УКР РУС ENG

Пошук:


Email:  
Пароль:  

 СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ

КВ №19905-9705 ПР від 02.04.2013 р.

 ЗАСНОВНИКИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ НАН УКРАЇНИ
(ХАРКІВ, УКРАЇНА)

 ВИДАВЕЦЬ

ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «ІНЖЕК» (ХАРКІВ, УКРАЇНА)

 РОЗДІЛИ САЙТУ

Головна сторінка

Редакція журналу

Редакційна політика

Анотований каталог (2011)

Анотований каталог (2012)

Анотований каталог (2013)

Анотований каталог (2014)

Анотований каталог (2015)

Анотований каталог (2016)

Анотований каталог (2017)

Анотований каталог (2018)

Анотований каталог (2019)

Анотований каталог (2020)

Анотований каталог (2021)

Тематичні розділи журналу

Матеріали наукових конференцій



Глобалізаційні процеси в економіці

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2015

Кудінова А. В.
Суспільне відтворення в глобальній економіці: ключові детермінанти трансформації (c. 29 - 33)

Метою статті є вивчення нових ознак суспільного відтворення як результату впливу процесів глобалізації. У статті проаналізовано сучасний процес суспільного відтворення, його відмінності від економічного відтворення індустріальної епохи. Обґрунтовано актуальність оновлення класичних підходів до вивчення суспільного відтворення (марксистського, який аргументує необхідність переважного розвитку виробництва засобів виробництва; неокласичного, що віддає перевагу дослідженню ринкового механізму; кейнсіанського, який доводить необхідність стимулювання виробництва товарів та послуг для безпосереднього споживання) із урахуванням глобальних факторів впливу, зокрема кардинальних змін у структурі суспільного продукту, посилення нематеріальної її складової, формування глобального середовища руху ресурсів, факторів виробництва, товарів та послуг, інформації, сервізації економіки, автономізації фінансової сфери, посилення асиметричності розвитку різних країн тощо. Запропоновано в дослідженні суспільного відтворення враховувати також соціокультурний фактор як ключовий у розбудові інститутів, що дозволять перетворити наявний ресурсний потенціал на примноження суспільного добробуту. Одним із критеріїв результативності та ефективності суспільного відтворення запропоновано розглядати екологічні показники.

Стаття написана українською мовою


Ковальчук М. В.
Постглобальний безпековий простір (c. 34 - 40)

Метою статті є дослідження загрозливого впливу новітніх постглобальних явищ і процесів на архітектоніку безпекового простору глобальної економічної системи. У статті проаналізовано основні виміри економічного простору, досліджено архітектоніку безпекового простору з позицій інституціональної економіки та, зокрема, визначено інституціональні імперативи формування архітектоніки безпекового простору, обґрунтовано актуальність та особливості нових специфічних загроз світовому господарству на етапі постглобальних перетворень, засвідчено необхідність трасформацій в діючих інституціональних структурах з метою підвищення ефективності їх функціонування та недопущення настання масштабних кризових явищ економічного та геополітичного характеру. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є виявлення загрозливого впливу постглобальних тенденцій на національну економіку та розробка рекомендацій щодо доповнення та вдосконалення архітектоніки безпекового простору в сучасних умовах.

Стаття написана українською мовою


Лошковська Х. С.
Парадигмальний підхід до визначення індексної моделі креативності (c. 41 - 45)

Креативність сьогодні розглядається як нова валюта в глобальному світі. У той час як у попередню епоху основною вимогою для досягнення успіху було використання, інтегрування і здатність працювати з новими технологіями, сьогодні здатність генерувати нові ідеї та перетворювати їх в інновації – новий ключ до успіху. У зв'язку зі зростаючою роллю креативності у світі вчені виказують усе більшу зацікавленість до вивчення креативної економіки, включаючи дослідження цього феномена як важливої та необхідної політикоутворюючої теми. Сьогодні у світі відбувається жорстка глобальна конкуренція між містами і країнами. Конкуренція за ринки товарів і послуг, за доступ до ресурсів, за залучення людського потенціалу та капіталу. Триває боротьба за притягування на власну територію людей, фінансів і новітніх технологій. Усе більшої актуальності набуває концепція креативності в розрізі індексів креативності. Вони забезпечують аналітичні інструменти для оцінки економічного впливу креативної економіки і визначення ефективності політичних рішень. У даній статті порівнюються 12 індексів креативності, а також проведено їх аналіз, висвітлено їхні сильні та слабкі сторони.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2015

Миколенко О. П.
Економічні інститути адаптації господарських систем відкритого типу до процесів глобалізації (c. 21 - 26)

Метою статті є розвиток уявлення про фактори забезпечення динамічної стабільності господарських систем відкритого типу в умовах постіндустріального розвитку. При аналізі та узагальненні наукових праць зарубіжних і вітчизняних вчених було виділено сучасні форми мережевих взаємодій економічних суб'єктів ринку. У результаті досліджень були охарактеризовані мережеві акціонерні та неакціонерні міжфірмові зв'язки. Розкрито специфічну роль мережевих інститутів у гнучкому каркасі вертикально інтегрованих структур, що дозволяє забезпечити останнім, з одного боку, власну адаптивність і стійкість, з іншого боку, – стабільність господарських систем в умовах постіндустріального розвитку економіки та посилення конкуренції. Виділено найбільш життєздатні економічні інститути, які схильні до інституціонального збагаченню власного устрою та отримання синергії. Зроблено висновок, що мережеві інститути забезпечують інтеграцію економічних систем відкритого типу в глобальний простір і мають специфічні можливості пристосування системи до змін глобального середовища.

Стаття написана російською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2015

Максименко А. В.
Глобальні імперативи оподаткування діяльності ТНК (c. 30 - 34)

Податкові системи розвинених країн світу на сьогоднішній день є унікальними та різноманітними. Вони різняться залежно від рівня податкового навантаження, співвідношення прямих і непрямих податків, розміру ставок податків. У процесі податкової конкуренції кожна країна намагається знайти для себе певні конкурентні переваги, які дозволятимуть їй ефективно співпрацювати з ключовими учасниками ринку та виконувати власні завдання. Ці переваги набувають особливої актуальності у зв’язку з інтернаціональною діяльністю ТНК, які мають можливість обирати країни зі сприятливішим податковим полем. Отже, на сьогоднішній день державам необхідно знаходити компроміс між реалізацією інтересів ТНК і власних. Мета статті полягає в уточненні глобальних податкових імперативів діяльності ТНК і вдосконаленні важелів міжнародного оподаткування. У процесі дослідження розкрито питання приналежності ТНК до податкової юрисдикції. Доведено, що на вибір країни базування материнської компанії ТНК впливає і галузь, в якій працює корпорація. Обгрунтовно необхідність реформування системи оподаткування ТНК, що зумовлено порушенням принципу горизонтальної справедливості. Вирішення проблеми вбачається в гармонізації оподаткування, що й намагаються робити сьогодні країни Європи та Азійсько-Тихоокеанського регіону. Наступним кроком є створення нового міжнародного податкового режиму, який дозволить ТНК здійснювати свою діяльність вільно в будь-якій юрисдикції.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2015

Сивак Р. Б., Пода А. С.
Сутність трансформації логістичних центрів у системі глобального логістичного сервісу (c. 23 - 28)

Метою статті є окреслення еволюції сутності логістичних центрів у процесі формування глобальної логістичної системи світового господарства. Глобальний логістичний центр визначено як ланку глобального ланцюга поставок, функціональним призначенням якого є логістичне управління глобальними матеріальними потоками з метою їх логістичної трансформації та/або адаптації до вимог наступних ланок означеного ланцюга. Філософія створення та управління глобального логістичного центру, а також стратегічні пріоритети його функціонування мають враховувати глобальні виклики світового господарства, зокрема – необхідність дотримання параметрів сталого розвитку, упорядкування глобальних ланцюгів поставок і скорочення трансакційних витрат на переміщення та споживання матеріальних потоків. Виокремлено чотири рівні логістичних центрів, що послужило базисом для формування різноманітних концептуальних моделей таких центрів, а також сформульовано еволюційні ознаки виникнення логістичних центрів кожного з цих рівнів. Зроблено висновок про те, що формування мережі міжнародних логістичних центрів в Україні, з огляду на низку адміністративно-правових, методичних та інституційних обставин, може реалізуватися на принципах державно-приватного партнерства із залученням глобальних логістичних провайдерів, що володіють значним досвідом та інвестиційним і організаційним потенціалом.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2015

Безрукова Н. В., Свічкарь В. А.
Сучасна архітектура глобальної економіки: аналіз змін та тенденцій (c. 25 - 31)

Метою статті є аналіз нових тенденцій, які відбуваються в сучасній глобальній економіці, з метою прогнозування майбутньої архітектури світового господарства та визначення місця різних країн світу в глобальній економічній системі. Досліджено сучасні тренди процесу економічної глобалізації в розрізі торговельного та інвестиційного аспектів. Виділено характерні риси та елементи економічної глобалізації. Наголошено, що даний процес має суперечливий характер і неоднозначні наслідки для країн світу. Якщо кілька років тому розвинуті країни були лідерами у світовій торгівлі та глобальному інвестуванню, то зараз відбувається зміна архітектури світового господарства на користь країн, що розвиваються. Підкреслено, що в країнах, що розвиваються, бурхливо йде процес транс націоналізації: створюються та розвиваються нові транснаціональні корпорації, які здійснюють активну експансію на ринки як розвинутих країн, так і країн, що розвиваються. Швидкими темпами зростають товарні та інвестиційні потоки в межах країн, що розвиваються, що забезпечує їх доступними засобами виробництва та значними ринками збуту.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2015

Джалілов А. Я. о.
Інституційна система фрагментованого міжнародного виробництва транснаціональних фірм (c. 36 - 40)

Розглядаються сутність інституційної системи міжнародного виробництва транснаціональних корпорацій в умовах поглиблення його фрагментації, стратегічні завдання управління глобальними ланцюгами створення вартості корпорацій, вплив гетерогенності транснаціональних фірм на формування глобальних мереж їхніх операцій та їхню географічну конфігурацію. Розкривається комплексний, складний характер архітектури сучасного міжнародного виробництва цих фірм. Обґрунтовується, що найважливішими рисами інституційного механізму міжнародного виробництва ТНК є передача цілей і вимог до всіх його учасників щодо вироблених продуктів, процесів і операцій, підтримка та збільшення сили материнської компанії в глобальних мережах, а також присвоєння нею максимальної частини створюваної доданої вартості.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2015

Петренко К. В., Пігуль В. В.
Особливості формування та розвитку світового ринку праці (c. 37 - 42)

Метою статті є комплексне дослідження процесів формування світового ринку праці. Розглянуто теоретичні аспекти формування світового ринку праці, вивчено теорії розвитку ринку праці в контексті міграції робочої сили та з точки зору різних економічних шкіл, наведено сегменти сучасного ринку праці та фактори впливу на нього. Також проаналізовано стан сучасного ринку праці світу, а саме – досліджено основні тенденції щодо рівня зайнятості та безробіття за останні роки. Встановлено, що існує ряд проблем, які негативно впливають на функціонування світового ринку праці, включаючи зростання рівня безробіття та зменшення зайнятості. Досліджено тенденції до збільшення зайнятості населення у сфері послуг та «відпливу умів». Виявлено, що задля кращого функціонування ринку праці потрібно створювати нові робочі місця та стимулювати діяльність економічно активного населення, що сприятиме економічному розвитку країн світу.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2016

Шталь Т. В., Змєєва Г. О.
Систематизація методів оцінки міжнародної конкурентоспроможності підприємства (c. 19 - 24)

Мета статті полягає в дослідженні методів оцінки конкурентоспроможності та виявленні їх практичної значущості для вітчизняних підприємств на прикладі ВАТ «Завод «Південкабель». Проаналізовано систему методів оцінки міжнародної конкурентоспроможності підприємства, розглянуто найбільш розповсюджені в економічній літературі методики оцінювання. У результаті огляду було виявлено недоліки окремих елементів системи. Розкрито практичну значущість дослідження та виявлено найбільш ефективні методи оцінки міжнародної конкурентоспроможності підприємства. За допомогою таких методів, як метод рейтингової оцінки, матриця «4Р», матриця «McKinsey», індекс Херфендаля – Хіршмана і модель багатокутника конкурентоспроможності, була оцінена міжнародна конкурентоспроможність ПАТ «Завод «Південкабель». Зроблено висновок про ступінь присутності підприємства на міжнародному ринку.

Стаття написана російською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2016

Паневник Т. М., Болгарова Н. К.
Інтеграційні аспекти діяльності підприємств нафтогазового комплексу в умовах глобалізації (c. 20 - 25)

У статті розглянуто динаміку та структуру видобування нафти і газу в Україні, висвітлено позиції нафтогазових компаній на сучасному етапі глобалізації світової економіки. Виявлено основні проблеми, що впливають на функціонування вітчизняної галузі, у тому числі недостатня ефективність існуючих інтеграційних процесів. Розглянуто світові тенденції та закономірності інтеграційних процесів, визначено, що лідерами нафтогазової галузі є транснаціональні компанії, які активно використовують інтеграцію у своїй практиці. Визначено сучасні тенденції створення інтеграційних зв’язків на різних ланках технологічного ланцюга в нафтогазовій галузі. Підтверджено вплив великих корпорацій інноваційного типу на створення сприятливого інвестиційного клімату та проведення власної політики експансії на зарубіжних ринках. На основі вивчення зарубіжного досвіду обґрунтовано доцільність розвитку підприємств нафтогазового комплексу на основі активізації інтеграційних процесів. Визначено пріоритети і можливості подальшого функціонування підприємств нафтогазового комплексу.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2016

Довгаль О. А., Панкoва Ю. М.
Особливості змісту й форм міжнародного бізнесу в умовах глобалізації (c. 25 - 30)

У статті на підставі аналізу публікацій та українського законодавства уточнено поняття «міжнародний бізнес» та визначено перелік його форм. Відмічено, що транснаціональні корпорації (ТНК) є найбільш ефективною формою організації міжнародного бізнесу та проаналізовано перелік та характеристики найбільших міжнародних ТНК у світі за 2014 р. Проаналізовано поняття «глобалізація» та розглянуто рейтинг країн за ступенем глобалізації Globalization Index, що враховує характеристики країн за чотирма напрямками (економічна глобалізація, персональні контакти, інформаційно-комунікаційні технології, залучення до міжнародної політики), за якими Україна займала у 2015 р. 42 позицію з 207, та відмічено, що цей показник має позитивну динаміку. Також виявлено та описано вплив глобалізаційних процесів на форми міжнародного бізнесу за такими напрямками: політична глобалізація; фінансово-економічна глобалізація; територіально-демографічна глобалізація; інформаційно-комунікаційна глобалізація. Перспективами подальших розвідок у цьому напрямку є дослідження середовища та факторів розвитку сучасних форм міжнародного бізнесу.

Стаття написана українською мовою


Думікян М. М.
Вплив ТНК на розвиток ринку телекомунікаційних послуг України (c. 31 - 35)

У статті розглянуто актуальні питання оцінки впливу транснаціональних корпорацій на розвиток ринку телекомунікаційних послуг України. Доведено провідне значення транснаціональних корпорацій як основних структурних елементів, головної рушійної сили розвитку та підвищення ефективності ринку телекомунікаційних послуг України. Сформовано головні ознаки, за якими можна віднести компанію, що діє на ринку телекомунікаційних послуг, до категорії транснаціональних корпорацій. Досліджено позитивні та негативні чинники впливу іноземних транснаціональних корпорацій на інноваційний розвиток вітчизняного телекомунікаційного ринку. Запропоновано комплекс стратегічних заходів, які необхідно запровадити для забезпечення рівних можливостей конкурентного розвитку усіх суб’єктів вітчизняного ринку телекомунікаційних послуг. Перспективним напрямом подальших досліджень є проведення оцінки зарубіжного досвіду в подоланні негативних чинників впливу транснаціональних корпорацій на розвиток телекомунікаційного ринку.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2017

Пирог О. В., Максимчук Я. С.
Оцінювання стабільності економічного розвитку глобальних міст (c. 57 - 65)

Цілями статті є дослідження соціально-економічних тенденцій розвитку глобальних міст, визначення особливостей їх економічного розвитку та оцінювання стабільності їх економічного розвитку за середньостроковий період часу (2000–2014 рр.). Здійснивши перевірку гіпотези щодо впливу інноваційної активності на економічне зростання, можна стверджувати, що економічне зростання глобальних міст забезпечується переважно за рахунок створення робочих місць та збільшення рівня зайнятості населення, а вже потім завдяки інноваційній діяльності. Запропоновано оцінювати стабільність економічного розвитку глобальних міст за допомогою інтегрального методу, який дав можливість визначити, що глобальні міста підгруп Alpha++, Alpha+ та Alpha розвиваються стабільно, тоді як глобальні міста підгруп Alpha–, Beta+, Beta–, Gamma, Gamma– та High sufficiency характеризуються нестабільним і стрімким економічним зростанням.

Стаття написана українською мовою


Лелюк О. В.
Глобальні тенденції розвитку паливного сектора: виклики для України (c. 66 - 74)

У статті представлено аналіз основних кон’юнктуроутворюючих чинників розвитку світового паливного сектора: попиту, пропозиції, запасів та цін. Визначені глобальні тенденції свідчать про різнонаправленість розвитку розвинених країн та країн, що розвиваються. Відмінності полягають у такому: по-перше, країни ОЕСР можуть орієнтувати власні паливно-енергетичні баланси на поступове заміщення вуглеводнів відновлювальними джерелами енергії, тоді як країни не-ОЕСР залишаються прибічниками дешевих і традиційних енергоресурсів; по-друге, країни ОЕСР не скорочують темпи видобутку конвенціональних вуглеводнів, а країни не-ОЕСР задовольняють свої зростаючі потреби у тому числі за рахунок розвинених країн; по-третє, існує суттєва диспропорційність енергетичного балансу в країнах ОЕСР, яка покривається за рахунок імпортних джерел вуглеводнів, тоді як в країнах не-ОЕСР існує більша спорідненість джерел енергетичного забезпечення. Водночас тенденція до глобалізації ринку традиційних вуглеводнів притаманна тільки ринку нафти, на ринку природного газу вона тільки-но набирає оберти, а на вугільному ринку масштаб світової торгівлі незначний.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2017

Сивак Р. Б.
Напрями інституціоналізації глобалізму у вимірі сталого розвитку світового господарства (c. 8 - 13)

Мета статті – окреслення напрямів інституціоналізації глобалізму як нового глобального суспільного устрою, орієнтованого на забезпечення сталого розвитку в умовах трансформації сукупності суб’єктів світового господарства. Обґрунтовано гіпотезу про те, що економічний глобалізм дозволив виявити глобальні екологічні та соціальні проблеми індустріалізації національних економік та є важливою передумовою гуманітарно-екологічного глобалізму, здатного виробити нові глобальні дуалістичні інструменти сталого розвитку. Запропоновано авторське бачення вирішення проблеми глобального вирівнювання доходів та обмеження глобального споживання шляхом формування соціальної та екологічної відповідальності середнього класу, а також регулювання глобальних ринків, зокрема – через створення глобальних урядових інститутів у структурі ООН. Альтернативою глобальним управлінським інститутам визначено багаторівневі мультирозумні системи, формування яких передбачає чітке усвідомлення їхніми елементами можливостей і загроз діяльності та постановки адекватних цілей. Зроблено висновки про те, що виявлені тенденції розвитку світового господарства підкреслюють необхідність трансформації інституційного забезпечення глобального урядування в контексті усвідомлення глобалізму як нового суспільного устрою та необхідності нівелювання наслідків економічної глобалізації засобами концепції глобального сталого розвитку.

Стаття написана українською мовою


Юрченко С. О., Юрченко О. Є.
Міжнародна міграція населення на сучасному етапі: тенденції та проблеми (c. 14 - 19)

У статті розглянуто особливості сучасної міжнародної міграції населення. Показано, що міжнародна міграція охоплює всі країни світу і є важливою складовою глобалізації світової економіки. Охарактеризовані тенденції міжнародної міграції по регіонах світу і за типами країн. Показано, що спостерігається концентрація міжнародних мігрантів у відносно невеликій кількості країн світу, при цьому розвинені країни світу більш привабливі для мігрантів, ніж країни, що розвиваються. Розглянуто структуру мігрантів за статтю та віком і визначено найбільш привабливі регіони для міграції жінок і чоловіків. Виявлено проблеми та тенденції вимушеної міграції населення. Визначено, що у багатьох розвинених країнах значення міграційного припливу населення в демографічній ситуації буде збільшуватися. Показано необхідність розробки міграційної політики в регіонах різних ієрархічних рівнів та її впровадження на практиці.

Стаття написана російською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2017

Микитась В. В.
Економічний суверенітет держави як визначальний інструмент економічної політики в умовах глобалізації (c. 44 - 49)

Сучасний світ характеризується стрімкими глобалізаційними та інтеграційними процесами, які мають як позитивний, так і негативний вплив на розвиток кожної країни. Національні економіки діють в умовах глобальної невизначеності, що стає площиною формування та реалізації державної економічної політики, яка повинна не тільки описувати умови стратегічного розвитку країни, а й адекватно реагувати на ризики, що супроводжують складні інтеграційні процеси. Неспроможність держави вчасно й адекватно відреагувати на ризики призведе до того, що вигоди та позитивні ефекти від інтеграційних процесів виявляться меншими, ніж вплив дестабілізуючих факторів. За таких умов саме економічний суверенітет стає найважливішим інструментом держави, за допомогою якого вона може захистити свої національні економічні інтереси та сформувати ефективну економічну політику.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2017

Новікова Л. В., Чернишова Л. О.
Формування позитивного міжнародного іміджу країни як засобу посилення конкурентоспроможності (c. 30 - 35)

Метою статті є дослідження сутності поняття «імідж держави» та обґрунтування концептуальної моделі формування позитивного міжнародного іміджу країни як засобу посилення конкурентоспроможності на міжнародному ринку. Визначено сутність поняття «імідж держави». Розподілено та систематизовано фактори, що впливають на формування міжнародного іміджу країни. Виокремлено принципи, на яких ґрунтується процес формування іміджу країни сучасного формату, який має суспільне визнання та адекватну міжнародну оцінку. Запропонована концептуальна модель формування позитивного міжнародного іміджу країни, в основу якої покладено гіпотезу впливу позитивного іміджу на створення суттєвих конкурентних переваг на міжнародному ринку товарів та послуг. Ключовими характеристиками моделі визначено: чіткий розподіл ролей стейкхолдерів національного іміджу – суб’єктів глобальної економічної системи, рівень їх залучення до процесу формування та інтеграцію економіки держави в систему міжнародних інституцій, які забезпечують додаткові конкурентні переваги.

Стаття написана українською мовою


Швиданенко О. А., Савченко І. А.
Сучасні підходи до гармонізації інтересів суб’єктів конкурентних відносин на глобальному рівні (c. 36 - 40)

Розглянуто ключові проблеми розвитку учасників глобальних конкурентних відносин, підходи до гармонізації їх інтересів. Визначено сутність глобальної системи регулювання конкурентних відносин, технологію її формування, вдосконалення та розвитку з урахуванням обґрунтованої сукупності відповідних принципів. Висвітлено основні завдання та процеси становлення конкурентної культури в контексті глобалізаційних змін. Зазначено стратегічні напрями вдосконалення системи регулювання конкурентних відносин відповідно до трансформації зовнішніх умов розвитку глобалізованого простору та посилення міжнародного характеру конкуренції. Наведено організаційно-економічний механізм системи регулювання конкурентних відносин.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2017

Гнедіна К. В., Петраков Я. В., Сизоненко О. В.
Глобальні тренди в альтернативній енергетиці й удосконалення державної політики у сфері фіскальної безпеки: в пошуках рівноваги та ринків (c. 38 - 42)

Альтернативна енергетика є важливою складовою конкурентоспроможності та безпеки національної економіки. Її стрімкий розвиток протягом останніх 10 років обумовлений як спробами окремих країн зберегти та посилити свої конкурентні переваги на світових ринках, так і зусиллями міжнародних організацій (ООН, IRENA, МЕА) з консолідації різних стейкхолдерів щодо досягнення енергетичної та фіскальної безпеки, захисту довкілля та зміни клімату. Метою статті є узагальнення глобальних трендів в альтернативній енергетиці в контексті розробки державної політики у сфері фіскальної безпеки. Наведено огляд публікацій щодо останніх трендів розвитку альтернативної енергетики, переважна більшість яких сфокусована на ідентифікації базових секторальних тенденцій. Водночас мало дослідженими залишаються питання фіскальної безпеки в енергетиці, зокрема в частині особливостей формування державної політики, яка б взаємоузгоджувала інтереси різних груп стейкхолдерів. Встановлено, що в розвинених країнах істотне зростання частки альтернативної енергетики обумовлене послідовною державної політикою зі створення умов для формування ефективних галузевих ринків і вирішення так званої енергетичної трилеми.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2018

Черкас Н. І.
Теоретичні аспекти розвитку глобальних мереж і ланцюгів вартості: нова парадигма глобалізації (c. 52 - 59)

Метою статті є систематизація сучасних уявлень про зміну парадигм глобалізації та міжнародної конкуренції внаслідок поширення глобальних мереж і ланцюгів вартості. Розвиток глобальних ланцюгів вартості (ГЛВ) відбувався внаслідок двох «розподілів» глобалізації: (1) глобальна конкуренція проявляється на рівні секторів і компаній (з середини ХІХ ст.); (2) виникає концепція торгівлі завданнями (наприкінці ХХ ст.). У роботі проаналізовано вплив глобалізації на міжнародну конкурентоспроможність ЄС і країн, що розвиваються, у торгівлі кінцевою продукцією та завданнями. Модель враховує відмінності заробітної плати, розрив у технологіях і торговельні витрати, що дозволяє оцінити порівняльні переваги окремих секторів або сегментів ГЛВ. Визначено ознаки концепції глобальних мереж виробництва: «імпорт для виробництва» й «імпорт для експорту», які визначають міжнародну конкурентоспроможність на основі створення внутрішньої доданої вартості. Окреслено, що конкурентоспроможність економіки визначається позиціями країни у ГЛВ, а підвищення продуктивності компаній залежить від їх залучення у сегменти (завдання) із високим рівнем доданої вартості.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2018

Рудніченко Є. М., Гавловська Н. І., Гавловська В. І.
Глобалізація, імпортозаміщення та економічна безпека держави: взаємовплив і взаємозалежність (c. 26 - 32)

У статті проаналізовано існуючі підходи до трактування категорії «глобалізація». Визначено неоднозначне ставлення до глобалізації в науковій сфері, оскільки поряд з позитивними елементами «стирання» кордонів та поглиблення економічних зв’язків виникає значна кількість загроз як для окремих країн, так і для окремих суб’єктів господарювання. Наведено рейтинг України за індексом рівня глобалізації – KOF, який включає в себе складові, що вимірюють економічні, соціальні та політичні аспекти глобалізації, та представлено динаміку зміни цього індексу за 2017–2018 рр. Деталізовано дефініції національної безпеки та визначено особливості впливу глобалізації на національну економічну безпеку. Запропоновано низку заходів з мінімізації впливу глобалізації на національну економічну безпеку, серед яких імпортозаміщення, підтримка власного товаровиробника і збереження інтелектуального потенціалу нації.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2018

Халіна О. В.
Нерівномірність економічного розвитку країн світу як глобальна проблема сучасності (c. 15 - 20)

Мета статті полягає в дослідженні нерівномірності економічного розвитку країн світового господарства, в оцінці сучасного стану та глобальних проблем, що виникають в процесі розвитку світового господарства. Розглянуто проблеми зростаючої взаємозалежності в глобальному світі. Обґрунтовано актуальність фундаментального дослідження феномена економічної нерівномірності як складової глобальних проблем сучасного світу, охарактеризовано динаміку поширення проблеми нерівномірності в географічному та часовому просторі та розкрито причини їх загострення. Значну увагу приділено аналізу впливу глобальних проблем сучасності на поглиблення проблеми нерівномірності економічного розвитку. На основі проведеного дослідження розкрито новітні тенденції та особливості нерівномірності економічного розвитку країн у сучасних умовах. Зокрема, розглянуто тенденцію до діалогу різних культур і цивілізацій для усунення суперечностей і розв’язання вищезазначених проблем з позицій єдності як матеріальних, так і духовних засад існування людства. Зазначено, що по мірі розвитку світової економіки прогнозується виникнення нових глобальних проблем, які здатні викликати поглиблення диспропорцій у світовому господарстві, тому необхідне глобальне узгодження дій господарюючих суб’єктів у планетарному масштабі.

Стаття написана українською мовою


Фоміна Є. В.
Асиметрія глобального розвитку світової економіки в контексті її інтелектуалізації (c. 21 - 25)

Метою статті є дослідження проблеми асиметрії світової економіки в період інтелектуалізації та пошук шляхів її вирішення. Наведено чіткий аналіз ознак і причин збільшення відриву життєвого рівня та прибутковості економічної діяльності провідних країн світу від усіх інших економічних систем; визначено форми міждержавної технологічної асиметрії; проведено аналіз особливостей розвитку країн, що претендують на технологічне лідерство; виділено причини, які уповільнюють процеси інтелектуалізації економічної системи. Надано рекомендації щодо зменшення міждержавної технологічної асиметрії та можливості здійснити глобальний інноваційний прорив, зблизити рівень технологічного розвитку різних країн на основі партнерства.

Стаття написана українською мовою


Кузьмін О. Є., Шахно А. Ю.
Державне регулювання міграційних процесів людського капіталу в умовах глобалізації (c. 26 - 35)

Метою статті є дослідження основних міграційних процесів та їх впливу на розвиток людського капіталу в Україні. Розглянуто роль держави в регулюванні міграцій в умовах глобалізації. Визначено основні напрями міжнародної міграції людського капіталу, їх причини та наслідки. Охарактеризовано основні функції та чинники, які впливають на міграційні процеси. Визначено позитивні й негативні наслідки впливу зовнішньої трудової міграції на розвиток людського капіталу. Акцентовано увагу на негативних наслідках відпливу інтелектуального капіталу для України, що є перешкодою для соціально-економічного розвитку країни та призводить до зниження рівня її конкурентних переваг, а також загрожує національній безпеці. Досліджено географію міграційних процесів та надано їх кількісну характеристику. Обґрунтовано, що одним із головних факторів посилення внутрішньої трудової міграції України є нерівномірність економічного розвитку регіонів країни. Розроблено та запропоновано модель удосконалення механізму державного регулювання міграційними процесами людського капіталу України в умовах глобалізації; представлено комплекс заходів, що дозволить зменшити негативні наслідки міграції та покращити соціально-економічні показники України. Перспективами подальших досліджень є поглиблене вивчення ролі держави в підвищенні якісних параметрів міграційних процесів з метою підвищення конкурентоспроможності національної економіки.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2018

Ханін І. Г., Поляков М. В., Білозубенко В. С.
Асиметричність глобального простору економіки знань: оцінка на прикладі розривів показників національної науки (c. 16 - 23)

Сучасний світ знаходиться у процесі переходу до більш досконалої господарської парадигми, заснованої на моделі економіки знань. Глобалізація все більше охоплює сферу знань, у тому числі науку, освіту, інформаційно-комунікаційні технології, інноваційне підприємництво, наукомісткі виробництва. За таких умов важливою проблемою є зростання асиметричності глобального простору економіки знань, яка, зокрема, проявляється у розривах показників національної науки. У статті обґрунтовано мозаїчність сучасного світового господарства та виникнення міжнародної асиметрії у сфері знань, яка стає більш високою і широкомасштабною. Проведено статистичну оцінку розривів показників національної науки як характеристики рівня асиметричності глобального простору економіки знань. На підставі аналізу показників (витрат на НДДКР, чисельності дослідників, продукування інтелектуальної власності, патентування, наукових публікацій, високотехнологічного експорту) зроблено висновок про зростання розривів показників національної науки. Це створює виклик для світової спільноти та вимагає спеціальних заходів з підтримки країн-аутсайдерів.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2018

Семененко Т. М.
Стратегії інтернаціоналізації автомобільних ТНК в умовах глобальної фінансово-економічної нестабільності (c. 20 - 25)

Метою статті є визначення ключових стратегій інтернаціоналізації автомобільних транснаціональних корпорацій (ТНК) як однієї з провідних і стратегічно важливих галузей світової економіки на тлі глобальної фінансово-економічної нестабільності. Розглянуто ключові стратегії інтернаціоналізації, які використовують сучасні ТНК автомобільної промисловості. Зокрема, приділено увагу угодам злиття та поглинання в автомобільній галузі. Також розглянуто значення та обґрунтовано необхідність модуляризації глобальної автомобільної індустрії. Охарактеризовано аутсорсинговий механізм, який широко застосовується провідними автовиробниками світу. Сучасні корпоративні стратегії автомобільних ТНК базуються на докорінній реорганізації географічної конфігурації глобального ланцюга створення доданої вартості з урахуванням ключових трендів розвитку регіональних ринків автомобільної продукції.

Стаття написана українською мовою


Сімахова А. О.
Транзитивна модель соціальної економіки у глобальному середовищі (c. 26 - 31)

Мета статті полягає у дослідженні транзитивної моделі соціальної економіки у глобальних умовах. Проаналізовано підвалини забезпечення добробуту населення в різних країнах з транзитивною економікою за показниками: середньомісячна заробітна плата, ВВП на душу населення, рівень інфляції. Досліджено рівні безробіття та самозайнятості населення. Обґрунтовано причини розподілу країн з транзитивною економікою за різними моделями соціальної економіки. У результаті дослідження виокремлено основні причини розподілу країн з транзитивною економікою за трьома моделями соціальної економіки: транзитивною, середземноморською та континентальною. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є визначення позиції України за глобальними соціальними індексами у глобальному соціальному середовищі.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2018

Глушач Ю. С.
Рейтингування країн у глобальному економічному світі (c. 13 - 19)

В умовах глобалізації та розвитку цифрової економіки важливим інструментом для оцінки потенціалу країн і можливостей їх інтеграції в міжнародний економічний простір набувають рейтинги індексів глобалізації, економічної свободи та глобальної конкурентоспроможності. Метою статті є висвітлення методики обчислення рейтингів та застосування їх для вимірювання різних аспектів макроекономічного стану країн. Викладено ключові положення рейтингових методик і алгоритми узагальнення первинних даних при розрахунку рейтингів; надано характеристику та послідовність процедур обчислення рейтингів індексу глобалізації та індексу економічної свободи та проаналізовано позиції країн у системі цих показників; виявлено сильні та слабкі сторони національної економіки в контексті глобаль¬ного розвитку. Відносно низький рівень України за рейтингами глобалізації та економічної свободи свідчить про її економічну, політичну та соціальну нестабільність. Для досягнення прогресу необхідні більш ефективні дії в боротьбі з корупцією, розвиток ринку капіталу, приватизація державних підприємств, удосконалення законодавчої бази та верховенство права..

Стаття написана українською мовою


Волошин В. І.
Державна політика забезпечення економічної безпеки держави в умовах гібридних загроз (c. 19 - 24)

Метою статті є обґрунтування теоретико-методологічних засад підвищення ефективності державної політики забезпечення економічної безпеки держави в умовах зовнішньої гібридної агресії. Доведено, що умови фінансово-економічної та інформаційної глобалізації створюють передумови для деформації усталених підходів до реалізації прикладних засад державної політики забезпечення економічної безпеки держави. Ідентифіковано природу, специфіку та характер дестабілізуючого впливу гібридних загроз на процеси забезпечення економічної безпеки держави. Розроблено підходи до реалізації безпекової політики на макрорівні в контексті наростаючих трансформацій і процесів глобалізації фінансово-економічного та інформаційного характеру. Обґрунтовано концептуальний механізм реалізації державної політики забезпечення економічної безпеки держави в умовах фінансово-економічної та інформаційної глобалізації.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2018

Кобилянська А. В.
Система цілей імперативних процес-обєктів глобального економічного врядування (c. 26 - 31)

Метою статті є дослідження процес-об’єктів глобального економічного врядування з позиції співвідношення цілей їх функціонування з формами міжнародної економічної інтеграції, міжнародних економічних відносин і каналів реалізації глобального економічного врядування. Ґрунтуючись на працях дослідників, у статті було проаналізовано цілі таких процес-об’єктів глобального економічного врядування: інтеграції, сегрегації та агрегації, локалізації, глобалізації та глокалізації, конвергенції та неоконвергенції тощо. Надано якісну оцінку можливості одночасного досягнення цілей зазначених процес-об’єктів та цілей функціонування різних наднаціональних утворень: міжнародних організацій, регіональних об’єднань, метакорпорацій. Отримані висновки дозволяють зрозуміти, яким чином існуючі форми реалізації глобального економічного врядування поєднуються із сучасними процесами, що відбуваються в глобальній економіці.

Стаття написана українською мовою


Носач І. В., Старчик Н. В., Лєбєдєва Д. О.
Економічна конкуренція в умовах глобального інформаційного капіталізму (c. 32 - 38)

У статті розкрито роль та види економічної конкуренції в умовах глобального інформаційного капіталізму, який охоплює розвинуті країни світу. Узагальнено погляди на формаційну основу розвитку суспільства (самозаперечення капіталізму чи його модифікація), наведено аргументацію авторів статті на користь останнього. Названо основні рушійні сили глобалізації, яка веде до формування глобальної конкуренції як нового історичного феномена. Розглянуто принцип двох конкуренцій, соціалізацію капіталізму як метод конкурентної боротьби ТНК і нову тенденцію – монополізацію ринків. Критично проаналізований перехід України до повноцінного капіталістичного ринку. Представлено особливості сучасного наукового дослідження конкуренції. Запропонована осучаснена модифікація конкурентної політики, новим напрямом якої в Україні має стати, перш за все, не адвокатування конкуренції, а конкурентоспроможна вища школа, до курсу політичної економії якої необхідно ввести постіндустріальні процеси, що дозволить Україні прискорити перехід від індустріального ринкового до інформаційного постіндустріального суспільства.

Стаття написана українською мовою


Пасенко В. М., Кришня Т. О.
Цілі сталого розвитку як умови підвищення міжнародної конкурентоспроможності країн (c. 38 - 44)

Основною метою статті є дослідження та окреслення залежності конкурентоспроможної економіки від стратегічного спрямування на сталий розвиток. Проаналізовано особливості впливу показників сталого розвитку на підвищення конкурентоспроможності країни. Обґрунтовано важливість орієнтованості держави на досягнення цілей сталого всеохоплюючого розвитку як одного із векторів, що сприяє формуванню сучасної та стійкої конкурентоспроможної економіки за рахунок узгоджених і системних дій влади, приватного сектора та населення з метою підтримання та подальшого зростання показників розвитку. За допомогою побудови кореляційного поля наочно показано щільність взаємодії та прямолінійність впливу показника сталого розвитку на показник конкурентоспроможності.

Стаття написана українською мовою


Черкас Н. І., Чех М. М., Василиця О. Б.
Економічна модернізація у глобальних ланцюгах вартості (c. 45 - 50)

Стаття має за мету дослідження сутності, механізмів та способів досягнення модернізації внутрішньої економіки за умови інтеграції до глобальних ланцюгів вартості. Проаналізовано особливості механізмів досягнення технологічного оновлення виробництва в різних країнах. Узагальнено окремі види економічної модернізації, зокрема виробничих процесів, продукції, функціональних процесів та на міжгалузевому рівні. Систематизовано сучасні закономірності формування доданої вартості та принципи переходу до виробництва продукції з високою доданою вартістю. Продемонстровано особливості впливу глобальних ланцюгів вартості на внутрішню економіку через трансмісійні механізми. Проведений аналіз свідчить про те, що позитивний вплив інтеграції у глобальні ланцюги вартості на внутрішню економіку залежить від абсорбційної здатності національних компаній. Встановлено, що досягнення економічної модернізації у глобальних ланцюгах вартості залежить від макроекономічного та інституційного середовища, які визначають ефективність прямих іноземних інвестицій та мережевізації.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2018

Бутенко Н. В., Богуславський О. В.
Трансформація конкурентних відносин в умовах глобалізації (c. 32 - 38)

У статті досліджено основні напрями трансформації конкурентних відносин в умовах глобалізації. Проаналізовано теоретичний внесок у формування й розвиток теорії конкуренції та конкурентних переваг представників поведінського, інституціонального, неоінституціонального та неокласичного напрямів економічної теорії. Зроблено висновок, що під впливом глобалізаціі? набувають поширення такі типи партнерських відносин, як кооперація, коеволюція, консолідація. Визначено передумови переходу від стратегії суперництва до партнерських відносин. Охарактеризовано конкурентні переваги, які отримують суб’єкти підприємництва внаслідок розвитку партнерських відносин. Наведено приклади світових компаній, що переорієнтували свою конкурентну стратегію на кооперентну взаємодію; розглянуто приклади стратегічних союзів, що укладаються глобальними конкурентами внаслідок такої взаємодії. Запропоновано концептуальну модель забезпечення конкурентоспроможності національної економіки на засадах трансформації конкурентних відносин від суперництва до співробітництва; визначено основні конкурентні переваги, пов’язані зі встановленням довгострокових партнерських відносин.

Стаття написана українською мовою


Кизим М. О., Крамарев Г. В., Іванова О. Ю., Хаустова В. Є.
Теоретичні засади розвитку глобальних ланцюгів створення вартості (c. 39 - 50)

Мета статті полягає у визначенні, узагальненні та систематизації теоретичних засад розвитку глобальних ланцюгів створення вартості (ГЛСВ). Визначено, що стрімкий розвиток сучасних технологій та поширення процесів глобалізації привели до трансформаційних змін у світовій економіці, одним із ключових аспектів яких стало розповсюдження ГЛСВ. Досліджено генезис розвитку теорії ГЛСВ та її основний понятійний апарат. Розглянуто модель ланцюга створення вартості та принципи його роботи. Проаналізовано особливості та напрямки участі країн в глобальній системі ланцюгів створення вартості. Узагальнено генезис концепції ГЛСВ. Запропоновано тлумачення сутності поняття «глобальний ланцюг створення вартості», розглянуто характеристику різних його типів. Визначено форми управління ГЛСВ та способи організації поставок в їх межах. Узагальнено переваги та ризики участі країн у ГЛСВ. Виділено основні характеристики напрямів досліджень глобальних ланцюгів та мереж. Доведено, що дослідження теоретичних основ функціонування ГЛСВ є важливими для визначення причинно-наслідкового зв’язку між особливостями розвитку економік країн світу та рівнем їх участі у ГЛСВ, а також є базою для формування державної та міжнародної політики. Виявлені ризики, пов’язані з участю компаній та країн у ГЛСВ, мають бути враховані при проведенні оцінки зовнішньоекономічної безпеки країни з урахуванням включення її до ланцюгів створення вартості. Особливо важливим є врахування цих ризиків для країн з перехідною економікою, до яких належить й Україна.

Стаття написана українською мовою


Шаульська Л. В., Усик І. О.
Дослідження факторів економічної циклічності розвитку України в умовах глобалізації (c. 51 - 58)

Мета статті полягає в дослідженні факторів економічної циклічності та виявлення закономірностей розвитку країни в умовах глобалізації. Проаналізовано зміну показників економічної циклічності в розрізі чотирьох станів соціально-економічної системи та кризову динаміку України. Досліджено зміну економічних показників за країнами світу у 2008–2017 рр. Визначено невідповідність складових економічної системи України потребам конкурентного розвитку передових країн. Встановлено, що лідерами нинішнього періоду економічного відновлення виступають торгівля та інвестиції. За результатами дослідження факторів економічної циклічності автори дійшли висновків, що Україна знову знаходиться на межі економічного виживання. Однак, незважаючи на значні труднощі, країна зберігає потенціал для відновлення, а з прискореними реформами, змінами в системі державного управління, активним залученням до глобальних виробничих і фінансових потоків тощо зможе за порівняно короткий період зайняти гідне місце у світовій економіці. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є обґрунтування моделювання світової економічної циклічності, а на концептуальному рівні існує потреба в уточненні деяких понять і їх логічного використання у практичній діяльності.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2019

Наумова М. А.
Вплив глобальних викликів на функціонування ринку праці (c. 40 - 49)

На будь-якому етапі соціально-економічного розвитку країни ринок праці є найбільш чутливим індикатором зміни ринкової кон’юнктури, що проявляється у швидкій реакції на прояви макроекономічної нестабільності та турбулентності економіки. Тому одним із пріоритетів державної політики у сфері зайнятості населення стають аналіз і прогнозування стану ринку праці у період значних зрушень у його усталених тенденціях, які пов’язані зі стрімкими темпами глобалізації світової економіки. Метою статті є аналіз впливу глобальних викликів і пов’язаних із ними ризиків на світовий і національний ринки праці, визначення відповідних напрямів політики держави й економічних умов для його ефективного функціонування в період макроекономічної нестабільності. Систематизовано актуальні глобальні виклики, які впливають на поточне функціонування та траєкторії розвитку світового та національного ринків праці. Наведено перелік ризиків, з якими стикається українська економіка. Сформульовано напрями політики держави й умови для ефективної адаптації населення та економіки України в період макроекономічної нестабільності, яка пов’язана з новітніми проблемами людства. Визначено технології, професії і навички, які будуть найбільш затребувані в майбутньому та здатні в найближчі роки кардинально змінити вигляд світового бізнесу, розглянуто їх переваги та пов’язані з ними проблеми.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2019

Тимошенко О. В.
Виклики та загрози четвертої промислової революції: наслідки для України (c. 21 - 29)

Стаття присвячена дослідженню феномена четвертої промислової революції, впливу її наслідків на розвиток суспільства на глобальному рівні, систематизації її основних викликів та можливих наслідків. Проаналізовано рівень розвитку цифрової економіки в Україні; окреслено роль і місце України в епоху технологічних змін; визначено місце України серед країн світу за глобальним індексом інновацій; досліджено основні фактори економічного середовища України щодо готовності до четвертої промислової революції та сформовано основні драйвери економічного піднесення України за рахунок ефективного впровадження атрибутивних принципів Індустрії 4.0. На основі проведених теоретико-методологічних досліджень зроблено висновок, що Україна має достатній потенціал, щоби зайняти одне із центральних місць у розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Сформовано пропозиції щодо мінімізації негативного впливу загроз четвертої промислової революції та ефективного впровадження концепції Індустрії 4.0 в Україні.

Стаття написана українською мовою


Шлапак А. В.
Парадигмальні засади глобального конкурентного лідерства (c. 30 - 36)

Метою даної статті є визначення парадигмальних засад глобального конкурентного лідерства. Наведено динаміку обсягів світового експорту, що яскраво виявляється у співвідношенні темпів зростання світової торгівлі й темпів зростання глобального валового внутрішнього продукту. Вказано на зростання капіталізації світового фінансового ринку, де диверсифікація інструментальної структури та нарощування обсягів фінансових трансакцій здійснюються економічними агентами різної національної належності. Вказано на фундаментальний вплив техноглобалізму на розширення джерел конкурентного лідерства країн, що виявляється насамперед в інтенсифікації міждержавного науково-технологічного обміну та швидкій міжрегіональній дифузії науково-технічних розробок й інновацій. Зазначено багатовимірний вплив інституціоналізації на механізм конкурентного лідерства країн через активну розбудову розгалуженої системи наднаціональних інститутів регулювання усіх підсистем і структурних компонентів світового господарства. Охарактеризовано потужний консолідаційний вплив на процеси розбудови глобальної ринкової системи власне глобального ринку, глобального попиту і пропонування. Проаналізована векторна спрямованість забезпечення конкурентного лідерства країн з його переорієнтацією з національної траєкторії на регіональну та глобальну. Зроблено висновок, що глобальна фаза світогосподарського розвитку кардинально трансформує всі складові елементи філософії розвитку конкурентного лідерства.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2019

Губанова Н. Н., Климова С. О.
Альтерглобалізм в умовах трансформаційної економіки (c. 14 - 18)

У сучасному світі процеси глобалізації відіграють значну роль та впливають на усі сфери життя суспільства. У ході дослідження проаналізовано неоднозначний вплив глобалізації на світове господарство, економічну безпеку держав і розподіл між ними виникаючих господарських вигід та загроз. Негативні явища, викликані глобалізацією, породжують низку таких проблем, як глобальна нерівномірність економічного та соціального розвитку, поглиблення розриву між товарними та фінансовими ринками, національна та релігійна нетерпимість; створення глобальної мережі злочинного бізнесу, міжнародного тероризму; втрата національної ідентичності, руйнування звичайного способу життя, ціннісних орієнтирів, стандартизації національних культур; транснаціоналізація екологічних, економічних, технологічних проблем, глобальної ядерної катастрофи. Таким чином, виникає необхідність дослідження реальної перспективи впливу ідеології альтерглобалізму на подальший розвиток глобалізації.

Стаття написана українською мовою


Калиновський А. О., Голомовзий В. М., Калиновська Н. Л., Лучит Л. В.
Стан і перспективи розвитку світової авіаційної галузі та ринку послуг із відновлення авіаційної техніки (c. 19 - 26)

Метою статті є дослідження розвитку міжнародної авіаційної галузі в контексті тенденцій розвитку ринку з метою вироблення прогнозів розвитку світового авіабудування. Показано, що авіаційна галузь – глобальна, оскільки глобальним є попит, а при виробництві й експлуатації літаків можлива значна економія на масштабах. Особливістю галузі є її технологічна складність, у ній формується велика додана вартість, застосовуються інноваційні підходи. Крім цього, галузь суттєво залежить від урядової та політичної підтримки. Констатовано, що світовий ринок послуг із технічного обслуговування та відновлення комерційних літаків активно розвивається, зокрема через: старіння і необхідність заміни багатьох пасажирських моделей, конвертацію старших моделей у вантажні, потребу в більш енергоефективних моделях літаків.

Стаття написана українською мовою


Максименко Я. А.
Розвиток національної економіки під впливом загальносвітових тенденцій (c. 26 - 31)

У статті досліджено проблеми економічного розвитку національної економіки під впливом сучасних загальносвітових тенденцій. Проаналізовано сучасний стан економічного розвитку в Україні в контексті реалізації Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» та виявлено проблеми в даній сфері. Показано місце України в рейтингу Світового банку «Doing Business», у рейтингу країн світу за глобальним індексом конкурентоспроможності згідно з розрахунками Всесвітнього Економічного Форуму. Проаналізовано показники ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності відповідно до розрахунків Світового банку, а також експорту, імпорту, їх товарної структури. Показано роль інновацій у забезпеченні економічного розвитку. Підкреслено необхідність в інклюзивному розвитку. Сформульовано комплексне завдання, що полягає в максимально ефективній реалізації власного потенціалу країни, отриманні переваг від всебічної взаємодії з іншими країнами світу та нівелюванні негативних ефектів від впливу загальносвітових тенденцій.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2019

, Мірошниченко Т. М., Писаревський М. І., Фрунт Є. Б.
Основні фактори впливу на цінову політику золота в умовах фінансової глобалізації на світових ринках (c. 21 - 27)

Цілями даної роботи є аналіз ринку золота, виявлення основних факторів, які впливають на формування ціни на золото, вивчення світового попиту на золото. Зазначено, що золото відображає валютно-фінансові позиції країни та є одним із важливих показників її конкурентоспроможності; підкреслено, що світовий ринок золота відіграє особливу роль у міжнародних фінансах; оцінено, як країни світу застосовують різноманітну політику для формування резервів золота. Проведено аналіз кон’юнктури світового ринку золота за останні 10 років та виявлено, що попит і пропозиція жовтого металу постійно змінюються як структурно, так і функціонально. Попит залежить від рівня розвитку промисловості, потреби в поповненні золотовалютних державних резервів, спекулятивних тенденцій і в цілому має тенденцію до стійкого зростання. Висвітлено питання щодо світової економічної кризи, яка почалася у 2008 р. і викликала зміни в усіх сферах життя: соціальній, економічній, політичній; вплинула на розвиток фінансового сектора та динаміку світових і національних валют, провокуючи нестабільність у масштабах як усього світу, так і окремих держав. У такі кризові моменти золото завжди є об’єктом підвищеного інтересу, будучи безризиковим і захищеним активом, який має високу ліквідність. З цього можна зробити такі висновки: золото, порівняно з паперовими активами, залишається популярним інвестиційним інструментом і зберігає свою значущість для держав; фактори, що впливають на формування ціни на золото, багатогранні й охоплюють усі сторони його видобутку, реалізації та споживання. На сьогоднішній день ціна золота формується під впливом політичних і фінансових факторів.

Стаття написана українською мовою


Паламарчук Н. О.
Участь групи Світового банку в забезпеченні сталого розвитку: глобальний вимір (c. 28 - 33)

У глобальному вимірі реалізація концепції сталого розвитку потребує консолідації зусиль світової спільноти за допомогою глобального партнерства, формування фінансових та інтелектуальних ресурсів на світовому рівні, а також розробки проектів та програм з метою вирішення глобальних проблем у різних регіонах світу. Однією з міжнародних інституцій, що сприяє реалізації сталого розвитку, є група Світового банку. Метою статті є дослідження та аналіз участі групи Світового банку в забезпеченні сталого розвитку у світі. Проведене дослідження дозволило визначити основні напрями сприяння сталому розвитку групи Світового банку, провести аналіз фінансування та кредитування групи, а також визначити основні програми та проекти, що реалізуються цією групою в різних регіонах світу. Загалом, останніми роками група Світового банку акумулювала значні фінансові ресурси та розробила особливий підхід до реалізації сталого розвитку. Аналіз реалізації проектів та програм з упровадженню сталого розвитку на глобальному рівні свідчить про формування унікального підходу до кожного регіону світу. Світовий банк забезпечив ефективне поєднання універсальних напрямів сталого розвитку та вирішення особливих проблем груп країн по всьому світу. Перспективою подальших досліджень є більш ґрунтовний аналіз регіональних проблем та підвищення ефективності їх вирішення за сприяння Світового банку.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2019

Гражевська Н. І., Шемахіна І. В.
Конвергентно-дивергентний розвиток національних економік в умовах фінансіалізації (c. 14 - 19)

Метою дослідження є виявлення впливу фінансіалізації на конвергентно-дивергентний розвиток національних економік. Аргументовано, що конвергенція та дивергенція є двома взаємопов’язаними детермінантами розвитку світової економіки. На основі аналізу статистичних даних за період 2000–2018 рр. встановлено, що вищі темпи зростання відносної більшості менш розвинених країн порівняно з розвиненими країнами підтверджують гіпотезу щодо ?-конвергенції світової економіки та її трансформації в єдину структурно-функціональну систему. З іншого боку, реалізація неоліберальної моделі глобалізації за відсутності ефективного інституційно-організаційного впорядкування світогосподарських процесів поглиблює розрив між різними групами країн, посилюючи дивергенцію розвитку національних економік, свідченням чого є зростання диференціації країн за показником величини доходів на одну особу, що не підтверджує гіпотези щодо ?-конвергенції. За цих обставин важливого значення набуває подальше інституційно-організаційне впорядкування глобальної економіки, створення ефективних національних і міжнародних інституцій та організацій, які будуть послаблювати суперечності фінансіалізації глобальної економіки та спрямовувати процеси глобалізації в русло узгодження інтересів різних груп країн.

Стаття написана українською мовою


Севрук І. М., Тропиніна А. С.
Конкурентоспроможність національної економіки в умовах глобалізації (c. 20 - 28)

Мета статті полягає у дослідженні конкурентоспроможності національної економіки та чинників, що впливають на неї, визначенні позицій України в світових економічних рейтингах, моніторингу новітніх світових тенденцій та аналізі їх впливу на конкурентоспроможність України в умовах глобалізації. Визначено теоретичні засади поняття «конкурентоспроможність національної економіки», а також систематизовано фактори та закономірності становлення конкурентоспроможності країни в світовому просторі. Виявлено, що у сучасному світі рушійними силами конкуренції є інновації, технології та людський потенціал. Оцінка методичного інструментарію для визначення конкурентоздатності національної економіки дозволила дійти висновку, що в міжнародній практиці оптимальним є використання індексного методу, на основі якого формуються світові рейтинги конкурентоспроможності. Встановлено, що найбільш позитивна динаміка спостерігається за Індексом легкості ведення бізнесу. Водночас інші індекси мають відносно помірний тренд з невеликим позитивним чи негативним відхиленням. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є питання оптимізації національних конкурентних переваг під впливом глобальних викликів, постійний моніторинг новітніх тенденцій розвитку світового господарства та аналіз впливу глобалізаційних процесів на формування конкурентоспроможності країни.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2019

Косіченко І. І.
Транснаціоналізація бізнес-діяльності у форматі детермінант розвитку світового консалтингового бізнесу (c. 21 - 26)

Загострення конкурентної боротьби в усіх галузях і секторах глобальної економіки об’єктивно вмотивовує бізнес-структури до постійного підвищення якості товарів і послуг, покращення сервісу, впровадження нових технологічних розробок, оптимізації виробничих процесів. З огляду на це, дедалі більшою мірою окреслюється тренд щодо поступової трансформації процесу природної міжособистісної взаємодії з обміну досвідом у високоспеціалізовану форму надання специфічних професійних послуг, якими стали консалтингові послуги. Глобалізаційною детермінантою, що справляє потужний вплив на динаміку світового консалтингового бізнесу, є активний розвиток процесів транснаціоналізації капіталу та виробництва. Динамічне нарощування масштабів транснаціоналізації бізнес-діяльності спричиняє наростаючі потреби корпоративних структур у: офшоризації своїх фінансово-господарських операцій і виборі офшорних преференцій; використанні інструментів фінансового податкового інжинірингу; юридичному та нотаріальному супроводженні офшорних операцій; оптимізації операційних, інвестиційних і податкових витрат; консультаційному супроводженні взаємодії з національними податковими органами країн дислокації дочірніх компаній (укладення податкових угод, ведення переговорів); підвищенні ефективності централізованого управління й оперативності технологічної модернізації виробництва; а також у поглибленні внутрішньокорпоративного одиничного поділу праці у фрагментованих транснаціональних мережах і глобальних ланцюгах доданої вартості. Синергійна дія вказаних глобалізаційних детермінантів є головним механізмом становлення у першій чверті ХХІ ст. глобальної моделі світового ринку консалтингових послуг, що демонструє достатньо високі темпи приросту капіталізації як відображення неухильного зростання глобального попиту на послуги консалтингових компаній.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2019

Печенюк А. П.
Реалізація національної етнокультурної компоненти сільського туризму в умовах глобалізаційних викликів (c. 57 - 62)

Метою статті є формування ефективної маркетингової моделі реалізації етнокультурної компоненти в сільському туризмі в умовах глобалізаційних викликів. У дослідженні використано метод порівняння – для визначення рівня ідентичності громадянського суспільства та якості освіти; метод системного підходу – при розгляді етнокультурної компоненти як системи, що складається з певної кількості взаємозв’язаних між собою елементів, які, взаємодіючи, формують туристичну свідомість; метод наукової абстракції – при виділенні в досліджуваних явищах типових зв’язків, що дозволило сформувати в узагальненому вигляді напрямки та критерії розвитку туристичної діяльності. Визначено загальні тенденції світового розвитку. Встановлено особливості національно-культурної ідентифікації в умовах глобалізаційних викликів. Досліджено підходи до формування етнокультурної складової народу та її окремих компонентів. Виявлено рівень національної ідентичності громадян з позицій їх відкритості до туристичної діяльності. Встановлено, що українське суспільство загалом не має чітко визначених національних орієнтирів. Обгрунтовано потребу формування туристичної свідомості громадян і реалізації національної етнокультурної компоненти в сільському туризмі. Запропоновано складові етнокультурної компоненти та базис для їх формування. Розроблено модель взаємодії суб’єктів сільського туризму з урахуванням означеного базису, що сприятиме формуванню концепції розвитку сільського туризму, основу якої складатимуть когнітивні етнокультурні потреби споживачів. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є розробка методичних та оціночних параметрів визначення ефективності запропонованих заходів.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2019

Семенова К. Д., Тарасова К. І.
Глобальні економічні ризики та проблема економічної безпеки держави (c. 38 - 43)

Метою статті є аналіз проблеми глобальних ризиків сучасності. Використовуючи дані експертів Всесвітнього економічного форуму за 2017–2019 рр., авторами виявлено п’ять найнебезпечніших глобальних ризиків із точки зору як імовірності настання, так і масштабу впливу. У результаті дослідження визначено тенденцію у зміні глобальних ризиків протягом останніх років. Відзначається, що головні ризики знаходяться у сфері навколишнього середовища, екології та технологічної безпеки (кібер-ризики). Зроблено акцент на дослідженні глобальних економічних ризиків. Основними факторами глобального економічного ризику виявилися: торговельна війна між США та КНР; великий тягар корпоративного боргу США; кризовий стан ринків країн, що розвиваються; слабка макроекономічна політика Китаю; кібервійни, а також політична та фінансова нестабільність Італії. Перспективами подальшого дослідження в даному напрямку виступає аналіз геополітичних і технологічних ризиків, які підсилюють економічні, а також прогнозування ймовірності виникнення того чи іншого економічного ризику в короткостроковій і середньостроковій перспективах.

Стаття написана українською мовою


Бондаревська К. В.
Міжнародна міграція робочої сили: стан, проблеми, перспективи (c. 44 - 49)

У статті визначено актуальні тенденції міжнародної міграції в умовах глобалізації, особливості сучасного стану міжнародних міграційних процесів та обґрунтовано перспективи їх розвитку з урахуванням світових глобалізаційних тенденцій. Розглянуто позитивні та негативні наслідки міграційних явищ для країн-донорів та країн – реципієнтів робочої сили. У результаті дослідження було висвітлено загальні тенденції міжнародної міграції в сучасних умовах, зокрема: зміна географічної структури, зростання обсягів міграції фахівців високої кваліфікації та навчальної міграції, поширення нелегальних міграційних процесів, розповсюдження міграційних коридорів, поширення міграціоценозу, зростання впливу транснаціонального бізнесу на динаміку та структуру міжнародної міграції робочої сили. Серед напрямів вирішення міграційних проблем було визначено: перегляд і створення міждержавних угод країн-донорів з країнами – реципієнтами робочої сили; формування спеціалізованих міграційних бірж (так званих «бірж праці»); активізація співробітництва урядів країн з Міжнародною організацією з міграції; поширення системи грантів у контексті розвитку навчальної міграції та зменшення відтоку інтелектуального потенціалу; моніторинг і прогнозування міграційних процесів. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є визначення тенденцій розвитку найбільш «проблемних» міграційних явищ, серед яких нелегальна міграція та міграція висококваліфікованих фахівців до промислово та інноваційно розвинутих країн, а також обґрунтування напрямів покращення міграційної ситуації у країнах масової еміграції та імміграції.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2019

Кобилянська А. В.
Мережеві режими глобального економічного врядування в умовах неоінтеграції: мегарегіональні об’єднання та глобальні мережі створення вартості (c. 54 - 60)

Глобальне економічне зростання нині передбачає невід’ємне співіснування різнорівневих процесів інтеграції на мікро- та мегарівнях, які одночасно набувають мережевих форм, відповідно, являючи собою мережеві механізми глобального економічного врядування per se. Мета статті полягає в дослідженні холістики сучасних інтеграційних процесів з позиції глобальних мереж створення вартості (ГМСВ) та мегаінтеграції як форм неоінтеграції, а також в оцінці взаємозв’язку між ступенем включення країн у ГМСВ та збільшенням кількості укладених регіональних торговельних угод (РТУ) як проксі-процесів неорегіональної інтеграції. Ґрунтуючись на роботах низки авторів, а також групи експертів ОЕСР, у статті було проаналізовано передумови неоінтеграції з позиції появи та функціонування ГМСВ та мегарегіональних інтеграційних об’єднань. У результаті проведеного аналізу показано, що процеси неоінтеграції в глобальній економіці на мікро- та мегарівнях конгруентні. Так, мегарегіональна інтеграція та формування та поширення глобальних мереж вартості є взаємопов’язаними явищами, водночас поширення ГМСВ передує мегаінтеграційним процесам. Динаміка включення Китаю до ГМСВ більшою мірою відповідає розвитку інтеграційних процесів у глобальній економіці, що знаходить своє відображення в найвищому рівні кореляції між досліджуваними показниками. Подальші дослідження мають стосуватися аналізу окремих мегарегіональних об’єднань та відповідних мереж з метою більш детального вивчення загального феномена мережевої неоінтеграції та її мегарегіональних характерних ознак.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2020

Кобилянська А. В.
Причини та наслідки приєднання до глобальних мереж створення вартості – місце національної економіки в оцінюванні неоінтеграції (c. 29 - 35)

Беручи до уваги останні напрацювання у сфері дослідження функціонування глобальних мереж створення вартості, постає нагальна потреба у вивченні макропередумов та наслідків їх діяльності. У статті проаналізовано причини та наслідки функціонування глобальних ланцюгів створення вартості з позиції наявних зв’язків з процесами мегарегіоналізації. Показано, що участь країни в глобальних ланцюгах/мережах створення вартості має свої специфічні макроекономічні причини та наслідки. Виділено найбільш поширені причини участі в глобальних ланцюгах/мережах створення вартості з позиції національної економіки, а саме: розмір економіки, темпи економічного розвитку, наявність іноземного капіталу, рівень кваліфікації робочої сили, рівень зовнішньої заборгованості, тарифні обмеження тощо. Систематизовано макроекономічні наслідки участі в глобальних ланцюгах/мережах створення вартості: зміна рівня зайнятості, рівня продуктивності, потоків прямих іноземних інвестицій, експорту, валового національного доходу на душу населення та відповідних похідних показників. Базуючись на консенсусі щодо опосередкованості причин і наслідків участі в глобальних ланцюгах/мережах створення вартості фактом наявності преференційних торговельних угод, оцінюваного за допомогою так званих політичних та інституційних чинників, було запропоновано таке. Оскільки найбільші мегарегіональні угоди засновані на преференційних торговельних угодах, варто очікувати на наявність статистично значущого впливу мегарегіональних угод на причини та наслідки участі національної економіки країни – члена мегарегіонального об’єднання в глобальних ланцюгах/мережах створення вартості.

Стаття написана українською мовою


Любчик К. Л.
Сучасні форми медійної глобалізації (c. 35 - 41)

Прискорений технологічний прогрес в інформаційно-комунікаційній сфері став потужним драйвером активного розгортання процесів медійної глобалізації як складного процесу поглиблення економічної взаємодії, спеціалізації та кооперування медійних корпорацій різних країн світу. На сьогодні чітко викристалізувалися та набули усталеного характеру головні форми медійної глобалізації. Насамперед, слід відзначити динамічне зростання в останні десятиліття вартісних обсягів міжнародної торгівлі медійними товарами та послугами, що включають, зокрема, кінофільми та телевізійні програми, книги та звукозаписи, а також трансляції та записи подій у прямому ефірі тощо. Наступна форма прояву медійної глобалізації – це інтернаціоналізація бізнес-операцій національних медійних корпорацій з перенесенням за кордон їх окремих ланок на основі механізмів прямого іноземного інвестування, а її головні мотивації випливають переважно з комерційних цілей. Крім цього, проявом медійної глобалізації є наростаючі останніми десятиліттями тенденції щодо міжнародної фрагментації медійного виробництва, що реалізується механізмами ліцензійного випуску національними видавничими структурами друкованої продукції. Ще один важливий напрям – це широке поширення міжнародних мультимедійних ньюсрумів, які являють собою модель організації виробництва інформаційно-розважального контенту високопрофесійною креативною командою журналістів. В аналізі пануючих форм прояву медійної глобалізації на окрему увагу заслуговує експансія національних медійних брендів на нові зарубіжні ринки. Разом із тим, домінування на світовому медійному ринку транснаціональних корпорацій висуває в число пріоритетних питання наслідків іноземної власності на засоби масової інформації в контексті їх служіння суспільним інтересам.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2020

Сімахова А. О.
Глобальний вимір розвитку моделей соціальної економіки (c. 33 - 39)

Мета статті полягає у визначенні глобального виміру розвитку моделей соціальної економіки країн світу. Завдання статті: розглянути глобальні соціальні індекси; проаналізувати місце різних країн світу за глобальними соціальними індексами; визначити глобальний вимір розвитку моделей соціальної економіки на основі глобальних і локальних соціальних індикаторів; охарактеризувати моделі соціальної економіки за індикаторами соціального розвитку національного та глобального рівнів. Розглянуто основні глобальні соціальні індикатори (Індекс людського розвитку, Індекс соціального прогресу, Індекс економічної свободи, Глобальний індекс добробуту літніх, Індекс щасливої планети) та місце 45 країн світу, різних за типами економічного розвитку та моделями соціальної економіки за показниками даних індикаторів. На основі аналізу субіндексів глобальних соціальних індикаторів комплексно оцінено результативність соціальних економік країн світу у глобальному вимірі за рівнем добробуту, забезпечення особистих можливостей людини до самозайнятості, самореалізації, відкриття та ведення бізнесу, а також за правовим та екологічним розвитком країни. У результаті дослідження згруповано основні глобальні та локальні соціальні індикатори за моделями соціальної економіки: транзитивною, ліберальною, континентальною, середземноморською та скандинавською. Такий ґрунтовний підхід дає можливість комплексно оцінити результативність моделей соціальної економіки країн світу як на національному, так і на глобальному рівнях. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є вдосконалення існуючого інструментарію моделей соціальної економіки у глобальному вимірі.

Стаття написана українською мовою


Петренко К. В., Савченко К. Ю.
Особливості розвитку високотехнологічних японських ТНК в умовах глобалізації (c. 40 - 45)

Метою статті є дослідження особливостей розвитку високотехнологічних ТНК Японії в умовах глобалізації та отримання чіткої картини історичних, організаційних, інноваційно-технологічних особливостей розвитку ТНК. Завданням дослідження є аналіз та оцінка історичних, організаційних, інноваційно-технологічних особливостей розвитку японських ТНК на прикладі Toyota Motor Corporation. Зазначено, що задля швидкого технологічного зростання транснаціональних компаній і країни в цілому японські підприємці акумулювали та реінвестували прибутки винятково у сферу наукових розробок та інновацій. Продовження розвитку та дослідження даних сфер дасть можливість бути лідерами в глобалізаційному суспільстві. Досліджено одну із найбільших японських ТНК, Toyota Motor Corporation, яка займається автомобілебудуванням. Акцентовано увагу, що головною особливістю даної компанії є гігантські витрати на НДДКР і співпраця зі стартапами, проте цю співпрацю можна назвати більше винятком, ніж правилом. Інновації відбуваються на базі постійного вдосконалення через навчання. Удосконалення якості, вирішення проблем отримуються за рахунок діяльності робочих груп. Проте вагома секретність організаційної культури Toyota знижує можливість організаційної гнучкості при швидкому вирішенні проблем. Зроблено висновок, що при надійному державно-приватному партнерстві японські компанії, інвестуючи капітал у науково-дослідні розробки іноземців, удосконалювали їх і випускали новий технологічний продукт, за рахунок якого стрімко зростали.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2020

Черненко Н. О., Глущенко Я. І., Корогодова О. О., Моісеєнко Т. Є.
Вплив четвертої промислової революції на соціодемографічну основу людства (c. 46 - 56)

У проведеній науковій роботі авторами розглянуто питання впливу характерних рис четвертої промислової революції на соціодемографічну основу людства. Матеріал відображає дані, що характеризують стан демографічних характеристик, віковий склад населення, якість життя та освіти, рівень конкурентоздатності працездатного населення. Матеріали дослідження дозволили встановити, що в умовах четвертої промислової революції одним із показників міжнародної конкурентоспроможності є частка високотехнологічних товарів у експорті промислової продукції держави. На основі зазначеного авторами встановлено перелік показників, які відображають прояви сучасного технологічного розвитку, акцентуючи увагу на інтенсивності розробки і впровадження інновацій, що є відправною точкою підвищення конкурентоспроможності на міжнародному трудовому ринку в сучасних умовах. Таким чином, методологія статті передбачає аналіз таких даних, як динаміка частки високотехнологічної продукції, динаміка глобального індексу інновації, а також «Людський капітал і дослідження», «Освіта», країн світу з найбільшою часткою високотехнологічної продукції в експорті. Матеріал статті також відображає результати дослідження, що дозволяють сформувати припущення щодо необхідності та доцільності послідовної реалізації глобальної міграційної стратегії на основі глобального балансу трудових ресурсів, що передбачає реалізацію комплексу заходів щодо послаблення основних причин міграції, які сформовані у запропонований авторами перелік.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2020

Гудима Л. О.
Креативна економіка: світовий досвід та виклики для України в межах кризових перетворень (c. 100 - 106)

Сьогодні існує потреба у формуванні нових теоретико-методологічних і практичних методів та підходів до активізації й ефективного використання креативного людського потенціалу, що є важливим чинником стабілізації та сталого розвитку сучасної економіки. З’ясовано, що креативний та інтелектуальний людський потенціал є основною рушійною силою формування нової економіки та визначальним чинником конкурентоспроможності на глобальному рівні. У статті креативну економіку визначено як концепцію постіндустріальної економіки, що заснована на формуванні системи соціально-економічних відносин щодо виробництва, розподілу та споживання благ, які використовують як фактори виробництва креативний потенціал, інтелектуальні ресурси, а також талант до генерування нових ідей, завдяки чому створюється інноваційний продукт або послуга. Також доведено ймовірність виходу креативної економіки України на вищий ступінь розвитку за умови об’єднання зусиль держави, підприємств і суспільства, про що говорять високі позиції України у глобальних рейтингах креативності та інноваційності. Проаналізовано креативний потенціал кожного із п’яти континентів світу та побудовано рейтинг креативних індустрій за рівнем дохідності. Визначено креативні індустрії, які займають найбільшу частку з прибутковості (телебачення, образотворче мистецтво, газети і журнали), а також лідерів серед регіонів для більшості креативних індустрій – США та Азію. Оцінено дохідність креативних індустрій в різних регіонах світу, за отриманими результатами зроблено висновок про переважання частки креативних індустрій в Азійсько-Тихоокеанському регіоні (33%). Підкреслено важливість підтримки креативного бізнесу в період кризи, викликаної пандемією COVID-19. На основі аналізу проведеного опитування власників креативного бізнесу наведено рекомендації для уряду щодо надання можливості креативним індустріям компенсувати власні збитки та забезпечення сприятливих умов для відновлення їхньої роботи.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2020

Орлов П. А.
Світова економічна криза і пандемія COVID-19 та їх уроки для уряду країн (c. 30 - 40)

Світова фінансова криза почалася в США у 2007 р. через соціальну безвідповідальність банків та інших суб’єктів фінансового ринку. У 2008 р. вона переросла у світову економічну кризу. А для багатьох країн, включаючи деякі країни ЄС, вона триває і у 2020 р., різко підвищивши нестабільність зовнішніх систем господарювання компаній і конкуренцію. З грудня 2019 р. розпочалася пандемія COVID-19, яка істотно посилила негативні наслідки глобальної економічної кризи в країнах. Метою статті є подальший розвиток концепції автора щодо соціальної відповідальності підприємств усіх видів діяльності та форм власності в сучасних умовах. Йдеться про забезпечення комфортних, безпечних умов праці та гідної оплати свого персоналу, розвиток соціальної інфраструктури, недопущення ухилення від сплати податків, забезпечення належної охорони навколишнього середовища, а також про використання соціально відповідального маркетингу (СВМ). Наведено авторські підходи до оцінки конкурентоспроможності соціально безвідповідальних підприємств. Конкурентоспроможність продукції як у короткостроковому, так і в довгостроковому періодах може бути помилковою, досягнутою за рахунок соціальної безвідповідальності підприємства та його маркетингу. Яскравим підтвердженням цього є скандал навколо німецької автомобілебудівної компанії «Volkswagen», який отримав назву «Dieselgate». Також обґрунтовано критерії ефективності економічної системи України та інших країн. Автор вважає, що в ООН оцінили потенційні соціально-економічні наслідки не тільки пандемії COVID-19, а і світової економічної кризи, яка продовжується для більшості країн. І ці наслідки багато в чому збігаються та їх неможливо розділити.

Стаття написана українською мовою


Сигида Л. О., Бондаренко А. Ф.
Інновації та Індустрія 4.0: бібліометричний аналіз (c. 40 - 48)

Мета статті полягає в дослідженні особливостей понять «інновація» («innovation») та «Індустрія 4.0» («Industry 4.0») на основі бібліометричного аналізу та візуалізації отриманих результатів. Проведено огляд 720 публікацій (статей і матеріалів конференцій) із наукометричної бази даних Scopus за період 2014–2020 рр. на основі використання комбінації двох понять з логічним оператором «AND». Пошук у базі даних Scopus здійснювався у полі «title, abstract, keywords». Візуалізація результатів проводилася за допомогою програми VOSviewer. У результаті дослідження визначено динаміку публікаційної активності за роками та відповідну кількість цитувань. Встановлено, що публікації переважно належать до однієї з галузей знань – інженерні науки, комп’ютерні науки та бізнес, менеджмент і облік. Виокремлено авторів, які мають найбільшу кількість публікацій у рамках досліджуваної тематики, а також найбільш цитовані дослідження. Визначено, що Німеччина, Італія, США, Китай, Бразилія та Великобританія є країнами, у яких проблематика інноваційності та Індустрії 4.0 опрацьовується найбільш детально. Також сформовано кластери ключових слів. Отримані результати аналізу та візуалізація є актуальними та формують основу для кращого розуміння концепцій інноваційності та Індустрії 4.0. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є детальне розроблення проблематики Інтернету речей та інформаційної трансформації.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2020

Бояринова К. О., Дергачова В. В., Кравченко М. О., Копішинська К. О.
Аналіз прогнозів впливу пандемії коронавірусу на економіку України та сусідніх країн (c. 6 - 15)

Статтю спрямовано на аналіз прогнозів та сценаріїв розвитку економіки України та країн-сусідів за наслідками пандемії коронавірусу, а також на розгляд наявних підходів міжнародних і спеціальних організацій до прогнозування та порівняльний аналіз прогнозів. Досліджено прогнози Міжнародного валютного фонду щодо впливу пандемії COVID-19 на зміну ВВП і рівень безробіття України та сусідніх країн: Російської Федерації, Білорусі, Румунії, Польщі, Болгарії, Угорщини. Проаналізовано прогнози Світового банку для зазначених країн. Розглянуто підходи до прогнозування наслідків впливу коронавірусної хвороби та карантинних заходів Організації економічного співробітництва та розвитку на основі сценарію подвійного удару пандемії та сценарію разового удару. Обґрунтовано необхідність розробки і третього – «мікс» – сценарію розвитку подій для сусідніх країн і країн, що провадять тісні торговельні відносини або мають трудову міграцію населення. Розглянуто сценарний підхід у прогнозуванні наслідків пандемії, використовуваний Світовою організацією торгівлі та Агентством Bloomberg (V-подібний сценарій, U-подібний сценарій, L-подібний сценарій, W-подібний сценарій, сценарій «Tick-Shape»), а також проаналізовано сценарії розвитку ситуації за даними аналітики компанії Capital Times, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Здійснено компаративний аналіз прогнозів зміни ВВП України під впливом пандемії COVID-19, а також обсягів підтримки антикризових заходів в Україні та країнах-сусідах. Досліджено специфіку економік сусідніх країн і здійснених ними заходів протидії поширенню коронавірусної хвороби та антикризових заходів подолання її наслідків. Виявлено та обґрунтовано чинники, які забезпечують вищі показники прогнозів макроекономічних показників, зокрема, ВВП: збалансований розподіл надходжень до ВВП з різних видів економічної діяльності; високий рівень внутрішнього споживання; розвинений внутрішній ринок; провадження політики антикризових заходів, спрямованих на збереження малого, середнього бізнесу та підтримки базових для економік країн галузей промисловості.

Стаття написана українською мовою


Кавун-Мошковська О. О.
Структурно-територіальна характеристика прояву споживчої прихильності до найбільших В2С маркетплейсів світу (c. 16 - 22)

Мета статті полягає в дослідженні структурно-територіальних характеристик найбільших маркетплейсів у світовій електронній роздрібній торгівлі та визначенні особливостей споживчої прихильності до них. Систематизація та аналіз праць вітчизняних і зарубіжних науковців показали, що вивченню структурно-територіальних особливостей розвитку електронної роздрібної торгівлі світу в контексті місця в ній маркетплейсів приділяється недостатньо уваги. У результаті проведеного дослідження було визначено, що поступово маркетплейси стають потужними гравцями на ринку світової електронної роздрібної торгівлі – у 2019 р. вони забезпечували понад 50% онлайн-продажів, протягом наступних років очікується збільшення даного показника. На сьогодні у складі маркетплейсів представлено платформи, які пропонують переважно універсальний асортимент товарів (61,6% усіх структур), охоплюють різні сегменти ринку. Універсальні маркетплейси займають лідерські позиції й за рівнем відвідування – 92,15% від загальної кількості візитів на сайти. Аналіз показав, що найбільша кількість маркетплейсів розташована в Європі (35,4%) та Північній Америці (28%), проте за рівнем відвідування лідерами є платформи зі Східної Азії. Встановлено, що серед маркетплейсів – лідерів ринку присутні дві бізнес-моделі: класична та комбінована (поєднання Інтернет-магазину з класичним торговельним майданчиком). За результатами дослідження прогнозується подальше зростання ролі маркетплейсів як генераторів зростання доходів суб’єктів підприємництва в секторі електронної роздрiбної торгівлі, збільшення їх географії та масштабів діяльності. Перспективою майбутніх досліджень у даному напрямі є вивчення регiональних особливостей розвитку маркетплейсів у світовій електронній роздрібній торгівлі, а також у секторі В2В.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2020

Птащенко О. В., Архипова Д. Є.
Глобальні проблеми людства: стан і перспективи вирішення (c. 478 - 484)

У статті розглянуто основні глобальні проблеми сучасного світового простору; визначено основні тенденції подолання кризи та подальший шлях розвитку людства. Глобалізація означає загальний характер більшості значущих для людства процесів. Сучасне людство являє собою єдину систему економічних, політичних, соціальних і культурних зв’язків і взаємодій, що стає підставою єдності його подальшої долі. Основу глобалізації склала інформатизація, що віддзеркалює сучасний рівень розвитку техніки. Глобальні проблеми – це проблеми, що зачіпають все людство, впливають на хід розвитку економіки та соціальної сфери, екологію, політичну стабільність. Ці проблеми вимагають міжнародного співробітництва, оскільки жодне, навіть високорозвинена держава, не може вирішити їх самостійно. Кількість голодних людей у світі зросла за останні кілька років. Зараз кожен дев’ята людина у світі щодня голодує, страждаючи від недостатності харчування. Незабезпеченість продовольством і голод є одними з найбільших загроз загальному здоров’ю людського населення, що перевищує малярію, туберкульоз або ВІЛ. Відповідальність за планету має починатися з відповідальності за свою країну, тому що криза окремо взятої країни ускладнює світову ситуацію в політичному аспекті; екологічні та ресурсні кризи ставлять під загрозу екологічну рівновагу й ускладнюють проблему ресурсів у світовому масштабі; економічна криза призводить до соціальних наслідків в інших країнах.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2020

Крамчанінова М. Д., Вахлакова В. В.
Пандемії як загрози нового типу для економічної безпеки в умовах глобалізації (c. 18 - 23)

У статті автори актуалізують питання, що стосуються проблем забезпечення економічної безпеки з позиції зростання глобальних інтеграційних процесів у світовій економіці. Відзначається, що формування глобального світу пов’язане з появою нових глобальних загроз у сфері економічної безпеки на прикладі пандемії коронавірусу COVID-19. Це породжує необхідність перегляду деяких негативних ефектів глобалізації з метою надання більшої керованості глобальним процесам, зробивши їх більш усвідомленими, орієнтованими на всебічне забезпечення безпеки та сталий розвиток країн. У ході дослідження аналізуються причини виниклих під впливом пандемії COVID-19 наслідків для економічної активності країн. Дослідження звертає увагу на виявлені пандемією проломи в економічній безпеці країн, пов’язані з деякими аспектами глобалізації. Результати проведеного дослідження дозволяють визначити найбільш постраждалі від економічного тиску сектори та розглянути можливі напрямки і тенденції подальшого економічного відновлення. Також припускається, що в майбутньому стрес-тести всіх рівнів економічної безпеки повинні будуть враховувати й аналізувати більш широкий діапазон можливих сценаріїв і ризиків, пов’язаних із загрозою пандемій і впливом їх наслідків на суспільні інтереси. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямі може стати дослідження взаємозв’язку та можливих наслідків, які виникають у соціальній і політичній сферах у зв’язку з глобальними загрозами економічній безпеці.

Стаття написана українською мовою


Дубєй Ю. В.
Технологічна конкурентоспроможність національної економіки України в умовах глобалізації (c. 23 - 28)

У статті проаналізовано рівень технологічної конкурентоспроможності України у світовій економіці та виокремлено напрями технологічного оновлення вітчизняної економіки. Технологічну конкурентоспроможність визначено як реальну та потенційну можливість національної технологічної системи продукувати кінцеву продукцію, яка користується попитом на відповідних ринках; як сукупність певних характеристик, які формують конкурентні переваги країни у світовій економіці та дають можливість витримувати конкуренцію з іншими національними технологічними системами. На основі розкриття особливостей методики розрахунку індексу глобальної конкурентоздатності узагальнено місце України у світовому рейтингу, показано динаміку фактора технологічної готовності нашої країни, а також інших її індикаторів конкурентоздатності за трьома субіндексами: базових вимог, підвищення ефективності та інноваційності. Наголошено на необхідності технологічної модернізації України на інноваційних принципах. Підкреслено, що напрями технологічної модернізації повинні враховувати закономірності сучасного етапу техноглобалізму, який представляє собою процес формування єдиної глобальної системи виробництва та обміну результатів інноваційно-технологічної діяльності. В умовах обмежених фінансових можливостей нашої країни та наявності значних бар’єрів у переміщенні нових технологій запропоновано здійснювати технологічне оновлення вітчизняної економіки за рахунок розробки та впровадження нових технологій у кооперації з іншими країнами.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2020

Калюжна Н. Г., Ковтун Т. К.
Критичні чинники та перспективи відновлення світової економіки в умовах глобальної рецесії COVID-19 (c. 39 - 46)

Статтю присвячено визначенню та систематизації відмітних ознак рецесії COVID-19 як безпрецедентної за масштабом поширення та впливу на світову економіку фази спаду ділової активності. Досліджено динаміку основних показників економічного зростання та обґрунтовано, що від’ємні лінійні прогнозні тренди дозволяють прогнозувати довгостроковий період відновлення після поточної глобальної рецесії. Показано, що глобальна рецесія 2020 р. негативним чином впливає на перспективи відновлення ключових національних економік світу з огляду на високу ймовірність запровадження повторних карантинних обмежень. На підставі аналізу динаміки індексу глобальної економічної невизначеності підтверджено перебування світової економіки в найбільш невизначеному стані за період спостережень. За результатами аналізу значень барометра світової торгівлі товарами у 2020 р. засвідчено негативні зрушення у структурі та динаміці зовнішньоторговельного обігу та сумнівність швидкого відновлення глобальних ланцюгів постачань. На підставі узагальнення результатів дослідження систематизовано ключові відмітні ознаки економічної рецесії COVID-19 та констатовано, що, окрім притаманної будь-якій рецесії втрати темпів зростання світового виробництва, поточна економічна криза супроводжується падінням до критичних позначок низки індикаторів інтенсивності глобального розвитку, що підтверджує її безпрецедентність за масштабом поширення та впливу на світову економіку. Обґрунтовано, що підтвердження визначених тенденцій дозволяє передбачити довгострокові негативні наслідки сучасної глобальної рецесії, що зумовлює необхідність обґрунтування напрямів відновлення світової економіки та зовнішньоторговельного співробітництва держав за кризових умов.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2021

Воскобоєва О. В., Ромащенко О. С.
Транснаціональні корпорації в умовах глобалізації економіки України (c. 21 - 27)

Дана стаття присвячена актуальній проблемі розвитку транснаціональних корпорацій (ТНК) в умовах глобалізації економіки. Основною характерною рисою ТНК є їх спроможність планувати, організовувати та контролювати господарську діяльність у різних країнах. Саме ця риса і відрізняє ТНК від інших учасників світової економічної системи. У статті проведено всебічне дослідження впливу транснаціональних корпорацій на світову економіку. У процесі дослідження виявлено, що вплив транснаціональних корпорацій на світову економіку незалежно від рівня їх розвитку зростає. Тому прямі іноземні інвестиції – це важливий механізм, через який передаються заощадження від передових, промислово розвинених країн у країни, що розвиваються. Так, виявлено, що серед закордонних інвесторів найбільш інвестиційно привабливими в Україні є промисловість, оптова та роздрібна торгівля, професійна, наукова та технічна діяльність, інформація та телекомунікації, фінансова сфера та операції з нерухомістю. Привабливим для ТНК із промислово розвинутих країн є також інвестування в інфраструктуру бізнес-послуг для обслуговування, перш за все, підприємств з іноземними інвестиціями. Досліджено також, що найбільше іноземного капіталу вкладено в Дніпропетровську, Київську, Донецьку, Одеську, Полтавську, Львівську та Харківську області. Зроблено висновок, що основне завдання – не протистояння або боротьба з впливом великих іноземних ТНК, а узгодження їх інтересів зі стратегічними пріоритетами економіки України, а також створення власних конкурентоспроможних ТНК. З цією метою виділено основні конкурентні переваги та негативні наслідки транснаціональних корпорацій.

Стаття написана українською мовою


Перерва І. М.
Обґрунтування критеріїв креативних індустрій (c. 27 - 33)

Мета статті полягає в дослідженні специфіки й особливостей поняття «креативні індустрії» та визначенні критеріїв, які дозволили б ідентифікувати діяльність як таку, що належить саме до креативного сектора; дослідженні поняття «креативні індустрії» та їх взаємозв’язку з «культурними індустріями»; розкритті сутності різних класифікацій культурних і креативних індустрій; узагальненні теоретичних підходів до дослідження даного сектора. У результаті дослідження було проаналізовано та розкрито основні підходи науковців, практиків та організацій щодо визначення понять «культурні індустрії» та «креативні індустрії» та особливості розвитку даного сектора економіки. Висвітлено генезис цих термінів у різних літературних джерелах і показано становлення креативної індустрії як невід’ємної складової при переході від індустріального суспільства до інтелектуального. Досліджено взаємозв’язок і співвідношення культурних і креативних індустрій. Розглянуто роль креативних індустрій в інноваційних процесах, що дозволяє виявити їх вплив як на економічний, так і на соціальний розвиток суспільства. Наведено особистісні та організаційні моделі класифікації креативних індустрій в історичній ретроспективі періодів розвитку креативних індустрій. Визначено особливості та характеристики моделей класифікації креативних індустрій та основні умови включення галузей до креативного сектора. На основі аналізу та узагальнення виділено основні критерії, які дозволять ідентифікувати діяльність, як таку, що належить саме до креативного сектора. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є використання критеріїв креативних індустрій для розробки універсальної системи класифікації креативних індустрій та комплексної ідеї розвитку креативного сектора в цілому.

Стаття написана українською мовою


Птащенко О. В.
Особливості «злиття» та «поглинання» компаній у міжнародному бізнесі (c. 34 - 39)

У роботі наведено особливості сучасного процесу злиття та поглинання (M&A). Зазначимо, що в сучасному світі, зі зростаючою глобальною конкуренцією, агресивною політикою окремих учасників ринку, швидкими технологічними змінами, фінансовим регулюванням і мінливою роллю держави в економіці, існує потреба в розширенні діяльності великих компаній. Більшість найбільш успішних компаній навіть йдуть спільним шляхом розвитку, таким як злиття та поглинання. У результаті злиття та поглинання бізнес зростатиме та стане більш впливовим, і не лише національні уряди, а й міжнародні економічні організації не зможуть залежати від регулювання та управління. Сьогодні серед провідних вітчизняних і зарубіжних економістів немає єдиної думки щодо визначення понять «злиття» і «поглинання», що пояснюється різноманітністю та складністю характеру цих процесів. Виявлено основні види зазначених процесів і наведено їх характеристику. При дослідження процесів злиття та поглинання підприємств визначено їх основні відмінності один від одного. Доведено, що в умовах постійно мінливого ринку зростання конкуренції й добре продумані та вдало здійснені транзакції з міжнародних злиттів і поглинань можуть значно збільшити вартість компаній. На сучасному етапі міжнародні злиття та поглинання займають міцні позиції в політиці приватних компаній як основний стратегічний інструмент для розвитку бізнесу.

Стаття написана українською мовою


Зварич І. Я.
Детермінанти формування глобальної інклюзивної циркулярної економіки (c. 40 - 48)

Транзитивний шлях переходу з лінійної до циркулярної економіки позначається зміною позиціонування глобальних ризиків з року в рік, що і визначають детермінанти такої зміни. Так, основними ризиками на 2020 р. Світовим економічним форумом визначені ті, що пов’язані з навколишнім середовищем та займають перші позиції в рейтингу упродовж трьох останніх років (зокрема, у 2019 р. найвпливовішим був ризик екстремальних погодних явищ). Поступове зростання усвідомлення цього ризику привело до зміни настроїв як виробників, так і споживачів. Експерти оцінили зміну клімату як основний ризик 2019 р., що випереджає збитки від кібератак, фінансової нестабільності та тероризму. Таким чином, для пом’якшення цього ризику у 2020 р. світовою бізнес-спільнотою запропоновано імплементувати циркулярні «конструкції», зменшуючи використання ресурсів і надаючи пріоритет низьковуглецевим матеріалам. Потенційні наслідки переходу до циркулярної економіки стосовно викидів парникових газів суттєві, і досягнути їх можна головним чином за рахунок підвищення ефективності використання ресурсів; збільшення терміну корисного використання будівель та активів; збільшення переробки та повторного використання та абсолютного скорочення використання первинної сировини. Зниження інтенсивності видобутку матеріалів, стійке використання земель та реабілітація, захист екосистем, ефективність використання ресурсів та відновлюваних джерел енергії – все це пов’язано з концепцією циркулярної економіки, яка допоможе зберегти природний капітал. Таким чином, циркулярна економіка може розглядатися як ефективна стратегія сприяння пом’якшенню зміни клімату.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2021

Варфоломєєв М. О.
Парадигма циркулярної економіки в умовах України (c. 13 - 20)

Стаття присвячена актуальні темі сьогодення – принципам і засадам запровадження циркулярної економіки (ЦЕ). У статті наголошується, що, незважаючи на те, що питання запровадження циркулярної економіки вже достатньо широко висвітлено в наукових виданнях вітчизняними та зарубіжними науковцями, ще й досі не сформовано стратегії практичного запровадження циркулярної економіки на державному рівні. Таким чином, у публікації поставлено за мету дослідження ключових аспектів і передумов запровадження циркулярної економіки в межах України. Відповідно до поставленої мети проаналізовано переваги та недоліки запровадження циркулярної економіки у світовому аспекті. Так, до переваг запровадження циркулярної економіки віднесено такі питання: зростання рентабельності; зниження викидів парникових газів; створення нових робочих місць. Серед недоліків запровадження циркулярної економіки в роботі виділено такі: рівень складності просування системних змін; економічні коливання (ЦЕ може бути неприбутковою в короткому проміжку часу); непристосовані ринки (відсутність необхідної сировини та інфраструктури, конкуренції, знань); недосконале регулювання (недосконале законодавство та/або його реалізація); соціальні фактори (недостатні знання та навички, пов’язані з циркулярною економікою); недостатній контроль за сортуванням відходів; рівень фінансування (як з державної казни, так і з бізнесу). Підсумовуючи переваги та недоліки запровадження циркулярної економіки, наголошено на тому, що в ЦЕ найважливіше значення полягає не в матеріальних потоках або відходах, а в набагато цінніших методах, таких як технічне обслуговування, повторне використання та переробка обладнання. Також у дослідженні значну увагу приділено інструментам циркулярної економіки та передумовам їх застосування. Крім того, кожний із наведених інструментів розглянуто в аспекті практичного використання та проаналізовано на вже наявних світових прикладах. Таким чином, серед інструментів запровадження циркулярної економіки автором виділено: Дизайн мислення майбутнього; Віртуалізація та спільне використання; Товар як послуга; Повторне використання у виробництві; Повторне використання у споживанні; Індустріальний симбіоз і переробка відходів виробництва; Переробка. Окрему увагу в статті приділено проблемам упровадження циркулярної економіки в Україні та шляхам їх вирішення. Отже, в дослідженні послідовно розкрито проблеми та шляхи їх вирішення на рівні влади, бізнесу та суспільства.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2021

Нямещук Г. В.
Прогноз секторально-регіонального розвитку інтелектуального сегмента глобальної економіки (c. 12 - 23)

Метою статті є побудова прогнозу розвитку інтелектуального сегмента глобальної економіки на 2019–2028 рр. у розрізі високотехнологічних секторів і регіонів. На основі аналізу статистичних даних економік країн щодо обсягу високотехнологічного експорту, валових витрат у фундаментальні дослідження та прикладні розробки, кількості зареєстрованих патентних сімейств з деталізацією за секторами «тріади» (інформаційно-комунікаційні технології, фармацевтична промисловість, аерокосмічний сектор) визначено тренд секторально-регіонального розвитку у 2000–2018 рр. і розроблено прогноз на наступний суміжний період. У ході дослідження виявлено значну диференціацію країн за моделями розвитку секторів «тріади», а також за характером лінії тренду в часових періодах 2000–2009 рр., 2009–2018 рр. і 2000–2018 рр. Спрогнозовано подальший розвиток країн Азії (КНР, Тайваню, Південної Кореї) та США із поступовим зміщенням акцентів технологічного лідерства на користь Тайваню. Оптимістичним є прогноз зростання показників високотехнологічного експорту аерокосмічного сектора. У секторі ІКТ виявлено значну залежність обсягів високотехнологічного експорту від позитивної динаміки патентних сімейств. У фармацевтичній промисловості країн Європи зв’язок між цими показниками має переважно обернений характер. Перспективами подальших наукових розвідок у цьому напрямі є визначення характеру та ступеня впливу пандемійного чинника на динаміку розвитку інтелектуального сегмента глобальної економіки, а також коригування прогнозу секторально-регіонального розвитку інтелектуального сегмента глобальної економіки.

Стаття написана українською мовою


Каверіна К. О., Шолом А. С.
Особливості глобальних витоків інформації з податкових гаваней (c. 23 - 28)

Існування податкових гаваней є невід’ємним явищем сучасного етапу розвитку світової економіки. Вони конкурують одна з одною на основі податкових ставок, рівня конфіденційності, якості та швидкості обслуговування, що пропонують. Визначення впливу податкових гаваней наразі є досить актуальним питанням, поглибленню якого багато в чому посприяли витоки інформації, зокрема панамський. Проте витоки інформації з податкових гаваней недостатньо висвітлені в дослідженнях вітчизняних і зарубіжних учених. Метою статті є дослідження впливу податкових гаваней та панамського витоку інформації на світову економіку. Розглянуто визначення податкових гаваней та їх масштаб у сучасних умовах глобалізаційної економіки. При систематизації наукових праць було порівняно різні витоки інформації з податкових гаваней і визначено наймасштабніший з них. Розкрито сутність діяльності фірми Mossack Fonseca, що стала жертвою витоку. Обґрунтовано динаміку зареєстрованих офшорних компаній у рамках панамського витоку інформації. За допомогою математичної моделі розраховано трендовий вектор руху кількості компаній, що користуються послугами офшорних зон. У результаті виконання регресійного тренд-аналізу, було встановлено, що кількість зареєстрованих компаній фірми Mossack Fonseca має тенденцію до зростання (в середньому на 292 одиниці щорічно). Це свідчить про те, що, незважаючи на публікації секретної інформації, популярність податкових гаваней продовжує збільшуватися. Наведені основні країни-посередники, що користуються найбільшою популярністю в податковому спекулюванні. З’ясовано, що простота формалізації та реєстрації компаній, відсутність контролю за дочірніми компаніями транснаціональних бізнес-груп є ключовими атрибутами діяльності податкових гаваней, які сприяють їх використанню для уникнення сплати податків на прибуток і відмиванню коштів. Сформульовано наслідки, спричинені діяльністю податкових гаваней і витоків інформації з них. Найважливіші серед них: санкційні положення та моніторинг офшорної діяльності.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2021

Куницька-Іляш М. В., Березівський Я. П.
Концептуально-методичні підходи до ідентифікації типологічних і логічно-структурних характеристик пріоритетних галузей національної економіки (c. 17 - 23)

Обґрунтовано стратегічну важливість формування пріоритетних галузей для національної економіки, згідно з чим країна має посилити конкурентні позиції, забезпечити соціально-економічний поступ, підвищити інноваційно-технологічну активність. Результати огляду наукових публікацій, де згадуються стратегічні або пріоритетні види економічної діяльності, дозволили краще систематизувати їх склад і структуру, виявити підходи до їх обрання за різних варіантів розвитку країни та її економіки. Можна знайти низку публікацій, де виокремлюються пріоритетні галузі не в цілому для національного господарства, а в окремих функціональних чи структурних сферах, напрямах та ін. Зроблено висновок про те, що апріорі давати визначення та формувати склад пріоритетних галузей економіки об’єктивно недоцільно та неправильно. Водночас при обґрунтуванні системи пріоритетних видів економічної діяльності потрібно дотримуватися принципу системності та комплексності, а також послідовності. Встановлено, що по мірі економічного зростання, зміни характеристик зовнішнього середовища, а також з урахуванням стратегічного бачення місця країни в системі міжнародного поділу праці має змінюватися також і бачення нових видів економічної діяльності, які будуть локомотивами зростання в майбутньому, але вже зараз потребують підготовки відповідних фахівців, розвитку інституційної інфраструктури та акумулювання ресурсного забезпечення. Сформовано класифікацію пріоритетних галузей національної економіки згідно з такими ознаками, як: галузева приналежність, сектори економіки, стратегічна зорієнтованість, глибина впливу, обрана модель економічного зростання, фактори економічного зростання, стадії економічного відтворення, інвестиційний потенціал. Розроблено логіко-структурний алгоритм ідентифікації пріоритетних галузей економіки, що враховує міру вертикальної інтеграції економічного поступу та рівень реалізації потенціалу економічного зростання країни. Встановлено, що до пріоритетних галузей економіки належать сектори, види економічної діяльності, галузі, їх інфраструктура та зв’язки між ними, розвиток яких на поточному етапі та в стратегічній перспективі забезпечує зміцнення конкурентних позицій національної економіки на внутрішньому та зовнішньому ринках, структурно збалансований сталий розвиток територій країни, реалізацію національних економічних і соціальних інтересів, створення умов для збереження цих позицій.

Стаття написана українською мовою


Герасимова Я. О.
Дуалістичний підхід до комплексного аналізу впливу тінізації економічної діяльності (c. 23 - 29)

Існуючі на сьогодні теоретичні й емпіричні дослідження не дають однозначної оцінки характеру впливу тіньового (чи неформального) сектора економіки на динаміку макроекономічного зростання країн і регіонів. Тіньовій економіці притаманний чітко виражений дуалізм, що набуває свого концентрованого вираження у виконанні нею подвійної ролі в розвитку соціально-економічної системи суспільства. З одного боку, вона справляє позитивний вплив на макроекономічне зростання багатьох держав, подолання бідності населення та соціально-гуманітарної відсталості; але з іншого – значно загострює соціально-економічні, фінансові, податково-адміністративні та інші проблеми, що суттєво гальмують науково-технічний, інноваційний і гуманітарний прогрес багатьох країн світу. Дуалістичний підхід до комплексного аналізу впливу тінізації економічної діяльності на структурну динаміку національного та глобального розвитку дає змогу чітко конкретизувати її загрози та небезпеки. Ні в кого вже не викликає сумніву те, що тінізація економічної діяльності призводить до значних порушень функціонування національних соціальних секторів держав з причин: поглиблення асиметрій у регіональному та внутрішньокраїновому розподілі доходів; проведення соціально несправедливої приватизації об’єктів державної власності; розширення нелегального виробництва товарів і послуг, а також структурної деформації суспільного споживання. Це не тільки спричиняє наростання в економіках різних держав суспільної нестабільності та поглиблення внутрішньокраїнових асиметрій у розподілі доходів різних груп населення, але й значною мірою знижує ефективність застосовуваного їх національними урядами інструментарію оперативного реагування на перманентні зміни ключових кількісно-якісних параметрів соціально-економічного розвитку.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2021

Крамчанінова М. Д., Вахлакова В. В.
Глобалізація та безпека: економічні, соціальні та політичні аспекти (c. 16 - 21)

Це дослідження підкреслює зростаючу важливість критичного вивчення ролі глобалізації в контексті проблеми забезпечення безпеки людини. У глобальних умовах відкритої економіки безпосередні зміни в характері економічної діяльності та соціальної взаємодії значно збільшують вагу та значення факторів, які впливають на соціальну, політичну й економічну стабільність. Шляхом аналізу даних, що відображають результати соціальних, економічних і політичних наслідків COVID-19, автори намагаються надати корисні уявлення про закономірності, що властиві економічним, соціальним і політичним процесам. Дослідження динаміки розвитку пандемії дозволяє більш детально дослідити зв’язок між економікою, соціальною безпекою та політичною стабільністю, звертаючи увагу на природу соціальних, економічних і політичних процесів та масштаби їх взаємозалежності. За результатами дослідження встановлено основні загрози, що виникають через пандемією у сфері економічної, соціальної та політичної складових національної безпеки. Показано, що соціальні, економічні та політичні сфери безпеки в державі є взаємопов’язаними. Через взаємозв’язок між ними відсутність стабілізації в одній із означених сфер здатна породжувати потенційну небезпеку та зміни негативного характеру в інших сферах. Більшість визначених авторами ризиків і загроз витікають один з одного, що робить їх також взаємозв’язаними. На думку авторів, суспільні очікування щодо політико-економічних взаємодій у сфері забезпечення національної та глобальної безпеки потребують від уряду суттєвих змін і трансформації погляду на важливі аспекти організації соціального, економічного та політичного життя суспільства, відповідно до глобальних викликів.

Стаття написана українською мовою


Матюк Т. В., Полуяктова О. В.
Соціально-економічний розвиток і його взаємозв'язок з показниками розширення прав, економічних свобод і можливостей (c. 22 - 28)

У статті проаналізовано ключові аспекти та чинники соціально-економічного розвитку суспільства. На основі дослідження теоретичних підходів з’ясовано сутність поняття «економічний розвиток». Визначено найважливіші складові нової якості зростання. Обґрунтовано необхідність і можливість доповнення індикатора успіхів країни в соціально-економічному розвитку (ІЛР), який щорічно розраховується ПРООН і відображає взаємозв’язок між оцінкою довголіття в країні, рівнем грамотності й освіченості населення та рівнем його життя, показниками розширення прав, економічних свобод і можливостей. На основі кореляційного аналізу показників індексу розвитку людського потенціалу, з одного боку, та індексу розвитку людського потенціалу з урахуванням показників розширення прав, економічних свобод і можливостей, а також індексу задоволеності життям, політичної та економічної свободи, з іншого боку, доведено, що між цими індикаторами існує прямий сильний зв’язок. Це засвідчує факт прямого впливу міри задоволеності життям, економічної незалежності та політичної участі на соціально-економічний розвиток суспільства. Порівняння складу отриманих кластерів із рейтингом країн за рівнем людського розвитку в рамках традиційного ІЛР засвідчив наявність певних розбіжностей. Так, найбільша кількість країн з дуже високим рівнем людського розвитку при застосуванні індикаторів розширення прав і можливостей втратили свій статус. Аналогічні результати спостерігаються і для багатьох інших країн, які за рейтингом ІЛР з урахуванням розширення прав і можливостей опинилися в більш низькій за рівнем людського розвитку групі країн. Дослідження показало, що жодна з країн не перемістилися в рейтингу в більш високу групу. Отримані результати підтвердили гіпотезу про наявність досить сильного зв’язку між рівнями загального задоволення життям, демократії й економічної свободи та соціально-економічним розвитком.

Стаття написана українською мовою


Чернова О. В., Морозова І. В.
Сучасний стан і проблеми світового енергетичного ринку (c. 29 - 34)

Метою статті є комплексний аналіз сучасного стану світового енергетичного ринку, виявлення основних проблем його функціонування та обґрунтування можливих шляхів їх вирішення. У дослідженні розглянуто структуру світового енергетичного ринку, надано характеристику його основних складових. Проаналізовано сутність енергетичної проблеми, визначено основні причини її виникнення. З’ясовано, що енергетична проблема посідає значне місце серед таких глобальних проблем людства, як загроза ядерної війни, епідемії, екологічна криза, демографічні проблеми, міжнародний тероризм тощо. Проведено динамічний аналіз використання традиційної енергетики у світі. Визначено, що у зв’язку із обмеженістю світових запасів природного газу та нафти вже найближчим часом неможливо буде задовольнити зростаючий попит людства на енергетичні ресурси. Наведено рейтинг країн, які намагаються активно розвивати «зелену» енергетику на державному рівні. Висвітлено основні методи енергозбереження провідних країн світу. Здійснено аналіз масштабів інвестування в енергоефективність та енергозбереження провідних країн світу. Визначено, що лідером по інвестиціях у «зелену» енергетику є Китай. У ході дослідження розкрито сутність поняття «енергетична безпека» та названо її основні пріоритети в застосуванні різними країнами. Визначено найважливіші аспекти міжнародної енергетичної безпеки. Висвітлено тенденції подальшого розвитку світового енергетичного ринку та запропоновано основні шляхи вирішення енергетичних проблем.

Стаття написана українською мовою


Петренко К. В., Кот М. В.
Пріоритети та результативність європейської інтеграції в науково-технічній сфері (c. 34 - 41)

Метою статті є дослідження теоретико-методичних основ науково-технічної інтеграції та результативності діяльності країн – членів ЄС і України з її перспективою на євроінтеграцію в даній сфері. Методологічною основою для проведення даного дослідження виступають наукові праці вчених, статистичні дані офіційних сайтів, нормативно-правові акти у сфері науково-технічної інтеграції країн – членів ЄС. У результаті дослідження було охарактеризовано значення інтеграційних процесів у науково-технічній сфері. Визначено основні напрями пріоритетності євроінтеграції у сфері науки та технологій. Проаналізовано результативність діяльності країн – членів ЄС на основі міжнародних індексів і загальних показників розвитку НДДКР. Досліджено сучасний стан науково-технічної сфери в Україні. Визначено перспективні напрями розвитку країн – членів ЄС у сфері науки та технологій і потенціал втілення євроінтеграційних реформ в українському науковому просторі. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є створення багатоаспектної стратегії долучення України до європейського дослідницького простору, а також деталізація заходів, які мають бути втілені державними органами для забезпечення сталого розвитку суспільства та підвищення конкурентоспроможності на світовій арені. Подальший розвиток науково-технічної євроінтеграції може привести до створення ще тісніших зв’язків між країнами – членами ЄС та Україною.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2021

Довгаль О. А.
Диспропорції в розвитку глобальної торговельної системи: причини та наслідки (c. 13 - 20)

У статті проведено узагальнення основних підходів до аналізу характеру виникнення глобальних диспропорцій у розвитку глобальної торговельної системи, їх негативних наслідків і можливостей урегулювання. Доведено, що глобальні економічні диспропорції мають як об’єктивне, так і суб’єктивне походження, можуть ініціюватися окремими країнами, групами країн і міжнародними економічними організаціями, є тісно пов’язаними з позаекономічними аспектами світової економіки та наочно проявляються не тільки у фінансовій сфері, а й у міжнародній торгівлі. Обґрунтовується, що з урахуванням особливостей проведення поточної зовнішньоекономічної політики суверенних держав виділяються три основні тенденції, спрямовані на захист національних інтересів в умовах кризи глобальної торговельної системи, які, по суті, являють собою глобальні диспропорції в її розвитку: протекціонізм, регіоналізм і трансрегіоналізм. Виявлено, що в економічному плані зростаюча зовнішня взаємозалежність не зближує, а, навпаки, підпорядковує, робить залежними регіони та країни світу; не долає, а закріплює периферійне положення окремих країн; не порушує, а зміцнює ієрархічність світової економіки, що обумовлюється її внутрішньою логікою. Робиться висновок, що для усунення або пом’якшення глобальних диспропорцій у глобальній торговельній системі важливо використовувати нові інституційні механізми, у розробці яких активну участь повинні брати країни з ринками, що розвиваються, що означає необхідність гнучкого поєднання лібералізації з імпортозаміщенням і елементами протекціонізму.

Стаття написана українською мовою


Бут-Гусаiм О. Г.
Полярність впливу факторів глобалізаційних перетворень (c. 21 - 27)

У статті розкривається питання полярності впливу факторів глобалізаційних перетворень. Мета дослідження – систематизувати фактори позитивного та негативного впливу глобалізаційних перетворень на прикладі України. Наводиться визначення суті глобалізації та визначається змістовне пояснення полярності. Полярність у результаті дослідження визначається як протистояння факторів впливу, зокрема порівняння позитивного та негативного впливу на глобалізаційні перетворення. Для об’єктивного аналізу проводиться більш деталізований аналіз негативних і позитивних факторів глобалізаційних перетворень в аспекті України. Зокрема показано динаміку прямих іноземних інвестицій в Україну, а також їх структуру в розрізі за галузями народного господарства та країнами, які здійснюють ці інвестиції. Акцентовано, що значною мірою глобалізаційні перетворення в економіці показані на прикладі діяльності транснаціональних компаній, які постійно створюють нові бізнес-структури з метою раціонального поділу ринку. Охарактеризовано значення транснаціональних корпорацій для економіки України та визначено обороти найбільших десяти з них. Зазначено, що до позитивних чинників глобалізаційних перетворень належать: зростання обсягів прямих іноземних інвестицій і надходжень до бюджету; культурний розвиток; пришвидшення науково-технічного прогресу; вільне переміщення населення по різних країнах; регулювання екологічної та медичної ситуації; розширення ринків збуту; раціоналізація використання ресурсів; покращення якості продукції. До негативних факторів глобалізаційних перетворень належать: витіснення з ринку дрібних підприємців та малого бізнесу; економіко-політичне послаблення країни; розвиток тіньової економіки; перешкоджання національним інтересам; ускладнення виходу на ринок вітчизняного бізнесу; скорочення трудових ресурсів, що мають стратегічно-важливе значення для країни; надмірне використання природних ресурсів країни.

Стаття написана українською мовою


 ДЛЯ АВТОРІВ

Ліцензійний договір

Умови публікації

Вимоги до статей

Положення про рецензування

Договір публікації

Номер в роботі

Питання, які задаються найчастіше

 ІНФОРМАЦІЯ

План наукових конференцій


 НАШІ ПАРТНЕРИ


Журнал «Проблеми економіки»

Журнал «Економіка розвитку»

  © Business Inform, 1992 - 2021 Матеріали на сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International CC BY-SA. Написати вебмастеру