. Здійснено порівняльний аналіз динаміки продуктивності праці у сфері освіти, ринкових і неринкових послуг і сфері виробництва товарів. Проаналізовано тенденції у співвідношенні зростання продуктивності праці й оплати праці. Акцентовано увагу щодо зростання ролі освіти, яка суттєво впливає на загальний показник зростання продуктивності праці на макрорівні.

Стаття написана українською мовою


Ситницький М. В.
Дослідницький університет як соціальний та економічний феномен (c. 133 - 140)

У дослідженні здійснено переосмислення ролі дослідницького університету як соціального й економічного феномена. Встановлено, що феномен дослідницького університету полягає у різнобічному розкритті інноваційного потенціалу талановитих і здатних до наукового пошуку особистостей. Систематизовано та проаналізовано 45 літературних джерел, що представляють думку авторитетних науковців міжнародного рівня у сфері створення та розвитку дослідницьких університетів у різні часові періоди. Встановлено, що майже крізь віки дослідницький університет еволюціонував, набував нових форм, але його фундаментальна значущість у розвитку суспільства залишалась незмінною і не мала альтернативи. Розвиток XXI ст. характеризується стрімкою експансією цифрових технологій, і водночас для університетського феномена наступає нова ера випробувань і трансформацій. Нові університети, що очолять процеси розробки, впровадження і широкого використання цифрових технологій чекає успішна стратегічна перспектива і послідовний розвиток. Стосовно тих хто проігнорує цифрові технології, автор зазначає, що вони будуть приречені на технологічну відсталість і поступове згортання своєї діяльності.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2018

Кузьмін О. Є., Жук Л. В.
Класифікація систем наукової та науково-технічної діяльності університетів (c. 87 - 95)

Метою статті є класифікація систем наукової та науково-технічної діяльності закладів вищої освіти (університетів) за різними ознаками. Класифікація таких систем зумовлена необхідністю ґрунтовного дослідження та проведення коректного порівняльного аналізу наукової результативності закладів вищої освіти. Запропоновано такі основні класифікаційні ознаки поділу систем: галузева спрямованість університету, чисельність суб’єктів наукової та науково-технічної діяльності, джерела фінансування наукової та науково-технічної діяльності, ступінь складності науково-організаційної структури, територіальне охоплення ринку наукової та науково-технічної продукції. Наприклад, за чисельністю суб’єктів наукової та науково-технічної діяльності пропонується розрізняти великі системи (з чисельністю суб’єктів понад 15 тисяч осіб), середні системи (з чисельністю суб’єктів від 5 до 15 тисяч осіб), малі системи (з чисельністю суб’єктів до 5 тисяч осіб). Наведено та обґрунтовано приклади університетів, віднесених до кожної із класифікаційних груп.

Стаття написана українською мовою


Ситницький М. В.
Місія та сфери прояву феномена дослідницького університету (c. 96 - 101)

У статті обґрунтовано авторське бачення місії сучасного дослідницького університету, що базується на поєднанні наукових досліджень, навчання, служіння державі та розкритті компетенції інноваційного мислення, що є ефективним синтезом процесів пізнання та творення. Автором запропоновано додати четвертий етап і компонент у розвитку місії дослідницького університету, що розпочався з настанням XXI ст., який характеризується стрімкою експансією цифрових технологій. Нова місія відображає повний дивертисмент університетського явища, що єднає дослідницьку та навчальну діяльність. Надання авторського визначення категорії «дослідницький університет» та запропоноване авторське розуміння категорій «університет світового класу», «національний університет», «корпоративний університет» дало змогу розкрити їх всебічний зміст відповідно до реального стану сучасного розвитку сфер науки й освіти на глобальному рівні. Узагальнені сфери прояву феномена дослідницького університету дали змогу розкрити десять індикаторів внутрішнього призначення та суспільної й економічної користі, що несуть дослідницькі університети людству. Автором представлено власне бачення ієрархії університетів у сучасному глобальному середовищі, що базується на домінуючій перевазі високотехнологічних цифрових університетів, що вже зараз творять майбутнє сфери науки та освіти і дають змогу виконувати нові функції, які не спроможні реалізовувати класичні університети.

Стаття написана українською мовою


Соколовська А. М.
Шляхи розширення фінансової автономії університетів (c. 102 - 108)

Метою статті є компаративний аналіз фінансової автономії українських і західноєвропейських університетів і визначення на основі цього аналізу можливих напрямів розширення такої автономії в Україні у взаємозв’язку із внесенням законодавчих змін до визначення статусу університетів. Обґрунтовано можливість надання державним університетам права обирати один із таких статусів: бюджетна установа; державна некомерційна установа (організація) неринкового типу; державна комерційна установа (організація) (т. зв. підприємницький університет). Встановлено, що розширення фінансової автономії державних некомерційних закладів вищої освіти можливе на шляху переходу від кошторисного до грантового фінансування; виведення доходів від надання платних послуг з-під обмежень, накладених Бюджетним кодексом України; надання права не повертати державі не використані протягом року бюджетні кошти; самостійно визначати нормативи чисельності осіб, котрі отримують вищу освіту, на одну посаду науково-педагогічного та наукового працівника, а також норми часу навчальної та іншої роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників; засновувати підприємства для провадження інноваційної та/або виробничої діяльності. Подальших наукових досліджень потребують питання збільшення часового горизонту бюджетного фінансування українських університетів у зв’язку з повноцінним функціонуванням середньострокового бюджетного планування, а також умов запровадження та засад функціонування державних підприємницьких університетів.

Стаття написана українською мовою


Холявко Н. І.
Концептуальні засади комерціалізації результатів наукових досліджень в умовах становлення інформаційної економіки (c. 109 - 115)

Метою статті є ідентифікація концептуальних аспектів комерціалізації результатів наукових досліджень в умовах становлення інформаційної економіки. Ідентифіковано теоретико-прикладні аспекти комерціалізації результатів наукових досліджень в умовах інформаційної економіки. Поняття комерціалізації результатів наукових досліджень розглянуто як комплексну економіко-правову категорію, що охоплює процеси організації та реалізації трансферу об’єктів інтелектуальної власності, результатів наукових досліджень в реальний сектор економіки на договірній основі. Наголошено на актуальності налагодження ефективних комунікацій між вищими навчальними закладами та підприємствами в рамках чотириланкової спіралі Quadruple Helix – шляхом активізації процесів комерціалізації результатів наукових досліджень в реальному секторі національної економіки. Запропоновано доповнити систему специфічних принципів комерціалізації принципами синергізму, адаптивності, інформаційної ємності й оперативної оновлюваності. Перспективи подальших досліджень полягають в ідентифікації особливостей комерціалізації результатів наукових досліджень як елементу розвитку партнерства в рамках Quadruple Helix у контексті сучасної тенденції становлення економіки інформаційного типу – на основі аналізу закордонного досвіду при адаптації кращих світових практик до вітчизняних соціально-економічних реалій.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2018

Мірошниченко Т. М., Фрунт Є. Б., Ханова О. В.
Вплив інноваційної та наукової діяльності на економічний розвиток України в контексті реалізації її освітньої політики: методика оцінювання (c. 93 - 102)

Метою статті є визначення ролі освіти через інноваційний та науковий чинники у підвищенні економічного розвитку України в контексті необхідності переходу національної економіки на інноваційний шлях розвитку. Пропонується використання певних показників для оцінки впливу інноваційної та наукової діяльності на економічний розвиток України та проведення кластерного та кореляційного аналізу для територіальної диференціації наукової та інноваційної діяльності в Україні. Виокремлено групи регіонів України за станом економічного та інноваційно-наукового розвитку та виконано їх зіставлення. Акцентовано увагу на значній регіональній диверсифікації досліджуваних компонентів, визначено регіони низького, недостатнього, середнього та високого рівнів розвитку.

Стаття написана українською мовою


Олієвська М. Г., Петруха С. В.
Фінансування освітньо-наукової діяльності в країнах з низьким рівнем доходів на душу населення (c. 103 - 109)

Мета статті полягає в дослідженні кореляції рівня доходів на душу населення з фінансовим забезпеченням освітньо-наукової сфери, а на цій основі – окреслення напрямів підвищення ефективності фінансування освіти у країнах з низьким рівнем доходів на душу населення з урахуванням його потенційної регуляторно-інституційної адаптивності до сучасних умов України. Проаналізовано сучасний стан економічного та соціального розвитку зарубіжних країн, згруповано країни за критерієм ВВП на душу населення і встановлено залежність між рівнем доходів на душу населення і рівнем державних витрат на освіту. Виявлено, що Україна належить до країн з низьким рівнем доходів на душу населення. Запропоновано потенційні напрями вдосконалення управління та фінансування освіти й науки, основними з яких є: оптимізація розподілу фінансових ресурсів; диверсифікація джерел фінансування шляхом розширення спектра освітніх послуг і залучення ресурсів приватного сектора тощо. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямі є виявлення взаємозалежності між рівнем доходів на душу населення і державними витратами на охорону здоров’я та соціальний захист з метою обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення фінансування основних видів діяльності, у яких відбувається формування й відтворення людського капіталу.

Стаття написана українською мовою


Романов А. Д.
Професійна освіта в умовах децентралізації влади в Україні: здобутки та загрози (c. 110 - 115)

Метою статті є аналіз та оцінка здобутків та загроз розвитку професійної освіти в умовах децентралізації влади й окреслення напрямів підвищення ефективності управління професійною освітою в Україні. Проаналізовано стан розвитку професійної освіти та виявлено певні здобутки та загрози розвитку професійної освіти. Обґрунтовано необхідність децентралізації управління освітою і, на основі вивчення зарубіжного досвіду та системного аналізу законодавчих ініціатив профільного міністерства, запропоновано низку напрямів підвищення ефективності управління професійною освітою в Україні (запровадження нової моделі фінансування; зміна системи адміністрування професійної освіти; активізація органів місцевого самоврядування з питань управління та фінансування професійної освіти; розвиток дуальної форми навчання та інші). Перспективою подальших досліджень у цьому напрямі є оцінювання фінансових і нефінансових вигід від реформування професійної освіти для працівників, роботодавців, регіонів та держави.

Стаття написана українською мовою


Панасенко І. В.
Чинники впливу на економічне зростання у сфері освіті: статистичний аспект (c. 116 - 121)

Метою статті є дослідження чинників економічного зростання у сфері освіти України. Визначено, що результатом діяльності у сфері освіти, надання освітніх послуг на макроекономічному рівні можуть виступати обсяги валової доданої вартості сфери освіти, а чинниками економічного зростання – чисельність найманих працівників та величина капітальних інвестицій у досліджувану сферу. Обґрунтовано використання названих показників з урахуванням сучасної системи надання інформації Держстатом України. Проаналізовано тенденції зміни чинників економічного зростання за 2007–2016 рр. Побудовано модель економічного зростання в освіті з екзогенним включенням фактора науково-технічного прогресу. Розраховано показники ефективності через співвідношення коефіцієнтів функції економічного зростання у сфері освіти. Обґрунтовано необхідність збільшення обсягів капітальних інвестицій у сферу освіти задля модернізації матеріально-технічної бази, використання новітнього програмного забезпечення, форм і методів навчання.

Стаття написана українською мовою


Орлов П. А.
Важливі фактори підвищення якості підготовки студентів, маркетингу освітніх послуг та іміджу закладів вищої освіти України (c. 122 - 127)

Метою даного дослідження є порівняльний аналіз критеріїв опублікованих у 2017 р. трьох рейтингів установ вищої освіти (УВО) України та розвиток теоретико-методичних підходів до виявлення на макро-, мезо- і мікрорівнях важливих чинників підвищення якості підготовки студентів, маркетингу освітніх послуг та іміджу УВО. Обґрунтовано, що з корупцією необхідно боротися на макро-, мезорівнях і в кожному закладі вищої освіти. У роботі наведено аналіз Постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 347, якою затверджено сприятливі для УВО зміни, але відсутній чіткий порядок їх реалізації. Обґрунтовано, що для масштабного підвищення якості підготовки студентів та маркетингу освітніх послуг необхідно суттєво підвищувати якість економічної системи країни та державного регулювання економіки. Вдосконалено авторську концепцію соціальної відповідальності підприємств усіх видів діяльності та форм власності (включаючи УВО), а також їх маркетингу.

Стаття написана українською мовою


Щетініна Л. В., Рудакова С. Г.
Оплата праці наукових працівників: особливості правового регламентування та забезпечення вимог гідності (c. 128 - 133)

Метою статті є дослідження особливостей правового регламентування оплати праці науковців, пошук можливостей його вдосконалення для відповідності вимогам гідності. Досягнення поставленої мети має сформувати потужний інноваційний потенціал України та прискорити її інноваційний розвиток. Встановлено, що зміни в розмірі та організації заробітної плати науковців є необхідними. Але з огляду на неготовність економіки України до кардинальних змін у фінансуванні науково-дослідної діяльності ці зміни мають здійснюватися поетапно: підвищення посадових окладів науковців завдяки врахуванню в них наукового ступеня та вченого звання; розробка та затвердження Довідника кваліфікаційних характеристик посад працівників науково-дослідних установ НАН України; обґрунтування посадових коефіцієнтів (тарифних розрядів); зміна посадового окладу наукового працівника І тарифного розряду; доведення трудового доходу науковця до рівня розвинутих країн.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2018

Сотула О. В., Опалько В. В.
Нерівність доступу як ризик для економічної безпеки системи вищої освіти України (c. 84 - 89)

Мета статті полягає в дослідженні факторів, які спричиняють нерівність доступу до вищої освіти та визначенні їх впливу на економічну безпеку вищої освіти. Аналізуючи концептуальні документи та політичні рекомендації у сфері вищої освіти, узагальнюючи наукові праці інших учених, було розглянуто два підходи до виміру нерівності доступу до вищої освіти: первинний та відкладений. Виділено окремі фактори нерівності первинного та відкладеного доступів до вищої освіти. Визначено вплив факторів нерівності первинного доступу на економічну безпеку вищої освіти в Україні. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є опрацювання окремих компонентів ризику нерівності доступу до вищої освіти, як-то: неоднозначність досягнення поставленої мети різними соціальними групами; ймовірність отримання збитків у зв’язку з прийнятим рішенням; можливість відхилення від обраної мети; ймовірність досягнення бажаного результату; схильність до ризику конкретного індивіда та суспільства в цілому.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2018

Пукала Р., Лисиця Н. М., Притиченко Т. І., Гронь О. В.
Міжнародний маркетинг економічних освітніх послуг в Україні та Польщі (c. 77 - 85)

Спостережуваний дисбаланс попиту та пропозиції економічної освітньої послуги став підставою для вивчення причин цього явища. Скорочується кількість абітурієнтів, які бажають вступати до вишів. Однією з причин такої поведінки можна вважати професійну та географічну гетерогенність надання освітніх послуг у цілому й економічних освітніх послуг зокрема. Географічна близькість Польщі стала стимулом для підвищеного відтоку до цієї країни абітурієнтів і студентів. Мета статті – порівняльний аналіз особливостей сприйняття економічної освітньої послуги студентами України та Польщі. На основі виявлення рейтингів мотивів вибору спеціальності, критеріїв вибору вишу, ролі джерел інформації про заклади вищої освіти, професійних цінностей, сфер майбутньої професійної діяльності тощо визначено специфіку особливостей сприйняття економічної освітньої послуги в Україні та Польщі. Запропоновано перспективи економічної освітньої послуги в цих країнах, що забезпечить шляхи їх плідної співпраці в майбутньому.

Стаття написана англійською мовою


Вербицька А. В.
Франчайзинг освітніх послуг як напрям диверсифікації фінансових джерел закладів вищої освіти (c. 85 - 91)

В умовах активізації процесів інтернаціоналізації діяльності закладів вищої освіти актуальним є розгляд кращих закордонних практик експорту послуг вищої освіти у формі освітніх франшиз і відкриття університетських філій за кордоном. Мета статті полягає у визначенні механізмів, умов, факторів та ризиків у франчайзингу освітніх послуг і відкритті філій університетів закордоном як інструментів нарощування експорту послуг вищої освіти в контексті інтеграції в європейський науково-освітній простір. Зарубіжні філії розглядаються як можливість закладів вищої освіти розширити міжнародну присутність в іншій країні та підвищити авторитет на нових ринках освітніх послуг. Обґрунтовано необхідність розвитку механізмів державного управління у сфері контролю якості вищої транснаціональної освіти.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2018

Паламарчук Н. О., Галлямова М. А.
Глобальне партнерство як засіб підвищення якості освіти у світі (c. 126 - 131)

Метою даної статті є дослідження глобального партнерства як засобу підвищення якості освіти у світі в умовах забезпечення сталого розвитку. Проведене дослідження дозволило визначити сутність та особливості глобального партнерства з метою підвищення якості освіти у світі, місію, принципи та цілі діяльності Global Partnership for Education (GPE), проаналізувати основні показники діяльності GPE у 2013–2017 рр. Виявлено, що завдяки глобальному партнерству щодо підвищення якості освіти у світі відбулося зростання кількості дітей, що отримують освіту, збільшилося фінансування освіти та підвищилася її якість. Основними стратегічними завданнями залишаються забезпечення подальшого зростання кількості дітей, що отримують освіту, вирішення гендерних проблем у сфері освіти, необхідність підвищення рівня підготовки вчителів, ефективне використання фінансових ресурсів та подальший розвиток глобального партнерства у сфері освіти з метою залучення більшої кількості партнерів. Перспективами подальших досліджень у даній сфері є аналіз особливостей діяльності Global Partnership for Education в різних країнах.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2018

Зеленін Ю. М.
Сутність та принципи побудови бізнес-моделі закладів освіти дорослих (c. 114 - 122)

У статті розглянуто підходи до визначення сутності бізнес-моделі провідними фахівцями від науки. На основі комплексного теоретико-методологічного дослідження змісту поняття «бізнес-модель» обґрунтовано доцільність застосування до процесу формування бізнес-моделей закладів освіти дорослих принципів динамічності, компетентності, універсальності та інноваційності. Відповідно до виділених принципів систематизовано дефініції терміна «бізнес-модель». Проаналізовано взаємозв’язок основних елементів бізнес-моделі з огляду на ключові принципи. У результаті критичного аналізу полісемії поняття «бізнес-модель організації» визначено й узагальнено основні переваги та недоліки існуючих наукових дефініцій. З’ясовано, що при трактуванні сутності бізнес-моделі організації доцільно орієнтуватися на поліфункціональність та багатовекторність даного терміна. Обґрунтовано, що заклади освіти дорослих орієнтовані на продукування якісного освітнього продукту як незаперечної цінності для ключових споживачів – менеджерів вищої ланки. Встановлено, що ефективна бізнес-модель є запорукою успішної реалізації всіх процесів у внутрішньому та зовнішньому середовищі організації. Запропоновано авторське визначення поняття «бізнес-модель закладу освіти дорослих».

Стаття написана українською мовою


Єрмаченко В. Є., Дериховська В. І.
Особливості взаємодії суб’єктів управління організаційною автономією ЗВО (c. 123 - 132)

Метою написання даної статті є аналіз особливостей організаційної структури управління ЗВО щодо впровадження організаційної автономії. Визначено актуальність розширення інституційної автономії ЗВО та її складових. Розглянуто систему управління організаційною автономією українських університетів через призму адаптації вітчизняної законодавчої бази у сфері вищої освіти до індикаторів оцінювання рівня організаційної автономії відповідно до методології Європейської асоціації університетів. Упровадження основ розширення організаційної автономії в національну систему вищої освіти було проаналізовано в розрізі такої системи показників: процедура обрання та звільнення керівника (ректора) ЗВО, вибір критеріїв для обрання ректора, терміни дії його повноважень, можливість включення зовнішніх членів в органи правління ЗВО, визначення академічної структури та можливість створення юридичних осіб. Також проаналізовано останні зміни законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо зміни системи управління закладами вищої освіти та зазначено, що більшість нововведень суперечать базовому принципу інституційної автономії – самостійності, незалежності та відповідальності ЗВО у прийнятті рішень щодо розвитку академічних свобод і внутрішнього управління.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2019

Бондаренко О. М., Захарченко Л. А., Олтян І. П.
Впровадження дуальної освіти в підготовку економістів і менеджерів сфери телекомунікацій на засадах компетентнісного підходу (c. 119 - 124)

Розглянуто специфіку та переваги впровадження дуальної освіти в підготовку економістів і менеджерів сфери телекомунікацій на засадах компетентнісного підходу. Мета дослідження – розгляд теоретико-методологічних засад і практичних аспектів впровадження дуальної освіти на засадах компетентнісного підходу до підготовки фахівців з економіки та менеджменту сфери телекомунікацій. Об’єкт дослідження – процес удосконалення фахової підготовки економістів і менеджерів сфери телекомунікацій у закладі вищої освіти. За допомогою аналізу емпіричних даних, отриманих під час проведеного соціологічного дослідження, виявлено потребу ринку праці у фахівцях, які отримують практико-орієнтовану освіту на засадах компетентнісного підходу. Зроблено висновок про необхідність і можливість впровадження дуальної форми для розвитку системи вищої освіти України. Методи дослідження – теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури, опитування, системний, комплексний та історичний методи, методи порівняння, а також специфічні методи – структурний, факторний і структурно-функціональний аналіз.

Стаття написана українською мовою


Холявко Н. І.
Підхід до фінансування вищої освіти України за концепцією Quadruple Helix (c. 125 - 131)

Метою статті є дослідження теоретико-методичних і прикладних аспектів формування інтегрованого підходу до фінансування системи вищої освіти України крізь призму моделі Quadruple Helix. Проаналізовано специфіку взаємодії суб’єктів моделі Quadruple Helix (сектори: вищої освіти, підприємництва, державний і громадський). Виокремлено основні площини їх взаємодії: кадри, наука, інновації, менеджмент, соціальна площина, – по кожній із яких описано характер співпраці суб’єктів та ідентифіковано перспективні джерела отримуваних синергетичних ефектів. Наголос зроблено на визначенні потенційних джерел формування фінансових ресурсів закладів вищої освіти у розрізі площин взаємодії суб’єктів моделі Quadruple Helix. На основі узгодження інтересів стейкхолдерів автором запропоновано інтегрований підхід до фінансування системи вищої освіти. Обґрунтовано перспективність імплементації розробленого підходу в поточних умовах ресурсних обмежень і відповідно до сучасних тенденцій становлення інформаційної економіки. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці концептуальних засад формування комплексної моделі конкурентоспроможності національної системи вищої освіти із включенням до її структури розробленого у статті інтегрованого підходу до фінансування.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2019

Ситницький М. В.
Правове забезпечення інституційного становлення та розвитку дослідницьких університетів в Україні (c. 189 - 198)

У статті виділено та систематизовано етапи правового забезпечення інституційного становлення та розвитку дослідницьких університетів в Україні. Для цього досліджено 40 нормативно-правових актів, що в різні періоди формували економічні передумови для регуляції розвитку дослідницьких університетів в Україні. Авторське бачення етапів розвитку полягає в такому: перший етап (1991–2007 рр.) – «зародження» основних законодавчих документів, що регулювали відносини в науковій та науково-технічній сферах уже незалежної та демократичної України; другий етап (2007–2014 рр.) – «становлення», коли були прийняті профільні нормативно-правові акти, що легалізували дослідницькі університети в інституційному середовищі України; на жаль, у період 2014–2015 рр. відбувався третій етап – «занепад». Уряд, щоб збалансувати державну фінансову систему, був змушений скасувати дослідницький статус закладам вищої освіти; з першої половини 2015 р. почався четвертий етап – «відродження», що характеризується прийняттям низки важливих нормативно-правових актів для входження української системи освіти в ринкове середовище ЄС та світу; після реалізації зазначених завдань прогнозується настання п’ятого етапу – «стратегічний розвиток», що забезпечить поетапне надання статусу дослідницького університету закладам вищої освіти, які відповідають такому рівню. Обґрунтовано, що на етапі стратегічного розвитку слід розпочати формування національних наукових сервісних центрів дослідницьких університетів України на інноваційних засадах. Для цього необхідно буде розробити комплексну загальнодержавну програму розвитку національних дослідницьких університетів України, що мають стати центром створення та комерціалізації сучасних технологій. У цьому контексті існує гостра необхідність прийняття нового Закону України «Про трансфер технологій», який забезпечить сучасні можливості цивільно-правових відносин у формуванні відкритого ринку продуктів, що виникли в результаті інтелектуальної діяльності.

Стаття написана англійською мовою


Антонюк В. П.
Вища освіта України на шляху модернізації (c. 198 - 204)

Метою статті є аналіз сучасних тенденцій розвитку та реформування системи вищої освіти України та визначення шляхів її модернізації. Здійснено аналіз динаміки підготовки кадрів у системі вищої освіти, виявлено негативні тенденції зменшення обсягу підготовки фахівців, деформації структури підготовки за освітніми рівнями, зниження якості освіти та її недостатню відповідність потребам сучасної економіки. Проаналізовано причини даних тенденцій, у тому числі погіршення фінансового забезпечення вищої школи. Систематизовано прогресивні зрушення в діяльності вищої школи, які започатковані останніми роками урядом. Обґрунтовано пропозиції щодо напрямків забезпечення подальшого розвитку та модернізації вищої освіти для нагромадження людського капіталу.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2019

Пляшко О. С., Либак І. А.
Вплив факторів зовнішнього середовища на діяльність закладів вищої освіти (c. 108 - 114)

У статті досліджено вплив факторів зовнішнього середовища на діяльність закладів вищої освіти. На основі аналізу статистичних даних установлено, що сформоване зовнішнє середовище не сприяє їх повноцінному розвитку. Виділено політичні, соціально-культурні, економічні та технологічні фактори впливу зовнішнього середовища на діяльність закладів вищої освіти. Встановлено, що основними сучасними особливостями розвитку вітчизняної вищої освіти є: зменшення кількості навчальних закладів; збільшення кількості пільговиків; демографічні процеси скорочення кількості населення та осіб студентського віку; зростання чисельності безробітних з вищою освітою; зовнішня трудова міграція; низький рівень фінансування галузі як за рахунок бюджетних коштів, так і за рахунок населення; скорочення науково-інноваційної активності закладів вищої освіти; зменшення привабливості українських закладів вищої освіти для іноземних студентів.

Стаття написана українською мовою


Луценко Н. Л.
Світові тенденції розвитку вищої освіти та ймовірні моделі університетів майбутнього (c. 115 - 120)

Процес глобалізації, який зараз активно відбувається в усьому світі, не залишив поза увагою і таку сферу, як вища освіта. Швидкі зміни в економічній, політичній, культурній, релігійній та інших сферах тягнуть за собою зміни і в процесі підготовки спеціалістів, які в майбутньому будуть обслуговувати ці ж сфери. У зв’язку з цим по всьому світові галузь вищої освіти знаходиться в стані невизначеності. Головним завданням вищих навчальних закладів сьогодні є здатність в мінімальні терміни надати студентам необхідні знання й навички для ефективного використання їх у практичній роботі. У даній публікації розглянуто світові тенденції розвитку вищої освіти, які допоможуть визначити напрямок розвитку цієї сфери в Україні. Також розглянуто ймовірні моделі побудови майбутніх університетів. Зроблено висновок, що національним закладам вищої освіти (ЗВО) треба дуже уважно слідкувати за світовими трендами розвитку вищої освіти й адаптувати їх до власної політики.

Стаття написана українською мовою


Хаустова В. Є., Решетняк О. І.
Аналіз законодавства з державної підтримки розвитку науки та науково-технічної діяльності в Україні (c. 120 - 134)

Метою статті є аналіз законодавства з державної підтримки розвитку науки та науково-технічної діяльності в Україні. Розглянуто ретроспективу законодавчого забезпечення науково-технічної діяльності в Україні, що дозволило визначити такі етапи його розвитку: початковий (підготовчий) етап, етап формування державної політики розвитку науки, етап інноваційно-інвестиційної підтримки (бюрократичний), етап стагнації вітчизняної науки, етап реформування наукової діяльності. Визначено переваги та недоліки законодавчого забезпечення розвитку науки в Україні в рамках виділених етапів. Аналіз нормативно-правового забезпечення наукової сфери показав його несистемність, непрацездатність задекларованих принципів і моделей, нездатність сприяти покращенню ситуації в науковій сфері та нарощенню наукового потенціалу. Обґрунтовано необхідність здійснення структурних реформ заради створення передумов для збалансованого науково-технічно розвитку та економічного зростання. Визначено, що головний акцент трансформаційних реформ слід зробити на інноваційно-технологічну модернізацію інфраструктури та промислового комплексу, яка має базуватися на активній інноваційній державній політиці через сприяння науковому розвитку та створенню національної мережі інноваційних полюсів зростання. Аналіз стратегічних документів розвитку економіки України в різних сферах продемонстрував високе значення розвитку науково-технічного потенціалу. Перспективами подальших досліджень в даному напрямку є обґрунтування та розробка стратегії розвитку науки на довгостроковий період.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2019

Дрималовська Х. В.
Особливості міжнародного та вітчизняного досвіду щодо розвитку інклюзії в закладах вищої освіти (c. 108 - 114)

Мета даної роботи полягає в дослідженні особливостей вітчизняного та міжнародного досвіду щодо розвитку інклюзії в закладах вищої освіти (ЗВО). На основі вивчення праць науковців наведено етапи розвитку освіти осіб із особливими потребами в Україні; представлено форми навчання студентів із особливими потребами; вказано відмінності інклюзивної форми навчання від інших. Вивчено міжнародний досвід щодо розвитку інклюзивного підходу на прикладі університетів Канади, США, Європейського університету Віадріна, Університету Осло, Університету Масарика. Розглянуто особливості запровадження та реалізації інклюзії у ЗВО України на прикладі Національного університету «Львівська політехніка», Чорноморського національного університету імені Петра Могили, Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Сумського державного університету. Сформовано план розвитку інклюзії у ЗВО з ідентифікуванням основних її напрямів і способів реалізації.

Стаття написана українською мовою


Дибач І. Л.
Роль та зміст освітніх послуг в умовах соціалізації та інформатизації економіки (c. 115 - 122)

У статті розглянуто передумови формування ринку освітніх послуг як відповіді на загрози та виклики, що має наша країна в контексті інтеграції вітчизняної економіки до світової економічної системи. Визначено, що, незважаючи на різноманітні підходи до трактування терміна «освітні послуги», дослідники окреслюють ряд характеристик, що їм притаманні. Зазначено, що особливий вплив на становлення вітчизняного ринку освіти мають соціалізація та інформатизація економіки. Розглянуто соціалізацію економіки як чинник підвищення рівня якості життя та ефективності управління трудовими відносинами. Опрацьовано напрямки імплементації соціалізації економіки. Встановлено, що інформатизація економіки є процесом формування умов задоволення інформаційних потреб, центром якого є людина. Вивчено процес становлення економіки знань та виділено етапи становлення інформаційного суспільства. В контексті соціалізації та інформатизації економки запропоновано розглядати освітні послуги відповідно до концепції потрійної спіралі, що дозволяє збалансувати відносини між державою, бізнесом і закладами вищої освіти.

Стаття написана українською мовою


Хаустова В. Є., Решетняк О. І.
Особливості організації наукової діяльності в країнах ЄС та Україні (c. 122 - 137)

Метою роботи є розгляд організаційних моделей управління науковою сферою країн ЄС і визначення пріоритетних напрямків розвитку наукової діяльності України. Наведено характеристику організації наукової діяльності в ЄС та окремих його країнах. Охарактеризовано сутність європейського дослідницького простору. Надано порівняльну характеристику Рамкових програм ЄС. Розглянуто особливості організації наукової діяльності в Німеччині, Франції та Великій Британії. Наведено загальну структуру організації наукових досліджень у Німеччині. Визначено основні елементи системи управління та розвитку наукової діяльності в Німеччині, Франції та Великій Британії. Охарактеризовано основні стратегічні документи, які спрямовані на сприяння розвитку науки в окремих країнах ЄС. З метою порівняння організації управління науковим розвитком країн ЄС з Україною надано характеристику вітчизняної моделі організації наукової діяльності. Наведено схему управління науково-технічним розвитком в Україні. Зроблено порівняння систем розвитку науки в деяких країнах ЄС та Україні за окремими ознаками. Визначено, що науково-технічний розвиток України повинен забезпечувати максимальну відповідність технологічного прогресу назрілим суспільним потребам і стимулювати науковий пошук, спрямований на формування інноваційних знань з метою втілення їх у повсякденну практику. Обґрунтовано необхідність реформування системи організації наукової діяльності в Україні.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2019

Ханін І. Г., Білозубенко В. С.
Роль освіти в національній інноваційній системі (c. 95 - 101)

У сучасну епоху зростання, розвиток і конкурентоспроможність національних господарств, а в підсумку і добробут націй, вирішальною мірою залежать від масштабу, темпів і результативності впровадження інновацій. Тому визначального значення набула інтенсифікація інноваційних процесів, що вийшла на національний рівень і проявилася у створенні національних інноваційних систем (НІС). Однією з найважливіших складових НІС сьогодні розглядається освіта. Розуміння ролі освіти в НІС дає можливість розвитку та управління цим сектором у контексті підвищення ефективності всієї системи та інших елементів. Роль освіти визначається не тільки з точки зору підготовки фахівців, але й також з позицій структури НІС і особливих функції сектора освіти. У статті розглядаються декілька моделей, в яких підкреслюється важливість і описується роль освіти: «Потрійна спіраль», «Третя місія», «Розумна спеціалізація», «Трикутник знань». Охарактеризовано позиції освіти (університетів) у підсистемах НІС. Показано присутність освіти в різних функціональних блоках, а також основних процесах. Також роль освіти в НІС розкривається у виділенні функцій. Звертається увага на загальноекономічне значення функціонування сектора освіти, а також на декілька груп функцій в таких сферах: підготовка фахівців; генерування нових знань; організація інноваційного процесу; підтримка інноваційної діяльності; комерціалізація інновацій; забезпечення відносин із зовнішнім середовищем. У рамках НІС відбувається інтеграція науки, освіти та інновацій, що передбачає гармонійну взаємодію, розвиток і збалансованість. Для інтеграції науки, освіти та інновацій необхідна якісно нова інноваційна інфраструктура, нові форми організації наукової, освітньої та інноваційної діяльності. У цілому, освіта має значення в інтенсифікації інноваційних процесів, відіграє важливу роль у формуванні НІС, її структурному вдосконаленні та підвищенні ефективності.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2020

Решетняк О. І., Сахненко О. І.
Особливості управління науково-інноваційними системами в умовах економіки знань (c. 225 - 235)

Економічне зростання країн світу залежить від створення знань, здатності їх до примноження та використання в економічній діяльності. Метою статті є визначення особливостей управління науково-інноваційними системи в умовах економіки знань та напрямків його вдосконалення. Завданнями статті є: дослідження еволюції концептуальних моделей наукової політики та визначення місця економіки знань в управлінні науковою діяльністю; визначення особливостей управління науково-інноваційними системами в умовах трансформаційних перетворень під впливом виникнення та поширювання нових наукових знань; запровадження напрямків удосконалення процесів управління науково-інноваційними системами в умовах економіки знань. Методи дослідження: логічний аналіз, огляд літератури, порівняння. У статті були досліджені концептуальні моделі формування наукової політики. Визначено, що останнім часом набуває поширення модель наукової політики, яка базується на економіці, що заснована на знаннях. Доведено, що розвиток економіки знань характеризується ускладненням процесів управління науковою діяльністю, що визначає необхідність удосконалення існуючих технологій управління. Запропоновано модель національної науково-інноваційної системи з позицій системно-самоорганізаційного та інституційно-еволюційного підходів, що дозволяє визначити атрактори, які можливо використовувати на практиці в процесі управління науковою діяльністю країни в умовах економіки знань. Визначено, що в сучасних умовах перетворень доцільно впроваджувати квантове управління, яке розглядається як перспективний напрямок удосконалення розвитку науки в Україні.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2020

Ситницький М. В.
Міжнародний конкурентний потенціал дослідницьких університетів України (c. 170 - 181)

Статтю присвячено питанням діагностики стану та виявлення тенденцій розвитку міжнародного конкурентного потенціалу дослідницьких університетів України. Досліджено динаміку рейтингових позицій закладів вищої освіти України, що мають потенціал дослідницьких університетів у міжнародній рейтинговій системі QS World University Rankings 2012–2019 рр. Установлено, що безперечним лідером серед семи вітчизняних дослідницьких університетів, що присутні у глобальному рейтингу станом на 2019 р., є Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. Аналітичне оцінювання міжнародного конкурентного потенціалу дослідницьких університетів України виявило суттєві диспропорції у: загальному контингенті українських студентів; співвідношенні чисельності українських студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів (ОКР) «бакалавр» і «магістр»; загальному контингенті іноземних студентів; співвідношенні чисельності іноземних студентів ОКР «бакалавр» і «магістр»; загальній чисельності українських науково-педагогічних працівників; співвідношенні українських та іноземних науково-педагогічних працівників. Аналіз динаміки кількості закладів вищої освіти України III–IV рівнів акредитації дав змогу виявити тенденцію до їх скорочення, що, своєю чергою, приведе до більш якісної освіти в цих університетах. Наведено 14 українських закладів вищої освіти, що володіють суттєвим дослідницьким потенціалом і вже мали в період 2009–2014 рр. статус дослідницького університету. Ці установи мають стати об’єктами перспективного розвитку для нарощування їх міжнародного конкурентного потенціалу. Необхідно розробити чіткі критерії отримання та підтвердження статусу дослідницького університету в Україні. Важливо, щоб ці вимоги корелювали з вимогами, що висуваються до університетів світового класу, які є лідерами на міжнародному рівні. Після цього має розпочатися робота над формуванням і реалізацією стратегічної програми розвитку міжнародного конкурентного потенціалу дослідницьких університетів України.

Стаття написана українською мовою


Краус Н. М., Краус К. М., Манжура О. В.
Економічна професійна освіта покоління цифрових людей в умовах функціонування інноваційно-підприємницьких університетів (c. 182 - 191)

У статті зроблено спробу представити еволюцію видів поколінь людей ХХ і ХХІ століть крізь призму економічних, інституціональних і професійних змістових особливостей. Вказано професійні якості й особливості навчання кожного з поколінь. Узагальнено та зіставлено навички, характерні для класичних співробітників – покоління бейбі-бумерів; розкрито зміст нових прогресивних навичок, що притаманні цифровому поколінню. Вказано економічні та організаційні вигоди для компанії від роботи в ній цифрових спеціалістів, серед чого: можливість масштабування бізнесу; збільшення прибутків; вихід з рутини без потреби провіряти кожну дію співробітників. Визначено професійні гнучкі/м’які навички цифрової людини, що отримує знання в інноваційно-підприємницькому університеті, а саме: вміння ефективно комунікувати з тими, хто її оточує; емоційний інтелект; тайм-менеджмент; гнучкість і креативність; протистояння стресу. Аргументовано, що сьогодні є гостра потреба в досягненні всеосяжного прогресу щодо оснащення та забезпечення новітніми можливостями кожного працівника на його цифровому робочому місці. Наведено переваги цифрового робочого місця для покоління міленіалів, зумерів та альфа-людей крізь призму матричної структури вигоди Office 365 і проблем, що виникають у ході її застосування. Зроблено висновок, що саме інноваційно-підприємницькі університети продукують інновації, виховують активну та прогресивну молодь, підприємців. Отримана поколінням цифрових людей економічна професійна освіта в інноваційно-підприємницькому університеті впливатиме на: оплату праці розробників; наявність на ринку праці спеціалістів високого рівня; прозорість правил відбору ІТ-компаній як підрядників тощо.

Стаття написана українською мовою


Дибач І. Л.
Інформаційно-комунікаційні потоки закладів вищої освіти в контексті корпоратизації (c. 191 - 199)

Передумовою успіху закладу вищої освіти (ЗВО) в умовах формування ринку освітніх послуг стає ефективне управління інформацією. Метою публікації є вивчення теоретико-методичних аспектів формування інформаційно-комунікаційних потоків ЗВО в умовах упровадження в практику їх діяльності корпоративних методів і технології управління. Розглянуто інформаційне середовище як сукупність інформаційних і комунікаційних механізмів, технічних засобів, каналів та потоків розповсюдження інформації. Вивчено особливості інформаційного середовища ЗВО як інструмент управління корпоративною організацією за допомогою системи організаційних комунікацій. Запропоновано під інформаційно-комунікаційною структурою закладу вищої освіти розуміти організовану та керовану взаємодію людей, технічних засобів, програмного забезпечення, даних і системних ресурсів, що збирають, перетворюють і поширюють інформацію в закладі освіти. Доведено, що інформаційно-комунікаційна структура функціонує завдяки інформаційно-комунікаційним механізмам, які виконують чотири основні функції: контроль, мотивація, емоційне вираження та інформування. Вивчено характер інформаційного потоку в структурі ЗВО, який набуває формальних і неформальних форм. Розглянуто основні функції менеджменту в контексті комунікаційних зв’язків та опрацьовано напрями комунікаційних зв’язків залежно від належності організаційної структури до бюрократичного або органічного типів. Запропоновано загальну модель інформаційно-комунікаційної взаємодії ЗВО, яка включає елементи такої взаємодії та кілька взаємозалежних етапів інформаційного обміну між відправником і одержувачем. Опрацьовано основні складові річного звіту закладу вищої освіти, що є визначальним джерелом інформації для стейкхолдерів про результативність діяльності закладу.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2020

Булкіна І. А.
Міжнародні рейтинги як основні характеристики міжнародного освітнього ринку послуг (c. 266 - 273)

Рейтинги стали невід’ємним атрибутом глобального ринку освітніх послуг. Попри те, що жоден із них повністю не відображає реальної картини, саме рейтинги сьогодні формують соціальну реальність. Основним фактором успіху університету є його репутація на національному та міжнародному освітніх ринках. У цьому процесі рейтинги відіграють ключову роль: потрапляючи у світовій або національний рейтинг на провідні місця, заклад вищої освіти (ЗВО) значно підвищує свою привабливість не тільки для абітурієнтів, але також для роботодавців, інвесторів і держави, яка може забезпечити його додатковими субсидіями. Виділено основні групи рейтингів, що в сучасних умовах формують враження про заклад вищої освіти та визначають його місце серед аналогічних закладів у світі. Зазначено особливості кожного з виділених рейтингів, проаналізовано топ кожного. Головна відмінність міжнародних рейтингів полягає, перш за все, у превалюванні оцінки науково-дослідної діяльності над оцінками освітньої і соціальної місій університетів. Це пояснює позиції в них українських ЗВО, адже вітчизняні заклади освіти все ж таки орієнтовані на навчальний процес. Через таке організації, що їх формують, позиціонують українські ЗВО як такі, що знаходяться поза ринком освітніх послуг. Проаналізовано участь українських ЗВО у кожному з виділених міжнародних рейтингів. Визначено, що до міжнародних академічних рейтингів входять лише класичні та технічні українські університети. Аналогічна ситуація характерна і для наукової складової освітньої діяльності. Водночас, за результатами проведеного аналізу інтернет-рейтингів, які на сьогодні набирають все більшої популярності серед абітурієнтів, українські ЗВО не надають належної уваги ролі та можливостям інтернет-середовища, що ставить їх на декілька щаблів нижче порівняно з їх світовими конкурентами.

Стаття написана українською мовою


Дибач І. Л.
Корпоративно-підприємницький університет у контексті розвитку ринку вищої освіти. (c. 273 - 279)

У статті розглянуто необхідність трансформацій українських закладів вищої освіти в контексті розбудови економіки знань і формування ринку освітніх послуг. Зазначено, що з огляду на проблеми, що існують у вищій школі, такі як нестача фінансування, зменшення попиту на вітчизняні освітні послуги тощо, менеджменту вищих навчальних закладів доцільно перебудовувати структуру управління таким чином, щоб бути спроможними адекватно реагувати на зміну ринкової кон’юнктури та фінансово незалежними. Визначено, що за цих умов закладу вищої освіти доцільно розглядати свою роботу як підприємницьку діяльність, яка має реалізовуватися на засадах корпоративного управління. Визначено мету публікації – опрацювання науково-методичного підходу до визначення сутності терміна «корпоративно-підприємницький університет» у контексті удосконалення управління закладом вищої освіти в умовах загострення конкуренції на ринку освітніх послуг. Запропоновано розглядати дві іпостасі терміна: підприємницьку та корпоративну. В роботі виконано аналіз підходів до з’ясування сутності терміна «підприємницький університет» і виявлено неодностайність науковців у його тлумаченні. З’ясовано, що переважна більшість авторів ототожнює підприємницьку діяльність університетів із інноваційною. Виявлено, що в науковій площині широко використовується термін «академічне підприємництво», у визначенні якого виявлено подібність до терміна «підприємницький університет». Запропоновано розглядати академічне підприємництво як комплекс дій, який орієнтований на отримання прибутку, а підприємницький університет визначати як освітню організацію, що функціонує на засадах академічного підприємництва, ефективність якої забезпечується взаємодією таких елементів, як освіта, наука, бізнес та інновації. Визначено, що корпоративно-підприємницький університет – це заклад вищої освіти, який виконує комплексну діяльність з формування та розвитку освітнього та підприємницького потенціалу суспільства на засадах корпоративного менеджменту з метою отримання прибутку та соціального ефекту із забезпеченням академічної свободи викладачів і студентів.

Стаття написана українською мовою


Скрипник А. В., Костенко І. С.
Економетричний аналіз попиту та пропозиції освітніх послуг за спеціальністю 051 «Економіка» (c. 279 - 288)

У роботі за допомогою економетричних методів побудовано моделі попиту та пропозиції на освітні послуги за спеціальністю 051 «Економіка» та освітньою програмою «Економічна кібернетика». Вибірки в моделях включають практично весь перелік закладів вищої освіти, в яких представлені спеціальність 051 «Економіка» та освітня програма «Економічна кібернетика», за даними 2019 року. Як кількісний показник пропозиції використано вартість освітніх послуг за перший навчальний рік за умов договору, попиту – кількість поданих заяв. В якості пояснюючих змінних як ряд об’єктивних характеристик закладу вищої освіти (ЗВО) використано: кількість бюджетних і ліцензійних місць, статус, форму власності тощо. Як суб’єктивну характеристику використано поняття «елітність», яке визначалося бінарною зміною. За допомогою кількісних експериментів (на підставі оцінок параметрів адекватності моделей) встановлено, що до елітних потрібно віднести Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,Національний університет «Києво-Могилянська академія». Було перевірено гіпотезу використання державними ЗВО демпінгової цінової стратегії, яка знайшла підтвердження при моделюванні пропозиції. Було виявлено відмінності щодо об’єктивних і суб’єктивних характеристик ЗВО з боку адміністрації ЗВО (пропозиція) та вступників (попит).

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2020

Воскресенська Т. І.
Формування мотиваційної активності студентів обліково-економічних спеціальностей у результатах навчальної діяльності (c. 289 - 294)

У статті розкрито базові аспекти мотивації студентів обліково-економічних спеціальностей у результатах навчання. Обґрунтовано взаємозалежність результатів навчання студентів із рівнем задоволеності їхніх потреб (від первинних до вторинних) у відповідності до теорії А. Маслоу. Спектрально визначено фактори, які впливають на результати навчання студентів обліково-економічних спеціальностей. Аргументовано, що характер навчальної діяльності студента, включаючи форму її проведення, суттєво впливає на його зацікавленість у результатах навчання. На прикладі Польщі фрагментарно визначено можливі види та форми стимулювання, першочергово матеріального, українських студентів у досягненні високих результатах навчання за кордоном. Зазначено, що європейські виші мають перевагу перед вітчизняними в підвищенні результативності навчання студентів завдяки гарантуванню студентам високого рівня освіти та соціальних гарантій, стипендій та успішного працевлаштування за спеціальністю після закінчення навчального закладу. Акцентовано увагу на тому, що одним із вагомих чинників підвищення студентами власних результатів навчання в Польщі є належне фінансове забезпечення, оскільки там студенти можуть отримати різні види стипендій, які зіставні із отриманими результатами навчання. Надано відповідні рекомендації, які сприятимуть підвищенню мотиваційної активності студентів у результатах їхнього навчання, що полягають у виробленні та підтриманні наскрізної освітньої політики як на загальнодержавному рівні, так і на рівні відповідного вишу. Перелічені рекомендації стимулювання студентів у результатах навчання переважно стосуються фінансового забезпечення та подальшого працевлаштування за обраною професією.

Стаття написана українською мовою


Костенко І. С.
Роль індикативної собівартості у формуванні ринку освітніх послуг в Україні (c. 295 - 305)

У роботі розглянуто сучасний стан ринку освітніх послуг України, акцентовано увагу на конкурентних взаємовідносинах державної та приватної вищої освіти. Зазначено про домінуючі тенденції трансформації у сфері вищої освіти. Здійснено ґрунтовний аналіз механізму формування мінімального розміру плати за навчання для здобуття вищої освіти за умов впровадження індикативної собівартості. На підставі статистичних даних спостережень за розподілом рівня середньомісячної заробітної плати в областях України та м. Києві проведено порівняння мінімального розміру плати (мінімальна індикативна вартість) навчання за спеціальністю 051 «Економіка» (ОС «Бакалавр», денна форма навчання) з усередненою вартістю навчання за цією ж спеціальністю за 2019 р. Показано, що тільки в трьох областях мінімальна вартість є меншою за вартість навчання за умов договору (контракт) за спеціальністю 051 «Економіка», причому для двох з них ці показники практично рівні. На підставі графічного уявлення кривих попиту та пропозиції на приватну та державну освіту наведено можливі наслідки від упровадження індикативної собівартості освітніх послуг (навчання). Показано, що для трьох областей впровадження індикативної собівартості у 2020 р. може мати помірний вплив на перерозподіл студентів, що навчаються за умовами договору (контракту) на користь приватної освіти. Однак для всіх інших областей, і особливо для м. Києва, відбудуться суттєві зміни на користь приватної освіти за умови існування ліцензійних місць у вже існуючих і створених у 2020 р. приватних ЗВО.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2020

Кизим М. О., Хаустова В. Є., Решетняк О. І.
Проблеми вибору пріоритетних напрямів розвитку науки та техніки в Україні (c. 50 - 58)

Мета статті полягає в дослідженні нормативно-правових і методичних проблем обґрунтування та вибору пріоритетних напрямів розвитку науки та техніки в Україні. Методи дослідження: аналіз законодавства та наукової літератури, узагальнення, систематизація. Обґрунтовано, що встановлення пріоритетних напрямів розвитку науки та техніки є важливим аспектом науково-інноваційної політики провідних країн світу. На підставі проведеного аналізу визначено, що основними проблеми законодавчого та методичного забезпечення вибору пріоритетних напрямів розвитку науки та техніки в Україні є: неузгодженість нормативно-правового забезпечення процесів розробки та виконання пріоритетів; невідповідність пріоритетних напрямів наукової та інноваційної діяльності; відсутність прогнозних документів, на підставі яких необхідно здійснювати обґрунтування пріоритетів розвитку; неконкретність визначення пріоритетів у сфері фундаментальних наукових досліджень. Для адаптації процедур вибору пріоритетних напрямів науки та техніки у сферах фундаментальних і прикладних досліджень запропоновано диференціювати відповідні методичні підходи до їх селекції залежно від специфіки та спрямованості. Вибір пріоритетних напрямків прикладних досліджень необхідно узгоджувати з пріоритетами інноваційного розвитку країни, потенціалом науково-технічних досліджень і розробок, попитом на інновації та відповідні наукові розробки з боку підприємницьких структур, вимогами до забезпечення екологічних умов для виробництва та ін. Методика селекції пріоритетів фундаментальних досліджень повинна базуватися на таких детермінантах: структура та ретроспективна динаміка вітчизняного наукового потенціалу у фундаментальній сфері; можливість прогнозувати ефекти від використання отриманих знань; інтереси та цілі стейкхолдерів; тенденції розвитку світової науки; системність і міждисциплінарність досліджень; громадська думка; можливість еволюціонувати з плином часу. Зроблено висновки, що законодавче та методичне забезпечення процесів обґрунтування та вибору пріоритетів розвитку науки та техніки потребує вдосконалення в інтересах стимулювання економічного зростання України.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2020

Кизим М. О., Хаустова В. Є., Решетняк О. І.
Ієрархія керівних документів державної політики з питань забезпечення наукової та науково-технічної діяльності в Україні (c. 37 - 45)

Мета статті полягає у вивченні підходів до ієрархії керівних документів державної політики в Україні, а також дослідження забезпечення стратегічними документами управління науковим і науково-технічним (ННТ) розвитком у країні. Методи дослідження: логічний аналіз, систематизація, узагальнення. Визначено, що на офіційному рівні в даний час не існує встановленої ієрархії керівних документів державної політики; жодний нормативно-правовий акт в Україні, який стосується стратегічного планування на державному рівні, не розглядає можливість розробки таких стратегічних документів, як доктрини та концепції. Аналіз ієрархії діючих керівних документів державної політки з питань забезпечення наукового та науково-технічного розвитку деяких країн світу показав існування одного з двох концептуально-доктринальних нормативних актів (доктрина чи концепція), які на абстрактному та концептуальному рівні визначають загальні підходи до стратегічного регулювання ННТ діяльності. Проведений аналіз дозволив точніше визначити сутність, зміст і загальну структуру документів довгострокового державного планування, а саме: «концепції» та «стратегії». Розгляд основних стратегічних документів, що регламентують наукову та науково-технічну діяльність в Україні, показав, що концепцію ННТ розвитку було прийнято більше, ніж 20 років тому (в 1999 р.), а основні програмні документи, які були спрямовані на прогнозування наукового та науково-технічного розвитку, втратили чинність до 2012 р. Стратегія розвитку ННТ діяльності відсутня. Система документів стратегічного планування та регулювання ННТ діяльності потребує суттєвого доопрацювання, оновлення концепції та розробки стратегії розвитку ННТ діяльності. Обґрунтовано необхідність розробки стратегічних документів щодо регулювання ННТ діяльності для більш результативної роботи інноваційної системи країни, що викликано загальним станом вітчизняної економіки та необхідністю пошуку найбільш ефективних методів використання підсистеми генерації знань.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2020

Носач І. В., Водолазська Н. В.
Аспекти та методи викладання міжнародних економічних відносин у закладах вищої освіти України (c. 105 - 110)

Мета статті полягає в дослідженні аспектів та методів викладання міжнародних економічних відносин у закладах вищої освіти України. Аналізуючи останні дослідження та публікації науковців, було розглянуто загальнотеоретичні основи професійної підготовки майбутніх економістів міжнародних відносин. У статті висвітлено та теоретично обґрунтовано проблему підготовки майбутніх спеціалістів міжнародних економічних відносин у закладах вищої освіти України; визначено основні аспекти та методи щодо її усунення. Наведено методи викладання економічних дисциплін у вишах, які спрямовані на покращення навчального процесу, а також проведено аналіз застосування інформаційних технологій у процесі засвоєння матеріалу. Таким чином, професійна діяльність студента перш за все пов’язується з аналізом конкретного фактичного матеріалу, цифр, аналізу тощо. Проте це так виглядає лише на перший погляд, а якщо заглиблюватися в суть, то стає зрозумілим, що професіонал – економіст міжнародних відносин має бачити за аналізованою інформацією людей, дії та конкретні події. Загалом, можна сказати, що мета економічної освіти полягає у формуванні сучасного економічного мислення в контексті поєднання впорядкування економічної дійсності та усвідомлення свого місця в ній. У зв’язку з цим особлива увага держави має приділятися вищій освіті, зокрема вивченню міжнародних економічних відносин, підготовці конкурентоспроможних спеціалістів даного фаху. Задля цього повинні реалізовуватися нові підходи до впровадження технологій дистанційного навчання в умовах кредитно-трансферної системи організації освітнього процесу.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2020

Раєвнєва О. В., Аксьонова І. В.
Система вищої освіти України в європейському освітньому просторі: місце та перспективи розвитку (c. 97 - 109)

Стаття присвячена визначенню міжнародної позиції системи вищої освіти (СВО) України в європейському освітньому середовищі. Доведено, що сучасний етап розвитку світової системи вищої освіти характеризується суттєвими трансформаціями, які змінюють парадигму функціонування традиційного університету на парадигму формування інноваційно-активного закладу вищої освіти (ЗВО) підприємницького типу. Метою статті є розробка методичного підходу до визначення привабливості національної системи вищої освіти в європейському освітньому просторі з урахуванням сучасних трендів трансформації університетів у підприємницькі суб’єкти господарювання. Запропоновано підхід, який на підставі проведення пошукових експериментів дозволяє здійснити кластеризацію України та 27 країн Європи і визначити не тільки загальний рівень привабливості за період 2013–2017 рр., але й (за рахунок проведення просторової кластеризації за 2013, 2015 і 2017 рр.) окремо виділити латентні тенденції (позитивні чи негативні) у рівнях привабливості аналізованих країн. Сформовано інформаційний простір групування країн, що за рахунок поєднання індикаторів (ментальна готовність суспільства до отримання вищої освіти; фінансова готовність/можливість уряду до підтримки розвитку системи вищої освіти; готовність університетів як структурних елементів системи вищої освіти до надання якісних освітньо-наукових послуг) дозволяє отримати системне уявлення про феномен привабливості системи вищої освіти. Проведені розрахунки показали, що національна СВО втрачає свої високі міжнародні позиції та потребує глибоких системних модернізацій у напрямку створення стимулюючого підґрунтя розвитку автономних, інноваційно-активних ЗВО підприємницького типу.

Стаття написана українською мовою


Раєвнєва О. В., Малишко Є. О., Бровко О. І., Чернишов В. В.
Фактори конкурентоспроможності закладів вищої освіти України (c. 109 - 116)

Стаття присвячена дослідженню факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, які забезпечують конкурентоспроможність закладу вищої освіти (ЗВО). Доведено, що конкурентоспроможність ЗВО доцільно розглядати як інноваційно-активну діяльність, що виступає критичною умовою довгострокового та сталого економічного розвитку освіти в сучасній глобальній економіці знань. Метою статті є виявлення факторів конкурентоспроможності ЗВО України як основи формування та подальшого розвитку інноваційно-активного університету в сучасних умовах трансформації національної системи вищої освіти. Проведений системний і морфологічний аналіз дозволив провести групування факторів за ступенем впливу на конкурентоспроможність ЗВО (клієнтоорієнтованість; джерело фінансових ресурсів; інноваційно-інвестиційний потенціал; стратегічне управління; нормування праці; інтернаціоналізація; моніторинг; інформатизація; якість підготовки здобувачів) та побудувати граф зв’язку між даними факторами. Запропоновано ієрархію вибору факторів конкурентоспроможності університету, яка дозволяє поєднати цілі та завдання, спрямовані на прогнозування, вдосконалення, розв’язання, моделювання, аналіз освітніх процесів. Це, своєю чергою, виступатиме інструментом комплексного оцінювання рівня конкурентоспроможності ЗВО. Проведений аналіз та застосування проблемно-орієнтованого підходу дозволив визначити п’ять рівнів, на яких встановлено взаємообумовлений ієрархічний вплив між факторами, що виступає основою формування концептуальних заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності ЗВО.

Стаття написана українською мовою


Раєвнєва О. В., Єрмаченко В. Є., Берест М. М.
Концептуальні засади побудови та функціонування інноваційно-активного університету (c. 117 - 127)

Метою статті є розробка концептуальних засад побудови та функціонування інноваційно-активного університету (ІАУ) як сучасної стратегічної моделі закладу вищої освіти в умовах трансформації та диджиталізації суспільства. Виділено та систематизовано низку проблем і протиріч, що зумовлюють необхідність трансформації традиційного університету в інноваційно-активну, підприємницьку структуру, діяльність якої міститься у взаємодії університету з економікою, органами державного управління та соціумом. Установлено, що формування нової парадигми розвитку системи вищої освіти викликає потребу виникнення інноваційно-активних університетів у вигляді підприємницьких організацій, що мають ресурсну готовність сприяти прискореному розвитку економіки та соціуму за рахунок інтенсивного трансферту нових, згенерованих в університеті знань і технологій на основі партнерської взаємодії з ключовими стейкхолдерами. На підставі дослідження концептуального базису виникнення та розвитку ІАУ розроблено низку гіпотез побудови інноваційно-активного університету, сформовано систему концептуальних положень і принципів його функціонування. Визначено мету та завдання інноваційно-активного університету, виділено та охарактеризовано системоутворюючі напрямки його інноваційної діяльності. На основі проведених досліджень у роботі сформовано рамкові основи побудови та розвитку ІАУ, що містять перелік компонентів внутрішнього середовища та фактори, що забезпечують їх підтримку на засадах розвитку підприємництва та інноваційності. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розробка механізму функціонування інноваційно-активного університету, який забезпечить ефективну трансформацію закладу вищої освіти на засадах інноваційності та розвитку підприємництва та буде сприяти підтримці високого рівня його конкурентоспроможності в освітньому просторі.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2021

Рядинська І. А.
Інноваційні методи викладання при вивченні економічних дисциплін у закладах вищої освіти України (c. 134 - 138)

Основною метою даної статті є розглядання суті та значення інноваційних методів викладання економічних дисциплін у закладах вищої освіти, використання їх у професійній діяльності зі студентами під час проведення навчальної роботи. У статті розглянуто інноваційні методи навчання під час викладання економічних дисциплін, які використовуються в системі сучасного освітнього процесу в закладах вищої освіти України. Визначено особливості форм і методів інноваційного навчання, розкрито специфіку їх використання під час проведення занять зі студентами з економічних дисциплін. Перелічено застосування таких методів, форм і прийомів навчальної роботи, як: аудіовізуальний метод навчання; аналіз помилок, колізій, казусів; дискусія із запрошенням фахівців; брейнстормінг («мозковий штурм»); «дерево рішень»; ділова (рольова) гра (студенти перебувають у ролі викладача з економіки, бухгалтера, аудитора, брокера, менеджера тощо); «займи позицію»; діалог Сократа (Сократів діалог); метод інтерв’ю; публічний виступ; коментування, оцінка (або самооцінка) дій учасників; навчальний «полігон»; метод аналізу та діагностики ситуації; метод кооперативного навчання; проблемні методи; частково пошукові методи; дослідницькі методи; метод проєктів; моделювання; тренінги; програмно-рольовий метод генерування ідей; робота в малих групах; гра «компетентність»; імітаційні ігри; PRES-формула тощо. Розкрито сутність кейс-методу, його принципи, структуру, особливості, вплив на формування якісних характеристик майбутнього фахівця з економіки. Наголошено на використанні нових технологій у навчанні, таких як мультимедіа, комп’ютери тощо та поєднанні інноваційних методик із класичними, традиційними.

Стаття написана українською мовою


Ковальчук В. А., Ковальчук Т. М.
Передумови освітньої підготовки фахівців з економіки та підприємництва на базі знань математичної статистики (c. 139 - 145)

Згідно з метою статті, що полягає в обґрунтуванні відповідності набутих компетентностей здобувачів вищої освіти у сфері економіки та підприємництва змісту та обсягу програмних знань з математичної статистики, проаналізовано ряд публікацій за даною проблематикою. Висвітлено існуючі компетентнісні підходи та особливості навчання математики, а також сутність пропедевтичних знань і вимог до їх змістовного наповнення. Зазначено звужене застосування пропедевтичних знань і відсутність системного підходу з урахуванням міждисциплінарних зв’язків. На основі освітньо-професійної програми «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» проаналізовано зміст робочої програми навчальної дисципліни «Управління якістю, стандартизація та сертифікація». Встановлено сутнісні завдання дисципліни з використанням статистичних методів з контролю та управління якістю продукції та послуг, що вимагають глибоких знань з математичної статистики. Запропоновано механізм встановлення відповідності базових знань з математичної статистики прикладним задачам з управління якістю. Розроблено алгоритми систематизації, оцінки й аналізу вибіркових даних і встановлення виду та параметрів їх статистичного розподілу, що відповідає головним завданням математичної статистики. Наведений алгоритм дослідження супроводжується наочними схемами, в яких покроково відображено хід розв’язку статистичних задач з відповідними формулами, таблицями та рекомендаціями, що сприяє кращому й усвідомленому засвоєнню матеріалу. На прикладі вивчення конкретної фахової дисципліни обґрунтовано системний методичний підхід до формування пропедевтичних знань міждисциплінарного характеру з постановкою задач у певних видах економічної діяльності. Запропоновано поширити використання розроблених підходів й на інші галузі знань у сфері освіти.

Стаття написана українською мовою


Дідух О. В., Чубка О. М., Чушак-Голобородько А. М.
Розвиток креативно-активних студентів на шляху до формування персоналу всіх сфер економіки (c. 145 - 150)

Метою статті є дослідження, вивчення й обґрунтування переваг і проблем стосовно креативності студентів у процесі отримання ними фахової освіти. Відповідно до мети дослідження поставлено такі завдання: визначити поняття «креативність», передумови виникнення креативних здібностей; охарактеризувати умови для стимулювання креативних здібностей студентів; визначити перепони та причини відсутності творчої складової у процесі надання вищої освіти; побудувати алгоритм розвитку креативних здібностей у студентів; окреслити умови створення сприятливого середовища, в якому проявлятимуться креативні задатки студента. Об’єктом дослідження є процеси реформування вищої освіти в напрямку відповідності сучасним європейським тенденціям розвитку освіти; формування середовища, сприятливого для розвитку креативності студента у процесі отримання ним вищої освіти через алгоритм цілеспрямованої педагогічної діяльності. Предметом дослідження виступають теоретичні та прикладні положення щодо формування середовища, сприятливого для розвитку креативності студента у процесі отримання ним вищої освіти. Наукова новизна дослідження полягає у формуванні єдиного сукупного поняття креативності студентів та у формуванні шляхів подолання проблем у процесі розвитку креативності студентів при отриманні фахової освіти. Практичне втілення результатів дослідження дозволить реформувати вищу освіту в бік формування креативно-активного середовища для викладачів і студентів; дасть змогу наблизити систему вітчизняної освіти до формування таких спеціалістів на ринку праці, які користуватимуться високим попитом серед вітчизняних і закордонних працедавців.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2021

Щетініна Л. В., Рудакова С. Г., Данилевич Н. С., Монастирська Х. Р.
Цифровізація навчального процесу: погляд студентів (c. 94 - 98)

Мета статті – дослідити погляд студентів на процес цифровізації освітнього процесу, осмислити наслідки цифровізації, визначити її можливості в сучасних умовах, а також довести необхідність її використання для розвитку особистості та набуття професійних компетентностей. У вітчизняних вишах усіх форм навчання цифровізація носить скоріше примусовий, аніж зважений і добровільний характер. Якщо порівняти з європейськими колегами, то в Україні диджиталізація є вимушеним, тимчасовим кроком в умовах протидії поширенню пандемії коронавірусу COVID-19. Але, з огляду на непередбаченість пандемії, може виникнути потреба в цифровізації освітнього процесу протягом тривалого періоду. Тому, на нашу думку, необхідно виявити напрями покращення онлайн-навчання в закладах вищої освіти. Студенти зіткнулися з особливостями організації навчального процесу в онлайн-режимі, зокрема з: необхідністю самостійно розподіляти час; цифровим форматом спілкування з одногрупниками; індивідуальним виконанням не тільки самостійних робіт, а й завдань на семінарських заняттях; відсутністю достатніх цифрових компетенцій у викладачів тощо. Водночас онлайн-режим навчання генерує у студентів розвиток високої самодисципліни для раціонального розподілу навчального часу на вивчення лекційного матеріалу та підготовку індивідуальних й інших видів робіт; самоконтролю за своєчасним виконанням базових гімнастичних вправ у міжпарних періодах; а також саморозвиток і самоосвіту, тобто появу можливості онлайн-відвідування додаткових вебінарів /тренінгів/лекцій тощо. Тобто на другому етапі цифровізації навчального процесу, після адаптації до його особливостей, легше відчути потенціал позитивних можливостей для учасників. Проте не можна завершувати пошук напрямів оптимізації онлайн-навчання, які, наприклад, пов’язані з психоемоційними, фізіологічними негативними змінами в здоров’ї, забезпеченням високої якості освітнього процесу, рівномірністю навчального навантаження протягом робочих періодів тощо.

Стаття написана українською мовою


Кірюхіна М. В., Водолазська Н. В.
Гендерна рівність серед курсантів і студентів авіаційних і технічних вищих навчальних закладів (c. 99 - 103)

У статті досліджується та аналізується проблема гендерної рівності серед курсантів і студентів вищих навчальних закладів, зокрема авіаційних і технічних. Визначаються методи та основні аспекти щодо усунення поставленої проблеми. Окрім цього, наведено різноманітні методи щодо запровадження гендерної рівності в навчальний процес і представлено відповідну роботу викладача під час занять. На сьогоднішній день гендерна рівність серед курсантів і студентів авіаційних і технічних вишів є актуальною проблемою в Україні, адже гуманізація та демократизація сучасного суспільства передбачає орієнтацію нашої держави на встановлення єдиних загальнолюдських принципів і стандартів. Перш за все, гендерна теорія має бути інтегрована до системи наукових знань і навчальних дисциплін. Педагоги повинні впроваджувати в навчання планову виховну діяльність, яка спрямована на виявлення та нейтралізацію гендерних стереотипів, що утворюють базис недотримання гендерного паритету та дискримінації. Таким чином, викладачі повинні забезпечувати гендерну рівність серед студентів вищих навчальних закладів, у тому числі курсантів і студентів авіаційних і технічних вишів. Також варто зауважити, що дотримання прав людини формується як певний ідеал, основним засобом для якого виступає досягнення загальних принципів права, а його основоположним принципом є багатоаспектний принцип гендерної рівності. Однак, враховуючи вищевикладене, рівність статей не означає лише їх біологічну ідентичність чи ігнорування фізичних можливостей та психічних і психологічних характеристик. Навпаки, відмінності не мають відбиватися негативно на умовах життя чоловіків і жінок, спричиняючи тим самим дискримінацію.

Стаття написана українською мовою


Шепель Т. В.
Освітня міграція студентської молоді: виклики та наслідки для України (c. 104 - 110)

У статті розглянуто географічний вимір навчальної міграції студентської молоді України. Визначено основні проблеми масового виїзду українських громадян за кордон, оскільки саме вони викликають найбільше занепокоєння. Проведено аналіз проявів освітньої міграції. З’ясовано, що, окрім падіння якості освіти та складного соціально-економічного становища в державі, посилення зовнішньої освітньої міграції спричинено системною політикою країн Європи, Росії та США щодо залучення українців на навчання за різними програмами (стипендіальні, бакалаврські, магістерські, докторські, постдокторські). Вивчено правове регулювання академічної мобільності в Україні як інституціональної форми освітньої міграції; визначено динаміку міграційного руху української молоді щодо наявного населення країни. Проаналізовано основні тенденції освітньої міграції з України та виявлено перелік країн світу, які є найпопулярнішими серед українських студентів. Розглянуто сучасні тенденції та динаміку змін у міграційних пріоритетах молодого населення України. Підкреслено популярність західного вектора міграційного руху серед українських інтелектуальних мігрантів. Проведено статистичний аналіз закономірностей процесів міграції в Україні та світі. Виявлені основні тенденції, чинники та відповідні інститути, які визначають напрями та інтенсивність освітньої міграції. Запропоновано рекомендації щодо державної політики України в цьому напрямі. Узагальнено причини та позитивні/негативні наслідки освітньої міграції для українського суспільства в майбутньому. Визначені основні складові інституційного середовища як технологічної основи управління процесами освітньої міграції в європейських країнах. Сформульовано напрями державного регулювання освітньою міграцією в Україні в інтересах збереження та розвитку інтелектуального капіталу та забезпечення конкурентних позицій на міжнародному ринку освітніх послуг.

Стаття написана українською мовою


Скрипник А. В., Негрей М. В., Петренко А. О.
Аналіз попиту на освітні послуги ЗВО в розрізі окремих спеціальностей (c. 111 - 118)

Українська вища освіта знаходиться в стані реформування, яке полягає в підвищенні її якості та супроводжується зменшенням її масовості. Під час вступної кампанії 2020 р. було вперше використано поняття «індикативна собівартість освітніх послуг», мета якого полягає у зменшенні попиту на навчання за кошти фізичних осіб (контракт) у державних ЗВО. У роботі розглянуто дослідження ефективності державного регулювання вступу на бюджет за окремими спеціальностями. Для цього було використано дані щодо результатів вступної кампанії 2020 р. з єдиної державної електронної бази з питань освіти. Освітній простір було поділено на декілька підпросторів, для кожного з яких було отримано співвідношення між кількістю поданих заяв і ліцензійним обсягом. Виявлено, що найбільшим попитом уже тривалий час користуються спеціальності, пов’язані з юриспруденцією, а найменшим – спеціальності інженерного спрямування, де конкурс становить дві заяви на три бюджетних місця (1,50). У роботі використано економетричні методи аналізу цифрової інформації, зроблено оцінки еластичності вступного балу за загальним конкурсом та її маргінальної величини. Надано рекомендації щодо відмови від експертних оцінок у регулюванні вступу та перерозподілу фінансових ресурсів на користь спеціальностей підвищеного попиту.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2021

Козирєва О. В., Шуть О. Ю., Світлична К. С.
Дослідження актуальних питань компетентнісного підходу у фармацевтичній освіті (c. 59 - 65)

Метою статті є дослідження появи компетентнісного підходу у вищій фармацевтичній освіті у зв’язку з необхідністю наближення програмних вимог до майбутнього фахівця, запитів суспільства та потреб особистої практичної професійної діяльності. Узагальнено проблеми, притаманні розвитку професійної підготовки фахівців фармацевтичної галузі в Україні. Зокрема, зростання потреби в розбудові системи фармацевтичної освіти та недостатня увага до цієї сфери на державному та місцевих рівнях; недосконалість нормативно-правової бази щодо професійної підготовки фахівців фармацевтичної галузі; відсутність урахування зарубіжного досвіду професійної підготовки фахівців фармацевтичної галузі. Досліджено етимологію та тлумачення поняття «компетентність». Визначено відсутність одностайного підходу до розуміння поняття «компетентнісний підхід в освіті», досліджено різні авторські підходи до його змісту. Визначено причини актуальності розбудови вищої освіти на засадах компетенцієорієнтованості. Досліджено проблемні питання компетентнісного підходу в процесі розробки стандартів вищої освіти, оскільки фармацевтична освіта не може бути відокремлена від стратегічних завдань реформування змісту освітянського процесу в Україні. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямку є обґрунтування методичних засад та організаційних механізмів щодо формування компетентнісних стандартів як провідного вектора в модернізації вищої фармацевтичної освіти.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2021

Тимошенко І. В., Мороз С. Е., Калашник О. В.
Комерціалізація вищої освіти: баланс між перевагами та ризиками (c. 72 - 77)

Метою статті є дослідження особливостей комерціалізації як сучасної світової тенденції розвитку вищої освіти й аналіз основних стратегій реформування університетів. Актуальність роботи обумовлена реформуванням сфери вищої освіти в Україні та необхідністю грамотного запозичення передового досвіду освітніх систем провідних зарубіжних країн. У даному разі важливою є відповідь на питання: завдяки якій освітній моделі західні університети отримали значні здобутки за всіма напрямами діяльності? Неоднозначна оцінка процесів комерціалізації як серед західної, так і серед української академічної спільноти обумовлює доцільність даного дослідження. У результаті проведеного дослідження визначено, що комерціалізація означає перехід системи вищої освіти на ринкові відносини на основі впровадження нових методів управління, які змінюють її становище в суспільстві, сприяють капіталізації знань і результатів наукових досліджень. Установлено особливості формування та прояву процесу комерціалізації, серед яких найбільш значущими є зміна ролі держави у сфері фінансування освіти, трансформаційні процеси у формах і видах надання освітніх послуг, диверсифікація джерел фінансування. Ідентифіковано й охарактеризовано сутність понять «комерціалізація», «комодифікація» і «менеджерізм», обґрунтовано їх взаємозв’язок у підходах трансформації навчальних закладів в установи з надання освітніх послуг, а студентів – у споживачів. Розглянуто виявлення комерціалізація вищої освіти в контексті «академічного капіталізму». Проаналізовано зміст і форми «академічного підприємництва» та завдання і функції «підприємницького університету». Зроблено висновок про те, що підприємницький університет є найбільш фінансово успішною моделлю навчального закладу, яка поєднує сучасні вимоги та традиційні цінності вищої освіти на основі інноваційної діяльності. Проведений аналіз наукових статей і досліджень дозволив виявити відмінності процесу комерціалізації в американській і європейській освітніх системах. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні кращих світових практик комерціалізації закладів вищої освіти та визначенні підходів до їх адаптації та напрямів ефективної імплементації в Україні.

Стаття написана українською мовою


Панасенко І. В.
Дистанційне навчання в Україні: аналіз загроз і викликів (c. 78 - 83)

Метою статті є дослідження та аналіз факторів, що впливають на функціонування сфери освіти, а також оцінка загроз, викликів і можливостей запровадження дистанційного навчання внаслідок пандемії COVID-19. У статті проаналізовано основні проблеми системи освіти України під час переходу до дистанційного навчання за умов пандемії: відсутність достатньої кількості викладачів/учителів, які б мали досвід дистанційного навчання; проблеми з цифровізацією навчальних закладів і здобувачів освіти; брак доступу до засобів навчання та покриття мережею Інтернет у малих містах/сільських населених пунктах; розгалуженість дистанційних уроків у часі; відсутність загальнодержавних методичних рекомендацій щодо організації дистанційного навчання; підвищення рівня соціального напруження як у викладачів/учителів, так і в учнів/студентів; проблеми з харчуванням для вразливих груп населення; зниження рівня академічної мобільності та інші. Було проведено SWOT-аналіз дистанційного навчання в Україні в сучасних умовах. Зазначено наявність слабких сторін дистанційного навчання та окреслено напрямки використання можливостей і переваг дистанційної освіти, а саме: підвищення рівня освіченості населення в цілому; отримання освіти у провідних навчальних закладах; імовірне скорочення міграції студентів, що буде сприяти підвищенню рівня життя населення країни. Зазначено, що дистанційне навчання має певні загрози – висока конкуренція з відомими вишами, які давно й успішно пропонують освітні послуги онлайн; відсутність механізмів захисту авторських прав для розробників дистанційних курсів на державному рівні та ін. Запропоновано напрямки державної підтримки дистанційної освіти в Україні, що, перш за все, мають включати заходи із забезпечення закладів освіти комп’ютерною технікою та сучасним програмним забезпеченням, розробку якісного навчального матеріалу для використання при дистанційному навчанні тощо.

Стаття написана українською мовою


Гутарева Ю. В., Діденко І. С., Лібенко Ю. С.
Формування культури соціальної диджитал-відповідальності в контексті освітньої інклюзії (c. 84 - 89)

Мета статті – описати формування культури соціальної диджитал-відповідальності, врахувавши при цьому освітню інклюзію. Проаналізовано статистичні дані та дослідження щодо кількості та якості проведення особистого часу населенням планети в мережі Інтернет. Аналізуючи та систематизуючи праці різних громадських організацій, науковців і спеціалістів, було сформовано правила цифрового громадянства; розглянуто питання диджитал-відповідальності, формування культури, інклюзії в освіті. Окрім того, встановлені особливості, які слід враховувати під час інклюзії в освіту. Розглянуто також типи темпераменту особистостей; визначено взаємозв’язок між типами завдань для студентів та особливостями їхнього темпераменту, світосприйняття та вподобань. Сформовано засоби, правила та принципи культури соціальної диджитал-відповідальності та диджитал-інструменти, які варто застосовувати в навчальних закладах в умовах інклюзії, оскільки вони допомагають у залученні якомога більше студентів до навчального процесу та в легшому засвоєнні інформації. Визначено, що сучасна культура соціальної диджитал-відповідальності в контексті освітньої інклюзії повинна включати не тільки правила поведінки під час спілкування чи використання світової мережі та засоби залучення всіх студентів до навчального процесу, але й основні принципи діяльності. Також означено основні проблеми формування культури соціальної диджитал-відповідальності в контексті освітньої інклюзії. Проблема формування культури соціальної диджитал-відповідальності в контексті освітньої інклюзії містить дві складові: проблема культури диджитал-поведінки (студентів/викладачів) та проблема диджитал-навчання. Остання окреслює необхідність створення умов для свідомого сприйняття навчальної інформації студентами/учнями, залучення їх максимальної кількості до навчального процесу за рахунок застосування ефективних диджитал-інструментів, розробки авторських освітніх методичних підходів для будь-якої форми навчання (дистанційної/очної)

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2021

Починок Н. В., Бенько І. Д., Сисюк С. В.
Фінансове забезпечення закладів фахової передвищої освіти: сутність, нормативні, організаційні та облікові аспекти (c. 84 - 90)

Метою статті є дослідження основних рис закладів фахової прередвищої освіти (коледжів) – структурних підрозділів вищих освітніх закладів – і особливостей їх фінансового забезпечення, а також розробка пропозицій з його оптимізації й облікового відображення, у тому числі в напрямку розвитку джерел як структурної підсистеми фінансового механізму. У результаті дослідження доведено потребу в оптимізації фінансування освіти та її подальшого розвитку. На прикладі закладів фахової передвищої освіти ідентифіковано проблему зменшення кількості здобувачів освіти та освітніх закладів, що негативно позначається на рівні забезпечення українського ринку праці фахівцями. Встановлено зв’язок рівня фінансування з державною політикою щодо розвитку освіти в Україні та застосуванням у цій сфері нового бюджетного механізму, який передбачає переведення низки передвищих освітніх закладів на фінансове забезпечення з місцевих бюджетів. Установлено суттєвий вплив на функціонування передвищої освіти прийнятого Закону України «Про передвищу освіту», який серед іншого визначає можливість не лише бюджетного забезпечення, а й фінансування за рахунок інших джерел, які не заборонені законодавством, з обов’язковим дотриманням принципів цільового й ефективного використання коштів, публічності та прозорості у прийнятті рішень. Досліджено проблеми, що склалися в системі фахової передвищої освіти, і на цій основі зроблено висновок про відсутність комплексної, науково обґрунтованої програми фінансового забезпечення діяльності навчальних закладів, яка б створювала фінансову основу для стратегічного розвитку передвищої освіти України в контексті глобалізації та інформатизації суспільства. При її розробці пропонується враховувати всі можливі джерела фінансування, а також удосконалити систему обліку в напрямі відокремленого відображення його надходжень у розрізі відповідних джерел і відповідним чином сформувати робочий план рахунків. Обґрунтовано доцільність застосування такої форми фінансування соціальних проектів і цільових програм навчальних закладів, як фандрайзинг, який являє собою спеціально організований процес збирання коштів на реалізацію проєктів неприбуткових організацій. Фінансове забезпечення коледжів на основі фандрайзингу може здійснюватися за допомогою таких інструментів, як гранти чи оплата послуг на договірній основі. Інновації у фінансуванні впливають на їх облік, і це питання є наразі недостатньо дослідженим. Тому перспективними є дослідження проблематики вдосконалення синтетичного й аналітичного обліку фінансового забезпечення з різних джерел, а також розвиток системи документального забезпечення відносин фандрайзингу між контрагентами.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2021

Хоменко І. І., Кравченко В. В.
Питання організації менеджменту створення, охорони об’єктів права інтелектуальної власності та трансферу технологій у наукових установах (c. 40 - 47)

Успішне втілення Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року передбачає врахування особливостей організації менеджменту створення, охорони об’єктів права інтелектуальної власності (ОПІВ) і трансферу технологій. Тому метою статті є дослідження цих аспектів у наукових установах і розробка дієвих пропозицій у цьому контексті. У статті розглядається важливість ролі об’єктів права інтелектуальної власності в діяльності наукових установ і необхідність повноцінного функціонування в наукових установах підрозділів із питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності. Авторами досліджено проблеми, що стримують розвиток даних підрозділів у наукових установах і закладах вищої освіти. На основі дослідження досвіду діяльності вищезгаданих підрозділів у вітчизняних і зарубіжних наукових установах рекомендовано запровадження та розвиток в Україні механізмів державної підтримки інноваційної діяльності, трансферу технологій, комерціалізації результатів досліджень, об’єктів інтелектуальної власності з урахуванням досвіду держав – членів ЄС, технологічно розвинутих країн, спрямованих на розвиток інновацій у бізнесі; об’єднання бізнесу та наукових установ, закладів вищої освіти щодо проведення досліджень і розробок, здійснення трансферу технологій в інтересах підприємств; підтримку високотехнологічних індустрій; розвиток інноваційної діяльності на регіональному рівні. Важливими питаннями, зокрема, є розробка модельних договорів із проведення досліджень і розробок із різними варіантами розподілу прав інтелектуальної власності між науковими організаціями та національними і зарубіжними контрагентами, що враховувало б міжнародну практику укладання таких договорів; розробка положень, які визначають особливості створення та використання об’єктів інтелектуальної власності працівниками НАН України, які працюють в іноземних проєктах і наукових установах, а також іноземними фахівцями, що здійснюють дослідження та розробки в установах НАН України. Нюанси менеджменту створення, охорони об’єктів права інтелектуальної власності та трансферу технологій у наукових установах, які стосуються інноваційної привабливості підприємств, планується висвітлювати в подальших наукових дослідженнях.

Стаття написана українською мовою


 ДЛЯ АВТОРІВ

Ліцензійний договір

Умови публікації

Вимоги до статей

Положення про рецензування

Договір публікації

Номер в роботі

Питання, які задаються найчастіше

 ІНФОРМАЦІЯ

План наукових конференцій


 НАШІ ПАРТНЕРИ


Журнал «Проблеми економіки»

Журнал «Економіка розвитку»

  © Business Inform, 1992 - 2021 Матеріали на сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International CC BY-SA. Написати вебмастеру