УКР

Пошук:

СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ

КВ №19905-9705 ПР від 02.04.2013 р.

ЗАСНОВНИКИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ НАН УКРАЇНИ
(ХАРКІВ, УКРАЇНА)

Згідно з рішенням № 802 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.03.2024 р. зареєстрований суб’єктом у сфері друкованих медіа. Ідентифікатор R30-03156

ВИДАВЕЦЬ

ФОП Лібуркіна Л. М.

РОЗДІЛИ САЙТУ

Регіональна економіка

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2011

Божко Е. А.
Формування організаційно-економічних принципів аналізу регіональних ринків нерухомості (c. 36 - 38)
У статті досліджено основні принципи інтерпретації інформаційних потоків на ринку нерухомості й сформовано схему організаційно-економічного механізму дослідження регіональних ринків нерухомості, що є важливою складовою в удосконаленні теоретико-методологічного апарата управління нерухомим майном.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2011, Т.1

Афанасьєв М. В., Салашенко Т. І.
Регіональні програми енергозабезпечення та енергозбереження: основа стійкого розвитку мезосистем (c. 53 - 55)
У даній статті авторами були визначені основні етапи розробки регіональних стратегій по енергозбереженню та досліджені взаємозв'язки цих стратегій з іншими програмами стійкого розвитку регіону. Запропонований авторами алгоритм дозволяє визначити карту найбільш інвестиційно привабливих енергоефективних технологій для регіону.

Стаття написана російською мовою

Гринащук І. І.
Методичне забезпечення прогнозування розвитку фінансового потенціалу адміністративно-територіальної одиниці (c. 56 - 58)
У статті обґрунтована необхідність використання адаптивних моделей прогнозування розвитку фінансового потенціалу адміністративно-територіальної одиниці як більш адекватної для даного процесу. Доведено, що застосування методів прогнозування є мотиваційним заходом активізації процесів соціально-економічного розвитку території.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2011

Ягольницький О. А.
Методи виявлення кластерних ініціатив території (c. 12 - 16)
У статті визначено проблеми виявлення кластерних ініціатив на території та можливості їх вирішення. Побудовано метод виявлення кластерів, використовуючи кількісні характеристики та якісні методи оцінки економіки регіону.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2011

Ваніна Н. М.
Вплив паливно-енергетичного комплексу на економічну безпеку регіону (c. 17 - 19)
У статті розглянуте реальне підвищення добробуту населення регіону, питання впровадження енергозберігаючих технологій у різні сфери діяльності, а також запропоноване комплексне рішення завдань підвищення енергооснащеності реального сектора регіональної економіки.

Стаття написана російською мовою

Мощицька Т. О.
Теоретичний підхід до визначення ролі та місця регіональних територіальних підсистем у системі національної економіки (c. 20 - 22)
У статті розкрито сутність та основні закономірності функціонування системи національної економіки та обґрунтовано роль і місце регіональних територіальних підсистем у її структурі.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2011, Т.1

Клебанова Т. С., Трунова Т. М., Смірнова А. Ю.
Алгоритм оцінки та аналізу диспропорцій рівнів соціального та економічного розвитку регіонів (c. 34 - 38)
У статті запропоновано алгоритм оцінки та аналізу диспропорцій рівнів соціального та економічного розвитку регіонів, що дозволяє здійснити їх впорядкування, провести аналіз існуючих диспропорцій, а також згрупувати регіони по рівнях соціального та економічного розвитку.

Стаття написана українською мовою

Меженська В. В., Холодзян О. С.
Модель процесу формування збалансованості місцевих бюджетів України (c. 38 - 41)
У статті представлена формалізація процесу формування збалансованості місцевих бюджетів з використанням методології структурного аналізу та проектування IDEF0, розглянуто механізм формування коштів місцевих бюджетів, що включає докладний опис і аналіз діяльності, спрямованої на формування доходів і видатків місцевих бюджетів.

Стаття написана російською мовою

Никифорова О. В., Чаговець Л. О.
Оцінка неоднорідності розвитку системи регіональних ринків праці України (c. 41 - 44)
Проведено оцінку неоднорідності регіонального розвитку ринків праці. За допомогою процедур кластерного аналізу проведена розбивка регіональних ринків праці на два кластери. Досліджено динаміку та характеристики виділених кластерів.

Стаття написана російською мовою

Раєвнєва О. В., Бобкова О. Ю.
Моделі просторової залежності в аналізі конвергенційних процесів регіонів України (c. 45 - 48)
Стаття присвячена питанням дослідження просторових залежностей у розвитку регіонів України. Обґрунтовано, що як економіко-математичний інструментарій діагностування конвергенційно-дивергенційних тенденцій регіонального розвитку доцільно використати модель умовної конвергенції. Наявність міжрегіональних просторових взаємозв'язків пропонується оцінювати за допомогою тесту Морана.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2011

Барков Я. Й.
Формування регіональної економічної політики вільно-економічних зон (c. 26 - 31)
У статті розглядаються питання формування регіональної економічної політики вільних економічних зон на основі загальної теорії регіональної економіки.

Стаття написана російською мовою

Чаговець Л. О., Никифорова О. В.
Оцінка диференціації соціально-економічної активності регіональних зон (c. 31 - 34)
У статті розглянуті питання оцінки диференціації та диспропорції активності регіональних зон. Проведено аналіз нерівномірності та неоднорідності соціально-економічного розвитку регіонів Російської Федерації.

Стаття написана російською мовою

Димченко О. В.
Комплексний підхід до вирішення проблем визначення величин фінансової допомоги місцевим бюджетам (c. 34 - 36)
Надано методику розрахунку дотацій місцевим бюджетам, яка враховує рівень забезпеченості населення території послугами в галузях освіти, охорони здоров'я, житлово-комунального господарства та ін., що дозволяє створити однаковий стандарт для населення в розрізі регіонів країни.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2011, Т.1

Амосов О. Ю., Караченцева К. О.
Ринок робочої сили в регіоні: тенденції та перспективи розвитку (c. 51 - 53)
Представлено етапи аналізу ситуації на регіональному ринку робочої сили за умови впливу кризових чинників. Здійснено аналіз стану ринку робочої сили Харківського регіону в 2008 – 2009 рр. Встановлено тенденцій на ринку робочої сили Харківського регіону, що дає змогу визначити перспективи його розвитку в межах певного сценарію.

Стаття написана українською мовою

Іванова Р. Н.
Застосування SWOT-аналізу при формування стратегії розвитку регіонів у Болгарії (c. 53 - 56)
У статті розглядається метод SWOT-аналізу, який дозволяє генерувати та обґрунтовувати ідеї при проведенні політики розвитку окремих регіонів у країні. Метод може знайти широке застосуванні при рішенні проблем і прийнятті стратегічних рішень про соціально-економічний розвиток регіонів у країні, про конкурентоспроможність бізнесу та підвищення життєвого стандарту населення.

Стаття написана російською мовою

Раєвнєва О. В., Бобкова О. Ю.
Діагностика нерівномірності в дохідній частині регіональних бюджетів України (c. 56 - 58)
У статті проведений аналіз тенденцій диференціації регіональних бюджетів за рівнем податкового навантаження на основі двох груп показників нерівномірності: b і l-конвергенциии

Стаття написана російською мовою

Аксьонова І. В., Сєрова І. А.
Визначення конкурентоспроможності регіону та система показників її оцінки (c. 59 - 61)
У статті розглянуті поняття стійкого розвитку регіону, узагальнено поняття конкурентоспроможності регіону, сформована система статистичних показників оцінки конкурентоспроможності регіону.

Стаття написана українською мовою

Бєлікова Н. В., Волик І. М.
Фактори актуалізації проблематики формування регіональної політики в умовах виходу економіки України із кризи (c. 62 - 64)
У статті розглянуті основні проблеми формування регіональної політики з урахуванням сучасного стану економічної системи України, а також виділені основні фактори, що впливають на ефективність її формування.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2011, Т.2

Абрамова І. О., Герасимчук З. В.
Теоретичне дослідження факторів, що викликають кризу соціально-економічного розвитку регіону (c. 61 - 63)
У статті розглянуто теоретичні підходи до класифікації факторів, що викликають кризу соціально-економічного розвитку регіону, враховано недоліки таких класифікацій та на основі аналізу запропоновано власну класифікацію факторів, що викликають кризу соціально-економічного розвитку регіону.

Стаття написана українською мовою

Криворотов В. В., Калина О. В., Савельєва Н. І.
Прогнозування показників розвитку енергетики регіону (c. 63 - 66)
Показано високу актуальність завдання прогнозування показників енергетики регіону при рішенні завдань соціально-економічного розвитку. Наведено методичний підхід до прогнозування електроспоживання в регіоні, заснований на економіко-статистичному моделюванні. На прикладі Свердловської області розроблено сценарії соціально-економічного розвитку території та виконано прогноз потреби в електроенергії в розрізі розроблених сценаріїв.

Стаття написана російською мовою

Шевченко О. В.
Депресивність регіонів України та можливості її подолання (c. 66 - 68)
Нерівномірність соціального та економічного становища регіонів України викликана як суб'єктивними (економічна активність), так і об'єктивними (ресурсний потенціал) факторами та помноженими на структурну кризу, яка обумовлена регіональною депресією. Депресія має бути усунута або хоча б ослаблена, а для цього необхідна загальна стратегія держави та розробка програм для конкретних регіонів.

Стаття написана англійською мовою

Башта О. І.
Економічний аналіз сучасного енергетичного балансу АР Крим (c. 68 - 72)
Розглянуто основні складові енергетичного балансу АР Крим в енергетичному та економічному варіантах. Наведено напрямки використання потенційної сонячної енергії. Проведено економічний аналіз просторового розподілу величини споживання та генерації енергії.

Стаття написана російською мовою

Вещипан О. О.
Оцінка соціально-економічного розвитку регіонів України (c. 73 - 75)
Дана стаття стосується проведення порівняльної оцінки рівня соціально-економічного розвитку регіонів України. Проведено класифікацію регіонів методом кластерного аналізу.

Стаття написана російською мовою

Громика Н. К.
Імітаційна модель регулювання розвитку регіону (c. 75 - 79)
У статті розглядається проблема моделювання регіонального розвитку. Проаналізовано існуючі підходи до побудови моделей соціально-економічного розвитку регіону. Доведено, що найбільш перспективним для рішення даної проблеми є імітаційне моделювання. Розглянуто існуючі імітаційні моделі регіонального розвитку та запропоновані напрямки їхнього вдосконалення. З урахуванням цих пропозицій розроблена імітаційна модель розвитку регіону, що дозволяє вивчити та оцінити різні варіанти державного регулювання його розвитку.

Стаття написана російською мовою

Снігова О. Ю.
Підходи до ідентифікації старопромислових регіонів у зарубіжній наукові літературі (c. 79 - 81)
У статті розглянуто основні підходи закордонних вчених-дослідників проблем старопромислових регіонів до визначення категорії «старопромисловий регіон». Встановлено основні характеристики старопромислового регіону, які визначено закордонними вченими на базі емпіричних досліджень.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2011

Бойченко В. С.
Регіональний інноваційний розвиток: сутність, суб'єкти, цілі та пріоритети (c. 23 - 26)
У статті визначені та проаналізовані такі поняття, як: «розвиток», «інновація», «регіон», «регіональний розвиток», «інноваційний розвиток». Виявлено сутність, суб'єкти, цілі та пріоритети регіонального інноваційного розвитку. Визначено власне бачення усіх вище перелічених понять.

Стаття написана українською мовою

Науменко М. О.
Кластерна стратегія регіонального розвитку (c. 26 - 30)
У статті розглянуті питання формування системи стратегічного регіонального управління, адаптованої до сучасного розуміння статусу регіону як соціально-економічної системи. На основі проведеного аналізу методів регіонального управління обґрунтована доцільність застосування кластерних механізмів у реалізації стратегії регіонального розвитку.

Стаття написана російською мовою

Караченцева К. О.
Стан ринку робочої сили в регіонах України (c. 31 - 36)
Визначено умови для виділення загальних тенденцій на ринку робочої сили в регіональному контексті. Виділено складові ринку робочої сили. Обґрунтовано необхідність проведення дискретного та таксономичного аналізу з визначенням існуючих тенденцій на ринку робочої сили регіонів України.

Стаття написана російською мовою

Кожанова Є. П., Сєрікова Т. М.
Основні напрямки вдосконалювання управління розвитком регіону (c. 36 - 38)
У статті розглядаються питання вдосконалювання економічної політики регулювання розвитку регіонів і механізму її реалізації з урахуванням сучасного стану економіки України.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2011

Халілов А. Е.
Ділова активність регіону як чинник розвитку (c. 67 - 70)
У статті розкрито конкурентоспроможність через трьохрівневу систему управління. Розглядається структурний підхід при екстенсивному та інтенсивному розвитку регіону в системі національного господарства. Обґрунтовуються інновації через розширення економічної системи.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2011

Галущак І. Є.
Формування стратегічних цілей економічного розвитку регіону (c. 21 - 24)
У даній статті проаналізовано сутнісні характеристики та функції регіону як системи, організації, суб'єкта формування стратегічних цілей і розвитку з виділенням потокового та стратегічного режимів його функціонування.

Стаття написана українською мовою

Соляр В. В.
Сучасні методики визначення стану та розвитку об'єктів інфраструктури регіону (c. 24 - 27)
На основі проведеного порівняльного аналізу чинних підходів до оцінки стану об'єктів соціальної інфраструктури автор статті пропонує використовувати комплексний підхід. Даний підхід передбачає врахування територіально-галузевого та функціонального факторів для визначення стану, масштабу, динаміки та рівня забезпеченості послугами інфраструктурного комплексу регіонів країни.

Стаття написана українською мовою

Фокіна Н. О.
Виявлення та аналіз погроз економічної безпеки регіону (c. 27 - 30)
Розглядаються проблеми скорочення природних ресурсів і їхній вплив на економічну безпеку Криму. Ставиться питання про необхідність створення системи обліку природних ресурсів регіону і їхніх еколого-економічних показників.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2011

Герасимчук З. В., Білик О. С.
Стратегічні напрями забезпечення конкурентоспроможності регіонів України з врахуванням екологічної компоненти (c. 90 - 91)
У статті визначено стратегічні напрями забезпечення конкурентоспроможності регіонів України з врахуванням екологічної компоненти та запропоновано основні стратегії забезпечення конкурентоспроможності регіону.

Стаття написана українською мовою

Черчик Л. М., Коленда Н. В.
Особливості формування стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону на шляху забезпечення її конкурентоспроможності (c. 92 - 93)
У статті розглянуто особливості формування стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону. Подано детальна характеристика шкірного етапу формування стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону.

Стаття написана українською мовою

Бріль М. С.
Основні тенденції економічного розвитку східних регіонів України (c. 94 - 96)
У статті проаналізовані основні тенденції розвитку промисловості Донецької, Луганської й Харківської областей. Зроблено висновок про необхідність створення міжрегіональних координаційних рад по розробці комплексних стратегій соціально-економічного розвитку суміжних областей. Підкреслено роль даної ради в контексті посилення міжгалузевих і міжрегіональних зв'язків.

Стаття написана російською мовою

Мироненко М. А., Гизенко М. М.
«Підривні інноваційні технології» як основа підвищення конкурентоспроможності економіки Придніпров'я (c. 96 - 98)
У статті аналізується нинішній стан підприємств гірничо-металургійного комплексу України. Розглядаються шляхи підвищення рівня конкурентоспроможності даних суб'єктів господарювання. Даються рекомендації й аналізується можливість використання «підривних інноваційних технологій» у цій галузі економіки країни.

Стаття написана російською мовою

Рассихіна В. Є.
Менеджмент пріоритетів регіонального розвитку вовнопереробки на інноваційних засідках (c. 98 - 100)
У статті розглянуто принципи, критерії та умови ефективного управління пріоритетами регіонального інноваційного розвитку вовнопереробки, визначено основні напрямки та технологічну основу інноваційного розвитку господарств галузі вівчарства.

Стаття написана українською мовою

Федулова Л. І.
Інфраструктура підтримки підприємництва в Україні: регіональний аспект (c. 100 - 103)
У статті розкрито результати аналізу й визначення тенденцій підтримки розвитку підприємництва на регіональному рівні. Розроблено пропозиції щодо удосконалення політики комплексної підтримки підприємництва.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2011

Стефанюк О. Д.
Соціально-економічний розвиток Криму на основі кластерів (c. 24 - 31)
У статті проводиться аналіз соціально-економічного розвитку АР Крим. Приводиться приклад ефективно функціонуючих кластерів на території нашої держави. Виявляються особливості та перспективи кластерної моделі розвитку економіки на основі соціально-економічного розвитку регіону.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2012

Синиця Т. В., Осьмірко І. В.
Політика регіонального розвитку в Україні: реалії та перспективи (c. 40 - 45)
Розглянуто нормативно-правову базу регулювання регіонального розвитку України, проведено оцінку рівня соціально-економічного розвитку регіонів, доведено необхідність визначення пріоритетних підходів до формування державної політики регіонального розвитку.

Стаття написана українською мовою

Савків У. С.
Інтегральна оцінка сталого розвитку регіону (c. 45 - 50)
У статті на основі використання методу таксономії обчислено індекси сталого розвитку та його складових - економічної, соціальної та екологічної.

Стаття написана українською мовою

Піддубна Л. І., Шестакова О. А.
Проблеми і тенденції розвитку експортного потенціалу підприємств машинобудування Харківської області (c. 51 - 55)
У статті наведено детальний аналіз причин і факторів, що обумовлюють тенденцію погіршення конкурентних позицій підприємств машинобудування Харківської області, обґрунтовано напрямки розвитку їх експортного потенціалу та підвищення конкурентоспроможності.

Стаття написана українською мовою

Хаірова Е. А.
Критерії оцінки інноваційної діяльності суб'єктів господарювання АР Крим у сучасних економічних умовах (c. 55 - 58)
Стаття присвячена розгляду критеріїв оцінки інноваційної діяльності суб'єктів господарської діяльності. Проведено оцінку інноваційної активності й сприйнятливості, конкурентоздатності АР Крим. Дано авторську розробку системи показників для розрахунку інноваційного розвитку й конкурентоздатності регіону.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2012

Рязанова Н. О.
Структурні елементи експортного потенціалу регіону (c. 98 - 101)
Розглянуто основні підходи до визначення структурних елементів експортного потенціалу регіону, обґрунтовано функції реалізації експортного потенціалу регіону.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2012

Рязанцева Н. О., Воронова Г. Г.
Формування регіональної політики в контексті забезпечення економічної безпеки (c. 103 - 106)
У статті розглядається сучасна оцінка існуючого стану та визначаються тенденції розвитку регіонів країни. Досліджено основні теоретичні засади формування регіональної політики, особливо з урахуванням необхідності забезпечення економічної безпеки.

Стаття написана українською мовою

Усков І. В.
Децентралізація як основа становлення фінансово самостійних місцевих органів влади (c. 107 - 111)
У статті визначено суть і роль бюджетної децентралізації в умовах реформування економіки України. Ґрунтуючись на європейському досвіді, розроблено змішану модель бюджетного устрою країни, яка включає як принципи бюджетного федералізму, так і принципи бюджетного унітаризму.

Стаття написана російською мовою

Морозова Н. Л.
Організаційні аспекти комунікаційної політики та її роль у розвитку підприємств Харківського регіону (c. 112 - 116)
Розглянуто основні завдання й проблеми комунікаційної політики машинобудівних підприємств і можливі шляхи їх вирішення. Обґрунтовано необхідність реформування структури управління й реалізації комунікаційної політики машинобудівного підприємства. Запропоновано впровадження в структуру управління та реалізації комунікаційної політики підприємства додаткового відділу.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2012

Гриневич Л. В., Афанасьєв О. В.
Проблеми формування економічної безпеки регіону (c. 95 - 97)
У статті проведено дослідження проблем формування економічної безпеки регіону. Представлено основні загрози економічній безпеці регіону, виділено загальні напрями для вирішення поставленої проблеми.

Стаття написана російською мовою

Жураковська А. В., Полякова О. Ю.
Розрахунок обсягів тіньового сектора в економіці регіону за причинами виникнення (c. 97 - 99)
Стаття присвячена оцінці обсягів тіньового сектора в економіці регіону. Розраховано обсяг тіньового сектора Харківського регіону за видами та причинами виникнення.

Стаття написана українською мовою

Квасній Л. Г., Солтисік О. О.
Прогнозування розвитку регіону на основі просторово-станових моделей (c. 100 - 104)
Проаналізовано соціально-економічний стан регіону, за допомогою методу SWOT-аналізу виявлено сильні та слабкі сторони, досліджено потенційні можливості та загрози в контексті внутрішніх і зовнішніх умов. Наведено результати прогнозування основних соціально-економічних показників розвитку Дрогобицького району на основі просторово-станових моделей.

Стаття написана українською мовою

Мілевська Т. С.
Оцінка інноваційної активності региону (c. 104 - 107)
У статті розглянуто актуальність дослідження інноваційної активності регіону. Також проаналізовано типові методи оцінки інноваційного потенціалу та виділено основні їх недоліки та перспективні напрями вдосконалення.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2012

Дубініна М. В.
Сучасні тенденції розвитку соціально-інституціональної сфери сільських територій регіону (c. 97 - 99)
Здійснено аналіз стану соціально-інституціональної сфери сільських територій на регіональному рівні.

Стаття написана українською мовою

Жаворонков В. О.
Соціально-економічний розвиток регіону: інституціональний аспект (c. 99 - 103)
Розглянуті інституціональні аспекти соціально-економічного розвитку регіону, де особливу роль відіграють регіональні органи влади та інститути громадянського суспільства, які виступають інституціональною основою для формування соціальної економіки.

Стаття написана українською мовою

Зінченко Т. Є.
Особливості використання земельних ресурсів міської агломерації (c. 103 - 106)
У статті наведено особливості сучасного стану використання земельних ресурсів в Одеській міській агломерації. Проведено аналіз використання земельного ресурсу агломерації відносно віддалі від міста-центру. Визначено сучасні тенденції ринку земель та інвестиційної привабливості в міській агломерації.

Стаття написана українською мовою

Чуприна О. О.
Дослідження ринку праці в прикордонних регіонах як фактора трудової міграції (c. 106 - 109)
Проаналізовано стан ринку праці в прикордонних регіонах України як фактора, що стимулює розвиток міграційних процесів. Запропоновано комплекс заходів, який спрямований на розвиток ринку праці з урахуванням специфіки прикордонних територій.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2012

Новікова М. М., Мажник Л. О.
Методичний підхід до вимірювання соціально-економічного стану регіонів Україн (c. 36 - 39)
У статті розглянуто процес вимірювання соціально-економічний стану регіонів України на етапі економічного зростання і формування національної системи управління територіями.

Стаття написана українською мовою

Пурський О. І., Мороз І. О., Моісеєнко О. І.
Соціально-економічний моніторинг як фактор стабільного і збалансованого розвитку регіону (c. 39 - 41)
Розглянуто механізми функціонування системи моніторингу соціально-економічного розвитку регіону. Виділено чотири рівні соціально-економічного моніторингу регіонального розвитку. Функціонально систему моніторингу поділено на три взаємнопов’язані блоки. Прикладний аспект моніторингу пов'язаний із впровадженням інформаційної системи поточного моніторингу показників соціально-економічного розвитку регіону.

Стаття написана українською мовою

Семикіна М. В., Пустовіт М. В.
Соціально-економічні перешкоди на шляху підвищення якості трудоресурсного забезпечення регіону (c. 42 - 47)
На основі аналізу стану соціально-трудових відносин в Україні і, зокрема, у Кіровоградській області, визначено протиріччя в їх розвитку, домінанти соціальної напруги, обґрунтовано необхідність активізації соціального діалогу в інтересах підвищення якості трудоресурсного забезпечення регіону та його економічного зростання.

Стаття написана українською мовою

Гриневич Л. В., Зірко О. В.
Визначення регіонального рівня розвитку за секторами економіки (c. 47 - 49)
У статті аналізується рівень регіонального розвитку в Україні за показниками валової доданої вартості (ВДВ) та ВДВ на душу населення з метою створення більш ефективного механізму управління економікою держави.

Стаття написана українською мовою

Грузд М. В.
Методичні підходи до аналізу та оцінки інтеграційного потенціалу транскордонного регіону (c. 50 - 52)
Надано методичні підходи до аналізу та оцінки інтеграційного потенціалу транскордонного регіону. Детально розглянуто складові інтеграційного потенціалу та означено показники комплексної оцінки, що використовуються для визначення рівня інтеграції єврорегіонів.

Стаття написана українською мовою

Димченко О. В., Димченко В. В.
Перспективи формування інформаційних систем на регіональному рівні (c. 53 - 55)
У статті запропоновано визначення інформатизації, поставлено завдання формування інформаційних систем і пошуку методів оцінки інформаційних ресурсів на регіональному рівні. Розглянуто найбільш важливі аспекти інформатизації ЖКГ – диспетчеризація технологічних процесів, застосування ГІС-технологій, впровадження розрахункових центрів, створення єдиної інформаційної системи ЖКГ.

Стаття написана українською мовою

Борох Н. М.
Шляхи вдосконалення механізму поповнення дохідної частини місцевих бюджетів України в кризовий період економіки (c. 55 - 56)
Розглянуто суть місцевих бюджетів і можливі шляхи збільшення їх дохідної частини в кризовий період. Запропоновано можливі варіанти збільшення надходжень до місцевих бюджетів.

Стаття написана українською мовою

Кропивка А. Є.
Розвиток теорії капіталів і регіональний аспект (c. 57 - 59)
У статті розглянуто етимологію економічної категорії «синтезований капітал» шляхом комбінування соціального, людського та інтелектуального капіталів у регіональному аспекті.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2012

Куркіна М. П., Зотов В. В.
Людський потенціал як категорія соціального управління регіоном (c. 53 - 56)
У статті досліджується можливість застосування терміна «людський потенціал» як категорії соціального управління. Методологія категоріального підходу до визначення людського потенціалу дозволяє стосовно до практики розглядати параметри еволюційного зростання суспільства в контексті підвищення ефективності соціального управління.

Стаття написана російською мовою

Мірошниченко П. І.
Визначення ефективності інвестиційного розвитку регіонів (c. 56 - 61)
Визначено структурні зміни використання інвестицій за видами економічної діяльності. Запропоновано використання коефіцієнту ефективності використання інвестицій. Здійснено рейтингову оцінку регіонів України за обсягом надходжень інвестицій та їх ефективного використання у відповідності до результату економічного розвитку регіонів.

Стаття написана українською мовою

Стрижиченко Н. О.
Єврорегіон як форма транскордонного співробітництва (c. 61 - 64)
У статті розглянуто сутність та форми транскордонного співробітництва. Виявлено відмінності єврорегіону від інших форм транскордонного співробітництва та визначено його переваги.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2012

Пашкевич М. С.
Стан фінансового забезпечення інноваційного розвитку регіонів України (c. 43 - 46)
У статті обґрунтовано необхідність регулювання регіонального інноваційного розвитку на основі оцінки економічної ефективності фінансового забезпеченн інноваційної діяльності наукових установ та підприємств регіонів. Запропоновано низку показників, які дозволяють визначити ефективність понесених витрат на інноваційну діяльність та продуктивність праці працівників, зайнятих інноваційною та науковою діяльністю. Приведений аналіз фактичних даних за регіонами України.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2012

Татаркін О. І.
Розвиток промислового комплексу регіону з використанням кластерних ініціатив (c. 32 - 41)
У статті розглянуто стан та перспективи розвитку промислового комплексу Середнього Уралу з використанням кластерних ініціатив Асоціації промисловців і підприємців Свердловської області. Узагальнено та наведено досвід Уралу в розробці комплексної програми зростання для промисловості Свердловської області до 2020 року, яка є частиною Концепції та Програми реалізації кластерної політики в регіоні.

Стаття написана російською мовою

Деркач М. І., Литвин М. В.
Досвід Німеччини у фінансуванні економічного розвитку регіонів (c. 42 - 47)
В статті проаналізовано стратегію регіонального розвитку Німеччини, систему міжбюджетного вирівнювання Німеччини, досліджено особливості формування доходної частини місцевих бюджетів в Німеччині, розроблено практичні рекомендації щодо впровадження німецького досвіду фінансування регіонального розвитку в Україні.

Стаття написана українською мовою

Оксенюк К. І.
Формування та розвиток регіональних інноваційних кластерів (c. 47 - 50)
У статті розглядаються питання формування та розвитку регіональних інноваційних кластерів. Автором розглянуто зарубіжний досвід використання кластерних моделей, пропонується технологія формування інноваційного кластера.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2012

Большенко С. Ф.
Формування конкурентоздатності трудового потенціалу регіону: теоретичний та методичний аспекти (c. 79 - 83)
Розглянуто теоретичні та методичні положення формування конкурентоздатності трудового потенціалу регіону, уточнено її сутність та визначено основні складові елементи. Розроблено систему показників, що характеризують конкурентні переваги та конкурентні позиції трудового потенціалу регіонів.

Стаття написана українською мовою

Горячук В. Ф., Панков А. В., Козлов П. П.
Капіталізація як механізм підвищення конкурентоспроможності території (c. 83 - 86)
Розглянуто основні визначення «капіталізації» в українській та зарубіжній науці. Досліджено класифікацію видів капіталу. Визначено вплив капіталізації на конкурентоспроможність територій.

Стаття написана українською мовою

Деділова Т. В., Токар І. І., Ярошова Є. В.
Інвестиційна привабливість регіонів України як зовнішній фактор стратегічного управління конкурентоспроможністю підприємства (c. 87 - 89)
У статті проведено аналіз інвестиційної привабливості регіонів України, виділено проблеми та зазначено умови активізації інвестиційної діяльності з урахуванням розшарування регіонів за рівнем інвестиційної активності. Обґрунтовано необхідність врахування впливу інвестиційної привабливості регіону як фактора зовнішнього середовища при стратегічному управлінні підприємством.

Стаття написана українською мовою

Красноносова О. М., Олійник А. Д.
Конкурентоспроможність регіонів в умовах глобалізації (c. 90 - 93)
У статті розглянуто роль і значення регіонів в умовах глобалізації. Розглянуто концепцію створення єврорегіонів, які забезпечують підвищення конкурентоспроможності європейських країн.

Стаття написана українською мовою

Лещук В. П., Буснюк С. В.
Формування кластерних структур у Волинській області (c. 93 - 96)
У статті досліджуються питання щодо можливостей створення кластерів у Волинській області відповідно до галузевої спеціалізації та наявного природно-ресурсного потенціалу. На основі проведеного дослідження пропонується формування у Волинській області таких кластерних структур: туристично-рекреаційний, агропромисловий, деревообробний кластери, кластери льонарства,машинобудування та транспортно-логістичний кластер.

Стаття написана українською мовою

Мельник В. І.
Фінансова самостійність та розвиток регіону (c. 96 - 99)
У статті розглянуто економічну сутність фінансової самостійності місцевого самоврядування. Виділено основні проблеми в системі формування місцевих бюджетів в Україні. Розроблено практичні рекомендації щодо підвищення рівня фінансової самостійності та розвитку регіону.

Стаття написана українською мовою

Січкаренко К. О.
Організаційна і технологічна основа регіонального інноваційного кластера (c. 100 - 103)
У статті розглянуто питання економічної ролі кластерних утворень, зокрема у стимулюванні інноваційного розвитку регіону. Наводиться аналіз наявних прикладів організації кластерів як інструменту інноваційної політики. Досліджені різні типи кластерних утворень, суттєві відміни між ними, а також їх структура і механізм впливу на високотехнологічні галузі.

Стаття написана українською мовою

Нісфоян С. С., Соболєв В. Г.
Стан машинобудівного комплексу регіону (c. 104 - 107)
Досліджено динаміку розвитку машинобудівного комплексу України та Харківського регіону. Проаналізовано динаміку зміни обсягів реалізованої промислової продукції на підприємствах Харківського регіону.

Стаття написана українською мовою

Розгон І. В.
Методичний підхід до розробки та реалізації цільових комплексних програм для підвищення конкурентоспроможності регіону (c. 107 - 110)
У статті запропоновано методичний підхід до розробки та реалізації цільових комплексних програм щодо підвищення конкурентоспроможності регіону, сформульовано вимоги до державних цільових програм в межах підвищення конкурентоспроможності регіону.

Стаття написана українською мовою

Світлична Д. О.
Концепція регіональної геоінформаційної системи оцінки та управління природно-ресурсним потенціалом регіону (c. 111 - 115)
Стаття присвячена розробці концепції регіональної геоінформаційної системи оцінки та управління природно-ресурсним потенціалом регіону, обгрунтуванню цілей, завдань і функцій ії створення, а також розробці структури апаратного, програмного, інформаційного та аналітичного комплексів, оскільки в умовах загальної інформатизації та в контексті преходу України до сталого розвитку застосування традиційних методів і інструментів в регіональному менеджменті повинно грунтуватися на використанні потенціалу нових інформаційних систем і технологій.

Стаття написана російською мовою

Смолич Д. В.
Мотивація суб’єктів інноваційного ринку транскордонного регіону до об’єднання у кластер (c. 115 - 118)
У статті проаналізовано сутність інноваційного кластеру та роль основних учасників у такому утворенні. Досліджено основні мотиви суб’єктів інноваційного ринку транскордонного регіону до об'єднання для співпраці в межах кластера та представлено авторське бачення їх сутності.

Стаття написана українською мовою

Крикун Н. О.
Інформаційне забезпечення відтворення інтелектуального потенціалу регіонального соціуму (c. 119 - 125)
У статті доведено необхідність інформаційного забезпечення прийняття рішень в процесі управління відтворенням інтелектуального потенціалу регіонального соціуму. Визначено функції регіональної системи інформаційного забезпечення процесу відтворення інтелектуального потенціалу соціуму. Запропоновано алгоритм побудови карт інтелектуального потенціалу регіонального соціуму. Побудовано прості тематичні карти за фазами відтворення та узагальнену карту інтелектуального потенціалу соціуму Донецької області.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2012

Євсєєва О. О.
Удосконалення державного регулювання розвитку системи освіти в регіоні (c. 341 - 346)
У статті досліджено суть інноваційних процесів у вищій освіті і розроблена класифікація освітніх інновацій. Виявлено проблеми інноваційного розвитку вищих учбових закладів України. На основі аналізу стратегій інтернаціоналізації вищої освіти в різних країнах і форм інтернаціоналізації в Україні виявлено головні причини, що гальмують процеси інтернаціоналізації в українській вищій школі. Розроблено класифікацію інноваційних освітніх технологій залежно від цілей застосування, особливостей реалізації і результатів. Обґрунтовано необхідність їх застосування у ВНЗ України.

Стаття написана українською мовою

Пакуліна А. А.
Інновації в системі управління розвитком соціального комплексу регіону (c. 347 - 349)
У статті виявлено чинники прискореного розвитку видів діяльності соціального комплексу регіону. Обґрунтовано доцільність використання програмно-цільового підходу в механізмі регіонального управління, який дозволяє здійснити централізацію дій як при формуванні стратегії соціального розвитку регіону, так і при визначенні ресурсного забезпечення її виконання. Визначено зміст цільових регіональних програм в контексті забезпечення пріоритетного рішення соціальних проблем.

Стаття написана українською мовою

Котик В. В., Гулай О. С.
Узагальнення понять «пасажирські залізничні перевезення» та «пільгові пасажирські залізничні перевезення» у контексті соціально-економічних перетворень (c. 350 - 353)
У статті узагальнено, конкретизовано та дано визначення понять «пасажирські залізничні перевезення» та «пільгові пасажирські залізничні перевезення», які не були запропоновані та загально прийняті до сих пір. Це дозволить розширити категоріальний апарат, надасть змогу оперувати більш точними, визначеними, уніфікованими поняттями у подальших дослідженнях, що являється актуальним в умовах реформування залізничної галузі в цілому, та при реформуванні механізму надання пільг у пасажирському секторі залізничних перевезень.

Стаття написана українською мовою

Омаров Шахін Анвер огли
Системно-динамічна модель сталого розвитку регіону (c. 353 - 360)
У статті представлено результати дослідження, спрямованого на розробку системно-динамічної моделі сталого розвитку регіону. Доведено, що управління сталим розвитком регіону повинне базуватися на обґрунтованому прогнозі майбутнього. Однак у сучасних умовах, що характеризуються високим рівнем нестабільності, існує безліч можливих варіантів майбутнього, тому зроблено висновок про те, що при моделюванні регіонального розвитку доцільним є використання сценарного підходу, що дозволяє сформувати можливі його сценарії. У статті запропоновано розроблену імітаційну (системно-динамічну) модель розвитку Харківської області, що включає такі укрупнені блоки: «Соціальна сфера», «Бюджет», «Економіка», «Інвестування», «Зовнішньоекономічна діяльність», «Інновації» та «Екологія». Розглянуто структуру блоків і наведено діаграми потоків і причинно-наслідкових зв'язків у них.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2013

Євсєєва О. О.
Вдосконалення державного регулювання розвитку системи фізичної культури і спорту в регіоні (c. 46 - 51)
У статті обґрунтовано положення про те, що концепція розвитку спорту для усіх має бути покладена в основу вдосконалення державного регулювання розвитку системи фізичної культури і спорту. Досліджено проблему фінансування фізичної культури і спорту в розвинених країнах Європи і Америки та визначені вірогідні джерела їх фінансування в Україні. Обґрунтовано визнання муніципальних органів управління фізичною культурою і спортом в якості пріоритетного напряму державного регулювання.

Стаття написана українською мовою

Красноносова О. М., Єрмоленко О. О.
Теоретичні аспекти формування просторової асиметрії розміщення трудових ресурсів в економіці регіону (c. 52 - 56)
У статті проведено аналіз підходів щодо визначення поняття «просторова асиметрія». Досліджено досвід як українських, так і російських вчених. Здійснено порівняння терміну «асиметрія» зі словами-синонімами. Проведено групування визначень просторової асиметрії за характерними ознаками та запропоновано уточнене визначення терміну «просторова асиметрія розміщення трудових ресурсів». У ньому зроблено акцент на часовому, ресурсному та регіональному аспекті.

Стаття написана українською мовою

Усков І. В.
Система оцінки ефективності управління фінансами місцевих органів влади (c. 56 - 61)
У статті здійснено систематизацію методів і підходів по оцінки якості управління місцевими фінансами. Розроблено та запропоновано для України система індикативних показників по оцінки фінансового і якості управління фінансами місцевих органів влади, в умовах росту фінансової самостійності територіальних утворень.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2013

Євсєєва О. О.
Інноваційний розвиток системи охорони здоров'я регіону (c. 94 - 100)
У статті запропоновано класифікацію інновацій, що враховує сучасні тенденції розвитку охорони здоров'я. Виявлено та систематизовано фактори, що визначають інноваційний розвиток установ охорони здоров'я регіону. Науково обґрунтовані напрями вдосконалення інфраструктурного забезпечення лікувального закладу.

Стаття написана українською мовою

Пакуліна А. А.
Система освіти в забезпеченні сталого розвитку соціального комплексу регіону (c. 100 - 103)
У статті пропонується у складі ВНЗ України створювати інноваційні підприємства. Обґрунтовано, що стимулом для розвитку інноваційної економіки в Україні повинен стати пакет законів, що полегшує трансферт технологій. Інтегрована освіта розглядається як механізм практичної реалізації зворотного зв'язку між виробництвом і освітою. З урахуванням взаємозв'язку наукового та інноваційного комплексів пропонується розглядати їх як єдиний науково-інноваційний комплекс.

Стаття написана українською мовою

Пашкевич М. С., Паламарчук Т. О., Куніна Д. М.
Факторний аналіз економічного, соціального, інноваційного та екологічного стану регіону на прикладі Дніпропетровської області (c. 104 - 108)
У статті зроблено факторний аналіз стану економічної, соціальної, екологічної та інноваційної сфер Дніпропетровської області методом головних компонент. Метою факторного аналізу в проведеному дослідженні обрано сталий розвиток регіону. Обґрунтовано, що сталий регіональний розвиток проявляється у збалансованості не тільки економічної, соціальної та екологічної сфер між собою, але також між названими сферами та інноваційними процесами. Виявлено чотири основних фактори, які чинять найбільший вплив на динаміку розвитку регіону на принципах сталості та об’єднують 75 різних показників. Встановлено, що фактори внутрішньої економіки регіону та зовнішньої кон’юнктури глобального ринку є факторами позитивної дії на сталий регіональний розвиток. Фактори стану основних виробничих фондів підприємств та рівень ресурсомісткості виробництва чинять негативний вплив на динаміку розвитку регіону та не сприяють його сталості.

Стаття написана українською мовою

Волохата В. Є.
Тенденції розвитку ринку залучених ресурсів банків Харківського регіону (c. 109 - 115)
У статті проаналізовано тенденції розвитку ринку залучених ресурсів банків Харківського регіону на сучасному етапі. Обґрунтована актуальність аналізу ринку залучених ресурсів на регіональному рівні. Встановлено, що ситуація на ринку залучених ресурсів Харківського регіону у 2012 р. була неоднозначною і характеризувалася як позитивними, так і негативними тенденціями, що потребує подальших заходів із забезпечення його стабільності.

Стаття написана українською мовою

Зубрицька Я. О.
Комплексне оцінювання трудового потенціалу підприємства АПК Запорізької області (c. 115 - 121)
Оцінювання трудового потенціалу підприємства не має єдиного методичного підходу. Проблемою також є надто велика кількість несистематизованих показників, які включаються до оцінки. У статті надано авторський методичний підхід до комплексного оцінювання трудового потенціалу підприємства АПК. Виконано вторинну оцінку трудового потенціалу агропромислових підприємств Запорізького регіону. Виявлено ряд характерних рис трудового потенціалу підприємств АПК Запорізької області – скорочення загального кадрового складу та мінімізація чисельності вищого керівництва, низький рівень освіти основного персоналу, дуже висока плинність кадрів на деяких підприємствах.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2013

Аверкина М. Ф.
Логістичне управління містом як пріоритетний інструмент забезпечення стійкого розвитку міст (c. 70 - 74)
У статті обґрунтовано необхідність застосування логістичного управління як пріоритетного інструменту забезпечення стійкого розвитку міста. Досліджено сутнісну характеристику логістичного управління містом та проаналізовано існуючі підходи до його розуміння. Визначено функції, методи логістичного управління містом, а також особливості управління первинними та вторинними потоками міста, що дозволить забезпечувати його стійкий розвиток. Сформовано пріоритетні напрями управління первинними та вторинними потоками міста.

Стаття написана українською мовою

Богдан Н. М.
Реалізація економічних інтересів регіону в контексті забезпечення регіонального розвитку (c. 74 - 77)
У статті обгрунтовано необхідність урахування та моделюваня узгодження інтересів на різних рівнях господарювання для розробки програм з планування та регулювання процесів регіонального розвитку. Розглядаються проблеми формування економічної безпеки регіону через реалізацію регіональних економічних інтересів. Обгрунтовується значення ефективної реалізації економічних інтересів для процесу регіонального розвитку. Визначаються фактори реалізації економічних інтересів регіону в контексті забезпечення економічної безпеки регіону. Доводиться нерозривний зв’язок між реалізацією економічних інтересів регіону та формуванням економічної безпеки регіону в процесі регіонального розвитку.

Стаття написана українською мовою

Пакуліна А. А.
Концепція управління сталим розвитком соціального комплексу міста на основі імперативу якості життя (c. 78 - 82)
У статті обґрунтовується концепція управління сталим соціальним розвитком міста на основі імперативу якості життя. Результати діяльності суб'єктів міста розглядаються як сукупність рівнів соціальних послуг та їх елементів, у якій присутня єдність мети – максимальне задоволення комплексу потреб, інтересів і цінностей населення. Критерієм досягнення мети є поліпшення якості життя населення міста. Місто розглядається як форма територіального соціального комплексу, що має мультикорисну споживчу вартість і виражений сукупністю послуг, продуктів і товарів, вироблюваних комерційними та некомерційними організаціями, органами муніципального управління для задоволення комплексу соціальних потреб і поліпшення якості життя населення. Уперше дається визначення міста з акцентом на суб'єкти й об'єкти управління соціальним розвитком.

Стаття написана українською мовою

Сидоренко І. В.
Концептуальні підходи до визначення інтегрального показника рівня інвестування інноваційного розвитку транспортно-дорожнього комплексу регіону (c. 82 - 87)
У статті запропоновано наукове вирішення проблеми ранжування регіонів України за критерієм обсягів інвестування інноваційного розвитку транспортно-дорожнього комплексу. Розроблено відповідну методику розрахунку інтегрального показника з урахуванням системності впливу базисних факторів та рівня їх перетворення на кінцеві результати при заданих параметрах функціонування. Методика розрахунку інтегрального показника базується на структуруванні модулів формування системи критеріальної залежності показників інвестиційної привабливості за рівнями їх впливу. Дана методика передбачає логічне утворення трьох модулів, які відображують етап визначення сукупності базисів розвитку ТДК регіону, умов і ресурсів розвитку ТДК регіонів і формування показників оцінки ефективності функціонування ТДК регіону. Системне поєднання зазначених показників за логічними етапи оцінювання дозволяє визначити вплив кожного елементу формування інтегрального показника на зміни у його кінцевому значенні. Запропоноване структурування дозволяє оптимізувати отримані значення з урахуванням впливу факторів на кожен конкретний регіон. Ранжування регіонів за отриманими результатами розрахунків уможливлює отримати графічний та математичний розподіл регіонів України за елементами формування інвестиційної привабливості.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2013

Каламбет С. В.
Бюджетні ризики та особливості їх оптимізації на рівні регіонів України (c. 90 - 96)
У статті систематизовано ризики, які впливають на дохідну і видаткову частину місцевих бюджетів. Виділено внутрішні та зовнішні чинники і умови, які впливають на рівень бюджетного ризику. Розроблено систему оцінки ризиків формування і виконання місцевих бюджетів, яка сприяє своєчасному ухваленню управлінських рішень з їх оптимізації та зменшенню.

Стаття написана російською мовою

Аверкина М. Ф.
Формування критеріїв забезпечення стійкого розвитку міста за закономірністю еквіфінальності (c. 97 - 101)
Стаття присвячена проблемі формування критеріїв забезпечення стійкого розвитку міста. У статті розкрито особливості функціонування підсистем міста. Досліджено та розкрито сутність закономірності еквіфінальності. Представлено інформацію про походження критеріїв і визначено їх основний зміст. Автором сформовано загальні критерії щодо процесів забезпечення відтворення ресурсів і регулювання потоків у місті: спеціалізація, інноваційність, концентрація, привабливість. Для відтворювальних процесів визначено такі критерії: раціональність, безпека, доступність, відновлюваність. На переконання автора, забезпечення процесу регулювання потоків у місті має узгоджуватись з критеріями: оптимальності, інтенсивності, завантаженості та екологічності. На основі сформованих критеріїв визначено сутність поняття «стійкий розвиток окремої системи» як передумови формування авторської теорії стійкого розвитку міста.

Стаття написана українською мовою

Бріль М. С.
Макроекономічні показники розвитку регіонів України (c. 102 - 106)
Стаття присвячена дослідженню макроекономічних показників розвитку регіонів України. Розглянуто ресурсно-природний потенціал та соціально-економічний розвиток окремих регіонів, що є результатом недосконалого територіального управління. Проаналізовано основні макроекономічні показники розвитку регіонів країни за географічним поділом, а саме: площа територій, чисельність населення, обсяг валового регіонального продукту мегарегіону, зайнятість та безробіття серед населення, обсяг інвестицій. Виділені передумови сталого соціально-економічного розвитку кожного з мегарегіонів. Визначено механізм синхронізації та погодження рішень, які базуються на самоврядуванні. Запропоновані шляхи удосконалення системи управління територіальними соціально-економічними системами в Україні.

Стаття написана українською мовою

Орлова О. М.
Теоретико-прикладні аспекти комплексного оцінювання ефективності регіональних інвестицій (c. 106 - 112)
У статті проведено аналіз підходів щодо визначення поняття «ефективність інвестицій». Досліджено досвід як вітчизняних, так і зарубіжних учених. Визначено якісні характеристики, за якими доцільно проводити оцінювання ефективності інвестиційного забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів. Запропоновано методичний підхід до комплексного оцінювання ефективності вкладення інвестицій в економіку регіонів. Проаналізовано рівень ефективності інвестування регіонів України до і після настання світової фінансово-економічної кризи 2008 – 2010 рр.

Стаття написана українською мовою

Богославець О. Г.
Механізм формування територіально-рекреаційних комплексів в Україні (c. 112 - 117)
Стаття присвячена теоретичним, методичним і практичним питанням формування показників ресурсної забезпеченості та інтенсивності розвитку рекреаційної сфери регіонів України в умовах постіндустріальної економіки. Висвітлено напрями оптимізації рекреаційної сфери окремих регіонів, які полягають у територіальній модернізації існуючого рекреаційного потенціалу та створенні нових функціональних компонентів рекреаційного простору. З цією метою, для вдосконалення містобудівних центрів та елементів територіально-рекреаційних систем, за об’єктивних умов недостатності рекреаційних ресурсів у них, запропоновано заходи по створенню «центрів туризму і рекреації». Для просторового розширення меж рекреації регіонів досліджено завдання та функції спеціалізованих логістичних центрів.

Стаття написана українською мовою

Пархоменко Н. О.
Характеристика економічних показників стабільного розвитку регіону (на прикладі Луганської області) (c. 117 - 121)
У статті надано характеристику показників стабільного розвитку Луганської області. Проаналізовано основні економічні показники Луганської області за 2007 – 2011 рр. Охарактеризовано існуючі в Україні методики оцінки економічної безпеки та стабільного розвитку регіону. Визначено тенденцію зміни стану розвитку регіону (Луганської області) у 2011 році. Порівняно значення основних показників, які визначають межі стану розвитку регіону за різними методиками. Обґрунтовано доцільність розробки повноцінного інструментарію для здійснення макроекономічного прогнозування оцінки стану регіону в контексті визначення ступеня прояву кризових явищ. Запропоновано використання інструментарію системної динаміки для прогнозування кризових явищ регіону.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2013

Боронос В. Г.
Урахування впливу тінізації економіки на рівень фінансового розвитку регіону (c. 113 - 118)
У статті розглянуті особливості врахування тіньового сектору економіки при оцінці фінансових можливостей регіону. Проаналізовано основні складові фінансового потенціалу території: фінансовий потенціал місцевих органів влади, підприємств, домогосподарств, фінансових посередників, експортно-імпортний потенціал, загальнодержавний фінансовий потенціал, інвестиційний потенціал. Обґрунтовано необхідність формування ефективного механізму оцінки загального та чистого фінансового потенціалу регіону. Запропоновано використовувати поправочні коефіцієнті, що дозволять визначити рівень фінансового потенціалу з урахуванням прихованих (тіньових) фінансових потоків, а також визначити перспективні рівні фінансового потенціалу регіону. Виходячи із дублюючих фінансових потоків, було проведено порівняння розрахунків чистого і загального фінансового потенціалу регіону.

Стаття написана українською мовою

Євсєєва О. О.
Розробка організаційно-економічного механізму ефективної реалізації інноваційного розвитку великого міста (c. 119 - 123)
Розроблено економічний механізм ефективної реалізації соціального розвитку крупного міста, що орієнтований на індикатори якості життя та використовує принципи інноваційного розвитку. Розглянуто роль великих міст у політичному й соціально-економічному світовому просторі, проаналізовано проблеми їх розвитку й роль регулюючих чинників. Сформульовано ключові принципи розвитку крупного міста та елементи комплексної інноваційної системи. Виявлено специфічні характеристики крупного міста як економічної та соціальної системи, що забезпечує процеси поточного споживання, відтворення ресурсів, реалізацію майбутніх потреб. Визначено етапи розробки стратегії розвитку великого міста. Представлено показники, використовувані при оцінці діяльності великого міста. Запропоновано показники оцінки, що враховують індикатори якості життя та принципи інноваційного розвитку.

Стаття написана українською мовою

Пакулін С. Л.
Інноваційний соціально-домінантний розвиток регіону (c. 124 - 128)
Доведено, що в умовах економіки знань соціальний розвиток є домінантою економічних пріоритетів держави. Уточнено суть управління інноваційним соціально-домінантним розвитком регіону. Доведено, що домінантою регіонального управління стають соціальні цілі, а не економічні інтереси. Обґрунтовано чинники формування й розвитку соціально-домінантної інноваційної економіки регіону. Виявлено основні тенденції формування й розвитку соціально орієнтованої інноваційної економіки регіону в сучасних умовах. Доведено, що найважливішим напрямом соціально-домінантного розвитку економіки є зміна пріоритетів інноваційній діяльності в регіонах з інновацій переважно в техніко-економічній сфері на інновації переважно в соціальному комплексі. Розкрито основні напрями соціально-домінантного розвитку інноваційної економіки регіонів України. Запропоновано заходи з формування соціально-домінантної інноваційної економіки регіонів.

Стаття написана українською мовою

Мурашко М. І., Назарко С. О.
Стратегічні орієнтири освітянської компоненти у формуванні інтелектуального потенціалу регіону (c. 129 - 134)
У статті розглянуто роль вищої освіти у формуванні інтелектуального потенціалу регіону, визначено проблеми його розвитку та запропоновано заходи щодо їх вирішення. Наголошується, що інтелектуальний потенціал регіону формується і використовується під впливом множини чинників, які визначають специфіку його відтворення, а саме: соціальний, демографічний, фінансовий, інформаційно-комунікаційний, освітянський, науково-технологічний, інноваційний, інфраструктурний. Автори допускають, що запропонований перелік складових частин інтелектуального потенціалу не є вичерпним. Він може бути розширений як за рахунок включення нових елементів (наприклад, деякі дослідники говорять про організаційний потенціал), так і за рахунок подрібнення наявних складових (наприклад, виділення у складі соціального чинника політичного, етичного, медіа-капіталу та інших компонентів). Висвітлено головні проблеми, що зумовлюють диспропорції між рівнем освіти працівників і їх конкурентоспроможністю на ринку праці. Авторами запропоновано конкретні пропозиції щодо усунення зазначених диспропорцій.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2013

Леонт’єва Ю. Ю., Тімощенкова О. О.
Регіональна туристична дестинація та її соціально-економічний розвиток (c. 165 - 170)
У статті розглянуто теоретичні проблеми соціально-економічного розвитку регіональної туристичної дестинації, а саме: дано сучасне поняття туристської дестинації з використанням наявних у науковій та практичній літературі напрацювань з цієї проблеми, визначено її сутність, характеристики та особливості формування. Розглянуто історичний підхід до визначення дестинації як головного елемента системи туризму. Окреслено мету, завдання і спрямованість соціально-економічного розвитку регіону в цілому і роль, яку відіграє в цьому процесі регіональна туристична дестинація, зокрема. Порушено проблему управління регіональною туристичною дестинацією.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2013

Євсєєва О. О.
Удосконалення системи менеджменту якості життя великого міста (c. 48 - 53)
Розглянуто систему менеджменту якості життя населення великого міста. Обґрунтовано, що управління якістю життя не має бути самоціллю, воно має бути таким, що реалізовується, й орієнтованим на підтримку системи управління й розвиток забезпечувальних ресурсів. Якість життя людини розглядаєтьсяяк комплекс показників, що характеризують її задоволеність відносно до норм, звичаїв і традицій, забезпеченість матеріальними благами, безпекою, доступністю освіти й медичного забезпечення, станом навколишнього середовища, свободою суспільних стосунків. Виявлено дев'ять основоположних принципів побудови ефективної системи менеджменту якості життя великого міста. Визначено показники оцінки якості життя населення великого міста, встановлені стандартами проживання.

Стаття написана українською мовою

Тарасова В. В.
Взаємовідносини суспільства і довкілля в регіональних соціально-економічних умовах (c. 54 - 60)
У статті розглядаються взаємовідносини суспільства і довкілля з використанням основних методів статистики – табличного, графічного паралельних рядів і кореляційного на базі системи інтегральних показників, визначених за методом питомої участі. Виявлено низький рівень природно-техногенної безпеки, незадовільну екологічну й санітарно-епідемічну ситуацію, що пов’язані з недосконалою стратегією господарювання та значними диспропорціями у використанні території, деформованою структурою економіки багатьох регіонів, переважанням екологічно небезпечних виробництв. Встановлено залежність між станом здоров’я населення та станом забруднення атмосферного повітря і водних об’єктів.

Стаття написана українською мовою

Боєв В. Ю.
Підвищення енергоефективності в інфраструктурних галузях регіону як основа процесу модернізації (c. 60 - 63)
У представленій статті автором показано зростаючу роль формування фундаменту енергоефективних технологій в інфраструктурних секторах регіону як одного з основоположних елементів процесу модернізації економіки країни. Інфраструктура виступає в ролі пріоритетного сектора модернізації, в основі якої закладаються енергоефективні технології, при грамотному злитті яких складається система, здатна забезпечити економіці території якісне зростання за рахунок інтенсивного розвитку.

Стаття написана російською мовою

Химинець В. В.
Організаційно-інституційні механізми забезпечення сталого розвитку Карпатського регіону (c. 63 - 68)
Здійснено аналіз еколого-економічних проблем Карпатського регіону. Розглянуто основні еколого-економічні механізми реалізації концепції сталого розвитку Карпатського регіону. Обґрунтовано актуальність і важливість активного й ефективного міжобласного еколого-економічного співробітництва на території Карпатського регіону. Оцінюючи екологічну ситуацію, автор показує, що для всіх областей Карпатського регіону характерними є істотна антропогенна трансформованість ландшафтів і значна забрудненість середовища.

Стаття написана українською мовою

Ніценко В. С., Попович В. В.
Проблеми сталого розвитку Одеського регіону (c. 69 - 73)
З розвитком соціально-економічних відносин в Україні, орієнтованих на ринок, активізуються процеси розбудови інфраструктури міст і регіонів, результатом чого є збільшення обсягів виробництва різноманітних матеріальних благ, спрямованих на задоволення першочергових потреб населення. У той же час зростає соціальна напруга, пов’язана із забрудненням оточуючого природного середовища результатами діяльності промислових, переробних, сільськогосподарських та інших підприємств. З метою оцінки проблем сталого розвитку Одещини використано економічні, екологічні і соціальні вимірники з набором різноманітних індикаторів. Результати досліджень засвідчили низький рівень екологічного управління та високий рівень екологічної небезпеки в регіоні. Тому першочерговим завданням на рівні Одеського регіону повинно стати вирішення питання екологічної складової сталого розвитку через розвиток економічної та соціальної складових.

Стаття написана українською мовою

Романова А. А.
Удосконалення методологічних підходів до розроблення концепції підвищення регіональної конкурентоспроможності (на прикладі м. Чернігів) (c. 74 - 79)
З процесами глобалізації та урбанізації все більше уваги приділяється брендингу як інструменту підвищення конкурентоспроможності територій. Однак сьогодні відчувається недостатність наукових досліджень, пов’язаних із вибором методик формування концепції бренда, найбільш адекватних територіальній ідентичності. У статті розглянуто етапи стратегії формування бренда міста як інструменту підвищення конкурентоспроможності дестинацій. Проаналізовано необхідні ресурси території та виділено конкурентні переваги, що мають увійти у загальну концепцію бренда міста. Запропоновано оптимізаційний комплекс методів у контексті розбудови бізнес-процесів і формування результативного брендингу міста. Автором вперше було застосовано методику SWOT-аналізу для вивчення рекреаційно-туристичного потенціалу м. Чернігів (Україна) та розроблено методику ранжування унікальних характеристик дестинації за силою їх впливу в моделі територіальної ідентичності. За допомогою нової методики, що базується на кількісних соціологічних дослідженнях, можна обрати ключові та допоміжні характеристики, що мають увійти в основу формування майбутньої концепції бренда міста.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2013

Попова Н. В.
Кластери як основа інноваційного розвитку транспортно-логістичної системи регіону (c. 63 - 67)
У статті розглянуто значення формування транспортно-логістичного кластера регіону з точки зору включення України в євроінтеграцію. Проаналізований досвід інших держав світу в створенні та функціонуванні кластерів, у тому числі транспортно-логістичних. Розглянуто переваги кластерних стратегій для організації транспортно-логістичної системи та фактори, що сприяють її розвитку. Сформульовані завдання, що потрібно вирішити для створення регіонального транспортно-логістичного кластера. Запропоновано структурну модель формування транспортно-логістичного кластера, яка включає ядро, що складається не з одного кластероутворюючого підприємства, а з багатьох підприємств, що надають транспортно-логістичні послуги. Зроблено висновки та визначено перспективи подальших досліджень відносно використання проектного підходу щодо організації транспортно-логістичного кластера та потреби в удосконаленні оцінки його ефективності.

Стаття написана українською мовою

Геращенко Д. О.
Функціональне зонування як організаційно-економічний механізм оптимізації землекористування в передмістях мегаполісу (c. 68 - 72)
У статті обґрунтовується необхідність удосконалення організаційно-економічного механізму управління розвитком землекористування передмість в умовах ринкової трансформації економіки. Розглядаються особливості застосування організаційно-економічного механізму функціонального зонування передмістя та його переваги порівняно з механізмом цільового використання. Зонування визначається як виділення однорідних за своїм режимом територіальних зон, де певні види землекористування запроваджуються або шляхом прямих заборон чи приписів, або підвищених ставок податку тощо. Проаналізовано та узагальнено принципи організаційно-економічного механізму формування та використання природно-ресурсного потенціалу території. Особливу увагу приділено ринковим аспектам проблеми функціонального зонування. Висвітлено можливості функціонального зонування на прикладі одного з районів передмістя київського мегаполісу, внаслідок чого встановлено вимоги щодо допустимих видів використання земельних ділянок у межах виділених зон.

Стаття написана українською мовою

Онищенко О. В.
Методичні основи оцінки перспектив створення і розвитку кластерної моделі взаємодії влади і бізнесу за участі регіональних аеропортів (c. 73 - 79)
Мета статті полягає у дослідженні переваг кластеризації для активізації роботи регіональних аеропортів. При проведенні аналізу праці зарубіжних і вітчизняних вчених було визначено перспективність використання кластерного підходу. У результаті дослідження були розроблені методичні основи оцінки перспективності створення і розвитку кластерної моделі взаємодії влади і бізнесу за участі регіональних аеропортів. Критерієм оцінки запропоновано інтегральний показник ступені перспективності, який узагальнює вплив якісних і кількісних факторів. Розроблено кластерну модель взаємодії влади і бізнесу за участі регіональних аеропортів, яка може активізувати розвиток регіональних аеропортів і підприємств регіону внаслідок численних переваг їх об’єднання. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є застосування даної кластерної моделі в діяльності регіональних аеропортів України з метою відновлення їх діяльності та збільшення рівня конкурентоспроможності.

Стаття написана українською мовою

Тирінов А. В.
Визначення рівня ефективності діяльності на машинобудівних підприємствах Харківського регіону (c. 80 - 84)
У статті досліджено ефективність діяльності машинобудівних підприємств Харківського регіону методом кластерного аналізу з використанням деревоподібної кластеризації та k-середніх, що дозволило отримати несуперечливі результати. 23 об’єкти господарювання було розподілено на 5 кластерів: з найвищим, високим, середнім, низьким і найнижчим рівнем ефективності діяльності. Причому перший та п’ятий кластери включають лише по 1 підприємству (ПАТ «ФЕД» і ВАТ «Лозівський авторемонтний завод» відповідно), а більшість підприємств було віднесено до середнього кластера, що відображає нормальний закон розподілу. Щодо впливу показників на рівень ефективності, було визначено пріоритетний вплив на розподіл підприємств рентабельності персоналу та помірний вплив на рентабельність власного капіталу і рентабельність операційної діяльності, що відображає внесок кожної зі змінних у загальний рівень ефективності діяльності.

Стаття написана українською мовою

Романова А. А.
Шляхи фінансування проектів підвищення регіональної конкурентоспроможності в умовах дефіциту коштів (c. 85 - 89)
У даному дослідженні зроблено спробу вирішити проблеми фінансування проекту брендингу територій в умовах дефіциту коштів. Проблему актуалізує той факт, що проекти брендингу територій, зокрема міст, є довгостроковими, а їх результативність не можна виміряти у точних цифрах, що значно ускладнює процес залучення потенційних інвесторів для фінансування. Адже бренд є нематеріальним активом, тому досить важко ідентифікувати та оцінити ту частину вартості, яку він створює. Автором пропонується розглядати етап фінансування проекту як окремий проект зі своїми цілями, задачами, ресурсами та виконавцями. Також наводиться алгоритм аналізу наявних ресурсів фінансування із залученням найбільш ефективних з них. Крім того, наводиться перелік можливих суспільних суперечностей та ризиків, які можуть виникнути у процесі фінансування проекту брендингу. У результаті дослідження автором розроблено оптимальну модель фінансування проекту брендингу території в умовах дефіциту бюджетних коштів. Висновки та результати досліджень мають практичне значення не лише при вдосконаленні наукових підходів до процесу брендингу територій, але й для представників місцевого самоврядування, що на практиці реалізовують проекти підвищення конкурентоспроможності регіонів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2013

Андренко О. А.
Соціальна напруженість як вид загрози соціально-економічній безпеці регіону (c. 119 - 123)
Оцінка соціальної напруженості як однієї з основних загроз соціальній безпеці регіону, її причин та наслідків, закономірностей розвитку і методів прогнозування на сьогодні є актуальним завданням міждисциплінарних досліджень. Узагальнення теоретичних досліджень свідчить про відсутність єдиного методологічного підходу до формування науково-методичної бази оцінки і розробки системи індикаторів, що характеризують рівень соціальної напруженості у регіонах. У статті запропоновано економіко-математичну модель, що дозволяє сформувати обґрунтовані набори частинних індикаторів і визначити комплексну рейтингову оцінку рівня соціальної напруженості регіонів України. Дослідження показали, що зростання соціальної напруженості пов'язане з незадовільним кримінальним та екологічним станом, неможливістю населення своєчасно погашати заборгованість за комунальні платежі через низький рівень доходів і несвоєчасну виплату заробітної плати. Високий рівень напруженості зберігається у промислово розвинених східних регіонах України.

Стаття написана українською мовою

Газуда Л. М., Хаустова К. М.
Порівняльна інтегральна оцінка інвестиційно-інноваційного потенціалу деревообробної промисловості Закарпаття (c. 124 - 131)
Проведено порівняльну оцінку інвестиційно-інноваційного потенціалу провідних видів промислової діяльності регіону з метою окреслення стратегічних альтернатив розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності деревообробної промисловості. Методичною основною аналізу виступає поєднання методики рейтингового та інтегрального оцінювання потенціалу за видами економічної діяльності. З метою дотримання принципу співставності даних для різнорідних за обсягами, технологіями, ринками збуту та використовуваними ресурсами видів діяльності, застосовується система відносних показників забезпеченості та ефективності використання виробничих, інвестиційних та інноваційних ресурсів. Результати проведеного дослідження свідчать про певну диспропорцію розвитку інвестиційно-інноваційного потенціалу окремих видів промислової діяльності. Зокрема, деревообробна промисловість характеризується відносно високим рівнем інвестиційного потенціалу та низьким рівнем інноваційного, що зумовлює актуальність формування системи заходів активізації інноваційної діяльності на рівні галузі на основі залучення інвестиційних ресурсів.

Стаття написана українською мовою

Єргін С. М.
Альтернатива стратегічного розвитку регіонів, яка не пов'язана з міжнародною конкуренцією (c. 132 - 136)
Мета статті полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних підходів до реалізації альтернативних варіантів стратегічного розвитку Автономної Республіки Крим, не пов’язаних з галузями її міжнародної спеціалізації. Аналізуючи господарську практику останнього часу, систематизуючи і узагальнюючи роботи багатьох вчених, була доведена необхідність проведення галузевої диверсифікації регіонів України в цілому та Автономної Республіки Крим зокрема, в яких відсутні перспективи входження в міжнародні ланцюжки створення вартості. У результаті досліджень були виділені етапи трансформації економічної політики в Криму, обґрунтована необхідність розробки комплексної програми соціально-економічного розвитку автономії, яка дозволила б задіяти весь природно-економічний потенціал регіону, в тому числі активізацію розробки місцевих ресурсів мінерально-сировинної бази будівельних матеріалів, якими добре забезпечені надра півострова. Цей напрямок розвитку особливо цінний тим, що видобуток викопної сировини може розвиватися в депресивних регіонах Криму. Перспективами подальших досліджень у даному напрямку є визначення ступеню впливу зростання видобутку будівельно-мінеральної сировини на загальний рівень соціально-економічного розвитку південних регіонів України, окремих галузей і секторів її економіки.

Стаття написана російською мовою

Педченко Н. С., Ігнатенко В. Ю.
Удосконалення механізму оподаткування нерухомого майна в контексті формування бюджетного потенціалу регіону (c. 137 - 143)
Мета статті полягає у дослідженні сучасних проблем механізму нарахування податку на нерухоме майно та визначення комплексу заходів щодо його вдосконалення. На основі аналізу зарубіжного досвіду оподаткування нерухомості запропоновано комплекс заходів реформування механізму оподаткування нерухомого майна. Визначено, що використання площі нерухомості як бази оподаткування в Україні зумовлено недостатньою розробленістю кадастру нерухомості та реєстру прав на нерухомість. Обґрунтовано, що діючий метод нарахування податку є неефективним і потребує удосконалення шляхом впровадження корегуючих коефіцієнтів. Запропонована у роботі формула розрахунку обсягу податку дозволить ураховувати рівень платоспроможності громадян, збільшити доходи місцевих бюджетів та розширити самостійність органів місцевого самоврядування.

Стаття написана українською мовою

Чурсіна Н. М.
Оцінка трудового потенціалу регіону в контексті збалансування структури ринку робочої сили (c. 143 - 149)
У статті запропоновано методологічні засади визначення інтегрального показника трудового потенціалу району, а саме: розроблено схему проведення оцінки та визначено показники – стимулятори та дестимулятори, що формують структуру інтегральної оцінки трудового потенціалу. Запропоновано оцінювати стан трудового потенціалу району з урахуванням трьох компонент (демографічної, економічної та освітньої) на основі розрахунків багатомірної середньої. З використанням розробленої методики визначено інтегральну оцінку трудового потенціалу районів Донецької області у динаміці за 2007 – 2011рр. Встановлено, що у 2011 р. перше місце серед районів Донецької області за інтегральним показником трудового потенціалу посідав Мар’їнський район, а на останньому – Новоазовський. Проведено класифікацію районів Донецької області за інтегральним показником трудового потенціалу (виокремлено райони з низьким рівнем трудового потенціалу, райони із середнім рівнем трудового потенціалу та райони з високим рівнем трудового потенціалу), яка має бути врахованою при обґрунтуванні вибору стратегії розвитку регіону, розробці кадрової політики та напрямів збалансування регіонального ринку робочої сили.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2013

Ячменьова В. М., Волобуєв І. В.
Аналіз підходів до формування іміджевої політики регіону (c. 167 - 172)
Стаття присвячена аналізу сучасних підходів до процесу формування іміджевої політики. Виокремлено основні переваги та недоліки напрацювань з формування іміджевої політики. Виявлені переваги стануть основою для формування та реалізації іміджевої політики регіону. Розглянуто існуючі нормативні акти, які регулюють формування і реалізацію іміджевої політики у певному регіоні. Сформульовано основні вимоги до процесу формування іміджевої політики регіону. Виявлено особливості формування іміджевої політики регіону. Було визначено, що при формуванні концепції іміджевої політики необхідно дотримуватися таких умов: імідж регіону повинен відповідати стратегії розвитку регіону в цілому; імідж має бути взаємопов’язаним та існувати на трьох рівнях: на міжнародному (зовнішня іміджева політика), державному (інституціональний рівень) і регіональному (для населення регіону).

Стаття написана українською мовою

Пілько А. Д.
Постановка задачі оцінки рівня безпеки розвитку територіальної системи (c. 173 - 179)
Метою статті є висвітлення основних результатів проведеного аналізу існуючих підходів до оцінювання рівня соціально-економічного розвитку територіальних систем регіону, оцінки рівня економічної, соціальної та екологічної безпеки регіону, а також рівня сталого розвитку в умовах системних трансформацій. Категорію «безпека розвитку» запропоновано розглядати з таких позицій: як поняття, що характеризує межі, у рамках яких можуть варіювати значення як окремих інтегральних показників розвитку модельованих систем, так і параметри взаємокомпенсації впливу чинників безпеки задля отримання динаміки збалансованого досягнення цілей розвитку територіальної системи; а також як поняття, що акцентує увагу на пріоритетності забезпечення досягнення цілей соціальної безпеки в широкому розумінні даного слова перед іншими локальними цілями розвитку суспільства – економічними, військовими, екологічними, цілями науково-технічного прогресу. Аналіз еволюції безпекознавчої парадигми дозволив провести постановку задачі оцінки рівня безпеки розвитку регіону та його територіальних систем. Завдання, вирішення яких намічено в рамках дослідження, і, у першу чергу, завдання аналізу інвестиційних пріоритетів у контексті мінімізації рівня соціального напруження в територіальних системах регіону, а також завдання розрахунку порогових значень інтегральних показників безпеки розвитку територіальних систем регіону можуть стати основою для розробки перспективного напряму моніторингу та відповідних цільових програм розвитку територій, а також Концепції та стратегій сталого розвитку регіону.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2013

Головня О. М.
Проблеми інструментарію розвитку місцевого самоврядування в умовах забезпечення стабілізації економіки (c. 132 - 137)
Сталий соціальний розвиток місцевої громади розглядається в статті як універсальна технологія. Така технологія охоплює всі рівні управління, створює умови для ринку і дозволяє консолідувати різні соціальні групи. Технологія розробляється та реалізується виходячи з конкретних умов і специфіки економічного, організаційного, соціально-політичного рівнів і структури розвитку муніципальної спільноти. Сьогодні, на жаль, недостатньо уваги приділяється питанням конструювання комплексу технологій, здатних забезпечити динамічний економічний розвиток інтегрованої системи муніципального управління. Крім того, одним з напрямів у муніципальній політиці має бути створення системи зайнятості населення та перекваліфікації працівників, формування нових робочих місць. Велике значення в захисті інтересів територіальних громад можуть відігравати асоціації органів місцевого самоврядування. Для вирішення питання залучення жителів до участі в місцевому самоврядуванні треба налагодити неодмінні зворотні взаємозв'язки між громадою та її органами самоврядування – як обраними безпосередньо громадянами, так і її виконавчими структурами.

Стаття написана українською мовою

Леоненко Н. А.
Інноваційний потенціал регіону як основа відтворення економічного потенціалу (c. 138 - 142)
У статті розглянуто роль інноваційного потенціалу регіону в забезпеченні сталого суспільного відтворення економічного потенціалу. Визначено складові інноваційного потенціалу, що характеризують ресурси і здатність до їхньої реалізації, які визначають можливості підприємств території розвиватися інноваційним шляхом. Підкреслено важливість розробки й адаптації методики розрахунку Підсумкового розвитку інноваційності для регіонів України з метою оцінки стану інноваційної діяльності в державі та порівняння із сусідніми країнами – членами ЄС. Запропоновано підхід, який дозволяє виробити концептуальні напрямки інноваційної стратегії економічного зростання. Наголошено на першочерговості становлення та підтримки регіональної інноваційної системи як необхідного фактора розвитку інноваційної інфраструктури та надано пропозиції щодо питання створення інноваційних структур у регіоні.

Стаття написана українською мовою

Ламський М. Д.
Доходи місцевих бюджетів як інструмент забезпечення повноважень органів самоврядування (c. 142 - 147)
Мета статті полягає у вивченні, аналізі та оцінці стану доходів місцевих бюджетів. Визначено основні джерела наповнення доходів місцевих бюджетів України та їх значення у формуванні основних грошових фондів органів місцевого самоврядування. Досліджено проблеми обмеженості дохідної частини бюджетів у процесі виконання повноважень, покладених на місцеві органи влади. Визначено та проаналізовано ряд змін і реформ після впровадження Податкового кодексу, які не забезпечили вирішення питання щодо достатності наповнення фінансового ресурсу місцевого самоврядування. У результаті дослідження надано рекомендації щодо можливості розширення дохідної бази місцевих бюджетів для фінансування, як соціального, так і господарського напрямку, місцевими органами влади. Розроблено конкретні пропозицій щодо зміцнення фінансової бази регіонів.

Стаття написана українською мовою

Рябушка Л. Б., Койло В. В.
Аналітична оцінка фінансової спроможності місцевих бюджетів у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіонів (c. 148 - 155)
У статті викладені концептуальні засади функціонування місцевих бюджетів, їх роль, значення та мета в соціально-економічному розвитку держави та регіонів. Основним завданням дослідження є вдосконалення теоретико-методологічних засад оцінки фінансової спроможності місцевих бюджетів як інструменту соціально-економічного розвитку регіонів і розробка практичних рекомендацій щодо стратегічних напрямів фінансового забезпечення регіонального розвитку. Запропонована модель оцінки фінансової спроможності місцевого бюджету в забезпеченні соціально-економічного розвитку регіону ґрунтується на показниках бюджетного потенціалу, фінансового потенціалу населення, інвестиційного потенціалу регіону. Обґрунтовано важливість реформування місцевих бюджетів як основної складової соціально-економічного розвитку територій через застосування стратегічних напрямків фінансового забезпечення місцевих бюджетів з абсолютним, середнім, низьким і кризовим рівнями фінансової спроможності.

Стаття написана українською мовою

Маркуц Ю. І.
Тривимірна візуалізація та імітація як інноваційний підхід до прогнозування доходів бюджету міста (c. 156 - 165)
Прогнозування доходів бюджету міста є найважливішим інструментом бюджетного менеджменту, за допомогою якого уявляється можливим передбачити майбутнє фінансового впливу поточної бюджетної політики та економічних тенденцій для досягнення довгострокових планів і визначити альтернативні шляхи вирішення існуючих проблем. Метою статті є розробка моделі для комплексного системного аналізу, економічної оцінки виконання та прогнозування доходів бюджету міста Донецька з метою прийняття якісних, своєчасних і ефективних управлінських рішень по бюджету на основі інноваційного підходу, який полягає в поєднанні методів інтерполяції, імітації та тривимірної візуалізації. Результатом дослідження виступає діагностика «вузьких місць» у виконанні доходів бюджету міста за досліджуваний період 2008 – 2012 рр., виявлення взаємозалежних статей доходів бюджету, визначення існуючих тенденцій виконання доходів бюджету і прогноз дохідної частини бюджету міста на 2013 – 2017 рр.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2013

Погребицька Г. М., Ільясова М. К.
Когнітивний підхід у дослідженні деяких аспектів стратегічного потенціалу економічної системи Кримського регіону (c. 93 - 98)
У статті розглянуто поняття стратегічного потенціалу економічної системи, яке включає в себе сукупність наявних ресурсів і резервів для розробки і реалізації обраної стратегії. Туристично-рекреаційна сфера Кримського регіону як сектор економіки є пріоритетною з позиції довгострокового розвитку. Метою когнітивного аналізу досліджуваної системи стратегічного потенціалу південного регіону є з'ясування механізму функціонування системи (механізму явищ і процесів, які відбуваються у системі), а також прогнозування розвитку економічної системи досліджуваної території. Наведено процедуру даного виду моделювання для дослідження окремих аспектів стратегічного потенціалу. Представлено когнітивну структуризацію, яка включає в себе опитування експертів, виокремлення базисних факторів, визначення ступеня позитивного і негативного впливу факторів на елементи економічної системи. На підставі результатів аналізу визначено роль кожного ключового фактора в дослідженні стратегічного потенціалу економічної системи Кримського регіону.

Стаття написана російською мовою

Бібікова В. В.
Аналіз рівня розвитку соціально-трудової сфери регіонів України (c. 99 - 105)
Мета статті полягає у дослідженні рівня розвитку соціально-трудової сфери регіонів України. Для досягнення поставленої мети було розроблено комплексну систему показників, яка враховує всі складові соціально-трудової сфери (соціально-трудові відносини, ринок праці, систему винагороди за працю, соціальний супровід трудової діяльності, професійний розвиток економічно активного населення, рівень та якість трудового життя, охорону і безпеку праці). На основі використання розробленої системи індикаторів було проведено інтегральну оцінку регіонів за рівнем розвитку соціально-трудової сфери. Для отримання більш об’єктивної інформації про стан сфери праці України до аналізу було додатково залучено її суб’єктивні оцінки населенням. У результаті дослідження виявлено недостатність прогресивних змін у соціально-трудовій сфері більшості (60%) областей держави, наявність значної диференціації регіонів за рівнем її розвитку та нерівномірний характер змін окремих елементів сфери праці як в межах одного адміністративно-територіального утворення, так і серед різних областей України. Обґрунтовано необхідність започаткування регулярної діагностики стану соціально-трудової сфери регіонів України з використанням розгалуженої системи індикаторів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2014

Скрипник Н. Є.
Особливості розвитку конкурентного потенціалу економіки України: регіональний аспект (c. 89 - 94)
У статті розглянуті основні проблеми диспропорцій регіонального розвитку в контексті суспільного розвитку України. Визначено комплекс різновекторних чинників, які формують передумови та загрози конкурентоспроможності регіонів, обумовлений підвищенням ступеня їх інтегрованості з різними рівнями соціально-економічного розвитку та конкурентними можливостями. Проведено аналіз динаміки рейтингу України за індексом глобальної конкурентоспроможності за період з 2004 – 2013 рр. і визначені основні чинники, що спричинили втрату конкурентних позицій серед головних стратегічних партнерів у геоекономічному просторі. Доведено, що економічна система знаходиться під впливом зовнішніх і внутрішніх флуктуацій, які перевищують її адаптаційні можливості та провокують стан несталості. На основі результатів комплексної діагностики соціально-економічного розвитку регіонів України визначені основні конкурентні переваги і стримуючі фактори та їх сукупний вплив на позицію України в глобальному світовому економічному просторі. Визначена тенденція нарощення диспропорційності регіонального інвестиційного клімату та зростання дивергентності розвитку регіонів, що свідчить про декларативність та недосконалість нормативно-правової бази з питань державної регіональної політики, відсутність дієвих механізмів регулювання взаємовідносин центральних органів виконавчої влади з регіонами та регіонів між собою, неефективність застосування визначених на законодавчому рівні інструментів стимулювання розвитку регіонів. Обґрунтовано стратегію просторового економічного розвитку України на основі формування полюсів зростання.

Стаття написана українською мовою

Гайсарова А. А.
Розвиток еколого-економічного управління регіоном з урахуванням положень теорії кластерів (c. 94 - 99)
У статті систематизовані теоретичні підходи до розвитку механізму еколого-економічного управління з урахуванням можливостей кластеризації системи природокористування регіону. Розглянуто сутність дефініції «кластер» в економіці. У результаті дослідження обґрунтовано сутність поняття «екологічний кластер», його форми. Виділено основні напрями розвитку механізму еколого-економічного управління на підставі формування двох типів екологічних кластерів, що дозволить вирішувати не тільки економічні, але в першу чергу – екологічні проблеми територій.

Стаття написана українською мовою

Лелюк С. В.
Методичний підхід до організації моніторингу фінансової безпеки адміністративно-територіальної одиниці (c. 99 - 104)
Метою статті є розробка методичного підходу до організації моніторингу фінансової безпеки адміністративно-територіальних одиниць (АТО) України. У перебігу дослідження було сформовано інформаційну базу для проведення моніторингу на підґрунті звітних даних. На етапі виявлення індикаторів рівнів фінансової безпеки регіонів було проведено аналіз наукових доробків, присвячених даній проблематиці, і сформовано перелік часткових показників, на підґрунті яких розраховано інтегральний показник фінансової безпеки регіонів. Позиціонування регіонів з високим, середнім і низьким рівнем фінансової безпеки проводилося за шкалою інтервалів, розробленій на підґрунті застосування коефіцієнтів Фібоначчі (Fibonacci). Для кожної з виявлених груп АТО у 2011 р. було побудовано регресійну модель, яка дозволила визначити соціально-економічні фактори, що мають вплив на фінансову безпеку регіонів, серед яких: індекс споживчих цін, прибуток, частка інвестицій в основний капітал регіону у загальнодержавному обсязі та ін. Подальшої розвідки потребують питання прогнозування рівнів фінансової безпеки АТО на підґрунті нейромережевого моделювання.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2014

Резнікова О. С., Семененко В. С.
Аналіз та оцінка основних економічних показників діяльності агропромислових підприємств АР Крим (c. 77 - 82)
Мета статті полягає в аналізі сучасного стану рівня ресурсного забезпечення та ефективності функціонування агропромислових підприємств регіону АР Крим. У результаті дослідження вивчалися праці вчених, розглянуті проблеми концентрації агропромислового виробництва і земельних ресурсів, економічної ефективності агропромислового виробництва і чинників її підвищення, проте, залишилися невивченими питання, що стосуються аналізу та оцінки діяльності агропромислових підприємств АР Крим. У статті проведений аналіз і дана оцінка основних економічних показників діяльності агропромислових підприємств районів АР Крим, вивчено полягання ефективності виробництва сільськогосподарської продукції в агроформуваннях регіону, а також оцінений сучасний стан ефективності функціонування агропромислових підприємств регіону. Запропоновані перспективні напрями підвищення ефективності функціонування агропромислових підприємств, що включають технічне переоснащення виробництва, збільшення числа працівників, зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, а також істотне підвищення добробуту сільського працівника.

Стаття написана російською мовою

Притиченко Т. І., Прохорова Т. П., Рожко В. І.
Формування бренду території на прикладі Харківської області (c. 83 - 94)
В статті розглянуто поняття, етапи формування територіального бренду, підходи до позиціонування бренду території. Обґрунтовано доцільність формування бренду територій. Проаналізовано існуючи підходи до формування бренду території на прикладі Харківської області, досліджено рейтинги міста Харкова й області, на основі соціологічного опитування виявлено сприйняття бренду Харківського регіону цільовою аудиторією, розроблені рекомендації щодо стратегії позиціонування бренду Харківщини й розроблено заходи, спрямовані на просування бренду Харківщини.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2014

Бадида М. П., Жук І. І.
Концептуальні засади фінансового забезпечення реалізації регіональної політики (c. 39 - 44)
Метою статті є розробка концептуальних засад фінансового забезпечення регіональної політики та детермінація фінансових механізмів її реалізації. У статті запропоновано теоретико-методичні підходи до фінансового забезпечення сучасної регіональної політики: сформульовані нові принципи фінансового забезпечення регулювання регіонального розвитку, визначено критерії оцінки результативності впливу фінансової політики на розвиток регіональної соціально-економічної системи. Розглянуто структуру фінансових ресурсів, які формують фінансове забезпечення розвитку регіону. Зазначено, що ефективність фінансового забезпечення регіональної політики безпосередньо визначається структурою джерел фінансування соціально-економічного розвитку регіону. Зростання стійкості та безпеки фінансової системи регіону можливе за умови зростання частки власних доходів і зниженням залежності від зовнішніх джерел фінансування. За результатами проведених досліджень сформовано авторську концепцію фінансового забезпечення реалізації політики регіонального розвитку. Перспективою подальших досліджень у даному напрямку є вдосконалення механізму фінансового забезпечення регіональної політики в напрямку його відповідності сучасним викликам соціально-економічного розвитку регіону.

Стаття написана українською мовою

Родимченко А. О.
Формування методичних підходів до оцінки рівня розвитку регіональної логістичної системи (c. 45 - 49)
Метою статті є розробка методичного підходу до оцінки рівня розвитку регіональної логістичної системи (РЛС), який би дозволив комплексно оцінити соціо-еколого-економічні аспекти її функціонування. Проаналізувавши наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених щодо оцінки рівня розвитку РЛС, було виявлено переваги та недоліки цих методик, а саме те, що вони не враховують оцінку впливу її функціонування на навколишнє природне середовище. У результаті дослідження було запропоновано методичний підхід до визначення показника рівня розвитку РЛС, що включає в себе економічну, екологічну та соціальну складові. Водночас при розрахунку інтегрального показника розвитку цих складових було запропоновано враховувати вагові коефіцієнти за методом Сааті (Saaty), що має найвищий рівень узгодженості оцінок, прийнятих експертами. Вважаємо, що перспективою подальших досліджень у даному напрямі є формування організаційно-економічного механізму управління екологоорієнтованою РЛС, який би дав змогу розробити комплекс управлінських заходів, спрямованих на забезпечення ефективного управління потоковими процесами РЛС за умови зменшення екодеструктивного впливу на навколишнє середовище.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2014

Марченко О. В.
Соціально-економічний розвиток міста як об’єкт управлінської діяльності (c. 80 - 85)
Метою даної роботи є дослідження та аналіз основних напрямків і можливостей соціально-економічного розвитку міст України в сучасних умовах. У статті розглянуто основні галузеві повноваження учасників соціально-економічних процесів на території українських міст. Визначено, що управління містом здійснюється за кількома стадіями: концептуальне, стратегічне й тактичне управління. Задоволення потреб мешканців розглядається як головна мета управління містом і включає в себе значну кількість підцілей, які було згруповано та об’єднано в три напрямки, а саме: задоволення матеріальних потреб, задоволення потреб щодо безпеки життєдіяльності та охорони здоров’я, а також задоволення культурних потреб. Наведено складові елементи механізму управління містом і розглянуто окремі інструменти, які впливають на його ефективність.

Стаття написана українською мовою

Шеховцов Р. В., Тамбовцев С. М., Абдуллаєв Р. А., Норкіна А. Г., Рибкіна А. С.
Державна політика розвитку інвестиційної сфери регіону: на матеріалах Ростовської області (c. 86 - 93)
У статті розглядаються регіональні аспекти державної інвестиційної політики на прикладі Ростовської області. Визначено загальні підходи й інструментарій реалізації державної політики по стимулюванню інвестиційного процесу в регіонах Російської Федерації. Проаналізовано посткризову динаміку й структуру інвестицій у Ростовську область у 2008 – 2012 роках. Розглянуто сформований інвестиційний імідж Ростовської області через призму рейтингів, розрахованих міжнародними й національними рейтинговими агентствами, а також авторитетними професійними виданнями. Запропоновано основні концепти регіональної інвестиційної політики, що визначають імперативи реалізації інвестиційного потенціалу Ростовської області. У рамках кожного із чотирьох концептів запропоновано комплекс завдань, послідовне вирішення яких забезпечить регіону сталий розвиток економіки й соціальної сфери.

Стаття написана російською мовою

Ревенко О. В., Михасьова Н. В.
Бюджетно-податкові фактори, що визначають конкурентоспроможність та економічне зростання регіонів (c. 94 - 99)
У статті розглянуті особливості впливу бюджетно-податкових факторів на якісне економічне зростання регіону. Проаналізовано ресурсно-інноваційні фактори якісного економічного зростання регіону. Досліджено сучасний стан проблемних для ведення бізнесу умов, які притаманні економіці України, і з’ясовано, що серед найбільш проблемних факторів розвитку бізнесу в регіонах України перші місця займають нестабільність державної політики та корупція. Досліджено, що зміни питомої ваги регіонів, для яких характерна висока вагомість податкових факторів серед найбільш проблемних аспектів ведення бізнесу, мають свої особливості залежно від рівня конкурентоспроможності, що визначають подальше економічне зростання регіонів. Виокремлено умови зміцнення конкурентних позицій регіонів, які впливають на економічне зростання.

Стаття написана українською мовою

Казюка Н. П.
Аналіз гендерних аспектів професійної сегрегації жінок на ринку праці Івано-Франківської області (c. 100 - 105)
Розробка ефективної політики зайнятості регіону неможлива без ґрунтовного аналізу гендерної нерівності чоловіків і жінок на ринку праці Івано-Франківської області, обмеженості професійних можливостей жінок у порівнянні з чоловіками. У зв’язку з цим проблематика зайнятості населення обох статей та нерівності в оплаті їх праці потребує детального вивчення та дослідження. У статті здійснено аналіз проблеми гендерної сегрегації жінок на ринку праці Івано-Франківської області, вивільнення та працевлаштування незайнятих трудовою діяльністю громадян за статтю, проведено оцінку розмірів заробітної плати чоловіків і жінок за видами економічної діяльності та у відповідності до неї розроблено низку заходів для подолання проявів гендерної професійної сегрегації. У статті враховано загальносвітові тенденції гендерної сегрегації, правове забезпечення, науково-організаційне забезпечення, комплексний характер реалізації теоретичних напрацювань тощо. Здійснено аналіз сучасних тенденцій зайнятості за статтю та віковими групами, обґрунтовано визначення понять «сегрегація», «гендерна сегрегація», «гендерна професійна сегрегація», «горизонтальна та вертикальна сегрегація» і запропоновано ефективні методи подолання проявів гендерної нерівності на ринку праці Івано-Франківщини. Сформульовано пропозиції щодо конкретних заходів, спрямованих на подолання проявів гендерної сегрегації на ринку праці регіону.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2014

Петренко К. В.
Соціальна відповідальність у соціогуманітарній сфері в умовах депресивності території (c. 48 - 51)
У статті розкрито та обґрунтовано сутність соціальної відповідальності в умовах депресивності регіонів України. Розглянуто роль корпоративної та громадської соціальної відповідальності як потужного фактора розв'язання соціальних проблем суспільства і водночас зростання економічного потенціалу, особливо на депресивних територіях. Запропоновано комплекс заходів щодо реалізації стратегій розвитку різних за рівнем економічного розвитку територій. За результатами зазначеного дослідження було запропоновано бажані напрями розвитку територій та шляхи подолання виявлених проблем у соціогуманітарній сфері. Основну увагу звернено на необхідність посилення ролі соціальної відповідальності та її популяризації з боку громадянського суспільства та держави щодо вирішення соціальних проблем у соціогуманітарної сфери, особливо в депресивних регіонах.

Стаття написана українською мовою

Полякова О. Ю., Ярошенко І. В., Семигуліна І. Б.
Підходи до експрес- і фундаментальної діагностики проблем соціально-економічного розвитку регіонів (c. 52 - 57)
У роботі здійснено аналіз проблеми побудови системи діагностики соціально-економічного розвитку регіонів, що є запорукою ефективного управління та запобігання кризових ситуацій у різних сферах життєдіяльності регіону. Запропонований підхід до побудови системи діагностики проблем соціально-економічного розвитку регіонів передбачає, що система діагностики має бути сформована на двох рівнях: експрес-діагностика, метою якої є виявлення проблем розвитку, і фундаментальна діагностика, метою якої є визначення причин і загроз виникнення проблем у соціально-економічному розвитку регіону з урахуванням галузевої специфіки регіонів і підприємств, які здійснюють господарську діяльність в регіоні, та інших особливостей регіону. Термін здійснення діагностики має бути узгоджений з часом, необхідним на прийняття рішень, особливо оперативного управління. Показано, що найбільш доцільними інструментальними методами для експрес-діагностики є методи короткострокового прогнозування, сигнального підходу, випереджаючі індикатори; у рамках фундаментальної діагностики – структурно-логічний аналіз, кореляційно-регресійний аналіз, VAR-моделі, імітаційне моделювання.

Стаття написана українською мовою

Звєряков М. І., Сментина Н. В.
Розбудова в Україні мережі агенцій регіонального розвитку: вітчизняний досвід і керівництво до дій (c. 57 - 63)
Мета статті полягає в дослідженні вітчизняного досвіду розбудови в Україні мережі агентств регіонального розвитку та розробці пропозицій відносно подолання базових проблем створення та функціонування інституційних посередників. У статті представлено загальну характеристику процесу створення та діяльності інститутів, що ідентифікують себе в країні як агенції/агентства регіонального розвитку. Систематизовано проблеми їх функціонування. У результаті дослідження пропонується єдиний сутнісний підхід до агентства регіонального розвитку з урахуванням масштабності та сфери діяльності інституційного посередника задля скоординованого просування регіонів країни у напрямку сприяння соціально-економічному розвитку територій мезорівня. У розрізі «керівництва до дій» на шляху розбудови в країні мережі агентств регіонального розвитку визначено сутність інституційного посередника, його офіційний статус з позиції формування, організаційно-правової форми та джерел фінансування. З урахуванням стратегічної мети агентства регіонального розвитку окреслено основні напрямків його діяльності.

Стаття написана українською мовою

Лучик С. Д., Чаплінський В. Р.
Соціальні передумови формування і розвитку інтелектуального капіталу сільських територій регіону (c. 64 - 68)
Мета статті полягає в дослідженні впливу соціальних чинників на формування і розвиток інтелектуального капіталу, сформованого на сільських територіях Хмельницької області, який використовується в аграрній галузі регіону. При аналізі даних статистики й узагальненні публікацій вітчизняних і зарубіжних науковців було проведено оцінку соціальної інфраструктури сільських територій Хмельницької області. У результаті дослідження було визначено нові напрями розвитку інтелектуального капіталу. Обґрунтовано, що інноваційний розвиток галузі сільського господарства сприятиме розвитку соціальної інфраструктури села, що, у свою чергу, дозволить зберегти сформований інтелектуальний капітал і ефективно його використовувати. Перспективою подальших досліджень у даному напряму є визначення обсягів підготовки інтелектуального капіталу для забезпечення конкурентоспроможності аграрного сектора регіону. На концептуальному рівні потрібно розробити стратегію розвитку всіх складових інтелектуального капіталу аграрної галузі: людського, організаційного, споживчого і соціального.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2014

Благун І. С., Квасній З. В.
Моделювання зв’язків сектора МСП та іноземних інвестицій із працевлаштуванням та економічним зростанням у регіонах (c. 71 - 76)
Метою написання статті є моделювання зв’язків між розвитком сектора малих і середніх підприємств (МСП), надходженням іноземних інвестицій, інноваційністю підприємств, структурними змінами у працевлаштуванні та економічним зростанням у регіонах. Використаний метод дослідження полягає в аналізі зв’язків між багатовимірними змінними, вивчення яких проводиться за допомогою різних показників (індикаторів). З цією метою сформовано діагностичні змінні в період 2007 – 2011 рр. Установлено, що вибрані для аналізу фактори мають значний вплив на процес економічного зростання регіонів. Проаналізовано рівень економічного зростання в регіонах протягом 2007 – 2011 рр. Сформовано рейтинг регіонів. Запропоновано модель, що відображає головні зв’язки у процесі економічного зростання в регіонах з урахуванням просторової структури економіки у ракурсі зв’язків між регіонами.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2014

Вахович І. М., Чуль О. М.
Формування стратегічних орієнтирів креативного регіонального розвитку на основі кластерного аналізу (c. 57 - 65)
У статті проаналізовано стан креативного регіонального розвитку в розрізі індустрій креативної економіки. Інтегральна оцінка розвитку креативної економіки в регіональному вимірі дала змогу визначити віддаленість регіонів один від одного за рівнем такого розвитку. На цій основі, за допомогою використання кластерного аналізу, зокрема методу кульової дивергенції, регіони об’єднано в кулі, що характеризуються схожим ходом і тенденціями розвитку креативної економіки в межах такої кулі. Для кожної з отриманих куль авторами окреслено тенденції креативного розвитку. За результатами проведеної оцінки сформовано основі стратегічні орієнтири подальшої політики управління креативним розвитком.

Стаття написана українською мовою

Журавльова І. В., Немашкало К. Р.
Емпіричні дослідження формування соціального капіталу на мезорівні (c. 65 - 72)
Метою статті є дослідження особливостей формування соціального капіталу регіону як інструменту формування регіональної громади, з урахуванням специфіки кожного окремого регіону. Проведене емпіричне дослідження соціального капіталу мезорівня 25 регіонів України з використанням кластерного аналізу. Вихідними даними класифікації методом кластерного аналізу було обрано: інтегральний індекс рівня людського розвитку, регіональний ВВП у розрахунку на одну особу та рівень середньої заробітної плати в регіоні. У результаті визначено, що регіони України за факторами впливу на формування регіонального соціального капіталу поділяються на три кластери.

Стаття написана українською мовою

Герасимчук З. В., Клімович О. М.
Методика аналізу ефективності міжрегіональних зв’язків (c. 72 - 76)
У статті розглянуто існуючі методики, що аналізують інтеграційні процеси регіонів, проаналізовано методичні підходи вчених щодо оцінювання міжрегіональної співпраці всередині країни. Зазначено основні проблеми та суперечності досліджуваних науково-методичних підходів, які, у свою чергу, не враховують різних аспектів поглиблення взаємовигідних зв’язків між регіонами країни. У результаті досліджень було виділено основні етапи аналізу та оцінки ефективності міжрегіональних зв'язків, а також запропоновано авторський метод оцінювання ефективності міжрегіональної співпраці, який враховуватиме рівень інтегрованості регіонів, рівень конкурентних переваг регіонів та аналіз синергетичного ефекту від міжрегіональної взаємодоповненості конкурентних переваг регіонів. Застосування запропонованої методика розрахунку ефективності міжрегіонального співробітництва дасть можливість закласти надійний фундамент для побудови взаємовідносин між регіонами країни і забезпечити успішний та результативний розвиток їх подальшої співпраці.

Стаття написана українською мовою

Тур О. В.
Визначення вимог до формування адміністративно-територіальної одиниці базового рівня в Україні (c. 76 - 80)
Однією з головних проблем, що вивчаються сучасною регіональною економікою, є пошук шляхів вирівнювання нерівномірності соціально-економічного розвитку територій та подолання ознак їх депресивного стану. Як свідчить практика, значна перешкода на шляху подолання нерівномірного розвитку територій полягає в диспропорційності адміністративно-територіального устрою України, який, у свою чергу, потребує визначення обґрунтованих шляхів щодо реформування. Метою статті є обґрунтування вимог до формування адміністративно-територіальної одиниці базового рівня – громади, яка є основою для здійснення ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади. У ході дослідження було обґрунтовано необхідність урахування широкого кола вимог до формування громади, що дозволило згрупувати їх за такими ознаками, як чисельність населення; повноваження органів місцевого самоврядування; пропорційність адміністративно-територіального устрою та соціально-економічного розвитку територій; можливість формування дієздатних громад. Урахування зазначених вимог дозволить обґрунтовано визначати підходи до здійснення адміністративно-територіальної реформи з метою формування сталого соціально-економічного розвитку територій.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2014

Омаров Шахін Анвер огли
Оцінка сценаріїв соціально-економічного розвитку Харківської області на основі імітаційної моделі (c. 87 - 98)
У статті наведено результати дослідження, спрямованого на побудову імітаційної моделі сценаріїв розвитку Харківської області та їх оцінку. Побудована імітаційна модель складається з таких блоків: економіка, населення, бюджет, екологія, інноваційна діяльність,зовнішньоекономічна діяльність і була реалізована в системі імітаційного моделювання Vensim 6.1. На основі побудованої моделі з метою оцінки перспективності напрямків розвитку було розроблено та проаналізовано такі групи сценаріїв: базовий, інвестиційні та інноваційно-інвестиційні. Результати аналізу базового сценарію показали, що за умов збереження тенденцій останніх 10 – 12 років темп економічного розвитку Харківської області уповільниться, хоча позитивні тенденції матимуть місце майже в усіх видах економічної діяльності. Сценарне моделювання соціально-економічного розвитку Харківської області показало, що за більшістю критеріїв група інноваційно-інвестиційних сценаріїв переважає групу інвестиційних сценаріїв, при цьому найліпшим є інноваційно-інвестиційний сценарій розвитку машинобудування. Також визначено, що при реалізації будь-якого сценарію слід сприяти спрямуванню прямих іноземних інвестицій саме в розвиток промислового виробництва, а не фінансової діяльності. Доведено, що поліпшенню розвитку сприятимуть витрати на інновації в частині розробки та освоєння не лише нових технологій виробництва, а нових, інноваційних видів продукції.

Стаття написана українською мовою

Хаустова В. Є., Горбатова Є. Ф.
Програмно-цільовий підхід до розвитку галузей економіки в регіонах України: теорія та практика застосування і напрямки оцінки якості цільових програм розвитку (c. 98 - 105)
Статтю присвячено аналізу теорії та практики застосування програмно-цільового підходу до розвитку галузей економіки в регіонах України та напрямків вирішення проблеми оцінки якості цільових програм розвитку. Наведено трактування основних категорій програмно-цільового підходу вітчизняними й закордонними вченими та визначено, що його сутність полягає у вирішенні поставленої проблеми за допомогою запланованих заходів, які повинні мати чіткий адресний характер і бути забезпечені необхідними ресурсами. Розглянуто принципи програмно-цільового підходу, класифікацію цільових програм за різними ознаками. Проаналізовано практику застосування програмно-цільового підходу в країнах з розвиненою економікою. Розглянуто основні законодавчі акти, що регулюють застосування програмно-цільового підходу в Україні. Проаналізовано сучасні методичні підходи до оцінки якості цільових програм у різних галузях економіки, визначено їх переваги, недоліки та напрямки вдосконалення.

Стаття написана українською мовою

Павлов К. В.
Розвиток традиційних промислів у регіонах як фактор імпортозамінної моделі модернізації економіки Росії (c. 106 - 113)
У зв'язку із кризовими явищами у світовій економіці й уведенням економічних санкцій проти Росії з боку розвинених західних держав особливу актуальність придбала імпортозамінна модель модернізації російської економіки, одним із найважливіших напрямків якої на регіональному рівні, особливо в республіках, є поновлення й розвиток традиційних промислів, якими з давніх часів займалися титульні нації й народності. Метою роботи є визначення регіональних факторів і особливостей здійснення структурної перебудови, технічного переозброєння й модернізації (особливо імпортозамінної моделі модернізації) російської економіки на основі аналізу й вивчення позитивного закордонного й вітчизняного досвіду інноваційного розвитку відтворювальних систем. У роботі використано методи порівняльного статистичного аналізу, стратегічного аналізу і спостережень. Результати роботи свідчать про те, що при здійсненні модернізації велике значення також має врахування регіональних і галузевих особливостей. Докладно розглянуто так звану етноекономіку на прикладі Удмуртської Республіки. Таким чином, процес модернізації економіки, крім технологічного аспекту, включає також етнічний, соціальний, екологічний, етичний, естетичний та інші аспекти. Розвиток народних промислів у титульних націй республік у складі Росії буде сприяти реалізації ефективної економічної політики імпортозаміщення в цілому по країні та її окремих регіонів, а також розвитку імпортозамінної моделі модернізації економіки країни в цілому.

Стаття написана російською мовою

Черняєва А. О.
Проблеми формування та розвитку робітничих кадрів на регіональному рівні (c. 113 - 118)
Метою статті є виявлення проблем формування та розвитку робітничих кадрів на регіональному рівні та обґрунтування шляхів їх вирішення. На основі проведеного кластерного аналізу виявлено ключові характеристики, які відрізняють регіони України за рівнем формування та розвитку робітничих кадрів. Окрім цього, було виділено такі кластери: за формуванням – кластер із найвищим рівнем із недосконалою системою первинної професійної підготовки, кластер із високим рівнем і найкращою системою первинної професійної підготовки, кластери із середнім, низьким і найнижчим рівнями; за розвитком – кластер із найбільшим рівнем особливо за підсистемою підвищення кваліфікації, кластери із високим середнім, низьким і найнижчим рівнями. Розподіл досліджуваних регіонів України за рівнем формування та рівнем розвитку робітничих кадрів дозволив сформувати такі сегменти: малочисельний сегмент з високим і дуже високим рівнями формування та розвитку робітничих кадрів, найменший сегмент із середнім рівнем досліджуваних ознак, чисельний сегмент аутсайдерів – регіонів з низькими та дуже низькими показниками.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2014

Бєлікова Н. В., Омаров Шахін Анвер огли
Проблеми формування системи державної підтримки розвитку регіонів у країнах ЄС (c. 43 - 47)
Стаття присвячена аналізу досвіду державної підтримки регіонального розвитку в країнах ЄС. Визначено логіку формування системи державної підтримки регіонів ЄС. Розглянуто загальні принципи фінансування регіонального розвитку ЄС і напрями координації регіональної політики для країн ЄС. На прикладі Словаччини, Угорщини та Чехії визначено моделі й цілі регіонального розвитку. Узагальнено основні принципи регіональної політики в країнах ЄС. Досліджено особливості формування регіональних угрупувань як інструменту міжрегіонального співробітництва.

Стаття написана українською мовою

Пашкевич М. С., Чуріканова О. Ю.
Вплив парадигми когнітивістики на формування регіональної політики: якісний аналіз досліджень вчених України та РФ (c. 48 - 52)
Досліджено науково-методологічні підходи до управління регіональною економікою із застосуванням когнітивного підходу. Проаналізовано принципи побудови когнітивних карт для підвищення ефективності формування регіональної політики держави. Встановлено, що принципи когнітивного підходу до регіональної політики спираються на поступовому аналізі від загального до часткового. Це означає, що при побудові когнітивних моделей ефективно не тільки аналізувати регіональну економіку як загальну систему, а й розбивати її на підсистеми, виконуючи аналіз кожної з них, забезпечуючи тим самим комплексний системний підхід. Для рішення тих чи інших регіональних завдань використовується та чи інша група факторів (регіональних показників). У роботі проведено угрупування всієї множини факторів, які застосовуються при вирішені задач, пов’язаних з управлінням регіональною економікою. Загальна кількість факторів, виділена в роботі, налічує понад 50. Зазначено подальші перспективи у використанні когнітивного підходу з метою удосконалення регіональної політики держави.

Стаття написана українською мовою

Кутідзе Л. С.
Визначення стратегічних домінант ефективного використання експортного потенціалу регіону (c. 53 - 58)
Метою статті є визначення та обґрунтування вибору стратегічних домінант ефективного використання експортного потенціалу регіону для подальшого їх застосування при розробці стратегії й відповідних організаційних механізмів управління потенціалом на регіональному рівні. На основі аналізу функцій експортного потенціалу регіону визначено, що такими основними критеріями є інноваційність, диверсифікованість експорту, міжнародна інтеграція та співробітництво підприємств. Обґрунтовано, що на теперішній час для регіонів України актуальним є збереження традиційних виробництв і послідовна політика формування профілю міжнародної спеціалізації, тому проблеми розвитку експортного потенціалу необхідно досліджувати за кожною представленою в регіоні галуззю. Визначено, що необхідною умовою і важливою ознакою ефективного використання експортного потенціалу регіону є наявність системи управління. Запропоновано проводити аналіз експортного потенціалу регіону з орієнтацією на стратегічні домінанти його ефективного використання і можливості їх досягнення через розвиток регіонального середовища.

Стаття написана українською мовою

Писаревський І. М., Войтенко К. К.
Підвищення туристського потенціалу міст на основі формування туристського кластера регіону (світовий і національний досвід) (c. 58 - 63)
У даній статті доказано ефективність використання кластерного підходу для підвищення потенціалу міст завдяки вивченню національного і світового досвіду формування туристських кластерів. Для цього було детально розглянуто приклади формування та розвитку кластерів у ПАР, Австралії та США; оглядово вивчені приклади кластеризації в інших країнах світу (Італії, Шотландії, Ірландії, Франції, Індонезії, Туреччині, Єгипті, ОАЄ, Таїланді та ін.) та проведено аналіз найбільш успішних прикладів кластеризації в Україні (кластер зеленого туризму «Оберіг»; туристський кластер «Кам’янець»; кластер «ЕКОТУР»; туристсько-рекреаційний кластер «Гоголівські місця Полтавщини»; Славутицька міська громадська організація «Туристський кластер – Славутич»; «Туристський кластер «Південне туристичне кільце»). Виходячи з цього, на основі проведеного SWOT-аналізу запропоновано створення туристського кластера в Харківський області з включенням до його складу малих міст з їх «великою» історією та багатою культурно-історичною спадщиною.

Стаття написана українською мовою

Байцим В. Ф.
Напрямки та джерела інвестування в сталий енергетичний розвиток міст з точки зору показників соціально-економічного розвитку міських територій та підвищення рівня якості життя (c. 64 - 69)
Для подолання значної диспропорції в економічному розвитку міст України по відношенню до міст провідних країн ЄС, особливо з урахуванням європейського вибору держави та підписанням Угоди про асоціацію з ЄС, необхідно значне прискорення розвитку високотехнологічних виробництв з пріоритетом, у першу чергу, вітчизняних науково-технічних розробок, з модернізацією всієї міської інфраструктури, а саме – системи теплопостачання, енергопостачання, водозабезпечення, водовідведення, переробки побутових та інших відходів, міського транспорту, а також інших сфер виробництва та споживання. Усе це потребує значних фінансових ресурсів і використання новітніх інноваційних підходів для вирішення основних проблем енергетичного та комунального секторів України. У статті проаналізовано та продемонстровано основні напрямки, джерела та механізми залучення інвестицій у сталий розвиток міст, регіонів, у реформування системи житлово-комунального господарства та енергозбереження. Доведено, що місцева та регіональні влади мають прийти до розуміння необхідності системного довгострокового планування у сфері місцевої економічної політики, спрямованої на сталий розвиток та дбайливе використання всіх видів ресурсів країни відповідно до встановлених цілей та пріоритетів у стратегіях, що забезпечують високу якість життя громадян країни.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2014

Комеліна О. В., Щербініна С. А.
Фінансування заходів з підвищення енергоефективності житлового будівництва на рівні регіону (c. 96 - 102)
Мета статті полягає в дослідженні теперішнього стану і майбутніх перспектив фінансування заходів з підвищення енергоефективності житлового будівництва на рівні регіону. Зазначено, що фінансування заходів з модернізації систем центрального теплопостачання та підвищення енергоефективності житлових будинків має відбуватися одночасно. Проаналізовано рух житлового фонду та введення в експлуатацію житла за 2009 – 2013 рр. за регіонами України. Розглянуто джерела фінансування заходів з підвищення енергоефективності будівель, зокрема програми міжнародних донорських організацій, банківські кредити на енергозбереження, програми фінансування заходів з підвищення енергоефективності житлових будівель за регіонами. Визначено, що оптимальним варіантом впровадження енергоефективних заходів в житлове будівництво є співпраця держави, бізнесу і населення, залучення інвестицій з різних джерел.

Стаття написана українською мовою

Пономаренко О. О., Лосева О. Г.
Кластерний підхід до дослідження інфляційних процесів на регіональному рівні (c. 103 - 108)
Актуальність тематики, пов'язаної з аналізом інфляційних процесів на регіональному рівні, посилюється у зв'язку з тим, що регіоналізація є тенденцією світового розвитку. Завданням даної статті є виявлення доцільності дослідження інфляційних процесів на регіональному рівні за допомогою кластерного аналізу – з метою подальшого застосування отриманих результатів у формуванні шляхів подолання надмірної інфляції в Україні. На першому етапі кластерного аналізу приймаємо до дослідження три групи індексів: індекс промислової продукції; індекс фізичного обсягу ВРП; індекс споживчих цін, які є найпоширенішим показником рівня інфляції в регіональному розрізі. Як результат проведеного аналізу індексів за 25 об’єктами маємо дев’ять кластерів, серед яких чотири є одиничними, тобто унікальними за певними індексами, і п’ять кластерів, що об’єднують від трьох до семи областей. Отримані в ході кластерного аналізу результати виявляють як субкластери з незначними відмінностями, так і кластери зі значною неоднорідністю всередині групи. Урахування «місцевих особливостей» зазначених індексів сприятиме трансформації антиінфляційного інструментарію та посиленню ефекту від впровадження локальних заходів.

Стаття написана українською мовою

Григорук П. М., Федорова Т. Ю.
Складові регіональної соціо-еколого-економічної системи в умовах сталого розвитку (c. 109 - 113)
Метою даної статті є визначення основних складових регіональної соціо-еколого-економічної системи (СЕЕС) і можливості їх взаємодії в умовах сталого розвитку, адже сталий розвиток СЕЕС розглядається як стійкість кожної з підсистем і системи в цілому, а в широкому сенсі – це динамічне функціонування всієї системи, включаючи усі види стійкості. Для забезпечення переходу на шлях сталого екологоорієнтованого розвитку особливу увагу необхідно звернуту на формування головних принципових схем і механізмів, оскільки саме в даній системі визначаються особливості природних, соціальних і господарських умов функціонування регіону. Комплексне вирішення проблем еколого-економічного та соціального розвитку регіонів – це, безумовно, актуальне завдання сучасності. Суспільство, яке безпосередньо впливає на стан навколишнього середовища, експлуатуючи природно-ресурсний потенціал планети, визначає рівень здоров'я, забезпеченості необхідними продуктами харчування, депопуляції населення, тобто все те, що формує рівень життя суспільства на цій території в даний момент і впливає на майбутні покоління. У свою чергу, рівень життя населення багато в чому визначає екологічну ситуацію. Можливість функціонування СЕЕС на регіональному рівні повинна базуватися на: виявленні специфічних особливостей регіонів; визначенні рівня розвитку продуктивних сил і виробничих стосунків; визначенні відповідності наявного правового базису для здійснення сталого розвитку в регіоні.

Стаття написана українською мовою

Скібська К. О.
Світовий досвід підтримки розвитку процесів кластероутворення (c. 114 - 121)
Метою статті є дослідження світового досвіду підтримки розвитку процесів кластероутворення для подальшого його втілення в практику регіонального управління України. Обґрунтовано актуальність питань підтримки кластерних ініціатив. Досліджено світовий досвід підтримки розвитку процесів кластероутворення. Розкрито практику взаємодії у межах кластера на прикладі європейських країн, Північної Америки та Далекого Сходу. Визначено національні особливості розвитку кластерів у межах регіону країн. Поширено бачення сутності програм і концепцій розвитку кластерів. Узагальнено галузеву спрямованість, інноваційні пріоритети та загальні світові тенденції кластеризації. Порівняно світовий досвід із існуючою практикою України. Розкрито проблеми та пріоритетні напрями, що мають підлягати перегляду з урахуванням передового світового досвіду. Запропоновано напрями вдосконалення підтримки розвитку процесів кластероутворення в умовах української економіки.

Стаття написана українською мовою

Шекета Є. Ю.
Довготривале безробіття в Карпатському регіоні: імперативи формування, механізм попередження (c. 122 - 127)
У статті виокремлено особливості регіонального ринку праці, сформовано притаманні йому властивості та особливості. Здійснено порівняльну оцінку показників зареєстрованого довготривалого безробіття Карпатського регіону в Державній службі зайнятості та розрахованих Державною службою статистики на основі методології Міжнародної організації праці. Сформовано основні напрями вдосконалення механізму попередження довготривалого безробіття в Карпатському регіоні України як основної передумови збереження його трудоресурсного потенціалу, використовуючи бюджетні, кредитні та податкові важелі впливу. Механізм попередження довготривалого безробіття запропоновано реалізовувати через сприяння інвестиційно-інноваційному оновленню інфраструктури регіону, створення в ньому зон інтенсивного науково-технічного розвитку та міжгалузевої регіональної виробничої системи, участь регіону в міжнародній науково-технічній кооперації.

Стаття написана українською мовою

Савченко Н. В.
Формування методичного підходу до оцінки базових показників стійкості соціально-економічного стану регіону (c. 128 - 135)
Мета статті полягає у формуванні методичного підходу до оцінки соціально-економічного стану регіону, виявленні домінуючого напряму оцінки та обґрунтуванні його ефективності, надійності та однозначності при співставленні результатів регіонального розвитку, конкурентоспроможності та економічної безпеки територій. У результаті використання багатокрокової процедури аналізу ефективності та інтенсивності структурної перебудови та спаду в регіональному промисловому виробництві; інвестиційної активності; рівня освіти населення; вартості ресурсу «труд» сформовано комплекс процедур оцінки соціально-економічного стану регіонів України. Відповідно до означеної послідовності проведено комплексну оцінку соціально-економічного стану регіонів України, яка дозволяє на основі доступних статистичних даних виявити регіони з найкращими показниками економічної безпеки, охарактеризувати основні проблеми розвитку територій. Достовірність методики оцінки та використання складу показників перевірено за допомогою оцінки соціально-економічної стійкості регіону та її окремих показників у динаміці. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є залучення додаткових показників (наприклад, поглиблений галузевий аналіз), що дозволить більш чітко визначати сильні та слабкі місця областей, що характеризують рівень конкурентоспроможності їх економіки, і накреслити основні управлінські заходи щодо забезпечення їх економічного розвитку.

Стаття написана українською мовою

Голіяд Н. Ю.
Формування системи показників соціально-економічного розвитку регіону (c. 136 - 141)
У статті розглянуто питання актуальності вибору та формування системи показників, що характеризують соціально-економічний розвиток регіону, а також запропоновано алгоритм формування подібної системи, який складається з двох етапів: формування гіпотези щодо показників і формування інформаційного простору дослідження. Розроблений алгоритм дозволяє сформувати систему показників з урахуванням дотримання таких умов: об'єктивність відображення рівня соціально-економічного розвитку регіону; коректність стосовно поставлених у дослідженні цілей та завдань, що є основою будь-якого дослідження процесів, що протікають в регіоні як у складній соціально-економічній системі.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2015

Петренко К. В.
Проблеми підвищення конкурентоспроможності депресивних регіонів в умовах глобалізації економіки (c. 85 - 90)
Мета статті полягає в оцінці конкурентоспроможності регіонів України та виявленні характеру впливу основних економічних сил, які визначають рівень конкуренції та привабливості ведення бізнесу в конкретній галузі загалом і регіону зокрема. При аналізі та узагальненні праць багатьох вчених було розкрито та обґрунтовано сутність конкурентоспроможності та депресивності територій в умовах глобалізації економіки. Розглянуто показники конкурентоспроможності регіонів, що виявляють проблеми депресивних територій. Проаналізовано конкурентоспроможність регіонів України та виявлено основні проблемні фактори, що призводять до депресивності та впливають на конкурентоспроможність регіонів – аутсайдерів України та тих, що значно погіршили свої позиції у рейтингу конкурентоспроможності. За результатами зазначеного дослідження було запропоновано напрями реформування системи державного управління та шляхи подолання виявлених проблем. Основну увагу звернено на необхідність посилення ролі соціальної відповідальності та її популяризації з боку суспільства та держави щодо вирішення територіальних проблем, особливо в депресивних регіонах.

Стаття написана українською мовою

Прушківська Е. В., Куценко В. І.
Аналіз диверсифікації галузевої структури економіки регіону в докризовий та посткризовий періоди (c. 91 - 96)
У статті виокремлюються особливості диверсифікації галузевої структури економіки регіонів України. Проаналізовано галузеву структуру економіки регіонів України в докризовий і посткризовий періоди та обґрунтовано, що відбулися незначні зміни у структурі економіки регіонів. На основі індексу галузевої концентрації визначено коефіцієнт диверсифікації галузевої структури економіки регіонів України. Проведено порівняльний аналіз зміни рівня диверсифікації галузевої структури за регіонами і з’ясовано, що вона майже не змінилася в посткризовий період, а в деяких регіонах навіть погіршилася. Доведена необхідність формування галузевої структури економіки, яка здатна забезпечити сталий розвиток регіонів зокрема та національної економіки в цілому, раціональне використання природно-ресурсного потенціалу, максимальне впровадження досягнень науково-технічного прогресу із урахуванням традицій і ціннісних орієнтацій на регіональному рівні.

Стаття написана українською мовою

Єрмаченко В. Є.
Нерівномірність регіонального розвитку як чинник формування туристичних потоків в Україні (c. 97 - 103)
Метою статті є визначення ступеня залежності туристичної діяльності від територіальних і структурних відмінностей у регіональних економічних системах і загальних тенденцій розвитку національного господарства України. На основі офіційної інформації Державної служби статистики України проаналізовано основні кількісні та якісні показники функціонування економіки туризму, проведено порівняння їх структури та динаміки з аналогічними показниками інших галузей; досліджено передумови існуючих на даний час регіональних диспропорцій у туристичній галузі України. У результаті дослідження роз’яснено особливості розрахунку результативних показників діяльності туристичних підприємств; визначено загальні тенденції розвитку національного туристичного ринку та основні проблеми його функціонування; досліджено структуру національної економіки за секторами у розрізі видів підприємств та регіонів України; виявлено наявність структурних і регіональних диспропорцій у діяльності підприємств сфери туризму. Перспективами подальших досліджень є моделювання впливу чинників формування поточного соціально-економічного стану регіону на розвиток туристичної галузі та встановлення напрямів туристичних потоків.

Стаття написана українською мовою

Благун І. С., Гонак І. М.
Валоризація регіонального туристичного простору (c. 104 - 110)
Запропоновано метод валоризації туристичного простору (ВТП). Визначені ознаки оцінки туристичного простору відповідно до критеріїв. На статистичних матеріалах Івано-Франківської області проведено його апробацію. За допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона визначена залежність між туристичною функцією та кількістю відповідних ознак ВТП і їх значеннями. Визначено загальний показник потенційної привабливості району для розвитку туристичної функції, який є середнім значенням двох основних сфер: туристичної та інвестиційної привабливості. Визначено простір загальної привабливості районів з високим і низьким рівнем розвитку туристичної функції.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2015

Пілько А. Д.
Формування механізму управління продовольчою безпекою регіону (c. 87 - 91)
Метою статті є висвітлення основних результатів проведеного аналізу існуючих підходів до трактування поняття «продовольча безпека», а також формування механізму управління продовольчою безпекою регіону в умовах системних трансформацій. Ідентифіковано основні критерії ефективності регіональних ринків продовольства, і, відповідно, продовольчої безпеки регіону. Систематизовано фактори, від яких буде залежати стан забезпечення продовольчої безпеки регіону. Виявлено чинники, котрі визначають величину фактичного споживання продуктів харчування на душу населення територіальної системи, а отже, і рівень продовольчої безпеки. Для проведення експрес-оцінки рівня забезпечення продовольчої безпеки регіону запропоновано використовувати показники достатності споживання продовольства, доступності продовольства та показник продовольчої самодостатності регіону. Завдання, вирішення яких намічено в рамках дослідження, можуть стати основою для розробки перспективного напряму моніторингу, а також відповідних цільових програм забезпечення продовольчої безпеки регіонів України.

Стаття написана українською мовою

Уманець Т. В., Шаталова Л. С.
Передумови формування механізму забезпечення економічної самодостатності регіону (c. 92 - 96)
Метою статті є аналіз передумов формування механізму забезпечення економічної самодостатності регіону відповідно до викликів сучасності. Означено сфери діяльності, що виступають передумовами формування механізму забезпечення економічної самодостатності регіону, і досліджено їх стан в умовах глобалізації та децентралізації влади. Окреслено основну мету регіонів та інструментарій, що дозволяє її досягти. Обґрунтовано необхідність удосконалення дієвих механізмів територіальних систем управління з точки зору відповідної регуляції забезпечення економічної самодостатності регіонів, розробки нових систем і методів здійснення даного процесу. Доведено необхідність впровадження політики «поляризованого» розвитку при формуванні стратегій соціально-економічного розвитку територій та визначено регіональні пріоритети. Здійснено аналіз ефективності діючої в Україні системи органів місцевого самоврядування та запропоновано вдосконалити її відповідно до загальноприйнятих європейських принципів в умовах децентралізації влади. Обґрунтовано необхідність формування механізму забезпечення економічної самодостатності регіону з урахуванням основних закономірностей розміщення продуктивних сил і пріоритетів розвитку територій та означено принципи, що лежать в його основі. Досліджено процес становлення нової інформаційної парадигми в умовах глобалізації. Запропоновано в регіональних дослідженнях не просто здійснювати кількісну оцінку економічної самодостатності територій, а й розробити механізм її забезпечення.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2015

Мікловда В. П., Слава С. С., Машіко К. С., Рябак М. І.
Просторово-функціональний підхід до розвитку лісопромислового комплексу в Закарпатській області (c. 40 - 49)
Завдання дослідження полягають у побудові моделі розвитку лісопромислового комплексу (ЛПК) області, що базується на просторово-функціональних засадах, і розробці рекомендацій щодо вдосконалення комплексного інструментарію підтримки та стимулювання розвитку ЛПК. Методи дослідження: економічний і статистичний аналіз; експертне опитування представників бізнесу, громадських організацій, органів влади та місцевого самоврядування; кластерний аналіз на основі методу k-середніх, деревовидної кластеризації; картографія. Економічний аналіз результатів дослідження дозволив обґрунтувати чотири кластери (залежно від поєднання наявних інструментів підтримки розвитку видів діяльності та податкових надходжень від них), що формують ядро ЛПК, і три наступні рівні його розвитку. Отримана таким чином інформація послужила основою для побудови просторово-функціональної моделі ЛПК Закарпатської області та її візуалізації у картографічному вигляді. На основі узагальнення результатів даного та попередніх досліджень авторів щодо можливих та застосовуваних інструментів регіональної політики у сфері підтримки та сприяння розвитку бізнесу у статті запропоновано комплексний інструментарій задоволення існуючих потреб ЛПК загалом та окремих його видів економічної діяльності у Закарпатті. Рекомендаційна складова представлена у розрізі: кадрового забезпечення, організаційно-консультаційної підтримки, фінансово-бюджетного забезпечення, програмних методів та додаткових інструментів, які у сукупності здатні давати синергійний ефект від їх застосування.

Стаття написана українською мовою

Криворучко М. Ю.
Аналіз міжрегіональної диференціації соціально-економічного розвитку в Україні в рамках «Нової економічної географії» (c. 50 - 55)
Стаття присвячена дослідженню міжрегіональної диференціації соціально-економічного розвитку в Україні. Методологічну основу дослідження склала теорія «ядро – периферія», у рамках якої проаналізовано вплив розміру промислового ринку та міграції на рівень доходів населення в розрізі регіонів України. Результати дослідження вказують на підтвердження положення «Нової економічної географії» щодо позитивного зв’язку між зазначеними вище факторами, що дозволяє зробити висновок про присутність міжрегіональної дивергенції соціально-економічного розвитку в Україні. Разом з тим, результати емпіричного аналізу не можна вважати остаточними, вони покликані актуалізувати подальші дослідження міжрегіональної диференціації соціально-економічного розвитку в нашій державі. Неоднозначність сприйняття науковим середовищем «Нової економічної географії» визначає необхідність подальшого аналізу міжрегіональної диференціації в Україні, який може бути спрямований на дослідження впливу агломераційного ефекту на рівень доходу населення, цін і зайнятості в регіональному розрізі, а також дослідження факторів концентрації доходів населення в столиці України.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2015

Ярошенко І. В., Семигуліна І. Б.
Аналіз існуючих методичних підходів до формування системи моніторингу соціально-економічного розвитку регіонів в Україні та країнах світу (c. 62 - 67)
У роботі здійснено аналіз існуючих методичних підходів до формування системи моніторингу соціально-економічного розвитку регіонів у країнах світу та в Україні. Методологія моніторингу набула широкого використання у системах статистики соціально-економічних тенденцій практично у всіх країнах світу. В Україні ж комплексні розрахунки згідно з проаналізованими методиками на теперішній час не проводяться і не використовуються на офіційному рівні, нові методичні рекомендації не розроблено і не впроваджено. Тобто можна вважати, що повністю відсутня інформаційна складова сучасного ефективного державного управління в частині комплексної оцінки рівня соціально-економічного розвитку України в цілому та її регіонів. На сучасному етапі розвитку України першочергового вирішення потребують такі питання, як децентралізація влади, модернізація регіональної політики і розширення повноважень місцевих органів влади щодо розвитку територій. Для прийняття ефективних управлінських рішень щодо результативного розв’язання цих завдань вкрай необхідною є розробка вдосконалених методичних підходів до моніторингу та оцінки соціально-економічного розвитку регіонів з використанням об’єктивної й адекватної системи показників, які б забезпечували точність оцінки, враховували тенденції змін та давали можливість здійснювати прогнозування регіонального розвитку.

Стаття написана українською мовою

Дмитришин Л. І., Романків І. М.
Удосконалення процесів управління стійкістю розвитку регіональної економіки з використанням нейронечітких технологій (c. 67 - 76)
Метою статті є дослідження процесів управління стійкістю розвитку регіональної економіки з використанням нейронечітких технологій. У статті обґрунтовано актуальність застосування теоретичних моделей та технологій нейронних мереж, що дають змогу розглядати процеси управління стійкістю розвитку регіональної економіки за умов, максимально наближених до сучасних реалій. Побудовано модель оцінювання ефективності управління стійкістю розвитку регіональної економіки, що передбачає визначення рівнів ефективності економіко-фінансової, соціальної і екологічної складових стійкості відповідно до сформованої шкали оцінювання, структура якої дозволяє здійснювати детальний аналіз «внеску» кожного із показників, які характеризують окремі компоненти, у результуючий показник ефективності управління стійкістю розвитку регіональної економіки. Практична реалізація моделі оцінювання ефективності управління стійкістю розвитку регіональної економіки надає можливість обґрунтовано вибирати стратегічні напрями соціально-економічного розвитку регіону, що виражається в конкретних показниках розвитку. Встановлено, що ефективність управління стійкістю розвитку економіки регіонів України протягом 2009 – 2013 рр. в основному відповідає рівню недостатньої стійкості зі значеннями, наближеними до прийнятного рівня, що загрожує поглибленню кризових процесів у регіонах, може спричинити небажані наслідки, пов’язані з підвищенням соціальної напруги у суспільстві.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2015

Бараник З. П., Черненко Д. І.
Групування регіонів України залежно від рівня розвитку ринку лабораторних медичних послуг (c. 65 - 70)
У статті розроблено методичне забезпечення дослідження ринку лабораторних медичних послуг із метою класифікації регіонів України залежно від рівня забезпеченості населення регіонів такими послугами. Запропоновано комплексне дослідження та оцінка стану кон’юнктури ринку лабораторних медичних послуг у регіональному розрізі з використанням методів кластерного аналізу та багатомірних середніх. Розкрито основні завдання, які дозволяє вирішити застосування кластерного аналізу. Розглянуто основні переваги та недоліки різних методів кластерного аналізу, а також особливості їх застосування. Класифікація регіонів України була проведена за допомогою різних алгоритмів кластерного аналізу. Почергове застосування методів повного зв’язку та методу Уорда, а потім методу k-середніх дозволило обґрунтувати можливість об’єднання регіонів України у три кластери, побудувати дендрограми відповідних об’єднань та визначити й проаналізувати склад регіонів, що увійшли до кожного з кластерів.

Стаття написана українською мовою

Гур’янова Л. С., Кавун С. В.
Концептуальна схема аналізу просторово-часових і структурних ефектів фінансової регіональної політики (c. 71 - 77)
Однією з основних проблем розвитку національної економіки є посилення дисбалансів у розвитку регіонів. Це призводить до зростання погрози дезінтеграції національної економіки, соціальної напруги, формування криз. Напрямком розв’язання цієї проблеми є розробка нових концептуальних підходів до обґрунтування політики розвитку територій. У роботі розглядається концептуальна схема аналізу просторово-часових і структурних ефектів фінансової регіональної політики, яка представлена як комплекс взаємозалежних модулів. Для вирішення завдань кожного модуля використовуються метод оцінки структурної динаміки, коінтеграційний аналіз, моделі корекції похибок, методи просторової економетрики, методи багатомірного аналізу, сценарний підхід, імітаційне моделювання, метод системної динаміки, виробничі функції на панельних даних. Реалізація запропонованого підходу в діяльності регіональних систем дозволить оцінити збалансованість темпів економічного зростання, стабільність економічної системи, її реакцію на «шоки», дослідити ефекти міжрегіональної взаємодії, оцінити ефекти фінансової регіональної політики, здійснити вибір проектів, до яких можуть бути застосовані змішані форми фінансування.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2015

Бондаренко С. А.
Аналітична оцінка динаміки інноваційної діяльності промислових підприємств Одеської області для виявлення можливостей екологізації регіону (c. 77 - 85)
Метою статті є аналітична оцінка динаміки інноваційної діяльності промислових підприємств Одеської області для виявлення можливостей екологізації регіону. Проаналізовано сучасний стан інноваційної діяльності та інноваційної активності промислових підприємств Одеської області, що дало можливість виявити основні проблеми та ключові перешкоди на шляху впровадження екологічних інновацій для екологізації регіону. Установлено, що основною проблемою є невиважена політика фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств. Крім того, державний менеджмент знаходиться у критичному стані щодо здатності регулювання інноваційної діяльності у сфері природокористування. Зазначено, що в Одеському регіоні не працюють механізми стимулювання еколого-інноваційної діяльності, тому на промислових підприємствах екологічні інновації майже не впроваджуються. Обґрунтовано актуальність доповнення регіональної політики дієвими мотиваційними механізмами для забезпечення реалізації концепції екологічно-сталого розвитку на рівні суб’єктів реального сектора економіки. Запропоновано основні напрямки реалізації політики для забезпечення процесу екологізації регіону.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2015

Захарченко С. В.
Ефективність управління як фактор конкурентоспроможності регіонів України: міжнародний вимір (c. 52 - 58)
Згідно з методологією міжнародного Інституту розвитку менеджменту (IMD-Lausanne) у статті наведено теоретичні та методичні основи оцінки й аналізу ефективності управління в розрізі регіонів України. Фактор ефективності управління регіонами розглянуто за такими субфакторами, як стан державних фінансів, реалізація податкової політики, інституційні та соціальні рамки, дотримання вимог ділового законодавства. Для оцінки й аналізу ефективності управління як фактора конкурентоспроможності регіонів та субфакторів, що деталізують його, застосовано авторську методику, яка передбачає розрізнення індикаторів-стимуляторів та індикаторів-дестимуляторів, а також використання процедури їх нормалізації та «зважування» – на основі співвідношення значень кожного індикатора України та країни-лідера. Згідно з проведеними розрахунками за фактором і субфакторами ефективності управління визначено рейтинги міжнародної конкурентоспроможності регіонів України та напрями її підвищення.

Стаття написана українською мовою

Миленький В. М., Строкань О. А.
Методика визначення різноякісних факторів у відтворювальному процесі функціонування регіону (c. 58 - 63)
Метою статті є дослідження різних методів оцінки інноваційної підсистеми регіональної економіки та розробка алгоритму індикативної оцінки відтворювальної діяльності регіону. Обґрунтовано та реалізовано механізм оцінки інноваційно-економічних можливостей регіонів з урахуванням чисельності занятих в економіці та якості людського капіталу, обсягів інвестицій і основних фондів, а також інноваційної складової, що дозволяє, з урахуванням підсумків здійснюваної економічної діяльності, проводити оцінку використання наявних об’єктивних можливостей суб'єктів господарювання. Дослідження багатопланової та складної проблеми відтворювальної діяльності територій здійснюється в рамках семи етапів, починаючи від ситуаційно-трансформаційного аналізу показників по регіонах за періоди і закінчуючи інтегральною оцінкою використання інноваційно-економічних ресурсів, тобто, наявних об’єктивних можливостей. Формування, функціонування та розвиток інноваційної підсистеми регіональної економіки характеризується сукупністю орієнтуючих покажчиків, якими є, по-перше, ресурси (у рамках інституційного забезпечення, чисельності персоналу та підготовки наукових кадрів, а також характеристик інтенсивності), по-друге, підсумки, по-третє, ефективність використання наявних інноваційних можливостей.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2015

Білик Р. Р.
Механізми та інструменти забезпечення економічної безпеки регіонів України в процесі децентралізації (c. 67 - 72)
Метою статті є обґрунтування прикладних механізмів та інструментів системного забезпечення економічної безпеки регіонів України в процесі децентралізованих перебудов виконавчої влади. Виявлено, що в Україні у значній кількості розроблено проекти законів, прийнято законодавчі акти та програмні документи, презентовано деклараційні положення децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування. Підтверджено, що децентралізація влади в Україні є необхідним кроком з огляду на євроінтеграційний зовнішньополітичний та внутрішньоекономічний курс розвитку держави. Однак встановлено, що адміністративно-територіальна реформа може як позитивно вплинути на економічну безпеку регіону, так і призвести до негативних результатів. Виявлено, що таке планування розвитку економіки регіону та забезпечення її безпеки, з одного боку, має свої ризики, а, з іншого – формує нові можливості та перспективи. Запропоновано комплексний механізм забезпечення економічної безпеки регіону, що включає інституційну, організаційну та економічну складові.

Стаття написана українською мовою

Харук К. Б.
Вплив реформи місцевого самоврядування в Україні на формування та розвиток трудового потенціалу (c. 73 - 78)
У статті визначено особливості формування та розвитку трудового потенціалу в процесі реформи місцевого самоврядування в Україні. Установлено, що об’єднання населення, системи господарюючих суб’єктів, інфраструктурних одиниць, науково-технічного потенціалу дозволяють визначити необхідність у сучасних просторових формах концентрації трудового потенціалу, саме об’єднаних територіальних громад. З метою формування та розвитку трудового потенціалу, враховуючи вплив реформи місцевого самоврядування в Україні, запропоновано здійснити такі заходи: підвищення рівня життя жителів села, створення продуктивних робочих місць, соціально-економічне співробітництво між громадами, розвиток інфраструктури, використання природних ресурсів, соціально-трудового, сільськогосподарського та промислового потенціалів, ефективне використання сільського соціально-трудового потенціалу, розвиток сільськогосподарського виробництва, несільськогосподарські види діяльності на селі, розвиток соціальної інфраструктури, створення дорадчої служби та запровадження системи безперервної освіти, розвиток сімейної медицини, взаємодія з регіональними та центральними органами влади, залучення коштів обласного бюджету, створення фонду економічного розвитку, співпраця з вітчизняними та іноземними інвесторами. Встановлено, що впровадження вищезгаданих заходів впливатиме на зростання показника зайнятості на території об’єднаних територіальних громад.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2015

Щепак В. В.
Розвиток управління територіями на основі використання географічних інформаційних систем (c. 74 - 79)
Мета статті полягає у вивченні видів діяльності органів територіального управління, а також у дослідженні можливостей використання географічних інформаційних систем в управлінні територіями. Виділено чотири види діяльності органів територіального управління. Визначено, що основним завданням територіального управління є вирішення комплексу регіональних соціально-економічних проблем, таких як створення умов динамічного і збалансованого соціально-економічного розвитку регіону, раціонального використання природних ресурсів території, організації ефективної охорони навколишнього середовища. Запропоновано на регіональному, муніципальному та об’єктному рівнях управління територіями використовувати географічні інформаційні (геінформаційні) системи, концепція яких полягає у створенні багатошарових електронних карт (опорний шар описує географію територій, а кожний з інших шарів – один з аспектів стану територій). Розроблено структурно-логічну модель розвитку територіального управління. Подальші дослідження необхідно спрямувати на формування стратегій розвитку адміністративно-територіальних формувань на основі вивчення підходів до зонування територій з урахуванням можливостей геоінформаційних систем.

Стаття написана російською мовою

Пархоменко Н. О.
Оцінка поведінки підприємств Луганської області в умовах дезінтеграції економіки на основі кластерного і факторного аналізу (c. 79 - 86)
Метою статті є проведення кластерного і факторного аналізу за основними показниками діяльності підприємств Луганської області в період дезінтеграції економіки для виявлення особливостей поведінки українських підприємств у кризовий період. У статті проведено оцінку роботи підприємств різних сфер діяльності за 2014 р., виявлено перелік факторів, що впливають на стан підприємства, охарактеризовано розвиток підприємств. Зосереджено увагу на важливості прогнозування економічного стану підприємства, для чого запропоновано використання економіко-математичних методів. Результатом дослідження виступає обґрунтування класифікації підприємств в умовах нестабільності, кризи та дезінтеграції економіки, доцільність вибору певного варіанта економічної поведінки для своєчасного прийняття управлінських рішень щодо сталого функціонування підприємства.

Стаття написана російською мовою

Бегларашвілі О. П., Кулік А. В.
Розвиток магазинів Черкаської області (c. 86 - 91)
Метою статті є дослідження регіональних аспектів і тенденцій розвитку магазинів роздрібної торгівлі Черкаської області. Висвітлено регіональні аспекти основних показників розвитку магазинів роздрібної торгівлі Черкаської області. Проаналізовано динаміку показників кількості підприємств, торговельної площі магазинів роздрібної торгівлі, товарообороту роздрібної торгівлі підприємств – юридичних осіб, забезпеченості населення торговельною площею, індекси споживчих цін. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямі є розробка стратегії забезпечення раціональної територіальної організації роздрібної торговельної мережі, яка має сприяти зменшенню регіональних асиметрій у рівнях територіальної організації роздрібної торговельної мережі.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2015

Козирєва О. В., Гейман О. А.
Аналіз нерівномірності соціально-економічного розвитку регіонів України (c. 93 - 104)
У статті наведено результати дослідження проблеми нерівномірності соціально-економічного розвитку регіонів України. Проаналізовано розподіл регіонів України за показниками: ВРП на одну особу, дохіду на одну особу, коефіцієнт безробіття, коефіцієнт міграції, а також за інтегральним показником соціального розвитку. Запропоновано матрицю визначення проблемності регіонів України в площині соціально-економічного розвитку. На основі матриці побудовано розподіл регіонів України у 2001 і 2013 рр. Запропоновано критерії ідентифікації динамічності ВРП регіонів країни та визначено її вплив на соціально-економічний розвиток регіонів України.

Стаття написана українською мовою

Ярошенко І. В., Семигуліна І. Б.
Проблемні питання соціально-економічного розвитку регіонів України та пропозиції щодо їх вирішення в контексті реформи децентралізації влади (c. 105 - 115)
У роботі розглянуто проблемні питання диференціації соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних утворень (національних та наднаціональних), що являє собою одне з найбільш актуальних питань розробки економічної політики для більшості країн світу. Важливість і актуальність управління диспропорціями в регіональному розвитку обумовлені тим, що вони провокують виникнення і наростання суперечностей в узгодженні економічних інтересів як власне між регіонами, так і між центром і регіонами, посилення політичної роз'єднаності, економічну дезінтеграцію і соціальні вибухи. Тому сьогодні в Україні однією з пріоритетних є реформа децентралізації влади, яка передбачає створення ефективної системи організації та управління соціально-економічним розвитком на місцевому рівні. Основними проблемними питаннями є: щорічне зростання розриву між регіонами-лідерами та іншими регіонами країни, що провокує зростання соціальної напруженості, відсутність точок економічного зростання в більшості регіонів країни, невідповідність системи адміністративно-територіального устрою країни стандартам ЄС. Одними із головних напрямів усунення міжрегіональної диференціації та подолання проблем регіонального розвитку в Україні є модернізація системи адміністративно-територіального устрою та органів місцевого самоврядування. Особливої уваги потребує розгляд питання створення та функціонування самодостатньої територіальної громади, яка визначена базовим рівнем у системі місцевого самоврядування.

Стаття написана українською мовою

Хомяк М. С.
Модель розвитку регіонів у вітчизняному фінансовому просторі (c. 116 - 121)
Метою статті є аналіз діючих моделей економічного розвитку регіонів та розробка сучасної моделі, яка б ураховувала накопичений вітчизняний і зарубіжний досвід, що в сукупності буде сприяти регіональному розвиткові. Завдання статті: уточнення суті терміна «регіон»; узагальнення характеристик фінансового простору регіону; оцінка ефективності функціонування зарубіжних моделей регіонального економічного розвитку; розробка вітчизняної моделі розвитку регіону. Формування основних напрямів регіонального розвитку в місцевому фінансовому просторі – нове завдання, яке постало перед українським суспільством у середині другого десятиріччя ХХІ ст. При розробці цих напрямів необхідно враховувати потенційні ресурси, активізувати діяльність державних і громадських структур, забезпечити ефективний контроль за використанням ресурсів, зокрема фінансових. Усе це вимагає консолідації населення, органів влади, бізнесових структур, і лише за такої важливої умови є надія на збільшення темпів регіонального зростання.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2016

Ярошенко І. В., Семигуліна І. Б.
Аналіз основних показників соціально-економічного розвитку Харківської області та її адміністративно-територіальних одиниць (c. 106 - 118)
У роботі здійснено аналіз соціально-економічного розвитку Харківської області та її адміністративно-територіальних одиниць. Харківська область має досить потужний економічний потенціал та демонструє високий рівень соціально-економічного розвитку. Водночас асиметрії в розвитку адміністративно-територіальних одиниць Харківського регіону не зменшуються, натомість постійний перерозподіл ресурсів від економічно більш спроможних територій регіону до менш спроможних призводить до внутрішньо регіональної напруженості та позбавляє адміністративно-територіальні одиниці стимулів до економічного зростання. Створення ефективної системи організації та управління соціально-економічним розвитком на місцевому рівні в Україні є одним з пріоритетних завдань проведення структурних реформ. Одним із головних напрямів усунення міжрегіональної диференціації та подолання проблем регіонального розвитку в Україні є модернізація системи адміністративно-територіального устрою та органів місцевого самоврядування, за рахунок реалізації реформи децентралізації влади.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2016

Проданова Л. В., Фоміна О. О.
Економіка регіонів України: втрачені ресурси і резерви майбутнього (c. 114 - 120)
Метою статті є дослідження регіональних особливостей економіки України та визначення тенденцій і наслідків такого розвитку для національної економіки. Головне завдання в рамках визначеної мети – оцінка ресурсів (у тому числі втрачених) і резервів регіонального розвитку. На основі аналізу статистичного матеріалу визначено особливості економіки регіонів України, що надало змогу виявити, а в окремих випадках – підтвердити, цілу низку змін, що негативно впливають на соціально-економічний розвиток країни. Доведено нерівномірність розвитку територій, зростання міжрегіональних соціально-економічних диспропорцій. Представлено спробу оцінити втрати ресурсів регіонального розвитку країни у результаті подій, які відбулися з початку 2014 р. на території півдня та сходу країни. За отриманими оцінками, країна втратила п’яту частину, а за окремими позиціями – чверть та навіть третину соціально-економічного потенціалу розвитку регіонів. Результати аналізу можуть стати підґрунтям для формування ефективної державної регіональної політики.

Стаття написана українською мовою

Ярошенко І. В.
Аналіз і оцінка промислового сектора в соціально-економічному розвитку Харківської області (c. 121 - 128)
У роботі здійснено аналіз і оцінку промислового сектора в соціально-економічному розвитку Харківської області, яка має досить потужний промисловий потенціал, що забезпечує високий рівень соціально-економічного розвитку регіону. Результативний соціально-економічний розвиток як країни у цілому, так і її регіонів та окремих території, неможливий без ефективного функціонування реальних секторів економіки, особливо промисловості. Промисловий розвиток в Україні протягом років незалежності має досить негативні тенденції. Інтеграція України в сучасний світовий простір передбачає повне і детальне дослідження соціально-економічного потенціалу регіонального рівня, зокрема промислового сектора, що дає можливість оцінити динаміку, тенденції, поточний стан соціально-економічних складових регіонів та спрогнозувати майбутні перспективи розвитку країни та її територій. Особливої уваги потребує розгляд питань створення та функціонування в регіонах точок економічного зростання, особливо промислового сектора. Доцільно провести додаткові дослідження щодо виявлення причин структурних змін у промисловому секторі Харківської області та розробити рекомендації щодо заходів з подолання негативних процесів, що впливають на розвиток територій, а також сформувати пропозиції щодо результативного використання наявного промислового потенціалу.

Стаття написана українською мовою

Ярошенко І. В., Семигуліна І. Б.
Аналіз і оцінка структурних процесів у соціально-економічному розвитку Харківської області (c. 129 - 137)
У роботі здійснено аналіз і оцінку структурних процесів у соціально-економічному розвитку Харківської області. Україна активно інтегрується в сучасне світове товариство, а це передбачає якомога повного дослідження соціально-економічного потенціалу регіонального рівня господарювання, детальне вивчення взаємодії економічних, соціальних і екологічних процесів, що відбуваються на конкретних територіях, суспільних процесів у країні. Для ефективного регіонального управління в Україні одним з пріоритетних напрямів проведення реформ є питання децентралізації управління економікою, оскільки лише ініціатива безпосередньо в регіоні дає можливість забезпечити ефективний розвиток власного господарства та потенціалу. Одними з головних напрямів усунення міжрегіональної диференціації та подолання проблем регіонального розвитку в Україні є модернізація системи адміністративно-територіального устрою та органів місцевого самоврядування. Особливої уваги потребує розгляд питань створення та функціонування самодостатньої територіальної громади, яка визначена базовим рівнем у системі місцевого самоврядування, створення точок економічного зростання як на рівні об’єднаних територіальних громад, так і на регіональному рівні. Доцільно провести додаткові детальні дослідження щодо виявлення причин структурних змін в економіці Харківської області та розробити рекомендації щодо заходів з подолання негативних процесів, що впливають на розвиток територій.

Стаття написана українською мовою

Касич А. О.
Ресурсне забезпечення модернізаційних процесів в Україні: регіональний аспект (c. 138 - 143)
Метою статті є дослідження проблем ресурсного забезпечення процесів модернізації в національній економіці. На основі аргументації потреби у проведенні комплексного моніторингу стану ресурсного забезпечення процесів модернізації було визначено мету аналізу, базисні принципи формування відповідної методики. Запропоновано використовувати регіональний підхід для проведення такого аналізу. Розроблену методику аналізу ресурсного забезпечення процесів модернізації представлено у вигляді структурно-логічної моделі. Запропоновано розглядати п’ять груп показників (матеріальних, фінансових, інституційних, кадрових та інноваційних), за якими проводиться порівняльний аналіз відповідного ресурсного забезпечення. На основі розробленої методики було проведено аналіз ресурсного забезпечення областей України, що дало можливість сформувати комплексне бачення проблеми: загальний рівень ресурсного забезпечення та стан окремих видів ресурсів всіх областей. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є розробка сценаріїв активізації модернізаційних процесів окремих регіонів в умовах різного рівня ресурсного забезпечення.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2016

Ярошенко І. В.
Аналіз основних показників соціально-економічного розвитку Сумської області та її адміністративно-територіальних одиниць (c. 56 - 66)
У роботі здійснено аналіз соціально-економічного розвитку Сумської області та її адміністративно-територіальних одиниць. Сумська область має середній економічний потенціал та демонструє помірний рівень соціально-економічного розвитку. Водночас асиметрії у розвитку адміністративно-територіальних одиниць Сумського регіону не зменшується, натомість постійний перерозподіл ресурсів від економічно більш спроможних територій регіону до менш спроможних призводить до внутрішньо регіональної напруженості та позбавляє адміністративно-територіальні одиниці стимулів до економічного зростання. Створення ефективної системи організації та управління соціально-економічним розвитком на місцевому рівні в Україні є одним з пріоритетних завдань проведення структурних реформ в Україні. Одними із головних напрямів усунення міжрегіональної диференціації та подолання проблем регіонального розвитку в Україні є модернізація системи адміністративно-територіального устрою та органів місцевого самоврядування за рахунок реалізації реформи децентралізації влади. Особливої уваги потребує розгляд питань створення та функціонування самодостатньої територіальної громади, яка визначена базовим рівнем в системі місцевого самоврядування, створення точок економічного зростання – як на рівні об’єднаних територіальних громад, так і на регіональному рівні.

Стаття написана українською мовою

Семигуліна І. Б.
Аналіз основних показників соціально-економічного розвитку Полтавської області та її адміністративно-територіальних одиниць (c. 67 - 79)
У статті проаналізовано соціально-економічний розвиток Полтавської області та її адміністративно-територіальних одиниць. Полтавська область має досить потужний промисловий та сільськогосподарський потенціал та демонструє вельми високий рівень соціально-економічного розвитку. Розвиток адміністративно-територіальних одиниць Полтавського регіону відбувається більш рівномірно, ніж у Харківській області, де розрив між соціально-економічними показниками та їх динамікою за адміністративними одиницями є досить глибоким. У Полтавській області, навпаки, відхилення основних показників від середніх значень по області менше, а динаміка зміни показників не така стрімка. Внаслідок цього в Полтавській області існує більше точок зростання, ніж у Харківській. Формування та функціонування ефективної системи організації та управління соціально-економічним розвитком на місцевому рівні є одним з пріоритетних завдань проведення реформи децентралізації в Україні. У цьому контексті створення і функціонування самодостатньої територіальної громади, а також точок економічного зростання – як на рівні об’єднаних територіальних громад, так і на регіональному рівні – набуває особливого значення, оскільки стає фундаментом для результативного розвитку територій і країни в цілому.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2016

Ярошенко І. В., Семигуліна І. Б.
Модернізація системи публічного управління в Україні: попередні підсумки та проблемні питання реалізації реформи децентралізації (c. 63 - 74)
Метою статті є підбиття попередніх підсумків реформи децентралізації в Україні, визначення проблемних питань, які виникають в процесі її реалізації та надання рекомендацій щодо шляхів їх вирішення. Проведено поточний моніторинг реалізації реформи децентралізації в Україні, оцінено рівень виконання. Здійснено аналіз проблемних питань та ризиків реалізації реформи децентралізації, надано рекомендації щодо їх вирішення. Зроблено низку висновків, зокрема, стосовно того, що формування нормативно-законодавчої бази, яка необхідна для проведення реформи децентралізації, повинна відбуватися паралельно за всіма галузевими напрямками, а не фрагментарно. Це дасть можливість не декларативно, а фактично розпочати процес глибоких трансформацій по забезпеченню підвищення якості життя громадян, результативному управлінню територіальним розвитком, формуванню і функціонуванню реально самодостатніх об’єднаних територіальних громад.

Стаття написана українською мовою

Олександренко І. В.
Концептуальні підходи до визначення ринкової вартості регіону (c. 74 - 80)
Ринкова вартість регіону є індикатором його ефективного розвитку, конкурентоспроможності та здатності швидко адаптуватися до нових інтеграційних змін. Враховуючи відсутність досліджень щодо визначення та формування ринкової вартості регіону, метою статті є розробка та концептуальне обґрунтування підходу до визначення ринкової вартості регіону. Здійснено теоретичний аналіз теорій вартості, що дозволило їх систематизувати і виокремити основні концепції, що лежать в площині визначення вартості об’єкта. Згідно з цим виділено ресурсну, результативну та ринкову концепції вартості. Детально досліджено кожну з теорій вартості, що дозволило виокремити основні фактори вартості та обґрунтувати ключові чинники формування вартості регіону. Обґрунтовано визначення ринкової вартості регіону в межах ресурсної, результативної та ринкової концепцій вартості. Результати дослідження є основою для розробки методики оцінювання ринкової вартості регіону, визначення факторів її формування та забезпечення.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2016

Кизим М. О., Хаустова В. Є., Козирєва О. В.
Аналіз законодавства України з державної підтримки розвитку проблемних регіонів (c. 17 - 27)
У статті аналізується вітчизняне законодавство з державної підтримки розвитку проблемних регіонів. Метою статті є визначення основних етапів формування та еволюції законодавства з регіонального розвитку в Україні, у тому числі з підтримки розвитку проблемних регіонів, його цілей та особливостей впровадження, а також визначення основних досягнутих результатів, проблем та напрямків удосконалення. Запропоновано авторську структурно-логічну модель дослідження зазначеної проблеми. Аналіз законодавства України з регіонального розвитку проведено в межах чотирьох часових періодів його еволюції: І етап – 1991–1999 рр.; ІІ етап – 2000–2004 рр.; ІІІ етап – 2005–2013 рр.; ІV етап – з 2014 р. по теперішній час. На базі проведеного аналізу доведено, що до 2016 р. основне нормативно-законодавче забезпечення цього процесу в країні було сформовано, але воно продовжує характеризуватися недостатньою системністю, а практична реалізація вже прийнятих документів свідчить про їх недоопрацьованість та неналежне виконання. Запропоновано напрямки вдосконалення вітчизняного законодавства з розвитку проблемних регіонів в Україні з метою усунення визначених недоліків та забезпечення виконання поставлених завдань.

Стаття написана українською мовою

Ярошенко І. В., Семигуліна І. Б.
Соціально-економічний розвиток регіонів України в умовах зовнішніх та внутрішніх викликів (c. 28 - 39)
Сучасний курс України на євроінтеграцію та інтеграцію до світового співтовариства вимагає визначення дієвих механізмів оптимального поєднання загальнодержавної та регіональної складових соціально-економічного розвитку. Для впровадження ефективного публічного управління в Україні, зокрема на регіональному рівні, одним з пріоритетних напрямків проведення структурних реформ визначено реформу децентралізації влади та модернізацію системи публічного управління національного і місцевого рівнів, що дає можливість більш результативно забезпечувати соціально-економічний розвиток як окремих територій, так і країни в цілому. У роботі проведено аналіз соціально-економічного розвитку регіонів України протягом 2014–2015 рр., зроблено оцінку динаміки та тенденцій розвитку регіонів. Запропоновано шляхи вирішення проблемних питань соціально-економічного розвитку регіонів України в умовах кризових суспільно-політичних та соціально-економічних процесів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2016

Ярошенко І. В., Семигуліна І. Б.
Соціально-економічний розвиток Північно-Східного макрорегіону (Харківська, Полтавська, Сумська області): аналіз та оцінка основних показників розвитку, їх динаміки і тенденцій (c. 46 - 53)
У представлених матеріалах розглянуто сучасний Північно-Східний макрорегіон, до складу якого входять Харківська, Полтавська і Сумська області України. Досліджено динаміку основних показників розвитку областей та макрорегіону в цілому, визначено їх тенденції. Характерними для макрорегіону в цілому та його областей зокрема є різновиди природних, господарських і історичко-географічних особливостей, які впливають на характер розвитку і розміщення виробничих сил в макрорегіоні.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2016

Жученко А. М.
Методика факторного аналізу сталого регіонального розвитку (c. 65 - 70)
Мета статті полягає в описі методичного підходу та аналізі динаміки показників розвитку територій різного рівня. У центрі дослідження стоїть людина, яка виступає не тільки як засіб економічного розвитку, а й як його мета. Розроблена система критеріїв і внутрішніх факторів оцінки сталого розвитку регіону, що відрізняється від існуючих показників, які відображають використання кількісних і якісних «переваг регіону» з метою виявлення «дестабілізуючих факторів» сталого розвитку територій. Система критеріїв структурована із застосуванням методу аналізу ієрархій (МАІ). Пропонований мінімальний набір з 58 критеріїв для аналізу являє собою поєднання декількох методів аналізу розвитку територій, у тому числі й оцінку якості життя людини: індекс розвитку людського потенціалу; індекс якості життя; індекс інновативності; глобальний індекс конкурентоспроможності; інтегральні індекси сталого розвитку (запропоновані багатьма вченими) територій різного рівня.

Стаття написана українською мовою

Ярошенко І. В., Семигуліна І. Б.
Соціально-економічний розвиток міста Харкова: тенденції, особливості, значення міста для регіональної та національної економіки (c. 71 - 80)
У роботі проведено аналіз стану соціально-економічного розвитку м. Харкова, оцінено наявні можливості та існуючий потенціал, визначено їх значення для місцевої, регіональної та національної економіки. Тенденції та особливості розвитку міста, його роль в економічному і соціальному житті регіону, позиція адміністративного центру впливають на характер розвитку і розміщення соціальних і виробничих сил у регіоні, мають вирішальне значення для внутрішнього і зовнішнього середовища. Потужний господарський потенціал міста, розвиненість транспортної мережі загальнодержавного і міжнародного значення, високий рівень науково-технічного та освітнього потенціалів на базі значних людського і соціального ресурсів формують конкурентні переваги Харківщини. На основі зазначених особливостей, тенденцій та існуючих проблем сформульовано висновки щодо перспектив та пріоритетів розвитку міста. Детальне вивчення конкурентних переваг визначає актуальність дослідження для подальшого визначення концептуальних і стратегічних засад перспективного розвитку міста і регіону в цілому.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2016

Пілько А. Д., Гарда Т. П.
Соціально-економічний розвиток регіону: пошук нових орієнтирів та механізмів реалізації в контексті еволюції безпекознавчих парадигм (c. 112 - 116)
Метою статті є висвітлення результатів вивчення існуючих напрацювань щодо постановки завдання з управління соціально-економічним розвитком регіону, а також розробки власних рекомендацій до формування орієнтирів регіонального соціально-економічного розвитку та регіональної соціальної та економічної політики. Ідентифіковано основні недоліки існуючої практики вирішення даних завдань. Конкретизовано основні чинники, котрі слід враховувати в процесі розробки програм регіонального розвитку з урахуванням еволюції безпекознавчих парадигм. З урахуванням існуючих недоліків концепцій економічної, соціальної, екологічної безпеки та сталого розвитку запропоновано підхід до визначення пріоритетів регіонального розвитку в рамках парадигми безпеки розвитку. Серед першочергових завдань імплементації цільових програм регіонального розвитку, розроблених з урахуванням нової безпекознавчої парадигми, виокремлено завдання з формування відповідного інституційного середовища.

Стаття написана українською мовою

Бубенко П. Т., Драпеза Я. В.
Розробка комбінованого підходу до тарифного регулювання в житлово-комунальному господарстві (c. 117 - 122)
У статті розглянуто механізм формування комбінованого підходу до тарифного регулювання в ЖКГ. Охарактеризовано ключові аспекти тарифного регулювання. Запропонована схема тарифного регулювання враховує не тільки внутрішні фактори (втрати ресурсів, заборгованість підприємств ЖКГ, недоліки системи управління), а і прогнози змін у зовнішньому середовищі (інфляція, інвестиційні ресурси, можливості державної соціальної політики). Регуляторні функції тарифу відповідають за досягнення як фінансової стійкості самих підприємств ЖКГ, так і підвищеного рівня соціальних стандартів життя населення. Регуляторна функція тарифів також ставить своїм завданням досягнення балансової рівноваги між інтересами виробника і споживача. Концептуальна модель тарифного регулювання містить комплекс органічно пов’язаних між собою заходів, включаючи поглиблену аналітику галузі, оцінку ситуаційного стану, врахування інтересів споживачів, зацікавленість в якості послуг, що надаються.

Стаття написана українською мовою

Іртищева І. О., Дубинська І. І.
Орієнтири підвищення ефективності управління трудовими ресурсами: регіональний аспект (c. 123 - 128)
У статті проаналізовано регіональний ринок праці. Визначено причини недостатнього використання трудових ресурсів у регіонах країни. Зазначено, що в Україні відбуваються несприятливі зміни у структурі зайнятості, зокрема деформується галузева професійно-кваліфікаційна структура зайнятості; зростає чисельність безробітних із середньою спеціальною і вищою освітою, вивільнених з галузей науки, культури, освіти, які визначають науково-технічний і духовний потенціал суспільства. Оцінка ефективності управління трудовими ресурсами є однією з найскладніших проблем управління та адміністрування на рівні регіонів України, яка недостатньо досліджена. Кореляційно-регресійний аналіз для виявлення впливу розвитку трудових ресурсів на економічний стан регіону дає можливість визначити резерви підвищення ефективності управління трудовими ресурсами.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2016

Бєлікова Н. В.
Формування й розвиток трендів структурної динаміки економіки регіонів України в процесі реалізації реформ (c. 87 - 92)
Метою статті є обґрунтування теоретико-методичного підходу дооцінки впливу економічних реформ на формування напрямів структурної динаміки розвитку економіки України та її регіонів. Запропоновано логічну схему структурної перебудови економіки регіонів України під впливом економічних реформ. Доведено, що однією з базових цілей економічних реформ має бути підвищення рівня сумісності та узгодженості трендів структурної динаміки розвитку економіки регіонів із загальносвітовими тенденціями. Для цього в процесі планування стратегії реформ у цілому та обґрунтування дорожніх карт для кожної окремої реформи доцільно проводити аналіз представлених світовою науковою спільнотою форсайт-прогнозів економічного розвитку України та інших країн світу. Наведено принципи, за якими має відбуватися подолання технологічної відсталості в рамках формування нових трендів структурної динаміки розвитку економіки регіонів України.

Стаття написана українською мовою

Благун І. С., Савчин І. З.
Концепція конвергентного розвитку регіонів України (c. 92 - 97)
У статті досліджено основні визначення категорії «конвергенція» та запропоновано авторське трактування цієї категорії. Запропоновано класифікацію конвергенції за типами і моделями, ідентифіковано методи перевірки моделей реальної конвергенції та наведено характеристики цих моделей. Сформульовано авторську концепцію конвергентного розвитку регіонів України, обґрунтовано її універсальність та комплексний характер.

Стаття написана українською мовою

Ярошенко І. В., Семигуліна І. Б.
Трансформація системи публічного управління в Україні: моніторинг і аналіз реалізації реформи децентралізації влади (c. 98 - 104)
Сучасні суспільно-політичні процеси, які відбуваються в умовах вибраного Україною євроінтеграційного курсу, нерозривно пов’язані з вирішенням питань розвитку регіональної, місцевої та територіальної демократії. Формування засад і принципів реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, відповідно до основних положень Європейської хартії місцевого самоврядування, є невід’ємною складовою національного законодавства у цій сфері. Пріоритетами модернізації сучасного українського суспільства надалі залишаються подальша демократизація процесів розвитку і розширення напрямів реалізації реформи децентралізації влади на принципах субсидіарності, яка спрямована на формування оптимального адміністративно-територіального устрою та ефективної системи публічного управління соціально-економічним розвитком на місцевому рівні.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2016

Вдовиченко Л. Ю., Волосюк М. В.
Стан і тенденції розвитку підприємств морегосподарського комплексу (на прикладі Миколаївської області) (c. 77 - 82)
Метою статті є дослідження стану і тенденцій розвитку підприємств морегосподарського комплексу Миколаївської області. Досліджено сучасний стан функціонування підприємств морегосподарського комплексу та пріоритетні напрями їх інвестиційної діяльності на рівні Миколаївського регіону. Здійснено SWOT-аналіз регіональних підприємств морегосподарського комплексу, на підставі якого доведено необхідність визначення спільної з боку державних, регіональних, наукових і підприємницьких структур стратегії економічного зростання цих підприємств на основі їх інвестиційно-інноваційного розвитку. Запропоновано оперативні цілі, завдання та індикатори реалізацій цих заходів для підприємств морегосподарського комплексу на регіональному рівні. Перспективою подальших досліджень є визначення напрямів функціонування морегосподарського комплексу України в регіональному розрізі з урахуванням стану та тенденцій розвитку підприємств морегосподарського комплексу на прикладі Миколаївської області.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2017

Іванова О. Ю., , Лаптєв В. І.
Механізм саморозвитку регіонів в умовах проблемно-орієнтованого управління (c. 121 - 126)
Метою статті є обґрунтування складових, методів, принципів, суб’єктів механізму саморозвитку регіонів засобами проблемно-орієнтованого управління. Запропоновано визначення саморозвитку регіону, яке відрізняється виокремленням базових умов самозабезпеченості, самоуправління, самофінансування на основі самодостатності та взаємозв’язку цих понять. Обґрунтовано концепцію забезпечення саморозвитку регіонів України та розробка дорожньої карти її реалізації, а також методологічний підхід до визначення пріоритетних напрямів стимулювання саморозвитку регіонів методами проблемно-орієнтованого управління. Запропоновано механізм забезпечення регіонального саморозвитку. Розроблено теоретичний підхід до порівняльного аналізу характеру розвитку регіонів, який передбачає позиціювання регіонів за рівнем саморозвитку на тривимірній матриці «самозабезпеченість – самоуправління – самофінансування».

Стаття написана українською мовою

Хаустова К. М.
Теоретичні підходи до оцінки регіонального потенціалу галузі (c. 127 - 131)
Мета статті полягає в систематизації теоретичних підходів до оцінювання потенціалу розвитку галузі в межах певного регіону, визначенні його економічної сутності та структури. Дано авторське визначення дефініції «потенціал галузі в регіоні», визначено його економічну сутність і структуру з позиції регіональних органів влади, інвесторів та окремих підприємств. Обґрунтовано, що оцінка галузевого потенціалу в регіоні є важливим етапом розробки регіональної стратегії та галузевих програм, а також індивідуальних стратегій розвитку окремих підприємств. У цьому контексті розглянуто методичні підходи до вибору показників оцінювання потенціалу галузі та її економічної стабільності в регіоні як важливого етапу стратегічного управління на всіх рівнях. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розроблення методичних підходів до оцінювання часткових і комплексних показників потенціалу окремих галузей в регіонах, а також рекомендацій щодо їх використання в процесі стратегічного моделювання.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2017

Паливода О. М., Карпенко О. О.
Соціальні ефекти функціонування регіональних кластерів в економіці: механізми формування та підходи до розрахунку (c. 103 - 108)
Стаття присвячена аналізу соціальних результатів функціонування кластерних мереж (як важливих складових формування позитивного іміджу сукупності компаній), що спричиняють збільшення прибутків та покращення інвестиційного клімату в регіонах. Виділено групи соціальних ефектів на мікро- , макро- та регіональному рівнях і запропоновано систему показників для їх розрахунку. Проаналізовано механізми формування таких соціальних ефектів, як створення і модернізація додаткових та існуючих робочих місць, зростання зайнятості та добробуту населення, підтримання екологічної рівноваги, покращення забезпеченістю працівниками необхідних для ринку кваліфікацій, формування соціального капіталу. Акцентовано увагу на можливості виникнення негативних соціальних ефектів та важливості передбачення заходів для їх нейтралізації. Запропоновано алгоритм проведення оцінювання соціальних ефектів кластерної взаємодії. Представлені дослідження мають практичне значення для менеджерів компаній, а також представників місцевих та національних органів державної влади при плануванні та оцінюванні результатів функціонування регіональних кластерів.

Стаття написана українською мовою

Пивавар І. В., Лісна І. Ф., Морозова Н. Л.
Особливості регулювання житлово-комунального господарства регіонів на основі використання методів багатовимірного статистичного аналізу (c. 109 - 118)
Метою даної статті є подальший розвиток теоретико-методичного забезпечення та розробка практичних рекомендацій щодо державного регулювання житлово-комунального обслуговування населення в Україні. Розглянуто етапи формування механізму державного регулювання сфери ЖКГ, виокремлено його основні принципи, функції та моделі; реалізовано методику реформування ЖКГ на основі використання методів багатовимірного статистичного аналізу (інтегрального рейтингового оцінювання та кластерного аналізу). Визначено групи адміністративних територій зі спільними проблемами. За допомогою інтегрального показника рівня розвитку ЖКГ окремих регіонів оцінено кожну з них та проведено рейтинг. Визначено найбільш дієві важелі державного регулювання. Складено матрицю стратегії управління ЖКГ, яка дозволить адаптувати його до рівня розвитку окремого регіону. Запропоновано базові стратегії управління ЖКГ, за якими розробляються відповідні пріоритетні напрями регулювання на основі оцінки стану розвитку сфери ЖКГ за відповідним складовими та наявним потенціалом.

Стаття написана українською мовою

Одінцова Т. М.
Мультиплікативний вплив заощаджень населення та фінансових ресурсів підприємств на соціально-економічний розвиток регіонів України (c. 118 - 122)
Метою статті є дослідження впливу заощаджень населення та фінансових ресурсів підприємств на соціально-економічний розвиток регіонів України. Розглянуто умови стабілізації та підвищення рівня соціально-економічного рівня розвитку регіонів на основі мультиплікативного впливу заощаджень через трансформацію їх у капітальні інвестиції через мережевий ланцюг «валовий регіональний продукт – доходи населення – витрати населення – податки – заощадження – капітальні інвестиції – валовий регіональний продукт». Обґрунтовано тезу, що мультиплікативний ефект заощаджень населення проявляється і сприяє економічному зростанню за умови, коли заощадження забезпечують формування капітальних інвестицій, спрямованих на зростання валового регіонального продукту.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2017

Корепанов Г. С.
Статистичне оцінювання закономірностей формування інвестиційної привабливості регіонів України (c. 72 - 77)
У статті запропоновано методичний підхід до розрахунку територіальних індексів потенціалу та ефективності інвестування на основі адаптованої міжнародної методики Конференції ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD), який дозволив виділити найбільш та найменш привабливі регіони України з точки зору інвестиційного потенціалу. У статті ідентифіковано 23 показники для регіонального рівня, об’єднаних у п’ять базових чинників: привабливість ринку; ціна і якість робочої сили; наявність необхідної інфраструктури; наявність природних ресурсів; безпека інвестиційної діяльності. Проведені розрахунки індексів потенціалу інвестиційної привабливості та ранжування регіонів України за виділеними п’ятьма чинниками дозволили зробити висновок, що у 2013 та 2015 рр. перше місце за загальною оцінкою займала Дніпропетровська область, а останнє – Волинська область.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2017

Федулова С. О.
Теоретичні основи оцінки динамічної ефективності регіональних соціально-економічних систем (c. 56 - 62)
Метою статті є визначення можливості застосування теорії динамічного нормативу для оцінки динамічної ефективності регіональних соціально-економічних систем (РСЕС). Розглянуто теоретико-методичні проблеми оцінки динамічної ефективності РСЕС. За основу пропонується взяти теорію «динамічного нормативу». Такий підхід передбачає порівняння існуючих умов системи з певним режимом еталонного функціонування господарської системи. Визначено, що подібна оцінка легко інтерпретується, дозволяє стиснути великий обсяг інформації про досягнуті результати і проводити порівняльний аналіз. Отже, норму розвитку РСЕС пропонуємо задавати на основі динаміки показників. Облік динаміки дозволяє відрізняти один варіант розвитку від іншого, даний крок від подальшого або попереднього. Конструктивність такого підходу для системної оцінки норми динаміки господарських систем визначається тим, що пропонований формальний апарат спирається на принципи динамічної сумісності та динамічної співпідпорядкованості показників. Ці принципи можуть бути реалізовані в більшості можливих випадків, оскільки темпові характеристики економічної динаміки – це безрозмірні порівнювані величини (непорівнянні в статиці характеристики господарства стають порівнянними в динаміці).

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2017

Коваленко С. О., Мастеренко Ю. І.
Місцеві бюджети в умовах децентралізації (c. 45 - 49)
Мета статті полягає у вирішенні проблем організації місцевого самоврядування та підвищенні фінансової самостійності місцевих бюджетів у сучасних умовах проведення реформи децентралізації влади. Проаналізовано сучасний стан розвитку регіонів, акцентовано увагу на нерівномірності їх розвитку за останні роки та складнощах щодо зміцнення фінансової спроможності місцевих бюджетів і реалізації регіональної фінансової політики. Проведено огляд основних нормативно-правових змін, які відбулися в процесі запровадження реформи. Акцентовано на позитивних моментах розвитку регіонів, в яких сформовано об’єднані територіальні громади. Запропоновано підвищити консультативно-роз’яснювальну роботу серед громадян щодо сутності та результатах реформи, запровадити орган фінансового контролю місцевих рад, , а також створити систему комп’ютерного моніторингу руху фінансових ресурсів територіальних громад і періодичне освітлення його результатів у місцевих ЗМІ для підвищення прозорості управління коштами.

Стаття написана українською мовою

Забарна Е. М.
Управління процесом розвитку інфраструктури регіону через залучення інвестицій в інновації (c. 49 - 54)
Мета та завдання дослідження полягають у визначенні основних напрямків активізації інвестиційного процесу інноваційної спрямованості в системі розвитку інфраструктури регіонів України. У статті проведено аналіз та виявлено негативні тенденції в регіональній інвестиційній сфері. Показано, що структурні перебудови з метою досягнення стабільних темпів економічного зростання потребують пошуку ефективних інструментів мобілізації інвестиційних ресурсів в інноваційне виробництво. Доведено необхідність виділення інноваційного вектора залучення інвестицій у регіони як пріоритетного. З цією метою запропоновано концептуальні підходи до вдосконалення інфраструктури регіону – створення регіональних інноваційних центрів нових технологій, які, окрім іншого, сприятимуть розвитку інфраструктури регіонального ринку цінних паперів та спеціальних страхових фондів. У зв’язку з цим виокремлено основні напрямки регіональної інноваційно-інвестиційної політики.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2017

Шубенко І. А.
Децентралізація – перші кроки розвитку та старі проблеми (c. 85 - 90)
Метою статті є розробка пропозицій щодо пошуку шляхів удосконалення матеріальної та фінансової баз об’єднаних територіальних громад. Нині відбувається процес децентралізації влади, що полягає в передачі на місцевий рівень повноважень держави. Сьогодні можна констатувати як успішні кроки цієї реформи, так і те, що залишаються старі проблеми в об’єднаних територіальних громадах. Одними з таких проблем є практична відсутність у громад землі сільськогосподарського призначення та виплата заробітної плати неофіційно, що скорочує податкову базу для формування фінансових ресурсів громади. Перше питання потребує вирішення через низку організаційно-правових заходів, друге – через систему стимулювання створення офіційних робочих місць. Керівники громад можуть не лише допомагати у створенні нових робочих місць у галузі сільського господарства, але і брати участь у створенні аграрних кооперативів, використовуючи комунальні ресурси. Ці заходи нададуть змогу розширити фінансові ресурси, що стимулюватиме самостійність громад.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2017

Гнатенко І. А., Рубежанська В. О.
Логіка впровадження інноваційних заходів на регіональний ринок праці в умовах його циклічного розвитку (c. 110 - 115)
Мета статті полягає у здійсненні імплікації теорії хвилястого (циклічного) еволюційного розвитку господарської системи стосовно регіонального ринку праці та визначенні часу для найбільш ефективного впровадження заходів інноваційного впливу відповідно до циклів розвитку ринків праці Донецької та Луганської областей. У статті схематично зображено дисипативну систему циклічного розвитку регіонального ринку праці. Охарактеризовано стан регіонального ринку праці на кожній з фаз циклу розвитку. Дана оцінка ефективності впровадження інновацій на регіональному ринку праці залежно від фази циклу розвитку цього ринку. Визначено фазу циклу розвитку ринків праці Донецької та Луганської областей та описано причино-наслідкові зв’язки, що характеризують знаходження зазначених ринків праці у фазі «криза». Зроблено висновок про доцільність зміни існуючої політики інноваційного впливу на регіональні ринки праці Донецької та Луганської областей відповідно до фази циклу розвитку зазначених ринків.

Стаття написана українською мовою

Грицаєнко М. І.
Місце соціального капіталу у формуванні та об’єднанні територіальних громад (c. 116 - 123)
Метою статті є дослідження механізмів активізації об’єднання територіальних громад на основі формування та використання соціального капіталу. Розкрито актуальність дослідження адміністративної та територіальної реформ на засадах об’єднання територіальних громад з позицій формування та використання соціального капіталу. Проаналізовано результати децентралізації влади, висвітлено переваги та недоліки процесу. На основі опрацювання публікацій з вказаної проблеми визначено сутність понять «громада», «територіальна громада», розкрито їх складові та взаємозв’язок із соціальним капіталом. Запропоновано застосування інтегрованого оцінювання на основі методу експертних оцінок, яке надає можливість визначати соціально-економічну ефективність діяльності окремої територіальної громади, порівнювати діяльність територіальних громад та їх об’єднань у регіоні, а також з’ясовувати доцільність створення ОТГ. Перспективою подальших досліджень є аналіз напрямів інституційних перетворень, які сприятимуть реалізації механізмів забезпечення ефективного розвитку соціального капіталу територіальних громад та ОТГ.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2017

Бушинська В. В.
Класифікація регіонів України за рівнем розвитку економіки знань (c. 63 - 67)
Розглянуто основні підходи до вимірювання економіки, що будується на знаннях. За допомогою методології КАМ (Knowledge Assessment Methodology) було проаналізовано подібність регіонів України між собою за критерієм «економіка знань». Як основний інструмент стосовно такої методології був застосований кластерний аналіз. Розглянуто різні типи агломераційних зв’язків при такому підході, а саме: одиничний зв’язок, центроідний метод, метод мінімальних варіацій Уорда. Саме останній і було використано під час дослідження, оскільки він найкраще підходить для аналізу, в якому суб’єктами виступають територіальні одиниці. Для цього було використано статистичну базу значень ключових чинників впливу за 2012 та 2015 рр. Побудовано кластерні карти для відображення агломераційних утворень подібності між регіональними економіками, побудованими на знаннях.

Стаття написана українською мовою

Щьокіна Є. Ю.
Регіональний вимір інноваційного розвитку суб’єктів господарювання (c. 68 - 72)
Метою статті є аналіз інноваційної активності суб’єктів господарської діяльності по регіонах України та обґрунтування необхідності застосування нових підходів до управління територіальним розвитком. Виявлено сучасні тенденції економічного розвитку України та її регіонів, які показують пріоритетність зміцнення й ефективного використання їхнього інноваційного потенціалу. Проаналізовано динаміку господарської діяльності інноваційно активних промислових підприємств по регіонах України за період 2013–2016 рр. Представлено сучасну ситуацію щодо фінансування інноваційної діяльності. Досліджено зміст економічної категорії «інноваційний потенціал». Запропоновано впровадження організаційних і управлінських інновацій, які дозволяють в результаті підвищити ефективність і якість соціально-економічного розвитку регіону, поліпшують використання нових знань і технологій та дають змогу підприємствам бути інноваційно активними. Виокремлено специфіку та актуальність застосування принципів та методів маркетингу територій у формуванні засад розвитку регіонів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2017

Ярошенко І. В., Ярошенко І. В., Семигуліна І. Б.
Динаміка соціально-економічного розвитку України та її регіонів у реальному секторі економіки (c. 111 - 118)
Одним із пріоритетних напрямків проведення структурних реформ в Україні на шляху до євроінтеграції визначено реформу децентралізації влади та модернізацію системи публічного управління національного і місцевого рівнів, що дає можливість більш результативно забезпечувати соціально-економічний розвиток як окремих територій, так і країни в цілому. Проте фактичні показники соціально-економічного розвитку регіонів України свідчать про подальше поглиблення нерівномірності їх розвитку. Особливо ці тенденції посилилися внаслідок суспільно-політичних і соціально-економічних кризових процесів, які відбувалися в країні протягом 2014–2015 рр. У роботі проведено аналіз соціально-економічного розвитку регіонів України протягом 2014–2017 рр., оцінено динаміку соціально-економічного розвитку регіонів у реальному секторі економіки. Надано пропозиції щодо шляхів вирішення проблемних питань соціально-економічного розвитку регіонів України в умовах кризових явищ у суспільно-політичних і соціально-економічних сферах діяльності.

Стаття написана українською мовою

Петренко Н. О.
Концептуальні підходи до стратегічного управління регіоном на основі використання просторово локалізованих аграрних економічних систем (c. 119 - 125)
Мета статті полягає в удосконаленні теоретичних і методичних положень кластерного підходу до формування просторово локалізованих систем аграрного сектора економіки України на регіональному рівні. На основі узагальнення відповідних теоретичних положень, виявлених особливостей формування і розвитку просторово локалізованих систем з’ясовано, що, зароджуючись у вигляді зон економічного зростання, вони трансформувалися у кластерні та субкластерні форми. Визначено, що перспективною формою подальшого розвитку просторово локалізованих систем є формування субкластерних структур, які враховують сформовану спеціалізацію локалітетів, наявність відповідної інфраструктури, ресурсозабезпеченість. Можливість створення проекту щодо створення кластерного формування розглядалася на прикладі Центрального економічного району. Сформульовано комплекс базових вимог до передбачуваного місця локалізації кластера. Зважаючи на результати дослідження, розроблено практичні пропозиції щодо стратегічного управління регіоном на основі розвитку кластерних формувань з використанням просторово локалізованих аграрних економічних систем.

Стаття написана українською мовою

Рудченко О. Ю., Столєтова І. Г.
Особливості розроблення стратегічних документів регіонального розвитку та їх інформаційно-аналітичного забезпечення (c. 126 - 132)
Стаття присвячена розгляду особливостей розроблення та реалізації стратегічних документів стратегічного планування, програм регіонального розвитку, а також формування їх інформаційно-аналітичного забезпечення. Наведено та охарактеризовано етапи становлення системи стратегічного планування в сучасній практиці державного управління в цілому та регіонального зокрема. Зроблено висновки, що ключовим елементом механізму державного регулювання регіонального розвитку є його концептуальні засади, які формуються під впливом теоретико-методологічних засад регіонального розвитку, імплементації світового досвіду, вимог до державного регулювання регіонального розвитку з позиції інших взаємозалежних напрямів державної економічної політики, а також з урахуванням оцінки сучасного стану розвитку регіонів. Інформаційно-аналітичне забезпечення механізму державного регулювання регіонального розвитку слід розглядати як у широкому розумінні цього поняття, так і вузькому. Перше передбачає формування цілісної системи методичного забезпечення щодо збору, обробки, зберігання, захисту інформації, накопичення бази даних, підготовки аналітичних матеріалів з різних аспектів регіонального розвитку з відповідними науковим супроводом, тоді як друге – лише в межах розділу V Закон України «Про засади державної регіональної політики», що регламентує моніторинг реалізації державної політики регіонального розвитку.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2017

Васильчук Н. О., Перепелюкова О. В.
Сучасні тренди донорської допомоги в Україні в контексті розвитку об’єднаних територіальних громад (c. 107 - 111)
Мета статті полягає у відображенні сучасних трендів донорської допомоги Україні в контексті розвитку об’єднаних територіальних громад (ОТГ), оскільки три роки потому розпочалося впровадження глобальної реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади на принципах децентралізації. До цього процесу долучилася міжнародна спільнота, яка активно підтримує реформу і виділяє значні кошти на її впровадження по всій території країни. У цьому зв’язку виникає гостра необхідність у постійному відстеженні та узагальненні результатів цієї підтримки, що передбачає певну послідовність дій донорів, реципієнтів, спеціально уповноважених органів стосовно підтримки структурних реформ і реалізації програм соціально-економічного розвитку України в якісному чи кількісному вираженні. Отримана в результаті узагальнення інформація щодо міжнародної донорської допомоги на розвиток об’єднаних територіальних громад дозволяє робити ґрунтовні висновки відносно характеру динаміки (успіхів чи невдач) реформування, а також будувати на їх основі прогнози подальшого розвитку ОТГ.

Стаття написана українською мовою

Кравець Т. В., Вергай Т. І.
Оцінювання рівня виробничого потенціалу регіонів України з використанням нейронних мереж (c. 112 - 119)
Розглянуто проблему вдосконалення методів оцінювання рівня розвитку регіонів України за виробничим потенціалом на основі побудови інтегральних показників та проведення кластеризації. Запропоновано застосувати комплексний підхід до аналізу сукупності показників діяльності регіонів, що характеризують виробничий потенціал, з метою побудови інтегральних показників за різними підходами та подальшої кластеризації регіонів за допомогою нейронних мереж Кохонена. Використання мап Кохонена одночасно з проведенням кластеризації бази даних дало можливість спроектувати багатовимірні дані у двовимірний простір, проаналізувати одержану систему кластерів та поліпшити результати кластеризації за допомогою вибору оптимальної кількості груп розбиття. Зручна форма візуалізації результатів кластеризації дозволяє локалізувати особливості та внести відповідні корективи до рейтингового списку виходячи з експертних міркувань.

Стаття написана українською мовою

Богдан Н. М.
Інституціональні моделі взаємодії суб’єктів як інструмент розвитку регіону (c. 120 - 127)
Метою статті є дослідження процесів взаємодії суб’єктів на регіональному рівні. Дведено необхідність пошуку та розробки напрямів співпраці суб’єктів у процесі реалізації завдань галузевого та регіонального розвитку. Сформульовано своєрідну філософію співпраці, доведено, що вона не повинна бути просто юридичною формальністю. Визначено завдання співпраці в рамках її широкого розуміння, з урахуванням концепції класичного маркетингового комплексу (4P). Розглянуто основні теорії співпраці, на основі їх аналізу встановлено, що варто активізувати саме неекономічні умови співпраці на регіональному рівні, а також співробітництво та взаємодію в регіоні варто розглядати з урахуванням розуміння функціонування різних суб’єктів обговорюваних форм співпраці. Розроблено характеристику форм внутрішньогалузевого і міжгалузевого співробітництва суб’єктів, що діють на регіональному рівні. Обґрунтовано значущість інституційних форм співпраці по відношенню до процесів вирішення спільних завдань галузевого та регіонального розвитку.

Стаття написана українською мовою

Бараник З. П., Столєтова І. Г.
Теоретико-методологічні підходи до статистичного оцінювання реалізації стратегічних завдань соціально-економічного розвитку регіонів (c. 128 - 131)
У статті розглянуто теоретико-методологічні підходи до статистичного оцінювання реалізації Державної стратегії регіонального розвитку в Україні. Для оцінювання стану та розвитку регіонів сформовано систему показників, що базується на принципах статистичного підходу. У запропонованій системі показників пріоритет надається тим ознакам, що забезпечують сферу життєдіяльності регіону: демографічну ситуацію, економічну діяльність, відносини на ринку праці тощо. Сформована система показників придатна до оцінювання соціально-економічного розвитку в регіонах, рівня їх конкурентоспроможності, ступеня територіальної соціально-економічної інтеграції та ефективності державного управління у сфері регіонального розвитку. За допомогою запропонованої системи показників оцінюється реалізація цілей та завдань Державної стратегії регіонального розвитку.

Стаття написана українською мовою

Ярошенко І. В., Семигуліна І. Б.
Динаміка реформування системи публічного управління в Україні: моніторинг і аналіз реалізації реформи децентралізації влади (c. 132 - 138)
Євроінтеграційний вибір України, закріплений Угодою про Асоціацію між Україною і Європейським Союзом, визначив стратегічний напрям розвитку країни на найближче майбутнє. Одним з основних напрямів модернізації країни є реформування адміністративно-територіальної, політичної системи, системи публічного управління та становлення демократичного інституту публічної влади – місцевого самоврядування. Формування засад і принципів реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні у відповідності до основних положень Європейської хартії місцевого самоврядування є невід’ємною складовою національного законодавства у цій сфері. Проведення моніторингу й аналізу реалізації реформи децентралізації в Україні та оцінка рівня її виконання й ефективність функціонування, виявлення проблемних питань та ризиків реалізації реформи децентралізації є вкрай важливими для своєчасного надання рекомендації щодо їх вирішення.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2017

Панасюк В. М., Бакум І. В.
Ефективність розвитку соціальної інфраструктури регіону з орієнтацією на її пріоритетність (c. 144 - 147)
Метою статті є дослідження критеріїв оцінки ефективності розвитку соціальної інфраструктури регіону з орієнтацією на її пріоритетність. Встановлено, що до основних заходів і інструментів обґрунтування пріоритетів розвитку соціальної інфраструктури можна віднести: цілепокладання, цільове програмування; оперативне регулювання; стратегічне планування; нормування та бюджетування; прогнозне моделювання з урахуванням масштабу її потенціалу на основі методичних оцінок ефективності її розвитку. Визначено, що види діяльності, які забезпечують населення виробничими та соціальними послугами, мають свою специфіку й особливості, а також відповідні методи оцінки їх діяльності. Виділено п’ять груп показників, за якими рекомендовано проводити оцінку видів діяльності, які забезпечують населення виробничими та соціальними послугами: структурні, виробничі, кадрові, фінансові, інвестиційно-інноваційні. Враховуючи невелику кількість показників розвитку кожного з видів інфраструктури, а також регіональну специфіку та тип розвитку інфраструктурних галузей, необхідним є застосування регіонально-диференційованого підходу до оцінки забезпеченості їх об’єктами інфраструктури.

Стаття написана українською мовою

Бондаревська О. М.
Сучасний стан економічної безпеки Полтавської області (c. 148 - 156)
Проаналізовано стан економічної безпеки Полтавської області у 2012–2016 роках, який виконано з використанням розробленої методики оцінювання економічної безпеки регіону, в основу якої покладено спільне використання індикативного та функціонального методів. Для оцінювання стану економічної безпеки регіону сформовано з використанням функціонального підходу систему індикаторів, які розподілено за складовими економічної безпеки. Інформаційно-аналітичне забезпечення оцінювання сформовано з використанням статистичної інформації про соціально-економічний розвиток регіону. Досліджено вплив чинників дестабілізуючого та дестимулюючого характеру на стан економічної безпеки регіону. Зроблено висновок про незадовільний стан економічної безпеки Полтавської області, незважаючи на наявність деяких позитивних тенденцій, які на сьогодні не мають стійкого характеру.

Стаття написана українською мовою

Зварич О. І.
Людський капітал регіону як один з визначальних чинників розвитку економіки, базованої на знаннях (c. 157 - 165)
Метою статті є визначення ролі людського капіталу як чинника економічного розвитку та конкурентоспроможності регіонів в економіці, базованій на знаннях. Сформовано поняття людського капіталу та складові, що визначають його якість. Зроблено акцент на зростанні значення людського капіталу в економіці, базованій на знаннях, та на ролі людського капіталу як одного з чинників, що зумовлює розвиток регіонів. Здійснено аналіз та оцінку кожної зі складових людського капіталу та на їх основі обчислено інтегральний показник людського капіталу для регіонів України, за допомогою якого визначено рівень їх конкурентоспроможності. Проведений аналіз дав змогу дійти висновку про те, що, на жаль, у досліджуваному періоді в усіх регіонах України спостерігається зменшення числа студентів, як і кількості працівників освіти в перерахунку на 10 тис. мешканців, при цьому перша змінна зменшувалась швидше, що свідчить про необхідність переосмислення і подальшої інноваційної зміни системи вищої освіти у країні.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2018

Кухарська Н. О., Клєвцєвич Н. А.
Нормативно-правовий механізм забезпечення стратегічного планування регіонального розвитку (c. 79 - 84)
Представлено нормативно-правове забезпечення стратегічного планування регіонального розвитку. Розглянуто особливості стратегічного планування на регіональному рівні в сучасних умовах. Проаналізовано проблеми, які перешкоджають використанню системи стратегічного планування, не даючи змоги як розробити значущі плани, так і забезпечити їхню реалізацію. Визначено, що в Україні загалом створено нормативно-правову базу для дієвого розвитку регіонів, однак вона потребує систематизації та впорядкування, оскільки деякі питання досі залишаються остаточно не врегульованими. Надано пропозиції щодо подальшого вдосконалення інституційних механізмів стратегічного планування на регіональному рівні, що дасть можливість підвищити якість розробки стратегічних документів у процесі прийняття управлінських рішень. Перспективою подальших досліджень є формування науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення законодавства, яке регламентує питання планування та реалізації стратегій соціально-економічного розвитку регіонів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2018

Переверзєва А. В.
Методичні підходи до класифікації об’єднаних територіальних громад на основі аналізу фінансових і людських ресурсів (c. 64 - 69)
У статті досліджуються методичні підходи до класифікації об’єднаних територіальних громад на основі аналізу фінансових і людських ресурсів. Здійснено групування об’єднаних територіальних громад і побудовано матрицю класифікації об’єднаних територіальних громад через аналіз взаємозв’язку «власні ресурси – кількість населення». Визначено, що більшість громад характеризуються прямою залежністю між кількістю населення та обсягом власних доходів. Застосування дискримінантного аналізу дозволило класифікувати об’єднані територіальні громади за певним набором їх характеристик, а також виявити відмінності між групами, що дало можливість класифікувати нові об’єкти за принципом максимальної подібності. На основі проведених розрахунків виявлено домінування ваги такого показника, як обсяг власних доходів. Підкреслюється, що ті громади, які мають у своєму розпорядженні достатній обсяг фінансових ресурсів і, відповідно, високий рівень самодостатності, спроможні забезпечити високий рівень розвитку людських ресурсів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2018

Зернова С. П., Унтилова Д. М., Бондаренко О. М.
Кластеризація регіональної економіки в умовах децентралізації (c. 48 - 54)
У статті досліджено роль кластерів в умовах децентралізації соціально-економічної системи України. Кластерна організація економіки регіонів є важливою ознакою їх інноваційного розвитку та умовою створення соціально-економічної системи нового рівня, який відповідав би сучасним умовам. Регіональні кластери здатні виконувати роль ефективно діючих механізмів, здатних забезпечити значний синергетичний ефект, завдяки комплексному використанню ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних та ін.) певної території. Кластерна модель набуває особливого значення при формуванні організаційно-економічного механізму стратегічного управління регіональним розвитком України в умовах децентралізації. Отже, головною метою статті є дослідження впливу децентралізаційних процесів на ефективність функціонування кластерів та соціально-економічний розвиток регіонів України.

Стаття написана українською мовою

Богдан Н. М.
Концептуальні підходи до формування механізму узгодження економічних інтересів суб’єктів на регіональному рівні (c. 55 - 61)
У статті досліджуються особливості реалізації та узгодження економічних інтересів суб’єктів на регіональному рівні. Встановлено, що регіональна соціально-економічна система має складну внутрішню структуру, що обумовлюється певною системою економічних інтересів усередині регіону. Доведено, що розвиток регіону неможливий без перманентного процесу взаємодії суб’єктів регіональної економіки на основі створення та функціонування такої системи, яка б ураховувала їх економічні інтереси. Запропоновано визначення узгодження економічних інтересів розуміти як процес координування, поєднання дій економічних суб’єктів, що сприяє поступальному розвитку економіки. Обґрунтовано, що невід’ємною частиною системи планування та управління регіональним розвитком є система моніторингу певних індикаторів та показників, які характеризують стан і динаміку усіх аспектів функціонування регіональної соціально-економічної системи та мають відображати ступінь узгодженості економічних інтересів на регіональному рівні, оскільки тільки за цієї умови можливе досягнення максимально ефективних параметрів розвитку та конкурентоздатності регіону.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2018

Мазур А. Б.
Узагальнення та аналіз показників економічного розвитку регіонів України (c. 80 - 85)
У роботі узагальнено та проаналізовано показники економічного розвитку регіонів України. Визначено, що ступінь розвитку національної економіки визначається певними показниками. Найважливішими серед них є валовий внутріш¬ній продукт (ВВП), валовий національний продукт (ВНП), експорт, імпорт, товарообіг зовнішньої торгівлі, рівень безробіття, інфляція, дефіцит бюджету, рівень державного боргу. Проведено аналіз динаміки ВВП України за період 2011–2016 рр. Обґрунтовано, що економічний розвиток регіонів України завжди тісно пов’язаний з технологічною структурою її матеріального виробничого капіталу та людського виробничого капіталу. Зроблено висновок, що динаміка показників, які характеризують економічний розвиток у регіонах, свідчить про зростання диспропорцій у їх розвитку, має нестійкий характер і значною мірою залежить від впливу різноманітних чинників. За таких умов гостро постає проблема формування довгострокової стратегії соціального та економічного розвитку регіонів з метою зменшення існуючих диспропорцій.

Стаття написана українською мовою

Дуб А. Р.
Орендна нерухомість як напрям трансформації заощаджень домогосподарств у ресурс розвитку регіону (c. 86 - 93)
Мета статті полягає у виявленні можливостей перетворення заощаджень домогосподарств у ресурс розвитку регіону на основі аналізу напрямів інвестування коштів домогосподарств та оцінки стану ринку нерухомості в Україні. Охарактеризовано головні напрями інвестування коштів домогосподарств – вкладень на банківські депозити, купівлі-продажу іноземної валюти та купівлі нерухомості. Проаналізовано обсяги інвестування коштів домогосподарств у фінансові інструменти та нерухомість у розрізі регіонів України. Наведено причини низької інвестиційної активності домогосподарств. Виявлено, що лише інвестиції в нерухомість, зокрема на первинному ринку, можуть одночасно мати вплив на розвиток регіону та приносити прибуток домогосподарствам. Обґрунтовано доцільність розвитку та легалізації ринку оренди нерухомості для інвесторів та органів місцевого самоврядування. Запропоновано на місцевому рівні впроваджувати регіональні програми сприяння та підтримки розвитку ринку оренди житла шляхом надання цільових кредитів. Акцентовано увагу на необхідності диференціювання орендодавців для цілей оподаткування залежно від кількості об’єктів нерухомості в їх власності.

Стаття написана українською мовою

Кондратенко Н. О., Попова І. А.
Напрями підвищення ефективності управління фінансово-економічною безпекою промислового комплексу регіону (c. 94 - 99)
У роботі обґрунтовано напрями підвищення ефективності управління фінансово-економічною безпекою промислового комплексу регіону. Зазначено, що ефективність функціонування економіки України значною мірою залежить від рівня розвитку промисловості регіонів, які на сьогодні відзначаються суттєвою галузевою, територіальною та функціональною диференціацією. Доведено існування тісного взаємозв’язку суб’єктів фінансових відносин у системі фінансово-економічної безпеки. Виокремлено фактори фінансово-економічної безпеки промислового комплексу регіону, які поділено на кілька груп. Також виокремлено загальні засоби подолання проблем фінансово-економічної безпеки регіонів і заходи щодо підвищення ефективності використання власного економічного потенціалу. Підкреслено, що основне значення системи фінансово-економічної безпеки промислового комплексу регіону полягає в тому, що вона повинна мати попереджувальний характер. Визначено ключові цілі управління фінансово-економічною безпекою промислового комплексу регіону.

Стаття написана українською мовою

Євдокімов О. В.
Проблеми розвитку відокремлених територіальних громад (c. 100 - 104)
Мета статті полягає у виявленні оптимальних стратегій розвитку відокремлених, тобто не об’єднаних, територіальних громад. У процесі аналізу нормативної бази та економічної статистики функціонування вітчизняних муніципальних утворень були виявлені економічні, соціальні та інші переваги та недоліки організаційних форм відокремлених та об’єднаних територіальних громад. З огляду на вищезазначене були запропоновані рекомендації з перспективного та короткострокового забезпечення функціонування відокремлених територіальних громад. Результати даного дослідження в перспективі можуть бути використані з метою уніфікації організаційної форми вітчизняних муніципальних утворень, а, отже, – вироблення для них єдиної стратегії соціально-економічного розвитку.

Стаття написана українською мовою

Красноносова О. М.
Розвиток місцевого самоврядування в ході реформування територіального устрою України (c. 105 - 110)
Метою реформи адміністративно-територіального устрою є визначення раціональної просторової основи організації публічної влади для забезпечення доступності та якості надання соціальних і адміністративних послуг, ефективного використання публічних ресурсів, сталого розвитку територій, здатності адекватно реагувати на соціальні та економічні виклики та реалізації державної регіональної політики. Наявна гостра необхідність пошуку шляхів зміни існуючої системи та формування устрою, який би відповідав сучасному політичному, соціально-економічному стану та сприяв динамічному розвитку регіонів країни. Такі заходи потребують урахування взаємодії та взаємозв’язків між територіальними суб’єктами в національній соціально-економічній системі, між центральними та місцевими гілками влади, пошуку шляхів активізації соціально-економічних процесів. Державне регулювання розвитку територій має бути спрямовано на реформування місцевого самоврядування, методами децентралізації владних повноважень, консолідації ресурсного забезпечення та стратегічного планування розвитку територіальних громад. Ні децентралізація, ні консолідація, ні стратегічне планування неможливі без адміністративно-територіальної реформи кардинального характеру і змісту.

Стаття написана українською мовою

Михайленко Д. Г.
Збалансованість соціально-економічного розвитку регіонів України (c. 111 - 114)
Пріоритетним напрямом соціально-економічного розвитку України та її регіонів є вектор забезпечення збалансованості загальнодержавних, регіональних і місцевих інтересів. Їх задоволення сприятиме забезпеченню високих соціальних стандартів якості та рівня життя населення та підвищенню рівня конкурентоспроможності регіонів України. Мета статті полягає в аналізі показників соціально-економічного розвитку регіонів України, визначенні регіонів-лідерів та регіонів, що потребують додаткових програм фінансування з боку держави. Наведені у статті розрахунки свідчать, що значна частина регіонів України не є самодостатніми і потребують дотацій із бюджету, що призводить до відсутності збалансованості в соціально-економічній сфері. У зв’язку з цим необхідна розробка програми подолання соціально-економічної поляризації регіонів на засадах використання місцевого потенціалу.

Стаття написана англійською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2018

Миськовець Н. П., Скаковська С. С.
Роль децентралізації в управлінні природно-рекреаційним потенціалом території (c. 81 - 86)
Метою статті є визначення основних аспектів реформи децентралізації, які впливають на природно-рекреаційний потенціал території. Охарактеризовано нинішній стан проведення реформи децентралізації, визначено основні пріоритети в об’єднанні територіальних громад. Проаналізовано досвід Польщі у проведенні реформи децентралізації, детально розглянуто «Рапорт про стан гміни» та виокремлено найбільш актуальне для запозичення досвіду в українських об’єднаних територіальних громадах, що сприятиме раціональному використаню природно-рекреаційного потенціалу території з максимальною капіталізацією. Авторами виділено чинники, що впливають на формування та функціонування об’єднаних територіальних громад. Показано зміни до податкового та бюджетного кодексів, які розширять фінансові можливості в управлінні фінансовими ресурсами об’єднаних територіальних громад, а точніше, – коштами громади та підприємств.

Стаття написана українською мовою

Кондратенко Н. О., Молодченко Т. Г.
Проблеми забезпечення узгодження економічних інтересів у регіоні (c. 87 - 92)
У роботі визначено проблеми узгодження економічних інтересів на рівні регіону. Зазначено необхідність дослідження інтересів економічних суб’єктів регіонального рівня, оскільки саме через суперечливі інтереси різнорівневих суб’єктів економічної системи проявляються економічні відносини. З’ясовано, що регіональна політика, яка дозволяє забезпечувати стійкий розвиток регіону, повинна спиратися на економічну, соціальну та екологічну політику. Виділено підходи до визначення природи економічного інтересу. Авторами аргументовано, що головною особливістю функціонування регіонального рівня є власна, специфічна система економічних інтересів, пов’язана із наявністю безлічі суб’єктів господарської діяльності на території регіону: підприємств місцевого, регіонального, загальнодержавного підпорядкування, різних установ і приватних підприємств. Зроблено висновок, що регіональні протистояння економічних інтересів, на жаль, дуже слабо піддаються регулятивним впливам з боку держави та регіональних органів влади. Узгодження економічних інтересів в регіоні повинно базуватися на поєднанні спільних зусиль з боку держави, бізнесу та суспільства щодо пошуку напрямів усунення суперечностей для збалансованого соціально-економічного розвитку.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2018

Валіулліна З. В.
Діяльність корпорацій у контексті розвитку регіональних інтеграційних об’єднань (c. 44 - 50)
Метою статті є визначення рівня взаємозв’язку між корпораціями та регіональними інтеграційними об’єднаннями. Визначено взаємодію інтересів міжнародних корпорацій та регіональних інтеграційних об’єднань. Зокрема, виділено конкурентні переваги регіональних інтеграційних організацій та інтереси міжнародних корпорацій у процесі розвитку інтеграційних об’єднань. Доведено, що співробітництво в межах інтеграційного об’єднання відкриває перед корпораціями додаткові можливості розширення доступу до необхідних виробничих ресурсів, а це, своєю чергою, є одним із найважливіших мотивів розгортання транснаціоналізації. Здійснено розподіл найбільших корпорацій за секторами економіки залежно від показників ринкової капіталізації. В дослідженні були використані показники потоків вхідних та вихідних інвестицій за період 1970–2016 рр. для чотирьох регіональних інтеграційних об’єднань – НАФТА, ЄС, АСЕАН, ЛАС. На основі розрахунків визначено значення індексів динаміки вхідних і вихідних прямих іноземних інвестицій, які засвідчили, що сучасні корпорації виступають одразу носіями двох ключових тенденцій інтернаціоналізації світогосподарської діяльності. Доведено, що корпорації перетворилися не лише на ключових гравців світового ринку, але й визначають базові тренди у міжнародній торгівлі товарами та послугами, міжнародному русі капіталу, відіграють ключову роль у створенні, розвитку та розповсюдженні інновацій.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2018

Савчин І. З.
Аналіз показників чисельності, структури та зайнятості населення в економічному розвитку регіонів України (c. 54 - 60)
У роботі проаналізовано вплив чисельності, структури та зайнятості населення на економічний розвиток регіонів України. Проаналізовано поточну ситуацію та її вплив на конвергентний розвиток регіонів у подальші періоди. Проаналізовано обсяги та динаміку валового регіонального продукту на одну особу за регіонами. Здійснено порівняння даного показника на початок і кінець аналізованого періоду. Здійснено оцінювання розвитку регіонів України на основі розрахованих показників. Отримані результати дослідження чисельності, структури та зайнятості населення в економічному розвитку регіонів України уможливлюють оцінювання їхнього розвитку на основі розрахованих показників. Існує можливість застосування отриманих результатів для оцінювання й аналізування економічного розвитку регіонів та виявлення впливу окремих показників чисельності, структури та зайнятості населення на рівень та тенденції економічного розвитку регіонів України.

Стаття написана українською мовою

Писаревський І. М., Євдокімов О. В.
Взаємодія суб’єктів місцевого самоврядування: алгоритм, цілі та завдання (c. 61 - 65)
Метою даної публікації є розкриття проблем, що виникають у сфері взаємодії членів територіальної громади з органами та посадовими особами місцевого самоврядування (МС) з приводу його здійснення, та потенційні шляхи вирішення вказаних проблем. У рамках проведеного дослідження було розкрито такі проблеми взаємодії суб’єктів МС, як: недосконалість нормативно-правової бази, що регламентує порядок взаємодії суб’єктів МС; надмірна громіздкість структури апарату публічного управління; незацікавленість сторін МС у співробітництві; відсутність довіри між органами місцевого самоврядування та громадою; відсутність ефективного механізму реалізації зворотного зв’язку; низький рівень громадської свідомості населення та, як результат, відсутність ефективного алгоритму реалізації МС.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2018

Ярошенко І. В., Семигулін П. К.
Аналіз сучасного нормативно-правового забезпечення системи публічного управління соціально-економічним розвитком регіонів в Україні (c. 255 - 261)
Система публічного управління регіональним розвитком в Україні в умовах інтеграції в європейський і світовий економічний простір потребує суттєвої модернізації на основі впровадження принців децентралізації, збалансованості, конкуренції та сталого розвитку. Сьогодні активізуються питання пошуку нових стратегічних підходів до управління розвитком територій, спрямованих на скорочення диференціації рівня соціально-економічного розвитку регіонів шляхом вирівнювання умов економічної діяльності, раціонального використання виробничо-ресурсного потенціалу регіонів, досягнення сталого економічного зростання, підвищення соціально-економічних показників рівня життя громадян України. В умовах реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади необхідними є: розробка нових підходів до формування і впровадження ефективного механізму та інструментів здійснення публічного управління регіональним розвитком з урахуванням територіальних особливостей; науково-методичне забезпечення визначення пріоритетів для розвитку окремих регіонів (територій, громад тощо); вивчення і використання (якщо це доцільно і можливо) досвіду, принципів та інструментарію реалізації регіональної політики в країнах ЄС.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2018

Лазебник Ю. О.
Диференціація регіонів України за рівнем якості зайнятості (c. 133 - 139)
У статті розглядаються питання щодо теоретико-методологічних засад диференціації регіонів України за рівнем якості зайнятості. Метою дослідження є формування теоретико-методологічних засад побудови багатовимірного індикатора статистичного оцінювання якості зайнятості для створення науково обґрунтованої бази вдосконалення територіальних і місцевих програм зайнятості населення в Україні. Розкрито взаємозв’язок таких категорій, як «трудова діяльність» (work), «зайнятість» (employment) та «робота» (job). Розглянуто особливості застосування європейського багатовимірного індексу статистичного оцінювання якості роботи. Обґрунтовано доцільність застосування Інтегрального індексу якості зайнятості, який має оцінювати сполучення всіх видів трудової діяльності, виконуваної за оплату, та/або прибуток з точки зору працівників: їх здоров’я та безпеку, а також їх психологічний та економічний добробут. Для оцінювання якості зайнятості за регіонами України запропоновано регіональний індекс якості зайнятості (РІЯЗ), який базується на чотирьох субіндексах: оплата праці, форми зайнятості та охорона праці, охорона здоров’я та безпека, умови праці. Розраховано значення Інтегрального індексу якості зайнятості за складовими для регіонів України у 2017 р. Здійснено ранжування регіонів України за значеннями Інтегрального індексу якості зайнятості з розподілом за складовими.

Стаття написана українською мовою

Нашкерська М. М.
Методологічні аспекти оцінки та аналізу ринкового потенціалу та його структурних складових (c. 140 - 146)
Мета статті полягає в дослідженні структурних складових ринкового потенціалу, визначення їх сутності та формулювання системи показників. Основними складовими ринкового потенціалу є виробничий, інноваційний, споживчий потенціали і ринкова інфраструктура. Розглянуто сутність складових ринкового потенціалу, зокрема регіонального. Запропоновано здійснювати аналіз і оцінювати складові ринкового потенціалу за такими напрямами: інноваційного потенціалу – за виробничо-технологічним, науково-інтелектуальним, управлінсько-організаційним; споживчого потенціалу – за купівельною спроможністю учасників ринку (споживачів) придбавати товари і послуги та насиченістю ринку товарами і послугами; виробничого – за ресурсним і результативним; ринкової інфраструктури – за транспортно-логістичним і інформаційно-аналітичним. У рамках кожного напряму запропоновано систему показників для аналізу та оцінювання окремих потенціалів та розрахунку інтегрального показника ринкового потенціалу. У перспективі подальшого наукового розвитку потребує методологічне вдосконалення кількісного оцінювання ринкового потенціалу та його складових на основі запропонованої системи показників.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2018

Шашина М. В.
Регіональні аспекти структурної модернізації економіки України (c. 107 - 112)
Метою статті є дослідження регіональних аспектів структурної модернізації економіки України. Визначено, що в період економічного зростання національні промисловий та сільськогосподарський комплекси не змогли реалізувати стратегію модернізації та реструктуризації. Усі зміни носили стихійний характер і були викликані в основному змінами міжнародного середовища. Доведено, що головним завданням структурної модернізації економіки України на регіональному рівні є створення умов для розвитку ключових галузей економіки, який буде визначатися якістю людського капіталу, рівнем технологічної досконалості, а також станом виробничої інфраструктури. Обґрунтовано, що кожен регіон країни має свої особливості, пов’язані з географічним розміщенням та економічними зв’язками підприємств, які потрібно враховувати при дослідженні регіональних аспектів структурної модернізації економіки України.

Стаття написана українською мовою

Самойлік М. С., Диченко О. Ю., Даценко В. В.
Оцінка та прогнозування ресурсно-екологічної безпеки в контексті забезпечення економічної безпеки регіону (c. 113 - 119)
У статті запропоновано методичні засади щодо оцінки та прогнозування ресурсно-екологічної безпеки в контексті розвитку екологічної складової національної економіки. Зокрема, вони включають адаптивну модель оцінювання та прогнозування стану ресурсно-екологічної безпеки за допомогою методів таксономічного аналізу та головних компонент, індикативного управління, визначення факторних навантажень, які найбільше впливають на безпеку. Також запропоновано систему підтримки прийняття рішень для реалізації оптимального управління, реалізація яких дозволяє виявити особливості та тенденції розвитку даної сфери і скоригувати фінансові потоки, які спрямовані на фінансування природоохоронних ресурсозберігаючих заходів. Установлено обернену залежність між зростанням економічної безпеки держави та спадом ресурсно-екологічної безпеки, що вказує на сировинну орієнтацію економіки України, отримання прибутку за рахунок вилучення природних ресурсів та погіршення якості природного середовища. Практичне застосування розробленого підходу можливе в рамках програмно-цільового методу управління при розробці та реалізації держаних програм, спрямованих на підвищення стійкості як ресурсно-екологічної безпеки, так і економічної безпеки держави від внутрішніх та зовнішніх ризиків та загроз.

Стаття написана українською мовою

Матвєєва Н. М., Славута О. І.
Аналітичне забезпечення розвитку водопровідно-каналізаційного господарства Харківського регіону (c. 120 - 125)
Метою статті є розкриття регіональних особливостей функціонування сфери водопостачання та водовідведення в Харківському регіоні для формування перспективних напрямків розвитку цієї галузі. Виявлено, що ВКГ Харківського регіону має тенденції розвитку, притаманні для ВКГ України: постійне зменшення обсягів надання послуг водопостачання і водовідведення; високий рівень зношеності водопровідних і каналізаційних мереж; значні втрати води в мережі; незадовільний технічного стан підприємств цієї галузі; стабільне перевищення фактичної собівартості комунальних послуг над середнім тарифом реалізації; відсутність власних джерел покращення технічного стану систем водопостачання і водовідведення. Перспективними напрямами подальших досліджень є вдосконалення фінансово-економічного механізму функціонування галузі, розвиток власних джерел фінансування на основі стимулюючого тарифоутворення, розширення існуючих джерел доходів за рахунок підключення до систем водоспоживання і водовідведення нових споживачів, пошуку додаткових джерел доходів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2019

Гонта С. В.
Наукові підходи та методи аналізу соціальної інфраструктури регіонів України (c. 151 - 155)
Метою цієї статті є освітлення підходів і методів аналізу соціальної інфраструктури регіону. Означено, що соціальна інфраструктура є сферою, що складається з широкого переліку галузей, які забезпечують відтворення та комфортне існування людини. Розглянуто такі кількісні та якісні методи економічного аналізу, як: системний підхід, кластерний аналіз, ситуаційний аналіз, вейвлет-аналіз, статистичний підхід, статистичний аналіз, кваліметричний аналіз, діалектичний аналіз, регіональний аналіз. Узагальнено їх переваги у контексті дослідження рівня розвитку соціальної інфраструктури. Запропоновано якісний метод аналізу галузей соціальної інфраструктури за осями «державна власність – приватна власність» та «макрорівень – мезорівень», що дає можливість пошуку найоптимальніших пропорцій між державними та приватними підприємствами, а також між загальнодержавним і місцевим управлінням.

Стаття написана українською мовою

Гуменюк В. В., Перегуда Р. І.
Формування фінансово й організаційно спроможних органів місцевого самоврядування в Україні (c. 156 - 163)
Метою статті є виявлення проблем і визначення шляхів створення системи спроможних територіальних громад. Для цього проведено систематизацію та аналіз статистичних матеріалів, наукових досліджень, чинного законодавства та концепцій змін до нього. У результаті виявлено диспропорції у наповненні місцевих бюджетів внаслідок перевищення надходжень державних трансфертів над податковими платежами а також у співвідношенні місцевих і загальнодержавних податкових платежів (значне перевищення частки останніх). Обґрунтовано неефективність, низьку керованість системи територіального урядування внаслідок концентрації повноважень, адміністративного апарату та фінансових ресурсів у органах державної влади та обмеженості місцевого самоврядування. Визначено систему заходів, які забезпечать: а) формування нової структури органів самоврядування і державної влади для забезпечення фінансової та організаційної самостійності, ефективності місцевих рад; б) підвищення частки місцевих податків у забезпеченні потреб територіальних громад. Вказані заходи можуть бути втілені у змінах до чинного законодавства України. Це стане запорукою ефективного управління економічними ресурсами громад для максимального забезпечення потреб її членів. Перспективою подальших досліджень є визначення територіальної організації та бажаної структури надходжень до бюджетів громад.

Стаття написана українською мовою

Ревко А. М.
Методологічні принципи та критерії структурного аналізу соціальної інфраструктури регіонів України (c. 164 - 169)
Метою статті є обґрунтування системи методологічних принципів і критеріїв оцінки впливу соціогуманітарного простору на процеси розбудови соціальної інфраструктури регіональних господарських систем. Визначено, що розвиток соціальної інфраструктури соціогуманітарного простору регіонів України залежить від трьох базових факторів: інституціонального, гуманітарного та соціалізаційного. Система методологічних принципів формування соціальної інфраструктури соціогуманітарного простору, яка, окрім традиційних загальнонаукових і специфічних груп принципів, доповнена принципами партисипаційності як здатності людей відчувати себе частиною своїх громад шляхом активної участі в прийнятті рішень щодо розвитку компонентів соціальної інфраструктури (освіти, культури, охорони здоров’я), їх згуртованості та спрямованості на вирішенні соціальних проблем, успадкованих і накопичених у трансформаційний період; континуальності, який передбачає розуміння історичного процесу формування та розвитку соціогуманітарного простору та відображає сукупність соціально-економічних цінностей територіальних громад, їх постійне, континуальне удосконалення. Обґрунтовано пріоритетні критерії структурного аналізу соціальної інфраструктури регіональних господарських систем.

Стаття написана українською мовою

Возняк Г. В., Пелехатий А. О.
Бюджетна політика регіонів України у фокусі реформи фінансової децентралізації: концептуалізація та напрями вдосконалення (c. 170 - 177)
Метою статті є поглиблення теоретико-методологічних аспектів функціонування бюджетної політики регіонів та обґрунтування напрямів її вдосконалення в умовах реформи фінансової децентралізації в Україні. Здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове бачення бюджетної політики розвитку регіонів України, а також обґрунтовано науково-практичні рекомендації її реалізації в умовах поглиблення реформи фінансової децентралізації. Доведено, що базовим науково-теоретичним постулатом, на якому доцільно формувати концепцію бюджетної політики розвитку регіону, є теорія регіонального саморозвитку. Критеріями розвитку регіону визначено: самодостатність, самоорганізація та самоуправління. Обґрунтовано необхідність врахування впливу фінансової децентралізації на розвиток регіонів, що зумовлює посилення значення бюджетної політики у забезпеченні розвитку регіонів. Показано, що найбільш негативним проявом фінансової децентралізації є поглиблення диспропорцій соціально-економічного розвитку регіонів і горизонтальна бюджетна конкуренція між регіонами. В запропонованому концепті визначено стратегічні пріоритети реалізації бюджетної політики розвитку регіонів України та конкретизовано перелік завдань, необхідних для їх досягнення. В результаті проведеного дослідження авторами запропоновано низку заходів, здатних активізувати бюджетну політику розвитку регіонів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2019

Семененко І. М.
Передумови інституціоналізації сталого розвитку регіону на засадах цільового управління підприємствами (c. 115 - 120)
Робота присвячена передумовам інституціоналізації сталого розвитку регіону на засадах цільового управління підприємствами Мета статті полягає в узагальненні наявних досліджень стосовно інституціоналізації сталого розвитку регіону для утворення певного теоретичного базису інституційного забезпечення на засадах цільового управління підприємствами. Представлено аналіз основних досліджень вітчизняних і закордонних науковців, присвячених інституційному забезпеченню сталого розвитку. За результатами аналізу цих досліджень зроблено відповідне узагальнення та виділено основні контексти інституційного забезпечення сталого розвитку регіону: організаційний, безпековий, інноваційний, комунікаційний, мотиваційний, поведінковий, освітній, природокористувальний, політологічний, правовий. У зв'язку з посиленням уваги до глобальних проблем людства, які безпосередньо впливають на сталий розвиток окремих регіонів, подальше дослідження створення теоретичного базису відповідного інституційного забезпечення сталого розвитку регіону на основі цільового управління підприємствами є актуальним і потребує уваги.

Стаття написана українською мовою

Гайворонська І. В.
Брендинг дестинації у процесі відтворення регіонального турпродукту (c. 121 - 132)
Метою статті є дослідження ролі та місця брендинга дестинації у процесі відтворення регіонального турпродукту. Визначено сутність категорії «брендинг дестинації», що дало можливість виявити основні відмінності від категорії «брендинг місця (території)». Установлено, що метою брендинга дестинації є просування визначених характеристик місця або зони відпочинку потенційним відвідувачам (туристам, турагентам, інвесторам у сфері гостинності) за допомогою правильно створеного образу. Крім того, виділено особливості брендингу територій і дестинацій щодо формування цільових заходів по просуванню унікальних характеристик дестинації потенційним відвідувачам. Систематизовано ключові ролі брендів і брендинг-стратегій у розвитку туристичних дестинацій. Установлено, що процес формування і позиціонування бренда туристичної дестинації має бути націлений на створення цінностей і їх значень (сенсів). Визначено структуру змістовних елементів ціннісно-орієнтованої концепції брендингу туристичної дестинації. Обґрунтовано концептуальну модель брендингу у відтворювальному процесі регіонального турпродукту. Доведено, що цілепокладання є важливим елементом процесу брендингу, оскільки передбачає збалансування цілей усіх груп стейкхолдерів. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є оцінка (моніторинг) бренда регіонального турпродукту з метою визначення його ефективності та формування і коригування моделі реалізації брендингу для забезпечення сталого відтворення дестинації як регіонального турпродукту.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2019

Сімків Л. Є.
Стратегічні пріоритети регіональної економічної політики в контексті детермінант економічного зростання (c. 96 - 101)
Стаття присвячена розробці стратегічних пріоритетів регіональної економічної політики. Визначено, що регіональна економічна політика за спрямованістю управлінських впливів є складовою державної регіональної політики, державної економічної політики, а також соціально-економічної політики розвитку регіонів. Зазначається, що регіональна економічна політика реалізується на регіональному та внутрішньорегіональному рівнях і включає систему цілей і завдань у сфері управління соціально-економічним розвитком регіонів та територіальних утворень, які входять до його складу. Визначено та обґрунтовано стратегічні цілі регіональної економічної політики, що базуються на врахуванні комплексу завдань, реалізація яких сприятиме вдосконаленню регіональної економічної політики, вирішенню питання усунення міжрегіональних диспропорцій, стимулюванню якісного економічного зростання та підвищенню рівня життя населення в Україні. Акцентується увага на тому, що виконання окреслених завдань пов’язане з рядом ризиків, що потребують урахування.

Стаття написана українською мовою

Богдан Н. М., Сідельник В. В.
Туристичний імідж регіону як інструмент управління його інвестиційною привабливістю (c. 102 - 107)
Цілями статті є дослідження теоретичних і практичних підходів до визначення та формування туристичного іміджу регіону; виявлення проблем, які впливають на формування позитивного іміджу, та розроблення рекомендації щодо покращення туристичного іміджу в контексті залучення інвестицій. Здійснено теоретичне узагальнення підходів до визначення категорії «імідж регіону»; встановлено низку факторів, які впливають на формування іміджу регіону; доведено, що вони можуть характеризувати інвестиційний клімат і впливати на підвищення або, навпаки, зниження інвестиційної активності. Обґрунтовано, що формування туристичного іміджу регіону – це заздалегідь створений образ за допомогою існуючих ресурсів, який формує позитивне ставлення споживача за допомогою сформованих послідовних заходів. Установлено визначальну роль місцевої влади у формуванні інвестиційних надходжень у регіон. Запропоновано під інвестиційно привабливим середовищем розуміти інвестиційний клімат – сформовані об’єктивні показники, які сприяють інвестиційним надходженням і визначають рівень готовності інвестора для капіталовкладень. За результатами дослідження розроблено напрями створення та підтримання позитивного туристичного іміджу регіону в контексті залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій.

Стаття написана українською мовою

Аверкина М. Ф.
Стійкість міської агломерації в забезпеченні регіонального розвитку (c. 108 - 113)
Метою статті є розкриття особливостей та формування критеріїв стійкості агломерації в забезпеченні регіонального розвитку. Розкрито особливості формування агломерації та визначено основні її підсистеми. Сформовано поняття «стійкий розвиток агломерації» та окреслено критерії забезпечення цього розвитку. Обґрунтовано необхідність інституційного забезпечення стійкого розвитку агломерацій у межах регіону. Наведено організаційне супроводження реалізації стратегії забезпечення стійкого розвитку агломерацій. Наголошено на необхідності формування якісно нового підходу до забезпечення стійкого розвитку агломерації, який має передбачати узгоджений динамізм у досягненні рівноваги між раціональним використанням соціо-еколого-економічних ресурсів, їхнім відтворенням, що зрештою вплине на досягнення прийнятного стану соціо-еколого-економічної безпеки, забезпечення дієвої інтеграції підсистем міст, розвиток агломеративних зв’язків.

Стаття написана українською мовою

Белявцева В. В.
Трансформація функцій управління розвитком на регіональному рівні (на прикладі Харківського регіону) (c. 114 - 121)
У статті вирішено важливе науково-практичне завдання щодо виявлення тенденцій трансформації функціональної діяльності апарату державного управління в регіоні. Розвиток аналітичної функції показано через комплексний підхід із виділенням взаємопов’язаних блоків, у кожному з яких здійснюється аналітична робота зі своїм обсягом інформації, з урахуванням свобод управлінця та його професійного рівня. Це можливість застосування в єдиній системі різного метод-інструментарію, враховуючи специфіку економічних процесів і контролюючи нововведення сучасного управління. Схематично інтерпретовано інтеграцію функцій аналізу та синтезу, на підставі чого обґрунтовано доцільність визначення об’єкта розвитку як ізольованої системи (виділеної серед інших із середовища), яка має свою специфіку, а отже, потребує індивідуального підходу до визначення сценаріїв і варіантів для отримання результату. Інтеграція аналізу та синтезу передбачає формування комплексного інформаційного середовища, що необхідно для всебічної оцінки фактів, потенціалу, обмежень та передбачення напряму розвитку. Розвиток інтерпретовано як складний перехід економічної системи в новий стан, якому властиві коригування, що дозволяє по-новому оцінити суть управління процесом розвитку із виділенням інноваційних інструментів змін.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2019

Пивавар І. В.
Методологія дослідження нерівномірності розвитку як фактора забезпечення економічної безпеки регіонів України (c. 147 - 157)
Розглянуто проблему нерівномірності розвитку регіонів, що призводить до послаблення їх економічної захищеності від зовнішніх та внутрішніх ризиків. Розроблено механізм діагностування та вимірювання нерівномірності соціально-економічного розвитку регіонів України та проаналізовано її вплив на рівень економічної безпеки на регіональному рівні. Результатами роботи є здійснення кластерного аналізу регіонів; обчислення інтегрального показника рівня економічної безпеки; побудова просторово-динамічної моделі, а також обчислення коефіцієнта нерівномірності розвитку. Визначено дві групи регіонів, що відрізняються за рівнем економічної безпеки. Для визначення інтегрального рівня економічної безпеки обчислено таксономічний показник, що підтвердив сталу диспропорційність регіонів за їх розвитком у національній економіці та посилення нерівномірності розвитку з роками. Найвпливовішими факторами класифікації було визначено житловий фонд і дохід населення.

Стаття написана українською мовою

Сімків Л. Є.
Концептуальні основи формування та реалізації регіональної економічної політики (c. 157 - 162)
У статті визначено концептуальні основи формування та реалізації регіональної економічної політики. Обґрунтовано, що дана концепція забезпечить підвищення конкурентоспроможності регіонів, досягнення збалансованого територіального розвитку, здійснення комплексу започаткованих реформ, що впроваджуються на місцевому, регіональному та національному рівнях. У процесі дослідження розроблено алгоритм розробки та реалізації регіональної економічної політики, який передбачає певну послідовність етапів – від вибору концептуальних засад, принципів її формування до визначення обґрунтування стратегічних цілей і тактичних завдань, а також інструментів реалізації та оцінки їх ефективності. Розглянуто основні підходи до формування концепції регіональної економічної політики та визначено її пріоритетні напрями. Обґрунтовано, що дана політика повинна бути спрямована на вирішення стратегічних, а не поточних проблем регіонального розвитку та сприяти ефективному використанню внутрішнього потенціалу регіонів; удосконаленню міжбюджетних відносин; розширенню повноважень органів місцевого самоврядування; запобіганню зростання диспропорцій регіонального розвитку тощо.

Стаття написана українською мовою

Васильців Т. Г., Лупак Р. Л., Рудковський О. В.
Формування моделі модернізації соціальної сфери в системі сталого ендогенного зростання регіонів України (c. 163 - 169)
Мета статті полягає в обґрунтуванні системи формування моделі модернізації соціальної сфери в системі сталого ендогенного зростання регіонів України. Проведено аналіз стану соціальної безпеки в регіонах України, що передбачало обчислення інтегрального коефіцієнта соціальної безпеки регіонів. Встановлено, що загальна ситуація із соціальною безпекою в регіонах України нестабільна, а в низці областей – критична. Визначено послідовність зміни моделі соціальної безпеки в системі сталого ендогенного зростання регіонів України, де виділено альтернативи, що пов’язуються із рішеннями регіональних органів влади стосовно або збереження ситуації з недоліками системи соціальної безпеки, або з їх усуненням, і в підсумку – з формуванням якісної моделі соціальної безпеки. Розроблено модель соціальної безпеки в системі сталого ендогенного зростання регіону в якій визначено напрями реалізації регіональної політики забезпечення соціальної безпеки. За цими напрямами запропоновано сукупність інструментів, що орієнтовані на формування й ефективне функціонування системи соціальної безпеки та досягнення її мети в рамках політики забезпечення сталого ендогенного зростання регіону. Встановлено, що при формуванні моделі соціальної безпеки важливо, аби всі її елементи були орієнтовані на досягнення визначеної мети та впроваджувалися за складовими соціальної безпеки регіону: безпека відтворення населення та трудового потенціалу, безпека соціальної сфери, безпека ринку праці та зайнятості населення, міграційна безпека. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є стратегічні напрями, інструменти та засоби реалізації моделі соціальної безпеки регіону в умовах євроінтеграції України.

Стаття написана українською мовою

Козаченко Г. В., Завора Т. М., Супруненко А. С.
Оцінювання соціально-економічної безпеки Полтавської області (c. 170 - 181)
Поява та реалізація загроз соціально-економічній системі регіону визначають необхідність оцінювання соціально-економічної безпеки регіону й формування його безпекоорієнтованої політики. Достовірність оцінок соціально-економічної безпеки регіону вирішальною мірою залежить від вибраного методу оцінювання, до найпоширеніших з яких належать функціональний (або комплексний), індикаторний, рейтинговий, індексний, таксономічний методи та оцінні моделі. У статті наведено результати оцінювання соціально-економічної безпеки Полтавської області, виконаного з використанням функціонального методу в межах захисного підходу до тлумачення змісту поняття «соціально-економічна безпека регіону». За результатами оцінювання виявлено проблемні аспекти майже в усіх складових соціально-економічної безпеки регіону, які є результатом реалізації загроз його соціально-економічній системі. Для посилення соціально-економічної безпеки Полтавської області необхідна організація безпекозабезпечувальної діяльності в межах регіонального управління, що сприятиме своєчасному виявленню загроз соціально-економічній системі регіону та розробленню заходів із її зміцнення.

Стаття написана українською мовою

Романко О. П., Боднарук І. Р.
Вплив інноваційно-інвестиційної діяльності на регіональну конкурентоспроможність (c. 181 - 188)
У даній статті вперше використовується економіко-статистичні методи для дослідження взаємовпливу інноваційно-інвестиційної діяльності та конкурентоспроможності на рівні регіону. Для комплексного дослідження індивідуального та спільного впливу конкурентоспроможності регіону та його інноваційно-інвестиційної діяльності застосовується тест Грейнджера та кореляційно-регресійний аналіз. Тест Грейнджера дає можливість визначити причинно-наслідкові зв’язки між показниками інноваційної та інвестиційної діяльності регіону. Визначено та згруповано пари показників інноваційно-інвестиційної регіональної діяльності у відповідності до наявності зв’язку, сили та напряму впливу. Кореляційно-регресійний аналіз застосовується для визначення регіонального впливу інноваційно-інвестиційної діяльності на конкурентоспроможність. Установлено характер, тісноту зв’язку та ступінь впливу окремих інноваційно-інвестиційних показників на ВРП. На підставі фактичних даних отриманих моделей залежностей досліджуваних показників здійснено трирічний прогноз для регіонального управління конкурентоспроможністю.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2019

Белявцева В. В.
Наукове забезпечення і практика переформатування районів області (c. 73 - 79)
Розглянуто нові завдання регіональної стратегії в аспекті укрупнення районів на обласних територіях. Концепцію таких змін побудовано на необхідності зняття протиріччя, що виникло у зв’язку зі створенням ОТГ, коли функції об’єднаних громад і райдержадміністрацій збіглися і дублюються. Запропоновано показники для визначення ситуації, деякі аксіоматичні положення та нову модель забезпечення розвитку укрупнених районів. Визначено роль субурбанізації як стратегічної функції розвитку територій і доведено, що субурбанізація чинить зворотний вплив на розвиток міст і поселень міського типу. Показано, що головне проблемне питання процесу укрупнення районів полягає у визначенні пропорцій і балансу між державним впливом на регіони і межами самоуправління.

Стаття написана українською мовою

Василів В. Б., Безтелесна Л. І.
Оцінка економічного впливу університету на розвиток регіону (c. 80 - 85)
Відображено вплив університету на регіональні підсистеми: політичну, демографічну, економічну, інфраструктурну, культурну. Встановлено що наявні зарубіжні моделі оцінюють прямий, непрямий та індукований вплив університету на економічний розвиток регіону. Найбільш вживаною методикою дослідження економічного впливу університетів на регіональну економіку є АСЕ-методологія. Доведено, що її застосування в Україні має певні труднощі внаслідок відсутності статистичних даних. Статистичні дані в Україні не дозволяють провести оцінювання непрямого економічного впливу витрат університетів і розрахувати відповідний мультиплікативний ефект. Проаналізовано вітчизняні підходи до оцінки впливу університетів на економічний розвиток. Проведено порівняння впливу університетів Великобританії та України на економічний розвиток регіону. На прикладі Національного університету водного господарства та природокористування проаналізовано його вплив на економіку Рівненської області. Запропоновано шляхи адаптації світового досвіду до вітчизняних реалій.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2019

Тимчишин Ю. В.
Інструментарій дослідження підходів до забезпечення економічної безпеки регіонів (c. 83 - 88)
Мета статті полягає в удосконаленні теоретичних підходів та обґрунтуванні методичного інструментарію забезпечення економічної безпеки регіонів. З огляду на існуючий науковий доробок наведено авторський підхід до визначення суті дефініції «економічна безпека регіону», яку пропонується трактувати з позицій: 1) стану та конкурентоспроможності економіки регіону; 2) безпечного й незалежного функціонування; 3) захищеності регіональної економіки від дестабілізуючих чинників; 4) здатності забезпечувати відтворювальні процеси регіону на безпекоорієнтованих засадах; 5) адаптивності економіки, її спроможності до ефективного функціонування під впливом дестабілізуючих чинників і загроз. У результаті дослідження обґрунтовано методичний інструментарій оцінювання рівня економічної безпеки регіонів на основі індикаторного підходу з виокремленням низки показників у розрізі основних її складових: фінансової, виробничої, інноваційно-інвестиційної, демографічної, соціальної. Відзначено, що запропоновані показники-індикатори можуть мати стимулюючий, дестимулюючий та нейтральний вплив на економічну безпеку регіонів. Рівень регіональної безпеки доцільно диференціювати в діапазоні таких критеріїв: оптимально допустимий, граничний, небезпечний, загрозливо критичний. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є обґрунтування алгоритму й підходів до визначення рівня безпеки регіонів на основі методів кластерного аналізу, економіко-математичного інструментарію прогнозування, рейтингування.

Стаття написана українською мовою

Белявцева В. В.
Ціннісний підхід до перебудови адміністративно-територіального устрою в Україні (c. 89 - 94)
Робота містить концептуальні положення щодо ролі ціннісних орієнтацій, їх переосмислення в нових умовах проведення реформ з децентралізації влади. Визначено регіональні цінності Харківщини, що складають потенціал обласної території, а також причини зростання зацікавленості науковців і управлінців у темі «цінностей», зокрема тих, що характеризують відносини між владою і громадою. У ціннісному підході виділено «ставлення до території» владних структур, розуміння «особливого статусу» територій. Новий напрямок ціннісного підходу визначився в процесі проведення реформ з децентралізації влади та розвитку місцевого самоуправління. Визначено, що успіх реформ пов’язаний з якістю людського ресурсу не в меншому ступені, ніж з наявністю фінансових капіталів. У статті виділено складові потенціалу розвитку в поєднанні з базовими та новими цінностями, а також доведено, що доля реформ залежить від успішного розв’язання об’єктивної причини – наявного розбалансування зв’язків між владними структурами і громадами. Ціннісний підхід використано для нової моделі районування територій, а також для визначення ставлення до інституційних інновацій.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2019

Бондаревська О. М.
Оцінювання стану економічної безпеки регіонів України (c. 71 - 78)
У статті проаналізовано стан економічної безпеки регіонів України у 2012–2017 рр. з використанням розробленого методичного підходу інтегрального оцінювання. Його застосування дозволить найбільш повно врахувати вплив негативних чинників на економічну безпеку регіону; діагностувати її стан на основі сформованої сукупності індикаторів за виділеними функціональними складовими (мезоекономічною, інвестиційно-інноваційною, зовнішньоекономічною, фінансовою, соціальною, демографічною); зіставити розраховані показники з пороговими значеннями; комплексно оцінити рівень економічної безпеки регіону в цілому та за окремими складовими; визначити інтервали стану економічної безпеки регіону (задовільного, незадовільного, критичного та абсолютно незадовільного). На основі порівняльного аналізу тенденцій розвитку досліджених регіонів зроблено висновок про незадовільний стан їх економічної безпеки та виявлено суттєві відхилення більшості індикаторів економічної безпеки від їх порогових значень. Позитивні тенденції поки ще мають нестійкий характер і стосуються здебільшого фінансової складової, що є свідченням перших позитивних результатів упровадження реформи бюджетної децентралізації.

Стаття написана українською мовою

Галгаш Р. А.
Природно-ресурсний потенціал і можливості мобілізації ресурсів для розвитку промислових кластерів і смарт-спеціалізації Луганської області (c. 79 - 85)
Метою статті є огляд природно-ресурсного потенціалу та можливості мобілізації ресурсів для розвитку промислових кластерів і смарт-спеціалізації Луганської області. У статті показано, що розвиток регіонів в умовах постконфліктної трансформації можливий на основі формування комплексного організаційно-економічного забезпечення системи регіонального управління та розробки дієвих механізмів використання природно-ресурсного потенціалу, а також пошуку можливостей мобілізації ресурсів для розвитку промислових кластерів. Визначено тенденцію до самоорганізації підприємств регіонів на противагу централізованим процесам формування промислових комплексів та оформленні державної кластерної політики в Україні. Встановлено, що внаслідок військового конфлікту на сході України відбулося різке погіршення соціально-економічного стану, що суттєво змінило ситуацію в усіх сферах суспільного життя та викликало необхідність реструктуризації економіки й системи управління регіоном. Визначено, що найбільш привабливими сферами господарської діяльності на підконтрольній Україні території Луганської області найближчим часом можуть бути лісове господарство, сільське господарство, рекреація та туризм, хімічна галузь. Встановлено, що створити умови для економічного та промислового розвитку України, зміцнити конкурентні переваги окремих регіонів та підвищити економічну спроможність громад на місцях можна на основі поєднання сучасної кластерної політики, стратегій розумних спеціалізацій з політикою децентралізації.

Стаття написана українською мовою

Семененко І. М.
Компенсаційний механізм як інструмент узгодження інтересів у взаємовідносинах «регіон – підприємство» для сталого розвитку регіону (c. 85 - 90)
Робота присвячена питанням співвідношення інтересів підприємств і суб’єктів регіонального управління, а також пошуку компромісів, які виникають з приводу розподілу ресурсів та повноважень у взаємовідносинах «регіон – підприємство». Мета статті полягає у визначенні відповідних типів компенсаційних механізмів, які можуть виступати як результат пошуку компромісу та інструмент узгодження інтересів у взаємовідносинах «регіон – підприємство» задля сталого розвитку регіону. Наведено чинники, які впливають на готовність і бажання суб’єктів регіонального розвитку йти на компроміс, та визначено, що пошук компромісу відіграє роль у вирішенні проблеми організаційної розбалансованості. Для розв’язання цієї проблеми був проведений аналіз можливих співвідношень ресурсів виконавців (підприємства або регіону) та їх повноважень, результати якого дозволили визначити варіанти рівноваги/домінування між підприємствами та регіоном при виконанні проектів. Залежно від стану рівноваги/домінування визначено тип розподілу проектів і тип компенсаційного механізму, який потрібен для вирішення проблеми перерозподілу проектів за станами рівноваги/домінування. На цій основі можна стверджувати про подальший розвиток технології пошуку стійкого рівноважного стану між підприємством і зацікавленими у сталому розвитку регіону сторонами.

Стаття написана українською мовою

Васьківська К. В., Чопик О. В., Лозінська Л. Д., Галімук Ю. О.
Удосконалення розвитку приміських територій (c. 91 - 100)
Метою статті є дослідження напрямів розвитку приміських територій в умовах децентралізації. Підкреслено, що приміські території одержують економічні переваги порівняно з периферією за рахунок агломераційних ефектів, близькості до ринків постачання та збуту, наявності трудових ресурсів та науково-технічного потенціалу, сформованої системи виробничо-господарських зв’язків із містом. Відображено вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на економічний розвиток приміських територій. Виявлено джерела фінансування економічного розвитку приміських територій. Обґрунтовано економічні переваги та звернуто увагу на проблеми в управлінні розвитком приміських територій, розглянуті в контексті з об’єднаною територіальною громадою. Підкреслено, що високий рівень свідомості територіальної громади, з одного боку, і створення на рівні держави економічних умов для розвитку підприємств – з іншого, здатні сприяти економічному розвитку приміських територій. Розглянуто питання фінансової стійкості підприємств і формування ресурсного потенціалу приміських територій.

Стаття написана українською мовою

Забарна Е. М.
Стратегічний розвиток територій на основі подолання регіональних асиметрій (c. 101 - 107)
Сучасні процеси реформування відносин між «центром» і «регіоном», а також необхідність формування самодостатніх територіальних громад потребують глибоких досліджень та науково обґрунтованих підходів до формування регіональної політики та стратегії розвитку території України на основі створення правових і фінансових складових самоврядування, що і є метою даної статті. Визначено основні причини посилення асиметрії в регіональному розвитку, серед яких виділено, що регіони з різною структурою економіки по-різному адаптуються до нових умов господарювання. Показано, що міжрегіональні відмінності є відображенням все більшої диференціації між економічною (різниця у формах власності та секторах економіки) та соціальною (різні групи населення) складовими. Здійснено аналіз розвитку регіонів України за показниками: ВРП, рівня конкурентоспроможності в промисловому виробництві, інноваційної активності реального сектора, кадрового потенціалу та функціонування ринку праці. Показано, що головним завданням реформування регіонального розвитку держави має стати регіональна демократія як система, що ефективно та послідовно дає можливість державі зі складною регіональною структурою, територіальним громадам з різним культурно-мовним складом жити в гармонії та економічному благополуччі. Особливу увагу при цьому необхідно зосередити на: забезпеченні умов для регіональної економічної та бюджетної самодостатності; створенні умов для притоку інвестицій з метою реструктуризації регіональних економік; створенні нової системи управління комунальним господарством за участі регіональних і місцевих органів влади; реформі фінансово-бюджетної та податкової системи відповідно до потреб регіонів; розробці планів та стратегій розвитку окремих територій; урегулюванні норм і правил функціонування ринку землі; чіткому визначенні ролі та місця місцевих органів влади в управлінні державною власністю.

Стаття написана англійською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2019

Романко О. П.
Розроблення політики активізації інноваційно-інвестиційної діяльності регіону (c. 93 - 97)
Досліджено теоретичні питання розроблення активізаційних засобів щодо підвищення конкурентоспроможності інноваційно-інвестиційної діяльності регіону. Дані пропозиції враховують суб’єктний, об’єктний та комплексний підходи до здійснення заходів, які спрямовані на підвищення ділової активності інноваційно-інвестиційної регіональної сфери. Проведення даних заходів передбачає задіяння всіх верств населення регіону, а саме: суб’єктів регіонального управління, економічно активних суб’єктів та населення, що дасть можливість уникнути диспропорційного розвитку суб’єктів регіону.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2019

Рекун Г. П., Меденець В. В.
Передумови виникнення розривів у кадровому забезпеченні розвитку регіонів (c. 117 - 122)
У статті розглядається одна із актуальних проблем теорії управління, пов’язана з визначенням поняття «кадрові розриви». Під впливом процесу децентралізації в Україні проблема кадрового забезпечення регіонів набула широкої популярності. У рамках регіонального розвитку кадрові ресурси відіграють істотну роль у становленні не окремого підприємства, а території в цілому. Саме тому стаття присвячена дослідженню кадрових ресурсів як ключового фактора розвитку регіонів в Україні та інших країнах світу – з метою виявлення та подальшого попередження передумов виникнення кадрових розривів. Проаналізовано сучасні тенденції відтворення кадрів у розвинених країнах світу. Особливо детально розглядаються фактори скорочення кадрових ресурсів в Україні порівняно з іншими країнами світу, що в подальшому знаходить своє відображення в кадрових розривах. Разом з тим, відстоюється думка про скоріше позитивний вплив на кадрові ресурси розвитку новітніх технологій за умови існування повноцінних ринкових відносин. Проаналізувавши досвід розвинених країн щодо введення базового безумовного доходу, вдалося з’ясувати, що зазначені заходи спрямовані радше на поліпшення морального стану кадрових ресурсів, ніж на стимулювання їх до пошуку гідної праці. Введення базового безумовного доходу в Україні наразі неможливе через загрозу втрати підприємницького настрою у громадян, а також через відсутність вільних джерел залучення коштів. Виявлення та систематизація кадрових розривів дозволяє зосередити увагу на проблемах, які стоять на шляху регіонального розвитку в країні. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є визначення заходів запобігання кадровим розривам на базі вже вивченого та проаналізованого іноземного досвіду вирішення цієї глобальної проблеми.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2019

Швед А. Б.
Напрями інституціонального забезпечення управління економічним розвитком регіонів (c. 83 - 88)
У статті визначено напрями та розроблено систему інституціонального забезпечення економічного розвитку регіонів. З’ясовано, що для забезпечення ефективного економічного розвитку регіону та подолання існуючих диспропорцій необхідні: державне регулювання; легітимність; регіональна ініціатива та регіональне виконання; конкретно-цільовий характер заходів, що розробляються; системний підхід з урахуванням усіх видів і методів державної підтримки конкретного регіону; відповідальність і контроль; орієнтація на програмно-цільові методи вирішення проблем в умовах трансформаційних суспільних відносин. Зазначено, що завданням державної політики на регіональному рівні є здійснення виваженого управління, що пов’язане як із прямим адмініструванням регіональних процесів, так і здійсненням регулюючого впливу, з визначенням меж і вибором більш м’яких методів втручання в ту чи іншу сферу функціонування території. У цьому контексті першочерговим є дотримання принципу субсидіарності, здійснення державного регулювання за допомогою прийняття та впровадження законодавчих актів, стимулювання регіонального розвитку шляхом державного фінансування за умови максимального та раціонального використання внутрішніх ресурсів. Відзначено, що система інституціонального забезпечення економічного розвитку регіонів (ЕРР) передбачає комплексність розвитку всіх регіонів країни, оптимізацію розміщення продуктивних сил по території країни та вирівнювання умов господарювання та життєдіяльності людини. Існування інституціонально розвинутою регіональної економічної системи дасть можливість прискорити зростання економіки всіє країни. Зроблено висновок, що наявність проблем у економічному розвитку регіону вимагає вдосконалення державної політики у сфері регіонального розвитку, її відповідних правових, організаційних, економічних механізмів на основі інституційного забезпечення, що, своєю чергою, уможливить визначення довгострокової стратегії економічного розвитку регіонів.

Стаття написана українською мовою

Денисов К. В., Кондратенко А. І.
Аналіз зовнішньої торгівлі товарами Запорізької області у 2013–2018 рр. (c. 88 - 95)
У статті розглянуто та проаналізовано обсяги зовнішньої торгівлі товарами Запорізької області у 2013–2018 рр. З’ясовано час, коли в регіоні спостерігалися найбільші та найменші обсяги експортованих та імпортованих товарів, а також найвищі та найнижчі темпи зростання цих обсягів за досліджуваний період. Проаналізовано географічну структуру зовнішньої торгівлі товарами Запорізького регіону. З’ясовано, які країни є найбільшими імпортерами товарів із області та з яких країн регіон імпортує найбільше товарів. Визначено основні групи товарів, що експортує та імпортує Запорізький регіон при торгівлі з іноземними державами. З’ясовано зміни обсягів експорту й імпорту товарів Запорізької області з країнами ЄС і СНД у 2018 р. порівняно з 2013 р. Визначено, яку роль відіграють дані країни в географічній структурі зовнішньої торгівлі товарами регіону. Досліджено динаміку зміни обсягів торгівлі області та України в цілому останніми роками, виявлено основні причини цих змін, а саме: підписання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, та початок російської військової агресії проти України у 2014 р. Обґрунтовано необхідність диверсифікації географічної структури експорту та імпорту області та країни загалом. Визначено основні напрямки сприяння держави місцевим компаніям щодо їх виходу на нові ринки.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2019

Козіна К. Г.
Регіональні особливості розвитку ринків вантажних автотранспортних перевезень (c. 125 - 131)
Метою статті є дослідження особливостей розвитку регіональних ринків вантажних автотранспортних перевезень. На основі проведення аналізу було розглянуто підхід до розподілу регіонів України за рівнем розвитку даних регіональних ринків. Основними методами проведення аналізу виступили статистичний аналіз, методи кластерного аналізу k-середніх і метод Уорда. У результаті дослідження було обґрунтовано, що показником, який дозволяє виділити певні групи за рівнем розвитку, є вантажооборот автотранспортних підприємств у регіонах. На його основі було виділено три групи регіонів України за рівнем розвитку регіональних ринків вантажних перевезень: регіони зі стабільно високим рівнем вантажообороту вантажних автотранспортних підприємств; регіони зі стабільно середнім рівнем; регіони зі стабільно низьким рівнем. Визначено, що особливістю регіонів з високим рівнем розвитку регіональних ринків вантажних автотранспортних перевезень є стабільне зростання вантажообороту протягом довгострокового періоду. Для регіонів, які увійшли до групи зі стабільно середнім рівнем розвитку, особливістю є стабільна динаміка розвитку вантажобороту без вагомих змін протягом довгострокового періоду. Особливістю розвитку регіональних ринків вантажних автотранспортних перевезень у групі регіонів зі стабільно низьким рівнем є динаміка вантажообороту, яка характеризується відсутністю істотних змін протягом періоду, що досліджувався. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є прогнозування розвитку ринків вантажних автотранспортних перевезень із урахуванням їх особливостей за кожною групою, яке виступить підґрунтям для подальшого формування довгострокових стратегій розвитку даних ринків як складової регіональної програми розвитку транспортної інфраструктури.

Стаття написана українською мовою

Ярошенко І. В., Семигулін П. К.
Аналіз принципів стратегічного планування із упровадженням елементів розумних технологій у процес управління місцевим територіальним розвитком в Україні (c. 132 - 139)
Стратегічне планування розвитку територій в Україні набуває актуальності в процесі триваючої реформи децентралізації. Об’єднані територіальні громади, до складу яких можуть входити міста різних розмірів і можливостей (від міст обласного або районного значення до маленьких містечок), отримали розширені повноваження і на сьогодні мають можливість використовувати наявні та додаткові ресурси (природні, інфраструктурні, соціальні, трудові, фінансові, інноваційні, інвестиційні, інформаційні, науково-технічні тощо) для збільшення доходів місцевих бюджетів, отримання більших можливостей впливу на свій розвиток і створення умов для зростання добробуту населення. Успішними стають ті території, які завдяки вдало розробленим стратегіям розвивають власну спроможність, підтримують та поліпшують внутрішні умови життєдіяльності, вдало використовують зовнішні фактори, що впливають на надходження інвестиції та подальший ефективний розвиток з використанням технологічних новацій. Сучасне стратегічне планування залишається і надалі засобом вирішення великої кількості складних і гострих місцевих проблем життєзабезпечення громади та створення умов і можливостей для розвитку, підвищення конкурентоспроможності, впровадження розумних технологій у процес управління територіальним розвитком. Аналіз існуючих стратегічних підходів планування в управлінні територіальним розвитком дає можливість дослідити принципи організації розробки та реалізації стратегій розвитку територій, зокрема розумних міст, в Україні. Використання механізмів сучасного стратегічного планування практично для всіх сфер територіального розвитку на основі застосування переваг технічного прогресу і новітніх ІТ-технологій дозволяє визначати та використовувати елементи розумності, перш за все для ефективного місцевого розвитку в Україні.

Стаття написана українською мовою

Ярошенко І. В., Семигуліна І. Б.
Аналіз проблем розвитку сільських територій в умовах реалізації реформи децентралізації влади в Україні (c. 140 - 147)
Вивчення питань розвитку сільських територій, враховуючи їх безпосередній вплив на адміністративно-територіальні та соціально-економічні показники розвитку громад, регіонів та країни в цілому, дедалі набуває актуальності в процесі реалізації положень реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Сільські території забезпечують значний внесок в економіку, впливають на внутрішню продовольчу безпеку, формують суттєву частину експортного потенціалу країни. Новостворені громади, перш за все в сільській місцевості, отримали в спадок значну кількість місцевих проблем, серед яких низький рівень розвитку економіки, недостатня якість інфраструктури, відсутність вільного доступу до сучасних публічних послуг практично в усіх життєво важливих суспільних сферах (освіта, охорона здоров’я, транспорт, зв’язок, фінанси тощо). Існуючі проблеми самореалізації та достойної оплати праці, передусім у виробничий сфері, спричиняють відтік економічно активного населення, особливо молоді, в пошуках роботи і кращих умов життя, характеризують високий рівень поточного безробіття та триваючий процес старіння сільського населення, що в результаті призводить до загострення соціальних і економічних проблем у суспільстві. Пошук шляхів вирішення проблем місцевого розвитку, впровадження ефективної системи комплексного розвитку сільських територій і досягнення функціональної спроможності новостворених громад, з урахуванням переваг розширених повноважень, наданих у процесі реалізації реформи децентралізації, потребують дослідження нових підходів до публічного управління територіальним розвитком і формування соціально-економічного базису на основі власних наявних ресурсів і внутрішнього потенціалу для досягнення сталого економічного зростання, стимулювання розвитку, підвищення соціально-економічних показників рівня життя громадян.

Стаття написана українською мовою

Писаревський І. М., Мелешко К. К.
Туристично-рекреаційний потенціал як елемент конкурентоспроможності територій (c. 148 - 154)
У статті уточнено та розкрито сутність понятійного апарату туристично-рекреаційного потенціалу як елемента конкурентоспроможності територій. Актуалізовано проблеми розкриття теоретико-методологічного базису туристично-рекреаційного потенціалу, його функцій та ролі в суспільстві як джерела інноватики туризму; надане визначення категоріям «потенціал», «туризм», «рекреація», «туристично-рекреаційний потенціал», «туристично-рекреаційний потенціал території». Зазначено, що діджиталізація, інновації, більша доступність та суспільні зміни продовжуватимуть формувати цей сектор, і компаніям потрібно буде адаптуватися, щоб залишатися конкурентоспроможними, водночас сприймаючи туристично-рекреаційний потенціал як засіб досягнення цілей сталого розвитку та туристичної привабливості територій. Відзначено, що основою для розвитку туристично-рекреаційних функцій, безперечно, є туристичний потенціал, який можна охарактеризувати як найважливіший визначальний фактор розвитку туризму та підвищення конкурентоспроможності територій. Туристичний потенціал визначатиме можливості створення нових туристичних продуктів. Проведений аналіз компонентної структури туристично-рекреаційного потенціалу сприятиме вивченню та формуванню ресурсного капіталу потенційно привабливих і конкурентоспроможних територій, що вплине на їх інвестиційний та репутаційний статус. Зроблено висновок, що туристсько-рекреаційний потенціал – це досить ємна концепція, яка містить численні детермінанти, що визначають туристичну та рекреаційну привабливість певної території. Враховуючи сприятливі умови для туристичної діяльності та зважаючи на значні прибутки для потреб соціально-економічного розвитку, більша частина території України успішно намагається розвивати ринки туристичних послуг, вступаючи в конкурентну боротьбу за потік туристів.

Стаття написана українською мовою

Якименко О. В.
Теоретичні аспекти формування та використання потенціалу промислових підприємств регіону (c. 154 - 160)
Відзначено, що регіональні промислові комплекси сьогодні знаходяться в незадовільному стані та потребують оновлення та модернізації основних фондів, ефективного використання всіх наявних ресурсів виробництва та комплексного використання виробничого та управлінського потенціалу підприємств. Розглянуто та виокремлено основні підходи до формування потенціалу промислового підприємства, які пов’язані з його функціональною структурою та забезпечують створення та організацію такої системи ресурсів та можливостей, яка б дозволила досягти різних за строком цілей підприємства в результаті їх взаємодії. Розглянуто підходи, які є однозначними у виділенні ресурсних і цільових аспектів у визначенні потенціалу, що зумовлено історичними етапами в управлінні. Проте на сьогоднішній день необхідно враховувати й інші фактори у трактуванні потенціалу промислового підприємства. Описані підходи більш якісно, з управлінської точки зору, дозволяють розкрити інструментарій забезпечення ефективності розвитку регіональних економічних систем. Зважаючи на різноплановість трактувань, виокремлено загальні риси, які є ознакою більшості підходів. Зазначено, що виокремленні фактори та умови побудови і в подальшому реалізації потенціалу промислових підприємств регіону різняться за своїм характером впливу, який вони чинять на потенціал суб’єктів господарювання. Зроблено висновок, що, взявши до уваги умови зовнішнього середовища, а також вплив відповідних його факторів на потенціал підприємства, можна не тільки прогнозувати можливі коливання окремих (функціональних) потенційних можливостей, а й розробляти та впроваджувати потрібні заходи щодо коригування такого впливу на операційні системи для досягнення наміченої мети.

Стаття написана українською мовою

Лук’янов В. І.
Дослідження умов розвитку транспортної галузі в регіонах України (c. 160 - 165)
Зазначено, що транспорт є одним із базових видів діяльності національної економіки країни. За рахунок транспорту створюються умови для успішного збалансованого та пропорційного розвитку економіки регіонів. Але сьогодні рівень транспортної системи та транспортного забезпечення як фактора функціонування господарств регіонів та системи їх транспортно-економічних зв’язків знаходиться не в найкращому стані та потребує змін як в організації управління у сфері транспортної діяльності, так і в оновленні основних засобів. Проведено аналіз питомої ваги регіонів України щодо обсягів транспортних послуг. Визначено, що протягом 2014–2018 рр. серед регіонів України найбільшу питому вагу в обсягах транспортних послуг займали м. Київ (у середньому 122,2%, спостерігається чітка тенденція до збільшення показника: з 21,9% у 2014 р. до 23,0% у 2018 р.) та Одеська область (у середньому 12,7%, відмічено зростання показника: зі 11,0% у 2014 р. до 13,2% у 2018 р.). Найменшу питому вагу в обсягах транспортних послуг серед регіонів України займали Чернівецька (у середньому 0,76%) та Житомирська області (у середньому 1,2%). Відзначено, що транспортна система є найважливішою складовою інтеграції світової економіки. Беручи до уваги дуже вдале географічне положення України та її потенційні можливості, постає необхідність у вдосконаленні інфраструктури, реалізації існуючих транспортних стратегій і впровадженні нових, а також у підвищенні конкурентоспроможності на міжнародних ринках. У результаті дослідження умов розвитку транспортної галузі в регіонах України зроблено висновок, що значну увагу необхідно приділити впровадженню ділових стимулів НТП, заходам з підвищення конкурентоспроможності й одночасному зниженню собівартості запропонованих послуг.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2020

Моргачов І. В.
Регулювання регіональних інноваційних процесів та їх інфраструктурного забезпечення (c. 129 - 135)
Метою роботи є уточнення теоретико-методичних положень державного регулювання регіональних інноваційних процесів та їх інфраструктурного забезпечення, що є підґрунтям вдосконалення системи державної підтримки досліджуваних процесів. Звернуто увагу на регіональні інноваційні процеси як засіб виходу регіону з депресивного стану шляхом поглиблення та вдосконалення спеціалізації в міжнародному розподілу праці. Розглянуто особливості регулювання регіональних інноваційних процесів та їх інфраструктурного забезпечення. Елементами останнього визначено науково-технічні системи. Важливим інструментом державного регулювання досліджуваних процесів визнано регіональну інноваційну політику. Уточнено її сутність, завдання, чинники впливу, особливості, проблеми та суб’єкти реалізації, об’єкти впливу. Визначено причинно-наслідковий зв’язок державної підтримки регіональних інноваційних процесів, а також складові успішності останніх. Як важливий результат досліджуваних процесів розглянуто побічний результат у вигляді мультиплікаційного податкового ефекту, що є економічною основою державної підтримки інноваційних проектів. Конкретизовано роль секторів економіки в процесі реалізації регіональних інноваційних проектів з урахуванням питання прийняття ризику та можливості використання додаткових вигід від успішних регіональних інноваційних проектів.

Стаття написана українською мовою

Сахно Т. А.
Економічне забезпечення діяльності об’єднаних територіальних громад (c. 135 - 142)
Стаття присвячена дослідженню особливостей формування економічного потенціалу об’єднаних територіальних громад. Метою статті є визначення сутності та дослідження складових економічного забезпечення діяльності об’єднаних територіальних громад, стану та особливостей економічного забезпечення їх розвитку. Систематизовано підходи до економічного розвитку об’єднань та їх фінансового забезпечення стосовно проблематики місцевого економічного розвитку. Визначено основні чинники місцевого економічного розвитку. Розкрито категорії, з яких складається економічне забезпечення об’єднань, порядок формування місцевих бюджетів. Визначено зміни до Бюджетного кодексу України, які впливають на формування бюджетів об’єднаних територіальних громад. Проведено порівняльний аналіз та відслідковано динаміку зростання доходів місцевих бюджетів об’єднаних територіальних громад на прикладі Черкаської області. Серед очевидних категорій, які здатні впливати на процеси формування місцевого бюджету, – особливості адміністративно-територіальних одиниць. Здійснено аналіз окремих фінансових показників виконання бюджетів об’єднаних громад у розрізі регіонів України. Основні переваги цього методу полягають у визначенні ступеня фінансової самостійності об’єднань. Визначено фактори впливу на фінансову спроможність громади. З’ясовано, що економічна самостійність громади залежить від фінансових ресурсів, які формують місцевий бюджет, і факторів впливу на його нарощення. Економічне забезпечення життєдіяльності об’єднаних територіальних громад є основою місцевого економічного розвиту та першочерговим завданням органів місцевого самоврядування. Зміцнення їх фінансової незалежності впливає на соціально-економічний розвиток регіону та держави загалом.

Стаття написана українською мовою

Кузьминчук Н. В., Куценко Т. М.
Усунення диспропорцій у регіоні як підґрунтя розвитку підприємницької діяльності (c. 142 - 148)
У статті досліджено прояви асиметрії як відображення існуючих диспропорцій соціально-економічного розвитку країни та регіону. Досліджено, що існуючі форми диспропорцій (асиметрії) мають як об’єктивний, так і суб’єктивний характер прояву, а також відповідний вплив на асиметрію просторового розвитку. Досліджено чинники комплексної дії, які спричиняють поглиблення міжрегіональних асиметрій у нинішніх умовах. Підкреслено, що формування соціально-економічної політики на територіальному рівні повинно здійснюватися на основі диференційованого підходу відповідно до стану та умов функціонування регіону, особливостей здійснення підприємницької діяльності. Проаналізовано існуючі підходи до виявлення диспропорцій (асиметрії), які відрізняються за системами показників, що використовуються, та методикою визначення міжрегіональних і міжгалузевих деформацій розвитку регіонів. Установлено, що співвідношення між найбільшим і найменшим значенням соціально-економічних показників розвитку регіону дозволяє встановити рівень регіональних соціально-економічних диспропорцій. Для дослідження асиметричних процесів у регіонах запропоновано використовувати відносні показники, які є більш змістовними, глибокими та значущими та які повніше віддзеркалюють глибинні ознаки диференціації та враховують результати підприємницької діяльності. Зазначено, що з метою згладжування асиметрії розвитку необхідно використовувати фінансове вирівнювання. Вирівнювати фінансові можливості територій необхідно виходячи з економічного, соціального, екологічного та демографічного стану відповідного регіону, активності суб’єктів підприємницької діяльності на основі встановлення реальних нормативів їх бюджетної забезпеченості.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2020

Шашина М. В.
Вплив інтеграційних процесів на структурну модернізацію регіональних господарських систем (c. 115 - 124)
Метою даної статті є встановлення особливостей процесів структурної модернізації регіональних господарських систем під впливом інтеграційних процесів, що дозволяє сформувати власне бачення ефективної її організації. Основою проведеного дослідження став діалектичний метод пізнання. Для досягнення поставленої мети застосовувався ряд загальнонаукових методів: монографічний – при аналізі існуючої наукової думки; аналізу та синтезу – для цілей викладу власного бачення сутності інтеграційних процесів; індукції та дедукції – при викладенні елементів процесу структурної модернізації та інші. Об’єктом дослідження стали регіональні господарські системи; предметом – їх структурна модернізація під впливом інтеграційних процесів. У ході дослідження шляхом узагальнення існуючих напрацювань та досвіду розвитку регіонів України, на тлі встановлених рівнів інтеграційних процесів сформулюване власне бачення сутності регіональної структурної політики, котру визначено як систему заходів, що спрямована на виокремлення найбільш ефективних її складових, їх підтримку та стимулювання, а також оптимізацію інших складових, що має на меті підвищення загального рівня розвитку регіональної економічної системи. Визначивши основні напрямки інтеграції України у світовій економічній спільноті та їх можливий вплив на структурну модернізацію регіональних економічних систем, сформульовано основні завдання структурної політики та визначено її роль і місце в політиці розвитку держави. У подальшому сформульовано основні принципи структурної модернізації регіональних економічних систем та концептуальні засади її реалізації. Як наслідок, визначено пріоритетні напрями структурної модернізації регіональних економічних систем у контексті інтеграційних процесів та специфічні їх перспективні характеристики. Основна наукова новизна проведеного дослідження полягає в поєднанні системного та програмного підходів до формулювання концептуальних основ структурної модернізації регіональних економічних систем з позиції інтеграційних процесів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони сформульовані з позиції дійсної інтеграції України до ЄС і можуть бути використані при формулюванні програм реформування структури економічних систем регіонів.

Стаття написана українською мовою

Мельник О. Г., Злотнік М. Л.
Аналізування стану та тенденцій розвитку циркулярної економіки у Львівській області (c. 125 - 133)
Метою статті є дослідження тенденцій впровадження бізнес-моделей циркулярної економіки та стану їх використання на підприємствах Львівської області. На основі теоретичних і статистичних даних охарактеризовано передумови розвитку циркулярної економіки на європейському та українському ринках, зосереджено увагу на орієнтацію Європейського Союзу на перехід до циркулярних моделей, а також обґрунтовано актуальність дослідження даної теми для українських підприємств. Висвітлено значення концепції «6R» (скорочення, повторне використання, ремонт, оновлення, переробка, відновлення); наведено трактування термінів «рециклінг», «рековеринг» та «реюзинг»; здійснено порівняльний аналіз структури поводження з відходами в Україні та ЄС. Виокремлено переваги та недоліки впровадження «замкнених» моделей виробництва та споживання за допомогою моделі SWOT і виконано PEST-аналіз аспектів зовнішнього середовища, що мають вплив на розвиток циркулярної економіки на українському ринку. На базі регіональних статистичних даних за 2016–2018 рр. наведено динаміку основних показників поводження з відходами на підприємствах Львівської області; здійснено діагностування рівня залучення підприємств Львівської області до циркулярної економіки й особливостей використання «циркулярних» моделей; охарактеризовано основні проблеми поводження з промисловими відходами у Львівської області; проаналізовано діяльність вибраних підприємств, що задіяні у циркулярній економіці, а також підприємств – забруднювачів екології регіону; зображено структуру утворених відходів за видами. Також проаналізовано основні «замкнені» бізнес-моделі, націлені на мінімізацію та утилізацію відходів, та сформовано рекомендації щодо впровадження бізнес-моделей циркулярної економіки до використання на підприємствах Львівської області.

Стаття написана українською мовою

Романко О. П.
Наскрізний аналіз заходів з підвищення конкурентоспроможності інноваційно-інвестиційної діяльності (c. 134 - 140)
Метою статті є аналіз стратегій регіонального розвитку та проектів і заходів з їх реалізації для західноукраїнських регіонів України. Оскільки Стратегія є основою розроблюваних перспективних регіональних програм економічно-соціального розвитку з урахуванням можливостей і потреб самих регіонів, вона стає єдиним джерелом заходів з підвищення конкурентоспроможності. Інноваційно-інвестиційний напрямок розвитку регіону частково охоплюється в другій частині Стратегії, яка концентрує увагу на стимулювання розвитку малого та середнього підприємництва в регіоні, туристичної сфери області; залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій; підвищення активності інноваційного споживання в усіх галузях сектора економіки, однак це недостатній рівень підтримки інноваційно-інвестиційної діяльності, та здебільшого він має опосередкований вплив. Відповідно до аналізу охарактеризовано орієнтації проектів та заходів, спрямованих на інноваційно-інвестиційну діяльність у регіоні, виокремлено їх переваги та недоліки для західноукраїнських регіонів. Здійснено групування всіх заходів інноваційно-інвестиційного розвитку господарства регіону за такими напрямками: галузеве спрямування; активізація інноваційно-інвестиційної діяльності; споживання результатів інноваційно-інвестиційної діяльності, що уможливило виокремлення всіх напрямків розвитку даної сфери на регіональному рівні. Ця система рекомендацій дає наочний приклад наявності чи відсутності комплексного бачення проведення політики розвитку інноваційно-інвестиційної регіональної діяльності, яка, своєю чергою, є однією з локомотивних щодо прогресивного розвитку національного господарства. Рекомендації можуть використовуватися суб’єктами управління для оптимізації здобуття конкурентних переваг у тактичному та стратегічному періодах.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2020

Патицька Х. О.
Закономірності розвитку системи майнового оподаткування в Україні в контексті підвищення фінансової спроможності територіальних громад (c. 129 - 135)
Мета статті полягає у визначенні закономірностей використання бюджетного потенціалу об’єднаних територіальних громад (ОТГ) за доходами від справляння майнових податків. Сформовано власний науковий підхід до аналізу ефективності використання бюджетного потенціалу територіальних громад за доходами від справляння майнових податків. Охарактеризовано основну проблему справляння майнових податків в Україні – низьку частку надходжень від їх справляння. Проте в умовах сьогодення вона постає особливо гостро, що пов’язано з посиленням фінансової спроможності місцевого самоврядування в умовах децентралізаційних процесів в нашій країні. Встановлено, що рівень ефективності використання бюджетного потенціалу територіальних громад за майновими податками загалом доволі низький. Виділено основні проблеми в контексті справляння майнових податків: неефективне визначення податкових ставок та осіб, які звільняються від оподаткування; відмінності у застосуванні податку на різних територіях; неврахування фінансового становища власників майна при оподаткуванні. Встановлено, що податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як і платі за землю, притаманна проблема ефективності встановлення податкових ставок органами місцевого самоврядування, від якої залежать обсяги надходжень податку до місцевого бюджету, чисельність платників податку й ефективність податку загалом. Доведено різний підхід до встановлення податку на нерухомість в ОТГ з різним рівнем доходів на особу: відсутність зацікавленості в ОТГ з вищим рівнем власних доходів у нарощенні надходжень від справляння податку на нерухомість спричиняє і нівелювання органами місцевого самоврядування можливості ефективного встановлення правил справляння податку та збільшення його надходжень. Виявлено покращення ефективності використання бюджетного потенціалу територіальних громад за майновими податками. Це свідчить про розуміння органами місцевого самоврядування переваг використання цих податків для підвищення рівня фінансової спроможності територіальних громад.

Стаття написана українською мовою

Романчукевич М. Й., Кіцелюк У. М.
Аналіз соціально-економічного розвитку регіонів в умовах нестабільності (c. 136 - 144)
Метою статті є аналіз соціально-економічного розвитку регіонів із урахуванням факторів нестабільного макроекономічного середовища. Моніторинг та аналіз показників соціально-економічного розвитку в таких умовах має виключно важливе значення: він дозволяє встановлювати можливість реалізації національної стратегії регіонального розвитку в умовах економічної, соціально-політичної нестабільності та напруженості в суспільстві, підвищеної динамічності показників. За напрямками дослідження визначено ключові показники соціальної та економічної нестабільності за регіонами України. До показників соціальної нестабільності включено доходи і витрати населення, середньомісячну заробітну плату, рівень безробіття та зайнятості, інфраструктуру освіти та закладів охорони здоров’я. Показники економічної нестабільності включають кількість суб’єктів господарювання за видами економічної діяльності, структурну статистику по суб’єктах господарювання, загальний обсяг витрат за напрямами інноваційної діяльності промислових підприємств. Проведений аналіз запропонованих груп показників у регіональному розрізі засвідчив наявність значних диспропорцій розвитку регіонів України та вплив на нього факторів нестабільності. На основі системи показників сформовано конструкт дослідження соціально-економічного розвитку як на національному, так і на регіональному рівні, що дасть змогу своєчасно виявити існуючі диспропорції. Зважаючи на встановлені аспекти нерівномірності регіонального розвитку, запропоновано акцентувати увагу на необхідності ширшого використання можливостей держави та суспільства для згладжування диспропорцій соціально-економічного розвитку. З цією метою проведено аналіз можливості реалізації національної стратегії регіонального розвитку в умовах нестабільного середовища.

Стаття написана українською мовою

Бабець І. Г.
Тіньова складова ринку транспортних послуг України: масштаби та вплив на економіку регіонів (c. 145 - 153)
У статті проаналізовано чинники тінізації та сутність нелегальних операцій на ринку транспортних послуг. Визначено коефіцієнти тінізації виду економічної діяльності «Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність» за регіонами України у 2013 р. і 2018 р. Виявлено тенденцію до зменшення тіньового сектора у сфері транспортних послуг у більшості регіонів. Найвищий рівень тінізації ринку транспортних послуг відносно валової доданої вартості у 2018 р. спостерігався в Луганській області та в м. Києві, а найнижчий – в Івано-Франківській області. Результати регресійного аналізу панельних даних показників соціально-економічного розвитку та діяльності сфери транспортних послуг у регіонах України за період 2013–2018 рр. підтвердили прямий зв’язок між часткою малих підприємств у загальній кількості підприємств і рівнем тінізації ринку транспортних послуг, що свідчить про привабливість такої діяльності з точки зору отримання нелегальних доходів. Виявлено прямий зв’язок між індексом споживчих цін та рівнем тінізації транспортних послуг, що обумовлено збільшенням необлікованої готівки, яка потрапляє в легальний сектор економіки, та зростанням цін внаслідок заниження рентабельності послуг. Прямий вплив збільшення частки прибуткових підприємств на індекс споживчих цін підтверджує участь таких підприємств у формуванні тіньового ринку транспортних послуг через приховування частини доходів. Позитивний вплив капітальних інвестицій у секторі транспортних послуг на стан інфляційних процесів проявляється в зниженні індексу споживчих цін при підвищенні ефективності інвестицій.

Стаття написана українською мовою

Кифор М. В.
Аналіз сезонності та мінливості туристичних потоків на прикладі західних регіонів України (c. 154 - 160)
Метою статті є дослідження оцінки нерегулярності розподілу туристичного потоку та його мінливості протягом року, а також поділ територій усередині країни з різною сезонністю. При аналізі сезонності в туристичній сфері запропоновано здійснювати розрахунок індексу сезонності кількості туристів від літа до зими та від осені до весни, а також кількості ночівель, наданих від літа до зими та від осені до весни, що, відповідно, дозволяє визначати також коефіцієнт варіації протягом року. Обґрунтовано, що нерегулярність туристичного маршруту добре помітна в окремих регіонах, де кількість туристів влітку в 3–4 рази вища, ніж взимку, а кількість ночівель вища навіть у 5–7 разів. Установлено, що у 2016–2018 рр. у більшості регіонах спостерігалася негативна, значна або статистично дуже значуща тенденція в індексі сезонності кількості туристів. З урахуванням значень індексів сезонності для кількості як внутрішніх, так і іноземних туристів; кількості діб, проведених на ночівлях, а також коефіцієнта варіації від кількості туристів на рік, у західних регіонах України було виділено чотири зони з різною сезонністю туристичного потоку: дуже високою (Карпатська зона); високою (гірська зона); низькою (Закарпаття), середньою (Прикарпаття). Зроблено висновок, що в помірних географічних широтах Європи, у тому числі і в Україні, сезонність туристичного руху є природним явищем, пов’язаним, головним чином, з мінливістю погоди протягом року, яке може вплинути на управління людськими ресурсами в туризмі, рентабельність економіки туризму, а також на попит і пропозицію послуг.

Стаття написана українською мовою

Богдан Н. М., Кравець О. М., Соколенко А. С.
Управління інвестиційним забезпеченням розвитку підприємств туристського та готельного бізнесу на регіональному рівні (c. 161 - 168)
У статті досліджується проблематика інвестування туристської галузі на регіональному рівні. Необхідність та актуальність дослідження обумовлюється недостатньою розробленістю теоретичних і методологічних аспектів активізації інвестиційних процесів, особливо у сфері реалізації інвестиційних проектів на галузевому рівні. Мета статті – дослідження методичних і практичних підходів до інвестиційного забезпечення туристської галузі регіону, а також розроблення напрямів його активізації. Доведено необхідність формування нової інвестиційної моделі у світлі модернізації економіки України. Розроблено основні концептуальні принципи інвестування у сфері туризму: системність, альтернативність, інвестиційна культура, комплексність, адаптивність та врахування ризику. Запропоновано методологічні принципи стимулювання інвестиційного забезпечення туристської галузі та визначено низку факторів, що здійснюють як стимулюючий, так і дестимулюючий вплив на інвестиційну привабливість об’єктів туристської та готельної сфери. У результаті проведеного дослідження виділено послідовні етапи економічного підходу до активізації інвестиційних ресурсів у регіоні та визначено інструментарій активізації підвищення ефективності інвестування в підприємства туристської та готельної сфери. Інвестиційний моніторинг є основним інструментом інвестиційного контролінгу, а саме: інформаційно-методичним забезпеченням здійснення координації та сприяння системам інвестиційного планування, контролю реалізації інвестиційної діяльності та її інформаційної прозорості. За результатами дослідження встановлено, що впровадження в практику регіонального та галузевого управління інвестиційного моніторингу сприятиме підвищенню ефективності процесів інвестування в туристський і готельний бізнес, що дозволить активізувати розвиток зазначених галузей на регіональному та національному рівнях.

Стаття написана українською мовою

Топалова І. А.
Роль регіональної логістики на засадах економіки знань (c. 169 - 175)
Метою статті є дослідження шляхів впровадження економіки знань у регіональну економіку на основі логістизації. Визначено актуальність ролі регіональної логістики на засадах економіки знань. Відповідно до мети та визначених завдань дослідження розглянуто питання необхідності впровадження економіки знань у регіональну економіку з метою саморозвитку та самозабезпечення регіонів. Важлива роль при цьому відводиться формуванню логістичних ланцюгів на основі економіки знань, що дозволяє розширювати регіональне та міжрегіональне співробітництво. Причому, економічний результат логістики як процесу полягає у створенні доданої вартості. Визначено основні інструменти, на яких базуються сучасні бізнес-процеси з урахуванням економіки знань. Окреслено відмінні риси економіки знань (роль нематеріальних та інтелектуальних ресурсів, знання виступають як продукт, знання формують інноваційний продукт, поширене використання інформаційно-комунікаційних технологій). Економіка знань формує продукт у вигляді створення нового знання, причому особливо важливим процесом є саме його впровадження у соціально-економічну систему (регіон). Розглянуто вплив регіональних і міжрегіональних економічних зв’язків на здійснення бізнес-процесів, а саме: формування ресурсів, які беруть участь у товарному обміні; відтворювальний процес; виробництво частини національного доходу країни (ВРП); самозабезпечення, самоорганізація, саморозвиток і самовідтворення регіонів як соціально-економічних систем). Визначено функції Е-логістики на регіональному рівні, сформовано заходи з впровадження нових знань як ресурсу в економіку регіону.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2020

Копилюк О. І., Тимчишин Ю. В., Музичка О. М.
Теоретико-прикладні аспекти оцінювання рівня демографічної безпеки регіонів (c. 93 - 100)
Мета статті полягає в удосконаленні теоретичних і методичних підходів до оцінювання рівня демографічної безпеки регіонів. На основі огляду існуючих наукових напрацювань запропоновано авторський підхід до трактування суті поняття «демографічна безпека регіону», яке визначено як стан захищеності від загроз і небезпек, при якому забезпечується формування та підтримання позитивної динаміки кількісних та якісних параметрів у відтворювальних процесах населення території, їх оптимальне співвідношення, збалансованість, стійкість до депопуляції та сталий розвиток. Авторами розроблено методичний інструментарій оцінювання рівня демографічної безпеки регіонів, який ґрунтується на найбільш значущих показниках, що характеризують наявність, процеси відтворення, рух населення та дозволяють виявляти ключові загрози і небезпеки та повною мірою оцінити стан демографічної ситуації території. На основі використання методу бальної оцінки та розрахунку інтегрального показника здійснено групування регіонів за критично низьким, низьким, середнім, високим і найвищим рівнями демографічної безпеки. До регіонів-лідерів віднесено м. Київ – з найвищим і Волинську, Чернівецьку, Рівненську, Івано-Франківську, Львівську, Одеську, Закарпатську області – з високим рівнями демографічної безпеки. Регіонами-аутсайдерами з низьким рівнем безпеки визначено Чернігівську, Черкаську, Сумську, Кіровоградську, Запорізьку, Полтавську області. Основними загрозами демографічній безпеці в більшості регіонів України залишаються: високий рівень смертності, скорочення природнього та міграційного приросту населення та поглиблення процесів депопуляції. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є обґрунтування взаємозв’язку демографічної безпеки з іншими складовими регіональної суспільної системи на основі застосування інструментарію кластерного, факторного аналізу та економіко-математичного моделювання.

Стаття написана українською мовою

Махсма М. Б.
Людський розвиток сільського населення України: регіональний розріз (c. 100 - 108)
У статті досліджено теоретичні та методологічні аспекти вимірювання рівня людського розвитку сільського населення. Визначено особливості його обчислення для аналізу рівня життя сільського населення в розрізі областей. На основі систематизації наукових джерел, узагальнення теоретико-методичних розробок щодо аналізу та оцінки рівня людського розвитку запропоновано методологічний підхід до вимірювання рівня людського розвитку сільського населення в розрізі областей. За даним підходом як узагальнюючий індикатор людського розвитку селян розроблено інтегральний індекс регіонального людського розвитку сільського населення. Інтегральний індекс розраховано як середньоарифметичну величину п’яти узагальнюючих індексів, що відображають найважливіші аспекти людського життя: демографічний розвиток, ринок праці, майновий стан, соціальне середовище та умови проживання. За запропонованим підходом здійснено оцінку рівня людського розвитку сільського населення України протягом 2014–2017 рр. у регіональному розрізі. За інтегральним індексом людського розвитку всі області згруповано в чотири групи: області з високим, середнім, низьким і дуже низьким рівнем розвитку. Виявлено лідерів та аутсайдерів серед областей України за рівнем життя сільських мешканців. Серед лідерів за розрахованим інтегральним індексом людського розвитку – Полтавська, Миколаївська та Чернігівська області. Найнижчі рівні людського розвитку зафіксовано в Донецькій, Тернопільській та Івано-Франківській областях. Результати дослідження свідчать про тотально низький рівень життя українського селянства та нерівномірність його людського розвитку в розрізі регіонів. Зазначене зумовлює необхідність розробки та обґрунтування управлінських рішень щодо вжиття дієвих заходів, спрямованих на усунення виявлених диспропорцій людського розвитку для кожного регіону України.

Стаття написана українською мовою

Бубенко П. Т., Димченко О. В.
Територіальна організація інноваційного розвитку (c. 109 - 115)
Стаття присвячена дослідженню наукової проблематики, пов’язаної з прискоренням інноваційного розвитку просторової економіки, визначенню ступеня впливу інновацій на характер територіальної організації господарської діяльності, забезпеченню теоретичного підґрунтя щодо формування зон інноваційного зростання окремих територій (регіонів). Основною метою є визначення особливостей і протиріч сучасного стану системи територіальної організації інноваційної діяльності та прискорення на цій основі темпів соціально-економічного розвитку певної території. Систематизація літературних джерел з тематики дослідження свідчить, що сучасна економічна наукова думка приділяє недостатню увагу дослідженню характеру та впливу інноваційної складової, у широкому її розумінні, на темпи та якість як самої системи територіальної організації, так і динаміки інноваційного розвитку. Саме з цього випливає безумовна актуальність теми. Проблематику поширення дифузії інновацій досліджено з точки зору уявлення та позиціонування окремої території (регіону) як суб’єкта економічних відносин, як багатофункціональної та багатоаспектної економічної системи, а не як місце зосередження лише засобів виробництва та праці. Подальшим розвитком, симбіозом теорії регіоналістики, зокрема просторової організації виробництва, з теорією та практикою інноваційного підприємництва є обґрунтування доцільності створення та поширення територіальних полюсів інноваційного зростання. Доведено, що ефективна інноваційна політика на певному економічному просторі діяльності повинна ґрунтуватися на функціональних властивостях форм просторової організації виробництва, з одного боку, та розміщенні продуктивних сил – з іншого. Досліджено та розвинуто уявлення про природу та характер існуючих форм сучасної територіальної організації інноваційної діяльності, яка являє собою своєрідну мережеву конструкцію, що є проєкцією виробничих мереж на певну територію, або т. зв. «мереж, прив’язаних до місця». Економічна міць такої території задається та визначається не обсягами матеріального виробництва, а мобілізаційним ресурсом усієї мережі, її загальним впливом на глобальний ринок. Набула подальшого розвитку і теорія кластеризації як одна із сучасних форм організації інноваційної діяльності на певній території.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2020

Ткачук О. Ю., Панкова А. Ю.
Адміністрування критичних технологій в АПК на регіональному рівні як інструменту форсайту (c. 93 - 99)
У світовій практиці як ефективний інструмент прогнозування розглядається технологія форсайт (від анг. Foresight – «передбачення»), призначена для дослідження майбутнього або як прогнозування майбутнього розвитку галузей економічної діяльності. Більшість авторів публікацій розглядають застосування форсайту на національному та глобальному рівнях – у теоретичному чи методологічному аспектах. Значно менше розглядається практика застосування форсайту на регіональному рівні. Відсутність досвіду щодо практичного застосування – одна з проблем у підвищенні конкурентоспроможності регіонів в умовах, що склалися. У статті розглянуто результати використання методу критичних технологій форсайту стосовно аграрного сектора на регіональному рівні. При цьому регіон розглядається як суб’єкт конкурентних процесів в умовах глобалізації. Мета дослідження полягає у визначенні критичної технології в АПК на регіональному рівні, здатної при реалізації заключної фази форсайту вплинути на виробництво галузі, ринки, навколишнє середовище і, зрештою, – на конкурентоспроможність галузі регіону. Окреслюючи область застосування форсайту, автори розглядають такі ключові питання даної галузі, якими є: агроекологічний стан земель; соціальні питання – створення робочих місць у сільській місцевості, забезпечення виробництва продуктів харчування для населення за медичними нормами та за доступними цінами. Результати досліджень виявили, що технологія пасовищного утримання молочного стада може стати критичною технологією, потенційним фактором відродження тваринництва в регіоні. Викладений підхід вирішить проблему збереження ґрунтової родючості як ключової компетенції в розвитку АПК регіону, необхідного для отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур, а також дозволить вирішити соціальні проблеми зі створенням робочих місць, забезпечення населення продуктами харчування відповідно до медичних норм, і вплине на розвиток ринку молочної продукції.

Стаття написана українською мовою

Крайнюк Л. М., Полчанінова І. Л., Поколодна М. М., Влащенко Н. М.
Digital-інновації в секторі туризму та гостинності Харківського регіону (c. 100 - 112)
У статті наведено результати дослідження стану та перспектив упровадження digital-інновацій на ринку туризму та гостинності Харківського регіону в розрізі чотирьох осей аналізу: інновації корпоративного сайту, електронної торгівлі, інформаційно-комунікативних технологій в управлінні бізнесом і управлінні взаємовідносинами з клієнтами. Метою роботи є аналіз поточного стану використання digital-інновацій підприємствами сектора туризму та гостинності Харківського регіону, а також визначення найперспективніших цифрових технологій для подальшого розвитку даного сектора. Предметом дослідження виступають управлінські та організаційно-економічні відносини, що виникають в процесі розвитку регіонального ринку туризму та гостинності в умовах диджиталізації. Аналіз регіонального ринку, пов’язаного з digital-інноваціями в секторі туризму та гостинності, проведений з використанням кількісних даних, наданих регіональним управлінням статистики, поряд з інформацією, отриманою в результаті анкетного опитування 116 підприємств даного сектора. За допомогою використання нечітких заходів та інтеграла Шоке виявлено фактори інновацій, які найбільшою мірою впливають на конкурентоспроможність бізнесу у сфері туризму та гостинності, а також ступінь їх взаємодії. Обґрунтовано, що диджиталізація є важливим інструментом підвищення інноваційності бізнесу в секторі туризму та гостинності. Серед видів цифрових технологій, які найбільше впливають на процес підвищення ефективності бізнесу, визначено інновації, що пов’язані із удосконаленням корпоративного сайту та електронної торгівлі, зокрема запровадження фінтех і використання штучного інтелекту. Результати даного дослідження можуть бути використані регіональними та місцевими органами влади, менеджментом підприємств регіонального ринку туризму та гостинності при визначенні цільових пріоритетів, формуванні та реалізації стратегії цифрової трансформації, розробці регіональних програм сприяння розвитку внутрішнього туризму.

Стаття написана українською мовою

Мелешко К. К.
Аналіз рекреаційних ресурсів Харківського регіону (c. 112 - 117)
У статті проведено аналіз рекреаційних ресурсів Харківського регіону. Зазначено, що його рекреаційні ресурси завдяки території, географічному положенню, наявності сукупності природних, антропогенних, технічних, соціально-економічних комплексів, безумовно, мають бути ефективно використані для розвитку туризму з метою становлення, розвитку та відновлення духовних і фізичних сил людини, сприяти підвищенню працездатності та рівня задоволеності життям. Детальний аналіз усіх типів природних рекреаційних ресурсів свідчить про можливість розвитку тематичних туристичних зон за районами Харківського регіону. 70% природно-заповідного фонду Харківщини складають різнопрофільні заказники: ботанічні, ентомологічні, гідрологічні, орнітологічні, лісові, загальнозоологічні, мисливські – як місцевого, так і загальнодержавного значення. Відмічено, що в Харківському регіоні існує значний рекреаційний потенціал, який не обмежений об’єктами, що отримали офіційний статус національного або регіонального значення, проте можуть викликати зацікавленість з боку потенційних користувачів туристичних послуг. Аналіз рекреаційних ресурсів Харківського регіону приводить до висновків, що в регіоні повною мірою представлені всі типи як природних, так і культурно-історичних рекреаційних ресурсів для розвитку всіх видів туризму. Існують сприятливі географічні умови для створення тематичних туристичних зон і напрямків за районами Харківської області. Взяття до обліку, розробка програм по збереженню та розвитку держаними установами різного рівня заказників, природоохоронних зон, пам’яток історії, архітектури, монументального мистецтва тощо забезпечують їхнє існування, але нестача фінансування гальмує реставрацію, відновлення, створення відповідної інфраструктури. Тому для розвитку туризму в регіоні необхідно залучення інвестицій з боку підприємств і фізичних осіб.

Стаття написана українською мовою

Топалова І. А.
Етапи побудови організаційно-економічного механізму формування ланцюгів ресурсного забезпечення саморозвитку регіону (c. 118 - 124)
Метою статті є обґрунтування етапів побудови організаційно-економічного механізму формування ланцюгів ресурсного забезпечення саморозвитку регіону. Для досягнення поставленої мети було сформульовано та вирішено такі завдання: обґрунтувати основи формування ланцюгів ресурсного забезпечення регіональних товарних ринків; запропонувати методичний підхід до визначення етапів побудови даного механізму; побудувати структурно-логічну схему організаційно-економічного механізму формування ланцюгів ресурсного забезпечення саморозвитку регіону. У статті надано та охарактеризовано структуру організаційно-економічного механізму формування ланцюгів ресурсного забезпечення на регіональних ринках, в якій визначено: економічну складову (формування ринкових цін, взаємодія суб’єктів ланцюга щодо обсягу продукції) та організаційну складову (гнучка координація суб’єктів ланцюгів ресурсного забезпечення на регіональних товарних ринках) на засадах об’єктно-суб’єктного підходу. Удосконалено понятійно-категоріальний апарат регіональної економіки шляхом введення таких понять, як: «організаційно-економічний механізм формування ланцюгів ресурсного забезпечення саморозвитку регіону» та «ресурсна інфраструктура регіону». Розроблено методичний підхід до побудови вищезазначеного механізму за етапами його розробки та з урахуванням моделі «регіональні органи влади – наука – бізнес», що дозволить ланцюгам ресурсного забезпечення регіону брати участь у формуванні національного доходу країни в цілому і досягти рівня самозабезпечення та саморозвитку регіону з метою підвищення рівня життя населення.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2020

Папп В. В., Бошота Н. В.
Економічна безпека транспортного комплексу регіону (c. 69 - 75)
У статті обґрунтовано актуальність проблематики розвитку транспортної сфери регіону як важливої складової підвищення економічної безпеки країни, окреслено значення транспортної галузі в забезпеченні ефективного функціонування економічної системи країни. Підвищення економічної безпеки транспортної галузі є основою гарантії безпеки регіонів, країни, умовою сталого соціально-економічного розвитку. Актуальність теми дослідження обумовлена роллю транспортної сфери в регіональній економіці, а також у нестабільній фінансовій ситуації в галузі та національній економіці в цілому. Мета статті полягає в дослідженні організаційних аспектів економічної безпеки транспортної сфери в регіоні. Проаналізовано основні тенденції розвитку транспортного комплексу, а також проблеми, що існують в галузі. Досліджено сучасні особливості розвитку системи економічної безпеки транспортної сфери регіонів та визначено місце і значення транспортних систем у регіональній економіці. Запропоновано показники підвищення економічної безпеки регіонального транспортного комплексу; окреслено можливі ризики розвитку та функціонування транспортної сфери регіонів. Виявлено основні чинники, що забезпечують інтегрований ефект функціонування транспортної інфраструктури в регіоні, та її вплив на економічну безпеку. Обґрунтовано концептуальні положення та інституційні передумови підвищення економічної безпеки транспортного комплексу, критерії їх взаємодії з іншими сферами економіки регіону. Розглянуто сучасні проблеми управління економічною безпекою транспортного комплексу регіону у взаємозв’язку із забезпеченням економічної безпеки країни. Запропоновано напрями стратегічного планування розвитку регіонального транспортного комплексу та підвищення його економічної стабільності.

Стаття написана українською мовою

Козін О. Є.
Теоретико-прикладні засади оцінювання стану економічної безпеки регіональних автотранспортних комплексів (c. 75 - 83)
Метою статті є дослідження сучасного стану автотранспортних комплексів регіонів у розрізі формування ефективної системи їх економічної безпеки. Проаналізовано сучасний стан автотранспортних комплексів регіонів; виявлено тенденції розвитку вантажних і пасажирських перевезень у регіональному розрізі. Виділено два основні проблемні напрямки розвитку діяльності автомобільного транспорту в Україні: 1) стан і відповідність європейським стандартам дорожньої інфраструктури; 2) оновлення рухомого складу як база розвитку автомобільних послуг і підвищення їх якості. Обґрунтовано підхід до оцінювання стану економічної безпеки, який базується на виділенні двох функціональних компонент автотранспортних комплексів, що дозволить комплексно оцінити стан економічної безпеки та спрямувати дії регіональних органів влади на подолання саме того напряму, за яким простежується найбільш критичні для стану економічної безпеки показники. Запропоновано показники, які надають можливість оцінити рівень економічної безпеки за виробничим та інфраструктурним компонентами. Проведено оцінку стану економічної безпеки регіональних автотранспортних комплексів у 2018 р. У результаті дослідження виявлено, що лише два регіони України в даний період мають достатній рівень економічної безпеки – Дніпропетровська та Закарпатська області. При цьому, при незадовільному стані інфраструктурної складової Дніпропетровська області має достатній рівень за виробничим компонентом, а Закарпатський регіон характеризується достатніми показниками за обома компонентами. Стан економічної безпеки автотранспортних комплексів інших регіонів у 2018 р. був середнім або низьким. Перспективами подальших досліджень у даному напрямку є розробка підходів до прогнозування стану економічної безпеки та розробка на основі отриманих результатів дієвих заходів щодо протидії загрозам, що виникають у процесі функціонування.

Стаття написана українською мовою

Саркісян Г. О.
Деякі аспекти регулювання туристичної галузі регіону (c. 83 - 87)
Туристична діяльність є важливим сегментом збагачення держави та регіонів, здійснюючи в основному мультиплікативний ефект на всі інші галузі та сфери діяльності. Ознакою розвинених країн Європи та світу залишається високий рівень відвідування та визнання міжнародними відвідувачами принад і культурно-рекреаційних видовищ. На жаль, українська туріндустрія знаходиться в недостатній стадії свого визнання. Мета статті полягає дослідженні важливих аспектів щодо регулювання туристичної галузі регіону. Розглянуто туристичну галузь країни як таку, що потребує переформатування регулюючих процесів на різних рівнях свого функціонування; здійснено моніторинг основних нормативно-правових документів, які забезпечують діяльність національного та регіонального туристичного ринків; констатовано їх недосконалість стосовно сучасних міжнародних туристичних потоків; запропоновано певні аспекти по їх удосконаленню. З огляду на недосконалість нормативно-правового забезпечення, регулюючі процеси, на нашу думку, в Законі України «Про туризм» слід вдосконалити, зокрема в частині того, що закон штучно створює умови для монополії туристичної галузі та надмірного втручання держави в туристичну діяльність. Конкретизовано функціональні обов’язки регулюючих установ на різних рівнях, доведено отримання синергетичного ефекту в результаті їх взаємодії та консолідації. Розглянуто практику зарубіжних країн стосовно формування так званих регіональних туристичних корпорацій, які синтезують різні види туризму, узгоджують інформаційний супровід пропозиції туристичних послуг, формують конкурентне ціноутворення. Згруповано зазначені країни за ефективністю регулюючих процесів туристичного ринку за трьома моделями. Запропоновано ряд напрямів щодо покращення регулюючих процесів туристичних ринків.

Стаття написана українською мовою

Кизим М. О., Бєлікова Н. В., Беккер М. Л.
Аналіз сучасної практики розробки стратегій регіонального розвитку в Україні на основі проблемно-орієнтованого підходу (c. 88 - 95)
Стаття присвячена узагальненню сучасної практики розробки стратегій регіонального розвитку в Україні та обґрунтуванню переваг упровадження проблемно-орієнтованого підходу у процес стратегування соціально-економічного розвитку регіонів України. Досліджено методичні засади впровадження проблемно-орієнтованого підходу в процес стратегування соціально-економічного розвитку регіонів України для ідентифікації проблем і проблемних ситуацій регіонального розвитку та визначення на цій основі стратегічних та операційних цілей. Результати дослідження показали, що регіони України здійснюють регулювання соціально-економічного розвитку за допомогою регіональних стратегій розвитку; станом на 2020 р. усі регіони України розробили стратегії соціально-економічного розвитку на період до 2027 р. Аналіз цих документів показав, що процес визначення проблем соціально-економічного та екологічного розвитку регіону вимагає вдосконалення, оскільки наразі у стратегіях відсутня чітка ідентифікація проблем. Незважаючи на відсутність чіткого переліку проблем регіонального розвитку, усі стратегії містять систему стратегічних та операційних цілей, проте не всі регіони наводять індикатори їх досягнення. Також не всі проаналізовані стратегії регіонального розвитку містять обґрунтування визначення цілей на основі аналізу проблем соціально-економічного та екологічного розвитку регіону. Перспектива подальших досліджень полягає в удосконаленні методичних засад ідентифікації проблем соціально-економічного та екологічного розвитку та впровадженні їх у практику розробки регіональних стратегій.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2020

Дуб А. Р.
Детермінація прибережних територій як об’єкта реалізації державної регіональної політики в Україні (c. 99 - 106)
Формування нової державної регіональної політики в Україні на засадах поєднання галузевого та територіального підходів вимагає осмислення функціонального спрямування територій. Ключовим моментом при цьому виступає типологізація територій України за функціональною ознакою, їх окреслення та конкретизація для цілей державної політики. Мета статті – конкретизувати та запропонувати визначення прибережних територій для цілей державної політики регіонального розвитку на основі аналізу напрацювань вітчизняних науковців, а також чинного законодавства Європейського Союзу та України. Проведений нами аналіз засвідчив, що чинна правова база України не регламентує всі типи територій, на які скерована державна політика регіонального розвитку. До таких територій, зокрема, належать прибережні території. У ході дослідження розкрито методологію типологізації прибережних територій в Європейському Союзі; проведено аналіз виокремлення прибережних територій вітчизняними науковцями; здійснено критичний огляд українського законодавства на предмет трактування понять, пов’язаних з прибережними територіями. Виокремлено, обґрунтовано та запропоновано дефініції «прибережні території» та «прибережна територіальна громада» для цілей державної політики регіонального розвитку України з урахуванням змін, внесених реформою децентралізації.

Стаття написана українською мовою

Бібік Н. В., Єсіна В. О., Рудаченко О. О.
Інформаційно-аналітичні засади управління бюджетуванням в об’єднаних територіальних громадах (c. 107 - 116)
У зв’язку з процесами децентралізації все більшої уваги набувають питання, пов’язані з формуванням об’єднаних територіальних громадах (ОТГ). Великою перевагою при створенні ОТГ є передача від державних органів влади значних повноважень щодо бюджетів місцевому самоврядуванню. Доведено, програмне забезпечення у сфері управлінського обліку та бюджетування повинно включати в себе методики впровадження підсистем бюджетного та процесного управління, а також засоби для проектування регламентів системи управління фінансами. Авторами запропоновано необхідні мінімальні вимоги до програмного забезпечення процесу бюджетування, які показують, що за рахунок потужної та гнучкої системи формування аналітичних звітів відбувається значне покращення організації роботи щодо виконання та аналізу бюджету. Наведено перелік і характеристику програмного забезпечення, що є в наявності на українському ринку, які підтверджують, що проведення автоматизації бюджетування за рахунок впровадження інтегрованої інформаційної системи можливе та залежить лише від розуміння важливості та необхідності цього з боку керівництва ОТГ. Процес розробки управлінських рішень має ряд аналітичних процедур: аналіз інформації, що надходить, використовуваної для прийняття управлінських рішень; аналіз альтернативних варіантів рішень; аналіз ходу виконання рішення й аналіз відхилень отриманих результатів від запланованих. Аналітична діяльність є невід’ємним атрибутом всього управлінського процесу. За результатами дослідження можна зробити висновок, що збільшення кількості управлінських завдань, що одночасно постають перед керівництвом громади, формує передумови для створення інформаційно-аналітичної системи, дані якої зможуть задовольнити будь-які запити – як зовнішні, так і внутрішні. Забезпечення необхідною інформацією в потрібний час на основі управлінського обліку й аналізу становить суть організації інформаційного обслуговування процесів бюджетування та управління, сприяє досягненню цілей, окреслених у стратегії розвитку громади.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2020

Міняйло О. І., Зінченко К. А.
Формування стратегії регіонального розвитку в Україні (c. 111 - 117)
Предметом дослідження є теоретичні основи та практичні аспекти державного регіонального розвитку в Україні, на який вплинув процес децентралізації. У статті наведено стан і характерні тенденції об’єднання регіонів України. Розглянуто проблеми «дублювання» управлінських функцій суб’єктів державної регіональної політики, а також налагодження взаємодії державних органів з місцевим самоврядуванням. Розкрито негативні результати від делегування повноважень місцевій публічній владі та переведення фінансових ресурсів до міських бюджетів. Досліджено причини дисбалансу регіонів за різними показниками та його наслідки, а також механізм державного регулювання збалансованого розвитку регіонів. Установлено, що стратегія регіонального розвитку повинна розв’язувати реальні проблеми функціонування об’єднаних територіальних громад та ефективно впроваджувати децентралізаційні процеси. Визначено місце інформаційної політики в системі прийняття ефективних управлінських рішень. Обґрунтовано об’єктивну необхідність формування більш практичної стратегії та її можливий вплив на розвиток місцевих одиниць і країни в цілому. Розглянуто інструменти державного управління у процесі зловживання владою на регіональному рівні. Наведено ряд першочергових проблем, які мають бути вирішеними у процесі реалізації реформи децентралізації. Зокрема, розглянуто питання «місцевої олігархії», зловживань та корупційних дій у контексті децентралізації бюджетів. За результатами дослідження визначено перспективні напрями вдосконалення стратегії регіонального розвитку для ефективного функціонування спроможності територіальних громад з метою соціального та економічного розвитку суспільства.

Стаття написана українською мовою

Сторонянська І. З., Беновська Л. Я.
Детермінанти економічного зростання регіонів у новітніх економічних теоріях (c. 118 - 127)
Жодна з існуючих теорій економічного зростання регіонів не запропонувала можливості для повного розв’язання проблем. Нові реалії сучасності потребують нових наукових підходів до обґрунтування економічного зростання регіонів, пошуку детермінантів, важелів, принципів. Метою статті є теоретико-методологічне обґрунтування економічного зростання регіонів у сучасних умовах і визначення основних детермінантів та принципів зростання. На основі проведення аналізу новітніх теорій економічного зростання регіонів констатовано, що головними детермінантами економічного зростання регіонів у сучасних умовах є людина з її людським капіталом; інновації, що забезпечують прорив; інформатизація всіх соціальних та економічних процесів суспільства. Зроблено зміну в акцентах людського капіталу: якщо в минулому увагу було зосереджено на його освітній компоненті, то в сучасних умовах на передній план виходять знання, талант, креативність. Акцентами в інноваційному розвитку є необхідність симбіозу інновацій та конкурентних переваг територій. Особливістю розвитку регіонів у сучасних умовах є їх орієнтація на внутрішні фактори та механізми господарського розвитку, адже економічне зростання генерується всередині системи. Також відбулося зміщення акцентів зі сталого розвитку регіонів до інклюзивного, який, окрім екологічної компоненти, враховує необхідність залучення до вирішення проблем розвитку всіх членів суспільства всіх територій. Виділено детермінанти, цілі, принципи та важелі економічного зростання регіонів у розрізі новітніх економічних теорій.

Стаття написана українською мовою

Рудаченко О. О., Клебанова Т. С.
Класифікація регіонів України за рівнем формування соціальної напруженості (c. 128 - 136)
Проведено класифікацію регіонів України за рівнем формування соціальної напруженості та визначення превентивних заходів, спрямованих на недопущення створення кризових ситуацій. Доведено, що соціально-економічна ситуація, характерна для України, значно погіршилася. Про це свідчить зниження великої кількості міжнародних індикаторів, що характеризують стабільність розвитку країни. Запропонований у роботі методичний підхід до класифікації регіонів за рівнем формування соціальної напруженості включає два основні етапи: обґрунтування системи соціально-економічних показників, що характеризують рівень соціальної напруженості; вибір і обґрунтування моделей класифікації регіонів. Проведений аналіз значень соціально-економічних показників кожного кластера дозволив виділити такі класи регіонів за рівнем формування соціальної напруженості: 1 клас – підвищений рівень формування соціальної напруженості; 2 клас – низький рівень формування соціальної напруженості; 3 клас – високий рівень формування соціальної напруженості. Особливе значення для дослідження представляє 3 клас, тобто клас з високим рівнем формування соціальної напруженості, що призводить до кризового стану. Регіони, що потрапили до складу цього класу, повинні мати серйозну державну підтримку в соціальній сфері. Результати дослідження показали, що кількість регіонів у класі з високим рівнем формування соціальної напруженості постійно зростає та, на жаль, зменшується кількість регіонів, де соціальна сфера більше розвинена. Варто зазначити, що дана ситуація вкрай небезпечна, оскільки може призвести не тільки до соціальної, але й економічної та політичної криз. Проведений аналіз стану регіону кожного з отриманих класів дає можливість попередити загострення криз у соціальній сфері та визначити перелік превентивних заходів, що можуть привести до зниження втрат як по окремих класах, так і по державі в цілому.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2020

Беккер М. Л.
Формування наукового підґрунтя для ідентифікації та структуризації проблем розвитку регіону (c. 89 - 95)
Актуальність статті підтверджується зростанням ролі наукового забезпечення щодо ідентифікації та структуризації проблем регіонального розвитку при розробці напрямів державної регіональної політики, а також при формуванні стратегій і програм соціально-економічного розвитку регіонів України. Метою статті є обґрунтування методичного підходу до ідентифікації та структуризації проблем розвитку регіону. Проведено аналіз тлумачення сутності понять «проблемний регіон» і «депресивний регіон». Визначено, що поняття «проблемний регіон» є ширшим, незважаючи на те, що в законодавстві України його визначення відсутнє. Доведено, що для ідентифікації та структуризації проблем регіонального розвитку доцільно застосовувати розроблений автором методичний підхід, які містить чотири послідовні етапи, реалізація яких дозволить здійснити якісну та кількісну оцінку особливостей розвитку регіонів України та ідентифікувати проблеми, що його супроводжують. Ідентифікація та структуризація проблем і визначення цілей розвитку регіонів проводиться у вимірах «Природно-територіальний і соціально-економічний потенціал», «Соціально-економічна та екологічна результативність», «Якість життя населення». Для визначених вимірів дослідження проблем і визначення цілей розвитку регіонів запропоновано застосовувати інтегральні показники, що розраховуються за допомогою адитивної методики згортки їхніх часткових показників та компонент. Перспектива подальших досліджень полягає в удосконаленні методичного забезпечення цілепокладання розвитку регіонів України.

Стаття написана українською мовою

Ярошенко І. В., Семигуліна І. Б.
Світові тенденції публічного управління розвитком територій у контексті децентралізації влади (c. 96 - 103)
Прогресивний розвиток кожної країни є результатом ефективної системи управління на всіх рівнях господарювання. Особливого значення набуває регіональний (територіальний) розвиток, обумовлений зростанням ролі публічного регіонального управління, становленням місцевого самоврядування, впливом громадської організації влади на соціально-економічний розвиток територій. В умовах активізації процесів децентралізації влади, публічного управління, передачі в регіони певних повноважень місцевим органам влади та посилення відповідальності за їх діяльність істотно розширюється соціально-економічний статус окремих територій (регіонів, громад), набувають актуальності питання розвитку та стимулювання, наявності ефективних механізмів та інструментів соціально-економічного розвитку регіону (території, громади, тощо). Існування проблем регіонального розвитку в Україні з явними ознаками зростання диспропорцій соціально-економічних показників, збільшення кількості проблемних і відсталих територій, загострення міжрегіональної соціально-політичної напруженості робить актуальним питання вивчення світового досвіду функціонування та розвитку територіальних соціально-економічних систем і можливостей застосування кращих практик для формування власної регіональної політики на основі ефективного управління територіальним розвитком в умовах децентралізації влади. Зміни в законодавстві України в частині децентралізації влади мають стосуватися закріплення конституційної основи місцевого самоврядування, визначення його системи та функціонування з подальшим детальним законодавчим регулюванням. Це, з одного боку, забезпечить конституційне гарантування місцевого самоврядування, з іншого – забезпечить законодавчу база для його подальшого розвитку та вдосконалення.

Стаття написана українською мовою

Ярошенко І. В., Семигулін П. К.
Нормативно-правове забезпечення публічного управління територіальним розвитком питань формування, функціонування та розвитку об’єднаних територіальних громад в умовах децентралізації влади (c. 103 - 108)
У сучасному світі суттєво зростає актуальність дослідження нових підходів до формування та функціонування економічно спроможних територій з метою подолання значних проблем у сільських і міських територіальних громадах і забезпечення їх сталого розвитку під впливом загострення ендогенних і екзогенних ризиків. Очевидно, що сучасний кризовий стан територіальних громад країни, особливо сільських територій, не може задовольняти інтереси та потреби як громадян і громад, так і підприємств усіх форм власності, а також не сприяє забезпеченню мешканців територій робочими місцями та сучасними публічними послугами. Крім того, активно проводиться пошук нових стратегічних підходів до управління розвитком територій, спрямованих на скорочення диференціації рівня соціально-економічного розвитку регіонів (територій, громад тощо) шляхом вирівнювання умов економічної діяльності, раціонального використання їх виробничо-ресурсного потенціалу, досягнення сталого економічного зростання, підвищення соціально-економічних показників рівня життя громадян України. Значущість формування необхідної законодавчої бази для функціонування окремої адміністративно-територіальної системи (регіону, території, громади тощо), оцінки її стану з метою подальшого використання в публічному управлінні територіальним розвитком визначає важливість розробки та впровадження ефективної системи нормативно-правових документів для вирішення соціально-економічних проблем і стимулювання сталого регіонального розвитку в Україні, зокрема територіальних громад.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2020

Чуріканова О. Ю.
Актуальні засади управління регіональним розвитком і формування регіональної політики (c. 128 - 133)
Стаття присвячена актуальним засадам управління регіональним розвитком і формування регіональної політики. Розглянуто такі ключові аспекти та механізми управління регіонами, як державне управління та регіоналістика. Наведено напрями досліджень у сфері управління регіональним розвитком. Розглянуто основні етапи та складові, які передбачають реалізацію державної політики регіонального розвитку. Спираючись на українські та європейські стратегії регіонального розвитку, виділено ключові засади управління регіональним розвитком і формування регіональної політики: регіональний розвиток, базований на засадах сталості; регіональний розвиток, базований на засадах циркулярної економіки; регіональний розвиток, базований на засадах типологізації регіонів; регіональний розвиток, базований на засадах інвестиційної політики. Кожну із зазначених засад розглянуто окремо в аспекті важливості застосування при формуванні регіональної політики розвитку. В ході аналізу відзначено, що актуальними питаннями при формуванні стратегій регіонального розвитку на засадах сталості були й залишаються питання оцінки досягнутих результатів, які зводяться до вироблення єдиної концепції та визначення релевантної поставленим цілям групи індикаторів, на які ця концепція повинна спиратися. Також наголошено на необхідності розробки певних заходів з реалізації циркулярних бізнес-моделей, розробки стратегії переходу та політики державної та регіональної підтримки. Відзначено, що з метою ефективного розвитку територій при управлінні регіональним розвитком та формуванні регіональної політики необхідно враховувати специфіку кожного регіону, а отже, виконувати попередню типологізацію. При розгляді регіональних інвестицій при формуванні стратегії регіонального розвитку наголошується на тому, що при формуванні ефективної інвестиційної політики на регіональному рівні важливим аспектом стає також і застосування підходу, базованого на типологізації регіонів як за спрямуванням розвитку взагалі, так і за рівнем інвестиційного розвитку зокрема. Сформовано загальну концепцію управління регіональним розвитком і формування регіональної політики. Наголошено на відповідності такої концепції сучасним умовам розвитку українських регіонів.

Стаття написана українською мовою

Поліщук А. С.
Основні тренди глобалізації й урбанізації та урахування їх впливу в процесі управління розвитком регіонів України (c. 133 - 141)
Мета статті полягає в установленні тенденцій урбанізації та глобалізації для урахування їх впливу в процесі управління розвитком регіонів України. Визначено, що рівень урбанізації в Україні впродовж останніх 30 років є високим, водночас регіони країни значно диференціюються за рівнем урбанізації. Найбільш урбанізованими є Донецький, Луганський Дніпропетровський, Харківський і Запорізький регіони. Єдиним регіоном України, де має місце зменшення рівня урбанізації, є Закарпатський. Найбільш інтенсивними урбанізаційними процесами характеризуються три регіони України – Тернопільський, Чернігівський та Хмельницький, де зростання рівня урбанізації майже в десять разів перевищило середній показник по країні за останні 30 років. У результаті дослідження виявлено основні урбанізаційні виклики, зокрема: поглиблення економічного розриву між містами та селами і між великими містами та містами обласного значення; економічний розвиток регіону визначає здатність до об’єднання та концентрації креативного капіталу; зростання нерівності та сегрегації населення; зростання кризи передмістя; необґрунтоване зростання цін на житло в містах до рівня, що є недоступним для більшості населення. До найсуттєвіших глобалізаційних викликів віднесено: посилення глобальної конкуренції, зростання регіональної диференціації та спеціалізації; деградацію реального сектора економіки; значне зростання споживання енергоносіїв; обмеження доступу значної частини населення до якісних товарів та послуг за прийнятними цінами; зміна природно-кліматичних умов для життєдіяльності людей, посилення екологічних проблем. Доведено необґрунтованість розповсюдженого твердження щодо неефективності агломерацій і надмірного поглинання ними ресурсів. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розвиток теоретичних засад і розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення прийняття управлінських рішень на рівні регіональних органів управління з урахуванням викликів глобалізації та урбанізації.

Стаття написана українською мовою

Кордзая Н. Р.
Особливості формування та розвитку механізмів продовольчого забезпечення регіону (c. 142 - 148)
У статті досліджується продовольче забезпечення, яке є важливим індикатором якості соціально-економічного розвитку території (регіону) в щоденному споживанні продовольчих товарів населенням, зміцнюючи продовольчу безпеку країни. Умови адміністративно-територіальної реформи, спрямовані на передачу повноважень від центральних органів влади до місцевих, значно змінили систему продовольчого забезпечення територій, яка формує рівень цілісності продовольчої безпеки країни. Зміни вплинули і на централізовану систему продовольчого забезпечення через передачу нових принципів з державного рівня на регіональний. Збалансована та дієва система забезпечення населення продовольством впливає на якість його життя, економічну безпеку держави, її регіонів, конкурентоспроможність агропромисловості України на світових, зокрема європейських, ринках. Розроблені заходи з реалізації поставлених завдань Стратегії продовольчої безпеки регіонів плануються на період 3–5 років. Запропоновано структурно-логічну схему організаційно-економічного механізму продовольчого забезпечення регіону як комплекс економічних, технологічних та організаційних заходів, що здійснюються державою та іншими суб’єктами ринку на рівні країни та регіонів для задоволення потреб населення продовольчими товарами, регулюючи збут сільськогосподарської продукції, її переробку, гарантії покращення якості та безпеки харчових продуктів та їх цінової доступності. Досліджено, що основними напрямами реалізації механізму продовольчого забезпечення регіону є: забезпечення стійкого зростання виробництва, доступність продукції для споживачів; обмін сільськогосподарською продукцією; формування механізму регуляторного впливу на виробництво, торгівлю сільськогосподарською продукцією (національний, регіональний рівні); об’єднання невеликих фермерських господарств у межах регіонів; запровадження гарантованих мінімальних закупівельних цін (висока рентабельність виробництва); покращення рівня якості продукції, запровадження екологічних норм для стимулювання виробництва, вироблення та реалізація екологічно чистих продуктів харчування.

Стаття написана українською мовою

Ярошенко І. В., Семигуліна І. Б.
Аналіз європейської практики щодо формування та функціонування місцевого самоврядування та системи публічного управління розвитком територій (c. 149 - 156)
Діюча до 2014 р. в Україні система місцевого самоврядування не відповідала існуючим потребам суспільства. Функціонування органів місцевого самоврядування в більшості територіальних громад не забезпечувало формування та підтримку належного рівня якості життя громадян, необхідного для повноцінного розвитку людини, її самореалізації, захисту прав, надання якісних і доступних адміністративних, соціальних та інших послуг, не створювало на відповідних територіях сприятливе для розвитку життєвий простір. Процес становлення та розбудови Української держави потребував термінового реформування адміністративно-територіальної, політичної системи та становлення демократичного інституту публічної влади – місцевого самоврядування, яке визначається як право та реальна спроможність територіальної громади в межах законів і повноважень самостійно вирішувати питання місцевого розвитку власних територій. Тому реформу децентралізації влади в Україні у 2014 р. було визначено як одну з пріоритетних, яка передбачає побудову ефективної системи територіальної організації влади та публічного управління соціально-економічним розвитком територій. Детальне вивчення досвіду формування та функціонування місцевого самоврядування, кращих практик країн світу, і зокрема країн ЄС, які досягли сталого розвитку територій і покращили добробут своїх громадян, є актуальним для розвитку сучасної України та її регіонів і територій, а також для становлення власної ефективної системи публічного управління на місцевому рівні.

Стаття написана українською мовою

Оболенцева Л. В.
Формування туристичного іміджу міста як стратегічний напрям розвитку маркетингу території (c. 157 - 164)
Метою статті є формування туристичного іміджу міста як стратегічного напряму розвитку маркетингу території. У статті доведено, що дієвим та ефективним механізмом, який дозволяє вести боротьбу за обмежені ресурси, конкурентні переваги та високу конкурентоспроможність міста, вважається його сильний і позитивний імідж, під яким розуміють цілісний комплекс характеристик, що зосереджує в собі неповторні та оригінальні особливості міста, а також образні уявлення чи сприйняття, які дають змогу виокремити й ідентифікувати місто з-поміж безлічі інших споживачами, туристами, інвесторами. Наведено структуру потенціалу міста, а саме: його економічну, політичну, соціальну та екологічну складові, на яких базується імідж території. У дослідженні існуючі інструменти створення та просування територіального іміджу, які можуть використовуватися як у зовнішніх, так і у внутрішніх комунікаціях, пропонується класифікувати відповідно до чотирикомпонентної структури іміджу, яка включає в себе концептуальну, діяльнісну, особистісну й атрибутивну складові. Вивчення поточного іміджу міста та отримання уявлення про те, яку позицію він посідає у свідомості цільових груп, є виключно важливим етапом у плануванні маркетингу міст. Але вивчення іміджу міста є непростим завданням. Саме тому в статті пропонується використовувати набір різноманітних підходів, методів і конкретних інструментів для того, щоб вивчити всю комплексну та багатоаспектну природу іміджу м. Харків. Така оцінка потрібна для того, щоб розробити алгоритм стратегічного управління іміджем території. Адже позитивний і належним чином побудований відповідний імідж може виступати одним із інструментів залучення інвестицій, спрямованих на розвиток території та досягнення цілей розвитку міста.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2021

Чала Т. Г., Прядко Ю. В., Славута О. І.
Статистичне моделювання розвитку енергетичного ринку в регіонах України (c. 151 - 157)
Мета статті полягає в моделюванні енергетичного ринку України на мезорівні, виявленні його особливостей і проблем розвитку, формуванні системи показників моніторингу розвитку виробництва електроенергії на регіональному рівні. Встановлено, що Україна виробляє електроенергію переважно з невідновлюваних джерел енергії, а саме: викопного та мінерального палива, застосовуючи АЕС і ТЕС, що складає 54% від загального виробництва електроенергії. Вітрові, сонячні джерела електроенергії, біопаливо та ГЕС складають меншу частину виробництва – 7%. Зазначено, що Україна щорічно споживає близько 92 млн т нафтового еквіваленту (тне) енергії, має високий рівень енергоємності економіки, отже, для досягнення середньосвітового рівня необхідно скоротити споживання енергії на 50 млн тне. Рівень втрат виробленої та імпортованої енергії при її перетворенні та транспортуванні до кінцевого споживача становить 44%. Потенціал скорочення витрат енергії при споживанні в таких секторах, як житловий, бюджетний і постачання енергії, становить близько 19 млн тне. Для оцінювання стану енергетичного сектора в України у 2019 р. на мезорівні було проведено групування регіонів України із використанням кластерного аналізу. Регіони, які увійшли в 1 кластер, а саме: Дніпропетровська, Донецька та Запорізька області, мають найкращі перспективи для швидкого інноваційного розвитку енергоринку. Регіони, які ввійшли до 3 кластера, мають найнижчі серед інших кластерів значення показників розвитку енергетичного сектора та потребують особливої уваги до розроблення нових, економічно ефективних енергетичних технологій. Обґрунтовано систему показників для аналізу розвитку енергетичного ринку на мезорівні. Запропоновані показники адаптовано до показників моніторингу досягнення цілей сталого розвитку, а саме: цілі сталого розвитку 7 «Забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх».

Стаття написана українською мовою

Бушинський Є. В.
Методи оцінки інвестиційної привабливості: регіональний вимір (c. 157 - 163)
Досліджено теоретико-методичні підходи щодо трактування сутності та методів оцінювання інвестиційної привабливості регіонів, що дозволяє стверджувати про відсутність загальноприйнятого наукового підходу й об’єктивної оцінки загальної інвестиційної ситуації в регіонах. На основі проведеного аналізу сучасних наукових підходів до трактування сутності поняття «інвестиційна привабливість регіону» зроблено висновок щодо її характеристик, а саме: цінність використання регіону як місця, де знаходиться компанія; поєднання переваг від місцезнаходження, які можуть бути досягнуті в процесі ведення бізнесу та обумовлені специфічними характеристиками регіону, в якому відбувається діяльність; набір переваг регіонального розташування, що впливають на досягнення цілей інвестора (наприклад, операційні витрати, доходи від продажу, рентабельність); можливість надати оренду місця в даному регіоні; здатність переконати інвесторів вибрати регіон як місце для інвестування; здатність стимулювати інвестиції, пропонуючи комбінацію переваг щодо місцезнаходження, яких можна досягти в процесі ведення бізнесу. Обґрунтовано застосування методу аналізу вартості чи кількості виконаних інвестицій (або робочих місць) у певній галузі для оцінювання інвестиційної привабливості регіону, що дозволить об’єктивно визначити просторову диференціацію припливу іноземного капіталу в той чи інший регіон. Установлено, що при визначенні ваги окремих факторів інвестиційної привабливості отримані величини повинні дозволяти проводити попередній аналіз інвестиційної привабливості, який найбільшою мірою збігається з фактичною інвестиційною активністю регіонів. Запропоновано узагальнене групування за рівнем агрегації (регіон, субрегіон, територіальна громада, об’єднана територіальна громада, міста) категорій (факторів) потенційної інвестиційної привабливості.

Стаття написана українською мовою

Мульска О. П., Гудзовата О. О.
Виклики фінансової глобалізації для розвитку територій України: напрями мінімізації та регулювання (c. 164 - 170)
Активний розвиток цифрових технологій, зокрема Інтернет-банкінг, алгоритмічна торгівля, Індустрія великих даних, кредитні електронні платформи, Blockchain та криптовалюта з поступовою відмовою від готівкових розрахунків, спричиняє радикальну трансформацію фінансової системи більшості країн і створює нові виклики в грошовому кредитуванні та посилюють фінансові дисбаланси в регіональному розвитку України. Метою статті є поглиблення теоретичних і прикладних основ дослідження взаємозв’язку викликів глобалізації та фінансових дисбалансів у регіональному розвитку, обґрунтування основних напрямків їх регулювання та мінімізація негативних наслідків фінансової глобалізації. У статті визначено необхідність радикальної трансформації регіональних фінансових систем України та розроблення нової політики протидії викликам глобалізації з метою подолання фінансових дисбалансів у регіонах країни, а саме: чітке розмежування повноваження суб’єктів регіонального регулювання ринку криптовалют; здійснення фінансового регіонального моніторингу та контролю за суб’єктами первинного фінансового моніторингу; розвиток цифрової інфраструктури, створення умов для впровадження технологій сегментації мережі; перепідготовка та соціальна адаптація фінансових працівників завдяки активному розвитку інформаційних технологій. Протидія фінансовим злочинам, відмиванню грошей, транскордонним і міжнародним злочинам є ключовим компонентом подолання фінансових дисбалансів у розвитку регіонів України. Доведено, що запровадження комплексної системи мінімізації проявів тінізації грошово-кредитної сфери матиме позитивні результати в контексті посилення фінансової безпеки.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2021

Бріль М. С., Пивавар І. В.
Технології дослідження рівня економічної стійкості регіональної системи (c. 119 - 130)
У статті викладено результати теоретичних і практичних аспектів дослідження рівня економічної стійкості регіональних систем. Запропоновано концепцію моделювання стійкості економічної системи регіональної системи, сформовано комплекс моделей визначення рівня економічної стійкості регіону. Мета дослідження – вдосконалення інструментарію системного оцінювання та прогнозування економічної стійкості регіональних систем щодо стратегічних, тактичних та операційних напрямів, що дозволить підвищувати ефективність державного регулювання в умовах нестійкості, нерівномірності й деформованої самоорганізованості регіональних соціально-економічних систем, а також отримувати синергетичний ефект при забезпеченні параметрів взаємоузгодженого розвитку складових економічної стійкості регіону. З урахуванням сучасного інструментарію методів і моделей до оцінювання й аналізу економічної стійкості регіональної системи запропоновано концептуальний методологічний базис, інноваційний характер якого полягає в застосуванні методології проєктного аналізу та бізнес-процесів, інструментів економіко-математичного моделювання, що відображують різні системні аспекти за низкою критеріїв і складових, серед яких виокремлено: фінансову, техніко-технологічну, кадрово-інтелектуальну, комунікаційно-інформаційну складові. Пропонована технологія оцінювання рівня економічної стійкості регіону містить в собі три етапи дослідження: формування комплексу моделей для визначення складових оцінки економічної стійкості регіону; діагностика загроз середовища та моделювання їх впливу на рівень економічної стійкості регіону; прогнозування рівня стійкості регіональної системи. Запропонований методологічний базис оцінювання економічної стійкості регіональної системи дозволяє оперативно та адекватно вирішувати задачі діагностування стійкості та формувати управлінські рішення реагування економічної системи на вплив зовнішніх і внутрішніх загроз.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2021

Савчин І. З.
Вплив бар’єрів на диспропорційний розвиток регіонів: огляд і аналіз (c. 82 - 90)
Метою статті є виокремлення й аналізування бар’єрів економічного розвитку України, формування теоретичної бази впровадження стратегії конвергентного розвитку з метою їх подолання в коротко- та довгостроковій перспективі. У статті проаналізовано вплив бар’єрів на диспропорційний розвиток регіонів, що, своєю чергою, несе негативні наслідки для конвергентного розвитку регіонів. Автором структуровано групи бар’єрів економічного розвитку регіонів України та наведено їхню характеристику. Визначено бар’єри, які долаються найлегше, та бар’єри, подолання яких є складним навіть у довгостроковій перспективі. У ході дослідження виокремлено найбільш важливі бар’єри розвитку регіонів, а саме: ті, що виникають унаслідок дефіциту ресурсів; соціально-політичні та культурні; планування; організаційно-інституційні; пов’язані з поточним управлінням; пов’язані з моніторингом і контролем. Автором наведено концепцію конвергентного економічного розвитку, спрямовану, зокрема, на подолання існуючих бар’єрів, що уповільнюють розвиток регіонів. Обґрунтовано актуальність детальнішого дослідження розвитку регіонів України в межах єдиної концепції конвергенції для уніфікації підходу щодо подолання впливу бар’єрів на диспропорційний розвиток регіонів. Доведено, що концепція конвергентного розвитку регіонів – це цілісне уявлення про рівноважний розвиток регіонів, що включає сукупність суб’єктів та об’єктів регіонального розвитку, систему узгоджених цілей і засобів їхнього досягнення, спрямованих на збалансування й узгодження показників розвитку та на подолання бар’єрів. Визначено, що необхідною умовою ефективної реалізації концепції конвергентного розвитку регіонів України є їхня адаптивність – тобто здатність реагувати на нові вимоги та можливості, які виникають унаслідок інноваційного оновлення технологій, інновацій, модернізації менеджменту. Автором також доведено, що існує необхідність обмеження масштабів диспропорцій в економічному розвитку регіонів шляхом нівелювання бар’єрів розвитку, що є одним із основних завдань регіональної політики.

Стаття написана українською мовою

Богуславська С. І.
Трансформація регіонального менеджменту в умовах глобалізації для забезпечення сталого розвитку регіонів України (c. 90 - 97)
Сучасні напрями формування глобального світового економічного, інформаційного, фінансового простору визначають принципово нові завдання щодо формування та розвитку форм і методів управління регіональними системами. Мета статті полягає в обґрунтуванні необхідності трансформації регіонального менеджменту для забезпечення сталого розвитку регіонів України в умовах глобалізації. У статті розвинено теоретичні підходи до трактування поняття «регіон» і надано авторське визначення дефініції як відкритої цілісної системи, єдність якої забезпечується низкою чинників (географічного, політичного, соціального й економічного характеру) та поелементний склад якої характеризується широким спектром елементів (у т. ч. регіональних інституцій), що в результаті постійної взаємодії та взаємовпливу набувають нових якостей та характеристик і зумовлюють якісні зміни системи. До основних ознак регіональної системи віднесено: здатність до самовідтворення; цілеспрямованість і залежність її функціонування та розвитку від складу та повноти ресурсного забезпечення. Уточнено зміст поняття «глобалізація». Доведено, що глобалізація висуває нові вимоги до регіонального менеджменту, а також окреслено обмеження сучасного економічного розвитку. Регіони України активно включаються в процеси міжнародної та міжрегіональної інтеграції, і зовнішньоекономічна діяльність регіонів має значні перспективи. При цьому ступінь, глибина залучення регіону в міжнародний інтеграційний процес, успішність його зовнішньоекономічної діяльності безпосередньо залежать від орієнтованості на інноваційне ведення фінансово-господарської діяльності, комплементарності у фінансуванні, використанні механізму державно-приватного партнерства. До основних викликів сталого розвитку регіонів України (крім пандемії) віднесено: залучення економічних агентів; розвиток інженерної інфраструктури; будівництво й оновлення житлового фонду; впорядкування землекористування; підтримка зайнятості на високому рівні; вирішення нагальних екологічних проблем. Забезпечення стійкості регіонів та держави в сучасних умовах можливе за рахунок посилення горизонтальних зв’язків міжрегіональної взаємодії. Останнє розширює можливості регіональних органів управління в частині збільшення внутрішнього потенціалу регіонів, створює умови для більш ефективного вирішення проблем в економічній, соціальній і політичній сферах. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розвиток теоретичних засад регіонального менеджменту та розроблення практичних рекомендацій щодо його вдосконалення з урахуванням викликів глобалізації.

Стаття написана українською мовою

Топалова І. А., Маковеєва О. В.
Адаптивний розвиток суб’єктів господарювання регіональної економічної системи в умовах цифровізації (c. 97 - 103)
Сучасні економічні умови диктують дедалі жорсткіші умови функціонування суб’єктів (учасників) ринку, які пов’язані насамперед із глобалізацією економіки, впровадженням цифрових норм бізнес-процесів, посиленням конкуренції в усіх сферах соціально-економічного життя та коронакризою. Ось чому виникають питання адаптації економічних суб’єктів до певних змін і розвитку їхніх навичок у досить складних економічних умовах і під впливом зовнішніх факторів, які часом навіть неможливо виміряти. Автори вважають необхідним розглянути подальші зміни в зовнішньому середовищі та місце в них економічних суб’єктів регіональної економічної системи з позицій їх адаптивного розвитку в контексті цифровізації, що і стало метою даної наукової статті. Ця мета дозволила сформувати такі завдання: дослідити суть адаптивного розвитку; визначити підходи до адаптивного розвитку суб’єктів господарювання регіональної економічної системи, а саме: системно-комплексний, ефективно-процесовий, паводково-психологічний; навести структуру адаптивного розвитку економічних суб’єктів регіональної економічної системи з позицій синергетичного підходу; вдосконалити концептуально-категоріальний апарат регіональної економіки шляхом введення поняття «адаптивний розвиток економічних суб’єктів регіональної економічної системи» (що в даному дослідженні розуміється як безперервний процес трансформації в системі управління економічними суб’єктами, що базується на переході системи із одного якісного стану в інший за умов встановлених суперечностей зовнішнього середовища та довгострокової (стратегічної) програми формування та збільшення внутрішнього потенціалу з метою підвищення ефективності функціонування суб’єктів управління регіональною економічною системою); розглянути якісні зміни у здійсненні цифрової трансформації регіональної економіки. Отже, адаптивний розвиток системи управління суб’єктами господарювання регіональної економічної системи за умов впливу навколишнього середовища в умовах цифровізації є досить складним і багатогранним процесом, що вимагає організаційних змін у системі управління та скоординованих дій персоналу та керівництва. Крім того, адаптивний розвиток вимагає нових компетенцій персоналу, що дозволяє перейти до більш глибокого занурення в інформаційно-комунікаційний простір за допомогою цифрових перетворень.

Стаття написана українською мовою

Бабець І. Г.
Удосконалення механізму стратегічного управління структурними трансформаціями економіки міст обласного значення Львівської області (c. 103 - 113)
У статті проаналізовано зміст стратегій розвитку міст обласного значення Львівської області та виявлено відсутність у них цілей, завдань і заходів з покращення галузевої структури економіки, а також обмеженість можливостей місцевих органів влади впливати на структуру економіки міст за допомогою інструментів, що передбачають податкові преференції для підприємств пріоритетних галузей промисловості, інвесторів, малого та середнього бізнесу. З метою усунення недоліків у стратегічному управлінні структурними трансформаціями міст запропоновано напрями вдосконалення діючого інституційного механізму в частині оподаткування інвестиційної, інноваційної та підприємницької діяльності підприємств пріоритетних галузей економіки, інвесторів, які фінансують розвиток високотехнологічних галузей і наукомістких видів економічної діяльності, а також підприємств, що функціонують у межах спеціальних режимів економічної діяльності. Обґрунтовано, що запровадження реальних податкових преференцій для підприємств забезпечить реалізацію ефективної структурної політики на місцевому рівні, оскільки органи влади отримають реальні важелі для підвищення інвестиційної, інноваційної, підприємницької активності в пріоритетних сферах економіки. З метою посилення контролю та відповідальності за реалізацію стратегічних завдань запропоновано застосування проблемно-цільового методу у стратегічному плануванні розвитку міст, який, на відміну від програмно-цільового підходу, передбачає чіткий розподіл ресурсів між цілями, спрямованими на вирішення структурних проблем в економіці. У результаті дослідження визначено перелік індикаторів структурних змін в економіці та основні засади встановлення кількісних критеріїв досягнення стратегічних цілей з покращення структури економіки міст обласного значення.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2021

Синюра-Ростун Н. Р.
Фінансово-кредитні інструменти в локальній структурній політиці розвитку міст Західного регіону України (c. 162 - 169)
У статті розкрито особливості застосування фінансово-кредитних інструментів, зокрема місцевих запозичень, у локальній структурній політиці. Встановлено, що завданням органів місцевого самоврядування міст є формування власної локальної структурної політики, яка б орієнтувалася на інноваційний, технологічний та інклюзивний розвиток. Реалізація такої політики потребує використання низки інструментів, серед яких бюджетні, інвестиційні, фінансово-кредитні, грантові, маркетингово-управлінські, податкові тощо. Важливе місце посідають фінансово-кредитні інструменти, оскільки дозволяють залучити додаткові фінансові ресурси для розвитку економіки міст. Серед фінансово-кредитних інструментів досліджено місцеві запозичення, зокрема облігаційні позики та місцеві гарантії. Облігаційні позики не стали поширеним інструментом залучення фінансових ресурсів, що пов’язано із низкою перешкод на шляху до їх емісії. Серед міст Західного регіону України лише Львів та Івано-Франківськ здійснювали випуск облігацій за період 2015–2020 рр. Визначено, що місцеві запозичення також не відіграють значної ролі у формуванні фінансових ресурсів міст через низьку кредитоспроможність останніх, а також складну процедуру отримання. Інструмент місцевих гарантій дає можливість органам місцевого самоврядування реалізовувати проєкти з розвитку комунальної інфраструктури та ресурсозбереження. Через законодавчі обмеження органи місцевого самоврядування не можуть використовувати місцеві запозичення для реалізації локальної структурної політики шляхом підтримки стратегічних секторів місцевої економіки. Повноцінне використання цього інструменту в локальній структурній політиці потребує внесення змін до законодавства, які б надавали ширшу автономію органам місцевого самоврядування та створювали можливості для зростання конкурентоспроможності міської економіки.

Стаття написана українською мовою

Нечипорук О. В.
Інвестиційна привабливість видів економічної діяльності в регіонах України (c. 169 - 174)
Метою статті є дослідження інвестиційної привабливості видів економічної діяльності в регіонах України, визначення впливу факторних величин (видів економічної діяльності) на обсяг реалізованої продукції. У результаті дослідження розроблено методичний підхід до аналізу та визначення інвестиційної привабливості видів економічної діяльності в регіонах України; визначено вплив факторних величин (видів економічної діяльності) на обсяг реалізованої продукції, виокремлено головні з них за допомогою кореляційного аналізу та перевірено значущість обраних факторів впливу за допомогою регресійного аналізу. Для аналізу було сформовано дані на основі офіційних даних Державної служби статистики України та Міністерства економіки України. Для отримання більш точних підсумкових результатів було проведено нормалізацію даних, яка необхідна для того, щоб значення ознак у вхідному векторі привести до певного заданого діапазону. Після нормалізації було розраховано зведені дані для кореляційно-регресійного аналізу. На основі проведеного аналізу побудовано економіко-математичні моделі впливу інвестиційних інструментів державного бюджету на види економічної діяльності та моделі впливу інвестиційних інструментів прямих іноземних інвестицій на види економічної діяльності в регіонах України. Обґрунтовано інвестиційну привабливість певних регіонів для державного інвестування та для іноземних інвестицій. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є аналіз впливу інших факторів на інвестиційну привабливість конкретного регіону та України в цілому.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2021

Ситник Н. С., Жовтяк К. В.
Сучасні тенденції розвитку співробітництва територіальних громад в Україні (c. 120 - 126)
За сучасних умов розвитку місцевих фінансів особливо актуальним постає питання фінансового забезпечення розвитку територіальних громад. Як свідчить вітчизняний досвід, не всі громади є абсолютно самодостатніми та спроможними повністю забезпечити виконання завдань із соціально-економічного розвитку. У такому випадку виникає необхідність пошуку додаткових джерел фінансових ресурсів та альтернативних інструментів щодо вирішення питань місцевого значення. Одним із таких інструментів є співробітництво територіальних громад. Мета статті полягає в дослідженні переваг і можливих шляхів удосконалення співробітництва територіальних громад. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи законодавчу базу та вітчизняний досвід, розглянуто сутність механізму співпраці громад, а також тенденції його розвитку в Україні. Охарактеризовано актуальність інструменту співпраці територіальних громад в умовах запровадження адміністративно-територіальної реформи. Проаналізовано динаміку кількості укладених договорів про співпрацю між громадами. Розглянуто основні форми реалізації співробітництва територіальних громад, їх ознаки та тенденції застосування органами місцевого самоврядування на практиці. Виокремлено ключові сфери, в яких зацікавлені громади співпрацюють найбільше задля вирішення спільних проблем соціально-економічного розвитку. Проаналізовано регіональний розподіл проєктів міжмуніципального співробітництва в Україні. Охарактеризовано основні переваги співробітництва територіальних громад і запропоновано шляхи вдосконалення даного механізму в умовах сучасного розвитку місцевих фінансів. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розробка пропозицій щодо поширення практики такого співробітництва в усіх регіонах України та створення стимулів для органів місцевого самоврядування використовувати даний інструмент для забезпечення розвитку своїх громад і надання якісних суспільних послуг місцевим жителям.

Стаття написана українською мовою

Летуновська Н. Є.
Рівень здоров’я та фактори, що впливають на позицію регіону за цим показником у рейтингах (c. 127 - 136)
У статті аналізується позиція України в низці міжнародних рейтингів, що визначають рівень розвитку регіону та якість добробуту населення. Приділено увагу аналізу показника усвідомлення рівня здоров’я, який одержують у рамках опитування думки населення конкретної країни. Зроблено порівняння міжнародних рейтингів добробуту за наявністю чи відсутністю складової здоров’я в них при розрахунку інтегрального показника. Розкрито статистичну інформацію щодо значень цього показника в низці країн європейського регіону та в Україні. Наведено результати опитувань громадськості щодо соціально-економічного становища українських регіонів. Рівень здоров’я обраний як категоріальний фактор, залежність якого від певних чинників визначено в середовищі програми Statistica.10 за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу почергово для сформованих чотирьох груп країн, проранжованих відповідно до значення індексу рівня самоусвідомленого здоров’я. Аналіз проводився від групи країн з найвищим значенням індексу до країн з найнижчими значеннями: залежність між цим показником і рівнем споживання фруктів та ягід; кількістю органічних господарств і витратами на охорону здоров’я в аналізованій країні. Визначено статистичну цільову залежність між рівнем усвідомлення здоров’я та здоровим споживанням серед населення країни. Для індикатора «Кількість органічних господарств» справджується залежність лише для груп країн з нижчими позиціями в рейтингу рівня здоров’я. З підвищенням позицій у рейтингах цей фактор не є показовим і не впливає на ранжування. Зроблено висновок стосовно того, що поведінка населення, мотивація до здорового способу життя є високозначущими для формування здорового середовища в регіоні. Здійснений бібліометричний аналіз визначив подальші наукові розробки автора у визначенні ролі громадського здоров’я у формуванні добробуту регіону та територіального бренду.

Стаття написана українською мовою

Дуб А. Р.
Перспективи трансформації нерухомості в джерело підвищення фінансової спроможності територіальних громад (c. 137 - 144)
Нерухомість є одним із базових активів функціонування територіальної громади. Однак через неналежну діяльність або бездіяльність органів місцевого самоврядування вона залишається лише номінальним активом адміністративно-територіальної одиниці та не сприяє підвищенню фінансової спроможності територіальної громади. Мета статті – виявити та запропонувати можливі шляхи перетворення нерухомості в джерело підвищення фінансової спроможності територіальної громади. У ході дослідження висвітлено перешкоди, у тому числі корупційні схеми, які спричиняють втрати місцевими бюджетами надходжень від оренди та відчуження комунального майна. Вказано на необхідність активізації діяльності органів місцевого самоврядування в напрямі інвентаризації всієї комунальної нерухомості, встановлення її ринкової вартості та підвищення прозорості операцій з надання комунальної нерухомості в оренду. Розглянуто можливість розвитку муніципального орендного житла у великих містах. Особливу увагу в роботі приділено нерухомості, яка перебуває у приватній власності як квазіактив територіальної громади, що забезпечує надходження до місцевого бюджету у вигляді податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Проведено аналіз змін кон’юнктури ринку нерухомості у 2020–2021рр., які опосередковано впливають на наповнення місцевих бюджетів надходженнями від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Виокремлено, запропоновано й обґрунтовано можливі шляхи підвищення фінансової спроможності територіальних громад через посилення ролі комунальної та приватної нерухомості в складі активів територіальної громади.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2021

Шевченко О. В.
Інструментарій розпізнавання угруповань регіонів України за показниками диспропорцій їх соціально-економічного розвитку (c. 115 - 126)
Метою дослідження є формування інструментарію розпізнавання угруповань регіонів за показниками соціально-економічного розвитку. Розгляд робіт науковців продемонстрував нестачу оцінного інструментарію для вивчення груп регіонів за рівнями диспропорцій, що ускладнює дослідження міжрегіональних диспропорцій та впливу на них різних чинників. У роботі проведено класифікацію рівнів диспропорцій у регіонах за сферами розвитку, сформовано математичний апарат розпізнавання та прогнозування рівнів диспропорцій у регіонах. Досліджено групування регіонів за рівнями диспропорцій у семи сферах розвитку: загальноекономічні, соціально-демографічні, структурні, соціально-економічні, зовнішньоекономічні, природно-екологічні, виробничі. Виявлено три групи регіонів за рівнями диспропорцій у названих сферах розвитку: із урівноваженими диспропорціями сфери, із контрольованими (стримуваними) диспропорціями сфери, із неконтрольованими (нестримуваними) диспропорціями сфери. Просторово-динамічне оцінювання диспропорцій розвитку кластерних угруповань регіонів є доцільним для розроблення й упровадження заходів регіональної політики, спрямованих на регулювання диспропорцій розвитку регіонів. Оригінальністю роботи є дослідження кластерних угруповань регіонів за рівнями диспропорцій у різних сферах життєдіяльності, що дозволяє в комплексі оцінити міжрегіональну диспропорційність і розробити низку заходів щодо врегулювання диспропорцій розвитку регіонів у межах країни.

Стаття написана українською мовою

Паламарчук Д. М.
Регіональний вимір енергоефективності та енергетичної безпеки України (c. 127 - 134)
Метою статті є визначення можливостей регіонів України щодо самозабезпечення енергетичними ресурсами, підвищення енергетичної безпеки та енергоефективності, а також формування методичного підходу до визначення регіональних рейтингів за рівнем енергоефективності та енергетичної безпеки. У статті запропоновано показники енергоефективності та енергетичної безпеки, які доцільно покласти в основу системи індикаторів, що використовується для визначення регіональних рейтингів енергоефективності та енергетичної безпеки. Запропоновані індикатори дозволяють комплексно оцінити рівень енергетичної безпеки регіону, є релевантними та можуть бути легко розраховані з використанням даних Державної служби статистики України. Для оцінки рівня енергоефективності та енергетичної безпеки регіонів України доцільно використовувати авторську методику, яка також дає змогу оцінити наявність та якість використання енергетичних ресурсів. Застосування запропонованої дворівневої системи індикаторів та способу їх розрахунку дозволяє розв’язати задачу інформування різних категорій користувачів щодо енергоефективності та енергетичної безпеки регіонів з метою визначення потреби в керуючих впливах в умовах обмеженої інформації. На основі отриманих результатів державні та регіональні органи управління та місцевого самоврядування зможуть оцінити досягнуті результати, порівняти їх з досягненнями інших регіонів та розробити систему заходів щодо підвищення енергоефективності регіональної економіки та забезпечення енергетичної безпеки в майбутньому. Подальші дослідження автора будуть спрямовані на розрахунок за сформованим методичним підходом рейтингу енергоефективності та енергетичної безпеки регіонів України, здійснення порівняльного аналізу регіонів та розробку пропозицій щодо вирішення встановлених проблем, виходячи з отриманих результатів рейтингування.

Стаття написана українською мовою

Ярошенко І. В.
Сутність і види територіальної громади: аналіз теоретичних аспектів (c. 134 - 145)
У кожній країні формуються власні системи територіальної організації влади та публічного управління, що відбувається під впливом національних, історичних, географічних, природних, економічних, соціальних, культурних, демографічних та інших особливостей. Значна увага досліджень науковців і практиків приділялась питанням створення та функціонування територіальної громади. Вибір теоретичних підходів і моделей територіальної громади впливає на ефективність функціонування системи місцевого самоврядування, спроможність виконувати покладені повноваження, забезпечувати високий рівень якості життя громадян і сталий розвиток території. Вивчення світового та вітчизняного досвіду дозволяє систематизувати накопичені знання з цього питання, що дає можливість запропонувати національну систему публічного управління на центральному та місцевому рівнях з використанням кращих теоретичних і практичних напрацювань країн світу. Формування визначення сутності поняття територіальної громади здійснювалося протягом тривалого історичного періоду під впливом різнобічних наукових суджень, ідей, теоретичних підходів, практичних досліджень. Аналіз і вивчення закордонного та вітчизняного досвіду з цього питання характеризується різноманітними формулюваннями, поглядами, принципами, ознаками тощо стосовно утворення та функціонування територіальних громад. Паралельно зі словосполученням «територіальна громада» дослідниками використовуються інші назви, такі як комуна, територіальна спільнота, територіальна спільність, територіальний колектив, місцеве співтовариство, соціально-територіальна спільнота тощо. Відсутність на даний час узагальненої наукової думки відносно конкретизації змісту певного терміна, різноманітність обсягів і підходів до його тлумачення підтверджує доцільність подальшого дослідження цієї тематики.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2021

Шульц С. Л., Луцків О. М.
Пріоритети та ризики реалізації регіональної смарт-орієнтованої економічної політики (c. 73 - 79)
У статті розглянуто економічну сутність смарт-спеціалізації. Вивчено європейський досвід застосування концепції «смарт-спеціалізації» у стратегічному управлінні. Розглянуто основні складові елементи концепції «старт-спеціалізації». Досліджено напрями впливу старт-спеціалізації на підвищення інноваційної активності та конкурентоспроможності території. Визначено основні проблеми, на вирішення яких націлена старт-спеціалізація. Акцентовано увагу на тому, що смарт-спеціалізація передбачає не стільки стимулювання інновацій, скільки активізацію довгострокових структурних змін в економіці регіону та націлена на виявлення сильних сторін і розвиток конкурентних переваг регіонів на основі існуючої структури регіональної економіки. Обґрунтовано необхідність запровадження концепції смарт-спеціалізації у сфері реалізації регіональної економічної політики в Україні. Досліджено основні цілі, принципи, пріоритети та ризики реалізації регіональної старт-орієнтованої політики. Зазначено, що реалізація старт-орієнтованої регіональної політики, як моделі структурних змін, розширить можливості для визначення та безпосередньої підтримки пріоритетних видів економічної діяльності для певних регіонів, що дасть можливість підвищити їх конкурентні переваги та сприятиме структурній диверсифікації економіки на інноваційних засадах. Значну увагу приділено дослідженню основних бар‘єрів на шляху реалізації смарт-спеціалізації та запропоновано напрями їх нівелювання. Акцентовано увагу на необхідності застосування інтегрованого підходу до розвитку регіонів України, який передбачає взаємоузгодженість різних політик, які реалізуються державою та регіонами (економічної, структурної, промислової, інноваційної, зовнішньоекономічної тощо) та діяльності стейкхолдерів цього процесу. Інтегрований підхід до сучасної регіональної політики забезпечить стратегічне планування соціально-економічного розвитку регіону. Реалізація пріоритетів старт-спеціалізації сприятиме зростанню частки високотехнологічних видів економічної діяльності в структурі економіки регіонів. Основним інструментом реалізації цього напряму реформ мають стати регіональні стратегії, ефективність реалізації яких забезпечить перехід від визначення пріоритетів до реалізації конкретних проєктів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2021

Дериховська В. І.
Типизація регіонів України за рівнем розвитку торговельної галузі методом кластерного аналізу (c. 159 - 164)
Метою написання даної статті є аналіз особливостей застосування кластерного аналізу для типізації регіонів України за показниками, що характеризують рівень розвитку торговельної галузі. У статті визначено роль і місце торговельної галузі в економіці країни. Зокрема, сучасна торговельна галузь, переживаючи черговий етап динамічних трансформаційних перетворень, залишається однією з провідних галузей економіки України, а її важливість для розвитку національного господарства вкрай важко переоцінити. Значну увагу приділено регіональному аспекту реалізації внутрішньої торгівлі, зокрема дослідженню рівня розвитку торговельної діяльності на окремих територіях країни та їх подальшому компаративного аналізу. З огляду на це, в статті детально розглянуто особливості та етапи застосування одного з методів моделювання багатовимірних процесів – кластерного аналізу – задля групування регіонів України за рівнем розвитку торговельної галузі. Як інформаційну базу дослідження було взято показники, що характеризують як поточний стан торговельної галузі, так і перспективи її розвитку. Аналіз проведено за 2017–2020 рр., що дозволило проаналізувати динамічність змін у регіональному сегменті внутрішньої торгівлі України. Проведений аналіз показав, що найбільш стабільними, з точки зору рівня розвитку торговельної галузі протягом досліджуваного періоду, є перший кластер – регіони з високим рівнем розвитку торговельної галузі (Дніпропетровська, Київська, Львівська, Одеська, та Харківська області). До другого кластера увійшли регіони із середнім рівнем розвитку внутрішньої торгівлі. Стабільними представниками цього кластера є Донецька, Полтавська, Запорізька та Вінницька області. Найбільш чисельним є третій кластер регіонів із низьким рівнем розвитку торгівлі, що можна пояснити пролонгованим впливом соціально-економічної та політичної кризи, яка почалась у 2014 р. Визначено, що Україні властива нерівномірність розвитку територій, відповідна тенденція є притаманною і для розвитку торговельної галузі в регіонах, що підтверджують результати кластеризації.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2021

Західна О. Р., Млінцова А. О.
Сучасний стан фінансово-матеріальної бази територіальних громад в умовах децентралізації (c. 184 - 189)
У статті визначено особливості управління фінансово-матеріальною базою територіальних громад України в умовах децентралізації. Наведено економічну сутність терміна «фінансово-матеріальна база» та виділено основні складові даного показника, що дає можливість оцінити фінансову забезпеченість територіальних громад. Визначено основні фактори впливу на фінансово-матеріальну базу територіальних громад, що пов’язані з реалізацією реформи децентралізації в Україні. Виділено нові фінансові можливості й обов’язки адміністративно-територіальних одиниць, що відобразилось у зміцненні власної фінансової бази місцевого самоврядування. Здійснено динамічний аналіз співвідношення доходів загального фонду місцевих бюджетів до ВВП України протягом 2014–2020 рр. Розглянуто процес передачі об’єктів спільної власності до комунальної власності територіальних громад у розрізі областей України станом на 05.03.2021 р. Оскільки оцінка стану фінансово-матеріальних ресурсів територіальних громад є комплексним процесом і включає управління комунальною власністю, визначено основні способи використання комунальної власності, серед яких варто виділити: оренду, приватизацію, самостійне використання майна територіальною громадою, лізинг, концесію та інші. Здійснено оцінку способів використання об’єктів комунальної власності на прикладі територіальної громади м. Львова за 2018–2019 рр. Доведено, що проведений аналіз є свідченням підвищення рівня фінансової забезпеченості місцевих бюджетів і підтвердженням позитивних тенденцій зростання їх ресурсної бази в результаті фінансової децентралізації. Визначено негативні чинники впливу на основні показники фінансово-матеріальної бази місцевих бюджетів. Також зазначено ряд проблем, з якими стикнулись органи місцевого самоврядування, та наведено шляхи їх вирішення.

Стаття написана українською мовою

Лещух І. В.
Підвищення центро-периферійної взаємодії обласного центру та районів області: концептуальний аспект (c. 189 - 196)
В Україні партнерство обласних центрів та районів області має великий потенціал у контексті сприяння розвитку територій, адже його реалізація в довгостроковій перспективі дозволить подолати диспропорційність у рівні соціально-економічного розвитку територій і підвищити життєздатність регіону загалом. Однак, зважаючи на те, що зазначений потенціал сьогодні не задіяний повною мірою, важливим є налагодження діалогу між територіальними громадами центру та периферії щодо пошуку можливостей і перспектив спільного розвитку. У статті запропоновано концептуальний підхід до підвищення центро-периферійної взаємодії обласного центра та районів області на сучасному етапі децентралізації. Акцентовано, що базовим принципом політики підвищення центро-периферійної взаємодії обласного центра та районів області має стати принцип сталості (досягнення економічного, екологічного та соціального балансу), а досягнення пріоритетів сталого розвитку повинно узгоджуватись із іншими принципами ефективної центро-периферійної взаємодії (зокрема, паритетності, інклюзивності, ефективності, результативності та стратегічної орієнтації, інноваційності, розвитковісті, соціальної згуртованості, резистентності та ін.). Встановлено (з урахуванням іноземного досвіду та вітчизняних реалій регіонального розвитку), що основними напрями взаємодії досліджуваних адміністративних одиниць мають бути: модернізація інфраструктури; створення туристично-рекреаційної мережі; розвиток галузевих кластерів; продукування інновацій; розвиток інфраструктури підтримки бізнесу; диджиталізація; взаємодія в контексті розвитку соціальних і громадянських можливостей. Результати підвищення центро-периферійної взаємодії обласного центра та районів області повинні задовольняти три компоненти життєдіяльності громад регіону: економічний, соціальний, екологічний.

Стаття написана українською мовою

Олександренко І. В.
Оцінка ефективності інвестиційної діяльності регіонів України (c. 197 - 204)
Метою даної статті є оцінка ефективності інвестиційної діяльності регіонів України. Результати проведеного дослідження дозволять виявити фактори впливу на дану характеристику регіональної господарської системи та сформувати певні завдання з їх вирішення в контексті активізації інвестиційних процесів на регіональному рівні. Здійснено теоретичний аналіз наявних підходів до оцінки ефективності інвестиційної діяльності на рівні регіону, що дозволило сформувати власний підхід, який базується на обчисленні сукупного інтегрального показника ефективності інвестиційної діяльності регіонів України. З метою обчислення сукупного інтегрального показника ефективності інвестиційної діяльності регіонів України запропоновано методику, яка полягає в розрахунку сукупності відносних показників, які розподілені в межах трьох напрямів, а саме: за впливом інвестиційної діяльності за виробничий розвиток регіону, фінансовий розвиток регіону та соціальний розвиток регіону. В результаті обчислення відносних показників здійснено оцінку інтегрального рівня ефективності інвестиційної діяльності окремо за її впливом на виробничий, фінансовий і соціальний розвиток регіону. На основі розрахованих трьох інтегральних показників обчислено сукупний інтегральний показник ефективності інвестиційної діяльності регіонів України, що дозволило їх розподілити на регіони з низьким, середнім, вищим від середнього та високим рівнем ефективності інвестиційної діяльності. Систематизовано всі аналітичні розрахунки, що дозволило виокремити головні чинники впливу на ефективність інвестиційної діяльності регіонів України, врахування яких дозволить активізувати інвестиційний процес на регіональному рівні та досягнути його головних цілей.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2021

Проскурніна Н. В., Белявцева В. В., Гусакова О. О.
Економічна діагностика як інструмент регулювання регіонального ринку споживчих товарів (c. 140 - 147)
Метою статті є дослідження економічної діагностики як інструменту регулювання регіонального споживчого ринку товарів. Визначено, що потенціал регіонального ринку споживчих товарів складається з таких підсистем: організаційна, інноваційна та програмна. У розрізі наведених підсистем узагальнено ряд напрямків для аналізу та вдосконалення розвитку ринку споживчих товарів. Авторами проведено аналіз сучасних підходів різних учених до економічної діагностики регіонального споживчого ринку. На основі аналізу наукових підходів до визначення сутності поняття «економічна діагностика» у статті сформульоване власне визначення даного поняття, що розкриває економічну діагностику як комплексний аналітичний процес оцінки всіх сфер функціонування економічної системи із урахуванням специфічних ознак її стану та розвитку, направлений на мінімізацію впливу факторів невизначеності та досягнення максимально можливого економічного ефекту. Узагальнено коло основних завдань і результатів, що очікуються після проведення економічної діагностики регіонального ринку споживчих товарів, перелік яких залежить від глибини та повноти проведених досліджень, наявної інформаційної бази та низки інших факторів. Розглянуто специфіку проблеми проведення економічної діагностики регіонального споживчого ринку товарів. На підставі результатів дослідження запропоновано схему проведення економічної діагностики стану регіонального ринку споживчих товарів у розрізі трьох підсистем (організаційної, інноваційної, програмної) та етапів (підготовчого, основного та завершального), що дозволяє визначити ступінь збалансованості ринку; зазначити поточні тенденції; виявити й оцінити існуючи проблеми, причини їх виникнення та потенційні можливості для вдосконалення діяльності регіонального ринку споживчих товарів.

Стаття написана українською мовою

Іванова О. Ю., Лаптєв В. І., Білокудря А. В., Рудика О. В.
Взаємозв’язок проблем управління людськими ресурсами та кадровою політикою в умовах децентралізації України (c. 147 - 153)
Статтю присвячено актуальному питанню кадрового забезпечення розвитку об’єднаних територіальних громад (ОТГ) Україні. Метою статті є наукове обґрунтування взаємозв’язку проблем управління людськими ресурсами та кадровою політикою територіальних громад в умовах децентралізації України. У статті виявлено й описано найпоширеніші проблеми управління людськими ресурсами та кадрової політики об’єднаних територіальних громад в умовах реформи децентралізації в України: відсутність системи управління професійним розвитком, підготовки та підвищення кваліфікації населення ОТГ; негативний імідж службовців органів місцевого самоврядування в українському суспільстві; відсутність можливості реалізувати свою професійну компетентність і здібності; криза демографічного відтворення та міграційних процесів. Серед проблем кадрової політики ідентифіковано такі: недостатня кількість кваліфікованих фахівців; відсутність оптимальної системи кадрового забезпечення; порушення демократичних принципів відкритості, гласності та справедливості під час вирішення кадрових питань; виникнення корупції на різних рівнях управління; нераціональне використання кадрового потенціалу; невисока престижність праці та низький рівень заробітних плат. Обґрунтовано когнітивний взаємозв’язок проблем у сфері кадрового забезпечення розвитку територіальних громад. Зазначена доцільність урахування проблем використання людських ресурсів та управління кадровою політикою як основної складової соціально-економічного розвитку об’єднаних територіальних громад. Доведено взаємозв’язок проблем управління людськими ресурсами й ефективністю кадрової політики територіальних громад. Обґрунтовано доцільність спрямування державної політики регіонального розвитку на: забезпечення території висококваліфікованими людськими ресурсами; розвиток інтелектуального капіталу територіальних громад; налагодження конструктивного співробітництва між навчальними закладами, науково-дослідними установами та підприємствами територіальних громад; стимулювання розвитку соціального партнерства в умовах децентралізації.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2022

Кондратенко Н. О., Красноносова О. М., Папп В. В.
Проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку регіонів України (c. 198 - 204)
У статті визначено проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку регіонів України на основі узгодження інтересів органів державної влади, представників бізнесу та суспільства. Відзначено, що існуючі підходи до вирішення соціальних та економічних проблем регіонів України не повною мірою відповідають сучасним вимогам та умовам існування територій і гальмують всі відтворювальні процеси, які б змогли забезпечити розвиток регіональної економіки. Виокремлено, що існуючи складні умови ведення бізнесу та політична ситуація загострюють проблеми диспропорцій регіонів країни. Наведено класифікацію регіонів України за рівнями та темпами економічного і соціального розвитку. Розраховано місця в рейтингу регіонів за критеріями економічного зростання. Відзначено бар’єри, які сьогодні існують на шляху економічного та соціального розвитку територій України. Зазначено, що за цих умов економіка регіонів України характеризується зниженням рівня фінансової забезпеченості розвитку через фінансово-економічну кризу, зменшення джерел додаткових (позабюджетних) фінансових ресурсів, несприятливий інвестиційний клімат і неефективну економічну політику органів місцевої влади. Визначено перспективи соціально-економічного розвитку регіонів України. Зазначено, що органам регіональної влади та представникам бізнесу необхідно звернути увагу на створення в регіонах фондових ринків, поява та розвиток яких будуть сприяти інвестиційної привабливості в різних сферах економічної діяльності. Зроблено висновок, що існуючі проблеми соціально-економічного розвитку регіонів України ставлять перед органами державної влади ряд питань щодо гармонійного зростання економіки всіх регіонів. Передусім це стосується: покращення якості життя населення, зниження смертності, підвищення рівня екологічної безпеки, розвитку пріоритетних галузей промисловості, підвищення конкурентоспроможності регіональних економічних систем. Запропоновані напрями та методи вирішення проблем соціально-економічного розвитку регіонів України нададуть нові можливості для налагодження стосунків між органами влади, бізнесом і суспільством на основі балансу спільних інтересів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2022

Марков М. Є.
Оцінювання соціально-економічного розвитку регіонів України (c. 45 - 52)
Дослідження присвячено побудові комплексного індексу соціально-економічного розвитку регіонів України. Для цього взято набір даних рейтингової оцінки Міністерства розвитку громад і територій України. Спирання на велику кількість показників (64 показника, які об’єднано у 12 груп, що відображають певний аспект соціально-економічного розвитку регіонів) є головною перевагою цієї рейтингової оцінки серед інших авторських підходів. Проте в рейтинговій оцінці від міністерства є й суттєві недоліки, пов’язані саме з розрахунком цієї комплексної оцінки. По-перше, у наборі показників відсутні деякі значення (найчастіше по Луганській і Донецькій областях). По-друге, простий метод агрегації: середнє арифметичне по кожній групі та серед 12 груп, який викликає сумнів про узгодженість великої кількості різноманітних за змістом показників із індексом. Для виправлення недоліків рейтингової оцінки у статті більше уваги приділено обробці набору даних і застосовано кілька методів агрегації показників у комплексний індекс, які порівняно між собою та рейтинговою оцінкою Міністерства розвитку громад і територій України. У результаті комплексний індекс став більш збалансованим через більшу узгодженість показників з комплексним індексом. Отримані на основі проведених розрахунків результати свідчать, що у 2015 та 2018 роках найбільший рівень соціально-економічного розвитку мало місто Київ, найгірший – Луганська область, що, у тому числі, є наслідком збройного конфлікту на сході України. Протягом цих років високий рейтинг також мали Дніпропетровська та Київська області. Індекси демонструють значну розбіжність між усіма регіонами, а особливо з Києвом і Луганською областю. Протягом 2015–2018 рр. спостерігається тенденція до збільшення індексу Києва від середнього значення та, водночас, зменшення цієї різниці для Луганської області. Але зазначено, що частина областей не встигають за цією тенденцією, тому у 2015 р. більшість регіонів мали значення комплексного індексу вище середнього (13 регіонів), але у 2018 р. з цих регіонів залишилось лише вісім.

Стаття написана українською мовою

Харченко Р. В.
Особливості суспільно-економічних формацій у системі просторового розвитку регіонів (c. 53 - 59)
У статті розглянуто особливості формування нових формацій з урахуванням соціально-економічного розвитку суспільства. Проведено короткий історичний огляд становлення формацій у період розвитку суспільства. Виокремлено основні виклики, з якими зіштовхнулася України в сучасних умовах. Проведено огляд розвитку зовнішньоекономічної діяльності регіонів України та виокремлено регіональні особливості здійснення економічної діяльності. Встановлено основні завдання, які мають бути вирішені при розробці та впровадженні відповідних програм соціально-економічного та просторового розвитку регіонів. Виокремлені в статті завдання було згруповано за основними напрямами: економічні, соціальні, виробничі. Обґрунтовано, що просторовий розвиток регіонів та формування нових формацій щодо налагодження нових виробничих зв’язків повинно базуватися на принципах екологічності та збереженні ресурсів. Доведено, що створення нових ефективних формацій потребує відповідного додаткового фінансування, що ускладнює цей процес, оскільки на сьогодні в законодавстві України відсутній механізм фінансування таких форм співробітництва. Визначено, що для формування ефективного просторового співробітництва регіонів необхідним є внесення відповідних змін як у нормативно-правове забезпечення, так і в організаційне. Необхідна розробка відповідного механізму та організаційних заходів, які б сприяли формуванню нових форм виробничих зв’язків і сприяли загальному соціально-економічному розвитку регіонів у нових умовах. Запропоновано основні принципи, на яких має базуватися політика держави для створення умов щодо просторового розвитку регіонів. До основних таких принципів віднесено: визначення відповідних «точок зростання» в регіонах; урахування нових тенденцій і вимог міжнародних ринків; налагодження ефективних міжрегіональних відносин як зовнішньої, так і внутрішньої політики; розробка заходів щодо розвитку пріоритетних територій; урахування факторів зовнішнього та внутрішнього середовища з розробкою відповідних заходів щодо мінімізації негативних явищ.

Стаття написана українською мовою

Семигуліна І. Б., Ярошенко І. В., Дороніна М. С.
Аналіз теоретико-методичних підходів до визначення та подолання регіональних проблем у системі публічного управління регіонами в Україні (c. 59 - 67)
Тематика публічного управління регіонами залишається актуальною для всіх країн світу в різні історичні періоди розвитку суспільства. Результативність регіональної політики на основі своєчасного виявлення та вирішення існуючих територіальних проблем виступає фундаментом для пошуку ідей і підходів до формування та функціонування ефективної системи публічного управління розвитком країни в цілому та її регіонів зокрема. Особливості функціонування країн у світі в різні часові періоди їх існування, такі, наприклад, як зміна тенденцій, поява суперечностей, набуття важливості певних ключових ідей для формування напрямів територіального управління за різних умов розвитку, зумовили виникнення ряду теорій, які в практичному полі стали фундаментом для розробки методології публічного управління регіональним розвитком, що дозволяє визначати принципи, пріоритети, напрями, способи формування та функціонування, механізми та моделі розвитку й управління, шляхи застосування ресурсів тощо. Їх використання дозволяє пояснювати та передбачати тенденції розвитку регіонів, розробляти підходи до визначення та подолання територіальних проблем, формувати інструменти практичної реалізації. Значну кількість запропонованих у науковому колі теорій регіонального розвитку, відповідно до схожості цілей і напрямів реалізації, об’єднано в групи. Це теорії просторового розміщення, неокласичні, кумулятивного зростання, саморозвитку та конкурентоспроможності, сталості тощо. На етапі сучасного розвитку України, що характеризується впровадженням децентралізаційних процесів у публічне управління територіальним розвитком, узагальнення багаторічного світового (зокрема, європейського) і накопиченого вітчизняного досвіду, використання теоретичних засад регіонального управління сприятиме подальшому вдосконаленню та пошуку нових науково-методичних підходів до визначення проблем розвитку українських регіонів і шляхів їх вирішення.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2022

Мартинович Н. О.
Від результату до ефективності: соціально-економічний контекст розбудови територій пріоритетного розвитку (c. 65 - 74)
Положення України на світовій арені визначається регіональним розвитком, що підвищує насиченість та актуальність регіональної тематики в наукових економічних дослідженнях. Набуття регіонами господарської самостійності викликає необхідність переоцінки їх становища та місця в економічному просторі. Одним із інструментів підвищення ефективності регіональної розбудови є створення територій пріоритетного розвитку (ТПР), основу яких складають спеціальні економічні та правові режими, що сприяють активізації інвестиційної діяльності, створенню додаткових робочих місць, підвищенню рівня життя населення, дохідності суб’єктів підприємницької діяльності, наповненості місцевих бюджетів тощо. Дослідження спрямовано на обґрунтування теоретико-методичних засад і розробку концептуальних підходів до ефективності розбудови ТПР. Теоретичним базисом послужили наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів. У процесі дослідження використано історико-логічний метод загальнонаукового пізнання, системний підхід, аналіз, індукцію, дедукцію. Узагальнення різних наукових точок зору щодо понять «результат», «ефект», «результативність», «ефективність» дозволило дійти висновку, що вони мають суттєві відмінності. З’ясовано, що в сучасній науці питання розмежування зазначених категорій є дискусійними. У зв’язку з цим окреслено підпорядкованість результату, ефекту, результативності й ефективності. Запропоновано авторське бачення сутності соціально-економічної ефективності територій пріоритетного розвитку, під якою розуміється стан соціальних, економічних умов, а також територіальних диспропорцій в розвитку до та після впровадження спеціальних економіко-правових режимів. Авторський підхід дозволяє розширити наукове бачення сутності та змісту ефективності в сучасних реаліях. Наведені у статті концептуальні положення складають базис для подальшої систематизації показників результату й ефективності розбудови територій пріоритетного розвитку, які, своєю чергою, буде включено в основу методики оцінки ефективності розбудови ТПР.

Стаття написана українською мовою

Лещух І. В.
Доходи місцевих бюджетів в умовах війни: трансформація структури та перспективи подальшого формування (c. 74 - 82)
У статті названо фактори, які зараз впливають на формування дохідної частини місцевих бюджетів в умовах повномасштабної війни Росії проти України, а саме: бюджетно-податкова лібералізація; дерегуляція бізнесу; втрата потенціалу щодо сплати податків підприємств, які розміщені в регіонах, де нині ведуться активні бойові дії; звуження податкової бази. Проаналізовано динаміку формування дохідної частини місцевих бюджетів у січні – квітні 2022 р., здійснено її порівняння із аналогічним періодом попереднього року. Здійснено рейтингування регіонів України за обсягом формування доходів загального фонду місцевих бюджетів у розрахунку на 1-го мешканця в січні – квітні 2021 р. та січні – квітні 2022 р. Здійснено рейтингування регіонів України за обсягом зібраного податку з доходів фізичних осіб у розрахунку на 1-го мешканця в січні – квітні 2021 р. та січні – квітні 2022 р. Проаналізовано рівень виконання планових показників збору окремих податків до місцевих бюджетів (у розрізі регіонів). Виявлено: зниження питомої ваги регіонів, де велися чи ведуться активні бойові дії, в доходах загального фонду місцевих бюджетів України; недовиконання річних розписів зі збору податку на прибуток (у половині регіонів країни зібрано менше 30% від річного плану, з них у трьох регіонах – менше 20%); значне зниження ролі акцизного податку; значне зниження ролі плати за землю у формуванні дохідної частини місцевих бюджетів. Показано трансформацію структури дохідної частини місцевих бюджетів у бік посилення бюджетоутворюючої ролі ПДФО та, відповідно, зниження питомої ваги акцизного податку та плати за землю в усіх регіонах України, а також зниження частки єдиного податку в майже половині регіонів. Акцентовано на перспективах подальшого формування дохідної частини місцевих бюджетів, зокрема з урахуванням – з одного боку, лібералізації бюджетно-податкового законодавства, а з іншого – подальшого ведення активних бойових дій в Україні.

Стаття написана українською мовою

Третяк В. П., Чень Юйсі
Науково-теоретичні основи формування бізнес-середовища територій (c. 83 - 89)
Створення нових можливостей для українського бізнесу є одним із пріоритетних напрямів діяльності в коротко- і середньостроковій перспективах. Предметом дослідження є теоретичні та методичні засади формування основ механізму управління бізнес-середовищем територій. У науковій літературі поняття «бізнес-середовище» часто підмінюють спорідненими категоріями, які вживають як синоніми. Визначено рівень «бізнес-середовища» в структурній ієрархії поняття «середовище» за принципом зростання ступеня охоплення економічних відносин. Окреслено розуміння поняття «територія» з точки зору реформи децентралізації, яка триває в Україні. Децентралізація влади може бути територіальною – переміщення влади від центрального міста на інші території, та може бути функціональною – шляхом передання повноважень на прийняття рішень з головного органу будь-якої галузі уряду до чиновників нижчих рівнів. Формування механізму управління бізнес-середовищем територій розглянуто відносно ієрархії територіального розподілу: територія держави, територія регіону, територія об’єднаної територіальні громади. Проведено аналіз точок зору вчених відносно визначення сутності категорії «бізнес-середовище». Означено, що в науковій думці відсутня чітка ідентифікація змісту даного терміна та є нагальна необхідність визначення структуроутворюючих елементів механізму управління бізнес-середовищем територій. Визначено, що на формування умов функціонування бізнесу впливає ряд факторів відповідно певного територіального рівня. Факторами впливу є зовнішнє середовище бізнесу, підприємницьке середовище, макроекономічне середовище підприємницької діяльності, інституційне середовище підприємницької діяльності. Проведений аналіз теоретичних основ формування бізнес-середовища територій дозволив виділити основні ознаки бізнес-середовища як системи та його особливості на різних рівнях територіальної ієрархії.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2022

Кизим М. О., Хаустова В. Є., Бєлікова Н. В., Козирєва О. В.
Методичне забезпечення інтегрального оцінювання складових сталого розвитку регіонів України (на прикладі екологічної складової) (c. 31 - 42)
Сталий розвиток регіонів України залежить від гармонійного поєднання трьох його складових – економічної, екологічної та соціальної. Економічна складова сталого розвитку має функціонувати з урахуванням соціальних та екологічних аспектів, що сприяє усвідомленню необхідності виваженого ставлення до навколишнього середовища та дозволяє реалізувати право кожного мешканця регіону на високу якість життя. Згідно з триєдиною концепцією сталого розвитку, в рамках якої має будуватися методичне забезпечення оцінювання складових сталого розвитку регіонів України, обґрунтування пріоритетів та напрямів підтримки соціально-економічного регіонального розвитку відбувається з урахуванням забезпечення потреб людини в чистому довкіллі. Виходячи з цього економічна діяльність, яка наносить шкоду навколишньому середовищу, має бути або обмежена, або модернізована на основі впровадження чистих та енергоефективних технологій. Метою статті є обґрунтування методичного забезпечення інтегральної оцінки складових сталого розвитку регіонів України та його практична апробація на прикладі атмосферного повітря як компоненти екологічної складової регіонального розвитку. Обґрунтовано методичне забезпечення інтегрального оцінювання складових сталого розвитку регіонів України, яке передбачає реалізацію таких послідовних етапів: виділення складових сталого розвитку регіону (економічної, соціальної та екологічної); визначення компонентного складу кожної складової; обґрунтування переліку частинних показників, на основі яких надається характеристика визначених компонент кожної складової сталого розвитку; інтегральна оцінка стану певної компоненти в рамках кожної складової сталого регіонального розвитку. Розглянуто впровадження запропонованого методичного забезпечення у практику на прикладі екологічної складової сталого розвитку регіонів України та її компоненти – атмосферного повітря регіонів. Доведено, що запропоноване методичне забезпечення інтегрального оцінювання складових сталого розвитку регіонів України, яке передбачає застосування методу ентропії для розрахунку інтегральних показників, дозволяє оцінити стан визначених компонент у рамках кожної складової сталого регіонального розвитку. Надано рекомендації для регіонів України з організації моніторингу та підвищення якості атмосферного повітря.

Стаття написана українською мовою

Оболенцева Л. В., Кондратенко Н. О., Чечетова Н. Ф.
Обґрунтування напрямів стратегічного розвитку туристичної конкурентоспроможності регіону (c. 43 - 50)
Метою статті є виявлення й обґрунтування пріоритетності цілей і напрямів стратегічного розвитку туристичної конкурентоспроможності регіону. У статті доведено, що розвиток туризму на регіональному рівні носить комплексний, багатоаспектний характер, тому й управління туристичною діяльністю в регіоні повинно здійснюватися за цілою низкою різних напрямів. Це, своєю чергою, обумовлює потребу у формуванні програми довгострокового розвитку туризму в регіоні чи концепції стратегії розвитку туризму задля того, щоб максимально врахувати вплив внутрішніх і зовнішніх факторів, провести аналіз існуючої ситуації та розробити послідовність дій і заходів з підтримки та керування регіональним туризмом, а також гарантувати необхідний рівень конкурентоспроможності регіону. Виділено пріоритетні для регіону види туризму, які є найбільш привабливими та можливими для розвитку й отримання ефекту (економічного, соціального чи екологічного), відповідно до наявного рекреаційно-туристичного потенціалу регіону. При розробці стратегії розвитку туризму в регіоні потрібно враховувати пріоритетність цілей, оскільки це дасть змогу якнайкраще та найшвидше поліпшити існуючий незадовільний стан туристичної індустрії регіону. Саме тому в статті пропонується обґрунтувати напрями стратегічного розвитку та досягти конкурентні переваги в туристичній індустрії регіону завдяки моделюванню пріоритетності цілей розвитку (на прикладі туристичної конкурентоспроможності Харківського регіону). Цього можна досягти, скориставшись технологією методу аналізу ієрархій, який належить до процедур ієрархічного подання елементів, що дозволяють визначити сутність та обґрунтовувати завдання з прийняття управлінських рішень.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2022

Лола Ю. Ю., Михайленко Д. Г., Павловська І. Г.
Проблеми формування потенціалу макрорегіонів та їх вплив на національну безпеку (c. 61 - 66)
У статті проводиться дослідження проблем формування потенціалу макрорегіонів та їх вплив на національну безпеку. Війна, світова економічна криза, існуючі складності суспільства та цифровізація виробництва, а також невідновлювані природні ресурси в цілому оголюють глобальні проблеми безпеки, політичні, економічні, соціальні, екологічні проблеми людства. Накопичення проблем зумовлює кардинальну зміну життя людей, трансформацію існуючих процесів і механізмів управління на рівні країни, регіонів та суб’єктів господарювання. За таких умов формування антикризового потенціалу регіонів для розвитку суспільства має бути стратегічно орієнтовано на зміну соціальної й економічної парадигм, перегляд підходів до поліпшення безпеки на всіх рівнях та перехід до Індустрії 4.0. У зв’язку з цим змінюються структура, значущість і пріоритетність складових частин потенціалу. Умови сьогодення змушують науковців і практиків переглянути сутність і зміст поняття «потенціал», а також більш детально розглянути особливості формування потенціалу розвитку регіонів у період криз. Визначено, що потенціал макрорегіону включає сумарний потенціал усіх підприємств, а також потенціал: домогосподарств, місцевого самоуправління, природно-ресурсний, інфраструктурний, інвестиційний, ринку праці. Потенціал макрорегіонів є складовою частиною потенціалу країни, що також включає: потенціал апарату державного управління, потенціал освітньо-науковий, інтеграційний потенціал, фінансовий потенціал. Встановлено, що потенціал регіону є комплексним явищем, ефективність якого залежить від кількісних та якісних характеристик його складових, а також від ефективності управління їхнім розвитком і поєднання. Наявний потенціал макрорегіонів є складовою як регіонального, так і державного управління. При формуванні положень національної безпеки країни необхідно враховувати можливості потенціалу макрорегіонів.

Стаття написана українською мовою

Іванов Ю. Б., Іванова О. Ю.
Методичний підхід до вибору напрямів просторового розвитку об’єднаних територіальних громад в умовах децентралізації та воєнного стану (c. 67 - 73)
Статтю присвячено актуальним питанням просторового розвитку територіальних громад України в умовах децентралізації з урахуванням невизначеності, зумовленої воєнним станом і пандемією. Метою даної статті є розробка методичного підходу до обґрунтування напрямів просторового розвитку територіальних громад на основі концепції, принципів, наукових методів з урахуванням критеріїв їх ефективності та чинників просторового розвитку територіальних громад. Для обґрунтування напрямів просторового розвитку територіальних громад розроблено методичний підхід, який базується на проблемно-орієнтованому підході до обґрунтування інструментарію просторового розвитку територіальних громад і на когнітивній карті причинно-наслідкових зв’язків просторового розвитку, моделі варіантів вирішення проблеми розвитку територіальних громад, яка враховує сценарії розвитку залежно від виду громади. Критеріями ефективності просторового розвитку територіальних громад можуть виступати: критерії потенціалу саморозвитку територіальних громад (самоуправління, самофінансування, самоорганізації); критерії результативності – результати виконання програм реалізації стратегій розвитку територіальних громад, проєктів розвитку тощо. З метою забезпечення життєдіяльності територіальних громад в умовах воєнного стану та підвищення їх спроможності вирішувати завдання в нових реаліях при обґрунтуванні напрямів просторового розвитку територій слід врахувати таке: розвиток потенціалу саморозвитку територіальної громади; проблемно-орієнтоване управління людськими ресурсами громади; організацію навчання представників територіальних громад щодо впровадження механізмів підтримки підприємств і внутрішньо переміщених осіб; формування бюджетів територіальних громад під час воєнного та повоєнного стану; збереження інтелектуального потенціалу країни в повоєнний час; збереження виробничого потенціалу країни, що забезпечить територіальні громади товарами першої необхідності, військовослужбовців Збройних Сил України – сучасними засобами безпеки та продовольчими товарами; фінансову підтримку життєдіяльності громад; удосконалення регуляторної політики; забезпечення економічної та продовольчої безпеки територіальних громад тощо.

Стаття написана українською мовою

Глазов О. М.
Практика співробітництва територіальних громад України в умовах децентралізації (c. 74 - 78)
Проаналізовано практику співробітництва територіальних громад України в умовах децентралізації, опираючись на розуміння еволюції розвитку інституту громад з погляду їх функціонально-смислового сприйняття. Це дало змогу на етапі посиленої ролі територіальних громад в Україні (після 2014 р.) обґрунтувати закономірне домінування інтеграційного підходу до їх розуміння, що передбачає становлення громад як (відносно) самостійного інституту співробітництва в децентралізованій системі державного управління. Метою дослідження є аналіз практики та виявлення проблемних аспектів співробітництва територіальних громад України в умовах децентралізації. Об’єктом дослідження є процеси вдосконалення державної політики розвитку та розширення співпраці територіальних громад в Україні в умовах децентралізації. У процесі дослідження використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи: синтезу та системного аналізу, логічного узагальнення, стратегічного менеджменту, компаративного аналізу. Апробовано логіку аналізу співробітництва територіальних громад України за основними рівнями їх взаємодій – міжінституційних у межах громади (з формуванням соціального капіталу); з органами влади регіонального та державного рівнів; з іншими громадами регіону та країни; з громадами інших держав; з міжнародними організаціями; представництв у громадських організаціях. У рамках аналізу практики співробітництва між громадами проаналізовано показники щодо укладання договорів, їх форм і сфер. Рівневий підхід до аналізування дав змогу узагальнити основні недоліки та позитивний досвід взаємодії територіальних громад України на різних інституційних рівнях і підтвердити загальну тенденцію поступового формування міжгромадівської культури співробітництва. Перспективи подальших наукових досліджень в аналізованій сфері стосуються обґрунтування напрямів та засобів імплементації позитивних зарубіжних практик державного регулювання розвитку співробітництва територіальних громад для їх подальшої апробації в Україні.

Стаття написана українською мовою

Дуб А. Р.
Індустріальні парки як інструмент формування регіональних полюсів зростання (c. 79 - 85)
Економічне відновлення України в повоєнний період має будуватися на основі регіональних полюсів зростання, якими повинні стати територіальні громади. Одним із інструментів, який здатний сприяти перетворенню територіальних громад на регіональні полюси зростання, можуть стати індустріальні парки. Мета статті – виявити проблеми, які перешкоджають територіальним громадам із наявними індустріальними парками перетворитись на регіональні полюси зростання, та пошук шляхів їх вирішення. У роботі простежено зміщення акцентів у державній регіональній політиці щодо формування центрів економічного зростання на період повоєнного відновлення з агломерацій і міст на територіальні громади, які повинні стати регіональними полюсами зростання. Розкрито теоретичну основу формування регіональних полюсів зростання. Сконцентровано увагу на індустріальних парках як інструменті, який може сприяти перетворенню територіальних громад на регіональні полюси зростання. Охарактеризовано напрями державного сприяння розвитку та функціонуванню індустріальних парків. Наведено переваги повноцінного функціонування індустріального парку для територіальної громади. Проведено аналіз розташування та функціонування індустріальних парків в Україні з огляду на воєнну агресію з боку РФ. Виявлено проблеми, які гальмували розвиток і функціонування індустріальних парків упродовж останніх 7 років. Критично оцінено індустріальні парки як інструмент перетворення територіальних громад на регіональні полюси зростання в коротко- та середньостроковій перспективі. Вказано на необхідності концентрації зусиль органів державної влади та місцевого самоврядування на формуванні на території індустріальних парків умов для функціонування промислових підприємств (забезпечення електрифікації, водопостачання та водовідведення, газифікації, під’їзних доріг, сприянні будівництву необхідних виробничих будівель тощо), а також надання бізнесу державних безпекових гарантій.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2022

Наконечна Н. В., Градюк Н. М.
Системні засади розроблення та реалізації державної політики забезпечення конкурентоспроможності регіонів України в умовах євроінтеграції (c. 102 - 107)
Обґрунтовано важливість забезпечення конкурентоспроможності регіонів при вирішенні державою завдань посилення зовнішньоінтеграційного розвитку. Наголошено на необхідності поглиблення Україною євроінтеграції в умовах протидії зовнішній гібридній агресії та внутрішній нестабільності. Визначено загрози, які тривалий час перешкоджають як соціально-економічному розвитку регіонів України, так і їх конкурентоспроможності та країни загалом. Йдеться про структурні диспропорції та деформації регіональної економіки, відсутність стійких та ефективних міжрегіональних економічних зв’язків, низьку ефективність інституційної регіональної системи управління економікою, регіональну асиметрію міжбюджетних відносин, значну регіональну диференціацію економіки, імпорто- та експортозалежність регіональної економіки, низьку якість стратегічного програмування економіки регіонів. Доведено, що успіх подолання перешкод і загроз обумовлений сформованістю внутрішньої інституційної системи, яка повинна містити програмні документи. Згідно з цим зазначено гостру потребу в розробці Національної стратегії забезпечення конкурентоспроможності держави та її регіонів. Встановлено, що на регіональному рівні розроблення та впровадження органами державного управління та місцевого самоврядування інструментарію забезпечення підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів необхідно визнати ключовими засадами державної політики. Зроблено висновки, що невід’ємними інструментами реалізації державної політики із забезпечення конкурентоспроможності регіонів України в умовах посилення загальнонаціонального євроінтеграційного розвитку слід розглядати: структурні реформи та інституційні зміни соціально-економічного розвитку регіону; створення сприятливого регіонального інвестиційного клімату; реалізацію інноваційної політики (підвищення ролі регіонального складника Національної інноваційної системи); забезпечення бюджетно-фінансової самодостатності регіонів та децентралізацію їх фінансових компетенцій; вдосконалення регіональної економічної політики; розвиток експортно-імпортного потенціалу територій.

Стаття написана українською мовою

Зварич І. Т., Зварич О. І.
Трансформація світової економічної системи та її вплив на економічний розвиток регіону в умовах глобалізації (c. 108 - 117)
У статті висвітлюється вплив трансформації світової економічної системи на сучасний економічний розвиток регіону за умов глобалізації. При цьому встановлено, що трансформація (від лат. transformatio – зміна, перетворення) – це дія або процес зміни вигляду, природи, форми чи характеру об‘єкта, а глобалізація (від лат. globus, франц. global – загальний) – це процес, тенденція, функція історичного розвитку, який характеризується всеосяжністю та цілісністю. Інтуїтивне розуміння поняття економічного розвитку території пов‘язує його зміст із позитивними змінами в певному просторі. Разом із цим така інтерпретація, хоча і загальнозрозуміла, втім, має низку невизначеностей, пов’язаних з окремими визначеннями розвитку регіону та значенням синтезу цих дефініцій у просторовому контексті. Одночасно необхідно підкреслити, що глобальна економіка знаходиться у стані, у якому всі держави та регіони не тільки впливають на інших, а і тісно взаємопов’язані. Водночас із цим з такою тенденцією регіонального економічного розвитку зросло усвідомлення наявності та необхідності безумовного врахування цих процесів безпосередньо на практиці. Такий цілісний та інноваційний підхід до соціально-економічного та культурного розвитку в глобалізованій економіці сприяє більш ефективному використанню всіх наявних потенціалів і ресурсів різних просторових одиниць, а в кінцевому результаті – й отриманню їх стійкої конкурентоспроможної переваги, у тому числі на міжнародній арені.

Стаття написана українською мовою

Михайленко Д. Г., Павловська І. Г., Шавлак М. А., Єремєєв О. В.
Теоретичні аспекти формування механізму інноваційного розвитку регіонів України (c. 117 - 126)
Внаслідок військової агресії з боку Росії прямі збитки України складають понад 108 млрд дол. Забезпечення економічного зростання нашої держави в умовах повоєнного часу при обмеженні основних факторів виробництва приводить до актуалізації питань використання інноваційного потенціалу кожного регіону. Такий вектор розвитку дозволить посилити існуючі позиції кожного регіону за рахунок залучення інвестицій для відновлення економіки та реалізації інноваційних проєктів, що забезпечить регіональну привабливість. Особливого значення при цьому набувають результати інвестиційно-інноваційної діяльності як місцевих суб’єктів господарювання, так і іноземних компаній, ефективність реформування місцевого самоврядування, територіальна організація влади. Метою статті є дослідження теоретичних аспектів формування механізму інноваційного розвитку регіонів України. У роботі визначено передумови й особливості побудови такого механізму, розроблено схему взаємодії його основних елементів: держава, регіони, бізнес, фінанси, освітній і науковий сектори. Розглянуто структуру механізму інноваційного розвитку регіонів України, виділено основні принципи та методи його формування. Характеристика таких основних складових механізму, як організаційно-управлінська, інституційна, економічна, фінансова, наукова, техніко-технологічна, показала важливість і значущість кожної, а також необхідність їх гармонійного спільного прояву для ефективного інноваційного розвитку. Визначено основні умови розвитку інновацій у регіонах і встановлено їх взаємозв’язок зі складовими інноваційного розвитку регіонів. Доведено важливість формування механізму інноваційного розвитку регіонів як дієвого напрямку забезпечення конкурентоспроможності та економічного зростання регіонів та країни в цілому.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2022

Третяк В. П., Кулик Д. Є.
Сучасні питання взаємодії стейкхолдерів задля забезпечення стійкого розвитку об’єднаних територіальних громад (c. 53 - 57)
У статті доведено, що підвищення ефективності розвитку та функціонування місцевого самоврядування, усієї роботи територіальної громади залежить не тільки від наявних ресурсів та потенціалів, а й від ефективності взаємодії трикутника «бізнес – влада – громада». Визначено, що в процесі діяльності та розвитку об’єднаних територіальних громад до основних груп стейкхолдерів відносять бізнес-середовище, а саме: його власників та офіційних представників, громадські організації, громадських активістів, місцеві органи самоврядування, населення громади, експертів тощо. Використання бізнес-моделі для управління відносинами із зацікавленими сторонами є важливою основою для отримання конкурентних переваг розвитку територій за умови співпраці зі стейкхолдерами. Завдяки цьому спостерігатиметься поліпшення соціально-економічного стану територіальної громади, збільшення загальної продуктивності та ефективності її діяльності, загалом це буде сприяти стабільному розвитку територіальної громади. Узгодженість роботи учасників територіальної громади, а саме: установлення консенсусів та урахування інтересів кожної групи зацікавлених осіб не буде перешкоджати процесу розвитку, дасть змогу попереджати виникнення протиріч і буде забезпечувати реалізацію концепту соціально-економічно ефективної територіальної громади. Залучення стейкхолдерів та подальша взаємодія з ними в межах розвитку території формує потенціал для максимального позитивного ефекту реалізації стратегій, планів та проєктів. У межах компаній стейкхолдери мають схожі напрями дій, і вони можуть відрізнятися складом груп та основною діяльністю. Основою є інтерес, який виявляють стейкхолдери до процесу розвитку території. Для цього потрібно створювати модель, яка буде враховувати їхню взаємодію та інтереси. Розробки Міжнародної асоціації громадської участі (IАР2) дозволяють визначити дані аспекти та коригувати їх.

Стаття написана українською мовою

Бабаєв В. М., Димченко О. В., Смачило В. В., Рудаченко О. О.
Регіональні особливості розвитку екосистеми стартапів: підприємницький аспект (c. 58 - 63)
У статті наведено визначення поняття стартапу та екосистеми стартапів на основі аналізу чималої кількості наукових праць як вітчизняних, так і зарубіжних науковців. Доведено, що під екосистемою стартапів розуміється мережа, що об’єднує різних суб’єктів інноваційного процесу (університети, венчурні компанії, маркетологів, підприємців, аудиторські та консалтингові агентства та ін.), які взаємодіють між собою на основі певних домовлених «правил гри». Наведено загальну екосистему стартапу, яка представлена чотирма рівнями (глобальним (міжнародним); національним; регіональним (місцевим); локальним). Кожен із окремих рівнів створює умови для розвитку й успішного функціонування стартапів. Більш детально в роботі представлено сукупність учасників локальної екосистеми стартапів, де визначено, що досить велику роль у процесах формування інноваційних екосистем відіграють університети. Модель інноваційної екосистеми університету представлена науково-дослідними підрозділами, такими як науково-дослідна частина, науково-дослідний інститут, науково-дослідний сектор, що включають в себе як підрозділи, в яких проводяться дослідження (наукові відділи, лабораторії, центри), так і науково-допоміжні структури (відділи науково-технічної інформації, супроводу наукових досліджень, фінансового планування і кадрів). Під час формування інноваційної екосистеми університету важливим є здійснення процесу комерціалізації інноваційних ідей. Доведено важливість розвитку екосистеми стартапів у підприємницькій діяльності. Державні органи зобов’язані підтримувати, стимулювати та заохочувати розвиток підприємництва як у країні в цілому, так і в регіоні зокрема. Проаналізовано основні програми розвитку та підтримки підприємницької діяльності на регіональному рівні. Доведено, що підтримка підприємництва в Україні шляхом створення сприятливого клімату для розвитку підприємництва, виявлення всіх складових, що стимулюють формування, залучення нових і розширення існуючих підприємств малого та середнього бізнесу є одним із головних напрямків реалізації політики державного та регіонального економічного розвитку.

Стаття написана українською мовою

Кизим М. О., Котляров Є. І., Салашенко Т. І., Рудика О. В.
Механізм функціонування та державного регулювання регіональних ринків теплоенергії (c. 64 - 73)
Метою статті є дослідження чинного механізму державного регулювання у сфері теплопостачання, виявлення напрямків його реформування та розробка пропозицій щодо формування регіональних ринків теплоенергії. Для досягнення цієї мети проаналізовано існуючий порядок регулювання господарчої діяльності у сфері теплопостачання, механізми функціонування ринків електроенергії та природного газу, сформульовано принципи функціонування регіональних ринків теплоенергії. У ході дослідження проаналізовано зміст поняття «ринок енергоносіїв» (на прикладі електро- і теплоенергії та природного газу), а також основні принципи функціонування загальнодержавних і регіональних ринків теплоносіїв. Досліджено чинний механізм державного регулювання господарської діяльності у сфері теплопостачання та ринків природного газу й електроенергії. Обґрунтовано напрямок удосконалення регулювання господарської діяльності у сфері теплопостачання – подальша децентралізація управлінських функцій і концентрація повноважень на рівні місцевих громад; створення регіональних ринків теплоенергії, які повинні знаходитися в оперативному та стратегічному управлінні місцевого самоврядування. Запропоновано склад інструментів державного регулювання регіонального ринку теплоенергії. Результатом дослідження є розробка пропозицій щодо класифікації та складу таких груп інструментів державного регулювання: регуляторні (ліцензування, встановлення обов’язкових правил господарської діяльності, затвердження типових форм договорів тощо), тарифні (затвердження методології обґрунтування рівня тарифів), фінансові (надання пільгових умов господарювання) та моніторингові. Перспективами подальших досліджень за даною тематикою є: розробка моделі регіонального ринку теплоенергії та дорожньої карти його побудови; розробка методичного забезпечення, необхідного для функціонування регіонального ринку теплоенергії; обґрунтування напрямків удосконалення вітчизняного законодавства щодо регулювання господарської діяльності у сфері теплопостачання.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2022

Бабаєв В. М., Димченко О. В., Рудаченко О. О., Смачило В. В.
Організаційні зміни в системі управління регіональним розвитком (c. 121 - 128)
Авторами доведено, що проблема реформування адміністративно-територіального устрою в Україні переходить з рівня постановки й обговорення в практичну площину реалізації. Особливо впливовий імпульс прискорення цим змінам надав процес створення в Україні об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Наразі в Україні відбувається наступний етап реформування місцевого самоврядування – укрупнення районів. У процесі утворення нових районів запропоновано використовувати інформацію щодо розвитку ОТГ і враховувати досвід ЄС у цій сфері, що в перспективі обумовить підвищення ефективності використання наявних ресурсів та рівня життя населення на тлі поліпшення екологічної ситуації в регіоні. У дослідженні обґрунтовані пропозиції щодо застосування процесного підходу для укрупнення районів. До переваг реалізації цих пропозицій належать: узгодженість зі структурами ЄС у сфері управління районами; можливість реалізації концепції «RURBAN»; забезпечення сталого розвитку регіону; підвищення значення ОТГ у процесі територіального управління та ін. Успіх у розвитку залежить не тільки від стартового потенціалу, а і від механізмів управління розвитком, одним із яких можна вважати механізм «збалансування ресурсів, напрямків, завдань і методів управління розвитком». Реалізація заходів із субурбанізації (процесу зростання та розвитку приміської зони великих міст, унаслідок чого формуються міські агломерації) дозволить забезпечити довгострокове економічне зростання регіонів, поліпшення рівня життя населення та досягнення інших стратегічних цілей. У приміській зоні має з’явитися та зростати «середній клас» населення. А для цього важливо організувати та підтримати перенесення «за місто» виробництв, житла, інфраструктури, організувати екозахист систем і створити субурбанізаційний економічний простір, культурний і туристсько-оздоровчий простір, розвинену та якісну інфраструктуру життєзабезпечення населення та транспортного сполучення.

Стаття написана українською мовою

Красностанова Н. Е., Медловська Н. В.
Збалансований розвиток інфраструктури регіону (c. 128 - 133)
Статтю присвячено дослідженню проблем і напрямів розвитку інфраструктури регіонів. На основі узагальнення теоретичних напрацювань з питань регіональної політики визначено особливості збалансованого розвитку інфраструктури регіону. Наведено визначення термінів «сталий розвиток», «інфраструктура», «регіональна інфраструктура». Забезпечення комплексного розвитку інфраструктури територій і поліпшення умов життя населення є головною метою вдосконалення економічного механізму управління розвитком регіону. Визначено основні функції концепції підвищення якості життя населення: встановлено, якими суттєвими функціями визначається місце регіональної інфраструктури в системі ринкових відносин. У дослідженні вказано, що збалансований розвиток інфраструктури регіону має бути спрямованим на забезпечення внутрішніх і зовнішньоекономічних зв’язків регіону. Визначено, що ефект інноваційно-орієнтованої стратегії збалансованого розвитку інфраструктури регіону залежить від оптимального просторового та цільового розміщення ресурсів регіону, рівня їхньої концентрації на певній території, а також від змісту самої інноваційної діяльності. У статті також вказано, що економічна сутність регіональної інфраструктури полягає в економії, яка отримується за рахунок концентрації допоміжних виробництв у період будівництва та під час функціонування підприємств основного виробництва. Також визначено, що особливе значення регіональна інфраструктура має для заохочення малого та середнього бізнесу. В результаті дослідження встановлено, що ефект інноваційно-орієнтованої стратегії збалансованого розвитку інфраструктури регіону залежить від оптимального просторового та цільового розміщення ресурсів регіону, рівня їхньої концентрації на певній території, а також від змісту самої інноваційної діяльності.

Стаття написана українською мовою

Топалова І. А.
Шляхи підвищення результативності діяльності суб’єктів господарювання регіону в контексті їх ресурсного забезпечення (c. 133 - 141)
У статті на основі теоретико-методологічного дослідження проаналізовано шляхи підвищення результативності діяльності суб’єктів господарювання регіону. Розроблено концептуальну модель підвищення результативності суб’єктів господарювання з позиції отримання економічного та соціального ефекту. Вдосконалено понятійно-категоріальний апарат регіональної економіки та економіки підприємств шляхом введення поняття «рівень адаптації суб’єктів господарювання регіону до зовнішнього (екзогенного) оточення». Запропоновано введення комплексного показника «рівень адаптації суб’єктів господарювання регіону до зовнішнього (екзогенного) оточення», який рекомендовано розглядати в сукупності таких складових, як: рівень адаптації персоналу до змін; мотивація суб’єктів господарювання щодо впровадження інноваційних і технологічних змін; створення інформаційного простору для суб’єктів господарювання; можливість (технічна) переходу суб’єктів підприємництва до нового рівня господарювання; перспективи наявності та ефективного використання ресурсного потенціалу суб’єкта господарювання. Зроблено висновок, що результативність та ефективність діяльності суб’єктів господарювання регіону дещо різняться між собою: результативність є агрегуючим і узагальнюючим показником, а ефективність виступає її складовою. У діяльності суб’єктів господарювання важливою умовою їх подальшого функціонування є виконання умови, коли результати економічної діяльності (прибуток) перевищують витрати (тоді виникає позитивний ефект) і навпаки (негативний ефект). Запорукою підвищення результативності діяльності суб’єктів господарювання є наявність, відтворення та раціональне (ефективне) використання ресурсно-сировинної бази та їх потенціалу. Наявний або відтворений потенціал ресурсного забезпечення регіону дозволить провести прогнозний сценарій, тобто здійснити оцінку подальшого соціально-економічного розвитку. Потенціал ресурсного забезпечення регіону дасть можливість досягти товарну та продуктову безпеку та запровадити принципи імпортозаміщення, а завдяки можливостям соціально-економічної системи (регіону) трансформувати ресурси в готові товари та продукти – здійснити інтеграцію у глобальний простір.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2022

Волосюк М. В.
Концептуалізація забезпечення місцевого економічного розвитку: зарубіжний досвід і можливості його адаптації в Україні (c. 154 - 163)
Метою статті є дослідження концептуальних засад забезпечення місцевого економічного розвитку в різних країнах світу та надання рекомендацій щодо можливості адаптації зарубіжного досвіду в Україні. У статті запропоновано авторське визначення поняття «забезпечення місцевого економічного розвитку» з точки зору ієрархічного підходу як системи публічно-управлінських дій, заходів і рішень, що спрямовані на зростання економічної активності та задоволення місцевих (локальних) інтересів. У статті досліджено концептуальні основи забезпечення місцевого економічного розвитку в США, Канаді та Польщі. Країни мають різні пріоритети, плани та сфери діяльності в місцевому економічному розвитку, але спільним при цьому є врахування економічних реалій глобалізації, збалансованість інтересів широкого кола всіх зацікавлених осіб та партнерів, планування та стратегічний характер ініціатив та відсутність уніфікації підходів до місцевого економічного розвитку. Політика забезпечення місцевого економічного розвитку в США в контексті сучасних викликів модернізується, поряд із традиційним інструментарієм з’являються сучасні методи підтримки місцевого економічного розвитку. І вирішальну й унікальну роль у цьому процесі відіграє федеральний уряд, розробляючи політики різного впливу на регіони та території країни на основі їх економічних реалій. Цікавими концептуальними напрямами забезпечення місцевого економічного розвитку територій Канади в сучасних умовах є концепції економічної самодостатності та економічної самозабезпеченості, в основі яких лежить зменшення залежності від державних дотацій, субвенцій, інших економік тощо. Ключовою частиною забезпечення місцевого економічного розвитку є Департамент регіонального та місцевого розвитку Канади та канадські агенції регіонального розвитку. Забезпечення місцевого економічного розвитку в Польщі залежить від економічної політики, яку проводять органи державної влади на центральному, регіональному та місцевому рівнях. Тут варто відмітити синхронізований і проактивний підхід до формування стратегічних пріоритетів, що містить урахування логічної, просторової, часової відповідності всіх стратегічних атрибутів для досягнення загальної узгодженості напрямів розвитку на національному, регіональному та місцевому рівнях, а також значну підтримку та фінансову допомогу від Європейського Союзу в реалізації стратегічних цілей місцевого економічного розвитку. На основі зарубіжного досвіду в Україні варто провести трансформацію державної регіональної політики з метою розробки та реалізації програм повоєнного відновлення регіональних економік. Органи місцевого самоврядування мають зосередити свою увагу на розробленні власної політики місцевого економічного розвитку, яка буде відповідати та синхронізуватися з державною регіональною політикою повоєнного відновлення.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2023

Дорофєєв О. В.
Напрями формування співпраці територіальних громад у сфері забезпечення місцевого економічного розвитку (c. 68 - 73)
У дослідженні розкрито актуальність проблематики співробітництва територіальних громад у сфері активізації місцевого економічного розвитку. Метою дослідження є ідентифікація проблемних аспектів, а також обґрунтування рекомендацій у частині реалізації співпраці територіальних громад щодо забезпечення економічного розвитку на місцевому рівні. На прикладі аналізованої в дослідженні однієї зі громад Полтавщини здійснено аналіз стану її економічного розвитку, зокрема в частині рівня та структури підприємницької активності, стану функціонування та розвитку промисловості, сільського господарства, інших видів економічної діяльності. Ідентифіковано проблемні аспекти та перспективи місцевого економічного розвитку громади. Обґрунтовано перспективні напрями міжмуніципальної співпраці громади, зокрема у сферах розвитку хабів у базових видах діяльності; промислових кластерів та інших центрів акумулювання ділової активності; реалізації туристичного потенціалу громади; підтримки інвестиційних і підприємницьких проєктів у сфері створення підприємств у галузях реального сектора економіки з високим рівнем доданої вартості та глибини переробки продукції; стимулювання підприємницької активності місцевих мешканців. Наукова новизна результатів дослідження полягає в розширенні інструментарію міжмуніципального співробітництва громад у сфері місцевого економічного розвитку. Практичне значення результатів дослідження – в тому, що визначено перелік інструментів, які можуть бути реалізовані територіальними громадами для усунення перешкод і забезпечення більш ефективного стимулювання місцевого економічного зростання. Показано, що особливо важливим аспектом у контексті розвитку міжмуніципальної співпраці територіальних громад в економічній сфері є узгодження політики фіскального стимулювання в частині місцевих податків і зборів, міжмуніципального співробітництва у сфері ресурсної та організаційної підтримки суб’єктів малого бізнесу (зокрема, новостворюваних), налагодження співпраці агенцій місцевого економічного розвитку із завданнями консультування місцевого населення та бізнесу, допомоги населенню у створенні власної справи, її супроводу, створення територіальних бізнес-інкубаторів.

Стаття написана українською мовою

Панасенко Н. Л.
Співробітництво територіальних громад у сфері реалізації потенціалу розвитку туризму (c. 74 - 80)
Обґрунтовано актуальність формування та реалізації політики розвитку міжмуніципальної співпраці громад у сфері реалізації потенціалу розвитку туризму загалом і системи об’єктів санаторно-курортних послуг зокрема. Визначено можливості, які отримують громади в разі активізації міжмуніципального співробітництва в аналізованій сфері, зокрема зростання туристичної атрактивності, розвиток загальної та туристичної інфраструктури, формування кластерів об’єктів туризму та туристичних маршрутів, поліпшення фінансової спроможності промоції місцевих дестинацій. Узагальнено та наведено класифікацію закладів ринку санаторно-курортних послуг України за областями їх локалізації, видами, типами та спеціалізацією. Наведено результати аналізування та показано негативні тенденції, які є свідченням і підтвердженням глибокої кризи та погіршення матеріально-технічної забезпеченості вітчизняних санаторно-курортних об’єктів. На цій основі констатовано, що потребує активізації діяльність органів місцевого самоврядування у сфері як відновлення масштабів діяльності, так і забезпечення розвитку туризму загалом та об’єктів санаторно-курортного комплексу зокрема. Уможливити відповідні процеси якнайкраще можливо зі застосуванням міжмуніципальної співпраці громад, для чого визначено напрями, форми та заходи відповідного співробітництва. Наукова новизна результатів дослідження полягає в удосконаленні системи інструментарію управління міжмуніципальною співпрацею громад у сфері розвитку туризму, для чого визначено функції органів місцевого самоврядування та форми спільної координації діяльності. Прикладне значення результатів дослідження полягає в тому, що реалізація визначених інструментів може бути закладеною в програмних документах налагодження та координації співпраці територіальних громад України в царині нарощення й ефективного використання наявного потенціалу туризму та забезпечення за рахунок цього активізації місцевого економічного розвитку. Констатовано, що лише комплексний підхід до формування та реалізації політики співпраці територіальних громад у сфері активізації розвитку та реалізації потенціалу місцевого туризму дасть позитивний результат.

Стаття написана українською мовою

Сердюк О. І.
Розвиток кластерів як інструмент активізації міжмуніципальної співпраці (c. 80 - 85)
У статті розкрито актуальність створення кластерів як інфраструктурного елемента забезпечення місцевого економічного розвитку, а також використання заходів і засобів у цій сфері в системі місцевої політики для поглиблення економічного співробітництва територіальних громад в Україні. Метою дослідження було вдосконалення методологічної та прикладної основи міжмуніципального співробітництва громад у сфері розвитку інституційних елементів кооперації та кооперації суб’єктів реального сектора економіки, зокрема виробничо-збутових кластерів. Визначено переваги створення кластерних структур як для громади, на території якої вони розташовані, так і для громади, де кластери не створені, але громади є учасниками співпраці в цій сфері. Визначено перешкоди та особливості управління місцевим економічним розвитком через створення та розширення масштабів діяльності кластерів. Розширено форми міжмуніципального співробітництва у сфері створення кластерів. Побудовано структурно-організаційну ієрархію створення та розвитку кластерів. Визначено форми реалізації співробітництва територіальних громад у сфері розвитку кластерних структур, зокрема: 1) розвиток інституційних елементів співробітництва на межі громад; 2) транскордонний розвиток кластерів на території однієї з двох сусідніх громад; 3) міжрегіональний розвиток кластерів між громадами, розташованими в різних частинах регіону та навіть країни. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що набули подальшого розвитку види та форми взаємодії територіальних громад у сфері створення та розвитку кластерних структур. Прикладне значення результатів дослідження полягає в тому, що розроблено методологічне та прикладне забезпечення регіональної політики у сфері розвитку елементів інституційної інфраструктури співробітництва та спільного розвитку суб’єктів реального сектора місцевої економіки.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2023

Марущак С. М.
Міжнародна інвестиційна привабливість українських регіонів (c. 25 - 32)
Зростання волатильності екзогенного та ендогенного середовища, в якому діють економічні агенти, зумовлює посилення конкуренції за обмежений інвестиційний ресурс. Додатковим викликом сьогодення є потреба в стимулюванні соціально-економічного розвитку в Україні та посилення спроможностей регіонів до виконання свого соціального та інфраструктурного навантаження в контексті відносин з ключовими стейкхолдерами, передусім місцевих громад і бізнесу. Ключовим у даному контексті є налаштування адекватної системи на мікро- та макрорівнях для підтримки повоєнної відбудови регіонів України. Дана ситуація актуалізує проблематику розбудови адекватно функціонуючого комплексу інвестиційної привабливості регіонів. Метою статті є аналіз сутності інвестиційної привабливості регіонів у площині виявлення основних драйверів впливу на дану економічну категорію та формування пропозицій з її посилення як на коротко-, так і на довгостроковому часовому горизонті. У статті досліджено сутність економічної категорії «інвестиційна привабливість регіону» як ключової складової стимулювання соціально-економічного розвитку. Вивчено комплекс ключових чинників впливу на стан і перспективну динаміку інвестиційної привабливості регіону. Здійснено аналіз аналітичних підходів до виміру інвестиційної привабливості регіону в контексті сучасних викликів України та потреб повоєнної відбудови. Сформовано пропозиції з розбудови комплексу інвестиційної привабливості регіонів України в контексті повоєнної відбудови. Запропоноване дослідження може мати цінність для фахівців і дослідників в аналізованій царині, бути корисним для приватних і державних компаній, бізнес-асоціацій, міжнародних фінансових інституцій, органів державної влади. Перспективним напрямком майбутніх досліджень є розширення аналізу драйверів впливу на стан інвестиційної привабливості в контексті мотивацій і потреб основних груп стейкхолдерів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2023

Перепелюкова О. В.
Повоєнне відновлення регіонів: оцінка та перспективи (c. 34 - 40)
У статті проаналізовано особливості визначення втрат, яких зазнала держава з початком бойових дій на території України. Визначено основні напрями, за якими отримано найбільше руйнування об’єктів інфраструктури та житлового фонду. Здійснено регіональний огляд щодо руйнації об’єктів інфраструктурного забезпечення з виокремленням ступеня завданої шкоди. Досліджено ступінь завданої шкоди та руйнації за різними сферами суспільного життя. Виокремлено особливості здійснення оцінки руйнації в повоєнний період. Визначено пріоритетні напрями щодо повоєнної відбудови держави. Зазначено, що відновлення пошкодженого виробництва або відбудова нових виробничих потужностей повинна базуватися на принципах Індустрії 4.0 з урахуванням цифровізації та напрямів сталого розвитку регіонів. Проаналізовано стан міграційних потоків з виокремленням регіонального розподілу внутрішньо переміщених осіб. Виокремлено основні проблеми, які виникають у регіонах з великою кількістю внутрішньо переміщених осіб, вирішення яких повинно базуватися на відновленні інфраструктури для повернення населення в регіони постійного проживання. Означено, що в умовах війни була необхідна зміна морських маршрутів для перевезення продукції сільського господарства та інших товарів, що призвело до збільшення ціни на такі перевезення через зміни умов квотування, контрактів, обсягів перевезення та ризики. Обґрунтовано посталу необхідність перевезення товарів через країни Європи за допомогою авто- та залізничних перевезень, що призводить до збільшення навантаження на автодорожні шляхи західних регіонів держави. Визначено, шо в період військової агресії для підтримки України з боку європейських країн було здійснено ряд заходів щодо спрощення логістичних перевезень з території нашої держави за рахунок здійснення двосторонньої співпраці в питаннях формування зручних логістичних коридорів та вирішення техніко-організаційних питань. Зроблено висновок, що загалом відновлення держави повинно базуватися на довгостроковій перспективі сталого розвитку та інтеграції в європейський простір, що має відбиватися на всіх сферах суспільного життя.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2023

Сторонянська І. З., Беновська Л. Я.
Особливості інвестиційно-кредитного забезпечення розвитку регіонів в умовах війни (c. 53 - 59)
В умовах війни економічний розвиток регіонів здійснюється під впливом ризиків, а інвестиційно-кредитна діяльність виявилась найбільш чутливою до загроз. Вирішальним фактором розвитку регіонів став безпековий, тобто залежність від просторового розміщення регіону. За таких умов посилюється невизначеність щодо майбутнього, яка змінює поведінку суб’єктів економіки та посилює її ірраціональність. Метою статті є виявлення особливостей і ризиків інвестиційно-кредитного забезпечення розвитку регіонів в умовах війни. У результаті дослідження було виявлено негативний вплив війни: на інвестиційну діяльність суб’єктів господарювання, здатність бізнесу регіонів, що напряму не втягнуті у воєнний конфлікт, до швидкого відновлення, що відобразилось у зростанні кредитів, депозитів корпоративного сектора західних і центральних регіонів; на довіру населення до банківської системи, що проявилась у зростанні банківських депозитів населення. В умовах війни зросла роль держави в забезпеченні та стимулюванні кредитно-інвестиційного розвитку регіонів, що проявилось у стрімкому зростанні в усіх регіонах виданих кредитів за державною програмою «Доступні кредити 5–7–9», введенні кредитних канікул для вирішенні проблеми непрацюючих кредитів та іншому. З’ясовано низку ризиків та викликів для банківської системи в умовах війни, серед яких такі: через тимчасову окупацію території різко зросла частка непрацюючих кредитів; поведінка інвестора стала поміркованішою, що проявилось у різкому зниженні інвестиційних кредитів; зросла необхідність забезпечення доступності банку в диджиталізованому просторі; підвищились вимоги до забезпечення швидкого реагування на події, що відбуваються, надання нових видів послуг та інше. Зроблено висновок про те, що стійкість економічної системи залежить насамперед від того, що робиться до кризи, а не під час чи після неї.

Стаття написана українською мовою

Степанова О. В., Степанова Н. С.
Методичний підхід до визначення системи цілей та оцінки рівня сталого розвитку регіонів (c. 59 - 66)
Актуальність статті полягає в необхідності проведення дослідження з удосконалення науково-методичного забезпечення сталого розвитку, оскільки сталий розвиток вважають найперспективнішою ідеологією ХХІ століття та об’єктивною необхідністю подальшого розвитку суспільства. Мета статті полягає в розробці науково-методичних рекомендацій для визначення системи цілей стратегії сталого розвитку регіонів та оцінки його рівня шляхом використання теорії графів і теорії корисності. Для досягнення поставленої мети вирішені такі завдання: проведено аналіз теоретичних засад сталого розвитку; визначено глобальну (головну) ціль та підцілі сталого розвитку регіонів; визначено фактори впливу та критерії – показники сталого розвитку регіонів; побудовано дерево цілей (граф) сталого розвитку регіонів; розроблено багатокритеріальну модель інтегральної оцінки розвитку регіонів на засадах програмно-цільового підходу, теорії графів і теорії корисності. Згідно з концепцією управління за цілями (Management by Objectives), а також цілей сталого розвитку суспільства на період до 2030 року й аналізу публікацій, визначено цілі сталого розвитку регіонів. Глобальна (головна) ціль розвитку регіонів сформульована як «Досягнення сталого розвитку регіону». Оцінку рівня розвитку регіонів слід проводити за трьома напрямками, а саме: економічним, соціальним та екологічним. Тоді підцілями глобальної цілі є: «досягнення сталого розвитку економіки регіону»; «досягнення сталого розвитку соціальної сфери регіону»; «підвищення рівня екологічної безпеки регіону». Дерево цілей сталого розвитку регіонів являє собою граф, вершинами (вузлами) якого є цілі, а ребра (дуги) – зв’язки між ними. Сформульовано систему критеріїв-показників, які характеризують досягнення поставлених цілей. Як критерій досягнення цілі пропонується використати багатокритеріальну функцію корисності. Аналіз показує, що для інтегральної оцінки сталого розвитку регіонів доцільно використати адитивну функцію корисності, яка дає кількісну оцінку рівня розвитку регіонів. Подальшого дослідження потребують методи виявлення впливу факторів на досягнення цілей, визначення альтернатив сталого розвитку регіонів, проблема поліпшення керованості сталим розвитком. Додатковий науково-практичний інтерес викликає поглиблене вивчення цілей, їх переваг і заміщення.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2023

Ярошенко І. В., Семигуліна І. Б.
Пропозиції до законодавчого забезпечення щодо напрямів просторового розвитку територіальних громад різних видів в Україні (c. 81 - 87)
Реформа місцевого самоврядування в Україні створила умови для ефективної діяльності всіх територіальних суб’єктів з місцевого розвитку. Практична її реалізація спрямована на використання територіальними громадами: різних видів власного потенціалу для розвитку, пошуку можливостей для співробітництва, розбудови місцевої економіки й інфраструктури, створення стимулів для соціально-економічного зростання; інструментів довгострокового та короткострокового планування, коли визначені в стратегії загальні цілі конкретизуються у програмах і реалізуються через проєкти; умов для отримання високоякісних послуг європейського рівня; забезпечення можливостей для повноцінної життєдіяльності громадян на своїх територіях. На сучасному етапі реалізації реформи децентралізації в Україні запит на формування відповідно до європейських принципів і цінностей концептуальних положень щодо визначення напрямів просторового розвитку територіальних громад різних видів є як ніколи на часі, що, своєю чергою, актуалізує і робить перспективною потребу в оновленні законодавчого забезпечення, що регулює зазначені питання. Широкий спектр напрацювань і нагальна доцільність формування й удосконалення законодавчої бази для використання в публічному управлінні територіальним розвитком (зокрема, в умовах подолання наслідків військової агресії по відношенню до України) визначає актуальність подальшої розробки та впровадження в Україні ефективної системи нормативно-правового забезпечення стосовно формування напрямів просторового розвитку, його стимулювання, розробки стратегій, вирішення існуючих соціально-економічних проблем, використання певного інструментарію управління та розвитку, в тому числі на основі введення розширеної та багаторівневої класифікації регіонів, територіальних громад тощо.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2023

Матрунчик Д. М.
Інноваційна трансформація економіки регіонів України: довоєнна ретроспектива та поствоєнні пріоритети (c. 42 - 50)
У статті розкрито зміст інноваційних процесів у 90-х роках минулого століття та на початку 2000-х років, які характеризувалися перманентним дефіцитом фінансування продукування та впровадження сучасних технологій; низькою ефективністю виконання державних і регіональних науково-технічних програм; послабленням взаємозв’язку між освітою, наукою та виробництвом. Встановлено, що в регіональному розрізі спостерігається значний розрив між найбільшою та найменшою кількістю інноваційно активних промислових підприємств, що зумовлено особливостями міжрегіонального поділу праці, рівнем науково-технічного потенціалу, рівнем концентрації промислового та фінансового капіталу. Виявлено, що негативний вплив на динаміку фінансування інноваційної діяльності у промисловості зумовила відсутність сучасного середовища для залучення коштів вітчизняних та іноземних інвесторів у розбудову інноваційної інфраструктури промислових підприємств, а також у нові види продуктових і процесних інновацій. Обґрунтовано, що процеси інноваційної трансформації економіки та економіки регіонів України відбуваються повільно у зв’язку з відсутністю на регіональному рівні сучасної системи регуляторного впливу на інноваційні процеси, яка стимулювала б розбудову інноваційної інфраструктури та комплексну модернізацію і реконструкцію основного капіталу структуроутворювальних ланок регіональних господарських комплексів. Доведено, що формування пріоритетів інноваційної трансформації регіональних господарських комплексів в умовах воєнного та поствоєнного часу має базуватися на необхідності зміцнення обороноздатності країни через нарощення обсягів виробництва озброєнь і військової техніки. Дослідження показали, що поствоєнне відновлення національної економіки та економіки регіонів України має також супроводжуватися інноваційними трансформаціями у сфері раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища, що дасть змогу залучити в модернізацію господарського комплексу кошти глобальних екологічних фондів та урядів іноземних держав.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2023

Вахович І. М., Матрунчик Д. М., Недопад Г. В.
Каскадно-циркулярна модель інноваційної трансформації регіональних господарських комплексів: фундаментальні принципи, пріоритети і воєнні та поствоєнні виклики (c. 65 - 72)
Обґрунтовано, що каскадно-циркулярна модель інноваційної трансформації регіональних господарських комплексів має ґрунтуватися на поєднанні каскадного принципу залучення матеріальних ресурсів у відтворювальний процес і принципу максимізації замкнених циклів у продуктових ланцюгах. Установлено, що каскадний принцип – це послідовний перехід від однієї фази виробництва до іншої, виходячи з пріоритетності формування ланцюгів доданої вартості та особливостей вилучення ресурсної цінності первинної та вторинної сировини; принцип максимізації замкнених циклів у продуктових ланцюгах – це принцип, який передбачає мінімізацію питомих витрат і втрат матеріально-речової субстанції сировинних ресурсів на основі комплексного використання первинної сировини через застосування безвідходних і маловідходних технологій та найповнішої утилізації вторинної сировини з метою максимізації величини доданої вартості у продуктових ланцюгах. Виявлено, що ключовим моментом формування каскадно-циркулярної моделі інноваційної трансформації регіональних господарських комплексів виступає формування структуроутворювального інноваційного ядра (комплексу видів виробничо-господарської діяльності з відповідними забезпечувальними підсистемами), яке буде диференціюватися в розрізі економічних районів України, виходячи з: наявної виробничо-технічної бази матеріального виробництва; рівня інфраструктурного облаштування; наявних і прогнозованих запасів природної сировини; науково-технічного та наукового потенціалу; можливостей встановлення міжрегіональних коопераційних зв’язків; участі регіону в національному поділі праці та в забезпеченні національної безпеки. Обґрунтовано, що каскадно-циркулярна модель інноваційної трансформації економіки регіонів України має бути спрямована на результативніше використання вторинних матеріальних ресурсів у відтворювальному процесі та на нарощення асиміляційного потенціалу як базової передумови переходу на рейки низько-вуглецевого розвитку.

Стаття написана українською мовою

Васильців Т. Г., Мульска О. П., Гресь А. М.
Теоретико-методичні засади структурних змін на внутрішньому ринку (c. 72 - 78)
У статті наголошено на актуальності формування та реалізації державної політики забезпечення структурних змін та інституційних реформ на внутрішньому ринку. Метою дослідження є наукове обґрунтування методико-прикладних засад структурних змін на внутрішньому ринку. На основі аналізування сучасних результатів досліджень у сфері концептуальних основ структурних змін, реформ трансформацій, інституціоналізму, структурної політики тощо визначено напрями (складові, критерії аналізування) узагальнення теоретико-методичних засад структурних змін, а саме, показано, що такими є: структура економіки за видами економічної діяльності; повноцінне інституційне середовище та інституційні трансформації; ефективні зміни у відтворювальних процесах; збалансованість пропорцій між секторами регіональної економіки; інноваційно-технологічна активність та її внесок у конкурентоспроможність регіональної економіки. Зроблено висновок, що в межах продуктового та галузевого підходів структурні реформи проявляються у формуванні раціональної й ефективної продуктової та галузевої структури регіональної економіки. Доведено, що за інституційним підходом структурні реформи базуються на якості інституційно-організаційного та інституційно-правового середовища господарювання. Констатовано, що за змін у відтворювальних процесах структурні реформи характеризуються якістю та динамікою відтворювальних процесів щодо ресурсного забезпечення та матеріального виробництва, а також співвідношень між заощадженнями, інвестиціями, споживанням. Підтверджено, що за секторальним підходом структурні реформи характеризуються формуванням раціональних співвідношень з-поміж форм власності, організаційно-правових форм господарювання, розмірів підприємств, сфер їх діяльності тощо. Виявлено, що за інноваційно-технологічним підходом структурні реформи визначаються обсягами, інтенсивністю, прогресивністю та ефективністю інноваційно-технологічної модернізації підприємств.

Стаття написана українською мовою

Дуб А. Р.
Ризики просторового розвитку територіальних громад і шляхи їх нівелювання (c. 78 - 85)
Процеси децентралізації обумовили необхідність просторового розвитку територіальних громад для максимально ефективного використання їх ресурсів, забезпечення комфортних умов для життєдіяльності населення та функціонування бізнесу. Проте повномасштабна воєнна агресія проти України суттєво загострила проблеми просторового розвитку, посилила соціальні, економічні, безпекові та екологічні загрози. Метою статті є характеристика ризиків просторового розвитку територіальних громад, спричинених російською воєнною агресією проти України, та виявлення шляхів їх нівелювання. У роботі охарактеризовано чинники просторового розвитку, виходячи з їх суті та впливу на соціально-економічний розвиток території; проведено групування ризиків просторового розвитку громад, зокрема тих, що спричинені повномасштабною війною росії проти України. Критично оцінено ризики просторового розвитку територіальних громад у розрізі кожної групи – інституціональні, демографічні, економічні (бізнес-активність і зайнятість), екологічні та безпекові. Сконцентровано увагу на заходах, які приймаються на державному та регіональному рівнях для нейтралізації загроз і ризиків, які перешкоджають просторовому розвитку територіальних громад (зокрема, на програмах сприяння розвитку малого та середнього підприємництва, працевлаштування та соціалізації внутрішньо переміщених осіб, забезпечення безпеки в закладах соціальної сфери тощо). Охарактеризовано заходи з підтримки просторового розвитку територіальних громад, які надають міжнародні донори (зокрема, щодо розробки комплексних планів просторового розвитку територіальних громад). Рекомендовано посилити діяльність органів місцевого самоврядування, скеровану на забезпечення просторового розвитку через розробку чіткої архітектури взаємопов’язаних стратегічних, планувальних і програмних документів, активізацію заходів з підтримки малого підприємництва на території громади, економічної та соціальної інтеграції ВПО в громаді тощо.

Стаття написана українською мовою

Недільська Л. В., Уманець Л. В., Ященко М. С., Дем’янчук І. В.
Оцінка стану та моделювання перспектив розвитку фінансової спроможності територіальних громад (c. 85 - 92)
Метою статті є оцінка стану фінансової спроможності територіальних громад Житомирської області та моделювання перспектив їх розвитку з урахуванням сформованих тенденцій. Обґрунтовано, що для досягнення ефективного функціонування та розвитку територіальних громад усі зусилля мають бути націлені на розвиток внутрішнього потенціалу, оптимальне використання механізмів формування дохідної частини місцевих бюджетів і раціональне використання сформованих фінансових ресурсів. Виявлено, що виконання місцевих бюджетів територіальних громад Житомирської області за ключовими показниками свідчить про нестабільну ситуацію, яка характеризує середні по Україні тенденції, що пояснюється високою концентрацією виробничих та обслуговуючих підприємств у центральних регіонах України (у т. ч. на Житомирщині), податкові платежі яких забезпечують левову частку всіх надходжень до місцевих бюджетів. Встановлено, що в межах Житомирської області громади з чисельністю мешканців до 10 тис. осіб демонструють найкращі результати господарювання. Зокрема, виявлено, що в громадах від 5 до 10 тис. осіб найвища варіабельність отриманих результатів, що можна пояснити їх високою гнучкістю та залежністю від якості управління. Доведено, що найменш ефективними та найбільш вразливими виявились великі громади з чисельністю мешканців понад 15 тис. осіб – вони за всіма наведеними показниками мали значення гірші за середнє по регіону, і серед них не виявилося жодної громади із взірцевими результатами. Виділено та обґрунтовано основні критерії успіху територіальних громад, зокрема: оптимальна чисельність громади – до 10 тис. осіб; ефективне фінансове забезпечення, стабільність і достатність ресурсів; кваліфіковані фахівці в органах самоврядування; якісний контроль за діяльністю органів самоврядування; активність та ініціативність громади.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2023

Перепелюкова О. В.
Особливості інституціонального забезпечення територіальної організації господарства України в повоєнний період (c. 78 - 84)
У статті проаналізовано структуру інституціонального забезпечення територіальної організації господарства України. Виокремлено особливості здійснення своїх повноважень територіальними громадами та регіональними органами влади в умовах військової агресії. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану. Досліджено склад інституціонального забезпечення територіальної організації господарства України. Визначено основні проблеми, з якими зіштовхнулися територіальні громади різних регіонів після повномасштабного вторгнення з боку росії. Визначено, що в період бойових дій більшість населення окупованих і прифронтових регіонів вимушені були тимчасово змінити своє місце проживання як у межах держави, так і виїхати за кордон. За період проведення воєнних дій відбулося значне зниження рівня валового внутрішнього продукту та обсягів реалізації промислової продукції, що негативно вплинуло на економічний стан держави. Такі тенденції пояснюються тимчасовою окупацією промислових регіонів та руйнуванням промислових об’єктів. Досліджено діяльність державних і регіональних органів влади в питаннях сприяння економічному розвитку та соціальної підтримки населення в період воєнних дій. Обґрунтовано, що для повноцінного відновлення зруйнованих територій необхідно створити відповідні умови на інституційному рівні, які б сприяли забезпеченню прозорості, відкритості, ефективності запроваджуваних заходів. Установлено, що вжиття заходів з відновлення не реалізується в повному обсязі через безпекову ситуацію на багатьох напрямах. Основна проблема – це велика кількість замінування територій, що становить загрозу життю населення, тому ні житловий фонд, ні промислові об’єкти не можуть відновлюватися на таких територіях до їх повного розмінування. Було виокремлено загальні напрями розвитку інституціонального забезпечення територіальної організації господарства в умовах повоєнного відновлення країни. Обґрунтовано, що залучення міжнародних грантів, підтримки міжнародних фондів та програм щодо розвитку малого та середнього бізнесу допомагає здійснювати розвиток такого підприємництва в західних регіонах країни, оскільки внутрішньо переміщені особи змогли відкрити там підприємства, тим самим підтримуючи економіку регіону та соціальну складову.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2023

Благун І. С., Гринів В. М., Івасишин М. О.
Стимулювання ефективного використання економічного потенціалу регіону (c. 95 - 101)
Сучасні умови характеризуються інтенсивною конкуренцією, глибокою глобалізацією світової економіки та швидким технологічним прогресом. У цьому контексті ефективна мобілізація та використання економічного потенціалу регіону стає стратегічною метою для досягнення сталого розвитку та зміцнення конкурентоспроможності. Стимулювання ефективного використання економічного потенціалу регіону вимагає комплексного підходу, системного мислення й активної участі урядових органів, підприємств і громадськості. Метою дослідження було визначити напрями стимулювання ефективного використання економічного потенціалу регіонів. У ході дослідження було проведено аналіз методів оцінки економічного потенціалу територій і запропоновано методичний підхід до оцінки економічного потенціалу регіону, що полягає у здійсненні комплексної оцінки економічного потенціалу регіону з урахуванням запропонованого синергетичного поєднання економічного, людського, інфраструктурного, науково-дослідного потенціалів та потенціалу якості життя. Сформована система показників концентрації економічного потенціалу та рівня його використання у вигляді відношення корисного ефекту регіону до потенціалу регіону дозволить сформувати аналітичну основу формування заходів із підвищення рівня економічного потенціалу та ефективності його використання по регіонах України. За результатами проведеного дослідження визначено, що кожен із регіонів має свій потенціал, використання якого за певних умов може стати додатковим джерелом зростання економіки держави. Забезпечення конкурентоспроможності національної економіки потребує створення умов ефективного використання потенційних можливостей кожного регіону. Створення таких умов вимагає проведення постійного моніторингу з кількісною оцінкою рівня концентрації потенціалу регіону та ефективності його використання.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2023

Семигуліна І. Б., Ярошенко І. В.
Теоретичні та практичні рекомендації щодо формування методичного підходу до вибору напрямів просторового розвитку територій України (c. 93 - 102)
Функціонування всіх без виключення територій України в умовах чинного воєнного стану, який, відповідно до суспільних очікувань, має в перспективі перейти в повоєнний період, робить актуальною вже зараз потребу в коригуванні напрямів і пріоритетів як державної, так і регіональної політики, а також управління місцевим розвитком у тісному взаємозв’язку між собою та з усіма зацікавленими суб’єктами її розробки та реалізації. Метою цього є виправлення наслідків, спричинених військовими діями, відновлення всіх сфер життєдіяльності країни та її територій, формування необхідної бази для подальшого забезпечення сталого розвитку. Завдання статті полягають у аналізі впливу різноманітних чинників на просторовий розвиток територій у регіонах України в умовах воєнного стану та повоєнної відбудови, розробка на цій основі теоретичних і практичних рекомендацій стосовно формування методичного підходу до вибору напрямів просторового розвитку територіальних громад, зокрема в умовах повоєнного відновлення України. Зважаючи на значні відмінності в поточному стані соціально-економічного розвитку різних за ознаками територіальних громад, першочерговість пріоритетів також є відмінною, зважаючи на нагальні проблеми, особливо що потребують вирішення в умовах воєнного та повоєнного стану. Методичний підхід дозволяє сформувати пріоритети та напрями подальшого розвитку різних видів територій, встановити управлінські взаємозв’язки між владою всіх рівнів та територіальними суб’єктами в процесі ефективної та швидкої відбудови територій і майбутнього планування розвитку країни. Практична реалізація цього підходу дасть змогу залучення наявних можливостей і ресурсів для відновлення втрат і сприятиме створенню умов для соціально-економічного розвитку територій і поліпшення якості життя населення, що на них проживає, враховуючи європейський і світовий досвід, технології, цінності та пріоритети, а також використовуючи український досвід і напрацювання.

Стаття написана українською мовою

Бубенко П. Т., Дріль Н. В.
Детермінанти кластеризації в контексті територіального інноваційного розвитку (c. 103 - 108)
Стаття присвячена дослідженню актуальних питань прискорення інноваційного розвитку просторових соціально-економічних систем; визначенню ступеня впливу мережевих форм організації на динаміку господарської діяльності; забезпеченню наукового підґрунтя щодо формування осередків інноваційного зростання на основі теорії та практики кластеризації. Систематизація літературних джерел з означеної проблематики свідчить, що сучасна економічна наука приділяє недостатню увагу теорії та практиці впливу кластерних форм організації на характер і динаміку інноваційного розвитку територіальних (регіональних) систем. Проблематику створення та дифузії інновацій досліджено з точки зору уявлення та позиціонування окремої території (регіону) як суб’єкта економічних відносин, як багатоаспектну та багатофункціональну кластерну мережу, яка є неодмінною складовою розвитку територіальних інноваційних систем. Подальшим розвитком, симбіозом теорії регіоналістики, зокрема просторової організації виробництва, з теорією та практикою інноваційного підприємництва, є обґрунтування доцільності створення та поширення територіальних полюсів зростання – інноваційних кластерів. Досліджено та розвинуто уявлення про природу і характер кластерних форм сучасної територіальної організації інноваційної діяльності, що являє собою своєрідну кластерну (мережеву) конструкцію, яка є проєкцією наукових і виробничо-господарських систем на певну територію. Показано, що економічна міць такої території задається і визначається не лише обсягами реалізації інноваційної продукції, а й синергетичним ресурсом усієї кластерної мережі, її загальним впливом на національний і глобальний ринки.

Стаття написана українською мовою

Кизим М. О., Котляров Є. І., Колбасін Є. С.
Організація централізованого теплопостачання в окремих населених пунктах і напрями формування регіональних ринків теплоенергії (c. 109 - 118)
Метою статті є дослідження окремих населених пунктів з точки зору організації їх теплозабезпечення та розробка на цій підставі сукупності моделей регіональних ринків теплоенергії. У статті проаналізовано вибірку із 838 населених пунктів України, в яких є системи централізованого постачання теплоенергії. Аналіз вибірки показав, що в регіонах України присутні підприємства різних організаційно-правових форм господарювання, а саме: державні та комунальні підприємства (у тому числі неприбуткові організації), господарські товариства, приватні підприємства та фізичні особи – підприємці. Розповсюдженим явищем є те, що постачання теплоенергії здійснюється промисловим чи енергетичним підприємством, для якого цей вид діяльності не є основним. Різні форми власності здійснюють певний вплив на організацію взаємовідносин між постачальниками, органами місцевого самоврядування та споживачами теплоенергії. Виконане дослідження дозволило виділити декілька типових варіантів організації взаємовідносин у сфері централізованого теплопостачання. Визначено, що на організацію цих взаємовідносин впливають такі специфічні особливості окремого населеного пункту та існуючих систем теплопостачання: кількість і щільність населення; забезпеченість населеного пункту об’єктами соціальної сфери; характер переважної забудови; масштаб існуючої системи централізованого теплопостачання; наявність чи відсутність магістральних і розподільних мереж транспортування теплоенергії; структура споживання теплоенергії в розрізі окремих груп користувачів. Проаналізовано переваги та недоліки кожного із визначених варіантів і розроблено рекомендації щодо їх удосконалення. На цій підставі запропоновано різні моделі організації регіональних ринків теплоенергії та сфери їх використання. Розроблені моделі враховують специфічні особливості окремих населених пунктів і визначають основні напрями реформування відносин між постачальниками та споживачами теплоенергії. Впровадження розроблених моделей спрямовано на формування конкурентних регіональних ринків теплоенергії.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2024

Тис М. С.
Бюджетна складова фінансової безпеки регіону та її оцінювання в умовах війни (c. 49 - 56)
Мета статті полягає в розкритті теоретичних і прикладних підходів до оцінювання бюджетної складової фінансової безпеки регіону. Запропоновано розглядати фінансову безпеку регіону як стан, який відображає фінансову спроможність території забезпечувати потенціал розвитку шляхом збалансованості фінансових ресурсів з урахуванням екзистенційних ризиків, загроз і небезпек. Розвинуто підхід до оцінювання бюджетної безпеки регіону на прикладі Львівської області. Відзначено, що дохідна частина формувалася за рахунок податкових, неподаткових доходів, доходів від операцій з капіталом та офіційних трансфертів, які складалися з дотацій та субвенцій. У структурі податкових надходжень найбільшу частку займали податки на доходи, на прибуток, рентна плата та плата за використання води, надр, інших природніх ресурсів. Неподаткові надходження формувалися за рахунок власних надходжень бюджетних установ і доходів від власності, адміністрування зборів і платежів, доходів від некомерційної господарської діяльності. Трансферти у вигляді дотацій і субвенцій надходили від органів державного управління у місцевий бюджет, серед яких переважали субвенції за цільовими напрямами використання, що спрямовувалися на підтримку потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, закладів та заходів з охорони здоров’я, освітніх потреб, ремонту доріг тощо. Доведено, що самостійність бюджетів можлива лише за наявності достатніх власних дохідних джерел. З позицій дотримання фінансової безпеки регіону та з урахуванням міжнародного досвіду рекомендовано підхід, згідно з яким частка власних доходів у бюджетах органів самоврядування повинна становити не менше 40%. Обґрунтовано, що за 2018–2022 рр. більшість видатків обласного бюджету Львівської області спрямовувалися саме на соціально-культурну сферу (освіту, охорону здоров’я, соціальний захист і соціальне забезпечення). Подальші дослідження будуть спрямовані на розробку комплексної методики оцінювання фінансової безпеки регіону в розрізі визначених складових і розрахунку інтегрального індикатора її рівня.

Стаття написана українською мовою

Юрків А. М.
Розвиток транскордонного співробітництва в умовах євроінтеграції України (c. 57 - 62)
Мета статті полягає в обґрунтуванні сутності та фінансових інструментів розвитку транскордонного співробітництва в умовах євроінтеграції України. Запропоновано розглядати транскордонне співробітництво як спільні, скоординовані дії, спрямовані на конвергенцію, синергізм, мультиплікативний ефект у вирішенні проблем суб’єктами та учасниками транскордонної співпраці шляхом реалізації програм і проєктів з використанням традиційних і новітніх фінансових інструментів. Відзначено, що транскордонне співробітництво має три основні цілі. По-перше, сприяє економічному та соціальному розвитку прикордонних територій, що може привести до зростання нових підприємств і галузей. По-друге, спрямовується на загальні виклики, пов’язані з навколишнім середовищем, громадським здоров’ям, безпекою та захистом і має на меті створення кращих умов для мобільності людей, товарів і капіталу через кордони. Обґрунтовано позиції України щодо майбутнього членства в ЄС і можливості участі у програмах транскордонного співробітництва, на які зі структурних фондів ЄС на 2021–2027 рр. виділяються кошти через Європейський фонд регіонального розвитку та Інструмент сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва. Тематичні пріоритети фінансування на новий програмний період визначені такі: стійкий, «зелений» прикордонний регіон; здоровий і привабливий прикордонний регіон; спільно діючий прикордонний регіон. Обґрунтовано можливості використання новітнього інструмента допомоги на етапі підготовки до вступу в ЄС – ІРА, який спрямований на підтримку реформ шляхом надання фінансової та технічної допомоги. Ним можуть користуватися як наявні кандидати на вступ до ЄС, так і потенційні. Власні розрахунки автора засвідчили, що із сукупного обсягу операційного бюджету на 2021–2027 рр. за інструментом допомоги IPA III на етапі підготовки до вступу до ЄС найбільший обсяг фінансування буде спрямовано за ціллю – «зелений» порядок денний, стійке підключення (транспортні та комунікаційні зв’язки); на тематичну ціль «конкурентоспроможність і інклюзивне зростання»; на належне управління, узгодження з критерієм acquis ЄС, добросусідські відносини та стратегічну комунікацію; на верховенство права, основні права та демократію; на територіальне та транскордонне співробітництво. Подальші дослідження будуть спрямовані на розробку концептуальних засад і стратегічних напрямів розвитку транскордонного співробітництва.

Стаття написана українською мовою

Павлик О. І.
Депозитно-кредитний потенціал банків у розвитку Карпатського регіону України (c. 63 - 71)
Мета статті полягає у визначенні депозитно-кредитного потенціалу банків та можливостей його акумулювання в розвиток економіки Карпатського регіону. Запропоновано розглядати регіональну банківську систему як сукупність банківських установ, які розташовані на визначеній території, мають власний депозитний і кредитний потенціал, є невід’ємною складовою банківської системи країни та виконують дуальну функцію: забезпечують розвиток банківської системи країни загалом і формують депозитно-кредитний потенціал для задоволення потреб розвитку економіки регіону зокрема. Відзначено, що ефективність функціонування банків регіону визначається їх здатністю до трансформації акумульованого депозитного потенціалу в кредити для розвитку економіки, задоволення споживчих потреб населення, що забезпечить зростання валового регіонального продукту, конкурентоспроможність фінансового сектора регіону, добробут населення. Розвинуто підхід до оцінювання можливостей залучення потенціалу банків в розвиток економіки регіону. Проведені розрахунки засвідчили негативну тенденцію до скорочення в Карпатському регіоні як загальної кількості наявних структурних підрозділів банків, так і з розрахунку на 100 тис. осіб, що зумовлено війною, тимчасовою окупацією частини територій, постковідним періодом. Аналітично доведено, що в умовах війни збереглася тенденція довіри до банківської системи та нарощування депозитного потенціалу регіональних банків на тлі зменшення кількості їх структурних підрозділів. Частка кредитів, наданих у Карпатському регіоні, в загальному їх обсязі в Україні зросла та засвідчила, що в умовах війни обсяг кредитної діяльності в Карпатському регіоні зріс, що не відповідало загальній тенденції до зниження кредитної діяльності в Україні. За проведеними дослідженнями констатовано, що обсяги наданих кредитів у Карпатському регіоні були значно меншими, ніж залучених депозитів, тобто наявних ресурсів достатньо для покриття наявних і потенційних потреб у кредитуванні регіональної економіки. Запропоновано відносити області Карпатського регіону за депозитно-кредитним потенціалом до регіонів-донорів, які здатні повністю забезпечити фінансування власного розвитку, а надлишок ресурсів спрямовувати для задоволення потреб інших регіонів. Подальші дослідження будуть спрямовані на розробку механізмів залучення потенціалу банківської системи в розвиток економіки регіону на основі використання економіко-математичного інструментарію та методу кластеризації.

Стаття написана українською мовою

Шулла Р. С., Попик М. М., Пітюлич М. М.
Туристично-рекреаційний потенціал регіону: сутність і фактори впливу (c. 71 - 79)
У статті досліджується категорія «туристичний потенціал регіону» та фактори, які на нього впливають. Виявлено, що більшість авторів розглядає феномен туристичного потенціалу насамперед через призму ресурсної забезпеченості регіону (дестинації), а решта неконтрольованих факторів макросередовища при цьому залишаються поза увагою. Обґрунтовано, що поняття «туристичний потенціал регіону» та «туристичний потенціал дестинації» є тотожними за змістом. Зазначено, що дослідження факторів та необхідність моделювання їх впливу на економічний потенціал дестинації випливає із тієї обставини, що останній виступає як об’єкт інвестиційної політики на мікро-, мезо- та макрорівнях. Виявлено, що у зв’язку з масовим перекладом іноземної літератури переважний вплив на вітчизняну економічну теорію у сфері туризму здійснили наукові погляди англосаксонського наукового простору, тоді як теоретичні концепції економіки туризму дослідників із континентальної Європи вітчизняними науковцями вивчалися недостатньо. Обґрунтовано доцільність тлумачення терміна «туристичний потенціал регіону» не як сукупності факторів ресурсного забезпечення дестинації, а як певну властивість туристичної системи. В іншому випадку поняття «туристичний потенціал регіону» та «туристичні ресурси регіону» є тотожними. Авторами запропоновано тлумачити туристичний потенціал як здатність дестинації формувати та реалізовувати певний обсяг туристичних послуг і матеріальних благ, які користуватимуться попитом і задовольнятимуть потреби туристів і відпочиваючих. Обґрунтовано доцільність використання терміна «туристичний продукт» як сукупність наявних і новостворених суспільних благ, придатних для задоволення потреб туристів і відвідувачів дестинації. При цьому дестинація з її ресурсним забезпеченням генерує туристичний продукт, виступаючи на ринку в ролі сторони пропозиції. Обґрунтовано доцільність розмежування системи управління на рівні дестинації на стратегічну та оперативну складові: в підсистемі стратегічного управління дестинацією як цільовий параметр виступає туристичний потенціал регіону, а в підсистемі оперативного управління – обсяг туристичного продукту. Зауважено, що рівень туристичного потенціалу детермінується чотирма факторами: сукупністю елементів пропозиції з боку дестинації; актуальним попитом на туристичні послуги дестинації; конкурентним середовищем та очікуваними трендами в розвитку туризму.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2024

Волосюк М. В.
Економічний розвиток прибережних територій у контексті сталої «блакитної» економіки (c. 54 - 62)
Метою статті є дослідження концептуальних засад і глобального значення «блакитної» економіки та надання рекомендацій щодо забезпечення економічного розвитку прибережних територій України в контексті сталої «блакитної» економіки ЄС. У статті досліджено концептуальні основи «блакитної» економіки та проаналізовано глобальне значення її сталого розвитку в міжнародних деклараціях і нормативно-правових документах. Визначено основні проблеми, на яких зосереджено міжнародну увагу в цій сфері: складність підходів та методів оцінювання економічних, соціальних та екологічних впливів, здійснюваних «блакитною» економікою на розвиток прибережних територій; визначення чіткого стандарту регіонального та місцевого управління, необхідного для «блакитного» зростання територій; різний ступінь інституційного залучення країн до «блакитної» економіки. З огляду на це, у статті запропоновано підходи до стимулювання сталої «блакитної» економіки у прибережних територіях. У статті досліджено нормативно-правову базу України та академічні напрацювання щодо формування засад вітчизняної «блакитної» економіки впродовж останніх років. Наголошено, що ініціативи зі сталої «блакитної» економіки в Україні з’явилися, передусім, на місцевому рівні, стейкхолдерами яких є органи місцевого самоврядування, технологічні бізнес-спільноти, представники наукових кіл та вищої освіти, інноваційні кластери та організації громадянського суспільства. Стала «блакитна» економіка відображає процес управління прибережними та морськими просторами через дискусійну та матеріальну регіоналізацію, у якій нові партнерства між суб’єктами державного та приватного секторів формують мережі, кордони та методи управління. Звісно, сьогодні ми говоримо про неокуповані морські та прибережні простори України, тому окреслили виклики, що постали в сучасних умовах перед нашою країною в цій сфері. У контексті євроінтеграційного руху, враховуючи правові умови воєнного стану та повоєнні очікування, ми бачимо векторами модернізації економічного розвитку прибережних територій України: розробку прозорої рамкової політики для розвитку сталої «блакитної» економіки в Україні; інституційно-інноваційний підхід до управління розвитком прибережних територій; економічний розвиток та безпеку; місцевий підхід; стимулювання інноваційної екосистеми; інклюзивну «блакитну» економіку; цифрові технології в підтримці ініціатив розвитку прибережних територій; забезпечення захисту та відновлення прибережного і морського середовища; використання культурної та історичної спадщини прибережних регіонів; належне демократичне врядування.

Стаття написана українською мовою

Семигуліна І. Б., Ярошенко І. В.
Складові механізму відновлення соціально-економічного розвитку регіонів України в повоєнний період (c. 63 - 71)
Продовження війни та пов’язані з цим суттєві втрати функціональної спроможності територій країни, людського, економічного, інфраструктурного, екологічного, інших потенціалів мають довготривалі негативні наслідки та обмеження майбутнього розвитку як окремих регіонів, так і країни загалом. Об'єктивна реальність щодо наявних проблем потребує розробки та впровадження певних заходів з метою мінімізації негативних наслідків зазначених викликів на існування та розвиток будь-яких територій в Україні. Актуальними є розбудова безпекового простору й інфраструктури функціонування країни та її регіонів; потреба у плануванні розвитку та відновлення постраждалих територій; створення умов для повернення українських біженців і вимушених переселенців; формування безпечних умов життєдіяльності; повноцінний доступ до всіх суспільних послуг; відновлення функціонування та конкурентоспроможності місцевої, регіональної та національної економіки тощо. В умовах викликів, спричинених війною, зазначені питання набули більшої конкретизації, спрямованої на пошук шляхів відбудови постраждалих територій країни, зокрема в повоєнний період. Аналіз і узагальнення підходів до впровадження в регіональний розвиток складових механізму відновлення, визначення його функціональної направленості та принципів організації дозволяють запропонувати складові механізму відновлення соціально-економічного розвитку регіонів України в повоєнний період з урахуванням безпекових спроможностей держави та регіону. Особливістю дослідження є формування складових механізму відновлення соціально-економічного розвитку регіонів України в повоєнний період на основі виділення двох груп: основних, які відповідають проблемним ситуаціям регіону та визначають напрями відновлення; допоміжних, або підтримувальних, які допомагають в реалізації основних, чим посилюють вплив на вирішення проблемних ситуацій. Це дозволяє, з одного боку, узагальнити структурні елементи механізму, а з іншого – конкретизувати їх використання залежно від функціональної доцільності. Поетапний розподіл складових механізму відновлення соціально-економічного розвитку регіонів України в повоєнному періоді дозволяє їх групування з урахуванням функціональних можливостей, що робить механізм більш ефективним і цілеспрямованим у процесі практичної реалізації.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2024

Жабинець О. Й., Сухий О. О.
Індустріальні парки Львівської агломерації: стан, досвід, перспективи (c. 97 - 103)
Статтю присвячено дослідженню стану та перспектив розвитку індустріальних парків у Львівській агломерації, а також аналізу зарубіжного досвіду функціонування індустріальних парків в агломераціях. Аргументовано актуальність заходів реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 рр. щодо підтримки таких територій, як агломерації, підтвердженням чого є інституційне оформлення Львівської агломерації навіть в умовах війни. Зазначено, що при створенні в Україні сучасної моделі реіндустріалізації з орієнтацією на експорт і загалом інноваційної екосистеми агломерацій першочергове значення матиме створення та розвиток індустріальних парків як сучасних концентраторів промислового, інвестиційного та науково-дослідного потенціалу агломерації. Акцентовано на перевагах функціонування індустріальних парків у межах агломерації, зокрема через: досягнення синергії для зростання економічного розвитку агломерації; безпосередній вплив на забезпечення гуманітарної, екологічної, безпекової та просторової організації агломерації; створення ефекту зростаючої віддачі внаслідок ефективного поєднання виробництва та інфраструктури, високих технологій та науково-дослідної сфери. Доведено, що індустріальні парки Львівської агломерації сьогодні є найменш розвинутою формою інноваційної екосистеми агломерації, потенціал якої, на відміну від кластерів чи експортних підприємств агломерації, поки що взагалі не використовується. Зроблено висновок, що інституційна складова розвитку індустріальних парків в Україні, і зокрема в межах Львівської агломерації, повинна стати пріоритетом при реалізації державної регіональної політики та стратегій розвитку окремих територіальних громад на найближчу перспективу. Адже зарубіжний досвід доводить тісне переплетення міської агломерації та її індустріальних парків, діяльність яких в Україні, навіть за чинного інституційного оформлення, відкриває для них перспективний екологічно орієнтований напрям.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2024

Назарова Т. Ю., Біський С. Н.
Державні цільові програми як дієвий інструмент стимулювання розвитку економіки (c. 99 - 106)
Стаття присвячена дослідженню державних цільових програм як ефективного інструменту стимулювання економічного розвитку України. Основною метою є визначення ролі цих програм у соціально-економічному розвитку країни, аналіз їхньої ефективності, виявлення проблем і розробка рекомендацій щодо підвищення їхньої результативності. У результаті дослідження було визначено, що державні цільові програми мають значний потенціал для стимулювання економічного зростання, створення робочих місць, залучення інвестицій та поліпшення соціально-економічних показників. Водночас виявлено низку проблем, таких як недостатнє фінансування, неефективне управління та контроль, що обмежують їхню ефективність. Аналізуються успіхи таких програм у досягненні стратегічних цілей розвитку, зокрема стимулювання економічного зростання та соціального прогресу. Запропоновано нові підходи до вдосконалення механізмів планування, фінансування та реалізації державних цільових програм, які включають підвищення прозорості та підзвітності, а також залучення приватного сектора до виконання програм. Розроблені рекомендації можуть бути використані урядовими органами для поліпшення процесу реалізації державних цільових програм, підвищення їхньої ефективності та результативності. Це, своєю чергою, сприятиме досягненню стратегічних цілей розвитку України. Визначаються ключові напрямки реконструкції та відновлення після війни, що стають основою для розробки цільових програм. Розглядаються аспекти управління цільовими програмами, включно з механізмами моніторингу, оцінкою результативності та коригування стратегій на основі отриманих даних, систематизацією досвіду використання цільових програм як інструменту повоєнної розбудови та висвітленням їхнього впливу на сталість розвитку країни в умовах повоєнного відновлення.

Стаття написана українською мовою

Куцик П. О., Бойко Р. В.
Узагальнення методології аналізу інвестиційних процесів у регіоні (c. 106 - 114)
У статті актуалізується проблематика розробки методики аналізування інвестиційної діяльності та інвестиційного розвитку на регіональному рівні. Метою дослідження є узагальнення та подальший розвиток методичних засад аналізування інвестиційних процесів на рівні регіону. Доведено, що аналізування інвестиційних процесів у регіоні дає більш комплексу картину стосовно обсягів, динаміки, структурних характеристик і ефективності інвестиційної діяльності в регіональній економіці. Узагальнено, що в цілях проведення системного та комплексного аналізу процесів розвитку інвестиційної активності та діяльності в регіоні важливо сформувати повноцінне нормативно-методичне забезпечення, що складається з підходів, методів та інструментарію аналізування та діагностики, а також системи показників. Констатовано, що результати аналізу – це висновки щодо, з одного боку, інвестиційної активності суб’єктів господарювання, а з іншого боку – якості регіональної інвестиційної політики. Доведено, що нормативно-методичне забезпечення аналізу інвестиційних процесів у регіоні складається з двох блоків: 1) мікро-, 2) макроекономічний. Встановлено, що критерієм першого служить легкість (оперативність, витратомісткість, ефективність) проходження стадій інвестиційного процесу, тоді як другого – внесок (обсяги, структура, якість) інвестицій у соціально-економічний розвиток регіону. Обґрунтовано, що запровадження на регіональному рівні системи аналізу інвестиційного середовища передбачає послідовне поетапне проходження таких процедурних етапів: інституціалізація практики аналізу; формування ресурсного забезпечення; визначення осіб, відповідальних за проведення аналізу; закріплення системи показників, які готуються органами офіційної статистики; формування бази даних експертів; розробка чітких регламентів для проведення опитування й оцінювання характеристик інвестиційного середовища; визначення процедур «реакції» органів влади на результати аналізу; оприлюднення підсумків.

Стаття написана українською мовою

Музиченко В. В.
Сучасні проблеми фінансової стійкості територій у контексті збалансованого розвитку (c. 114 - 124)
Проблема забезпечення фінансової стійкості територій є актуальною в умовах економічної нестабільності. Збалансований розвиток територій передбачає ефективне використання фінансових ресурсів, підтримку підприємницької активності та стабільність місцевих бюджетів. Дана стаття розглядає сучасні проблеми фінансової стійкості територій і надає рекомендації для їх збалансованого розвитку. Метою статті є виявлення проблем фінансової стійкості територій і розробка рекомендацій для їх збалансованого розвитку. Дослідження аналізує чинники, що впливають на фінансову стійкість територій, і визначає механізми підвищення фінансової стабільності регіонів. Ключовим фактором є розвиток малого та середнього бізнесу (МСБ), який створює робочі місця та сприяє економічному зростанню. Підтримка МСБ включає доступ до фінансування, адміністративну підтримку та розвиток навичок підприємців. Надання кредитних гарантій, розвиток мікрофінансування та підтримка венчурного капіталу можуть підвищити фінансову стійкість МСБ. Спрощення процедур реєстрації бізнесу, зменшення регуляторних бар’єрів та прозорість податкової системи сприяють розвитку підприємницької активності. Зазначено, що з 2021 по 2023 рр. кількість підприємств у Харківській області коливалася через воєнні дії. Це суттєво вплинуло на економічну активність та підприємницький клімат у регіоні. Аналіз кількості фізичних осіб – підприємців також відображає негативні тенденції. Багато підприємців були змушені закрити свій бізнес або перемістити його до інших регіонів. Воєнні дії мали значний негативний вплив на економічну ситуацію в Харківській області, що впливає на загальну фінансову стійкість регіону. Це підкреслює необхідність підтримки бізнесу для відновлення фінансової стабільності. Продовження фінансових програм підтримки МСБ допоможе зміцнити фінансову стійкість регіону.

Стаття написана українською мовою

Андрощук І. О., Рєдрєєв Р. А.
Концепція місцевого економічного розвитку як інструмент сталого економічного зростання територій: український аспект (c. 124 - 137)
Метою даної статті виступає дослідження концепції місцевого економічного розвитку як інструменту сталого економічного зростання територій в умовах децентралізації, у тому числі процесу імплементації зарубіжного досвіду цієї концепції в українських реаліях. У статті проаналізовано сучасні теорії місцевого економічного розвитку. Здійснено аналіз дефініції поняття «місцевий економічний розвиток», ключових елементів та базових принципів. Відзначено основні бар’єри, які перешкоджають місцевому економічному розвитку, а саме: фінансово-економічний, інноваційний, соціальний, екологічний, політичний, відсутність мотивації та системи контролінгу, а також інституційний бар’єр. Досліджено ключові ризики, характерні для загальних цілей місцевого економічного розвитку, серед яких: ризики фізичного капіталу; ризики, пов’язані з технологічними інноваціями; ризики людського капіталу; ризики суспільного капіталу, а також ризики, що стосуються макроекономічного середовища; ризики, що стосуються технологічного середовища; ризики, пов’язані з екологічним середовищем; ризики, пов’язані з культурним середовищем; ризики, пов’язані з інфраструктурою, та політико-правові ризики. Визначено ключових стейкхолдерів місцевого економічного розвитку, до яких слід віднести: уряд, органи місцевого самоврядування, неприбуткові організації, бізнес-організації, міжнародні організації та населення. Здійснено аналіз діяльності зацікавлених сторін у вимірі міжнародних тенденцій. Обґрунтовано переваги для розвитку територій шляхом використання концепції місцевого економічного розвитку. Доведено, що реалізація концепції місцевого економічного розвитку з урахуванням позитивного досвіду зарубіжних країн дозволить прискорити розвиток вітчизняної економіки та знизити негативну динаміку деструктивних зрушень через військову агресію на території України.

Стаття написана англійською мовою

Гонта О. І., Троян В. І.
Дослідження тенденцій соціально-економічного розвитку регіонів України (c. 138 - 144)
У статті розглядаються актуальні тенденції соціально-економічного розвитку регіонів України, що залишається критичною проблемою, особливо в контексті постійних регіональних диспропорцій, які перешкоджають загальній економічній стабільності країни. Очікувалося, що процес децентралізації, який надав більше автономії місцевим органам влади, пом’якшить деякі з цих дисбалансів. Однак такі виклики, як довготривала війна, пандемія COVID-19 і системний дефіцит інфраструктури, посилили розрив у розвитку між регіонами. Багато регіонів продовжують стикатися з перешкодами, пов’язаними з інвестиційною привабливістю, інноваціями та ефективним використанням ресурсів, що заважає їхньому економічному зростанню. Отже, усунення цієї нерівності має важливе значення для досягнення сталого національного розвитку та забезпечення соціальної єдності. Метою даної статті є аналіз основних тенденцій соціально-економічного розвитку регіонів України та надання рекомендацій щодо вирішення наявних викликів. Дослідження спрямоване на вивчення факторів, що сприяють регіональним відмінностям, оцінку впливу реформ децентралізації та визначення ефективних заходів для сприяння збалансованому регіональному зростанню. Дослідження також визначає критичні прогалини в інфраструктурі, які заважають регіонам повністю використати свій економічний потенціал. Зроблено висновок, що досягнення збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів України потребує цілеспрямованого державного втручання та посилення міжрегіонального співробітництва. Отримані дані свідчать про необхідність розширення інвестиційних програм, спрямованих на слаборозвинені регіони, поліпшення інфраструктури та підтримки інноваційних галузей. Крім того, постійна оптимізація процесу децентралізації є важливою, зокрема для підвищення прозорості й ефективності місцевого управління. Зосередившись на цих сферах, Україна може зменшити регіональні диспропорції, підвищити стійкість економіки та сприяти сталому інклюзивному зростанню по всій країні. Стаття містить комплексну основу для розуміння сучасного стану регіонального розвитку в Україні та пропонує практичні рішення для подолання соціально-економічного розриву між регіонами.

Стаття написана українською мовою

ДЛЯ АВТОРІВ

Ліцензійний договір

Умови публікації

Вимоги до статей

Положення про рецензування

Договір публікації

Номер в роботі

Питання, які задаються найчастіше

ІНФОРМАЦІЯ

План наукових конференцій

НАШІ ПАРТНЕРИ

Журнал «Проблеми економіки»

Матеріали на сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International CC BY-SA.

Написати вебмастеру