СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ
КВ №19905-9705 ПР від 02.04.2013 р.
ЗАСНОВНИКИ
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ НАН УКРАЇНИ (ХАРКІВ, УКРАЇНА)
Згідно з рішенням № 802 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.03.2024 р. зареєстрований суб’єктом у сфері друкованих медіа. Ідентифікатор R30-03156
ВИДАВЕЦЬ
ФОП Лібуркіна Л. М.
РОЗДІЛИ САЙТУ
Головна сторінка
Редакція журналу
Редакційна політика
Анотований каталог (2011)
Анотований каталог (2012)
Анотований каталог (2013)
Анотований каталог (2014)
Анотований каталог (2015)
Анотований каталог (2016)
Анотований каталог (2017)
Анотований каталог (2018)
Анотований каталог (2019)
Анотований каталог (2020)
Анотований каталог (2021)
Анотований каталог (2022)
Анотований каталог (2023)
Анотований каталог (2024)
Тематичні розділи журналу
Матеріали наукових конференцій
|
Цільова та етична неефективність формальних правил як чинник поширення маніпулювання суспільними настроями та уповільнення інституційних реформ Абрамов Ф. В.
Абрамов Ф. В. Цільова та етична неефективність формальних правил як чинник поширення маніпулювання суспільними настроями та уповільнення інституційних реформ. Бізнес Інформ. 2021. №6. C. 6–12. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-6-6-12
Розділ: Економічна теорія
Стаття написана українською мовоюЗавантажень/переглядів: 0 | Завантажити статтю (pdf) - |
УДК 330.1
Анотація: Метою статті є виявлення критеріїв доцільності реформування формальних правил зі значною цільовою та етичною неефективністю в умовах поширення практики маніпулювання суспільними настроями. Встановлено, що в структурі формальних правил з цільовою чи етичною неефективністю може бути виділено дві складові: базові формальні правила, що приймаються для досягнення певної мети, та другорядні формальні правила, що мають забезпечити належне виконання відповідних базових формальних правил і компенсувати їх неефективність. За відсутності маніпулювання суспільними настроями основним чинником, що обумовлює негативний вплив формальних правил з цільовою чи етичною неефективністю на динаміку формальних правил та ефективність інституційних реформ, є зростання кількості другорядних формальних правил. На відміну від цього, в умовах поширення практики маніпулювання суспільними настроями, основними загрозами для успішності інституційних реформ є: значна зворотна несиметричність базових формальних правил і спроможність формальних правил з цільовою або етичною неефективністю самостійно створювати умови, що є сприятливими для маніпулювання суспільними настроями. Виявлено, що доцільність реформування формальних правил, що характеризуються цільовою чи етичною неефективністю, визначається тим, чи перетворилися відповідні формальні правила на інструмент маніпулювання суспільними настроями: у тих випадках, коли неефективні формальні правила перетворилися на такий інструмент, їх реформування стає недоцільним і має бути відкладено до усунення практики маніпулювання суспільними настроями навколо питань, що регулюються цими формальними правилами. Показано, що в умовах поширення практики маніпулювання суспільними настроями додатковим критерієм доцільності реформування неефективних формальних правил виступає відсутність поширення практики маніпулювання суспільними настроями на коло проблем, що регулюються відповідними неефективними формальними правилами.
Ключові слова: маніпулювання суспільними настроями, інституційні реформи, формальні правила.
Бібл.: 25.
Абрамов Федір Володимирович – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра загальної економічної теорії, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (вул. Кирпичова, 2, Харків, 61002, Україна) Email: [email protected]
Список використаних у статті джерел
Абрамов Ф. В. Критерії доцільності реформування умовно та безумовно неефективних формальних правил. Бізнес Інформ. 2016. № 6. С. 8–12. URL: https://www.business-inform.net/export_pdf/business-inform-2016-6_0-pages-8_12.pdf
Pellegrini L., Gerlagh R. Causes of corruption: a survey of cross-country analyses and extended results. Economics of Governance. 2008. Vol. 9. No. 3. P. 245–263. DOI: 10.1007/s10101-007-0033-4
Cooray A., Schneider F. Does corruption throw sand into or grease the wheels of financial sector development? Public Choice. 2018. Vol. 177. No. 1-2. P. 111–133. DOI: 10.1007/s11127-018-0592-7
Dreher A., Siemers L. H. R. The nexus between corruption and capital account restrictions. Public Choice. 2009. Vol. 140. No. 1-2. P. 245–265.
Bergh A., Fink G., Ohrvall R. More politicians, more corruption: evidence from Swedish municipalities. Public Choice. 2017. Vol. 172. No. 3-4. P. 483–500. DOI: https://doi.org/10.1007/s11127-017-0458-4
Banerjee P., Mukherjee V. Bureaucratic competition versus monopoly: measuring corruption and welfare. Indian Economic Review. 2020. Vol. 55. No. 1. P. 51–65. DOI: https://doi.org/10.1007/s41775-020-00080-8
Dreher A., Schneider F. Corruption and the shadow economy: an empirical analysis. Public Choice. 2010. Vol. 144. No. 1-2. P. 215–238. DOI: https://doi.org/10.1007/s11127-009-9513-0
Gabrieli T., Pilbeam K., Shi B. The impact of shadow banking on the implementation of Chinese monetary policy. International Economics and Economic Policy. 2018. Vol. 15. No. 2. P. 429–447. DOI: https://doi.org/10.1007/s10368-017-0397-z
Dybka P., Kowalczuk M., Olesinski B. et al. Currency demand and MIMIC models: towards a structured hybrid method of measuring the shadow economy. International Tax and Public Finance. 2019. Vol. 26. No. 1. P. 4–40. DOI: https://doi.org/10.1007/s10797-018-9504-5
Dreher A., Meon P. G., Schneider F. The devil is in the shadow. Do institutions affect income and productivity or only official income and official productivity? Public Choice. 2014. Vol. 158. No. 1-2. P. 121–141. DOI: https://doi.org/10.1007/s11127-012-9954-8
Tyrowicz J., Cichocki S. Employed unemployed? On shadow employment in transition. Empirica. 2011. Vol. 38. No. 2. P. 259–281. DOI: https://doi.org/10.1007/s10663-010-9135-2
Flis J., Slomczynski W., Stolicki D. Pot and ladle: a formula for estimating the distribution of seats under the Jefferson–D’Hondt method. Public Choice. 2020. Vol. 182. No. 1-2. P. 201–227. DOI: https://doi.org/10.1007/s11127-019-00680-w
Guest O., Kanayet F. J., Love B. C. Gerrymandering and computational redis-tricting. Journal of Computational Social Science. 2019. Vol. 2. No. 2. P. 119–131. DOI: 10.1007/s42001-019-00053-9
Krieger N. Climate crisis, health equity, and democratic governance: the need to act together. Journal of Public Health Policy. 2020. Vol. 41. No. 1. P. 4–10. DOI: https://doi.org/10.1057/s41271-019-00209-x
Mahtani A. Frege’s puzzle and the ex ante Pareto principle. Philosophical Studies. 2021. Vol. 178. No. 6. P. 2077–2100. DOI: https://doi.org/10.1007/s11098-020-01524-w
Speroni di Fenizio P., Gewurz D. A. The space of all proportional voting systems and the most majoritarian among them. Social Choice and Welfare. 2019. Vol. 52. No. 4. P. 663–683. DOI: https://doi.org/10.1007/s00355-018-1166-9
Post C., Brouwer J. G., Vols M. Regulation of Prostitution in the Netherlands: Liberal Dream or Growing Repression? European Journal on Criminal Policy and Research. 2019. Vol. 25. No. 2. P. 99–118. DOI: https://doi.org/10.1007/s10610-018-9371-8
Humphreys B. R. Legalized Sports Betting, VLT Gambling, and State Gambling Revenues: Evidence from West Virginia. Eastern Economic Journal. 2021. Vol. 47. No. 1. P. 9–28. DOI: https://doi.org/10.1057/s41302-020-00178-0
Palali A., van Ours J. C. Cannabis use and support for cannabis legalization. Empirical Economics. 2017. Vol. 53. No. 4. P. 1747–1770. DOI: https://doi.org/10.1007/s00181-016-1172-7
Foote С. L., Goetz C. F. The Impact of Legalized Abortion on Crime: Comment. The Quarterly Journal of Economics. 2008. Vol. 123. No. 1. P. 407–423. DOI: https://doi.org/10.1162/qjec.2008.123.1.407
Абрамов Ф. В. Критерии эффективности формальных правил и их влияние на экономическое развитие. Вісник Одеського національного університету. 2011. Т. 16. Вип. 20. С. 7–13. URL: http://visnyk-onu.od.ua/journal/2011_16/01.pdf
Абрамов Ф. В. Факторы устойчивости формальных правил. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Тематичний випуск «Технічний прогрес і ефективність виробництва». 2012. № 25. С. 122–127. URL: http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/10544/1/vestnik_HPI_2012_25_2_Abramov_Faktory.pdf
Абрамов Ф. В. Ефективність репресивних антикорупційних заходів в умовах високого рівня корумпованості. Бізнес Інформ. 2017. № 12. С. 8–12. URL: https://www.business-inform.net/export_pdf/business-inform-2017-12_0-pages-8_12.pdf
Абрамов Ф. В. Суспільні настрої як фактор динаміки антикорупційних формальних правил. Бізнес Інформ. 2018. № 12. С. 26–31. URL: https://www.business-inform.net/export_pdf/business-inform-2018-12_0-pages-26_31.pdf
Абрамов Ф. В. Заходи з попередження маніпулювання суспільними настроями. Бізнес Інформ. 2019. № 11. С. 22–27. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-11-22-27
|
ДЛЯ АВТОРІВ
Ліцензійний договір
Умови публікації
Вимоги до статей
Положення про рецензування
Договір публікації
Номер в роботі
Питання, які задаються найчастіше
ІНФОРМАЦІЯ
План наукових конференцій
НАШІ ПАРТНЕРИ
Журнал «Проблеми економіки»
|