УКР ENG

Пошук:


Email:  
Пароль:  

 СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ

КВ №19905-9705 ПР від 02.04.2013 р.

 ЗАСНОВНИКИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ СЕМЕНА КУЗНЕЦЯ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ НАН УКРАЇНИ
(ХАРКІВ, УКРАЇНА)

 ВИДАВЕЦЬ

ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «ІНЖЕК» (ХАРКІВ, УКРАЇНА)

 РОЗДІЛИ САЙТУ

Головна сторінка

Редакція журналу

Редакційна політика

Анотований каталог (2011)

Анотований каталог (2012)

Анотований каталог (2013)

Анотований каталог (2014)

Анотований каталог (2015)

Анотований каталог (2016)

Анотований каталог (2017)

Анотований каталог (2018)

Анотований каталог (2019)

Анотований каталог (2020)

Анотований каталог (2021)

Анотований каталог (2022)

Анотований каталог (2023)

Тематичні розділи журналу

Матеріали наукових конференцій



Економіка житлово-комунального господарства

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2021

Андренко О. А., Гавриличенко Є. В.
Теоретико-методичні засади формування механізму фінансового моніторингу житлово-комунальних підприємств (c. 266 - 272)

У статті було проведено дослідження теоретико-методичних засад формування універсального та дієвого механізму фінансового моніторингу, основне спрямування якого – підвищення ефективності функціонування житлово-комунальних підприємств України. З’ясовано, що в умовах фінансово-економічної кризи особливої значущості набувають проблеми адаптації діяльності житлово-комунальних підприємств до змін у соціально-економічній ситуації у країні, що є найважливішим фактором їх сталого розвитку. Узагальнено наукові думки щодо визначення категорії «фінансовий моніторинг». Наведено авторське уточнене визначення цього поняття. Проведено дослідження категорії «фінансовий моніторинг» з точки зору трьох підходів, а саме: процесного, управлінського та структурного. Сформовано вдосконалений механізм фінансового моніторингу житлово-комунальних підприємств, який представлено сукупністю інструментів, способів і методів організації діяльності з регулярного збору фактичної інформації про контрольовані показники, її аналізу, вироблення рекомендацій щодо прийняття управлінських рішень та оцінки їх ефективності, а також прогнозування подальшої динаміки. Доведено, що проаналізовані в статті проблеми, які можуть стати загрозою для ефективного функціонування сформованого механізму, можуть бути вирішені створенням єдиної служби фінансового моніторингу в рамках фінансово-економічного підрозділу житлово-комунальних підприємств. Реалізація принципів діяльності цієї служби створить мотивацію до збільшення кількості учасників моніторингу шляхом встановлення стійких зворотних зв’язків між житлово-комунальними підприємствами та відповідними моніторинговими службами.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2021

Кизим М. О., Котляров Є. І., Хаустова В. Є.
Аналіз тенденцій розвитку централізованого теплопостачання в Україні (c. 68 - 81)

Метою статті є визначення основних тенденцій розвитку централізованого теплопостачання в Україні. Виявлено об’єктивні передумови застосування централізованих джерел опалення, рівні розвитку систем теплопостачання населених пунктів. Визначено, що розвиток систем теплопостачання значною мірою залежить від кліматичних умов і розглянуто кліматичні характеристики окремих міст України. Сформовано основні етапи побудови систем централізованого теплопостачання в населених пунктах України. Виявлено типи теплозабезпечення міст України. Досліджено генезу розвитку процесів теплогенерації та теплопостачання в Україні. Проаналізовано особливості формування національної законодавчої бази з регулювання питань виробництва та споживання теплоенергії. Проаналізовано положення Концепції реалізації державної політики у сфері теплопостачання. На основі проведеного аналізу визначено: по-перше, незбалансованість фінансових можливостей і потреб у фінансуванні інвестиційних проєктів теплопостачальницьких підприємств, а також дефіцит інвестиційних ресурсів, що вимагає ретельного обґрунтування інвестиційних програм, напрямків і черговості модернізації та реконструкції діючих потужностей; по-друге, зміщення акценту на повноваження місцевих органів влади (через децентралізацію державного управління), які отримали широкі повноваження щодо ліцензування та встановлення тарифів на теплоенергію, але водночас отримали і більш широке коло обов’язків щодо підтримання систем теплопостачання у працездатному стані; по-третє, відсутність середньо- та довгострокового планування розвитку систем теплопостачання населених пунктів, що значною мірою пояснює сучасний стан сфери теплопостачання. Обґрунтовано, що такі особливості сучасного стану теплопостачання в Україні вимагають розробки нових підходів до планування та здійснення робіт з організаційно-технологічної модернізації теплопостачання в умовах обмежених фінансових ресурсів.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2021

Кизим М. О., Котляров Є. І., Хаустова В. Є.
Аналіз організації централізованого теплозабезпечення великих населених пунктів в Україні та країнах світу (c. 96 - 107)

Метою наведеного дослідження є визначення особливостей організації централізованого теплозабезпечення великих населених пунктів в Україні та країнах світу. В межах поставленої мети в статті розглянуто характеристики основних теплопостачальних організацій великих міст України, основні регіональні та міські програми, що в них діють, і характерні особливості теплопостачання; виокремлено основні проблеми організації централізованого теплозабезпечення в них. Зазначено, що в Україні – одна з найвищих у світі насиченість міст тепловими мережами: загальна протяжність теплопроводів становить близько 47 тис. км у двотрубному обчисленні. Частка централізованого опалення в загальній структурі теплопостачання України становить близько 42%. Централізованою системою теплопостачання забезпечується близько 60% загальної площі, гарячим водопостачанням – понад 40% загальної площі житлового фонду країни. На основі розгляду систем теплопостачання окремих великих міст України виявлено загальні риси їх систем централізованого теплопостачання. Проаналізовано досвід побудови системи теплопостачання в окремих країнах світу (Росії, Китаї, Данії, Фінляндії, США, Канаді та ін.). Розглянуто масштаби систем централізованого теплопостачання в досліджуваних країнах світу. Досліджено сучасні тенденції розвитку систем централізованого теплопостачання в Європі та виявлено відмінності українських систем централізованого теплопостачання, у тому числі в плані повноважень місцевих органів влади у сфері теплопостачання. Визначено, що місцеві органи влади в Україні практично позбавлені повноважень щодо регулювання розвитку ТЕЦ і потужностей, які працюють на відновлюваних джерелах енергії, що в розвинених країнах є пріоритетом розвитку централізованого теплопостачання.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2022

Бубенко П. Т., Бубенко О. П.
Інноваційна складова реформування підприємств житлово-комунальної сфери (c. 267 - 273)

У статті зазначено, що системна модернізація та інноваційний розвиток підприємств сфери житлово-комунального господарства (ЖКГ) є складовою частиною реформування всього соціально-господарського комплексу країни, що має розгалужену структуру складових елементів, а в самому процесі реформування задіяні переважно техніко-технологічні й організаційно-економічні фактори впливу. Вдосконалено понятійний апарат процесів модернізації та подальшого інноваційного розвитку, зокрема визначення поняття «системна модернізація», що дозволяє долучити до його складу структури, процеси та власне умови якісних перетворень підприємств ЖКГ. Розвинуто наукові складові системного уявлення про ЖКГ як об’єкт реформування, що має економіко-просторову організацію, характеризується стабільним ринком споживачів, замкнутістю виробничого циклу і тісними зв’язками з територіальною інфраструктурою, що, своєю чергою, створює передумови для формування інтегрованого механізму кластерної взаємодії підгалузевих секторів ЖКГ у моделі національної інноваційної системи. Доведено, що монопольна форма виробництва, яка властива більшості підприємств сфери ЖКГ, є явищем зі значними протиріччями, що формуються в соціумі, на ринку та в інноваційній сфері. Розв’язати ці протиріччя можна лише двома способами – державним регулюванням діяльності природної монополії або розвитком ринкових відносин і конкуренції. Тому потребує суттєвого вдосконалення система державного регулювання природних монополій. Оновлення теоретичних поглядів зовсім не відмінює реально діючих монополій. І доки ті реально існують, завдання державного регулювання природної монополії залишається актуальним, ще й надзвичайно складним. Воно полягає в стимулюванні підприємств до виробництва більшого обсягу продукції з меншими витратами, при одночасній відмові (повній або частковій) від встановлення монопольних цін і монопольного статусу. З іншого боку, держава підтримує тенденції розвитку конкурентного середовища. Отже, зроблено висновок, що державне регулювання, з одного боку, та впровадження конкурентних умов господарювання підприємств ЖКГ – з іншого, є нагальною вимогою часу, причому це має відбуватися в різних формах і на засадах системного наукового аналізу соціально-економічних факторів корисності послуг для населення.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2022

Білецький І. В.
Ключові характеристики та структура ринку житлової нерухомості в поточних умовах (c. 149 - 154)

У статті досліджено фактори впливу на функціонування сектора житлової нерухомості, кон’юнктуру ринку нерухомості, конкурентну ситуацію, інвестиційну привабливість сектора. Підкреслено, що житлова нерухомість виконує декілька функцій у суспільстві, а саме: задовольняє житлову потребу, є об’єктом господарської діяльності, виступає механізмом у реалізації соціальної політики держави. Виділено основні етапи формування стратегії розвитку сегмента житлової нерухомості. Зазначено, що варто враховувати моделі поведінки та запитів потенційних клієнтів, зокрема: сегментація ринку первинної житлової нерухомості; виявлення факторів, що впливають на поведінку споживача; моделювання процесу прийняття рішення про купівлю; усвідомлення потреб; оцінка фінансових можливостей; збір та аналіз інформації; оцінка та вибір варіантів нерухомості; рішення про придбання майна; укладання угоди. Встановлено, що доцільним є запровадження цивілізованих відносин між учасниками ринку нерухомості, що можливе за рахунок реалізації законодавчих ініціатив, спрямованих на впровадження моделі фінансування житлового будівництва із використанням рахунків умовного зберігання (ескроу) та забезпечення гарантування прав інвесторів щодо об’єктів нерухомого майна, що знаходяться в процесі будівництва. Запропоновано власну структура ринку житлової нерухомості та учасників ринкового процесу, відповідно до якої індикаторами діяльності загальнонаціональних ринків житлової нерухомості є діяльність регіональних ринків, які поділяються на первинний і вторинний. Суб’єктами первинного ринку є: інвестори, кредитори, проєктувальники, будівельники, девелопери, проєктні організації, будівельні компанії й організації; вторинного – ріелтори, брокери, оцінювачі, продавці, орендарі. Крім того, виділено групи учасників ринку, зокрема 1 група – професійні учасники, що працюють на комерційній основі; 2 група – аналітики на ринку житлової нерухомості; 3 група – страхові компанії, нотаріальні контори, юридичні фірми, іпотечні банки, фонд земельних ресурсів, органи реєстрації майнових прав, агентства з оцінки нерухомості, органи технічної інвентаризації, судові органи.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2022

Кизим М. О., Котляров Є. І.
Економічна оцінка окремих заходів з термомодернізації житлових будинків та послідовність їх виконання (c. 202 - 213)

Метою статті є аналіз окремих заходів з термомодернізації будівель і визначення такої послідовності їх здійснення, яка дозволяє отримати результати в найкоротші терміни з максимально можливим результатом. Фактичний стан житлового фонду українських населених пунктів у довоєнний період не відповідав вимогам ЄС до енергетичної ефективності. Після масових пошкоджень житлових будинків унаслідок російської агресії актуальним завданням стає їх відновлення. У статті пропонується здійснювати відновлення населених пунктів України, що постраждали від збройної російської агресії, шляхом виконання ремонтних робіт з одночасною термомодернізацією житлових будинків. Досліджено зміст понять «традиційна і глибока термомодернізація житлових будівель» і запропоновано зосередитись саме на традиційній модернізації, яка передбачає комплекс робіт із заміни вікон і дверей на енергоефективні, утеплення огороджувальних будівельних конструкцій (фасадів, цоколю, дахових і підвальних перекрить), термомодернізацію інженерних систем опалення та гарячого теплопостачання (теплоізоляція внутрідомових трубопроводів, установлення індивідуальних теплових пунктів, роботи з балансування систем опалення, встановлення поквартирних терморегуляторів), а також встановлення індивідуальних вентиляційних приладів з можливістю рекуперації тепла. На умовному прикладі розглянуто два варіанти виконання робіт з масової термомодернізації в умовах дефіцитності інвестиційних ресурсів: перший – виконання робіт з термомодернізації окремих будинків «під ключ»; другий – виконання в усіх будинках тільки тих заходів, які мають найменші періоди окупності та реалізація яких дає найбільшу економію енергоресурсів. Розрахунки на умовному прикладі показали, що другий варіант дозволяє зекономити енергоресурсів на 35% більше, ніж у першому варіанті. За результатами дослідження запропонована така послідовність виконання робіт з термомодернізації: першочергові заходи (заміна вікон і дверей), модернізація інженерних систем опалення, встановлення індивідуальних вентиляційних систем, утеплення огороджувальних конструкцій.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2023

Димченко О. В., Смачило В. В., Рудаченко О. О., Хайло Я. М.
Проблеми та перспективи повоєнного розвитку підприємств сфери життєзабезпечення міст з урахуванням підприємницької складової (c. 108 - 115)

У роботі визначено складові характеристики системи життєзабезпечення, її важливість та вплив на якість життя населення, рівень соціально-економічного розвитку міст, регіонів, країни. Охарактеризовано сутність сфери життєзабезпечення міст та її складові, у межах яких ведуть свою діяльність суб’єкти різних форм власності, розміри та види економічної діяльності. Складові характеристики системи життєзабезпечення як предмета дослідження відображають різноманітні протиріччя її функціонування: це об’єкт одночасно просторового господарства (регіональна структура та масштаби) та галузевої специфіки (багатофункціональний комплекс – житло, транспорт, водопостачання та ін.), який надає послуги населенню та підприємствам. Так, підприємства життєзабезпечення працюють за спеціальними технологіями, притаманними кожній окремій галузі (водопостачання – фізико-хімічні процеси; енерго- і теплопостачання – теплогенерація, теплообмін, технології транспортування; житловий сектор – ремонтні, будівельні, сантехнічні роботи тощо). Для підтримки життя мешканців на якісному рівні працюють міські економічні системи. Ці системи є великою, багатогалузевою та розгалуженою інфраструктурою установ і підприємств. Визначено, що сфера життєзабезпечення міста забезпечується діяльністю підприємств різних форм власності, що діють за різними видами економічної діяльності. На їх діяльність, як і на діяльність інших суб’єктів господарювання, вплинули воєнні дії росії на території України, що спричинили виклики, з якими не зустрічалися підприємці світу. Доведено, що підприємства у сфері життєзабезпечення міста очікують повоєнні трансформації, які виражатимуться у відмові людей від використання централізованих послуг електро-, газо-, тепло-, водозабезпечення, тобто спостерігатиметься підвищення індивідуалізації. У результаті аналізу визначено проблеми, з якими зіткнулися підприємства життєзабезпечення. Обґрунтовано напрями повоєнної трансформації складових сфери життєзабезпечення міст та їх наслідки щодо якості життя населення та розвитку підприємництва в Україні.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2023

Димченко О. В., Смачило В. В., Рудаченко О. О., Хайло Я. М.
Регіональна кластеризація з урахуванням підприємств життєзабезпечення міст (c. 41 - 46)

У роботі досліджено проблеми житлово-комунального господарства, які полягають у збитковій діяльності підприємств житлово-комунального господарства, значних обсягах дебіторської та кредиторської заборгованості, застарілому обладнанні та нестачі фінансів на їх модернізацію тощо. Сформовано потенційних учасників і напрямки соціально-економічного розвитку у вигляді «Регіонального кластера підприємств життєзабезпечення міста». Запропоновано інтеграцію підприємств життєзабезпечення міст у корпорацію водопровідно-каналізаційного господарства та теплопостачання, яка полягатиме в об’єднанні: підприємств з іншої сфери; напрямків інтелектуального розвитку, підприємств з диверсифікації послуг; регіональних комплексів з водоочищення; підприємств групового водопостачання, а також муніципального інформаційно-аналітичного підприємства. Зазначено, що в розвинених країнах Європейського Союзу є значна кількість (більше ніж 2 тисячі) досить схожих кластерів, а програми щодо створення кластерів мають сьогодні до 100 країн світу. Сформовано стратегічні шляхи щодо подальшої роботи з формування таких кластерних утворень для підприємств життєзабезпечення міст України. До них належать: 1. Визначення стратегічних напрямів реформування та розвитку. 2. Інноваційний розвиток процесів управління. 3. Інноваційний розвиток технології управління. 4. Інноваційний розвиток системи управління підприємством. 5. Розвиток методів інформаційно-аналітичного забезпечення управління підприємства. 6. Пропозиція інноваційних методів і заходів з диверсифікації та інтеграції діяльності. 7. Пропозиція моделей реструктуризації. 8. Пропозиція моделей суспільно-приватного реформування. 9. Пропозиція моделей соціально-економічних та інтелектуальних кластерів як стратегії інноваційного розвитку підприємства та регіону. 10. Пропозиція окремих інноваційних проєктів (заходів) у сфері виробництва та комерції з підвищення фінансово-економічної стійкості та виробничо-господарської надійності.

Стаття написана українською мовою


БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2023

Багацька К. В., Климаш Н. І.
Фінансові аспекти гарантування безпеки комунальних підприємств в умовах воєнного стану (c. 120 - 127)

У науковому дослідженні визначено важливість діяльності комунальних підприємств для надання необхідних послуг фізичним та юридичним особам у населених пунктах. У статті досліджено питання аналізу формування капіталу комунальних підприємств і приділено увагу розробці системи показників для оцінки ефективності забезпечення капіталу підприємств даної сфери. Визначено, що вітчизняні підприємства загалом мають незначний обсяг власного капіталу. Дана обставина обумовлена формуванням переважаючого обсягу позикового капіталу та зростаючою залежністю від зовнішніх кредиторів. Проте дана тенденція не завжди притаманна вітчизняним комунальним підприємствам. До прикладу, найбільш ризикову структуру капіталу мають столичні підприємства зі сфери благоустрою, шкільного харчування та надання сервісних послуг. На таких підприємствах середній показник фінансового ризику коливається від 2,41 до 3,35, що є свідченням значної питомої ваги позикового капіталу у структурі капіталу. У науковій праці окреслено причини низької частки капіталізованого прибутку. Серед існуючих причин можна виділити: низьку прибутковість порівняно із вкладеними інвестиціями в розвиток підприємства; високі витрати як виробничого, так і адміністративного характеру; низьку результативність діяльності, що можна характеризувати наслідками військової агресії з боку РФ, здорожчанням енергоресурсів, знеціненням національної валюти. Авторами не підтримується теза щодо повернення до амортизаційного фонду, проте обґрунтовано позицію щодо розробки на кожному комунальному підприємстві амортизаційної політики, яка б не лише декларувала методи нарахування амортизації, а й визначала б напрями ефективного використання вхідних грошових потоків від амортизації. Так, вітчизняні комунальні підприємства повинні мати достатньо фінансових ресурсів для ремонту й обслуговування основних засобів, що дасть можливість надавати якісні, кваліфіковані послуги та необхідні товари мешканцям громад.

Стаття написана українською мовою


 ДЛЯ АВТОРІВ

Ліцензійний договір

Умови публікації

Вимоги до статей

Положення про рецензування

Договір публікації

Номер в роботі

Питання, які задаються найчастіше

 ІНФОРМАЦІЯ

План наукових конференцій


 НАШІ ПАРТНЕРИ


Журнал «Проблеми економіки»

Журнал «Економіка розвитку»

  © Business Inform, 1992 - 2024 Матеріали на сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International CC BY-SA. Написати вебмастеру